Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баклан строкатий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

Баклан строкатий

Баклан строкатий
Баклан строкатий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Рід: Microcarbo
Вид: Баклан строкатий
Біноміальна назва
Microcarbo melanoleucos
(Vieillot, 1817)
image
Мапа поширення виду
Синоніми
Phalacrocorax melanoleucos

Anhinga parva

Посилання
image Вікісховище: Microcarbo melanoleucos
image Віківиди: Microcarbo melanoleucos
image EOL: 45516068
image ITIS: 823996
image МСОП: 22696743
image NCBI: 146618
Fossilworks: 372503

Баклан строкатий (Microcarbo melanoleucos) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).

Поширення

Вид поширений в Малайзії, Індонезії, Новій Гвінеї, Австралії, Новій Зеландії, на островах на заході Океанії та на деяких субантарктичних островах. Вид широко поширений і мешкає поблизу водойм, таких як болота, озера, лагуни, лимани та морське узбережжя.

Опис

Тіло завдовжки 56–58 см, має дзьоб 3- сантиметровий дзьоб та великий чуб на голові. Верхня частина тіла чорна з зеленкуватим відтінком, нижня частина - біла. Трапляється меланістична форма. У меланістів все оперення чорне з зеленуватим відтінком, за винятком боків голови, підборіддя, горла та верхньої частини шиї. Дзьоб жовтий (у меланістів з чорним верхом). Ноги чорні.

Спосіб життя

Птах живиться рибою і безхребетними, яких він ловить в дрібних прибережних водах і серед водоростей. Будує гніздо з водоростей, гілок, кісток і трави. Гніздо, як правило, будується на височині, такій як скелі, дерева або штучні споруди, але може бути побудоване і на землі.

Підвиди

  • M. m. melanoleucos (Vieillot, 1817), Індонезія, Нова Гвінея, Австралія.
  • M. m. brevicauda (Mayr, 1931), ендемік острова Реннелл на Соломонових островах.
  • M. m. brevirostris (Gould, 1837), мешкає по всій Новій Зеландії і регулярно зустрічається на субантарктичних островах.

Примітки

  1. BirdLife International (2018). Microcarbo melanoleucos: інформація на сайті МСОП (версія version=2021.1) (англ.) 10 травня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Посилання

  • Johnsgaard, P. A. (1993). Cormorants, Darters and Pelicans of the World. Washington, D.C., Smithsonian Institution Press.


image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baklan strokatij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sulopodibni Suliformes Rodina Baklanovi Phalacrocoracidae Rid Microcarbo Vid Baklan strokatij Binomialna nazva Microcarbo melanoleucos Vieillot 1817 Mapa poshirennya vidu Sinonimi Phalacrocorax melanoleucos Anhinga parva Posilannya Vikishovishe Microcarbo melanoleucos Vikividi Microcarbo melanoleucos EOL 45516068 ITIS 823996 MSOP 22696743 NCBI 146618 Fossilworks 372503 Baklan strokatij Microcarbo melanoleucos vid sulopodibnih ptahiv rodini baklanovih Phalacrocoracidae PoshirennyaVid poshirenij v Malajziyi Indoneziyi Novij Gvineyi Avstraliyi Novij Zelandiyi na ostrovah na zahodi Okeaniyi ta na deyakih subantarktichnih ostrovah Vid shiroko poshirenij i meshkaye poblizu vodojm takih yak bolota ozera laguni limani ta morske uzberezhzhya OpisTilo zavdovzhki 56 58 sm maye dzob 3 santimetrovij dzob ta velikij chub na golovi Verhnya chastina tila chorna z zelenkuvatim vidtinkom nizhnya chastina bila Traplyayetsya melanistichna forma U melanistiv vse operennya chorne z zelenuvatim vidtinkom za vinyatkom bokiv golovi pidboriddya gorla ta verhnoyi chastini shiyi Dzob zhovtij u melanistiv z chornim verhom Nogi chorni Sposib zhittyaPtah zhivitsya riboyu i bezhrebetnimi yakih vin lovit v dribnih priberezhnih vodah i sered vodorostej Buduye gnizdo z vodorostej gilok kistok i travi Gnizdo yak pravilo buduyetsya na visochini takij yak skeli dereva abo shtuchni sporudi ale mozhe buti pobudovane i na zemli PidvidiM m melanoleucos Vieillot 1817 Indoneziya Nova Gvineya Avstraliya M m brevicauda Mayr 1931 endemik ostrova Rennell na Solomonovih ostrovah M m brevirostris Gould 1837 meshkaye po vsij Novij Zelandiyi i regulyarno zustrichayetsya na subantarktichnih ostrovah PrimitkiBirdLife International 2018 Microcarbo melanoleucos informaciya na sajti MSOP versiya version 2021 1 angl 10 travnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaJohnsgaard P A 1993 Cormorants Darters and Pelicans of the World Washington D C Smithsonian Institution Press Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ