Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

оригінальна назва ДеруентСхід сонця над на річкою Деруент43 03 00 пд ш 147 22 00 сх д 43 05000000002777227336991928 пд ш

Деруент

Деруент

Деруент
image
Схід сонця над на річкою Деруент
43°03′00″ пд. ш. 147°22′00″ сх. д. / 43.05000000002777227336991928° пд. ш. 147.3666666666977675959060434° сх. д. / -43.05000000002777227336991928; 147.3666666666977675959060434
Витікозеро Сент-Клер
• координати42°07′12″ пд. ш. 146°12′37″ сх. д. / 42.12000° пд. ш. 146.21028° сх. д. / -42.12000; 146.21028
• висота, м737 м
Гирлозатока [en]
• координати43°03′03″ пд. ш. 147°22′38″ сх. д. / 43.05083° пд. ш. 147.37722° сх. д. / -43.05083; 147.37722
• висота, м0 м
Похил, м/км3,43 м/км
БасейнТасманове море
Країни:image Австралія
РегіонТасманія
Довжина215 км
Площа басейну:9249 км²
Середньорічний стік123 м²/с ([en])
Притоки:d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Стікс, d, d і d
Водойми в русліСент-Клер, d і d
image Медіафайли у Вікісховищі

Деруент (англ. Derwent River, палава-кані timtumili minanya) — річка на острові Тасманія (Австралія). Бере початок з озера Сент-Клер, розташованого в центральній частині острова, і тече в південно-східному напрямку в бік Гобарта — столиці штату Тасманія. Довжина річки становить 215 км.

Нижче міста [en] річка Деруент стає набагато ширшою, поступово перетворюючись в естуарій, що проходить через Гобарт і впадає у [en], неподалік від північного краю острова Бруні. Нижня частина естуарію являє собою широку бухту, в якій знаходиться порт міста Гобарт.

Історія дослідження та освоєння річки Деруент тісно пов'язана з історією всієї Тасманії. Саме біля річки Деруент на початку XIX століття було засновано перше європейське поселення на острові (який у той час називався Землею Ван-Дімена), а незабаром після цього на її березі було засновано місто Гобарт, яке стало столицею Тасманії.

Річка Деруент забезпечує значну частину питної води для населених пунктів, що знаходяться в її басейні, а також є істотним джерелом електричної енергії, що виробляється декількома гідроелектростанціями, які були побудовані на річці і її притоках у 1930-х — 1960-х роках.

Річка Деруент є частиною об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Дика природа Тасманії».

Історія

До XIX століття

Багато років тому берега річки були покриті лісами та заселені аборигенами — зокрема, представниками племені муеніа, які заселили ці місця принаймні за 8 тисяч років до того, як тут було створено перше британське поселення.

image
Вид на гору Веллінгтон з річки Деруент

У січні-лютому 1793 в районі [en] побувала експедиція французького мореплавця [en]. Досліджуючи північну край затоки, офіцер експедиції д'Антркасто [fr] і його супутники виявили, що туди впадає велика річка, яка була названа ними фр. Rivière du Nord, дос. «Північна річка».

У 1793 році, через кілька місяців після експедиції д'Антркасто, цей район досліджував англійський мореплавець [en], і він назвав цю річку Деруент (Derwent), на честь [en] в Камбрії (графстві на північному заході Англії), яка протікала поруч з місцем, де він народився. Джон Гейз використовував назву Деруент тільки для верхньої (за течією) частині річки. Згодом інший англійський мандрівник Метью Фліндерс переніс її на всю річку.

Існують різні версії про походження англійської назви Derwent. Згідно з однією з них вважають, що це слово кельтською мовою означає «чиста вода» (або «прозора вода» — англ. Clear water). Згідно з іншою версією, ця назва походить від бритського derventio («долина, заросла дубами») і валлійського аналога derw — «дубовий».

XIX століття

У березня 1803 [en]Нового Південного Уельсу [en] доручив лейтенанту [en] створити поселення на Землі Ван-Дімена (так тоді називалася Тасманія), на східному березі річки Деруент, в районі [en]. Поселення було створено у вересні 1803, коли 49 людей (включаючи 24 ув'язнених) на чолі з Боуеном прибули на річку Деруент на двох кораблях — [en] і [en].

16 лютого 1804 до поселення Рісдон-Ков прибув Девід Коллінз, призначений першим [en] на півдні Землі Ван-Дімена. Він залишився незадоволений обраним місцем, і через деякий час переїхав зі своїми супутниками на західний берег річки — на місце, яке отримало назву [en] і навколо якого згодом було побудоване місто Гобарт, нинішня столиця Тасманії.20 лютого 1804 — дата висадки Девіда Коллінза і його загону у Саллівен-Коув — вважається днем заснування Гобарта.

image
Річка Деруент в Нью-Норфолку

Ще одне поселення, вище за течією річки Деруент, почало організовуватися з листопада 1807 переселенцями з острова Норфолк, де в той час перебувала штрафна колонія для злочинців, яких доставляли туди з Англії та Австралії. Місце для нового міста було визначено в 1811 році губернатором Нового Південного Уельсу Лакланом Маккворі, який назвав його Елізабет-Таун, на ім'я своєї дружини. Однак, жителі хотіли назвати місто «новим» Норфолком (за ім'ям острова, з якого їм довелося виїхати), і з 1825 року місто отримало свою нинішню назву [en].

Той факт, що річка Деруент витікає з озера Сент-Клер, був відкритий у лютому 1835 експедицією [en], який у той час був головним топографом Землі Ван-Дімена. Згідно з власними записами Франкленд, коли вони 11 лютого дісталися озера Сент-Клер, він послав на розвідку вздовж берега одного з членів експедиції, Олександра Маккея, який незабаром повернувся, розповівши про те, що він дістався до річки, яка витікає з озера. Припущення Франкленд і його супутників про те, що це був витік річки Деруент, було підтверджено.

У лютого 1836 року Чарлз Дарвін року був одним з пасажирів судна HMS Beagle, яке зайшло в порт Гобарта, що знаходиться в естуарії річки Деруент. Він описав це у своїй книзі [en]».

Кінець 1830-х і початок 1840-х років були періодом найбільшої активності китобійного промислу прибережного базування — як в естуарії річки Деруент, так і в інших місцях узбережжя Землі Ван-Дімена. Торгівля китовим жиром і китовим вусом приносила суттєвий прибуток. Починаючи з середини 1840-х років чисельність китів почала зменшуватися, а ціни на продукти китобійного промислу впали у зв'язку з депресією. У результаті цього значна частина китобійних станцій була закрита, а потім закинута.

З другої половини 1840-х років в долині річки Деруент (в основному, в районах, прилеглих до [en]) почали вирощувати хміль, завезений з острова Марая. Були споруджені хмелесушарні, а також посаджені вітрозахисні смуги з чорних тополь, які досі є характерною складовою місцевих пейзажів. У долині Деруент також вирощували картоплю, малину, смородину чорну, полуницю, яблука, груші та абрикоси. Щоправда, періодично траплялися повені, які завдавали шкоди посівам.

Розвитку сільського господарства, а потім і промисловості в долині річки сприяло прокладання залізниць. У 1876 році була відкрита залізнична лінія, що з'єднує Гобарт з Лонсестоном. Від Гобарта вона прямувала на північ уздовж річки Деруент, але відокремлювалася від неї в районі селища [en], не сягаючи Нью-Норфолка. У 1887 році була відкрита залізнична гілка [en], що з'єднує Бріджвотер і Нью-Норфолк, а в 1888 році вона була продовжена до Гленори (Glenora).

З XX століття

image
Річка Деруент поблизу міста Гобарт

У 1922 році верхів'я річки Деруент, що примикають до озера Сент-Клер, були включені в охоронну зону (заказник), який в 1947 році був об'єднаний з іншим заказником, що охоплює територію поблизу гори [en]. У 1971 році був утворений національний парк [en], що нині є частиною території, яка називається «Дика природа Тасманії» і включеної в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

У 1930-х роках на річці Деруент і її притоках почалося будівництво гідроелектростанцій, велика частина яких була введена в дію в 1934—1968 роках. У результаті за курсом течії річки був утворений ряд штучних водойм (водосховищ): [de] (в 1951 році), [de] (в 1957 році), [de] (у 1962 році), [de] (в 1967 році) та інші.

У 1938 році біля Гобарта почалося будівництво унікального понтонного мосту через естуарій річки Деруент. У грудні 1943 року цей [en] був введений в експлуатацію, і його відкриття для автомобільного руху сприяло значному зростанню населення на східному березі річки Деруент. Гобартській міст прослужив до серпня 1964 року, коли поруч з ним був побудований [en], який експлуатується донині.

Географія

Течія річки та її притоки

Річка Деруент бере початок з південно-східного краю озера Сент-Клер, який примикає до затоки Синтія і називається бухтою Деруент. В озеро Сент-Клер впадають річки Нарціссус і Кюв'є. Річка Деруент витікає через загату Сент-Клер і потрапляє в невелику, порослу травою водойму Сент-Клер-Лагун — невелике водосховище, обмежене однойменною греблею, яка використовується для регулювання стоку води, що витікає з озера. Висота водної поверхні озера Сент-Клер — 737 м над рівнем моря. Висота водної поверхні озера Сент-Клер — 737 м над рівнем моря.

Трохи нижче за течією, біля перетину з автодорогою image [en], знаходиться міст і однойменне селище [en]. В цьому місці річка являє собою невеликий струмок. Трохи нижче за течією від мосту Деруент-Брідж річка впадає в штучне озеро [de], що знаходиться на висоті 720 м над рівнем моря. У південній частині озера Кінг-Вільям розташована гребля Кларк, побудована в 1951 році, біля підніжжя якої знаходиться гідроелектростанція [en].

Далі нижче за течією річка тече гірською ущелиною гірською ущелиною, а потім південно-східному напрямку. Наступна значна притока, [de], впадає в річку Деруент на позначці близько 400 м. На позначці близько 231 м знаходиться [de], куди впадає річка [de]. Ваятіна-Лагун є штучною водоймою (водосховищем), створеним в результаті будівництва невеликої греблі на річці Деруент.

Ще нижче за течією, на позначці близько 73 м над рівнем моря, знаходиться штучне озеро [de], створене в 1967 році в результаті будівництва [en]. У Медовбенк впадають дві ліві притоки річки Деруента — [de] і [en]. Ще одна велика ліва притока — річка [en] — впадає в естуарій річки Деруент.

У таблиці перераховані основні праві і ліві притоки річки Деруент, штучні та природні водойми, через які вона протікає, а також відповідні їм позначки (показуючи висоту над рівнем моря).

Праві притоки
Назва Висота над рівнем моря
Наварр (Navarre River) 720 м
Каунсіл (Counsel River) 403 м
Флорентайн (Florentine River) 169 м
Репалс (Repulse River) 125 м
Брод-Ривер (Broad River) 98 м
Джонс (Jones River) 73 м
Тайєнна (Tyenna River) 40 м
Стікс (Styx River) 23 м
Пленті (Plenty River) 17 м
Лаклан (Lachlan River) 2 м
   
Ліві притоки
Назва Висота над рівнем моря
Тревеллерс-Рест (Travellers Rest River) 730 м
Найв (Nive River) 231 м
Ді (Dee River) 89 м
Уз (Ouse River) 73 м
Клайд (Clyde River) 73 м
Бек-Рівер (Back River) 9 м
Джордан (Jordan River) 0 м
   
Водойми
Назва Висота над рівнем моря
Сент-Клер (Lake St. Clair) 737 м
Сент-Клер-Лагун (St. Clair Lagoon) 737 м
Кінг-Вільям (Lake King William) 720 м
Ваятіна-Лагун (Wayatinah Lagoon) 231 м
Катагуня (Lake Catagunya) 169 м
Репалс (Lake Repulse) 125 м
Клані-Лагун (Cluny Lagoon) 98 м
Медовбенк (Meadowbank Lake) 73 м

Естуарій

image
Diamond Princess в порту Гобарта

У районі міста [en] річка Деруент вже досить повноводна, а незабаром за Нью-Норфолком вона перетворюється в естуарій, через який вона з'єднується з морем.

Естуарій річки Деруент можна умовно поділити на три частини — верхній естуарій (від Нью-Норфолка до [en]), середній естуарій (від мосту Бріджвотер до [en] біля Гобарта) і нижній естуарій (від Тасманового мосту до впадання в [en]). Вода в естуарії солона (морська), але вона стає прісною трохи нижче за течією від Нью-Норфолка.

Нижній естуарій річки Деруент фактично являє собою широку бухту (шириною від 3 до 5 км). У ній розташований порт міста Гобарт, який часто називають найглибшою захищеною гаванню в Південній півкулі. До порту Гобарта заходили такі великі кораблі, як авіаносець USS Enterprise, лінкор USS Missouri, а також круїзний океанський лайнер Diamond Princess водотоннажністю 113000 тонн і висотою 61 м.

Естуарій річки Деруент перетворюється в [en]), що з'єднується з Тасмановим морем. Біля місця впадання Деруенту в затоку Сторм знаходиться відомий маяк [en], побудований 1832 року — один із найперших в Австралії. Південніше знаходиться острів Бруні, відокремлений від узбережжя Тасманії протокою Д'Антркасто, яка веде до естуарію річки Г'юон.

Басейн річки

Частина басейну Площа (км²) Опади (мм/рік)
Верхній Деруент 3561 1375
Нижній Деруент 1517 956
Уз 1478 922
Клайд 1131 607
Джордан 1243 565
Естуарій 319 615

Басейн річки Деруент поділяється на Верхній Деруент і Нижній Деруент, а також окремо виділяються басейни трьох лівих приток — Уз, Клайд і [en]. Площі всіх цих частин басейну наведені в таблиці, де також вказана середньорічна кількість опадів. Сукупна площа зазначених вище частин басейну становить 8930 км², а якщо врахувати площу водозбору решти естуарію, то в сумі виходить 9249 км² (як середньорічну кількість опадів для естуарію в таблиці наведено дані для Гобарта).

Приблизно 69 % площі басейну річки Деруент (без естуарію) покриті лісами та іншою дикою рослинністю, 27 % займають сільськогосподарські угіддя, 3 % — водойми, а міські та індустріальні райони займають менше ніж 1 % площі.

Геологія

image
Скелястий берег річки Деруент

З погляду геології, басейн річки Деруент являє собою посткам'яновугільні відкладення, що містять тріасові пісковики, пермські аргіліти та алеврити, що перемежовуються з юрськими долеритами вулканічного походження і третинними базальтовими породами.

Більшу частину площі басейну річки Деруент займають долерити (4456 км²) і осадові породи (+3750 км²), за ними слідують базальтові породи (572 км²), вапняки (142 км²) і карбоновмісні породи (106 км²), а також доломіти (24 км²) і кембрійські рудні родовища (9 км²). Решта басейну покрита озерами.

Клімат і гідрологія

image
Річка Деруент восени

Кількість атмосферних опадів розрізняється для гірських районів, через які річка протікає у своїй верхній течії, і для рівнинних областей в нижній течії річки. У районі озера Сент-Клер, з якого витікає річка Деруент, середньорічна кількість атмосферних опадів становить 1867 мм, причому максимальна кількість опадів припадає на зиму і початок весни (з січня по березень), а мінімальне — на літо і початок осені (з липня по вересень).. У нижній течії річки, в районі Буші-Парку (знаходиться приблизно за 15 км на захід від [en]), опадів випадає менше — в середньому, 573 мм/рік, з відносно рівномірним розподілом по місяцях.

Більш детальна інформація про середні температури повітря і кількість атмосферних опадів наведена в кліматограмах.

Кліматограма озера Сент-Клер (нац. парк)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
102
 
 
19
6
 
 
81
 
 
19
6
 
 
110
 
 
17
4
 
 
137
 
 
13
3
 
 
157
 
 
10
2
 
 
170
 
 
8
0
 
 
203
 
 
7
0
 
 
246
 
 
8
0
 
 
222
 
 
10
1
 
 
184
 
 
13
2
 
 
135
 
 
16
4
 
 
132
 
 
17
5
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1879 мм.

Джерело: Australian Bureau of Meteorology
Кліматограма Буши-Парку (поблизу Нью-Норфолка)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
41
 
 
24
10
 
 
35
 
 
24
10
 
 
39
 
 
22
8
 
 
46
 
 
18
6
 
 
45
 
 
14
4
 
 
48
 
 
11
2
 
 
50
 
 
11
1
 
 
54
 
 
13
2
 
 
54
 
 
15
4
 
 
57
 
 
18
6
 
 
53
 
 
20
8
 
 
50
 
 
22
9
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 572 мм.

Джерело: Australian Bureau of Meteorology

Середньобагаторічна витрата води річки Деруент в створі Медовбенка становить 90 м³/с. У створі Нью-Норфолка, розташованого приблизно за 46 км нижче за течією від озера Медовбенк, середньорічне значення витрати води становить 123 м³/с. У 2003 році середньорічна витрата води становила 106 м³/с, у 2008 році — 61,8 м³/с. Середньорічна витрата води змінюється від 50 м³/с до 140 м³/с. Середньомісячні значення витрат води більші в другій половині року (з липня по жовтень), коли проходять паводки та можуть траплятися повені.

Флора і фауна

Типи рослинності в різних частинах басейну річки Деруент відповідають відмінностям клімату та геології. У більш вологих західних районах ростуть евкаліптові та дощові ліси. На півночі, ближче до витоку річки, переважають альпійські пустища і вологі ліси. У південних частинах, де випадає набагато менше опадів, зараз в основному луки та пасовища, а також сільськогосподарські угіддя. Раніше берега річки були покриті заростями казуарини та інших дерев і чагарників, але після початку освоєння річки європейськими поселенцями вони були розчищені.

У водоймах, через які річка Деруент протікає у своїй верхній течії — Кінг-Вільям і Сент-Клер-Лагун, а також в озері Сент-Клер, — водяться форель струмкова і форель райдужна. Ці місця популярні серед рибалок. В озері Кінг-Вільям спочатку була тільки форель струмкова, а форель райдужну там спеціально розводили. Крім цього, в озері Сент-Клер і штучній водоймі Сент-Клер-Лагун водяться галаксії виду [en]. Довжина дорослих особин цього виду може перевищувати 25 см. Також зустрічаються [en].

image
Баклан строкатий на річці Деруент

Серед риб, які мігрують між прісною водою верхньої частини річки та солоною водою естуарію, крім форелі струмкової та форелеподібної галаксії, зустрічаються [en], галаксія звичайна, [en], [en], [en], [en], геотрія і [en]. У естуарії річки Деруент також водяться риби виду [en], що належать до сімейства [en].

У пониззі річки Деруент зустрічаються понад 100 видів птахів, серед яких савка сіра, лебідь чорний, качка гриваста, крижень, крижень австралійський, широконіска австралійська, чирянка австралійська, пірникоза австралійська, пірникоза сивоголова, буревісник тонкодзьобий, океанник Вільсона, сула австралійська, баклан строкатий, баклан білогрудий, баклан великий, пелікан австралійський, чепура австралійська, чепура мала, чепура велика, орлан білочеревий, яструб бурий, яструб тасманійський та інші. Уздовж берегів естуарію зустрічаються колонії пінгвінів малих — у 2013 році нарахували понад 100 пар цих птахів.

Серед морських ссавців, що зустрічаються в естуарії річки Деруент, є кити, дельфіни та тюлені. З китів можна спостерігати косаток, китів південних і горбатих китів. Горбаті та південні китові з'являються в естуарії в середині травня, а найбільша їх кількість припадає на зимові місяці — червень і липень. Хоча ці два види були майже повністю винищені до кінця XIX сторіччя в результаті китобійного промислу, їх чисельність потроху відновлюється. З дельфінів часто можна бачити афалін звичайних і дельфінів білобоких. З тюленів в основному спостерігаються представники австралійського підвиду Arctocephalus pusillus. Також зустрічаються морські леопарди, новозеландські морські котики, морські слони південні та австралійські морські леви.

Мости

Існує кілька мостів через річку Деруент. Починаючи від Гобарта вгору за течією, це [en] (з п'ятьма смугами руху), чотирисмуговий [en], а також двосмуговий [en]. Тасманійський міст був побудований в 1964 році, а до цього трохи вище за течією стояв унікальний понтонний [en].

Наступним перетинанням вгору за течією від мосту Бріджвотер є міст у [en] (New Norfolk Bridge). Вгору за течією є ще кілька мостів, останнім з яких є Деруент-Брідж поряд з витоком річки.

image
[en]
image
[en]
image
[en]
image
Міст в Нью-Норфолку

Господарське використання

Прісноводна частина річки Деруент (вище [en]) забезпечує значну частину питної води для населених пунктів, що знаходяться в басейні річки (включно з Гобартом), а також є важливим джерелом гідроелектричної енергії. Нижче за течією, навколо естуарію річки Деруент, проживає значна частина населення Тасманії (за даними на 2013 рік, близько 216 000 осіб — приблизно 40 % населення всієї Тасманії). Тут знаходиться порт міста Гобарт, а також багато промислових підприємств, включаючи виробництво паперу, цинку, шоколаду, а також суднобудування. У районі Гобарта і його околиць функціонує система водного пасажирського транспорту [en].

image
Гребля Кларк і гідроелектростанція Батлерс-Гордж біля південного краю озера Кінг-Вільям

На річці Деруент і її притоках є кілька гідроелектростанцій, велика частина яких була побудована в 1934—1968 роках. З десяти основних гідроелектростанцій дві знаходяться у верхній течії Деруента, по одній — на річках [de] і [de] (обидві є лівими притоками Деруента), і ще шість — у нижній течії річки Деруент.

У верхній течії річки Деруент знаходяться гідроелектростанції [en] (потужністю 12,7 МВт) і ГЕС Тарраліа (93,6 МВт). На річці Найва розташована гідроелектростанція ГЕС Тангатін (130,5 МВт), до якої також відводиться частина потоку води річки Ді, що проходить через гідроелектростанцію [en] (33,5 МВт).

У нижній течії річки Деруент знаходяться шість великих гідроелектростанцій: ГЕС Лапута (87,3 МВт), [en] (45,9 МВт), Катагуня (50 МВт), [en] (29,1 МВт), [en] (18,6 МВт) і [en] (41,8 МВт). Найнижча за течією гідроелектростанція — Медовбенк — розташована за 46 км вище [en]).

Використання води басейну річки Деруент з іншою метою охоплює (за даними на 2011 рік) рибництво (38,6 %), іригацію (30,2 %), споживання води населеними пунктами (20,7 %) і використання води в комерційних цілях (10,5 %).

Річка Деруент в мистецтві

Кілька картин, на яких зображена річка Деруент, були написані англійським художником [en], який з 1831 року жив на Землі Ван-Дімена (так до середини 1850-х років називалася Тасманія). Одна з найбільш ранніх картин цього періоду, написана в 1831 році — «Місто Гобарт і річка Деруент» (англ. Hobart Town and River Derwent). Інша відома картина Гловера, написана 1834 року — «Вид на гору Веллінгтон і Гобарт від Кенгуру-Пойнт» (англ. Mount Wellington and Hobart Town from Kangaroo Point, розмір картини 76,2 × 152,4 см). На передньому плані цієї картини зображений естуарій річки Деруент, а на задньому — гора Веллінґтон. Ця картина є частиною зборів Національної галереї Австралії. Окрім цього, відома його картина «Будинок Робінсона на річці Деруент, Земля Ван-Дімена» (англ. Mr Robinson's house on the Derwent, Van Diemen's Land, розмір картини 48,2 × 98 см), написана 1838 року, яка також знаходиться в Національній галереї Австралії. На ній зображена річка Деруент трохи вище за течією від Гобарта — там, де зараз знаходиться північне передмістя Гобарта [en].

Кілька видів Гобарта і річки Деруент написав австралійський художник норвезького походження [en], який жив у Гобарті в 1850-х роках. Одна з його картин називається «Вид на Гобарт» (англ. View of Hobart Town) — на ній зображений вид на місто та річку Деруент з одного із навколишніх пагорбів.

Ряд картин із зображенням річки Деруент написав художник французького походження [en], який з 1876 року жив в Тасманії. До числа його картин відносяться «Еспланада, річка Деруент, Нью-Норфолк» (англ. The Esplanade, Derwent River, New Norfolk), «Скеля Палп, річка Деруент, Нью-Норфолк» (англ. Pulpit Rock, Derwent River, New Norfolk) та інші.

Є також картини з краєвидами річки Деруент австралійського художника, уродженця Гобарта [en] — «Річка Деруент, Тасманія» (англ. River Derwent, Tasmania) та інші.

image
Джон Гловер, «Будинок Робінсона на річці Деруент, Земля Ван-Дімена» (1838)
image
Кнуд Булл, «Вид на Гобарт» (1853)
image
Готон Форрест, «Скеля Пульпіт, річка Деруент, Нью-Норфолк»
image
Вільям Чарльз Пігеніт, «Річка Деруент, Тасманія»

Панорами

image
Річка Деруент поблизу мосту Бриджвотер
image
Річка Деруент в північному передмісті Гобарта [en]

Примітки

  1. . Australian Bureau of Statistics — www.abs.gov.au. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  2. . Australian Dictionary of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  3. . Hydro Tasmania, www.hydro.com.au. Архів оригіналу (HTML) за 11 серпня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  4. . UNESCO World Heritage Convention — whc.unesco.org. Архів оригіналу (HTML) за 23 червня 2017. Процитовано 4 січня 2015. (англ.)
  5. . www.australian-travel-guide.com. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  6. . Encyclopaedia Britannica Online — www.britannica.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 12 червня 2014. (англ.)
  7. Leigh Rayment. . www.australiaforeveryone.com.au. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2014. (англ.)
  8. Margriet Roe. . Australian Dictionary of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 15 травня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  9. Matthew Flinders. . John Nichols (London, 1801), State Library of Tasmania. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  10. . www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 6 червня 2014. (англ.)
  11. . University of Hull — www.hull.ac.uk. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 6 червня 2014. (англ.)
  12. Frank D. Reno. The Historic King Arthur: Authenticating the Celtic Hero of Post-Roman Britain. — Jefferson, North Carolina : McFarland, 1996. — С. 47. — .
  13. Celtic culture: a historical encyclopedia / John T. Koch, Anne Holley. — Santa Barbara : ABC-CLIO, 2006. — С. 516. — .
  14. E. Flinn. . Australian Dictionary of Biography, Australian National University. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  15. (англ.). «The Mercury» (Hobart, Tasmania, 1860—1954), Digital Collection at National Library of Australia, trove.nla.gov.au. 19 лютого 1954. Архів оригіналу (HTML) за 20 грудня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  16. . www.newnorfolk.org. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  17. Dan Sprod. . Centre for Tasmanian Historical Studies, University of Tasmania. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 4 січня 2015. (англ.)
  18. George Frankland. A landscape beyond all descriptions. 1835.. — New York : Grove Press, 1998. — С. 158—163. — . з джерела 22 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015. (англ.)
  19. . University of Tasmania — www.utas.edu.au. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 6 червня 2014. (англ.)
  20. Charles Darwin (1839). . London: Henry Colburn. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  21. . Tasmanian Parks & Wildlife Service — www.parks.tas.gov.au. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  22. . Tasmanian Parks & Wildlife Service — www.parks.tas.gov.au. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  23. Michael Nash. The bay whalers: Tasmania's shore-based whaling industry. — Woden : Navarine Publishing, 2003. — 170 с. — . (англ.)
  24. . www.derwentvalley.com.au. Архів оригіналу (HTML) за 13 лютого 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  25. Main Line (HTML). www.railtasmania.com. {{}}: |access-date= вимагає |url= (); |format= вимагає |url= (); Пропущений або порожній |url= () (англ.)
  26. Chris Drymalik. National Railway Museum: Exhibits Guide. — Port Adelaide, 2012. — С. 32—33. (англ.)
  27. Warwick Sprawson. The Overland Track: Cradle Mountiain to Lake St Clair: A Complete Guide to Walking, Flora, Fauna and History. — Red Dog Books, 2010. — 188 с. — . (англ.)
  28. . Parliament of Tasmania History site, www.parliament.tas.gov.au. Архів оригіналу (HTML) за 24 вересня 2015. Процитовано 4 січня 2015. (англ.)
  29. . Tasmania Island Fisheries Service, www.ifs.tas.gov.au. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2014. Процитовано 3 червня 2014. (англ.)
  30. . www.sweetwaterfishing.com.au. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  31. . Tasmanian Government Department of Primary Industries and Water. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 17 червня 2014. (англ.)
  32. . Aussie Towns — www.aussietowns.com.au. Архів оригіналу (HTML) за 2 квітня 2015. Процитовано 4 січня 2015. (англ.)
  33. Butlers Gorge Power Station — Derwent Catchment (PDF). Hydro Tasmania, www.hydro.com.au. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  34. Map of River Derwent, Tasmania (HTML). maps.bonzle.com. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  35. . www.discovertasmania.com. Архів оригіналу (HTML) за 29 березня 2012. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  36. (PDF). Hydro Tasmania, www.hydro.com.au. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 3 червня 2014. (англ.)
  37. (PDF). www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 червня 2014. (англ.)
  38. The Iron Pot Lighthouse. Lighthouses of Tasmania — www.lighthouse.net.au. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 13 червня 2014. (англ.)
  39. Huon River. Encyclopaedia Britannica Online — www.britannica.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 червня 2014. (англ.)
  40. Ruth Eriksen, Lois Koehnken, Alistair Brooks and Daniel Ray. Derwent Catchment Review, Part 1: Introduction and Background (PDF). www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2013. Процитовано 14 січня 2015. (англ.)
  41. . Australian Bureau of Meteorology, www.bom.gov.au. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 30 травня 2014. (англ.)
  42. . www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 2 червня 2014. (англ.)
  43. . Australian Bureau of Meteorology, www.bom.gov.au. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 2 червня 2014. (англ.)
  44. . Australian Bureau of Meteorology, www.bom.gov.au. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 2 червня 2014. (англ.)
  45. (PDF). Environment Protection Authority, Tasmania — epa.tas.gov.au. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2020. Процитовано 13 червня 2014. (англ.)
  46. (PDF). www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 9 червня 2014. (англ.)
  47. (PDF). www.derwentestuary.org.au. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014. (англ.)
  48. Hobart to Tasman Bridge. Parliament of Tasmania History site — www.parliament.tas.gov.au. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 7 червня 2013. (англ.)
  49. . www.hobartwatertaxis.com.au. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 13 червня 2014. (англ.)
  50. Glover and Knocklofty Reserve, West Hobart. www.discovertasmania.com. оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  51. John Glover: Mount Wellington and Hobart Town from Kangaroo Point (1834). Національна галерея Австралії, cs.nga.gov.au. Архів оригіналу (HTML) за 3 лютого 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  52. . Google Cultural Institute, www.google.com/culturalinstitute. Архів оригіналу (HTML) за 22 квітня 2015. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  53. John Glover: Mr Robinson's house on the Derwent, Van Diemen's Land (1838). Національна галерея Австралії, cs.nga.gov.au. Архів оригіналу (HTML) за 13 березня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  54. . Google Cultural Institute, www.google.com/culturalinstitute. Архів оригіналу (HTML) за 29 жовтня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  55. Glenny Alfsen. . Store norske leksikon/Norsk biografisk leksikon — nbl.snl.no. Архів оригіналу (HTML) за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (норв.)
  56. . Google Cultural Institute. Архів оригіналу (HTML) за 9 листопада 2015. Процитовано 31 травня 2014. (англ.)
  57. G.R. Garrott. . Australian Dictionary of Biography, Australian National University. Архів оригіналу (HTML) за 14 липня 2014. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  58. Haughton Forrest: The Esplanade, Derwent River, New Norfolk. www.masterpiece.com.au. Архів оригіналу (HTML) за 13 березня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  59. Jeff Ransley. . Centre for Tasmanian Historical Studies, University of Tasmania. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)
  60. William Charles Piguenit (1836—1914): River Derwent, Tasmania. www.deutscherandhackett.com. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 7 червня 2014. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

originalna nazva DeruentShid soncya nad na richkoyu Deruent43 03 00 pd sh 147 22 00 sh d 43 05000000002777227336991928 pd sh 147 3666666666977675959060434 sh d 43 05000000002777227336991928 147 3666666666977675959060434Vitikozero Sent Kler koordinati42 07 12 pd sh 146 12 37 sh d 42 12000 pd sh 146 21028 sh d 42 12000 146 21028 visota m737 mGirlozatoka en koordinati43 03 03 pd sh 147 22 38 sh d 43 05083 pd sh 147 37722 sh d 43 05083 147 37722 visota m0 mPohil m km3 43 m kmBasejnTasmanove moreKrayini AvstraliyaRegionTasmaniyaDovzhina215 kmPlosha basejnu 9249 km Serednorichnij stik123 m s en Pritoki d d d d d d d d d d d d d d d d Stiks d d i dVodojmi v rusliSent Kler d i d Mediafajli u Vikishovishi Deruent angl Derwent River palava kani timtumili minanya richka na ostrovi Tasmaniya Avstraliya Bere pochatok z ozera Sent Kler roztashovanogo v centralnij chastini ostrova i teche v pivdenno shidnomu napryamku v bik Gobarta stolici shtatu Tasmaniya Dovzhina richki stanovit 215 km Nizhche mista en richka Deruent staye nabagato shirshoyu postupovo peretvoryuyuchis v estuarij sho prohodit cherez Gobart i vpadaye u en nepodalik vid pivnichnogo krayu ostrova Bruni Nizhnya chastina estuariyu yavlyaye soboyu shiroku buhtu v yakij znahoditsya port mista Gobart Istoriya doslidzhennya ta osvoyennya richki Deruent tisno pov yazana z istoriyeyu vsiyeyi Tasmaniyi Same bilya richki Deruent na pochatku XIX stolittya bulo zasnovano pershe yevropejske poselennya na ostrovi yakij u toj chas nazivavsya Zemleyu Van Dimena a nezabarom pislya cogo na yiyi berezi bulo zasnovano misto Gobart yake stalo stoliceyu Tasmaniyi Richka Deruent zabezpechuye znachnu chastinu pitnoyi vodi dlya naselenih punktiv sho znahodyatsya v yiyi basejni a takozh ye istotnim dzherelom elektrichnoyi energiyi sho viroblyayetsya dekilkoma gidroelektrostanciyami yaki buli pobudovani na richci i yiyi pritokah u 1930 h 1960 h rokah Richka Deruent ye chastinoyu ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO Dika priroda Tasmaniyi IstoriyaDo XIX stolittya Bagato rokiv tomu berega richki buli pokriti lisami ta zaseleni aborigenami zokrema predstavnikami plemeni muenia yaki zaselili ci miscya prinajmni za 8 tisyach rokiv do togo yak tut bulo stvoreno pershe britanske poselennya Vid na goru Vellington z richki Deruent U sichni lyutomu 1793 v rajoni en pobuvala ekspediciya francuzkogo moreplavcya en Doslidzhuyuchi pivnichnu kraj zatoki oficer ekspediciyi d Antrkasto fr i jogo suputniki viyavili sho tudi vpadaye velika richka yaka bula nazvana nimi fr Riviere du Nord dos Pivnichna richka U 1793 roci cherez kilka misyaciv pislya ekspediciyi d Antrkasto cej rajon doslidzhuvav anglijskij moreplavec en i vin nazvav cyu richku Deruent Derwent na chest en v Kambriyi grafstvi na pivnichnomu zahodi Angliyi yaka protikala poruch z miscem de vin narodivsya Dzhon Gejz vikoristovuvav nazvu Deruent tilki dlya verhnoyi za techiyeyu chastini richki Zgodom inshij anglijskij mandrivnik Metyu Flinders perenis yiyi na vsyu richku Isnuyut rizni versiyi pro pohodzhennya anglijskoyi nazvi Derwent Zgidno z odniyeyu z nih vvazhayut sho ce slovo keltskoyu movoyu oznachaye chista voda abo prozora voda angl Clear water Zgidno z inshoyu versiyeyu cya nazva pohodit vid britskogo derventio dolina zarosla dubami i vallijskogo analoga derw dubovij XIX stolittya U bereznya 1803 en Novogo Pivdennogo Uelsu en doruchiv lejtenantu en stvoriti poselennya na Zemli Van Dimena tak todi nazivalasya Tasmaniya na shidnomu berezi richki Deruent v rajoni en Poselennya bulo stvoreno u veresni 1803 koli 49 lyudej vklyuchayuchi 24 uv yaznenih na choli z Bouenom pribuli na richku Deruent na dvoh korablyah en i en 16 lyutogo 1804 do poselennya Risdon Kov pribuv Devid Kollinz priznachenij pershim en na pivdni Zemli Van Dimena Vin zalishivsya nezadovolenij obranim miscem i cherez deyakij chas pereyihav zi svoyimi suputnikami na zahidnij bereg richki na misce yake otrimalo nazvu en i navkolo yakogo zgodom bulo pobudovane misto Gobart ninishnya stolicya Tasmaniyi 20 lyutogo 1804 data visadki Devida Kollinza i jogo zagonu u Salliven Kouv vvazhayetsya dnem zasnuvannya Gobarta Richka Deruent v Nyu Norfolku She odne poselennya vishe za techiyeyu richki Deruent pochalo organizovuvatisya z listopada 1807 pereselencyami z ostrova Norfolk de v toj chas perebuvala shtrafna koloniya dlya zlochinciv yakih dostavlyali tudi z Angliyi ta Avstraliyi Misce dlya novogo mista bulo viznacheno v 1811 roci gubernatorom Novogo Pivdennogo Uelsu Laklanom Makkvori yakij nazvav jogo Elizabet Taun na im ya svoyeyi druzhini Odnak zhiteli hotili nazvati misto novim Norfolkom za im yam ostrova z yakogo yim dovelosya viyihati i z 1825 roku misto otrimalo svoyu ninishnyu nazvu en Toj fakt sho richka Deruent vitikaye z ozera Sent Kler buv vidkritij u lyutomu 1835 ekspediciyeyu en yakij u toj chas buv golovnim topografom Zemli Van Dimena Zgidno z vlasnimi zapisami Franklend koli voni 11 lyutogo distalisya ozera Sent Kler vin poslav na rozvidku vzdovzh berega odnogo z chleniv ekspediciyi Oleksandra Makkeya yakij nezabarom povernuvsya rozpovivshi pro te sho vin distavsya do richki yaka vitikaye z ozera Pripushennya Franklend i jogo suputnikiv pro te sho ce buv vitik richki Deruent bulo pidtverdzheno U lyutogo 1836 roku Charlz Darvin roku buv odnim z pasazhiriv sudna HMS Beagle yake zajshlo v port Gobarta sho znahoditsya v estuariyi richki Deruent Vin opisav ce u svoyij knizi en Urivok z knigi Charlza Darvina 5 lyutogo pislya shestitizhnevogo perehodu protyagom yakogo spochatku bulo yasno a potim holodno i vitryano mi uvijshli v buhtu Storm Burhlivu pogoda pidtverdila spravedlivist ciyeyi griznoyi nazvi Buhtu tochnishe nazvati estuariyem tomu sho v glibini v neyi vpadaye richka Deruent Bilya vhodu v buhtu vidno veliki bazaltovi platformi ale vishe miscevist staye goristoyu i pokrivayetsya svitlim lisom Vnizu pagorbi sho obramlyayut buhtu rozchisheni i yaskravo zhovti hlibni polya i temno zeleni kartoplyani zdayutsya velmi ryasnimi Pizno vvecheri mi kinuli yakir v zatishnij malenkij buhti na beregah yakoyi roztashovana stolicya Tasmaniyi yak teper nazivayut Vandimenovu Zemlyu Pershe vrazhennya vid neyi nabagato girshe nizh vid Sidneya ostannij cilkom mozhna nazvati velikim mistom cej zhe vsogo lishe mistechko Vono stoyit bilya pidnizhzhya gori Vellington yaka syagaye 3100 futiv visoti ale ne vidriznyayetsya malovnichistyu vtim z cogo dzherela misto udostal otrimuye vodu Navkolo buhti rozmishuyutsya nepogani tovarni skladi a z odnogo boku stoyit malenkij fort Originalnij tekst angl On the 5th of February after a six days passage of which the first part was fine and the latter very cold and squally we entered the mouth of Storm Bay the weather justified this awful name The bay should rather be called an estuary for it receives at its head the waters of the Derwent Near the mouth there are some extensive basaltic platforms but higher up the land becomes mountainous and is covered by a light wood The lower parts of the hills which skirt the bay are cleared and the bright yellow fields of corn and dark green ones of potatoes appeared very luxuriant Late in the evening we anchored in the snug cove on the shores of which stands the capital of Tasmania as Van Diemen s Land is now called The first aspect of the place was very inferior to that of Sydney the latter might be called a city this only a town In the morning I walked on shore The streets are fine and broad but the houses rather scattered the shops appeared good The town stands at the base of Mount Wellington a mountain 3100 feet high but of very little picturesque beauty from this source however it receives a good supply of water Round the cove there are some fine warehouses and on one side a small fort Kinec 1830 h i pochatok 1840 h rokiv buli periodom najbilshoyi aktivnosti kitobijnogo promislu priberezhnogo bazuvannya yak v estuariyi richki Deruent tak i v inshih miscyah uzberezhzhya Zemli Van Dimena Torgivlya kitovim zhirom i kitovim vusom prinosila suttyevij pributok Pochinayuchi z seredini 1840 h rokiv chiselnist kitiv pochala zmenshuvatisya a cini na produkti kitobijnogo promislu vpali u zv yazku z depresiyeyu U rezultati cogo znachna chastina kitobijnih stancij bula zakrita a potim zakinuta Z drugoyi polovini 1840 h rokiv v dolini richki Deruent v osnovnomu v rajonah prileglih do en pochali viroshuvati hmil zavezenij z ostrova Maraya Buli sporudzheni hmelesusharni a takozh posadzheni vitrozahisni smugi z chornih topol yaki dosi ye harakternoyu skladovoyu miscevih pejzazhiv U dolini Deruent takozh viroshuvali kartoplyu malinu smorodinu chornu polunicyu yabluka grushi ta abrikosi Shopravda periodichno traplyalisya poveni yaki zavdavali shkodi posivam Rozvitku silskogo gospodarstva a potim i promislovosti v dolini richki spriyalo prokladannya zaliznic U 1876 roci bula vidkrita zaliznichna liniya sho z yednuye Gobart z Lonsestonom Vid Gobarta vona pryamuvala na pivnich uzdovzh richki Deruent ale vidokremlyuvalasya vid neyi v rajoni selisha en ne syagayuchi Nyu Norfolka U 1887 roci bula vidkrita zaliznichna gilka en sho z yednuye Bridzhvoter i Nyu Norfolk a v 1888 roci vona bula prodovzhena do Glenori Glenora Z XX stolittya Richka Deruent poblizu mista Gobart U 1922 roci verhiv ya richki Deruent sho primikayut do ozera Sent Kler buli vklyucheni v ohoronnu zonu zakaznik yakij v 1947 roci buv ob yednanij z inshim zakaznikom sho ohoplyuye teritoriyu poblizu gori en U 1971 roci buv utvorenij nacionalnij park en sho nini ye chastinoyu teritoriyi yaka nazivayetsya Dika priroda Tasmaniyi i vklyuchenoyi v spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO U 1930 h rokah na richci Deruent i yiyi pritokah pochalosya budivnictvo gidroelektrostancij velika chastina yakih bula vvedena v diyu v 1934 1968 rokah U rezultati za kursom techiyi richki buv utvorenij ryad shtuchnih vodojm vodoshovish de v 1951 roci de v 1957 roci de u 1962 roci de v 1967 roci ta inshi U 1938 roci bilya Gobarta pochalosya budivnictvo unikalnogo pontonnogo mostu cherez estuarij richki Deruent U grudni 1943 roku cej en buv vvedenij v ekspluataciyu i jogo vidkrittya dlya avtomobilnogo ruhu spriyalo znachnomu zrostannyu naselennya na shidnomu berezi richki Deruent Gobartskij mist prosluzhiv do serpnya 1964 roku koli poruch z nim buv pobudovanij en yakij ekspluatuyetsya donini GeografiyaTechiya richki ta yiyi pritoki Richka Deruent bere pochatok z pivdenno shidnogo krayu ozera Sent Kler yakij primikaye do zatoki Sintiya i nazivayetsya buhtoyu Deruent V ozero Sent Kler vpadayut richki Narcissus i Kyuv ye Richka Deruent vitikaye cherez zagatu Sent Kler i potraplyaye v neveliku poroslu travoyu vodojmu Sent Kler Lagun nevelike vodoshovishe obmezhene odnojmennoyu grebleyu yaka vikoristovuyetsya dlya regulyuvannya stoku vodi sho vitikaye z ozera Visota vodnoyi poverhni ozera Sent Kler 737 m nad rivnem morya Visota vodnoyi poverhni ozera Sent Kler 737 m nad rivnem morya Trohi nizhche za techiyeyu bilya peretinu z avtodorogoyu en znahoditsya mist i odnojmenne selishe en V comu misci richka yavlyaye soboyu nevelikij strumok Trohi nizhche za techiyeyu vid mostu Deruent Bridzh richka vpadaye v shtuchne ozero de sho znahoditsya na visoti 720 m nad rivnem morya U pivdennij chastini ozera King Vilyam roztashovana greblya Klark pobudovana v 1951 roci bilya pidnizhzhya yakoyi znahoditsya gidroelektrostanciya en Dali nizhche za techiyeyu richka teche girskoyu ushelinoyu girskoyu ushelinoyu a potim pivdenno shidnomu napryamku Nastupna znachna pritoka de vpadaye v richku Deruent na poznachci blizko 400 m Na poznachci blizko 231 m znahoditsya de kudi vpadaye richka de Vayatina Lagun ye shtuchnoyu vodojmoyu vodoshovishem stvorenim v rezultati budivnictva nevelikoyi grebli na richci Deruent She nizhche za techiyeyu na poznachci blizko 73 m nad rivnem morya znahoditsya shtuchne ozero de stvorene v 1967 roci v rezultati budivnictva en U Medovbenk vpadayut dvi livi pritoki richki Deruenta de i en She odna velika liva pritoka richka en vpadaye v estuarij richki Deruent U tablici pererahovani osnovni pravi i livi pritoki richki Deruent shtuchni ta prirodni vodojmi cherez yaki vona protikaye a takozh vidpovidni yim poznachki pokazuyuchi visotu nad rivnem morya Pravi pritokiNazva Visota nad rivnem moryaNavarr Navarre River 720 mKaunsil Counsel River 403 mFlorentajn Florentine River 169 mRepals Repulse River 125 mBrod River Broad River 98 mDzhons Jones River 73 mTajyenna Tyenna River 40 mStiks Styx River 23 mPlenti Plenty River 17 mLaklan Lachlan River 2 m Livi pritokiNazva Visota nad rivnem moryaTrevellers Rest Travellers Rest River 730 mNajv Nive River 231 mDi Dee River 89 mUz Ouse River 73 mKlajd Clyde River 73 mBek River Back River 9 mDzhordan Jordan River 0 m VodojmiNazva Visota nad rivnem moryaSent Kler Lake St Clair 737 mSent Kler Lagun St Clair Lagoon 737 mKing Vilyam Lake King William 720 mVayatina Lagun Wayatinah Lagoon 231 mKatagunya Lake Catagunya 169 mRepals Lake Repulse 125 mKlani Lagun Cluny Lagoon 98 mMedovbenk Meadowbank Lake 73 mEstuarij Diamond Princess v portu Gobarta U rajoni mista en richka Deruent vzhe dosit povnovodna a nezabarom za Nyu Norfolkom vona peretvoryuyetsya v estuarij cherez yakij vona z yednuyetsya z morem Estuarij richki Deruent mozhna umovno podiliti na tri chastini verhnij estuarij vid Nyu Norfolka do en serednij estuarij vid mostu Bridzhvoter do en bilya Gobarta i nizhnij estuarij vid Tasmanovogo mostu do vpadannya v en Voda v estuariyi solona morska ale vona staye prisnoyu trohi nizhche za techiyeyu vid Nyu Norfolka Nizhnij estuarij richki Deruent faktichno yavlyaye soboyu shiroku buhtu shirinoyu vid 3 do 5 km U nij roztashovanij port mista Gobart yakij chasto nazivayut najglibshoyu zahishenoyu gavannyu v Pivdennij pivkuli Do portu Gobarta zahodili taki veliki korabli yak avianosec USS Enterprise linkor USS Missouri a takozh kruyiznij okeanskij lajner Diamond Princess vodotonnazhnistyu 113000 tonn i visotoyu 61 m Estuarij richki Deruent peretvoryuyetsya v en sho z yednuyetsya z Tasmanovim morem Bilya miscya vpadannya Deruentu v zatoku Storm znahoditsya vidomij mayak en pobudovanij 1832 roku odin iz najpershih v Avstraliyi Pivdennishe znahoditsya ostriv Bruni vidokremlenij vid uzberezhzhya Tasmaniyi protokoyu D Antrkasto yaka vede do estuariyu richki G yuon Basejn richki Chastina basejnu Plosha km Opadi mm rik Verhnij Deruent 3561 1375Nizhnij Deruent 1517 956Uz 1478 922Klajd 1131 607Dzhordan 1243 565Estuarij 319 615 Basejn richki Deruent podilyayetsya na Verhnij Deruent i Nizhnij Deruent a takozh okremo vidilyayutsya basejni troh livih pritok Uz Klajd i en Ploshi vsih cih chastin basejnu navedeni v tablici de takozh vkazana serednorichna kilkist opadiv Sukupna plosha zaznachenih vishe chastin basejnu stanovit 8930 km a yaksho vrahuvati ploshu vodozboru reshti estuariyu to v sumi vihodit 9249 km yak serednorichnu kilkist opadiv dlya estuariyu v tablici navedeno dani dlya Gobarta Priblizno 69 ploshi basejnu richki Deruent bez estuariyu pokriti lisami ta inshoyu dikoyu roslinnistyu 27 zajmayut silskogospodarski ugiddya 3 vodojmi a miski ta industrialni rajoni zajmayut menshe nizh 1 ploshi Geologiya Skelyastij bereg richki Deruent Z poglyadu geologiyi basejn richki Deruent yavlyaye soboyu postkam yanovugilni vidkladennya sho mistyat triasovi piskoviki permski argiliti ta alevriti sho peremezhovuyutsya z yurskimi doleritami vulkanichnogo pohodzhennya i tretinnimi bazaltovimi porodami Bilshu chastinu ploshi basejnu richki Deruent zajmayut doleriti 4456 km i osadovi porodi 3750 km za nimi sliduyut bazaltovi porodi 572 km vapnyaki 142 km i karbonovmisni porodi 106 km a takozh dolomiti 24 km i kembrijski rudni rodovisha 9 km Reshta basejnu pokrita ozerami Klimat i gidrologiya Richka Deruent voseni Kilkist atmosfernih opadiv rozriznyayetsya dlya girskih rajoniv cherez yaki richka protikaye u svoyij verhnij techiyi i dlya rivninnih oblastej v nizhnij techiyi richki U rajoni ozera Sent Kler z yakogo vitikaye richka Deruent serednorichna kilkist atmosfernih opadiv stanovit 1867 mm prichomu maksimalna kilkist opadiv pripadaye na zimu i pochatok vesni z sichnya po berezen a minimalne na lito i pochatok oseni z lipnya po veresen U nizhnij techiyi richki v rajoni Bushi Parku znahoditsya priblizno za 15 km na zahid vid en opadiv vipadaye menshe v serednomu 573 mm rik z vidnosno rivnomirnim rozpodilom po misyacyah Bilsh detalna informaciya pro seredni temperaturi povitrya i kilkist atmosfernih opadiv navedena v klimatogramah Klimatograma ozera Sent Kler nac park SLBKTChLSVZhLG 102 19 6 81 19 6 110 17 4 137 13 3 157 10 2 170 8 0 203 7 0 246 8 0 222 10 1 184 13 2 135 16 4 132 17 5Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 1879 mm Dzherelo Australian Bureau of Meteorology Klimatograma Bushi Parku poblizu Nyu Norfolka SLBKTChLSVZhLG 41 24 10 35 24 10 39 22 8 46 18 6 45 14 4 48 11 2 50 11 1 54 13 2 54 15 4 57 18 6 53 20 8 50 22 9Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 572 mm Dzherelo Australian Bureau of Meteorology Serednobagatorichna vitrata vodi richki Deruent v stvori Medovbenka stanovit 90 m s U stvori Nyu Norfolka roztashovanogo priblizno za 46 km nizhche za techiyeyu vid ozera Medovbenk serednorichne znachennya vitrati vodi stanovit 123 m s U 2003 roci serednorichna vitrata vodi stanovila 106 m s u 2008 roci 61 8 m s Serednorichna vitrata vodi zminyuyetsya vid 50 m s do 140 m s Serednomisyachni znachennya vitrat vodi bilshi v drugij polovini roku z lipnya po zhovten koli prohodyat pavodki ta mozhut traplyatisya poveni Flora i fauna Tipi roslinnosti v riznih chastinah basejnu richki Deruent vidpovidayut vidminnostyam klimatu ta geologiyi U bilsh vologih zahidnih rajonah rostut evkaliptovi ta doshovi lisi Na pivnochi blizhche do vitoku richki perevazhayut alpijski pustisha i vologi lisi U pivdennih chastinah de vipadaye nabagato menshe opadiv zaraz v osnovnomu luki ta pasovisha a takozh silskogospodarski ugiddya Ranishe berega richki buli pokriti zarostyami kazuarini ta inshih derev i chagarnikiv ale pislya pochatku osvoyennya richki yevropejskimi poselencyami voni buli rozchisheni U vodojmah cherez yaki richka Deruent protikaye u svoyij verhnij techiyi King Vilyam i Sent Kler Lagun a takozh v ozeri Sent Kler vodyatsya forel strumkova i forel rajduzhna Ci miscya populyarni sered ribalok V ozeri King Vilyam spochatku bula tilki forel strumkova a forel rajduzhnu tam specialno rozvodili Krim cogo v ozeri Sent Kler i shtuchnij vodojmi Sent Kler Lagun vodyatsya galaksiyi vidu en Dovzhina doroslih osobin cogo vidu mozhe perevishuvati 25 sm Takozh zustrichayutsya en Baklan strokatij na richci Deruent Sered rib yaki migruyut mizh prisnoyu vodoyu verhnoyi chastini richki ta solonoyu vodoyu estuariyu krim foreli strumkovoyi ta forelepodibnoyi galaksiyi zustrichayutsya en galaksiya zvichajna en en en en geotriya i en U estuariyi richki Deruent takozh vodyatsya ribi vidu en sho nalezhat do simejstva en U ponizzi richki Deruent zustrichayutsya ponad 100 vidiv ptahiv sered yakih savka sira lebid chornij kachka grivasta krizhen krizhen avstralijskij shirokoniska avstralijska chiryanka avstralijska pirnikoza avstralijska pirnikoza sivogolova burevisnik tonkodzobij okeannik Vilsona sula avstralijska baklan strokatij baklan bilogrudij baklan velikij pelikan avstralijskij chepura avstralijska chepura mala chepura velika orlan bilocherevij yastrub burij yastrub tasmanijskij ta inshi Uzdovzh beregiv estuariyu zustrichayutsya koloniyi pingviniv malih u 2013 roci narahuvali ponad 100 par cih ptahiv Sered morskih ssavciv sho zustrichayutsya v estuariyi richki Deruent ye kiti delfini ta tyuleni Z kitiv mozhna sposterigati kosatok kitiv pivdennih i gorbatih kitiv Gorbati ta pivdenni kitovi z yavlyayutsya v estuariyi v seredini travnya a najbilsha yih kilkist pripadaye na zimovi misyaci cherven i lipen Hocha ci dva vidi buli majzhe povnistyu vinisheni do kincya XIX storichchya v rezultati kitobijnogo promislu yih chiselnist potrohu vidnovlyuyetsya Z delfiniv chasto mozhna bachiti afalin zvichajnih i delfiniv bilobokih Z tyuleniv v osnovnomu sposterigayutsya predstavniki avstralijskogo pidvidu Arctocephalus pusillus Takozh zustrichayutsya morski leopardi novozelandski morski kotiki morski sloni pivdenni ta avstralijski morski levi Mosti Isnuye kilka mostiv cherez richku Deruent Pochinayuchi vid Gobarta vgoru za techiyeyu ce en z p yatma smugami ruhu chotirismugovij en a takozh dvosmugovij en Tasmanijskij mist buv pobudovanij v 1964 roci a do cogo trohi vishe za techiyeyu stoyav unikalnij pontonnij en Nastupnim peretinannyam vgoru za techiyeyu vid mostu Bridzhvoter ye mist u en New Norfolk Bridge Vgoru za techiyeyu ye she kilka mostiv ostannim z yakih ye Deruent Bridzh poryad z vitokom richki en en en Mist v Nyu NorfolkuGospodarske vikoristannyaPrisnovodna chastina richki Deruent vishe en zabezpechuye znachnu chastinu pitnoyi vodi dlya naselenih punktiv sho znahodyatsya v basejni richki vklyuchno z Gobartom a takozh ye vazhlivim dzherelom gidroelektrichnoyi energiyi Nizhche za techiyeyu navkolo estuariyu richki Deruent prozhivaye znachna chastina naselennya Tasmaniyi za danimi na 2013 rik blizko 216 000 osib priblizno 40 naselennya vsiyeyi Tasmaniyi Tut znahoditsya port mista Gobart a takozh bagato promislovih pidpriyemstv vklyuchayuchi virobnictvo paperu cinku shokoladu a takozh sudnobuduvannya U rajoni Gobarta i jogo okolic funkcionuye sistema vodnogo pasazhirskogo transportu en Greblya Klark i gidroelektrostanciya Batlers Gordzh bilya pivdennogo krayu ozera King Vilyam Na richci Deruent i yiyi pritokah ye kilka gidroelektrostancij velika chastina yakih bula pobudovana v 1934 1968 rokah Z desyati osnovnih gidroelektrostancij dvi znahodyatsya u verhnij techiyi Deruenta po odnij na richkah de i de obidvi ye livimi pritokami Deruenta i she shist u nizhnij techiyi richki Deruent U verhnij techiyi richki Deruent znahodyatsya gidroelektrostanciyi en potuzhnistyu 12 7 MVt i GES Tarralia 93 6 MVt Na richci Najva roztashovana gidroelektrostanciya GES Tangatin 130 5 MVt do yakoyi takozh vidvoditsya chastina potoku vodi richki Di sho prohodit cherez gidroelektrostanciyu en 33 5 MVt U nizhnij techiyi richki Deruent znahodyatsya shist velikih gidroelektrostancij GES Laputa 87 3 MVt en 45 9 MVt Katagunya 50 MVt en 29 1 MVt en 18 6 MVt i en 41 8 MVt Najnizhcha za techiyeyu gidroelektrostanciya Medovbenk roztashovana za 46 km vishe en Vikoristannya vodi basejnu richki Deruent z inshoyu metoyu ohoplyuye za danimi na 2011 rik ribnictvo 38 6 irigaciyu 30 2 spozhivannya vodi naselenimi punktami 20 7 i vikoristannya vodi v komercijnih cilyah 10 5 Richka Deruent v mistectviKilka kartin na yakih zobrazhena richka Deruent buli napisani anglijskim hudozhnikom en yakij z 1831 roku zhiv na Zemli Van Dimena tak do seredini 1850 h rokiv nazivalasya Tasmaniya Odna z najbilsh rannih kartin cogo periodu napisana v 1831 roci Misto Gobart i richka Deruent angl Hobart Town and River Derwent Insha vidoma kartina Glovera napisana 1834 roku Vid na goru Vellington i Gobart vid Kenguru Pojnt angl Mount Wellington and Hobart Town from Kangaroo Point rozmir kartini 76 2 152 4 sm Na perednomu plani ciyeyi kartini zobrazhenij estuarij richki Deruent a na zadnomu gora Vellington Cya kartina ye chastinoyu zboriv Nacionalnoyi galereyi Avstraliyi Okrim cogo vidoma jogo kartina Budinok Robinsona na richci Deruent Zemlya Van Dimena angl Mr Robinson s house on the Derwent Van Diemen s Land rozmir kartini 48 2 98 sm napisana 1838 roku yaka takozh znahoditsya v Nacionalnij galereyi Avstraliyi Na nij zobrazhena richka Deruent trohi vishe za techiyeyu vid Gobarta tam de zaraz znahoditsya pivnichne peredmistya Gobarta en Kilka vidiv Gobarta i richki Deruent napisav avstralijskij hudozhnik norvezkogo pohodzhennya en yakij zhiv u Gobarti v 1850 h rokah Odna z jogo kartin nazivayetsya Vid na Gobart angl View of Hobart Town na nij zobrazhenij vid na misto ta richku Deruent z odnogo iz navkolishnih pagorbiv Ryad kartin iz zobrazhennyam richki Deruent napisav hudozhnik francuzkogo pohodzhennya en yakij z 1876 roku zhiv v Tasmaniyi Do chisla jogo kartin vidnosyatsya Esplanada richka Deruent Nyu Norfolk angl The Esplanade Derwent River New Norfolk Skelya Palp richka Deruent Nyu Norfolk angl Pulpit Rock Derwent River New Norfolk ta inshi Ye takozh kartini z krayevidami richki Deruent avstralijskogo hudozhnika urodzhencya Gobarta en Richka Deruent Tasmaniya angl River Derwent Tasmania ta inshi Dzhon Glover Budinok Robinsona na richci Deruent Zemlya Van Dimena 1838 Knud Bull Vid na Gobart 1853 Goton Forrest Skelya Pulpit richka Deruent Nyu Norfolk Vilyam Charlz Pigenit Richka Deruent Tasmaniya PanoramiRichka Deruent poblizu mostu Bridzhvoter Richka Deruent v pivnichnomu peredmisti Gobarta en Primitki Australian Bureau of Statistics www abs gov au Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Australian Dictionary of Biography Australian National University Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Hydro Tasmania www hydro com au Arhiv originalu HTML za 11 serpnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl UNESCO World Heritage Convention whc unesco org Arhiv originalu HTML za 23 chervnya 2017 Procitovano 4 sichnya 2015 angl www australian travel guide com Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Encyclopaedia Britannica Online www britannica com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2014 angl Leigh Rayment www australiaforeveryone com au Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2014 angl Margriet Roe Australian Dictionary of Biography Australian National University Arhiv originalu za 15 travnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Matthew Flinders John Nichols London 1801 State Library of Tasmania Arhiv originalu za 2 veresnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl www derwentestuary org au Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2014 angl University of Hull www hull ac uk Arhiv originalu za 23 chervnya 2015 Procitovano 6 chervnya 2014 angl Frank D Reno The Historic King Arthur Authenticating the Celtic Hero of Post Roman Britain Jefferson North Carolina McFarland 1996 S 47 ISBN 9780786430253 Celtic culture a historical encyclopedia John T Koch Anne Holley Santa Barbara ABC CLIO 2006 S 516 ISBN 9781851094400 E Flinn Australian Dictionary of Biography Australian National University Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl angl The Mercury Hobart Tasmania 1860 1954 Digital Collection at National Library of Australia trove nla gov au 19 lyutogo 1954 Arhiv originalu HTML za 20 grudnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl www newnorfolk org Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Dan Sprod Centre for Tasmanian Historical Studies University of Tasmania Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 4 sichnya 2015 angl George Frankland A landscape beyond all descriptions 1835 New York Grove Press 1998 S 158 163 ISBN 9780802137197 z dzherela 22 listopada 2015 Procitovano 31 zhovtnya 2015 angl University of Tasmania www utas edu au Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2014 angl Charles Darwin 1839 London Henry Colburn Arhiv originalu za 23 chervnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Tasmanian Parks amp Wildlife Service www parks tas gov au Arhiv originalu za 27 sichnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Tasmanian Parks amp Wildlife Service www parks tas gov au Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Michael Nash The bay whalers Tasmania s shore based whaling industry Woden Navarine Publishing 2003 170 s ISBN 9780958656191 angl www derwentvalley com au Arhiv originalu HTML za 13 lyutogo 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Main Line HTML www railtasmania com a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka format vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka angl Chris Drymalik National Railway Museum Exhibits Guide Port Adelaide 2012 S 32 33 angl Warwick Sprawson The Overland Track Cradle Mountiain to Lake St Clair A Complete Guide to Walking Flora Fauna and History Red Dog Books 2010 188 s ISBN 9781742591094 angl Parliament of Tasmania History site www parliament tas gov au Arhiv originalu HTML za 24 veresnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 angl Tasmania Island Fisheries Service www ifs tas gov au Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2014 Procitovano 3 chervnya 2014 angl www sweetwaterfishing com au Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Tasmanian Government Department of Primary Industries and Water Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2014 angl Aussie Towns www aussietowns com au Arhiv originalu HTML za 2 kvitnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 angl Butlers Gorge Power Station Derwent Catchment PDF Hydro Tasmania www hydro com au Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Map of River Derwent Tasmania HTML maps bonzle com Arhiv originalu za 13 bereznya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl www discovertasmania com Arhiv originalu HTML za 29 bereznya 2012 Procitovano 7 chervnya 2014 angl PDF Hydro Tasmania www hydro com au Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 chervnya 2014 angl PDF www derwentestuary org au Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 angl The Iron Pot Lighthouse Lighthouses of Tasmania www lighthouse net au Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 13 chervnya 2014 angl Huon River Encyclopaedia Britannica Online www britannica com Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 13 chervnya 2014 angl Ruth Eriksen Lois Koehnken Alistair Brooks and Daniel Ray Derwent Catchment Review Part 1 Introduction and Background PDF www derwentestuary org au Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2013 Procitovano 14 sichnya 2015 angl Australian Bureau of Meteorology www bom gov au Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 30 travnya 2014 angl www derwentestuary org au Arhiv originalu za 3 lipnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2014 angl Australian Bureau of Meteorology www bom gov au Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 angl Australian Bureau of Meteorology www bom gov au Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 angl PDF Environment Protection Authority Tasmania epa tas gov au Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2014 angl PDF www derwentestuary org au Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 angl PDF www derwentestuary org au Arhiv originalu PDF za 5 chervnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 angl Hobart to Tasman Bridge Parliament of Tasmania History site www parliament tas gov au Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 7 chervnya 2013 angl www hobartwatertaxis com au Arhiv originalu za 16 travnya 2014 Procitovano 13 chervnya 2014 angl Glover and Knocklofty Reserve West Hobart www discovertasmania com originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl John Glover Mount Wellington and Hobart Town from Kangaroo Point 1834 Nacionalna galereya Avstraliyi cs nga gov au Arhiv originalu HTML za 3 lyutogo 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Google Cultural Institute www google com culturalinstitute Arhiv originalu HTML za 22 kvitnya 2015 Procitovano 7 chervnya 2014 angl John Glover Mr Robinson s house on the Derwent Van Diemen s Land 1838 Nacionalna galereya Avstraliyi cs nga gov au Arhiv originalu HTML za 13 bereznya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Google Cultural Institute www google com culturalinstitute Arhiv originalu HTML za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Glenny Alfsen Store norske leksikon Norsk biografisk leksikon nbl snl no Arhiv originalu HTML za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 norv Google Cultural Institute Arhiv originalu HTML za 9 listopada 2015 Procitovano 31 travnya 2014 angl G R Garrott Australian Dictionary of Biography Australian National University Arhiv originalu HTML za 14 lipnya 2014 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Haughton Forrest The Esplanade Derwent River New Norfolk www masterpiece com au Arhiv originalu HTML za 13 bereznya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl Jeff Ransley Centre for Tasmanian Historical Studies University of Tasmania Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 7 chervnya 2014 angl William Charles Piguenit 1836 1914 River Derwent Tasmania www deutscherandhackett com Arhiv originalu za 13 bereznya 2013 Procitovano 7 chervnya 2014 angl

Дата публікації:
Топ