Зорич Стефанія Петрівна

Стефанія Петрівна Зо́рич (сценічний псевдонім — Зірка; до шлюбу — Чорнобривець; у шлюбі — Петровська; нар. 24 листопада 1893, Дабинівка — пом. 17 лютого 1954, Москва) — українська і російська оперна співачка (сопрано). Заслужена артистка РРФСР з 1937 року.

Зорич Стефанія Петрівна
у ролі Мадам Баттерфляй в однойменній опері Джакомо Пуччині.
у ролі Мадам Баттерфляй в однойменній опері Джакомо Пуччині.
Основна інформація
Дата народження	12 (24) листопада 1893
Місце народження	Дабинівка, Кобеляцький район, Україна
Дата смерті	17 лютого 1954(1954-02-17) (60 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	співачка
Вчителі	Левицька Олександра Миколаївна, Зарудна Варвара Михайлівна, Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович і Тютюнник Василь Савич
Співацький голос	сопрано
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Зорич.

Біографія

Народилася 12 [24] листопада 1893(18931124) року в селі Дабинівці Полтавської губернії Російської імперії (нині Кременчуцького району Полтавської області України) в селянській сім'ї. Дебютувала у 1908 році спочатку у хорі, потім стала солісткою кременчуцької української трупи Г. Колесніченка, з якою гастролювала у Полтаві, Катеринославі, Новоросійську, Воронежі та Тулі під сценічним псевдонімом Зірка.

З 1914 року виступала з українською трупою Дмитра Гайдамаки, у тому числі в Москві, де брала уроки вокалу у Олександри Левицької. У 1918 році навчалася співу у студії Варвари Зарудної та Михайла Іполитова-Іванова при Московській консерваторії. Сценічну майстерність їй викладав Василь Тютюнник.

У 1919—1920 роках — солістка оперної трупи Народного дому; у 1920—1941 рока — Большого театру в Москві.

Померла в Москві 17 лютого 1954 року.

Творчість

Виконала партії

• Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка);
• Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського);
• Катерина («Катерина» Миколи Аркаса);
• Трільбі ( );
• Тетяна, Марія, Ліза («Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Пікова дама» Петра Чайковського);
• Тамара ( Антона Рубінштейна);
• Мікаела («Кармен» Жоржа Бізе);
• Оксана, Повариха (, «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова);
• Люба ( Івана Шишова);
• Сюзанна («Весілля Фігаро» Вольфганга Амадя Моцарта);
• Парася, Ксенія («Сорочинський ярмарок», «Борис Годунов», Модеста Мусоргського);
• Маша ( Едуарда Направника);
• Тоска, Мімі, Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині);
• Герда ( Михайла Іполитова-Іванова);
• Наташа Рилєєва («Декабристи» Василя Золотарьова).

Її партнерами були: , , , , , Сергій Мигай, , Василь Петров, , Леонід Савранський, .

Постійно виступала у концертах. З 1934 року з концертними бригадами Большого театру виступала на Далекому Сході, в Арктиці, на Чорноморському узбережжі.

Примітки

1. Зорич, Стефания Петровна / История Полавы (Сайт Бориса Тристанова). [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Зорич Стефанія Петрівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 270. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• І. М. Лисенко. Зорич Стефанія Петрівна // Словник співаків України. Київ. 1997, сторінки 115—116 [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.];
• І. М. Лисенко. Зорич Стефанія Петрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .