Епіле́псія (від давньогр. ἐπιλαμβάνειν — «захоплювати, володіти, уражати» укр. чóрна нéміч, падýча хворо́ба, чо́рна хворо́ба, падýча, пáдавка, паду́чка, па́давиця, би́рса, причи́нна) — група довготривалих неврологічних розладів, які характеризуються виникненням судомних нападів. Ці напади можуть мати різний характер: від швидкоплинних і майже непомітних проявів, до появи тривалих судом. Для епілепсії характерне раптове виникнення нападів із рецидивами впродовж життя, тоді як напади, спричинені певною відомою причиною, вважаються епілептичними реакціями, які слід відрізняти від епілепсії як хвороби.
Епілепсія | |
---|---|
Електроенцефалограма, характерна для епілептичного припадку | |
Спеціальність | неврологія і d |
Причини | асфіксія плоду |
Препарати | d[1], d[1], d[2], діазепам[2], d[2], карбамазепін[2], d[2], клоназепам[2], d[2], d[2], d[2], окскарбазепін[2], d[2], габапентин[2], ламотригін[2], лакосамід[2], d[2], d[2], топірамат[2], фенітоїн[2], леветирацетам[2], фенобарбітал[2], прегабалін[2], d[3], карбамазепін[4], d[5], топірамат[6], d[7], d[8], d[9], d[10], d[11] і бромід калію[12] |
Частота | 0.9% |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
DiseasesDB | 4366 |
MeSH | D004827 |
SNOMED CT | 84757009 |
Epilepsy у Вікісховищі |
У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок черепно-мозкової травми (ЧМТ), інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем, та з інших причин. Епілептичні напади спричиняються надмірною й аномальною активністю нервових клітин кори головного мозку. Для уточнення діагнозу слід виключити інші стани, за яких можливий розвиток подібних симптомів (наприклад, втрата свідомості), а також зважити на наявність будь-яких безпосередніх причин їхнього виникнення. Підтвердження діагнозу здійснюється за допомогою електроенцефалографії.
Вилікуватися від епілепсії неможливо, але за умови відповідного лікування епілептичні напади можна стримати у 70 % випадків. Окрім медикаментозного лікування, існує можливість проведення оперативного втручання, проведення , може бути корисним дотримання лікувальної дієти. Деякі епілептичні синдроми не рецидивують упродовж життя. У значної частини хворих вдається досягти відміни лікувальних препаратів без поновлення нападів.
Близько 1 % людей по всьому світу (65 мільйонів) станом на 2011 рік хворіли на епілепсію,, майже 80 % випадків хвороби реєструється у країнах, які розвиваються. Частота нападів має тісний зв'язок із віком людини, в осіб похилого віку епілептичні напади спостерігаються частіше. В індустріально розвинутих країнах дебют хвороби найчастіше спостерігається у немовлят та осіб похилого віку; у країнах, які розвиваються, — у дітей молодшого шкільного віку та підлітків, що пояснюється відмінностями у частоті реєстрації причинних факторів. Спонтанний епілептичний напад виникає у 5—10 % людей віком до 80 років, імовірність виникнення другого нападу коливається від 40 до 50 %. У багатьох країнах світу хворі на епілепсію не можуть керувати транспортними засобами, але більшість з них можуть отримати водійські права за умови тривалої ремісії.
У народній свідомості українців, епілепсія вважалася однією з найтяжчих хвороб. Основна причина хвороби — невилікуваний вчасно переляк, хоча побутувало і переконання, що вона є в кожної людини від народження, проте не у всіх виходить «назовні». Поряд із тим її інтерпретували як вселення злого духа в організм дитини чи дорослої людини.
Клінічні прояви
Для епілепсії характерний довготривалий ризик рецидивуючих нападів. В залежності від віку хворого й локалізації ураженої ділянки головного мозку, епілептичні напади можуть проявлятися по-різному.
Напади
Найчастіше (у 60 % випадків) епілептичні припадки перебігають у вигляді судом. Дві третини епілептичних нападів виникають як парціальні (), які згодом можуть набути характеру; і лише одна третина нападів розпочинається як генералізовані судоми. У 40 % випадків нападів судоми не спостерігаються. Наприклад, під час малих нападів, так званих абсансів, спостерігається короткочасне вимикання свідомості, що триває приблизно 10 секунд.
Фокальним (парціальним) епілептичним нападам часто передує особливий стан свідомості, відомий як аура. Аури мають різні прояви: сенсорні (візуальні, слухові або нюхові), психічні, вегетативні, або моторні. Судоми, локалізовані у певних групах м'язів під час епілептичного нападу, можуть поступово поширюватись на сусідні групи м'язів. Це явище відоме як . Можуть спостерігатися — автоматичні рухи на тлі порушеної свідомості, найчастіше — прості моторні (жувальні, смоктальні та ін.), або складні стереотипні рухи (наприклад, спроби щось підібрати).
Розрізняють шість видів генералізованих епілептичних нападів: , тонічні, , , абсанс та . Ці напади відбуваються за непритомності й зазвичай починаються раптово. Тоніко-клонічні напади починаються з розвитку судомного синдрому, який має фазний характер: перша, тонічна, фаза характеризується судомами кінцівок і загальною тонічною напругою, й триває 10-30 секунд. Часто супроводжується криком хворого внаслідок судом грудних м'язів. У другій, клонічній фазі спостерігаються загальні клонічні судоми (одночасне ритмічне тремтіння всіх кінцівок). У тонічній фазі відбувається стійке напруження м'язів. При цьому розвивається ціаноз шкіри внаслідок нестачі кисню через призупинення дихання.Під час клонічних судом спостерігається одночасне тремтіння всіх кінцівок. По закінченні нападу людина приходить до тями протягом 10-30 хвилин; цей період відомий як «постіктальний стан».
Під час нападу може спостерігатися мимовільне сечовипускання. Також хворий може мимоволі прикусити кінчик язика, або прикусити язик з обох боків. Найчастіше прикушування язика з обох боків спостерігається під час . До того ж прикушування язика відносно часто спостерігається при .
Під час міотонічних нападів спостерігаються пароксизмальні спазми лише деяких груп м'язів. Абсанси можуть перебігати майже непомітно і супроводжуватись лише легкими мимовільними поворотами голови або посмикуванням вік. При цьому зберігається постуральний тонус, і хворий повертається у нормальний стан одразу по закінченні нападу. Атонічні абсанси супроводжуються втратою м'язового тонусу на одну або більше секунд. Зазвичай м'язова атонія виникає з обох боків тіла.
У близько 6 % хворих на епілепсію виникають , які зазвичай ініційовані певними факторами. У таких хворих відбуваються виключно за дії певних чинників. Найбільш відомі з них — мерехтіння світла й раптові звуки. У деяких хворих епілептичні напади найчастіше трапляються під час сну, а інколи — майже виключно під час сну.
Постіктальний стан
Після активної фази епілептичного нападу у хворого розвивається так званий , період сплутаної свідомості, після чого до хворого повертається свідомість. Постіктальний період зазвичай триває від 3 до 15 хвилин, але може тривати й кілька годин. До проявів постіктального стану відносять почуття втоми, головний біль, утруднене мовлення та аномальну поведінку.Психози після епілептичного нападу спостерігаються доволі часто, у 6—10 % випадків. Зазвичай епілептичні напади супроводжуються втратою пам'яті. Після фокального (парціального) нападу також може розвинутися відчуття слабкості, локалізоване у певній групі м'язів, так званий ,. Параліч Тодда зазвичай триває кілька секунд або хвилин, але інколи може тривати один чи декілька днів.
Психосоціальні наслідки
Епілепсія негативно впливає на соціальний та психологічний стан хворих, які можуть зіткнутися із соціальною ізоляцією, дискримінацією або з розвитком інвалідності. До наслідків епілепсії також відносять академічну неуспішність та проблеми із працевлаштуванням. У хворих на епілепсію нерідко спостерігаються певні складнощі у навчанні, особливо це стосується . Сім'ї хворих можуть потерпати від упереджень, які існують у суспільстві щодо епілепсії.
Деякі супутні розлади спостерігаються у хворих на епілепсію частіше, ніж загалом у популяції, що частково залежить від наявних епілептичних синдромів. До супутніх розладів відносять: депресію, та мігрені. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей, хворих на епілепсію, виникає від трьох до п'яти разів частіше, ніж у загальній популяції. Поєднання СДУГ та епілепсії може мати значний негативний вплив на поведінку, навчання та соціальну інтеграцію дитини. Також епілепсію частіше діагностують у хворих на аутизм.
Причини
Притаманні епілепсії симптоми можуть виникати з різних причин, у тому числі через наявність різноманітних захворювань. За визначенням, напади виникають спонтанно і не обумовлені безпосереднім загостренням будь-якої іншої хвороби. Першопричина виникнення нападів може полягати у спадкоємній обтяженості, морфологічних або метаболічних порушеннях, але у 60 % випадків встановити причину неможливо.Спадкові захворювання, та найчастіше спостерігаються у пацієнтів молодшого віку, тоді як пухлини головного мозку й інсульти частіше спостерігаються в осіб похилого віку. Епілептичні напади можуть виникати внаслідок інших захворювань; якщо напад виникає з певної причини, наприклад, одразу після отримання травми голови, приймання токсичних речовин або із виникненням метаболічних розладів, говорять про епілептичний напад, який належить до більш загальної класифікації захворювань, при яких спостерігаються , не пов'язані із власне епілепсією. У багатьох випадках причини виникнення епілептичного нападу можуть призвести до подальшого розвитку епілептичного синдрому, так званої «вторинної» епілепсії.
Генетичні причини
Вважається, що у більшості випадків епілепсія виникає з генетичних причин або пов'язана із ними. Деякі типи епілептичних нападів виникають через один дефектний ген (1—2 %); більшість розвивається в умовах комбінації генних та зовнішніх факторів. Поодинокі генні дефекти зустрічаються дуже рідко. Наразі відомо про більше ніж 200 дефектів у поодиноких генах. Дефектні гени спричиняють неналежне функціонування іонних каналів, білків, ГАМК-рецепторів та рецепторів, сполучених із G-білком.
Якщо на епілепсію хворий один з монозиготних близнюків, імовірність виникнення захворювання в іншого близнюка становить 50—60 %. У випадку немонозиготних близнюків ця імовірність дорівнює 15 %. Генералізовані епілептичні синдроми, на відміну від парціальних, добре корелюють із імовірністю виникнення епілепсії в обох близнюків. У більшості випадків (70—90 %) в обох близнюків, хворих на епілепсію, спостерігаються епілептичні синдроми однакового характеру. Ризик розвинення епілепсії в інших близьких родичів хворого у п'ять разів вищий, ніж в цілому у популяції. Епілептичні синдроми спостерігаються в 1—10 % осіб із синдромом Дауна, і у 90 % осіб із синдромом Ангельмана.
Вторинна епілепсія
Епілепсію можуть спричиняти інші захворювання та патологічні стани: пухлини, інсульти, черепно-мозкові травми, , спадкові захворювання, а також внутрішньочерепні пологові травми. Пухлини головного мозку супроводжуються виникненням епілептичних синдромів майже у 30 % випадків, себто це є головною причиною виникнення епілепсії у майже 4 % всіх хворих. Ризик появи епілептичних синдромів вищий, якщо пухлина локалізована у скроневій долі та має низькі темпи росту. При інших осередкових утвореннях, таких як та , ризик виникнення епілептичних синдромів становить 40-60 %. Епілептичні синдроми спостерігаються у 2—4 % хворих, які перенесли інсульт. У Великій Британії інсульт спричиняє виникнення епілептичних синдромів у 15 % зареєстрованих випадків хвороби, а серед осіб похилого віку — у 30 % випадків. Вважається, що травми голови спричиняють появу епілептичних синдромів у 6-20 % випадків. При цьому струс мозку збільшує ризик виникнення епілепсії вдвічі, а черепно-мозкова травма — всемеро. Епілепсія виникає у майже 50 % осіб, що вижили після кульового поранення голови.
Ризик виникнення епілептичних синдромів після перенесеного менінгіту менший за 10 %; найчастіше судоми виникають під час перебігу цієї хвороби. Під час перебігу ризик виникнення судом становить близько 50 %, причому ризик подальшого розвитку епілепсії сягає 25 %. У тих місцевостях, де часто реєструються випадки зараження свинячим солітером, що інколи призводить до розвитку , майже половина всіх випадків епілепсії пов'язана з інфікуванням цим паразитом. Епілепсія також може розвиватися внаслідок таких інфекцій головного мозку, як церебральна форма малярії, токсоплазмоз, і токсокароз. Появі епілептичних синдромів сприяє хронічний алкоголізм: в осіб, що споживають шість одиниць алкоголю на добу, імовірність виникнення епілепсії вища в два з половиною рази. До інших факторів ризику відносяться хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, туберозний склероз і . Вакцинація не збільшує ризик виникнення епілептичних синдромів.Недоїдання як фактор ризику, який визначає розвиток епілепсії, зустрічається переважно у країнах, що розвиваються, втім достеменно невідомо, чи зв'язок із хворобою є прямим або опосередкованим.
Синдроми
Ряд епілептичних синдромів класифікують за віком маніфестації: синдроми, які виникають у , дитинстві, дорослому віці; синдроми, дебют яких не залежить від віку. Окремо виділяють синдроми, для яких характерні певні поєднання симптомів; синдроми, викликані певними метаболічними або морфологічними розладами; криптогенні синдроми (з невстановленою причиною). Уточнення епілептичних синдромів згідно існуючої класифікації найбільш можливе в дитячому віці. Так, у дитинстві найчастіше діагностуються (роландична) (2,8 випадків на 100.000 осіб), (0,8 випадків на 100.000 осіб) та (0,7 випадків на 100.000 осіб). і не належать до епілептичних синдромів.
Патогенез
У нормі електрична активність мозку є асинхронною. Під час епілептичного нападу, через морфологічно- або функціонально-обумовлені порушення нормальної роботи мозку група нейронів головного мозку починає посилати аномальні, гіперсинхронні електричні розряди. Це зумовлює хвилю деполяризації, відому як мембранного потенціалу.
У нормі, після того, як викликає збудження нейрону, цей нейрон на деякий час стає більш стійким до процесів збудження. Частково це відбувається завдяки дії гальмівних нейронів, зміні потенціалів на мембрані збуджуючого нейрону та дії аденозину. При епілепсії збуджувальні нейрони протягом цього періоду втрачають стійкість до процесів передачі збудження. Вважається, що причиною цьому є зміни у функціонуванні іонних каналів або хибне функціонування гальмівних нейронів. Це призводить до формування особливої ділянки, де можуть виникнути процеси самозбудження нейронів, так званого «епілептичного осередку». Інший механізм розвитку епілептичних нападів — підвищувальна регуляція збуджувальних процесів або знижувальна регуляція гальмівних процесів — може виникати внаслідок травм головного мозку. Під час цих процесів, відомих як розвиваються вторинні епілептичні синдроми. Причинний механізм може також критися у пошкодженні , коли речовини, що містяться у кровообігу, можуть потрапляти у тканини мозку.
Фокальні напади виникають за наявності патологічної активності в одній півкулі, тоді як генералізовані напади виникають за наявності осередків патологічної активності в обох півкулях головного мозку. Деякі типи епілептичних нападів здатні викликати структурні зміни в окремих областях головного мозку, тоді як інші подібних змін не викликають., загибель нейронів, а також атрофія деяких обмежених областей головного мозку пов'язані з розвитком епілепсії, але невідомо, чи зазначені структурні зміни виникають внаслідок епілептичних нападів, чи вони самі є причиною їх виникнення.
Діагностика
На практиці діагноз встановлюють за клінічним проявом нападів та описом подій, що передували нападу та відбулися після нього. Зазвичай проводять додаткові дослідження за допомогою методів електроенцефалографії та нейровізуалізації. Класифікувати окремий випадок згідно існуючої класифікації епілептичних синдромів не завжди можливо. У важких випадках застосовують метод довготривалого відеоспостереження під час реєстрації ЕЕГ.
Визначення
На практиці діагнозу «епілепсія» відповідають два або більше епілептичних напади, що виникли спонтанно із часовим проміжком більше ніж 24 години між ними; епілептичний напад визначається як минущі короткотривалі ознаки і симптоми, спричинені аномальною гіперактивністю нейронів головного мозку. Інший погляд визначає епілепсію як розлад, за якого зберігається ризик повторення епілептичних нападів у майбутньому після виникнення спонтанного одиночного нападу.
У 2005 році та партнерські організації у спільній заяві дали наступне визначення епілепсії — «Порушення мозкової діяльності, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними та соціальними наслідками цього стану. Визначення (діагноз) епілепсії вимагає появи щонайменше одного епілептичного нападу.»
Класифікація
Всі випадки епілепсії класифікуються за типом нападу, причинними факторами, , а також за особливостями клінічних проявів. За осередковими проявами розрізняють локалізаційно-обумовлені — фокальні (парціальні) напади, що виникають при появі епілептичного осередку в окремій ділянці однієї з півкуль, і () без осередкових проявів. Серед генералізованих нападів розрізняють: , абсанси, міоклонічні, клонічні, тонічні й напади. Деякі типи нападів, наприклад, , не піддаються класифікації.
За попередньої класифікації фокальні (парціальні) напади поділяли на та . Наразі такий поділ визнано неактуальним, замість цього рекомендується описувати клінічний перебіг нападу.
Лабораторні дослідження
Дорослим пацієнтам обов'язково слід провести дослідження водно-сольового балансу, рівня глікемії та вмісту кальцію в організмі з метою виключення відповідних станів з низки причин виникнення епілепсії. За допомогою методу електрокардіографії слід виключити аритмії серця. Хоча проведення люмбальної пункції може допомогти діагностувати інфекційне захворювання центральної нервової системи, у щоденній клінічній практиці це не є доцільним. У дітей слід також провести біохімічні дослідження сечі та крові з метою виявлення метаболізму.
Високий рівень пролактину у крові під час перших 20 хвилин після нападу підтверджує його епілептичну, а не психогенну природу. Для діагностики парціальних нападів наявність пролактину у сироватці крові є менш інформативною. Епілептичний напад може статися навіть за нормального рівня пролактину, до того ж рівень пролактину у сироватці крові не допомагає відрізнити епілептичні напади від випадків непритомності. В рамках щоденної клінічної практики проводити дослідження рівня пролактину не рекомендовано.
ЕЕГ
За допомогою методу електроенцефалографії (ЕЕГ) можна оцінити електричну активність мозку, яка може свідчити про існування підвищеного ризику виникнення нападів. Запис електроенцефалограми показаний лише тим з пацієнтів, у яких присутні симптоми, що свідчать про імовірність розвинення епілептичного нападу. Завдяки електроенцефалографії можна уточнити тип епілептичного нападу або епілептичного синдрому. У дітей запис енцефалограми зазвичай проводиться після другого нападу. Метод енцефалограми не можна використовувати з метою виключення діагнозу «епілепсія», до того ж у осіб, що не страждають на епілепсію, результати ЕЕГ можуть бути хибно-позитивними. У деяких клінічних випадках доцільно проводити ЕЕГ під час сну пацієнта або після тривалого періоду утримання від сну.
Діагностична візуалізація
З метою виявлення морфологічних порушень мозку, після першої появи судом, не пов'язаних із підвищенням температури тіла, рекомендоване проведення діагностичних досліджень за допомогою методів КТ та МРТ. Метод МРТ зазвичай є більш інформативним, окрім випадків, коли існує підозра на наявність внутрішньої кровотечі. В такому разі проводять КТ-дослідження, яке у подібних випадках є більш чутливим і більш доступним. Якщо пацієнт поступає до пункту медичної допомоги під час епілептичного нападу, але напад швидко минає, МРТ або КТ-дослідження можна провести пізніше. Зазвичай пацієнтам із підтвердженим діагнозом епілепсія не потрібне проведення МРТ або КТ-досліджень у динаміці, навіть за подальшого виникнення нападів.
Диференційний діагноз
Встановлення точного діагнозу потребує ретельного обстеження. Помилковий діагноз встановлюють у 5—30 % випадків. Імітувати епілепсію можуть ознаки і симптоми за інших захворювань і хворобливих станів, наприклад: непритомність, , мігрень, нарколепсія, панічні атаки і дисоціативні конвульсії. Дисоціативні конвульсії спостерігаються у п'ятої частини всіх пацієнтів, що проходять лікування у неврологічному стаціонарі, в той час як серед пацієнтів із дисоціативними конвульсіями діагноз епілепсія встановлюється приблизно у 10 % випадків. Диференційний діагноз вимагає обов'язкового проведення додаткових досліджень, оскільки дуже важко розрізнити епілептичні конвульсії від дисоціативних на підставі лише одного нападу.
Деякі стани у дітей можуть нагадувати епілептичні симптоми, наприклад: , енурез, , тик і . Вигинання спини може спостерігатися під час гастроезофагального рефлюкса. Деформація шиї у малюків може бути помилково розпізнана як тонічно-клонічні судоми.
Профілактика
У більшості випадків запобігти розвитку епілепсії неможливо, втім слід уживати заходів щодо уникнення травм голови, догляду за новонародженими під час пологів, а також обмеження популяції деяких паразитів типу свинячого солітера. Завдяки профілактичним заходам, спрямованим на запобігання інфікуванню цим паразитом у Центральній Америці, частота виникнення нових випадків у цьому регіоні знизилася на 50 %.
Лікування
Стандартною тактикою лікування епілепсії є систематичний прийом медикаментів після того, як стався другий напад, але у випадку пацієнтів із групи підвищеного ризику прийом медикаментів слід розпочати вже після першого нападу. У деяких випадках призначається спеціальна лікувальна дієта, доцільна імплантація або проведення хірургічного втручання.
Перша допомога
Щоб запобігти потраплянню слини в легені, під час тривання тоніко-клонічних судом слід покласти хворого на бік. Не слід розтискати постраждалому зуби або намагатися вкласти валок проти прикушування, оскільки це може викликати у постраждалого блювання, або ж призвести до поранення пальців рятівника. Слід прибрати всі небезпечні предмети, які можуть травмувати постраждалого. зазвичай непотрібна.
Якщо епілептичний напад триває більше 5 хвилин, або якщо протягом часу сталося два або більше епілептичних напади без повернення хворого до тями між ними, говорять про , що вважається невідкладним станом. При цьому може виникнути необхідність підтримки або , для чого може знадобитися . При виникненні тривалих епілептичних нападів у домашніх умовах, рекомендовано покласти таблетку мідазоламу хворому під язик як першу медичну допомогу. Також можна застосувати діазепам у вигляді ректальних супозиторіїв. В умовах стаціонару перевагу віддають внутрішньовенному лоразепаму. Якщо введення двох доз бензодіазепінів не дає бажаного ефекту, рекомендоване призначення інших ліків, таких як фенітоїн. Епілептичний статус, що супроводжується судомами і не відповідає на лікування першої лінії, вимагає переміщення хворого до палати і початку лікування медичними препаратами другої лінії, такими як тіопентон або пропофол.
Медичні препарати
Лікування епілепсії передбачає прийом протисудомних препаратів (антиконвульсантів) протягом всього життя. Вибір відповідного антиконвульсанту залежить від типу нападу, наявних епілептичних синдромів, супутніх препаратів та захворювань, а також від віку та способу життя хворого. Спочатку призначають один препарат; якщо він виявляється малоефективним, препарат замінюють на інший. Призначення двох протисудомних препаратів одночасно рекомендоване лише у тих випадках, коли не вдається контролювати напади за допомогою одного препарату. Ефективність першого препарату при монотерапії зазвичай відзначається у 50 % випадків; ефективність другого підібраного препарату при монотерапії становить близько 13 %, у той час як за допомогою третього підібраного препарату при монотерапії або під час комбінованої терапії із застосуванням двох препаратів одночасно вдається припинити прояви хвороби у 4 % випадків. Втім, незважаючи на протисудомну терапію, повторне виникнення епілептичних нападів реєструється у майже 30 % хворих.
Для лікування епілепсії застосовують різні види медичних препаратів. Як при парціальних, так і при генералізованих епілептичних нападах призначають фенітоїн, карбамазепін і вальпроєву кислоту. Форми випуску карбамазепіну із контрольованим вивільненням є настільки ж ефективними як і форми кармабазепіну із негайним вивільненням, до того ж можуть спричиняти менше побічних ефектів. У Великій Британії препаратами вибору при парціальних нападах є карбамазепін і ламотриджин, тоді як леветирацетам і вальпроєва кислота є препаратами другої лінії через високу вартість та більшу кількість побічних ефектів. Препарати вальпроєвої кислоти є препаратами вибору при генералізованих нападах, тоді як ламотриджин належить до препаратів другої лінії. Препарати вальпроєвої кислоти та рекомендовані при абсансах; препарати вальпроєвої кислоти особливо ефективні при міоклонічних, тонічних судомах і атонічних нападах. Якщо за допомогою відповідного препарату вдається добре контролювати напади, рутинне визначення рівня препарату в крові не потрібне.
Найдешевший протисудомний препарат — фенобарбітал, що коштує близько $5 доларів США на рік. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, фенобарбітал є препаратом вибору у країнах, що розвиваються, тож фенобарбітал переважно використовують у цих країнах. Втім, у багатьох країнах фенобарбітал належить до препаратів суворого обліку.
За різними даними побічні ефекти від протисудомних ліків спостерігаються у 10-90 % хворих. Більшість побічних ефектів не мають тяжкого характеру і є дозозалежними. До побічних ефектів належать різкі перепади настрою, сонливість, хитання під час ходи. Побічні ефекти, що виникають під час прийому інших препаратів, не залежать від дози: висипи на шкірі, гепатотоксичність або пригнічення функцій кісткового мозку. Майже чверть хворих на епілепсію припиняють прийом ліків через появу небажаних ефектів. Прийом деяких препаратів під час вагітності пов'язаний із виникненням дефектів розвитку у новонароджених. Особливо це стосується прийому препаратів вальпроєвої кислоти у першому . Незважаючи на це, зазвичай лікування не припиняють, оскільки вважається, що медикаментозно неконтрольована епілепсія становить більшу загрозу для хворого, ніж потенційні побічні ефекти ліків.
Поступове зниження дози може бути доцільним у пацієнтів, у яких останній епізод хвороби стався два-чотири роки тому; втім у більшості пацієнтів спостерігається схильність до появи повторних нападів, найчастіше протягом перших шести місяців. Більше 70 % дітей та 60 % дорослих із медикаментозно контрольованою епілепсією можуть в кінцевому підсумку припинити лікування.
Хірургічне втручання
Для пацієнтів із парціальними епілептичними нападами, які не піддаються консервативному лікуванню, існує можливість . Операція призначається лише після того, як напади не вдалося контролювати за допомогою щонайменше двох або трьох типів медикаментів. Метою хірургічного втручання є повне усунення нападів, чого вдається досягнути у 60-70 % випадків. Серед загальноприйнятих видів хірургічних втручань — резекція гіпокампа шляхом проведення , видалення пухлин, видалення частин неокортекса. Метою інших видів хірургічних втручань, наприклад, , є зменшення частоти нападів. У багатьох випадках після операції пацієнти можуть поступово припинити прийом ліків.
Пацієнтам із медикаментозно неконтрольованою епілепсією, яким не показане хірургічне лікування, може бути проведено у вигляді , глибокої та імплантації .
Дієтотерапія
Дієтотерапія може бути використана в якості додаткового методу терапії епілепсії. Через значну складність розрахунку продуктів для дієти, кожна з них має бути застосована лише під суворим наглядом дієтолога чи невролога.
- У 30—40 % випадків епілепсії у дітей напади вдається контролювати за допомогою кетогенної дієти з високим вмістом жирів, низьким вмістом вуглеводів і достатнім вмістом білків. При такому співвідношенні виникає метаболічний стан, який називається кетозом. При цьому стані організм бере енергію не з глюкози, яка міститься в вуглеводах, а з кетонів, які містяться в жирах. Таким чином імітується стан голодування, який, згідно раніше проведених досліджень, сприяє зменшенню частоти нападів, а інколи і повному їх припиненню. При дотриманні цієї дієти треба тісно співпрацювати з лікарем і суворо дотримуватись його рекомендацій. Наприклад, навіть маленька кількість цукру може звести нанівець все лікування, а вся їжа має бути ретельно відміряна і зважена. Близько 10% пацієнтів вдається дотримуватись дієти протягом кількох років, у 30% хворих виникають закрепи та інші небажані ефекти.
- Модифікована дієта Аткінса теж передбачає високий вміст жирів, проте, на відміну від кетогенної дієти, має менше обмежень. Вона дозволяє вживати такі продукти, як хліб, і навіть тістечка, за умови, що загальна добова кількість вуглеводів буде залишатися нижчою від показника, визначеного дієтологом чи неврологом.
- Дієта з низьким глікемічним індексом спрямована на зниження рівня глюкози в крові. Вчені помітили, що низький рівень глюкози у деяких людей зменшує частоту епілептичних приступів. Наразі достеменно невідомо чому саме так відбувається. Ця дієта не така сувора, як кетогенна, але потрібно слідкувати за величиною порцій та не забувати про баланс спожитих вуглеводів, жирів та білків.
Менш радикальні дієти також можуть бути ефективними, до того ж їх простіше дотримуватись.
Інше
Згідно з деякими відомостями, частота виникнення нападів може зменшуватись із виконанням фізичних вправ.
Уникання провокуючих факторів також може зменшити частоту виникнення епілептичних нападів. Наприклад, особам, у яких мерехтіння може спричинити появу нападів, рекомендовано уникати відеоігор, не дивитися кіно на великому екрані або носити темні окуляри. Відомі твердження, що собаки-помічники для хворих на епілепсію здатні попереджувати своїх хазяїв про наближення нападу. Втім ґрунтовних доказів на користь цього твердження немає. із застосуванням результатів ЕЕГ можуть бути корисними для хворих із фармакорезистентною формою епілепсії. Втім не слід припиняти медикаментозну терапію під час лікування суто психологічними методами.
Альтернативна медицина
Не існує надійних науково обґрунтованих доказів ефективності методів альтернативної медицини, включаючи акупунктуру, психологічні методи,вітаміни,йогу. Лікувальний ефект від споживання марихуани науково не обґрунтований. Наукових доказів на користь ефективності мелатоніну при епілепсії наразі недостатньо.
Прогноз
Повне одужання від епілепсії неможливе, але за проведення медикаментозної терапії вдається контролювати напади у 70 % випадків. Стримувати прояви хвороби за допомогою медикаментозної терапії вдається у більше ніж 80 % хворих із генералізованими нападами, в той час як серед пацієнтів із парціальними нападами цей показник становить 50 %. Одним із факторів віддаленого результату є кількість нападів, що сталася у перші пів року. Серед інших факторів, які негативно впливають на віддалений результат — терапевтичний ефект первинного лікування, генералізований характер нападів, наявність епілепсії в анамнезі, супутні психіатричні розлади та наявність на ЕЕГ комплексів, що свідчать про генералізовану епілептиформну активність головного мозку. У країнах, що розвиваються, близько 75 % пацієнтів отримують невідповідне лікування або взагалі не звертаються до лікаря. У країнах Африки лікування не отримують майже 90 % хворих на епілепсію. Частково це пов'язане із відсутністю ліків на ринку або їхньою високою вартістю для населення.
Смертність
Серед хворих на епілепсію рівень смертності вищий у 1,6—4,1 рази, ніж в цілому у популяції. Найчастіше смерть настає з таких причин: вплив причинних факторів виникнення судом, , самогубство, отримання травми, а також раптова неочікувана смерть при епілепсії. При цьому смерть при епілептичному статусі настає внаслідок причинних факторів виникнення судом, а не через пропущений прийом протисудомних препаратів. Серед хворих на епілепсію спостерігається підвищений ризик самогубства, вищий у 2-6 разів ніж в цілому у популяції. Першопричини цього невідомі. Раптова неочікувана смерть при епілепсії лише частково пов'язана із частотою виникнення генералізованих тоніко-клонічних нападів і спостерігається лише у 15 % випадків. Методи запобігання раптовій неочікуваній смерті при епілепсії наразі невідомі. Найбільший відсоток летальних наслідків при епілепсії спостерігається серед пацієнтів похилого віку. При цьому ризик летальних наслідків нижчий у хворих на епілепсію невідомої етіології. За деякими оцінками, у Великій Британії можливо попередити від 40 до 60 % летальних випадків при епілепсії. У країнах, що розвиваються, більшість летальних випадків при епілепсії пов'язані з отриманням травми при падінні тими хворими, які не отримували належного лікування, а також з виникненням епілептичного статусу.
Епідеміологічні особливості
Епілепсія — одне з найпоширеніших тяжких неврологічних захворювань, на яке хворіють близько 65 мільйонів людей у світі. Епілепсія спостерігається в 1 % населення у віці до 20 років та у 3 % населення у віці до 75 років. Чоловіки хворіють частіше за жінок, втім загальна різниця є незначною. Більшість (80 %) хворих на епілепсію проживають у країнах, .
Число хворих із активним перебігом хвороби дорівнює 5—10 на 1000, при цьому активним перебігом епілепсії вважається наявність щонайменше одного нападу протягом останніх п'яти років. Кожен рік у розвинутих країнах епілепсію діагностують 40—70 особам на 100 000, а у країнах, що розвиваються, — 80—140 особам на 100 000. До факторів ризику відноситься також бідність, як проживання в економічно нерозвинутій країні, так і замалий статок порівняно із загальнонаціональними показниками. В економічно розвинутих країнах епілепсія діагностується переважно у дітей і осіб похилого віку. У країнах, що розвиваються, перша маніфестація епілепсії зазвичай трапляється у дітей шкільного віку і підлітків через високий відсоток інфекційних захворювань і отримання травм. У період між 1970 і 2003 роками було зареєстровано меншу кількість випадків у дітей, і більшу — в осіб похилого віку. Це пояснюється вищими показниками виживаності після інсульту серед осіб похилого віку.
Ставлення до епілепсії у минулому
Згідно з найдавнішими записами медичного характеру, люди хворіли на епілепсію ще до часів документованої історії. У Стародавньому світі епілепсія вважалася особливим духовним станом. Найдавніший у світі опис епілептичного нападу було знайдено у тексті, записаному аккадською мовою (мовою стародавньої Месопотамії) близько 2000 р. до н. е. В особу, про яку йшлося у тексті, вселилося місячне божество, тож над нею було проведено ритуал екзорцизму. Згідно Кодексу Хаммурапі (близько 1790 до н. е.), серед інших причин, з яких дозволялося повернути купленого раба, були й напади епілепсії, а у Папірусі Едвіна Сміта (близько 1700 до н. е.) містяться описи епілептичних судом.
Найдавніший відомий детальний опис самої хвороби міститься у вавилонському клинописному медичному трактаті Sakikkū, датованому 1067—1046 рр. до н. е. У цьому тексті йдеться про ознаки і симптоми захворювання, методи лікування та можливі наслідки хвороби, а також про особливості перебігу різних типів епілептичних нападів. Оскільки давні люди не розуміли біомедичної природи захворювання, вони вважали, що напади викликають злі духи, які оволодівають людиною, і вважали за потрібне проводити ритуали духовного очищення. Близько 900 року до н. е. визначав епілепсію як втрату свідомості; це визначення потрапило і до аюрведичного тексту Чарака-самхіта (близько 400 до н. е.).
Серед давніх греків розуміння природи епілепсії було неоднозначним. Вони вважали, що епілепсія — це форма одержимості духами, але одночасно пов'язували епілептичні напади із божественним втручанням. Одна з назв цієї хвороби означає священна хвороба. Епілепсія згадується у багатьох давньогрецьких міфах і пов'язана з місячними богинями Селеною і Артемідою, які насилали цю хворобу на тих, хто їм завинив. Греки вважали, що на епілепсію страждав міфічний герой Геркулес і давньоримський політичний діяч Юлій Цезар. Втім зовсім іншого погляду на походження епілепсії дотримувались учні школи Гіппократа. У п'ятому сторіччі до н. е. Гіппократ заперечував погляди, за якими епілептичний стан мав містичне або божественне походження. У своєму чи не найвідомішому творі Гіппократ висловив думку, що епілепсію насилають не боги, і що причина хвороби криється у мозку, отже, може піддаватися лікуванню. Тих, хто вважав, що ця хвороба має надприродне походження, Гіппократ звинувачував у неуцтві і розповсюдженні забобонів. Гіппократ припускав, що важливою причиною появи хвороби є спадковість, зробив висновки про гірші наслідки епілепсії, якщо перші напади хвороби сталися у дитинстві, а також звернув увагу на різноманітність ознак хвороби й на існуючі пересуди щодо цього захворювання у суспільстві. Гіппократ не називав хворобу священною, натомість він використовував власний термін — велика хвороба, який згодом перетворився на сучасний термін великий епілептичний припадок, який позначає генералізовані судоми при епілепсії. Незважаючи на те, що у своїй ґрунтовній праці Гіппократ детально пояснював можливі біологічні причини виникнення епілепсії, його ідеї не знайшли підтримки у сучасників. Втручання злих духів продовжували вважати причиною епілепсії аж до 17 століття.
У суспільстві хворих на епілепсію уникали, їх соромились і навіть ув'язнювали майже у всі часи; у госпіталі , де зародилася сучасна неврологія, лікар Жан-Мартен Шарко спостерігав, як хворих на епілепсію утримували поряд з психічно хворими, особами із хронічною формою сифілісу та неосудними злочинцями. У Давньому Римі епілепсія була відома як Morbus Comitialis ('комітетська хвороба'), і сприймалася як кара богів. На півночі Італії епілепсію колись називали хворобою Святого Валентина.
Перші ефективні антиконвульсанти з групи бромідів з'явились у середині 1800-х років. З сучасних препаратів першим було синтезовано фенобарбітал — у 1912 році, а фенитоін почали вживати у клінічній практиці з 1938.
Епілепсія у суспільстві та культурі
Стигматизація
З проявами соціальної стигматизації стикаються майже всі хворі на епілепсію. Стигматизація може негативно впливати на економічний, соціальний і культурний аспекти життя хворих. В Індії та Китаї наявність епілепсії у нареченої або нареченого може перешкодити шлюбу. Подекуди у віддалених куточках світу люди досі вважають, що епілепсія пов'язана з прокляттям. У Танзанії, як і в інших африканських країнах, вважається, що епілепсія виникає внаслідок отруєння або втручання злих духів, чаклунів, а також існують необґрунтовані побоювання, що ця хвороба є заразною, що не підтверджено жодними доказами. До 1970 року на території Великої Британії існували закони, які перешкоджали хворим на епілепсію брати шлюб. Через соціальну стигматизацію деякі хворі можуть заперечувати, що в них виникали епілептичні напади.
Економічний аспект хвороби
Прямі збитки від епілепсії у США дорівнюють майже одному мільярду доларів. У 2004 році в Європі економічні збитки, пов'язані з епілепсією, сягнули 15,5 мільярдів євро. В Індії видатки, пов'язані з епілепсією, становлять близько 1,7 мільярдів доларів США, тобто 0,5 % від ВВП. У США виклики невідкладної медичної допомоги пов'язані з епілепсією у 1 % випадків (в педіатричній практиці — 2 %).
Керування транспортними засобами
Хворі на епілепсію мають майже вдвічі більший ризик потрапити у ДТП, через що у багатьох країнах світу їм не дозволяється водити транспортні засоби, або дозволяється лише за виконання певних умов. У деяких країнах лікар зобов'язаний поінформувати ліцензуючі органи про виникнення в особи епілептичного нападу, у той час як в інших країнах лікарі можуть тільки порадити хворому самому звернутися до ліцензуючого органу. Обов'язкове звітування лікарів перед ліцензуючими органами існує у Швеції, Австрії, Данії та Іспанії. У Великій Британії та Новій Зеландії хворий має сам звернутися у відповідні інстанції, а лікар може це лише проконтролювати. У різних провінціях Канади, штатах США й Австралії існують різні вимоги щодо звітування у ліцензуючі органи. Більшість хворих на епілепсію із добре контрольованою формою хвороби можуть отримати водійські права. У різних країнах існують різні вимоги до періоду ремісії. У багатьох країнах після останнього нападу має пройти від одного до трьох років. У США цей період залежить від кожного окремого штату і варіюється від трьох місяців до одного року.
Особам із епілепсією або судомами забороняється керувати літальними апаратами. У Канаді особа із лише одним епілептичним нападом в анамнезі може отримати льотне свідоцтво обмеженої дії після того, як від нападу минуло п'ять років, за умови задовільного медогляду. До цієї категорії також належать особи з фебрильними судомами та медикаментозно викликаними судомами. У США забороняє хворим на епілепсію отримувати свідоцтво пілота комерційної авіації. Дуже рідко виключення робиться для осіб із одиночним судомним епізодом або з фебрильними судомами в анамнезі, якщо за відсутності медикаментозного лікування судоми не повторювались. У Великій Британії вимоги до отримання необмеженого національного свідоцтва приватного пілота такі самі, що й до свідоцтва професійного водія. Ці документи надаються за відсутності нападів протягом десяти років без отримання медикаментозного лікування. Особи, які не задовольняють цим вимогам, можуть отримати обмежену ліцензію за відсутності нападів протягом п'яти років.
Організації підтримки хворих на епілепсію
Існує ряд неурядових організацій, що надають підтримку хворим на епілепсію та їхнім сім'ям. Серед них — Об'єднана рада Великої Британії та Ірландії з питань епілепсії. З 2008 року кожного 26 березня, у , щорічно проводять акції з підвищення поінформованості суспільства щодо проблем, пов'язаних з епілепсією. Серед інших подібних заходів — «Вихід з темряви» (англ. Out of the Shadows), спільна акція ВООЗ, Міжнародної протиепілептичної Ліги й Міжнародного бюро з епілепсії.
Дослідження
Методика передбачення епілептичних нападів полягає у спостереженні за електричною активністю мозку за допомогою ЕЕГ до виникнення нападів. На 2011 рік жодного ефективного механізму для передбачення епілептичних нападів немає. Явище , коли повторювальний вплив провокуючих напади факторів урешті-решт підвищує чутливість організму до нього, було використане для створення тваринної моделі епілепсії.
Вивчається ефективність генної терапії при деяких типах епілепсії. Ефективність медичних препаратів, які впливають на функції імунної системи, наприклад імуноглобулінів для внутрішньовенного введення, не доведена. На 2012 рік ефективність неінвазивних стереотаксичних радіохірургічних втручань порівняна із ефективністю стандартних хірургічних операцій при епілепсії.
Епілепсія у тварин
Епілепсія зустрічається у деяких видів тварин, зокрема, у собак та котів, до того ж серед усіх захворювань головного мозку у собак епілепсія зустрічається найчастіше. Зазвичай епілепсія у тварин лікується за допомогою протисудомних препаратів, таких як фенобарбітал або броміди — у собак, та фенобарбітал у котів. У той час, як генералізовані судоми у коней розпізнати легко, для встановлення вірного діагнозу при негенералізованих судомах може знадобитися ЕЕГ.
Примітки
- NDF-RT
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- Inxight: Drugs Database
- https://www.pharmawiki.ch/wiki/index.php?wiki=Kaliumbromid
- Magiorkinis E, Kalliopi S, Diamantis A (January 2010). Hallmarks in the history of epilepsy: epilepsy in antiquity. Epilepsy & behavior : E&B. 17 (1): 103—108. doi:10.1016/j.yebeh.2009.10.023. PMID 19963440.
- Chang BS, Lowenstein DH (2003). Epilepsy. N. Engl. J. Med. 349 (13): 1257—66. doi:10.1056/NEJMra022308. PMID 14507951.
- Epilepsy. Fact Sheets. World Health Organization. October 2012. Процитовано 24 січня 2013.
- Fisher R, van Emde Boas W, Blume W, Elger C, Genton P, Lee P, Engel J (2005). . Epilepsia. 46 (4): 470—2. doi:10.1111/j.0013-9580.2005.66104.x. PMID 15816939. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 31 липня 2014.
- Eadie, MJ (December 2012). Shortcomings in the current treatment of epilepsy. Expert review of neurotherapeutics. 12 (12): 1419—27. doi:10.1586/ern.12.129. PMID 23237349.
- Thurman, DJ; Beghi, E; Begley, CE; Berg, AT; Buchhalter, JR; Ding, D; Hesdorffer, DC; Hauser, WA; Kazis, L; Kobau, R; Kroner, B; Labiner, D; Liow, K; Logroscino, G; Medina, MT; Newton, CR; Parko, K; Paschal, A; Preux, PM; Sander, JW; Selassie, A; Theodore, W; Tomson, T; Wiebe, S; ILAE Commission on, Epidemiology (September 2011). Standards for epidemiologic studies and surveillance of epilepsy. Epilepsia. 52 Suppl 7: 2—26. doi:10.1111/j.1528-1167.2011.03121.x. PMID 21899536.
- Brodie, MJ; Elder, AT, Kwan, P (November 2009). Epilepsy in later life. Lancet neurology. 8 (11): 1019—30. doi:10.1016/S1474-4422(09)70240-6. PMID 19800848.
- Holmes, Thomas R. Browne, Gregory L. (2008). Handbook of epilepsy (вид. 4th). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 7. ISBN .
- Wyllie's treatment of epilepsy : principles and practice (вид. 5th). Philadelphia: Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins. 2010. ISBN .
- Newton, CR (29 вересня 2012). Epilepsy in poor regions of the world. Lancet. 380 (9848): 1193—201. doi:10.1016/S0140-6736(12)61381-6. PMID 23021288.
- Wilden, JA; Cohen-Gadol, AA (15 серпня 2012). Evaluation of first nonfebrile seizures. American family physician. 86 (4): 334—40. PMID 22963022.
- Berg, AT (2008). Risk of recurrence after a first unprovoked seizure. Epilepsia. 49 Suppl 1: 13—8. doi:10.1111/j.1528-1167.2008.01444.x. PMID 18184149.
- L Devlin, A; Odell, M; L Charlton, J; Koppel, S (December 2012). Epilepsy and driving: current status of research. Epilepsy research. 102 (3): 135—52. doi:10.1016/j.eplepsyres.2012.08.003. PMID 22981339.
- Ганус Дз. М. Україна, держава: Медицина // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
- Duncan, JS; Sander, JW, Sisodiya, SM, Walker, MC (1 квітня 2006). (PDF). Lancet. 367 (9516): 1087—100. doi:10.1016/S0140-6736(06)68477-8. PMID 16581409. Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2013. Процитовано 31 липня 2014.
- National Institute for Health and Clinical Excellence (January 2012). Chapter 1: Introduction. The Epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care (PDF). National Clinical Guideline Centre. с. 21—28.
- Hammer, edited by Stephen J. McPhee, Gary D. (2010). 7. Pathophysiology of disease : an introduction to clinical medicine (вид. 6th ed.). New York: McGraw-Hill Medical. ISBN .
- Hughes, JR (August 2009). Absence seizures: a review of recent reports with new concepts. Epilepsy & behavior : E&B. 15 (4): 404—12. doi:10.1016/j.yebeh.2009.06.007. PMID 19632158.
- Shearer, Peter. Seizures and Status Epilepticus: Diagnosis and Management in the Emergency Department. Emergency Medicine Practice.
- Bradley, Walter G. (2012). 67. Bradley's neurology in clinical practice (вид. 6th ed.). Philadelphia, PA: Elsevier/Saunders. ISBN .
- National Institute for Health and Clinical Excellence (January 2012). Chapter 9: Classification of seizures and epilepsy syndromes. The Epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care (PDF). National Clinical Guideline Centre. с. 119—129.
- Engel, Jerome (2008). Epilepsy : a comprehensive textbook (вид. 2nd ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 2797. ISBN .
- Simon, David A. Greenberg, Michael J. Aminoff, Roger P. (2012). 12. Clinical neurology (вид. 8th ed.). New York: McGraw-Hill Medical. ISBN .
- Steven C. Schachter, ред. (2008). Behavioral aspects of epilepsy : principles and practice (вид. [Online-Ausg.].). New York: Demos. с. 125. ISBN .
- Xue, LY; Ritaccio, AL (March 2006). Reflex seizures and reflex epilepsy. American journal of electroneurodiagnostic technology. 46 (1): 39—48. PMID 16605171.
- Malow, BA (November 2005). Sleep and epilepsy. Neurologic Clinics. 23 (4): 1127—47. doi:10.1016/j.ncl.2005.07.002. PMID 16243619.
- Tinuper, P; Provini, F; Bisulli, F; Vignatelli, L; Plazzi, G; Vetrugno, R; Montagna, P; Lugaresi, E (August 2007). Movement disorders in sleep: guidelines for differentiating epileptic from non-epileptic motor phenomena arising from sleep. Sleep medicine reviews. 11 (4): 255—67. doi:10.1016/j.smrv.2007.01.001. PMID 17379548.
- Holmes, Thomas R. (2008). Handbook of epilepsy (вид. 4th ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 34. ISBN .
- Panayiotopoulos, CP (2010). A clinical guide to epileptic syndromes and their treatment based on the ILAE classifications and practice parameter guidelines (вид. Rev. 2nd ed.). [London]: Springer. с. 445. ISBN .
- James W. Wheless, ред. (2009). Advanced therapy in epilepsy. Shelton, Conn.: People's Medical Pub. House. с. 443. ISBN .
- Larner, Andrew J. (2010). A dictionary of neurological signs (вид. 3rd ed.). New York: Springer. с. 348. ISBN .
- Stefan, Hermann (2012). Epilepsy Part I: Basic Principles and Diagnosis E-Book: Handbook of Clinical Neurology (вид. Volume 107 of Handbook of Clinical Neurology). Newnes. с. 471. ISBN .
- Plioplys S, Dunn DW, Caplan R (2007). 10-year research update review: psychiatric problems in children with epilepsy. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 46 (11): 1389—402. doi:10.1097/chi.0b013e31815597fc. PMID 18049289.
- Reilly CJ (May–June 2011). Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD) in Childhood Epilepsy. Research in Developmental Disabilities: A Multidisciplinary Journal. 32 (3): 883—93. doi:10.1016/j.ridd.2011.01.019. PMID 21310586.
- Levisohn PM (2007). The autism-epilepsy connection. Epilepsia. 48 (Suppl 9): 33—5. doi:10.1111/j.1528-1167.2007.01399.x. PMID 18047599.
- Berg, AT; Berkovic, SF; Brodie, MJ; Buchhalter, J; Cross, JH; van Emde Boas, W; Engel, J; French, J; Glauser, TA; Mathern, GW; Moshé, SL; Nordli, D; Plouin, P; Scheffer, IE (April 2010). Revised terminology and concepts for organization of seizures and epilepsies: report of the ILAE Commission on Classification and Terminology, 2005–2009. Epilepsia. 51 (4): 676—85. doi:10.1111/j.1528-1167.2010.02522.x. PMID 20196795.
- Neligan, A; Hauser, WA; Sander, JW (2012). The epidemiology of the epilepsies. Handbook of clinical neurology. 107: 113—33. doi:10.1016/B978-0-444-52898-8.00006-9. PMID 22938966.
- Pandolfo, M. (Nov 2011). Genetics of epilepsy. Semin Neurol. 31 (5): 506—18. doi:10.1055/s-0031-1299789. PMID 22266888.
- Dhavendra Kumar, ред. (2008). Genomics and clinical medicine. Oxford: Oxford University Press. с. 279. ISBN .
- Bhalla, D.; Godet, B.; Druet-Cabanac, M.; Preux, PM. (Jun 2011). Etiologies of epilepsy: a comprehensive review. Expert Rev Neurother. 11 (6): 861—76. doi:10.1586/ern.11.51. PMID 21651333.
- Simon D. Shorvon (2011). The Causes of Epilepsy: Common and Uncommon Causes in Adults and Children. Cambridge University Press. с. 467. ISBN .
- Sellner, J; Trinka, E (2012 Oct). Seizures and epilepsy in herpes simplex virus encephalitis: current concepts and future directions of pathogenesis and management. Journal of neurology. 259 (10): 2019—30. doi:10.1007/s00415-012-6494-6. PMID 22527234.
- Somjen, George G. (2004). Ions in the Brain Normal Function, Seizures, and Stroke. New York: Oxford University Press. с. 167. ISBN .
- Goldberg, EM; Coulter, DA (May 2013). Mechanisms of epileptogenesis: a convergence on neural circuit dysfunction. Nature reviews. Neuroscience. 14 (5): 337—49. doi:10.1038/nrn3482. PMID 23595016.
- Oby, E; Janigro, D (November 2006). The blood-brain barrier and epilepsy. Epilepsia. 47 (11): 1761—74. doi:10.1111/j.1528-1167.2006.00817.x. PMID 17116015.
- Jerome Engel, Jr., Timothy A. Pedley, ред. (2008). Epilepsy : a comprehensive textbook (вид. 2nd ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 483. ISBN .
- National Institute for Health and Clinical Excellence (January 2012). Chapter 4: Guidance. The Epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care (PDF). National Clinical Guideline Centre. с. 57—83.
- Global Campaign against Epilepsy: Out of the Shadows. WHO. Процитовано 6 January 2014.
- Robert S. Fisher, Walter van Emde Boas, Warren Blume, Christian Elger, Pierre Genton, Phillip Lee & Jerome Jr Engel (April 2005). Epileptic seizures and epilepsy: definitions proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE). Epilepsia. 46 (4): 470—472. doi:10.1111/j.0013-9580.2005.66104.x. PMID 15816939.
- Panayiotopoulos, CP (December 2011). The new ILAE report on terminology and concepts for organization of epileptic seizures: a clinician's critical view and contribution. Epilepsia. 52 (12): 2155—60. doi:10.1111/j.1528-1167.2011.03288.x. PMID 22004554.
- Simon D. Shorvon (2004). The treatment of epilepsy (вид. 2nd). Malden, Mass.: Blackwell Pub. ISBN .
- Wallace, ed. by Sheila J.; Farrell, Kevin (2004). Epilepsy in children (вид. 2nd ed). London: Arnold. с. 354. ISBN .
- Luef, G (October 2010). Hormonal alterations following seizures. Epilepsy & behavior : E&B. 19 (2): 131—3. doi:10.1016/j.yebeh.2010.06.026. PMID 20696621.
- Ahmad S, Beckett MW (2004). Value of serum prolactin in the management of syncope. Emergency medicine journal : EMJ. 21 (2): e3. doi:10.1136/emj.2003.008870. PMC 1726305. PMID 14988379.
- Shukla G, Bhatia M, Vivekanandhan S та ін. (2004). Serum prolactin levels for differentiation of nonepileptic versus true seizures: limited utility. Epilepsy & behavior : E&B. 5 (4): 517—21. doi:10.1016/j.yebeh.2004.03.004. PMID 15256189.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Chen DK, So YT, Fisher RS (2005). Use of serum prolactin in diagnosing epileptic seizures: report of the Therapeutics and Technology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology. Neurology. 65 (5): 668—75. doi:10.1212/01.wnl.0000178391.96957.d0. PMID 16157897.
- Brodtkorb, E (2013). Common imitators of epilepsy. Acta neurologica Scandinavica. Supplementum (196): 5—10. doi:10.1111/ane.12043. PMID 23190285.
- John A. Marx, ред. (2010). Rosen's emergency medicine : concepts and clinical practice (вид. 7th ed.). Philadelphia: Mosby/Elsevier. с. 2228. ISBN .
- Jerome, Engel (2013). Seizures and epilepsy (вид. 2nd ed.). New York: Oxford University Press. с. 462. ISBN .
- Michael, GE.; O'Connor, RE. (Feb 2011). The diagnosis and management of seizures and status epilepticus in the prehospital setting. Emerg Med Clin North Am. 29 (1): 29—39. doi:10.1016/j.emc.2010.08.003. PMID 21109100.
- James W. Wheless, James Willmore, Roger A. Brumback (2009). Advanced therapy in epilepsy. Shelton, Conn.: People's Medical Pub. House. с. 144. ISBN .
- National Institute for Health and Clinical Excellence (January 2012). Chapter 3: Key priorities for implementation. The Epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care (PDF). National Clinical Guideline Centre. с. 55—56.
- Elaine Wyllie (2012). Wyllie's Treatment of Epilepsy: Principles and Practice. Lippincott Williams & Wilkins. с. 187. ISBN .
- Steven R. Flanagan, Herb Zaretsky, Alex Moroz,, ред. (2010). Medical aspects of disability; a handbook for the rehabilitation professional (вид. 4th ed.). New York: Springer. с. 182. ISBN .
- Nolan, SJ; Marson, AG; Pulman, J; Tudur Smith, C (23 серпня 2013). Phenytoin versus valproate monotherapy for partial onset seizures and generalised onset tonic-clonic seizures. The Cochrane database of systematic reviews. 8: CD001769. doi:10.1002/14651858.CD001769.pub2. PMID 23970302.
- Tudur Smith, C; Marson, AG; Clough, HE; Williamson, PR (2002). Carbamazepine versus phenytoin monotherapy for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (2): CD001911. doi:10.1002/14651858.CD001911. PMID 12076427.
- Powell, G; Saunders, M; Marson, AG (20 січня 2010). Immediate-release versus controlled-release carbamazepine in the treatment of epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (1): CD007124. doi:10.1002/14651858.CD007124.pub2. PMID 20091617.
- Ilangaratne, NB; Mannakkara, NN; Bell, GS; Sander, JW (2012 Dec 1). Phenobarbital: missing in action. Bulletin of the World Health Organization. 90 (12): 871-871A. doi:10.2471/BLT.12.113183. PMID 23284189.
- Moshé, edited by Simon Shorvon, Emilio Perucca, Jerome Engel Jr. ; foreword by Solomon (2009). The treatment of epilepsy (вид. 3rd ed.). Chichester, UK: Wiley-Blackwell. с. 587. ISBN .
- Perucca, P; Gilliam, FG (September 2012). Adverse effects of antiepileptic drugs. Lancet neurology. 11 (9): 792—802. doi:10.1016/S1474-4422(12)70153-9. PMID 22832500.
- Kamyar, M.; Varner, M. (Jun 2013). Epilepsy in pregnancy. Clin Obstet Gynecol. 56 (2): 330—41. doi:10.1097/GRF.0b013e31828f2436. PMID 23563876.
- Lawrence S. Neinstein, ред. (2008). Adolescent health care : a practical guide (вид. 5th ed.). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. с. 335. ISBN .
- Duncan, JS; Sander, JW, Sisodiya, SM, Walker, MC (1 квітня 2006). Adult epilepsy. Lancet. 367 (9516): 1087—100. doi:10.1016/S0140-6736(06)68477-8. PMID 16581409.
- Duncan, JS (April 2007). Epilepsy surgery. Clinical medicine (London, England). 7 (2): 137—42. PMID 17491501.
- Birbeck GL, Hays RD, Cui X, Vickrey BG. (2002). Seizure reduction and quality of life improvements in people with epilepsy. Epilepsia. 43 (5): 535—538. doi:10.1046/j.1528-1157.2002.32201.x. PMID 12027916.
- Bergey, GK (June 2013). Neurostimulation in the treatment of epilepsy. Experimental neurology. 244: 87—95. doi:10.1016/j.expneurol.2013.04.004. PMID 23583414.
- Епілепсія та особливості харчування. mozok.ua (uk-UK) . Процитовано 14 червня 2023.
- Levy, RG; Cooper, PN; Giri, P (14 березня 2012). Ketogenic diet and other dietary treatments for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews. 3: CD001903. doi:10.1002/14651858.CD001903.pub2. PMID 22419282.
- Arida, RM; Scorza, FA; Scorza, CA; Cavalheiro, EA (March 2009). Is physical activity beneficial for recovery in temporal lobe epilepsy? Evidences from animal studies. Neuroscience and biobehavioral reviews. 33 (3): 422—31. doi:10.1016/j.neubiorev.2008.11.002. PMID 19059282.
- Arida, RM; Cavalheiro, EA; da Silva, AC; Scorza, FA (2008). Physical activity and epilepsy: proven and predicted benefits. Sports medicine (Auckland, N.Z.). 38 (7): 607—15. PMID 18557661.
- Verrotti, A; Tocco, AM; Salladini, C; Latini, G; Chiarelli, F (November 2005). Human photosensitivity: from pathophysiology to treatment. European journal of neurology : the official journal of the European Federation of Neurological Societies. 12 (11): 828—41. doi:10.1111/j.1468-1331.2005.01085.x. PMID 16241971.
- Doherty, MJ; Haltiner, AM (23 січня 2007). Wag the dog: skepticism on seizure alert canines. Neurology. 68 (4): 309. doi:10.1212/01.wnl.0000252369.82956.a3. PMID 17242343.
- Tan, G; Thornby, J; Hammond, DC; Strehl, U; Canady, B; Arnemann, K; Kaiser, DA (July 2009). Meta-analysis of EEG biofeedback in treating epilepsy. Clinical EEG and neuroscience : official journal of the EEG and Clinical Neuroscience Society (ENCS). 40 (3): 173—9. PMID 19715180.
- Cheuk, DK; Wong, V (8 жовтня 2008). Acupuncture for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (4): CD005062. doi:10.1002/14651858.CD005062.pub3. PMID 18843676.
- Ramaratnam, S; Baker, GA; Goldstein, LH (16 липня 2008). Psychological treatments for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (3): CD002029. doi:10.1002/14651858.CD002029.pub3. PMID 18646083.
- Ranganathan, LN; Ramaratnam, S (18 квітня 2005). Vitamins for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (2): CD004304. doi:10.1002/14651858.CD004304.pub2. PMID 15846704.
- Ramaratnam, S; Sridharan, K (2000). Yoga for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews (3): CD001524. doi:10.1002/14651858.CD001524. PMID 10908505.
- Gloss, D; Vickrey, B (13 червня 2012). Cannabinoids for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews. 6: CD009270. doi:10.1002/14651858.CD009270.pub2. PMID 22696383.
- Brigo, F; Del Felice, A (13 червня 2012). Melatonin as add-on treatment for epilepsy. The Cochrane database of systematic reviews. 6: CD006967. doi:10.1002/14651858.CD006967.pub2. PMID 22696363.
- Kwan, Patrick (2012). Fast facts : epilepsy (вид. 5th ed.). Abingdon, Oxford, UK: Health Press. с. 10. ISBN .
- Hitiris N, Mohanraj R, Norrie J, Brodie MJ (2007). Mortality in epilepsy. Epilepsy Behavior. 10 (3): 363—376. doi:10.1016/j.yebeh.2007.01.005. PMID 17337248.
- Moshé, edited by Simon Shorvon, Emilio Perucca, Jerome Engel Jr. ; foreword by Solomon (2009). The treatment of epilepsy (вид. 3rd ed.). Chichester, UK: Wiley-Blackwell. с. 28. ISBN .
- Bagary, M (April 2011). Epilepsy, antiepileptic drugs and suicidality. Current opinion in neurology. 24 (2): 177—82. doi:10.1097/WCO.0b013e328344533e. PMID 21293270.
- Mula, M; Sander, JW (August 2013). Suicide risk in people with epilepsy taking antiepileptic drugs. Bipolar disorders. 15 (5): 622—7. doi:10.1111/bdi.12091. PMID 23755740.
- Ryvlin, P; Nashef, L; Tomson, T (May 2013). Prevention of sudden unexpected death in epilepsy: a realistic goal?. Epilepsia. 54 Suppl 2: 23—8. doi:10.1111/epi.12180. PMID 23646967.
- Hirtz D, Thurman DJ, Gwinn-Hardy K, Mohamed M, Chaudhuri AR, Zalutsky R (30 січня 2007). How common are the 'common' neurologic disorders?. Neurology. 68 (5): 326—37. doi:10.1212/01.wnl.0000252807.38124.a3. PMID 17261678.
- Sander JW (2003). The epidemiology of epilepsy revisited. Current Opinion in Neurology. 16 (2): 165—70. doi:10.1097/00019052-200304000-00008. PMID 12644744.
- Saraceno, B; Avanzini, G; Lee, P, ред. (2005). Atlas: Epilepsy Care in the World (PDF). World Health Organization. ISBN . Процитовано 20 грудня 2013.
- Mervyn J. Eadie; Peter F. Bladin (2001). A Disease Once Sacred: A History of the Medical Understanding of Epilepsy. John Libbey Eurotext. ISBN .
- . World Health Organization. Feb 2001. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
- Jilek-Aall, L (1999). Morbus sacer in Africa: some religious aspects of epilepsy in traditional cultures. Epilepsia. 40 (3): 382—6. doi:10.1111/j.1528-1157.1999.tb00723.x. PMID 10080524.
- Illes, Judika (11 жовтня 2011). Encyclopedia of Mystics, Saints & Sages. HarperCollins. с. 1238. ISBN . Процитовано 26 лютого 2013.
Saint Valentine is invoked for healing as well as love. He protects against fainting and is requested to heal epilepsy and other seizure disorders. In northern Italy, epilepsy was once traditionally known as Saint Valentine's Malady.
- E. Martin Caravati (2004). Medical toxicology (вид. 3. ed.). Philadelphia [u.a.]: Lippincott Williams & Wilkins. с. 789. ISBN .
- de Boer, HM (Dec 2010). Epilepsy stigma: moving from a global problem to global solutions. Seizure : the journal of the British Epilepsy Association. 19 (10): 630—6. doi:10.1016/j.seizure.2010.10.017. PMID 21075013.
- Martindale, JL; Goldstein, JN; Pallin, DJ (February 2011). Emergency department seizure epidemiology. Emergency medicine clinics of North America. 29 (1): 15—27. doi:10.1016/j.emc.2010.08.002. PMID 21109099.
- Jerome Engel, Jr., Timothy A. Pedley, ред. (2008). Epilepsy : a comprehensive textbook (вид. 2nd ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 2279. ISBN .
- Bor, Robert (2012). Aviation Mental Health: Psychological Implications for Air Transportation. Ashgate Publishing. с. 148. ISBN .
- . Transport Canada. Government of Canada. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
- Wilner, Andrew N. (2008). Epilepsy 199 answers : a doctor responds to his patients' questions (вид. 3rd ed.). New York: Demos Health. с. 52. ISBN .
- Guide for Aviation Medical Examiners. Federal Aviation Administration. Процитовано 29 грудня 2013.
- National PPL (NPPL) Medical Requirements. Civil Aviation Authority. Процитовано 29 грудня 2013.
- Drivers Medical Group (2013). For Medical Practitioners: At a glance Guide to the current Medical Standards of Fitness to Drive (PDF). с. 8. Процитовано 29 грудня 2013.
- Canada. Parliament. Senate (2010). Debates of the Senate: Official Report (Hansard)., Issues 1-23. Queen's Printer. с. 165.
- Carney, PR.; Myers, S.; Geyer, JD. (Dec 2011). Seizure prediction: methods. Epilepsy Behav. 22 Suppl 1: S94-101. doi:10.1016/j.yebeh.2011.09.001. PMID 22078526.
- Jerome Engel, ред. (2008). Epilepsy : a comprehensive textbook (вид. 2nd ed.). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 426. ISBN .
- Walker, MC.; Schorge, S.; Kullmann, DM.; Wykes, RC.; Heeroma, JH.; Mantoan, L. (Sep 2013). Gene therapy in status epilepticus. Epilepsia. 54 Suppl 6: 43—5. doi:10.1111/epi.12275. PMID 24001071.
- Walker, L; Pirmohamed, M; Marson, AG (27 червня 2013). Immunomodulatory interventions for focal epilepsy syndromes. The Cochrane database of systematic reviews. 6: CD009945. doi:10.1002/14651858.CD009945.pub2. PMID 23803963.
- Quigg, M; Rolston, J; Barbaro, NM (Jan 2012). Radiosurgery for epilepsy: clinical experience and potential antiepileptic mechanisms. Epilepsia. 53 (1): 7—15. doi:10.1111/j.1528-1167.2011.03339.x. PMID 22191545.
- Thomas, WB (January 2010). Idiopathic epilepsy in dogs and cats. Veterinary Clinics of North America, Small Animal Practice. 40 (1): 161—79. doi:10.1016/j.cvsm.2009.09.004. PMID 19942062.
- Thomas, WB (2010 Jan). Idiopathic epilepsy in dogs and cats. The Veterinary clinics of North America. Small animal practice. 40 (1): 161—79. doi:10.1016/j.cvsm.2009.09.004. PMID 19942062.
- van der Ree, M; Wijnberg, I (2012). A review on epilepsy in the horse and the potential of Ambulatory EEG as a diagnostic tool. The Veterinary quarterly. 32 (3-4): 159—67. doi:10.1080/01652176.2012.744496. PMID 23163553.
Джерела
- Особлива дитина. Епілепсія: виходимо з тіні: путівник для педагогів / А. А. Колупаєва, В. Ю. Мартинюк, І. А. Марценковський [та ін.] ; М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т спец. педагогіки, М-во охорони здоров'я України, ДЗ «Укр. мед. центр реабілітації дітей з органіч. ураженням нерв. системи М-ва охорони здоров'я України». — Київ: Люди в білому, 2014. — 47 с. ; 21 см. — (Серія «Інклюзивна освіта»). — Бібліогр.: с. 43—47. — 1 000 пр. —
- National Institute for Health and Clinical Excellence (January 2012). The Epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care (PDF). National Clinical Guideline Centre.
- World health organization, Department of mental health and substance abuse, Programme for neurological diseases and neuroscience ; Global campaign against epilepsy ; International league against epilepsy (2005). Atlas, epilepsy care in the world, 2005 (pdf). Geneva: Programme for Neurological Diseases and Neuroscience, Department of Mental Health and Substance Abuse, World Health Organization. ISBN .
Посилання
- ЕПІЛЕПСІЯ // Фармацевтична енциклопедія
- ЕПІЛЕПСІЯ // ЕСУ
- Єпілєпсія // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 316—324. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епілепсія |
- ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ ПРЕПАРАТИ // Фармацевтична енциклопедія
- В. Ф. Кисільов. Медичний російсько-український словник. 1928. — С. 45
- А. Кримський, С. Єфремов. Російсько-український академічний словник 1924–33 рр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syudi perenapravlyayetsya zapit Epileptichnij napad Na cyu temu potribna okrema stattya Epile psiya vid davnogr ἐpilambanein zahoplyuvati voloditi urazhati ukr chorna nemich padycha hvoro ba cho rna hvoro ba padycha padavka padu chka pa davicya bi rsa prichi nna grupa dovgotrivalih nevrologichnih rozladiv yaki harakterizuyutsya viniknennyam sudomnih napadiv Ci napadi mozhut mati riznij harakter vid shvidkoplinnih i majzhe nepomitnih proyaviv do poyavi trivalih sudom Dlya epilepsiyi harakterne raptove viniknennya napadiv iz recidivami vprodovzh zhittya todi yak napadi sprichineni pevnoyu vidomoyu prichinoyu vvazhayutsya epileptichnimi reakciyami yaki slid vidriznyati vid epilepsiyi yak hvorobi EpilepsiyaElektroencefalograma harakterna dlya epileptichnogo pripadkuSpecialnistnevrologiya i dPrichiniasfiksiya ploduPreparatid 1 d 1 d 2 diazepam 2 d 2 karbamazepin 2 d 2 klonazepam 2 d 2 d 2 d 2 okskarbazepin 2 d 2 gabapentin 2 lamotrigin 2 lakosamid 2 d 2 d 2 topiramat 2 fenitoyin 2 levetiracetam 2 fenobarbital 2 pregabalin 2 d 3 karbamazepin 4 d 5 topiramat 6 d 7 d 8 d 9 d 10 d 11 i bromid kaliyu 12 Chastota0 9 Klasifikaciya ta zovnishni resursiDiseasesDB4366MeSHD004827SNOMED CT84757009 Epilepsy u Vikishovishi U bilshosti vipadkiv prichina hvorobi nevidoma ale u deyakih lyudej epilepsiya vinikaye vnaslidok cherepno mozkovoyi travmi ChMT insultu puhlini golovnogo mozku zlovzhivannya narkotichnimi rechovinami j alkogolem ta z inshih prichin Epileptichni napadi sprichinyayutsya nadmirnoyu j anomalnoyu aktivnistyu nervovih klitin kori golovnogo mozku Dlya utochnennya diagnozu slid viklyuchiti inshi stani za yakih mozhlivij rozvitok podibnih simptomiv napriklad vtrata svidomosti a takozh zvazhiti na nayavnist bud yakih bezposerednih prichin yihnogo viniknennya Pidtverdzhennya diagnozu zdijsnyuyetsya za dopomogoyu elektroencefalografiyi Vilikuvatisya vid epilepsiyi nemozhlivo ale za umovi vidpovidnogo likuvannya epileptichni napadi mozhna strimati u 70 vipadkiv Okrim medikamentoznogo likuvannya isnuye mozhlivist provedennya operativnogo vtruchannya provedennya mozhe buti korisnim dotrimannya likuvalnoyi diyeti Deyaki epileptichni sindromi ne recidivuyut uprodovzh zhittya U znachnoyi chastini hvorih vdayetsya dosyagti vidmini likuvalnih preparativ bez ponovlennya napadiv Blizko 1 lyudej po vsomu svitu 65 miljoniv stanom na 2011 rik hvorili na epilepsiyu majzhe 80 vipadkiv hvorobi reyestruyetsya u krayinah yaki rozvivayutsya Chastota napadiv maye tisnij zv yazok iz vikom lyudini v osib pohilogo viku epileptichni napadi sposterigayutsya chastishe V industrialno rozvinutih krayinah debyut hvorobi najchastishe sposterigayetsya u nemovlyat ta osib pohilogo viku u krayinah yaki rozvivayutsya u ditej molodshogo shkilnogo viku ta pidlitkiv sho poyasnyuyetsya vidminnostyami u chastoti reyestraciyi prichinnih faktoriv Spontannij epileptichnij napad vinikaye u 5 10 lyudej vikom do 80 rokiv imovirnist viniknennya drugogo napadu kolivayetsya vid 40 do 50 U bagatoh krayinah svitu hvori na epilepsiyu ne mozhut keruvati transportnimi zasobami ale bilshist z nih mozhut otrimati vodijski prava za umovi trivaloyi remisiyi U narodnij svidomosti ukrayinciv epilepsiya vvazhalasya odniyeyu z najtyazhchih hvorob Osnovna prichina hvorobi nevilikuvanij vchasno perelyak hocha pobutuvalo i perekonannya sho vona ye v kozhnoyi lyudini vid narodzhennya prote ne u vsih vihodit nazovni Poryad iz tim yiyi interpretuvali yak vselennya zlogo duha v organizm ditini chi dorosloyi lyudini Klinichni proyavi source source source source source source Epileptichnij napadPrikushenij pid chas epileptichnogo napadu kinchik yazika Dlya epilepsiyi harakternij dovgotrivalij rizik recidivuyuchih napadiv V zalezhnosti vid viku hvorogo j lokalizaciyi urazhenoyi dilyanki golovnogo mozku epileptichni napadi mozhut proyavlyatisya po riznomu Napadi Najchastishe u 60 vipadkiv epileptichni pripadki perebigayut u viglyadi sudom Dvi tretini epileptichnih napadiv vinikayut yak parcialni yaki zgodom mozhut nabuti harakteru i lishe odna tretina napadiv rozpochinayetsya yak generalizovani sudomi U 40 vipadkiv napadiv sudomi ne sposterigayutsya Napriklad pid chas malih napadiv tak zvanih absansiv sposterigayetsya korotkochasne vimikannya svidomosti sho trivaye priblizno 10 sekund Fokalnim parcialnim epileptichnim napadam chasto pereduye osoblivij stan svidomosti vidomij yak aura Auri mayut rizni proyavi sensorni vizualni sluhovi abo nyuhovi psihichni vegetativni abo motorni Sudomi lokalizovani u pevnih grupah m yaziv pid chas epileptichnogo napadu mozhut postupovo poshiryuvatis na susidni grupi m yaziv Ce yavishe vidome yak Mozhut sposterigatisya avtomatichni ruhi na tli porushenoyi svidomosti najchastishe prosti motorni zhuvalni smoktalni ta in abo skladni stereotipni ruhi napriklad sprobi shos pidibrati Rozriznyayut shist vidiv generalizovanih epileptichnih napadiv tonichni absans ta Ci napadi vidbuvayutsya za nepritomnosti j zazvichaj pochinayutsya raptovo Toniko klonichni napadi pochinayutsya z rozvitku sudomnogo sindromu yakij maye faznij harakter persha tonichna faza harakterizuyetsya sudomami kincivok i zagalnoyu tonichnoyu naprugoyu j trivaye 10 30 sekund Chasto suprovodzhuyetsya krikom hvorogo vnaslidok sudom grudnih m yaziv U drugij klonichnij fazi sposterigayutsya zagalni klonichni sudomi odnochasne ritmichne tremtinnya vsih kincivok U tonichnij fazi vidbuvayetsya stijke napruzhennya m yaziv Pri comu rozvivayetsya cianoz shkiri vnaslidok nestachi kisnyu cherez prizupinennya dihannya Pid chas klonichnih sudom sposterigayetsya odnochasne tremtinnya vsih kincivok Po zakinchenni napadu lyudina prihodit do tyami protyagom 10 30 hvilin cej period vidomij yak postiktalnij stan Pid chas napadu mozhe sposterigatisya mimovilne sechovipuskannya Takozh hvorij mozhe mimovoli prikusiti kinchik yazika abo prikusiti yazik z oboh bokiv Najchastishe prikushuvannya yazika z oboh bokiv sposterigayetsya pid chas Do togo zh prikushuvannya yazika vidnosno chasto sposterigayetsya pri Pid chas miotonichnih napadiv sposterigayutsya paroksizmalni spazmi lishe deyakih grup m yaziv Absansi mozhut perebigati majzhe nepomitno i suprovodzhuvatis lishe legkimi mimovilnimi povorotami golovi abo posmikuvannyam vik Pri comu zberigayetsya posturalnij tonus i hvorij povertayetsya u normalnij stan odrazu po zakinchenni napadu Atonichni absansi suprovodzhuyutsya vtratoyu m yazovogo tonusu na odnu abo bilshe sekund Zazvichaj m yazova atoniya vinikaye z oboh bokiv tila U blizko 6 hvorih na epilepsiyu vinikayut yaki zazvichaj inicijovani pevnimi faktorami U takih hvorih vidbuvayutsya viklyuchno za diyi pevnih chinnikiv Najbilsh vidomi z nih merehtinnya svitla j raptovi zvuki U deyakih hvorih epileptichni napadi najchastishe traplyayutsya pid chas snu a inkoli majzhe viklyuchno pid chas snu Postiktalnij stan Pislya aktivnoyi fazi epileptichnogo napadu u hvorogo rozvivayetsya tak zvanij period splutanoyi svidomosti pislya chogo do hvorogo povertayetsya svidomist Postiktalnij period zazvichaj trivaye vid 3 do 15 hvilin ale mozhe trivati j kilka godin Do proyaviv postiktalnogo stanu vidnosyat pochuttya vtomi golovnij bil utrudnene movlennya ta anomalnu povedinku Psihozi pislya epileptichnogo napadu sposterigayutsya dovoli chasto u 6 10 vipadkiv Zazvichaj epileptichni napadi suprovodzhuyutsya vtratoyu pam yati Pislya fokalnogo parcialnogo napadu takozh mozhe rozvinutisya vidchuttya slabkosti lokalizovane u pevnij grupi m yaziv tak zvanij Paralich Todda zazvichaj trivaye kilka sekund abo hvilin ale inkoli mozhe trivati odin chi dekilka dniv Psihosocialni naslidki Epilepsiya negativno vplivaye na socialnij ta psihologichnij stan hvorih yaki mozhut zitknutisya iz socialnoyu izolyaciyeyu diskriminaciyeyu abo z rozvitkom invalidnosti Do naslidkiv epilepsiyi takozh vidnosyat akademichnu neuspishnist ta problemi iz pracevlashtuvannyam U hvorih na epilepsiyu neridko sposterigayutsya pevni skladnoshi u navchanni osoblivo ce stosuyetsya Sim yi hvorih mozhut poterpati vid uperedzhen yaki isnuyut u suspilstvi shodo epilepsiyi Deyaki suputni rozladi sposterigayutsya u hvorih na epilepsiyu chastishe nizh zagalom u populyaciyi sho chastkovo zalezhit vid nayavnih epileptichnih sindromiv Do suputnih rozladiv vidnosyat depresiyu ta migreni Sindrom deficitu uvagi ta giperaktivnosti u ditej hvorih na epilepsiyu vinikaye vid troh do p yati raziv chastishe nizh u zagalnij populyaciyi Poyednannya SDUG ta epilepsiyi mozhe mati znachnij negativnij vpliv na povedinku navchannya ta socialnu integraciyu ditini Takozh epilepsiyu chastishe diagnostuyut u hvorih na autizm PrichiniPritamanni epilepsiyi simptomi mozhut vinikati z riznih prichin u tomu chisli cherez nayavnist riznomanitnih zahvoryuvan Za viznachennyam napadi vinikayut spontanno i ne obumovleni bezposerednim zagostrennyam bud yakoyi inshoyi hvorobi Pershoprichina viniknennya napadiv mozhe polyagati u spadkoyemnij obtyazhenosti morfologichnih abo metabolichnih porushennyah ale u 60 vipadkiv vstanoviti prichinu nemozhlivo Spadkovi zahvoryuvannya ta najchastishe sposterigayutsya u paciyentiv molodshogo viku todi yak puhlini golovnogo mozku j insulti chastishe sposterigayutsya v osib pohilogo viku Epileptichni napadi mozhut vinikati vnaslidok inshih zahvoryuvan yaksho napad vinikaye z pevnoyi prichini napriklad odrazu pislya otrimannya travmi golovi prijmannya toksichnih rechovin abo iz viniknennyam metabolichnih rozladiv govoryat pro epileptichnij napad yakij nalezhit do bilsh zagalnoyi klasifikaciyi zahvoryuvan pri yakih sposterigayutsya ne pov yazani iz vlasne epilepsiyeyu U bagatoh vipadkah prichini viniknennya epileptichnogo napadu mozhut prizvesti do podalshogo rozvitku epileptichnogo sindromu tak zvanoyi vtorinnoyi epilepsiyi Genetichni prichini Vvazhayetsya sho u bilshosti vipadkiv epilepsiya vinikaye z genetichnih prichin abo pov yazana iz nimi Deyaki tipi epileptichnih napadiv vinikayut cherez odin defektnij gen 1 2 bilshist rozvivayetsya v umovah kombinaciyi gennih ta zovnishnih faktoriv Poodinoki genni defekti zustrichayutsya duzhe ridko Narazi vidomo pro bilshe nizh 200 defektiv u poodinokih genah Defektni geni sprichinyayut nenalezhne funkcionuvannya ionnih kanaliv bilkiv GAMK receptoriv ta receptoriv spoluchenih iz G bilkom Yaksho na epilepsiyu hvorij odin z monozigotnih bliznyukiv imovirnist viniknennya zahvoryuvannya v inshogo bliznyuka stanovit 50 60 U vipadku nemonozigotnih bliznyukiv cya imovirnist dorivnyuye 15 Generalizovani epileptichni sindromi na vidminu vid parcialnih dobre korelyuyut iz imovirnistyu viniknennya epilepsiyi v oboh bliznyukiv U bilshosti vipadkiv 70 90 v oboh bliznyukiv hvorih na epilepsiyu sposterigayutsya epileptichni sindromi odnakovogo harakteru Rizik rozvinennya epilepsiyi v inshih blizkih rodichiv hvorogo u p yat raziv vishij nizh v cilomu u populyaciyi Epileptichni sindromi sposterigayutsya v 1 10 osib iz sindromom Dauna i u 90 osib iz sindromom Angelmana Vtorinna epilepsiya Epilepsiyu mozhut sprichinyati inshi zahvoryuvannya ta patologichni stani puhlini insulti cherepno mozkovi travmi spadkovi zahvoryuvannya a takozh vnutrishnocherepni pologovi travmi Puhlini golovnogo mozku suprovodzhuyutsya viniknennyam epileptichnih sindromiv majzhe u 30 vipadkiv sebto ce ye golovnoyu prichinoyu viniknennya epilepsiyi u majzhe 4 vsih hvorih Rizik poyavi epileptichnih sindromiv vishij yaksho puhlina lokalizovana u skronevij doli ta maye nizki tempi rostu Pri inshih oseredkovih utvorennyah takih yak ta rizik viniknennya epileptichnih sindromiv stanovit 40 60 Epileptichni sindromi sposterigayutsya u 2 4 hvorih yaki perenesli insult U Velikij Britaniyi insult sprichinyaye viniknennya epileptichnih sindromiv u 15 zareyestrovanih vipadkiv hvorobi a sered osib pohilogo viku u 30 vipadkiv Vvazhayetsya sho travmi golovi sprichinyayut poyavu epileptichnih sindromiv u 6 20 vipadkiv Pri comu strus mozku zbilshuye rizik viniknennya epilepsiyi vdvichi a cherepno mozkova travma vsemero Epilepsiya vinikaye u majzhe 50 osib sho vizhili pislya kulovogo poranennya golovi Rizik viniknennya epileptichnih sindromiv pislya perenesenogo meningitu menshij za 10 najchastishe sudomi vinikayut pid chas perebigu ciyeyi hvorobi Pid chas perebigu rizik viniknennya sudom stanovit blizko 50 prichomu rizik podalshogo rozvitku epilepsiyi syagaye 25 U tih miscevostyah de chasto reyestruyutsya vipadki zarazhennya svinyachim soliterom sho inkoli prizvodit do rozvitku majzhe polovina vsih vipadkiv epilepsiyi pov yazana z infikuvannyam cim parazitom Epilepsiya takozh mozhe rozvivatisya vnaslidok takih infekcij golovnogo mozku yak cerebralna forma malyariyi toksoplazmoz i toksokaroz Poyavi epileptichnih sindromiv spriyaye hronichnij alkogolizm v osib sho spozhivayut shist odinic alkogolyu na dobu imovirnist viniknennya epilepsiyi visha v dva z polovinoyu razi Do inshih faktoriv riziku vidnosyatsya hvoroba Alcgejmera rozsiyanij skleroz tuberoznij skleroz i Vakcinaciya ne zbilshuye rizik viniknennya epileptichnih sindromiv Nedoyidannya yak faktor riziku yakij viznachaye rozvitok epilepsiyi zustrichayetsya perevazhno u krayinah sho rozvivayutsya vtim dostemenno nevidomo chi zv yazok iz hvoroboyu ye pryamim abo oposeredkovanim Sindromi Ryad epileptichnih sindromiv klasifikuyut za vikom manifestaciyi sindromi yaki vinikayut u ditinstvi doroslomu vici sindromi debyut yakih ne zalezhit vid viku Okremo vidilyayut sindromi dlya yakih harakterni pevni poyednannya simptomiv sindromi viklikani pevnimi metabolichnimi abo morfologichnimi rozladami kriptogenni sindromi z nevstanovlenoyu prichinoyu Utochnennya epileptichnih sindromiv zgidno isnuyuchoyi klasifikaciyi najbilsh mozhlive v dityachomu vici Tak u ditinstvi najchastishe diagnostuyutsya rolandichna 2 8 vipadkiv na 100 000 osib 0 8 vipadkiv na 100 000 osib ta 0 7 vipadkiv na 100 000 osib i ne nalezhat do epileptichnih sindromiv PatogenezU normi elektrichna aktivnist mozku ye asinhronnoyu Pid chas epileptichnogo napadu cherez morfologichno abo funkcionalno obumovleni porushennya normalnoyi roboti mozku grupa nejroniv golovnogo mozku pochinaye posilati anomalni gipersinhronni elektrichni rozryadi Ce zumovlyuye hvilyu depolyarizaciyi vidomu yak membrannogo potencialu U normi pislya togo yak viklikaye zbudzhennya nejronu cej nejron na deyakij chas staye bilsh stijkim do procesiv zbudzhennya Chastkovo ce vidbuvayetsya zavdyaki diyi galmivnih nejroniv zmini potencialiv na membrani zbudzhuyuchogo nejronu ta diyi adenozinu Pri epilepsiyi zbudzhuvalni nejroni protyagom cogo periodu vtrachayut stijkist do procesiv peredachi zbudzhennya Vvazhayetsya sho prichinoyu comu ye zmini u funkcionuvanni ionnih kanaliv abo hibne funkcionuvannya galmivnih nejroniv Ce prizvodit do formuvannya osoblivoyi dilyanki de mozhut viniknuti procesi samozbudzhennya nejroniv tak zvanogo epileptichnogo oseredku Inshij mehanizm rozvitku epileptichnih napadiv pidvishuvalna regulyaciya zbudzhuvalnih procesiv abo znizhuvalna regulyaciya galmivnih procesiv mozhe vinikati vnaslidok travm golovnogo mozku Pid chas cih procesiv vidomih yak rozvivayutsya vtorinni epileptichni sindromi Prichinnij mehanizm mozhe takozh kritisya u poshkodzhenni koli rechovini sho mistyatsya u krovoobigu mozhut potraplyati u tkanini mozku Fokalni napadi vinikayut za nayavnosti patologichnoyi aktivnosti v odnij pivkuli todi yak generalizovani napadi vinikayut za nayavnosti oseredkiv patologichnoyi aktivnosti v oboh pivkulyah golovnogo mozku Deyaki tipi epileptichnih napadiv zdatni viklikati strukturni zmini v okremih oblastyah golovnogo mozku todi yak inshi podibnih zmin ne viklikayut zagibel nejroniv a takozh atrofiya deyakih obmezhenih oblastej golovnogo mozku pov yazani z rozvitkom epilepsiyi ale nevidomo chi zaznacheni strukturni zmini vinikayut vnaslidok epileptichnih napadiv chi voni sami ye prichinoyu yih viniknennya DiagnostikaLokalizuvati epileptichnij oseredok mozhna za dopomogoyu metodu elektroencefalografiyi Na praktici diagnoz vstanovlyuyut za klinichnim proyavom napadiv ta opisom podij sho pereduvali napadu ta vidbulisya pislya nogo Zazvichaj provodyat dodatkovi doslidzhennya za dopomogoyu metodiv elektroencefalografiyi ta nejrovizualizaciyi Klasifikuvati okremij vipadok zgidno isnuyuchoyi klasifikaciyi epileptichnih sindromiv ne zavzhdi mozhlivo U vazhkih vipadkah zastosovuyut metod dovgotrivalogo videosposterezhennya pid chas reyestraciyi EEG Viznachennya Na praktici diagnozu epilepsiya vidpovidayut dva abo bilshe epileptichnih napadi sho vinikli spontanno iz chasovim promizhkom bilshe nizh 24 godini mizh nimi epileptichnij napad viznachayetsya yak minushi korotkotrivali oznaki i simptomi sprichineni anomalnoyu giperaktivnistyu nejroniv golovnogo mozku Inshij poglyad viznachaye epilepsiyu yak rozlad za yakogo zberigayetsya rizik povtorennya epileptichnih napadiv u majbutnomu pislya viniknennya spontannogo odinochnogo napadu U 2005 roci ta partnerski organizaciyi u spilnij zayavi dali nastupne viznachennya epilepsiyi Porushennya mozkovoyi diyalnosti sho harakterizuyetsya stijkoyu shilnistyu do viniknennya epileptichnih napadiv a takozh nejrobiologichnimi kognitivnimi psihologichnimi ta socialnimi naslidkami cogo stanu Viznachennya diagnoz epilepsiyi vimagaye poyavi shonajmenshe odnogo epileptichnogo napadu Klasifikaciya Vsi vipadki epilepsiyi klasifikuyutsya za tipom napadu prichinnimi faktorami a takozh za osoblivostyami klinichnih proyaviv Za oseredkovimi proyavami rozriznyayut lokalizacijno obumovleni fokalni parcialni napadi sho vinikayut pri poyavi epileptichnogo oseredku v okremij dilyanci odniyeyi z pivkul i bez oseredkovih proyaviv Sered generalizovanih napadiv rozriznyayut absansi mioklonichni klonichni tonichni j napadi Deyaki tipi napadiv napriklad ne piddayutsya klasifikaciyi Za poperednoyi klasifikaciyi fokalni parcialni napadi podilyali na ta Narazi takij podil viznano neaktualnim zamist cogo rekomenduyetsya opisuvati klinichnij perebig napadu Laboratorni doslidzhennya Doroslim paciyentam obov yazkovo slid provesti doslidzhennya vodno solovogo balansu rivnya glikemiyi ta vmistu kalciyu v organizmi z metoyu viklyuchennya vidpovidnih staniv z nizki prichin viniknennya epilepsiyi Za dopomogoyu metodu elektrokardiografiyi slid viklyuchiti aritmiyi sercya Hocha provedennya lyumbalnoyi punkciyi mozhe dopomogti diagnostuvati infekcijne zahvoryuvannya centralnoyi nervovoyi sistemi u shodennij klinichnij praktici ce ne ye docilnim U ditej slid takozh provesti biohimichni doslidzhennya sechi ta krovi z metoyu viyavlennya metabolizmu Visokij riven prolaktinu u krovi pid chas pershih 20 hvilin pislya napadu pidtverdzhuye jogo epileptichnu a ne psihogennu prirodu Dlya diagnostiki parcialnih napadiv nayavnist prolaktinu u sirovatci krovi ye mensh informativnoyu Epileptichnij napad mozhe statisya navit za normalnogo rivnya prolaktinu do togo zh riven prolaktinu u sirovatci krovi ne dopomagaye vidrizniti epileptichni napadi vid vipadkiv nepritomnosti V ramkah shodennoyi klinichnoyi praktiki provoditi doslidzhennya rivnya prolaktinu ne rekomendovano EEG Za dopomogoyu metodu elektroencefalografiyi EEG mozhna ociniti elektrichnu aktivnist mozku yaka mozhe svidchiti pro isnuvannya pidvishenogo riziku viniknennya napadiv Zapis elektroencefalogrami pokazanij lishe tim z paciyentiv u yakih prisutni simptomi sho svidchat pro imovirnist rozvinennya epileptichnogo napadu Zavdyaki elektroencefalografiyi mozhna utochniti tip epileptichnogo napadu abo epileptichnogo sindromu U ditej zapis encefalogrami zazvichaj provoditsya pislya drugogo napadu Metod encefalogrami ne mozhna vikoristovuvati z metoyu viklyuchennya diagnozu epilepsiya do togo zh u osib sho ne strazhdayut na epilepsiyu rezultati EEG mozhut buti hibno pozitivnimi U deyakih klinichnih vipadkah docilno provoditi EEG pid chas snu paciyenta abo pislya trivalogo periodu utrimannya vid snu Diagnostichna vizualizaciya Z metoyu viyavlennya morfologichnih porushen mozku pislya pershoyi poyavi sudom ne pov yazanih iz pidvishennyam temperaturi tila rekomendovane provedennya diagnostichnih doslidzhen za dopomogoyu metodiv KT ta MRT Metod MRT zazvichaj ye bilsh informativnim okrim vipadkiv koli isnuye pidozra na nayavnist vnutrishnoyi krovotechi V takomu razi provodyat KT doslidzhennya yake u podibnih vipadkah ye bilsh chutlivim i bilsh dostupnim Yaksho paciyent postupaye do punktu medichnoyi dopomogi pid chas epileptichnogo napadu ale napad shvidko minaye MRT abo KT doslidzhennya mozhna provesti piznishe Zazvichaj paciyentam iz pidtverdzhenim diagnozom epilepsiya ne potribne provedennya MRT abo KT doslidzhen u dinamici navit za podalshogo viniknennya napadiv Diferencijnij diagnoz Vstanovlennya tochnogo diagnozu potrebuye retelnogo obstezhennya Pomilkovij diagnoz vstanovlyuyut u 5 30 vipadkiv Imituvati epilepsiyu mozhut oznaki i simptomi za inshih zahvoryuvan i hvoroblivih staniv napriklad nepritomnist migren narkolepsiya panichni ataki i disociativni konvulsiyi Disociativni konvulsiyi sposterigayutsya u p yatoyi chastini vsih paciyentiv sho prohodyat likuvannya u nevrologichnomu stacionari v toj chas yak sered paciyentiv iz disociativnimi konvulsiyami diagnoz epilepsiya vstanovlyuyetsya priblizno u 10 vipadkiv Diferencijnij diagnoz vimagaye obov yazkovogo provedennya dodatkovih doslidzhen oskilki duzhe vazhko rozrizniti epileptichni konvulsiyi vid disociativnih na pidstavi lishe odnogo napadu Deyaki stani u ditej mozhut nagaduvati epileptichni simptomi napriklad enurez tik i Viginannya spini mozhe sposterigatisya pid chas gastroezofagalnogo reflyuksa Deformaciya shiyi u malyukiv mozhe buti pomilkovo rozpiznana yak tonichno klonichni sudomi ProfilaktikaU bilshosti vipadkiv zapobigti rozvitku epilepsiyi nemozhlivo vtim slid uzhivati zahodiv shodo uniknennya travm golovi doglyadu za novonarodzhenimi pid chas pologiv a takozh obmezhennya populyaciyi deyakih parazitiv tipu svinyachogo solitera Zavdyaki profilaktichnim zahodam spryamovanim na zapobigannya infikuvannyu cim parazitom u Centralnij Americi chastota viniknennya novih vipadkiv u comu regioni znizilasya na 50 LikuvannyaStandartnoyu taktikoyu likuvannya epilepsiyi ye sistematichnij prijom medikamentiv pislya togo yak stavsya drugij napad ale u vipadku paciyentiv iz grupi pidvishenogo riziku prijom medikamentiv slid rozpochati vzhe pislya pershogo napadu U deyakih vipadkah priznachayetsya specialna likuvalna diyeta docilna implantaciya abo provedennya hirurgichnogo vtruchannya Persha dopomoga Shob zapobigti potraplyannyu slini v legeni pid chas trivannya toniko klonichnih sudom slid poklasti hvorogo na bik Ne slid roztiskati postrazhdalomu zubi abo namagatisya vklasti valok proti prikushuvannya oskilki ce mozhe viklikati u postrazhdalogo blyuvannya abo zh prizvesti do poranennya palciv ryativnika Slid pribrati vsi nebezpechni predmeti yaki mozhut travmuvati postrazhdalogo zazvichaj nepotribna Yaksho epileptichnij napad trivaye bilshe 5 hvilin abo yaksho protyagom chasu stalosya dva abo bilshe epileptichnih napadi bez povernennya hvorogo do tyami mizh nimi govoryat pro sho vvazhayetsya nevidkladnim stanom Pri comu mozhe viniknuti neobhidnist pidtrimki abo dlya chogo mozhe znadobitisya Pri viniknenni trivalih epileptichnih napadiv u domashnih umovah rekomendovano poklasti tabletku midazolamu hvoromu pid yazik yak pershu medichnu dopomogu Takozh mozhna zastosuvati diazepam u viglyadi rektalnih supozitoriyiv V umovah stacionaru perevagu viddayut vnutrishnovennomu lorazepamu Yaksho vvedennya dvoh doz benzodiazepiniv ne daye bazhanogo efektu rekomendovane priznachennya inshih likiv takih yak fenitoyin Epileptichnij status sho suprovodzhuyetsya sudomami i ne vidpovidaye na likuvannya pershoyi liniyi vimagaye peremishennya hvorogo do palati i pochatku likuvannya medichnimi preparatami drugoyi liniyi takimi yak tiopenton abo propofol Medichni preparati Protisudomni preparati Likuvannya epilepsiyi peredbachaye prijom protisudomnih preparativ antikonvulsantiv protyagom vsogo zhittya Vibir vidpovidnogo antikonvulsantu zalezhit vid tipu napadu nayavnih epileptichnih sindromiv suputnih preparativ ta zahvoryuvan a takozh vid viku ta sposobu zhittya hvorogo Spochatku priznachayut odin preparat yaksho vin viyavlyayetsya maloefektivnim preparat zaminyuyut na inshij Priznachennya dvoh protisudomnih preparativ odnochasno rekomendovane lishe u tih vipadkah koli ne vdayetsya kontrolyuvati napadi za dopomogoyu odnogo preparatu Efektivnist pershogo preparatu pri monoterapiyi zazvichaj vidznachayetsya u 50 vipadkiv efektivnist drugogo pidibranogo preparatu pri monoterapiyi stanovit blizko 13 u toj chas yak za dopomogoyu tretogo pidibranogo preparatu pri monoterapiyi abo pid chas kombinovanoyi terapiyi iz zastosuvannyam dvoh preparativ odnochasno vdayetsya pripiniti proyavi hvorobi u 4 vipadkiv Vtim nezvazhayuchi na protisudomnu terapiyu povtorne viniknennya epileptichnih napadiv reyestruyetsya u majzhe 30 hvorih Dlya likuvannya epilepsiyi zastosovuyut rizni vidi medichnih preparativ Yak pri parcialnih tak i pri generalizovanih epileptichnih napadah priznachayut fenitoyin karbamazepin i valproyevu kislotu Formi vipusku karbamazepinu iz kontrolovanim vivilnennyam ye nastilki zh efektivnimi yak i formi karmabazepinu iz negajnim vivilnennyam do togo zh mozhut sprichinyati menshe pobichnih efektiv U Velikij Britaniyi preparatami viboru pri parcialnih napadah ye karbamazepin i lamotridzhin todi yak levetiracetam i valproyeva kislota ye preparatami drugoyi liniyi cherez visoku vartist ta bilshu kilkist pobichnih efektiv Preparati valproyevoyi kisloti ye preparatami viboru pri generalizovanih napadah todi yak lamotridzhin nalezhit do preparativ drugoyi liniyi Preparati valproyevoyi kisloti ta rekomendovani pri absansah preparati valproyevoyi kisloti osoblivo efektivni pri mioklonichnih tonichnih sudomah i atonichnih napadah Yaksho za dopomogoyu vidpovidnogo preparatu vdayetsya dobre kontrolyuvati napadi rutinne viznachennya rivnya preparatu v krovi ne potribne Najdeshevshij protisudomnij preparat fenobarbital sho koshtuye blizko 5 dolariv SShA na rik Vidpovidno do rekomendacij VOOZ fenobarbital ye preparatom viboru u krayinah sho rozvivayutsya tozh fenobarbital perevazhno vikoristovuyut u cih krayinah Vtim u bagatoh krayinah fenobarbital nalezhit do preparativ suvorogo obliku Za riznimi danimi pobichni efekti vid protisudomnih likiv sposterigayutsya u 10 90 hvorih Bilshist pobichnih efektiv ne mayut tyazhkogo harakteru i ye dozozalezhnimi Do pobichnih efektiv nalezhat rizki perepadi nastroyu sonlivist hitannya pid chas hodi Pobichni efekti sho vinikayut pid chas prijomu inshih preparativ ne zalezhat vid dozi visipi na shkiri gepatotoksichnist abo prignichennya funkcij kistkovogo mozku Majzhe chvert hvorih na epilepsiyu pripinyayut prijom likiv cherez poyavu nebazhanih efektiv Prijom deyakih preparativ pid chas vagitnosti pov yazanij iz viniknennyam defektiv rozvitku u novonarodzhenih Osoblivo ce stosuyetsya prijomu preparativ valproyevoyi kisloti u pershomu Nezvazhayuchi na ce zazvichaj likuvannya ne pripinyayut oskilki vvazhayetsya sho medikamentozno nekontrolovana epilepsiya stanovit bilshu zagrozu dlya hvorogo nizh potencijni pobichni efekti likiv Postupove znizhennya dozi mozhe buti docilnim u paciyentiv u yakih ostannij epizod hvorobi stavsya dva chotiri roki tomu vtim u bilshosti paciyentiv sposterigayetsya shilnist do poyavi povtornih napadiv najchastishe protyagom pershih shesti misyaciv Bilshe 70 ditej ta 60 doroslih iz medikamentozno kontrolovanoyu epilepsiyeyu mozhut v kincevomu pidsumku pripiniti likuvannya Hirurgichne vtruchannya Dlya paciyentiv iz parcialnimi epileptichnimi napadami yaki ne piddayutsya konservativnomu likuvannyu isnuye mozhlivist Operaciya priznachayetsya lishe pislya togo yak napadi ne vdalosya kontrolyuvati za dopomogoyu shonajmenshe dvoh abo troh tipiv medikamentiv Metoyu hirurgichnogo vtruchannya ye povne usunennya napadiv chogo vdayetsya dosyagnuti u 60 70 vipadkiv Sered zagalnoprijnyatih vidiv hirurgichnih vtruchan rezekciya gipokampa shlyahom provedennya vidalennya puhlin vidalennya chastin neokorteksa Metoyu inshih vidiv hirurgichnih vtruchan napriklad ye zmenshennya chastoti napadiv U bagatoh vipadkah pislya operaciyi paciyenti mozhut postupovo pripiniti prijom likiv Paciyentam iz medikamentozno nekontrolovanoyu epilepsiyeyu yakim ne pokazane hirurgichne likuvannya mozhe buti provedeno u viglyadi glibokoyi ta implantaciyi Diyetoterapiya Diyetoterapiya mozhe buti vikoristana v yakosti dodatkovogo metodu terapiyi epilepsiyi Cherez znachnu skladnist rozrahunku produktiv dlya diyeti kozhna z nih maye buti zastosovana lishe pid suvorim naglyadom diyetologa chi nevrologa U 30 40 vipadkiv epilepsiyi u ditej napadi vdayetsya kontrolyuvati za dopomogoyu ketogennoyi diyeti z visokim vmistom zhiriv nizkim vmistom vuglevodiv i dostatnim vmistom bilkiv Pri takomu spivvidnoshenni vinikaye metabolichnij stan yakij nazivayetsya ketozom Pri comu stani organizm bere energiyu ne z glyukozi yaka mistitsya v vuglevodah a z ketoniv yaki mistyatsya v zhirah Takim chinom imituyetsya stan goloduvannya yakij zgidno ranishe provedenih doslidzhen spriyaye zmenshennyu chastoti napadiv a inkoli i povnomu yih pripinennyu Pri dotrimanni ciyeyi diyeti treba tisno spivpracyuvati z likarem i suvoro dotrimuvatis jogo rekomendacij Napriklad navit malenka kilkist cukru mozhe zvesti nanivec vse likuvannya a vsya yizha maye buti retelno vidmiryana i zvazhena Blizko 10 paciyentiv vdayetsya dotrimuvatis diyeti protyagom kilkoh rokiv u 30 hvorih vinikayut zakrepi ta inshi nebazhani efekti Modifikovana diyeta Atkinsa tezh peredbachaye visokij vmist zhiriv prote na vidminu vid ketogennoyi diyeti maye menshe obmezhen Vona dozvolyaye vzhivati taki produkti yak hlib i navit tistechka za umovi sho zagalna dobova kilkist vuglevodiv bude zalishatisya nizhchoyu vid pokaznika viznachenogo diyetologom chi nevrologom Diyeta z nizkim glikemichnim indeksom spryamovana na znizhennya rivnya glyukozi v krovi Vcheni pomitili sho nizkij riven glyukozi u deyakih lyudej zmenshuye chastotu epileptichnih pristupiv Narazi dostemenno nevidomo chomu same tak vidbuvayetsya Cya diyeta ne taka suvora yak ketogenna ale potribno slidkuvati za velichinoyu porcij ta ne zabuvati pro balans spozhitih vuglevodiv zhiriv ta bilkiv Mensh radikalni diyeti takozh mozhut buti efektivnimi do togo zh yih prostishe dotrimuvatis Inshe Zgidno z deyakimi vidomostyami chastota viniknennya napadiv mozhe zmenshuvatis iz vikonannyam fizichnih vprav Unikannya provokuyuchih faktoriv takozh mozhe zmenshiti chastotu viniknennya epileptichnih napadiv Napriklad osobam u yakih merehtinnya mozhe sprichiniti poyavu napadiv rekomendovano unikati videoigor ne divitisya kino na velikomu ekrani abo nositi temni okulyari Vidomi tverdzhennya sho sobaki pomichniki dlya hvorih na epilepsiyu zdatni poperedzhuvati svoyih hazyayiv pro nablizhennya napadu Vtim gruntovnih dokaziv na korist cogo tverdzhennya nemaye iz zastosuvannyam rezultativ EEG mozhut buti korisnimi dlya hvorih iz farmakorezistentnoyu formoyu epilepsiyi Vtim ne slid pripinyati medikamentoznu terapiyu pid chas likuvannya suto psihologichnimi metodami Alternativna medicina Ne isnuye nadijnih naukovo obgruntovanih dokaziv efektivnosti metodiv alternativnoyi medicini vklyuchayuchi akupunkturu psihologichni metodi vitamini jogu Likuvalnij efekt vid spozhivannya marihuani naukovo ne obgruntovanij Naukovih dokaziv na korist efektivnosti melatoninu pri epilepsiyi narazi nedostatno Prognozhvorih na epilepsiyu z rozrahunku na 100 000 zhiteliv dani za 2004 rik no data lt 50 50 72 5 72 5 95 95 117 5 117 5 140 140 162 5 162 5 185 185 207 5 207 5 230 230 252 5 252 5 275 gt 275 Povne oduzhannya vid epilepsiyi nemozhlive ale za provedennya medikamentoznoyi terapiyi vdayetsya kontrolyuvati napadi u 70 vipadkiv Strimuvati proyavi hvorobi za dopomogoyu medikamentoznoyi terapiyi vdayetsya u bilshe nizh 80 hvorih iz generalizovanimi napadami v toj chas yak sered paciyentiv iz parcialnimi napadami cej pokaznik stanovit 50 Odnim iz faktoriv viddalenogo rezultatu ye kilkist napadiv sho stalasya u pershi piv roku Sered inshih faktoriv yaki negativno vplivayut na viddalenij rezultat terapevtichnij efekt pervinnogo likuvannya generalizovanij harakter napadiv nayavnist epilepsiyi v anamnezi suputni psihiatrichni rozladi ta nayavnist na EEG kompleksiv sho svidchat pro generalizovanu epileptiformnu aktivnist golovnogo mozku U krayinah sho rozvivayutsya blizko 75 paciyentiv otrimuyut nevidpovidne likuvannya abo vzagali ne zvertayutsya do likarya U krayinah Afriki likuvannya ne otrimuyut majzhe 90 hvorih na epilepsiyu Chastkovo ce pov yazane iz vidsutnistyu likiv na rinku abo yihnoyu visokoyu vartistyu dlya naselennya Smertnist Sered hvorih na epilepsiyu riven smertnosti vishij u 1 6 4 1 razi nizh v cilomu u populyaciyi Najchastishe smert nastaye z takih prichin vpliv prichinnih faktoriv viniknennya sudom samogubstvo otrimannya travmi a takozh raptova neochikuvana smert pri epilepsiyi Pri comu smert pri epileptichnomu statusi nastaye vnaslidok prichinnih faktoriv viniknennya sudom a ne cherez propushenij prijom protisudomnih preparativ Sered hvorih na epilepsiyu sposterigayetsya pidvishenij rizik samogubstva vishij u 2 6 raziv nizh v cilomu u populyaciyi Pershoprichini cogo nevidomi Raptova neochikuvana smert pri epilepsiyi lishe chastkovo pov yazana iz chastotoyu viniknennya generalizovanih toniko klonichnih napadiv i sposterigayetsya lishe u 15 vipadkiv Metodi zapobigannya raptovij neochikuvanij smerti pri epilepsiyi narazi nevidomi Najbilshij vidsotok letalnih naslidkiv pri epilepsiyi sposterigayetsya sered paciyentiv pohilogo viku Pri comu rizik letalnih naslidkiv nizhchij u hvorih na epilepsiyu nevidomoyi etiologiyi Za deyakimi ocinkami u Velikij Britaniyi mozhlivo poperediti vid 40 do 60 letalnih vipadkiv pri epilepsiyi U krayinah sho rozvivayutsya bilshist letalnih vipadkiv pri epilepsiyi pov yazani z otrimannyam travmi pri padinni timi hvorimi yaki ne otrimuvali nalezhnogo likuvannya a takozh z viniknennyam epileptichnogo statusu Epidemiologichni osoblivostiEpilepsiya odne z najposhirenishih tyazhkih nevrologichnih zahvoryuvan na yake hvoriyut blizko 65 miljoniv lyudej u sviti Epilepsiya sposterigayetsya v 1 naselennya u vici do 20 rokiv ta u 3 naselennya u vici do 75 rokiv Choloviki hvoriyut chastishe za zhinok vtim zagalna riznicya ye neznachnoyu Bilshist 80 hvorih na epilepsiyu prozhivayut u krayinah Chislo hvorih iz aktivnim perebigom hvorobi dorivnyuye 5 10 na 1000 pri comu aktivnim perebigom epilepsiyi vvazhayetsya nayavnist shonajmenshe odnogo napadu protyagom ostannih p yati rokiv Kozhen rik u rozvinutih krayinah epilepsiyu diagnostuyut 40 70 osobam na 100 000 a u krayinah sho rozvivayutsya 80 140 osobam na 100 000 Do faktoriv riziku vidnositsya takozh bidnist yak prozhivannya v ekonomichno nerozvinutij krayini tak i zamalij statok porivnyano iz zagalnonacionalnimi pokaznikami V ekonomichno rozvinutih krayinah epilepsiya diagnostuyetsya perevazhno u ditej i osib pohilogo viku U krayinah sho rozvivayutsya persha manifestaciya epilepsiyi zazvichaj traplyayetsya u ditej shkilnogo viku i pidlitkiv cherez visokij vidsotok infekcijnih zahvoryuvan i otrimannya travm U period mizh 1970 i 2003 rokami bulo zareyestrovano menshu kilkist vipadkiv u ditej i bilshu v osib pohilogo viku Ce poyasnyuyetsya vishimi pokaznikami vizhivanosti pislya insultu sered osib pohilogo viku Stavlennya do epilepsiyi u minulomuZgidno z najdavnishimi zapisami medichnogo harakteru lyudi hvorili na epilepsiyu she do chasiv dokumentovanoyi istoriyi U Starodavnomu sviti epilepsiya vvazhalasya osoblivim duhovnim stanom Najdavnishij u sviti opis epileptichnogo napadu bulo znajdeno u teksti zapisanomu akkadskoyu movoyu movoyu starodavnoyi Mesopotamiyi blizko 2000 r do n e V osobu pro yaku jshlosya u teksti vselilosya misyachne bozhestvo tozh nad neyu bulo provedeno ritual ekzorcizmu Zgidno Kodeksu Hammurapi blizko 1790 do n e sered inshih prichin z yakih dozvolyalosya povernuti kuplenogo raba buli j napadi epilepsiyi a u Papirusi Edvina Smita blizko 1700 do n e mistyatsya opisi epileptichnih sudom Najdavnishij vidomij detalnij opis samoyi hvorobi mistitsya u vavilonskomu klinopisnomu medichnomu traktati Sakikku datovanomu 1067 1046 rr do n e U comu teksti jdetsya pro oznaki i simptomi zahvoryuvannya metodi likuvannya ta mozhlivi naslidki hvorobi a takozh pro osoblivosti perebigu riznih tipiv epileptichnih napadiv Oskilki davni lyudi ne rozumili biomedichnoyi prirodi zahvoryuvannya voni vvazhali sho napadi viklikayut zli duhi yaki ovolodivayut lyudinoyu i vvazhali za potribne provoditi rituali duhovnogo ochishennya Blizko 900 roku do n e viznachav epilepsiyu yak vtratu svidomosti ce viznachennya potrapilo i do ayurvedichnogo tekstu Charaka samhita blizko 400 do n e Gippokrat gravyura 17 storichchya Piter Paul Rubens Sered davnih grekiv rozuminnya prirodi epilepsiyi bulo neodnoznachnim Voni vvazhali sho epilepsiya ce forma oderzhimosti duhami ale odnochasno pov yazuvali epileptichni napadi iz bozhestvennim vtruchannyam Odna z nazv ciyeyi hvorobi oznachaye svyashenna hvoroba Epilepsiya zgaduyetsya u bagatoh davnogreckih mifah i pov yazana z misyachnimi boginyami Selenoyu i Artemidoyu yaki nasilali cyu hvorobu na tih hto yim zaviniv Greki vvazhali sho na epilepsiyu strazhdav mifichnij geroj Gerkules i davnorimskij politichnij diyach Yulij Cezar Vtim zovsim inshogo poglyadu na pohodzhennya epilepsiyi dotrimuvalis uchni shkoli Gippokrata U p yatomu storichchi do n e Gippokrat zaperechuvav poglyadi za yakimi epileptichnij stan mav mistichne abo bozhestvenne pohodzhennya U svoyemu chi ne najvidomishomu tvori Gippokrat visloviv dumku sho epilepsiyu nasilayut ne bogi i sho prichina hvorobi kriyetsya u mozku otzhe mozhe piddavatisya likuvannyu Tih hto vvazhav sho cya hvoroba maye nadprirodne pohodzhennya Gippokrat zvinuvachuvav u neuctvi i rozpovsyudzhenni zaboboniv Gippokrat pripuskav sho vazhlivoyu prichinoyu poyavi hvorobi ye spadkovist zrobiv visnovki pro girshi naslidki epilepsiyi yaksho pershi napadi hvorobi stalisya u ditinstvi a takozh zvernuv uvagu na riznomanitnist oznak hvorobi j na isnuyuchi peresudi shodo cogo zahvoryuvannya u suspilstvi Gippokrat ne nazivav hvorobu svyashennoyu natomist vin vikoristovuvav vlasnij termin velika hvoroba yakij zgodom peretvorivsya na suchasnij termin velikij epileptichnij pripadok yakij poznachaye generalizovani sudomi pri epilepsiyi Nezvazhayuchi na te sho u svoyij gruntovnij praci Gippokrat detalno poyasnyuvav mozhlivi biologichni prichini viniknennya epilepsiyi jogo ideyi ne znajshli pidtrimki u suchasnikiv Vtruchannya zlih duhiv prodovzhuvali vvazhati prichinoyu epilepsiyi azh do 17 stolittya U suspilstvi hvorih na epilepsiyu unikali yih soromilis i navit uv yaznyuvali majzhe u vsi chasi u gospitali de zarodilasya suchasna nevrologiya likar Zhan Marten Sharko sposterigav yak hvorih na epilepsiyu utrimuvali poryad z psihichno hvorimi osobami iz hronichnoyu formoyu sifilisu ta neosudnimi zlochincyami U Davnomu Rimi epilepsiya bula vidoma yak Morbus Comitialis komitetska hvoroba i sprijmalasya yak kara bogiv Na pivnochi Italiyi epilepsiyu kolis nazivali hvoroboyu Svyatogo Valentina Pershi efektivni antikonvulsanti z grupi bromidiv z yavilis u seredini 1800 h rokiv Z suchasnih preparativ pershim bulo sintezovano fenobarbital u 1912 roci a fenitoin pochali vzhivati u klinichnij praktici z 1938 Epilepsiya u suspilstvi ta kulturiStigmatizaciya Z proyavami socialnoyi stigmatizaciyi stikayutsya majzhe vsi hvori na epilepsiyu Stigmatizaciya mozhe negativno vplivati na ekonomichnij socialnij i kulturnij aspekti zhittya hvorih V Indiyi ta Kitayi nayavnist epilepsiyi u narechenoyi abo narechenogo mozhe pereshkoditi shlyubu Podekudi u viddalenih kutochkah svitu lyudi dosi vvazhayut sho epilepsiya pov yazana z proklyattyam U Tanzaniyi yak i v inshih afrikanskih krayinah vvazhayetsya sho epilepsiya vinikaye vnaslidok otruyennya abo vtruchannya zlih duhiv chakluniv a takozh isnuyut neobgruntovani poboyuvannya sho cya hvoroba ye zaraznoyu sho ne pidtverdzheno zhodnimi dokazami Do 1970 roku na teritoriyi Velikoyi Britaniyi isnuvali zakoni yaki pereshkodzhali hvorim na epilepsiyu brati shlyub Cherez socialnu stigmatizaciyu deyaki hvori mozhut zaperechuvati sho v nih vinikali epileptichni napadi Ekonomichnij aspekt hvorobi Pryami zbitki vid epilepsiyi u SShA dorivnyuyut majzhe odnomu milyardu dolariv U 2004 roci v Yevropi ekonomichni zbitki pov yazani z epilepsiyeyu syagnuli 15 5 milyardiv yevro V Indiyi vidatki pov yazani z epilepsiyeyu stanovlyat blizko 1 7 milyardiv dolariv SShA tobto 0 5 vid VVP U SShA vikliki nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi pov yazani z epilepsiyeyu u 1 vipadkiv v pediatrichnij praktici 2 Keruvannya transportnimi zasobami Hvori na epilepsiyu mayut majzhe vdvichi bilshij rizik potrapiti u DTP cherez sho u bagatoh krayinah svitu yim ne dozvolyayetsya voditi transportni zasobi abo dozvolyayetsya lishe za vikonannya pevnih umov U deyakih krayinah likar zobov yazanij poinformuvati licenzuyuchi organi pro viniknennya v osobi epileptichnogo napadu u toj chas yak v inshih krayinah likari mozhut tilki poraditi hvoromu samomu zvernutisya do licenzuyuchogo organu Obov yazkove zvituvannya likariv pered licenzuyuchimi organami isnuye u Shveciyi Avstriyi Daniyi ta Ispaniyi U Velikij Britaniyi ta Novij Zelandiyi hvorij maye sam zvernutisya u vidpovidni instanciyi a likar mozhe ce lishe prokontrolyuvati U riznih provinciyah Kanadi shtatah SShA j Avstraliyi isnuyut rizni vimogi shodo zvituvannya u licenzuyuchi organi Bilshist hvorih na epilepsiyu iz dobre kontrolovanoyu formoyu hvorobi mozhut otrimati vodijski prava U riznih krayinah isnuyut rizni vimogi do periodu remisiyi U bagatoh krayinah pislya ostannogo napadu maye projti vid odnogo do troh rokiv U SShA cej period zalezhit vid kozhnogo okremogo shtatu i variyuyetsya vid troh misyaciv do odnogo roku Osobam iz epilepsiyeyu abo sudomami zaboronyayetsya keruvati litalnimi aparatami U Kanadi osoba iz lishe odnim epileptichnim napadom v anamnezi mozhe otrimati lotne svidoctvo obmezhenoyi diyi pislya togo yak vid napadu minulo p yat rokiv za umovi zadovilnogo medoglyadu Do ciyeyi kategoriyi takozh nalezhat osobi z febrilnimi sudomami ta medikamentozno viklikanimi sudomami U SShA zaboronyaye hvorim na epilepsiyu otrimuvati svidoctvo pilota komercijnoyi aviaciyi Duzhe ridko viklyuchennya robitsya dlya osib iz odinochnim sudomnim epizodom abo z febrilnimi sudomami v anamnezi yaksho za vidsutnosti medikamentoznogo likuvannya sudomi ne povtoryuvalis U Velikij Britaniyi vimogi do otrimannya neobmezhenogo nacionalnogo svidoctva privatnogo pilota taki sami sho j do svidoctva profesijnogo vodiya Ci dokumenti nadayutsya za vidsutnosti napadiv protyagom desyati rokiv bez otrimannya medikamentoznogo likuvannya Osobi yaki ne zadovolnyayut cim vimogam mozhut otrimati obmezhenu licenziyu za vidsutnosti napadiv protyagom p yati rokiv Organizaciyi pidtrimki hvorih na epilepsiyu Isnuye ryad neuryadovih organizacij sho nadayut pidtrimku hvorim na epilepsiyu ta yihnim sim yam Sered nih Ob yednana rada Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi z pitan epilepsiyi Z 2008 roku kozhnogo 26 bereznya u shorichno provodyat akciyi z pidvishennya poinformovanosti suspilstva shodo problem pov yazanih z epilepsiyeyu Sered inshih podibnih zahodiv Vihid z temryavi angl Out of the Shadows spilna akciya VOOZ Mizhnarodnoyi protiepileptichnoyi Ligi j Mizhnarodnogo byuro z epilepsiyi DoslidzhennyaMetodika peredbachennya epileptichnih napadiv polyagaye u sposterezhenni za elektrichnoyu aktivnistyu mozku za dopomogoyu EEG do viniknennya napadiv Na 2011 rik zhodnogo efektivnogo mehanizmu dlya peredbachennya epileptichnih napadiv nemaye Yavishe koli povtoryuvalnij vpliv provokuyuchih napadi faktoriv ureshti resht pidvishuye chutlivist organizmu do nogo bulo vikoristane dlya stvorennya tvarinnoyi modeli epilepsiyi Vivchayetsya efektivnist gennoyi terapiyi pri deyakih tipah epilepsiyi Efektivnist medichnih preparativ yaki vplivayut na funkciyi imunnoyi sistemi napriklad imunoglobuliniv dlya vnutrishnovennogo vvedennya ne dovedena Na 2012 rik efektivnist neinvazivnih stereotaksichnih radiohirurgichnih vtruchan porivnyana iz efektivnistyu standartnih hirurgichnih operacij pri epilepsiyi Epilepsiya u tvarinEpilepsiya zustrichayetsya u deyakih vidiv tvarin zokrema u sobak ta kotiv do togo zh sered usih zahvoryuvan golovnogo mozku u sobak epilepsiya zustrichayetsya najchastishe Zazvichaj epilepsiya u tvarin likuyetsya za dopomogoyu protisudomnih preparativ takih yak fenobarbital abo bromidi u sobak ta fenobarbital u kotiv U toj chas yak generalizovani sudomi u konej rozpiznati legko dlya vstanovlennya virnogo diagnozu pri negeneralizovanih sudomah mozhe znadobitisya EEG PrimitkiNDF RT d Track Q21008030 Drug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 Inxight Drugs Database d Track Q57664317 https www pharmawiki ch wiki index php wiki Kaliumbromid Magiorkinis E Kalliopi S Diamantis A January 2010 Hallmarks in the history of epilepsy epilepsy in antiquity Epilepsy amp behavior E amp B 17 1 103 108 doi 10 1016 j yebeh 2009 10 023 PMID 19963440 Chang BS Lowenstein DH 2003 Epilepsy N Engl J Med 349 13 1257 66 doi 10 1056 NEJMra022308 PMID 14507951 Epilepsy Fact Sheets World Health Organization October 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Fisher R van Emde Boas W Blume W Elger C Genton P Lee P Engel J 2005 Epilepsia 46 4 470 2 doi 10 1111 j 0013 9580 2005 66104 x PMID 15816939 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 31 lipnya 2014 Eadie MJ December 2012 Shortcomings in the current treatment of epilepsy Expert review of neurotherapeutics 12 12 1419 27 doi 10 1586 ern 12 129 PMID 23237349 Thurman DJ Beghi E Begley CE Berg AT Buchhalter JR Ding D Hesdorffer DC Hauser WA Kazis L Kobau R Kroner B Labiner D Liow K Logroscino G Medina MT Newton CR Parko K Paschal A Preux PM Sander JW Selassie A Theodore W Tomson T Wiebe S ILAE Commission on Epidemiology September 2011 Standards for epidemiologic studies and surveillance of epilepsy Epilepsia 52 Suppl 7 2 26 doi 10 1111 j 1528 1167 2011 03121 x PMID 21899536 Brodie MJ Elder AT Kwan P November 2009 Epilepsy in later life Lancet neurology 8 11 1019 30 doi 10 1016 S1474 4422 09 70240 6 PMID 19800848 Holmes Thomas R Browne Gregory L 2008 Handbook of epilepsy vid 4th Philadelphia Lippincott Williams amp Wilkins s 7 ISBN 978 0 7817 7397 3 Wyllie s treatment of epilepsy principles and practice vid 5th Philadelphia Wolters Kluwer Lippincott Williams amp Wilkins 2010 ISBN 978 1 58255 937 7 Newton CR 29 veresnya 2012 Epilepsy in poor regions of the world Lancet 380 9848 1193 201 doi 10 1016 S0140 6736 12 61381 6 PMID 23021288 Wilden JA Cohen Gadol AA 15 serpnya 2012 Evaluation of first nonfebrile seizures American family physician 86 4 334 40 PMID 22963022 Berg AT 2008 Risk of recurrence after a first unprovoked seizure Epilepsia 49 Suppl 1 13 8 doi 10 1111 j 1528 1167 2008 01444 x PMID 18184149 L Devlin A Odell M L Charlton J Koppel S December 2012 Epilepsy and driving current status of research Epilepsy research 102 3 135 52 doi 10 1016 j eplepsyres 2012 08 003 PMID 22981339 Ganus Dz M Ukrayina derzhava Medicina Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Duncan JS Sander JW Sisodiya SM Walker MC 1 kvitnya 2006 PDF Lancet 367 9516 1087 100 doi 10 1016 S0140 6736 06 68477 8 PMID 16581409 Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2013 Procitovano 31 lipnya 2014 National Institute for Health and Clinical Excellence January 2012 Chapter 1 Introduction The Epilepsies The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care PDF National Clinical Guideline Centre s 21 28 Hammer edited by Stephen J McPhee Gary D 2010 7 Pathophysiology of disease an introduction to clinical medicine vid 6th ed New York McGraw Hill Medical ISBN 978 0 07 162167 0 Hughes JR August 2009 Absence seizures a review of recent reports with new concepts Epilepsy amp behavior E amp B 15 4 404 12 doi 10 1016 j yebeh 2009 06 007 PMID 19632158 Shearer Peter Seizures and Status Epilepticus Diagnosis and Management in the Emergency Department Emergency Medicine Practice Bradley Walter G 2012 67 Bradley s neurology in clinical practice vid 6th ed Philadelphia PA Elsevier Saunders ISBN 978 1 4377 0434 1 National Institute for Health and Clinical Excellence January 2012 Chapter 9 Classification of seizures and epilepsy syndromes The Epilepsies The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care PDF National Clinical Guideline Centre s 119 129 Engel Jerome 2008 Epilepsy a comprehensive textbook vid 2nd ed Philadelphia Wolters Kluwer Health Lippincott Williams amp Wilkins s 2797 ISBN 978 0 7817 5777 5 Simon David A Greenberg Michael J Aminoff Roger P 2012 12 Clinical neurology vid 8th ed New York McGraw Hill Medical ISBN 978 0 07 175905 2 Steven C Schachter red 2008 Behavioral aspects of epilepsy principles and practice vid Online Ausg New York Demos s 125 ISBN 978 1 933864 04 4 Xue LY Ritaccio AL March 2006 Reflex seizures and reflex epilepsy American journal of electroneurodiagnostic technology 46 1 39 48 PMID 16605171 Malow BA November 2005 Sleep and epilepsy Neurologic Clinics 23 4 1127 47 doi 10 1016 j ncl 2005 07 002 PMID 16243619 Tinuper P Provini F Bisulli F Vignatelli L Plazzi G Vetrugno R Montagna P Lugaresi E August 2007 Movement disorders in sleep guidelines for differentiating epileptic from non epileptic motor phenomena arising from sleep Sleep medicine reviews 11 4 255 67 doi 10 1016 j smrv 2007 01 001 PMID 17379548 Holmes Thomas R 2008 Handbook of epilepsy vid 4th ed Philadelphia Lippincott Williams amp Wilkins s 34 ISBN 978 0 7817 7397 3 Panayiotopoulos CP 2010 A clinical guide to epileptic syndromes and their treatment based on the ILAE classifications and practice parameter guidelines vid Rev 2nd ed London Springer s 445 ISBN 978 1 84628 644 5 James W Wheless red 2009 Advanced therapy in epilepsy Shelton Conn People s Medical Pub House s 443 ISBN 978 1 60795 004 2 Larner Andrew J 2010 A dictionary of neurological signs vid 3rd ed New York Springer s 348 ISBN 978 1 4419 7095 4 Stefan Hermann 2012 Epilepsy Part I Basic Principles and Diagnosis E Book Handbook of Clinical Neurology vid Volume 107 of Handbook of Clinical Neurology Newnes s 471 ISBN 978 0 444 53505 4 Plioplys S Dunn DW Caplan R 2007 10 year research update review psychiatric problems in children with epilepsy J Am Acad Child Adolesc Psychiatry 46 11 1389 402 doi 10 1097 chi 0b013e31815597fc PMID 18049289 Reilly CJ May June 2011 Attention Deficit Hyperactivity Disorder ADHD in Childhood Epilepsy Research in Developmental Disabilities A Multidisciplinary Journal 32 3 883 93 doi 10 1016 j ridd 2011 01 019 PMID 21310586 Levisohn PM 2007 The autism epilepsy connection Epilepsia 48 Suppl 9 33 5 doi 10 1111 j 1528 1167 2007 01399 x PMID 18047599 Berg AT Berkovic SF Brodie MJ Buchhalter J Cross JH van Emde Boas W Engel J French J Glauser TA Mathern GW Moshe SL Nordli D Plouin P Scheffer IE April 2010 Revised terminology and concepts for organization of seizures and epilepsies report of the ILAE Commission on Classification and Terminology 2005 2009 Epilepsia 51 4 676 85 doi 10 1111 j 1528 1167 2010 02522 x PMID 20196795 Neligan A Hauser WA Sander JW 2012 The epidemiology of the epilepsies Handbook of clinical neurology 107 113 33 doi 10 1016 B978 0 444 52898 8 00006 9 PMID 22938966 Pandolfo M Nov 2011 Genetics of epilepsy Semin Neurol 31 5 506 18 doi 10 1055 s 0031 1299789 PMID 22266888 Dhavendra Kumar red 2008 Genomics and clinical medicine Oxford Oxford University Press s 279 ISBN 978 0 19 972005 7 Bhalla D Godet B Druet Cabanac M Preux PM Jun 2011 Etiologies of epilepsy a comprehensive review Expert Rev Neurother 11 6 861 76 doi 10 1586 ern 11 51 PMID 21651333 Simon D Shorvon 2011 The Causes of Epilepsy Common and Uncommon Causes in Adults and Children Cambridge University Press s 467 ISBN 978 1 139 49578 3 Sellner J Trinka E 2012 Oct Seizures and epilepsy in herpes simplex virus encephalitis current concepts and future directions of pathogenesis and management Journal of neurology 259 10 2019 30 doi 10 1007 s00415 012 6494 6 PMID 22527234 Somjen George G 2004 Ions in the Brain Normal Function Seizures and Stroke New York Oxford University Press s 167 ISBN 978 0 19 803459 9 Goldberg EM Coulter DA May 2013 Mechanisms of epileptogenesis a convergence on neural circuit dysfunction Nature reviews Neuroscience 14 5 337 49 doi 10 1038 nrn3482 PMID 23595016 Oby E Janigro D November 2006 The blood brain barrier and epilepsy Epilepsia 47 11 1761 74 doi 10 1111 j 1528 1167 2006 00817 x PMID 17116015 Jerome Engel Jr Timothy A Pedley red 2008 Epilepsy a comprehensive textbook vid 2nd ed Philadelphia Wolters Kluwer Health Lippincott Williams amp Wilkins s 483 ISBN 978 0 7817 5777 5 National Institute for Health and Clinical Excellence January 2012 Chapter 4 Guidance The Epilepsies The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care PDF National Clinical Guideline Centre s 57 83 Global Campaign against Epilepsy Out of the Shadows WHO Procitovano 6 January 2014 Robert S Fisher Walter van Emde Boas Warren Blume Christian Elger Pierre Genton Phillip Lee amp Jerome Jr Engel April 2005 Epileptic seizures and epilepsy definitions proposed by the International League Against Epilepsy ILAE and the International Bureau for Epilepsy IBE Epilepsia 46 4 470 472 doi 10 1111 j 0013 9580 2005 66104 x PMID 15816939 Panayiotopoulos CP December 2011 The new ILAE report on terminology and concepts for organization of epileptic seizures a clinician s critical view and contribution Epilepsia 52 12 2155 60 doi 10 1111 j 1528 1167 2011 03288 x PMID 22004554 Simon D Shorvon 2004 The treatment of epilepsy vid 2nd Malden Mass Blackwell Pub ISBN 978 0 632 06046 7 Wallace ed by Sheila J Farrell Kevin 2004 Epilepsy in children vid 2nd ed London Arnold s 354 ISBN 978 0 340 80814 6 Luef G October 2010 Hormonal alterations following seizures Epilepsy amp behavior E amp B 19 2 131 3 doi 10 1016 j yebeh 2010 06 026 PMID 20696621 Ahmad S Beckett MW 2004 Value of serum prolactin in the management of syncope Emergency medicine journal EMJ 21 2 e3 doi 10 1136 emj 2003 008870 PMC 1726305 PMID 14988379 Shukla G Bhatia M Vivekanandhan S ta in 2004 Serum prolactin levels for differentiation of nonepileptic versus true seizures limited utility Epilepsy amp behavior E amp B 5 4 517 21 doi 10 1016 j yebeh 2004 03 004 PMID 15256189 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Chen DK So YT Fisher RS 2005 Use of serum prolactin in diagnosing epileptic seizures report of the Therapeutics and Technology Assessment Subcommittee of the American Academy of Neurology Neurology 65 5 668 75 doi 10 1212 01 wnl 0000178391 96957 d0 PMID 16157897 Brodtkorb E 2013 Common imitators of epilepsy Acta neurologica Scandinavica Supplementum 196 5 10 doi 10 1111 ane 12043 PMID 23190285 John A Marx red 2010 Rosen s emergency medicine concepts and clinical practice vid 7th ed Philadelphia Mosby Elsevier s 2228 ISBN 978 0 323 05472 0 Jerome Engel 2013 Seizures and epilepsy vid 2nd ed New York Oxford University Press s 462 ISBN 9780195328547 Michael GE O Connor RE Feb 2011 The diagnosis and management of seizures and status epilepticus in the prehospital setting Emerg Med Clin North Am 29 1 29 39 doi 10 1016 j emc 2010 08 003 PMID 21109100 James W Wheless James Willmore Roger A Brumback 2009 Advanced therapy in epilepsy Shelton Conn People s Medical Pub House s 144 ISBN 9781607950042 National Institute for Health and Clinical Excellence January 2012 Chapter 3 Key priorities for implementation The Epilepsies The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care PDF National Clinical Guideline Centre s 55 56 Elaine Wyllie 2012 Wyllie s Treatment of Epilepsy Principles and Practice Lippincott Williams amp Wilkins s 187 ISBN 978 1 4511 5348 4 Steven R Flanagan Herb Zaretsky Alex Moroz red 2010 Medical aspects of disability a handbook for the rehabilitation professional vid 4th ed New York Springer s 182 ISBN 978 0 8261 2784 6 Nolan SJ Marson AG Pulman J Tudur Smith C 23 serpnya 2013 Phenytoin versus valproate monotherapy for partial onset seizures and generalised onset tonic clonic seizures The Cochrane database of systematic reviews 8 CD001769 doi 10 1002 14651858 CD001769 pub2 PMID 23970302 Tudur Smith C Marson AG Clough HE Williamson PR 2002 Carbamazepine versus phenytoin monotherapy for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 2 CD001911 doi 10 1002 14651858 CD001911 PMID 12076427 Powell G Saunders M Marson AG 20 sichnya 2010 Immediate release versus controlled release carbamazepine in the treatment of epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 1 CD007124 doi 10 1002 14651858 CD007124 pub2 PMID 20091617 Ilangaratne NB Mannakkara NN Bell GS Sander JW 2012 Dec 1 Phenobarbital missing in action Bulletin of the World Health Organization 90 12 871 871A doi 10 2471 BLT 12 113183 PMID 23284189 Moshe edited by Simon Shorvon Emilio Perucca Jerome Engel Jr foreword by Solomon 2009 The treatment of epilepsy vid 3rd ed Chichester UK Wiley Blackwell s 587 ISBN 9781444316674 Perucca P Gilliam FG September 2012 Adverse effects of antiepileptic drugs Lancet neurology 11 9 792 802 doi 10 1016 S1474 4422 12 70153 9 PMID 22832500 Kamyar M Varner M Jun 2013 Epilepsy in pregnancy Clin Obstet Gynecol 56 2 330 41 doi 10 1097 GRF 0b013e31828f2436 PMID 23563876 Lawrence S Neinstein red 2008 Adolescent health care a practical guide vid 5th ed Philadelphia Lippincott Williams amp Wilkins s 335 ISBN 978 0 7817 9256 1 Duncan JS Sander JW Sisodiya SM Walker MC 1 kvitnya 2006 Adult epilepsy Lancet 367 9516 1087 100 doi 10 1016 S0140 6736 06 68477 8 PMID 16581409 Duncan JS April 2007 Epilepsy surgery Clinical medicine London England 7 2 137 42 PMID 17491501 Birbeck GL Hays RD Cui X Vickrey BG 2002 Seizure reduction and quality of life improvements in people with epilepsy Epilepsia 43 5 535 538 doi 10 1046 j 1528 1157 2002 32201 x PMID 12027916 Bergey GK June 2013 Neurostimulation in the treatment of epilepsy Experimental neurology 244 87 95 doi 10 1016 j expneurol 2013 04 004 PMID 23583414 Epilepsiya ta osoblivosti harchuvannya mozok ua uk UK Procitovano 14 chervnya 2023 Levy RG Cooper PN Giri P 14 bereznya 2012 Ketogenic diet and other dietary treatments for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 3 CD001903 doi 10 1002 14651858 CD001903 pub2 PMID 22419282 Arida RM Scorza FA Scorza CA Cavalheiro EA March 2009 Is physical activity beneficial for recovery in temporal lobe epilepsy Evidences from animal studies Neuroscience and biobehavioral reviews 33 3 422 31 doi 10 1016 j neubiorev 2008 11 002 PMID 19059282 Arida RM Cavalheiro EA da Silva AC Scorza FA 2008 Physical activity and epilepsy proven and predicted benefits Sports medicine Auckland N Z 38 7 607 15 PMID 18557661 Verrotti A Tocco AM Salladini C Latini G Chiarelli F November 2005 Human photosensitivity from pathophysiology to treatment European journal of neurology the official journal of the European Federation of Neurological Societies 12 11 828 41 doi 10 1111 j 1468 1331 2005 01085 x PMID 16241971 Doherty MJ Haltiner AM 23 sichnya 2007 Wag the dog skepticism on seizure alert canines Neurology 68 4 309 doi 10 1212 01 wnl 0000252369 82956 a3 PMID 17242343 Tan G Thornby J Hammond DC Strehl U Canady B Arnemann K Kaiser DA July 2009 Meta analysis of EEG biofeedback in treating epilepsy Clinical EEG and neuroscience official journal of the EEG and Clinical Neuroscience Society ENCS 40 3 173 9 PMID 19715180 Cheuk DK Wong V 8 zhovtnya 2008 Acupuncture for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 4 CD005062 doi 10 1002 14651858 CD005062 pub3 PMID 18843676 Ramaratnam S Baker GA Goldstein LH 16 lipnya 2008 Psychological treatments for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 3 CD002029 doi 10 1002 14651858 CD002029 pub3 PMID 18646083 Ranganathan LN Ramaratnam S 18 kvitnya 2005 Vitamins for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 2 CD004304 doi 10 1002 14651858 CD004304 pub2 PMID 15846704 Ramaratnam S Sridharan K 2000 Yoga for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 3 CD001524 doi 10 1002 14651858 CD001524 PMID 10908505 Gloss D Vickrey B 13 chervnya 2012 Cannabinoids for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 6 CD009270 doi 10 1002 14651858 CD009270 pub2 PMID 22696383 Brigo F Del Felice A 13 chervnya 2012 Melatonin as add on treatment for epilepsy The Cochrane database of systematic reviews 6 CD006967 doi 10 1002 14651858 CD006967 pub2 PMID 22696363 Kwan Patrick 2012 Fast facts epilepsy vid 5th ed Abingdon Oxford UK Health Press s 10 ISBN 1 908541 12 1 Hitiris N Mohanraj R Norrie J Brodie MJ 2007 Mortality in epilepsy Epilepsy Behavior 10 3 363 376 doi 10 1016 j yebeh 2007 01 005 PMID 17337248 Moshe edited by Simon Shorvon Emilio Perucca Jerome Engel Jr foreword by Solomon 2009 The treatment of epilepsy vid 3rd ed Chichester UK Wiley Blackwell s 28 ISBN 978 1 4443 1667 4 Bagary M April 2011 Epilepsy antiepileptic drugs and suicidality Current opinion in neurology 24 2 177 82 doi 10 1097 WCO 0b013e328344533e PMID 21293270 Mula M Sander JW August 2013 Suicide risk in people with epilepsy taking antiepileptic drugs Bipolar disorders 15 5 622 7 doi 10 1111 bdi 12091 PMID 23755740 Ryvlin P Nashef L Tomson T May 2013 Prevention of sudden unexpected death in epilepsy a realistic goal Epilepsia 54 Suppl 2 23 8 doi 10 1111 epi 12180 PMID 23646967 Hirtz D Thurman DJ Gwinn Hardy K Mohamed M Chaudhuri AR Zalutsky R 30 sichnya 2007 How common are the common neurologic disorders Neurology 68 5 326 37 doi 10 1212 01 wnl 0000252807 38124 a3 PMID 17261678 Sander JW 2003 The epidemiology of epilepsy revisited Current Opinion in Neurology 16 2 165 70 doi 10 1097 00019052 200304000 00008 PMID 12644744 Saraceno B Avanzini G Lee P red 2005 Atlas Epilepsy Care in the World PDF World Health Organization ISBN 92 4 156303 6 Procitovano 20 grudnya 2013 Mervyn J Eadie Peter F Bladin 2001 A Disease Once Sacred A History of the Medical Understanding of Epilepsy John Libbey Eurotext ISBN 978 0 86196 607 3 World Health Organization Feb 2001 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2013 Procitovano 27 grudnya 2013 Jilek Aall L 1999 Morbus sacer in Africa some religious aspects of epilepsy in traditional cultures Epilepsia 40 3 382 6 doi 10 1111 j 1528 1157 1999 tb00723 x PMID 10080524 Illes Judika 11 zhovtnya 2011 Encyclopedia of Mystics Saints amp Sages HarperCollins s 1238 ISBN 978 0 06 209854 2 Procitovano 26 lyutogo 2013 Saint Valentine is invoked for healing as well as love He protects against fainting and is requested to heal epilepsy and other seizure disorders In northern Italy epilepsy was once traditionally known as Saint Valentine s Malady E Martin Caravati 2004 Medical toxicology vid 3 ed Philadelphia u a Lippincott Williams amp Wilkins s 789 ISBN 978 0 7817 2845 4 de Boer HM Dec 2010 Epilepsy stigma moving from a global problem to global solutions Seizure the journal of the British Epilepsy Association 19 10 630 6 doi 10 1016 j seizure 2010 10 017 PMID 21075013 Martindale JL Goldstein JN Pallin DJ February 2011 Emergency department seizure epidemiology Emergency medicine clinics of North America 29 1 15 27 doi 10 1016 j emc 2010 08 002 PMID 21109099 Jerome Engel Jr Timothy A Pedley red 2008 Epilepsy a comprehensive textbook vid 2nd ed Philadelphia Wolters Kluwer Health Lippincott Williams amp Wilkins s 2279 ISBN 978 0 7817 5777 5 Bor Robert 2012 Aviation Mental Health Psychological Implications for Air Transportation Ashgate Publishing s 148 ISBN 978 1 4094 8491 2 Transport Canada Government of Canada Arhiv originalu za 30 grudnya 2013 Procitovano 29 grudnya 2013 Wilner Andrew N 2008 Epilepsy 199 answers a doctor responds to his patients questions vid 3rd ed New York Demos Health s 52 ISBN 978 1 934559 96 3 Guide for Aviation Medical Examiners Federal Aviation Administration Procitovano 29 grudnya 2013 National PPL NPPL Medical Requirements Civil Aviation Authority Procitovano 29 grudnya 2013 Drivers Medical Group 2013 For Medical Practitioners At a glance Guide to the current Medical Standards of Fitness to Drive PDF s 8 Procitovano 29 grudnya 2013 Canada Parliament Senate 2010 Debates of the Senate Official Report Hansard Issues 1 23 Queen s Printer s 165 Carney PR Myers S Geyer JD Dec 2011 Seizure prediction methods Epilepsy Behav 22 Suppl 1 S94 101 doi 10 1016 j yebeh 2011 09 001 PMID 22078526 Jerome Engel red 2008 Epilepsy a comprehensive textbook vid 2nd ed Philadelphia Wolters Kluwer Health Lippincott Williams amp Wilkins s 426 ISBN 9780781757775 Walker MC Schorge S Kullmann DM Wykes RC Heeroma JH Mantoan L Sep 2013 Gene therapy in status epilepticus Epilepsia 54 Suppl 6 43 5 doi 10 1111 epi 12275 PMID 24001071 Walker L Pirmohamed M Marson AG 27 chervnya 2013 Immunomodulatory interventions for focal epilepsy syndromes The Cochrane database of systematic reviews 6 CD009945 doi 10 1002 14651858 CD009945 pub2 PMID 23803963 Quigg M Rolston J Barbaro NM Jan 2012 Radiosurgery for epilepsy clinical experience and potential antiepileptic mechanisms Epilepsia 53 1 7 15 doi 10 1111 j 1528 1167 2011 03339 x PMID 22191545 Thomas WB January 2010 Idiopathic epilepsy in dogs and cats Veterinary Clinics of North America Small Animal Practice 40 1 161 79 doi 10 1016 j cvsm 2009 09 004 PMID 19942062 Thomas WB 2010 Jan Idiopathic epilepsy in dogs and cats The Veterinary clinics of North America Small animal practice 40 1 161 79 doi 10 1016 j cvsm 2009 09 004 PMID 19942062 van der Ree M Wijnberg I 2012 A review on epilepsy in the horse and the potential of Ambulatory EEG as a diagnostic tool The Veterinary quarterly 32 3 4 159 67 doi 10 1080 01652176 2012 744496 PMID 23163553 DzherelaOsobliva ditina Epilepsiya vihodimo z tini putivnik dlya pedagogiv A A Kolupayeva V Yu Martinyuk I A Marcenkovskij ta in M vo osviti i nauki Ukrayini Nac akad ped nauk Ukrayini In t spec pedagogiki M vo ohoroni zdorov ya Ukrayini DZ Ukr med centr reabilitaciyi ditej z organich urazhennyam nerv sistemi M va ohoroni zdorov ya Ukrayini Kiyiv Lyudi v bilomu 2014 47 s 21 sm Seriya Inklyuzivna osvita Bibliogr s 43 47 1 000 pr ISBN 978 966 97303 8 1 National Institute for Health and Clinical Excellence January 2012 The Epilepsies The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care PDF National Clinical Guideline Centre World health organization Department of mental health and substance abuse Programme for neurological diseases and neuroscience Global campaign against epilepsy International league against epilepsy 2005 Atlas epilepsy care in the world 2005 pdf Geneva Programme for Neurological Diseases and Neuroscience Department of Mental Health and Substance Abuse World Health Organization ISBN 92 4 156303 6 PosilannyaEPILEPSIYa Farmacevtichna enciklopediya EPILEPSIYa ESU Yepilyepsiya Ganna Didik Meush Ukrayinska medicina Istoriya nazv Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2008 S 316 324 ISBN 978 966 02 5048 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EpilepsiyaPROTIEPILEPTIChNI PREPARATI Farmacevtichna enciklopediya V F Kisilov Medichnij rosijsko ukrayinskij slovnik 1928 S 45 A Krimskij S Yefremov Rosijsko ukrayinskij akademichnij slovnik 1924 33 rr