Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генерал майор Лаклан Маккворі CB англ Lachlan Macquarie m ə ˈ k w ɒr ɪ шотл гел Lachann MacGuaire 31 січня 1762 1 липня

Лаклан Маккворі

Лаклан Маккворі

  Генерал-майор Лаклан Маккворі, CB англ. Lachlan Macquarie ( [məˈkwɒrɪ] ; шотл. гел. Lachann MacGuaire  ; 31 січня 1762 — 1 липня 1824) — офіцер британської армії та колоніальний адміністратор родом із Шотландії. Маккворі обіймав посаду п'ятого губернатора Нового Південного Уельсу з 1810 до 1821 року і відігравав провідну роль у соціальному, економічному та архітектурному розвитку колонії. Історики вважають, що він мав вирішальний вплив на перехід Нового Південного Уельсу від статусу виправної колонії до вільного поселення і, отже, зіграв важливу роль у формуванні австралійського суспільства на початку дев'ятнадцятого століття.

Лаклан Маккворі
англ. Lachlan Macquarie
image
Народився31 січня 1762(1762-01-31)[1]
Ulva[d]
Помер1 липня 1824(1824-07-01)[1] (62 роки)
Лондон, Сполучене Королівство
ПохованняМалл
КраїнаАвстралія
image Сполучене Королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник, політик
Alma materd
Знання мованглійська
УчасникВійна за незалежність США
Посадаd[2]
Військове званнягенерал
Батькоd[1]
Матиd[1]
У шлюбі зd і d
Дітиd[1]
Нагороди
image

Раннє життя

Лаклан Маккворі народився на острові Ульва біля узбережжя острова Малл у Внутрішніх Гебридах, ланцюзі островів біля західного узбережжя Шотландії. Його батько, Лаклан старший, працював теслею і мірошником і був двоюрідним братом провідника клану Маккворі. Його мати, Марґарет, була сестрою впливового Мердока Маклейна. Незважаючи на це, його батьки були відносно бідними і, ймовірно, неписьменними, вони орендували та працювали на невеликій фермі як суборендарі в Оскамаллі. У ранньому підлітковому віці Маккворі відправили здобувати освіту до Единбурга , ймовірно до Королівської середньої школи Единбурга, де він вивчав англійську мову та арифметику.

Британська армія

Америка

Маккворі добровільно вступив до британської армії в 1776 році і був призначений до 84-го піхотного полку. Пізніше того ж року він подорожував із ним до Північної Америки, щоб воювати проти революціонерів у Війні за незалежність Америки. По дорозі до Америки він брав участь у битві при Ньюкасл-Джейн, першій морській перемозі британського торгового судна над американським капером. Маккворі спочатку дислокувався в Галіфаксі, Нова Шотландія, і отримав молодше звання хорунжого 9 квітня 1777 року. 18 січня 1781 року він отримав звання лейтенанта і був переведений до 71-го (гірського) піхотного полку, де служив, перебуваючи в Нью-Йорку та Чарлстоні. Маккворі уникнув ймовірного полону чи смерті від рук американців-переможців, зокрема через те, що отримав скерування на Ямайку, якраз на час поразки Британії у війні.

Індія

У червні 1784 року Маккворі повернувся до Шотландії, де керував маєтками Лохбі свого дядька, капітана Мердока Маклейна. Завдяки впливу Маклейна йому запропонували посаду лейтенанта в 77-му (індустанському) піхотному полку британської армії, яку він зайняв на Різдво 1787 року. Вартість утримання цього полку покривала Ост-Індська компанія, оскільки він був створений спеціально для служби в Індії.

Маккворі прибув зі своїм полком до Бомбея в серпні 1788 року, де він дислокувався протягом двох років. Він був на активній службі з 1790 до 1792 року під час Третьої англо-майсурської війни під командуванням генерала Аберкромбі, брав участь у захопленні Каннанора та облозі Серінґапатама в 1792 році. У серпні 1793 року він отримав звання майора бригади військ на Малабарському узбережжі і того ж року став масоном у Бомбеї. У вересні 1793 року Маккворі одружився з Джейн Джарвіс, дочкою покійного головного судді Антиґуа Томаса Джарвіса, який володів там рабськими плантаціями. Згідно з їхньою шлюбною угодою, міс Джарвіс мала 6000 фунтів стерлінгів, які були виплачені Маккворі через три роки, коли вона померла від туберкульозу. У 1795 році він брав участь у подальших діях, керуючи військами під час успішної облоги голландського форту в Кочіні. Через рік Маккворі брав участь у взятті Коломбо та інших голландських володінь на Цейлоні, і був призначений командувачем окупаційного гарнізону в Ґалле.

У травні 1797 року Маккворі очолював війська під час катастрофічної кампанії проти повстанських сил раджі Пажассі в джунглях навколо Манантрі. Застосовуючи партизанську тактику, Пажассі завдав значних втрат 77-му полкові, убивши кількох офіцерів, а самого Маккворі було поранено в ногу. Британці спалили всі села в окрузі, але визнали поразку, коли Ост-Індська компанія була змушена укласти мирний договір з Пажассі. Маккворі пішов у відставку зі своєї командної посади незабаром після кампанії.

image
Облога Шріранґапатни, 1799 рік

Він брав участь у фронтових боях під час Четвертої англо-майсурської війни проти військ Типу Султана, допомагаючи перемогти їх спочатку в битві при Сідасірі, а потім під час облоги та штурму палацу Типу в Шріранапатні в 1799 році. Він описав «славетні» наслідки, коли тіла Тіпу та його людей «лежали такими величезними купами на Валах... а також у різних частинах міста, що їх неможливо було нормально порахувати». Після розграбування міста Маккворі отримав 1300 фунтів стерлінгів премії.

У 1800 році Маккворі був частиною британського оточення на чолі з губернатором Дунканом, який змусив Мір Насіруддіна Хана з Сурату підписати угоду з Ост-Індською компанією про передачу цієї провінції під управління Компанії.

Єгипет

У 1801 році генерал Девід Бейрд призначив Маккворі заступником генерал-ад'ютанта великого британсько-індійського експедиційного корпусу, призначеного для з'єднання з армією сера Ральфа Аберкромбі для вигнання французької армії з Єгипту. Маккворі відплив зі своїм полком до Єгипту з Індії, коли французи вже відступали до Александрії. Він прибув туди через два дні після капітуляції Александрії перед англійцями. Маккворі залишився в Єгипті близько року, протягом якого він зустрівся з братом, а також заразився сифілісом.

Повернення до Британії, подальші призначення в Індії

У 1803 році Маккворі повернувся до Британії, маючи капітал у 20 000 фунтів стерлінгів. Піднявшись до соціальної еліти, він кілька разів зустрічався з Джейкобом Босанке та директорами Ост-Індської компанії, а також особисто був представлений королю Георгові III. Він служив у Лондоні помічником генерал-ад'ютанта лорда Гаррінґтона і зміг придбати маєток на своєму рідному острові Малл, який він назвав <i id="mwiA">Джарвісфілд</i>. У 1805 році Маккворі було наказано повернутися до Індії, щоб очолити 86-й піхотний полк, а після прибуття також став військовим секретарем губернатора Дункана в Бомбеї.

У 1807 році він здійснив подорож з Індії до Британії через Персію та Росію. Пізніше того ж року Маккворі одружився зі своєю троюрідною сестрою Елізабет Генрієттою Кемпбелл у Девоні та прийняв командування 73-м полком у Шотландії в чині підполковника. У 1808 році дружина Маккворі народила дочку, яка померла в дитинстві.

Губернатор Нового Південного Уельсу

Прибуття в Сідней

image
графічний потртрет Лаклана Маккворі

8 травня 1809 року Маккворі був призначений на посаду губернатора Нового Південного Уельсу. Він вирушив до колонії 22 травня 1809 року на HMS <i id="mwng">Dromedary</i> у супроводі HMS <i id="mwoA">Hindostan</i>. З ним на двох кораблях прибув 73-й піхотний полк. Він прибув 28 грудня в гавань Сіднея і офіційно зійшов на берег 31 грудня, приступивши до своїх обов'язків наступного дня. Здійснюючи це призначення, британський уряд змінив свою практику призначення губернаторами морських офіцерів і обрав армійського командира в надії, що той зможе налагодити співпрацю з корумпованим та непокірним . Завдяки тому факту, що він прибув до Нового Південного Уельсу на чолі свого власного підрозділу регулярних військ, Маккворі не підпав під жодну залежність щодо Корпусу Нового Південного Уельсу, офіцери якого під проводом бунтували проти попереднього губернатора Вільяма Блая та ув'язнили його.

Коли він прибув до Сіднея в 1809 році, його супроводжував його індійський «хлопчик-раб» на ім'я Джордж Джарвіс, якого він купив у 1795 році за 160 рупій у віці 6 років (разом із 7-річним Гектором). Джарвіса назвали на честь брата його померлої дружини, а Гектор пізніше втік. Він писав про них у своїх щоденниках: «дуже гарні, красиві, здорові чорні хлопчики».

Відносини з Корпусом Нового Уельсу

Першим завданням Маккворі було відновити впорядкований, законний уряд і дисципліну в колонії після 1808 року проти губернатора Вільяма Блая. Британський уряд наказав Маккворі заарештувати двох лідерів Ромового повстання, Джона Макартура та майора Джорджа Джонстона. Однак на той час, коли Маккворі прибув до Сіднея, і Макартур, і Джонстон уже відпливли до Англії, щоб виправдатися. Маккворі негайно взявся за скасування різноманітних ініціатив повстанського уряду  — наприклад, усі «скасування оплати, надання в оренду та дарування земель», зроблені повстанцями, були відкликані. Однак, після лавини петицій від орендарів, які були надіслані Маккворі, він незабаром повернув їх назад і визнав усі чинними.

Хоча монопольний вплив Корпусу Нового Південного Уельсу незабаром був припинений, військові впливи збереглися, а офіцери мали вплив на систему правосуддя. Сам Маккворі вирішив зберегти мир із рештою офіцерів Корпусу Нового Уельсу та мав двозначне ставлення до повстання проти Блая.

Цивільні реформи

Частиною роботи Маккворі щодо наведення порядку в колонії було переобладнання арештантського поселення на нормальоне міське середовище організованого поселення з вулицями та парками. План вулиць сучасного центрального Сіднея базується на плані Маккворі. Найпрестижніші будівлі колонії були побудовані на вулиці Маккворі, яку він назвав на свою честь. Деякі з них стоять і сьогодні, включно з «Ромовою лікарнею», частина якої зараз служить будівлею парламенту Нового Південного Уельсу. Імпозантні будівлі стаєнь, які Маккворі перебрав під урядові потреби, тепер є частиною сучасної споруди, де розміщена Сіднейська музична консерваторія.

image
Казарми Гайд-парку

Інші відомі споруди, побудовані під час правління Маккворі, включають жіночу школу для сиріт у Парраматті, церкву Св. Джеймса та казарми Гайд-парку. Він також офіційно назвав і створив Гайд-парк як зону громадського відпочинку. Ці споруди були побудовані Маккворі всупереч забороні британського уряду на дорогі громадські будівельні проекти в колонії і відображають напруженість між баченням Маккворі Сіднея як ґеорґіанського міста та впливових британських колоністів, які вважали його нічим не більшим, ніж табір для дешевої каторжної праці.

Наприкінці 1810 року Маккворі об’їздив регіони навколо Сіднея, даючи назви та розмічаючи місця і плани вулиць майбутніх міст, таких як Ліверпуль, Віндзор і Річмонд. Під час інспекційного візиту до поселення Гобарт-Таун на річці Дервент у землі Ван-Дімена (нині Тасманія) у листопаді 1811 року Маккворі був вражений руйнівним розташуванням міста та наказав урядовому геодезисту Джеймсу Міхану розбити регулярну мережу планування вулиць. Ці геодезичні роботи визначили форму нинішнього центру міста Гобарт. Інша реформа планування інфраструктури, ініційована Маккворі, була здійснена, коли він наказав запровадити обов'язковий лівосторонній рух на дорогах Нового Південного Уельсу.

Маккворі приписують випуск першої офіційної валюти спеціально для обігу в Австралії. У 1812 році він придбав монети 40 000 іспанських доларів і попросив засудженого контрафактника на ім’я Вільям Геншель вирізати центри з монет і поставити на них штампи, щоб відрізнити їх як належність до колонії Новий Південний Уельс. Для центрального кружка (відома як «дамп», «dump») була прийнята вартість у 15 пенсів, а обідок (відомий як [en]) став п’ятьма шилінгами. Будь-яке фальшування нової валюти було оголошене карним сімома роками каторги у вугільних шахтах Ньюкасла. Маккворі також сприяв створенню першого банку колонії, Банку Нового Південного Уельсу, у 1817 році.

image
Меморіальна дошка губернатору Маккворі в церкві Святого Якова в Сіднеї

Соціальні реформи

Маккворі отримав конкретні вказівки щодо заохочення моральності та порядку в колонії. Він пропагував шлюб і відвідування церкви, посилив поліцейські патрулі та ухвалив закони, що забороняють вживання алкоголю в громадських місцях. Центральне місце в цій політиці займали емансипісти: засуджені, строк покарання яких закінчився або яким було дано умовне чи абсолютне помилування. Маккворі хотів, щоб колишні засуджені жили реформованим, законослухняним християнським життям. Спочатку він підтримував лише англіканство, але в 1820 році з певною обережністю також вітав офіційно затверджених католицьких священників.

Деякі з цих звільнених арештантів були або кваліфікованими професіоналами, або дуже розбагатіли, провадячи комерційними підприємствами в колонії. Маккворі розглядав ці категорії колишніх ув'язнених, як ідеальні приклади соціальної трансформації, і винагороджував їх, підвищуючи їхній соціальний статус та призначаючи на важливі державні посади. Наприклад, Френсіс Ґрінвей став колоніальним архітектором, доктор — колоніальним хірургом, а Ендрю Томпсон і Сімеон Лорд були призначені радниками магістрату.

Дворянство в колонії, відома як «ексклюзиви», була обурена цими призначеннями, дехто відмовлявся працювати разом із підвищеними колишніми в’язнями. Однак спеціальна комісія перегляду системи каторжників в Австралії в 1812 році, скликана Спеціальним комітетом з транспортування засланців, підтримала ліберальну політику Маккворі. Комісія дійшла висновку, що колонія повинна бути максимально процвітаючою, щоб забезпечити роботою засуджених і заохотити їх стати поселенцями після звільнення.

Маккворі також прихильно ставився до надання земельних ділянок звільненим каторжникам, і в 1811 році, бажаючи розширити британське поселення на південний захід, він надав велику кількість діялянок розміром 30 і 40 акрів в регіоні колишнім каторжникам. Пізніше, у 1818 році, розширюючи колонізацію в районі Батерст, Маккворі особисто підібрав десятьох поселенців, багато з яких були емансипістами.

Перешкодою для цих соціальних реформ була сильна посуха 1814 року, яка спричинила масову втрату врожаю та худоби. Багато фермерів були близькі до банкрутства, а економіка впадала в подальшу депресію. Крім того, кінець наполеонівських воєн у 1815 році приніс нову хвилю як каторжників, так і цивільних поселенців до Нового Південного Уельсу, подвоївши біле населення. Маккворі використав свою програму цивільного будівництва для заохочення зайнятості та економічної діяльності.

Судові реформи

Зусилля Маккворі дозволити звільненим з ув'язнення займати офіційні посади також поширювалися на судову систему, де через брак юристів засудженим колишнім адвокатам, таким як , дозволялося розглядати цивільні справи. У 1814 році, після заснування Верховного суду Нового Південного Уельсу та приходу його першого судді, Джеффрі Гарта Бента, відносини Маккворі з судами стали нестабільними. Бент, переконаний консерватор, привів із собою соліситорів Фредеріка Ґарлінґа та Вільяма Мура і відмовився розглядати справи, подані адвокатами колишніх засуджених. Подальша особиста неприязнь між ним і Маккворі призвела до того, що суд не міг працювати. Бент поскаржився британському уряду, що Маккворі заслуговує звинувачення в авторитарних ексцесах, а Маккворі скаржився, що Бент не підпорядковується. Як наслідок, Ерл Батерст, державний секретар у справах колоній, намагаючись забезпечити функціонування суспільства в колонії, відкликав Бента до Англії та оскаржив Маккворі. Ця ситуація сприяла тому, що в 1819 році для розслідування справ Нового Південного Уельсу було направлено комісара Джона Томаса Біґґе.

Сприяння розвідці ресурсів

Маккворі був великим спонсором британських експедиційних досліджень у колонії. Він сам брав участь у низці експедицій навколо Сіднейського басейну та інших регіонів, включаючи Джервіс-Бей, Порт-Стівенс, річку Гантер, Батерст і Землю Ван-Дімена. Він незмінно називав визначні пам'ятки та нові поселення, які йому траплялися, на честь себе, дружини чи представників британської аристократії.

У 1813 році він уповноважив Грегорі Блексленда, Вільяма Вентворта та Вільяма Лоусона успішно перетнути Блакитні гори та стати першими некорінними жителями, які побачили великі внутрішні рівнини. Пізніше того ж року Джордж Еванс, скерований Маккворі для подальших досліджень цього внутрішнього регіону, натрапив на нову річкуі назвав її . У 1815 році Маккворі наказав заснувати на цій річці Батерст, який став першим внутрішнім британським поселенням Австралії. Еванс провів подальші дослідження на південний захід у 1815 році за дорученням губернатора і назвав річку Лаклан на його честь.

Маккворі призначив Джона Окслі генеральним геодезистом і відправив його в експедиції в 1817–1818 роках для подальшого дослідження річки Лаклан, Ліверпульських рівнин і північного узбережжя Нового Південного Уельсу та пошуку придатних для колонізації земель. Окслі, дотримуючись традиції називати географічні об’єкти іменем губернатора, назвав перспективну прибережну затоку .

Політика щодо аборигенів

image
Бунгарі зображений з горжетом, подарованим йому губернатором Маккворі

Політика Маккворі щодо австралійських аборигенів полягала в кооперації та асиміляції, підкріпленій військовим примусом. Після прибуття в колонію в 1810 році Маккворі виголосив промову, в якій висловив побажання, щоб «до корінних жителів цієї країни... завжди ставилися з добротою та увагою», і протягом наступних чотирьох років не виникало конфліктів. Проте взимку 1814 року кілька поселенців і аборигенів було вбито під час конфлікту в районі . Спочатку Маккворі виступив із закликами до миру, але пізніше послав озброєну експедицію для патрулювання території.

Прагнучи покращити відносини, Маккворі організував конференцію в Парраматті 28 грудня 1814 року для всіх аборигенів у регіоні, а в січні 1815 року він відкрив Інститут корінних жителів Парраматти для навчання дітей аборигенів. Близько сорока дітей-аборигенів, декого з яких «відібрали» у їхніх батьків, а інших забрали під час прикордонного конфлікту, стали учнями, і Вільям та Елізабет Шеллі навчали їх за британською традицією. Схоже, що з дітьми в основному добре поводилися, і в 1819 році найкраще за всіх здала іспити в колонії. Проте ця інституція також була свідомою спробою применшити вплив і майбутнє культури корінних народів і, можливо, сприяла подальшому розчаруванню та ворожості.

Маккворі також розробив стратегію винагороди аборигенів, які допомагали британцям, оголошуючи їх «вождями їхніх племен» та вручаючи їм латунний нагрудний знак (відомий як горжет ), вигравіруваний з їхнім іменем і титулом, хоча це часто не відображало їх фактичний клановий статус. Маккворі також нагородив цих «вождів» невеликими ділянками землі, відведеними для користування їхніми родинами. Першим одержувачем цих нагород був Банґарі, якому в 1815 році було видано горжет, човен і 15 акрів у Жорж-Гед. У 1816 році Маккворі наділив горжетами та земельними ділянками Колбі та Нурраґінґі за їхню роль у допомозі військовим операціям проти ворожих аборигенів уздовж річки Непіан. Практика колоністів дарувати горжети «лояльним» аборигенам тривала багато десятиліть по всій Австралії.

У березні 1816 року аборигени зіткнулися зі значним опором, особливо в , де велика група аборигенів убила чотирьох поселенців, використавши списи і викрадені мушкети. Маккворі наказав мобілізувати три загони військових, щоб вирушити:

у внутрішні райони та віддалені частини колонії з метою покарання ворожих тубільців, повністю очистивши країну від них... у випадку, якщо тубільці вчинять найменший опір – або відмовляться здатися, у відповідь на вимогу підкоритися. Офіцерам, призначеним командувати військовими загонами, було дозволено стріляти в них... розвішуючи на деревах тіла тубільців, убитих при таких обставинах, щоб вселити більший жах у тих, хто виживе.

image
Малюнок черепа Каннабайґала, убитого в Аппіні

17 квітня загону з 33 гренадерів на чолі з капітаном Джеймсом Воллісом вдалося оточити велику групу людей племен ґанданґара і таравал біля ущелини річки Катаракт у верхньому басейні Непеа. Щонайменше 14 чоловіків, жінок і дітей були вбиті, деякі застрелені, а інші впали зі скель. Це стало відомо як різанина в Аппіні. Трупи двох чоловіків, Каннабайгала і Даннелла, були розвішані на деревах згідно з інструкціями Маккворі, а череп Каннабайгала пізніше був доставлений до Шотландії. Двоє вцілілих жінок і троє дітей потрапили в полон, і Маккворі винагородив Волліса за його зусилля, призначивши його комендантом поселення каторжників у Ньюкаслі.

Ворожнеча тривала протягом більшої частини решти 1816 року, коли Маккворі оголосив, що аборигенам не дозволяється входити в заселені райони без паспорта, і видав накази про пошук і знищення ще 10 аборигенів. На початку 1817 року ці дії Маккворі поклали край опору аборигенів у тих подіях, що зараз відомі як Гоксберійська та Непійська війни.

Комісія Біґґе

Політика Маккворі, особливо його відстоювання емансипованих засуджених і щедрі витрати урядових грошей на громадські роботи, викликала опозицію як у колонії, так і в Лондоні, де уряд все ще бачив Новий Південний Уельс як виправну колонію, місце, якого слід боятися засудженим. Тому в 1819 році Ерл Батерст призначив англійського суддю Джона Біґґе відвідати Новий Південний Уельс і доповісти про його управління.

Бігґе консультувався з «ексклюзивними» колоністами, такими як Джон Макартур, Семюель Марсден і Арчибальд Белл, які були категорично проти соціальних реформ Маккворі. Вони хотіли, щоб засуджених усунули від державних будівельних робіт у містах і натомість затруднили у вівчарстві на придбаних ними великих пасовищах. Біґґе погоджувався з цими думками і бачив, що державні витрати можна було б значно скоротити, а британська вовняна промисловість зміцнитись, якби велику кількість засуджених призначали цим «людям капіталу» як дешеву робочу силу.

Згодом у звітах Біґґа описувалося, що Маккворі помилився, зробивши Новий Південний Уельс місцем для повернення засуджених у суспільство, а не місцем покарання, і стверджувалося, що його політика виправлення емансипованих була не лише «недоцільною та небезпечною». ", але призводила до "актів насильства" над давнішими земельними колоністами.

Маккворі кілька разів подавав запити про свою відставку, яка була прийнята в 1820 році, а Томас Брісбен замінив його на посаді губернатора в 1821 році. Маккворі служив довше, ніж будь-який інший губернатор, але невдовзі, у 1824 році, загальна влада в цій ролі була зменшена введенням Законодавчої ради Нового Південного Уельсу, першого законодавчого органу Австралії, призначеного консультувати губернатора.

Повернення до Шотландії, смерть і спадщина

image
Мавзолей Маккворі на острові Малл у західній Шотландії.

Маккворі повернувся до Шотландії та помер у Лондоні в 1824 році, коли був зайнятий захистом від звинувачень Бігґе. Однак його репутація продовжувала зростати після його смерті, особливо серед емансипістів та їхніх нащадків, які становили більшість населення Австралії аж до початку . Сьогодні багато хто вважає його найбільш освіченим і прогресивним з перших губернаторів, які прагнули влаштувати Австралію як країну, а не як гігантський концтабір.

Націоналістична школа австралійських істориків розглядала його як одного з перших національних героїв країни. Маккворі офіційно прийняв назву Австралія для континенту, назву, запропоновану мандрівником Метью Фліндерсом, який.першим обплив Австралію. Походження назви «Австралія» тісно пов’язане з Маккворі, який вперше використав цю назву в офіційній депеші в 1817 році. Крім багатьох географічних об’єктів, які носіфять його ім'я, також є багато австралійських установ, таких як Університет Маккворі в Сіднеї, названий на його честь. Маккворі отримав звання полковника в 1810 році, бригадного генерала в 1811 році і генерал-майора в 1813 році, обіймаючи посаду губернатора.

Маккворі був похований на острові Малл у родинній усипальниці біля Салену разом із дружиною, дочкою та сином. Могила зберігається Національним фондом Австралії та має напис «Батько Австралії».

Меморіали

image
Пам'ятник Лаклану Маккворі в Гайд-парку, Сідней

Статуя Маккворі, створена Терренсом Пловрайтом у 2012 році на замовлення уряду Нового Південного Уельсу, стоїть біля північного входу в Гайд-парк у центрі Сіднея. Поруч є напис: «Він був досконалим джентльменом, християнином і вищим законодавцем людського серця». Відповідність статуї та напису була поставлена під сумнів з огляду на його каральні експедиції проти корінного населення.

Топоніми

Герб Маккворі

Багато місць в Австралії були названі на честь Маккворі (деякі з них були названі самим Маккворі). Вони включають:

Під час його губернаторства або незабаром після цього:

  • , між Тасманією і Антарктидою. Наступна тектонічна плита Маккворі, хребет і перешийок, який тягнеться на північ від острова, також названі на честь Маккворі.
  • на узбережжі Нового Південного Уельсу між Сіднеєм і Ньюкаслом було назване на честь Маккворі в 1826 році.
  • , важлива внутрішня річка в Новому Південному Уельсі, яка протікає через Батерст, Веллінґтон, Даббо та Воррен перед тим, як впасти в болота Маккворі та річку Барвон
  • Гора Маккворі, найвища точка графства Блейні висотою 1100 метрів над рівнем моря. Деякий час вона називалася горою Лаклан
  • Річка Лаклан, ще одна значна річка в Новому Південному Уельсі
  • Порт-Маккворі, місто в гирлі річки Гастінґс на середньому північному узбережжі Нового Південного Уельсу
  • Перевал Макворі, маршрут, що перетинає схил між районом Іллаварра та районом Саутерн-Гайлендс Нового Південного Уельсу
  • Потік Маккворі, річка довжиною 23 кілометри, яка бере початок поблизу Робертсона, Новий Південний Уельс і впадає в озеро Іллаварра
  • Навколо Сіднея:
    • Маккворі-стріт, одна з головних вулиць центрального ділового району Сіднея, де є будинок парламенту Нового Південного Уельсу
    • Маккворі-Плейс, невеликий парк у центральному діловому районі Сіднея
    • , перший і найдовше діючий навігаційний вогонь Австралії
    • Колишній Форт-Маккворі на мисі Беннелонґ
    • Маккворі-Філдс, тепер передмістя Сіднея, але назване землеміром Евансом на честь губернатора
  • У Тасманії:
    • Маккворі-стріт, одна з головних вулиць Гобарта
    • Маккворі Стріт, одна з головних вулиць історичного міста Евандейл, міста, яке він заснував у 1811 році
    • Гавань Маккворі, на західному узбережжі
    • Річка Маккворі, велика багаторічна річка в регіоні Мідлендс
  • У Новому Південному Уельсі,
    • Пірс Маккворі, названий на честь губернатора Маккворі в 1818 році Джеймсом Уоллісом, це хвилеріз у гирлі річки Гантер для порту Ньюкасл, що з’єднує Ноббіс-Гед із материком у Саут-Гед (тепер Форт-Скречлі)
    • Готель Маккворі-Армс у Віндзорі, Новий Південний Уельс, побудований у 1815 році. Він припинив роботу в 1840 році, але знову відкрився в 1874 році і з тих пір постійно використовувався як готель
    • Лаклан Маккворі Вард, Парраматта

Через багато років після його губернаторства:

  • Маккворі-Парк і Маккворі-Лінкс, передмістя Сіднея
  • Торговий центр Маккворі, Норт-Райд
  • Маккворі, передмістя Канберри, Австралія
  • Лаклан-стріт, Маккворі, Канберра, Австралія
  • Відділ Маккворі, один із перших 75 відділів Палати представників Австралії, створених для австралійського парламенту в 1901 році

Заклади імені Маккворі:

  • Лікарня Маккворі, Сідней
  • Університет Маккворі, Сідней
  • Macquarie Group, інвестиційний банк, створений у 1985 році, використовуючи один із «дірявих доларів» губернатора Маккворі як свій символ
  • , місцевий навчальний заклад для дорослих на північному заході та заході Сіднея
  • Macquarie Grammar School, Сідней
  • Macquarie Correctional Center, чоловіча установа максимального рівня безпеки, керована Corrective Services New South Wales, яка розташована у Веллінгтоні, Новий Південний Уельс

Список літератури

Цитування

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. https://www.parliament.nsw.gov.au/about/Pages/A-List-of-Governors-of-New-South-Wales.aspx
  3. McLachlan, 1967.
  4. Davison, Hirst та MacIntyre, 1998, с. 405.
  5. Ward, 1975, с. 37–38.
  6. Molony, 1987, с. 47.
  7. Keay та Keay, 1994.
  8. Ellis, 1952, с. 4.
  9. Woollright, Henry Herriot (1907). Records of the Seventy-Seventh (East Middlesex) The Duke of Cambridge's Own Regiment of Foot now the Second Battalion The Duke of Cambridge's Own (Middlesex Regiment). Aldershot: Gale & Polden.
  10. Lachlan and Elizabeth Macquarie Archive. LEMA. Macquarie University. Процитовано 22 січня 2022.
  11. Turbet, Peter (2011). The First Frontier. Dural: Rosenberg.
  12. Fernandes, 2018, с. 15.
  13. Fletcher, 2009, с. 109.
  14. Macquarie, Lachlan. Papers of the Macquarie family. trove.nla.gov.au. National Library of Australia. Процитовано 23 січня 2022.
  15. Page, Anthony (1 січня 2009). Enlightenment, Empire and Lachlan Macquarie's Journey Through Persia and Russia. History Australia. 6 (3): 70.1—70.15. doi:10.2104/ha090070. ISSN 1449-0854.
  16. Ward, 1975, с. 36.
  17. (PDF). The Governor – Lachlan Macquarie. State Library of NSW. Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
  18. Arnott, Georgina (14 грудня 2021). Lachlan Macquarie was a slave owner and he wasn't the only one. It's time to update the history books. .
  19. Jarvis, George (1790–1825). Australian Dictionary of Biography. National Centre of Biography, Australian National University.
  20. Hughes, 1986, с. 294.
  21. Karskens, Grace (2009). The Colony. Sydney: Allen & Unwin.
  22. Evatt, H.V. (1938). Rum Rebellion. Sydney: Angus & Robertson.
  23. Ward, 1975, с. 37.
  24. Sharpe, 2000, с. 41.
  25. Hughes, 1986, с. 297.
  26. Hughes, 1986, с. 295.
  27. Ellis, 1952, с. 208.
  28. GOVERNMENT AND GENERAL ORDERS. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. EIGHTEENTH, № 874. New South Wales, Australia. 19 серпня 1820. с. 1.
  29. National Museum of Australia collection highlights: Holey dollar. оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 24 січня 2012.
  30. Proclamation, By His Excellency LACHLAN MACQUARIE, Esquire, Captain General, Governor and Commander in Chief, in and over His Majesty's Territory of New South Wales and its Dependencies, &c. &c. &c. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. ELEVENTH, № 498. New South Wales, Australia. 10 липня 1813. с. 1.
  31. Ward, 1975, с. 39.
  32. Molony, 1987, с. 41.
  33. Macquarie to Lord Bathurst, 18 May 1818. Historical Records of Australia. Series I vol. 9. 1917. с. 801.
  34. Sternbeck, Michael (2022). For a godly purpose: planning Saint Mary’s Chapel in old Sydney-town (PDF). Journal of the Australian Catholic Historical Society. 43: 1—24. Процитовано 6 січня 2023.
  35. Ellis, 1952, с. 228.
  36. Hughes, 1986, с. 151.
  37. Ward, 1975, с. 35-37.
  38. Great Britain. Parliament. House of Commons. Select Committee on Transportation; Auckland, George Eden, Earl, 1784-1849 (1812), Report from the Select Committee on Transportation, Ordered by the House of Commons to be printed, с. 22—31, оригіналу за 1 січня 2018, процитовано 31 грудня 2017
  39. Gapps, Stephen (2021). Gudyarra, The First Wiradyuri War of Resistance. Sydney: NewSouth.
  40. Classified Advertising. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. ELEVENTH, № 510. New South Wales, Australia. 2 жовтня 1813. с. 1. оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  41. Hughes, 1986, с. 301.
  42. Appleton, 1986, с. 101.
  43. [Abstract of the New Charter]. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. TWELFTH, № 562. New South Wales, Australia. 17 вересня 1814. с. 1 (Supplement to the Sydney Gazette, and New South Wales Advertiser).
  44. Classified Advertising. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. TWELFTH, № 554. New South Wales, Australia. 30 липня 1814. с. 1.
  45. Sydney. The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser. Т. SEVENTEENTH, № 829. New South Wales, Australia. 9 жовтня 1819. с. 3.
  46. Hughes, 1986, с. 336.
  47. Conway, 1966.
  48. . Discover Collections. State Library of NSW. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 12 грудня 2013.
  49. Oxley, John (1819). JOURNALS OF TWO EXPEDITIONS INTO THE INTERIOR OF NEW SOUTH WALES.
  50. . State Library of NSW. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 13 лютого 2013.
  51. Hale, Patricia; Keonemann, Tanya (2010). Rethinking Governor Macquarie's Aboriginal policy (PDF). Heritage Council of New South Wales. (PDF) оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  52. . Архів оригіналу за 2 липня 2005. Процитовано 2 жовтня 2005.
  53. . The Governor – Lachlan Macquarie. State Library of NSW. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
  54. Marlow, 2016.
  55. Kohen, 1993.
  56. Kass, 2005.
  57. Fowler, Verlie. Massacre at Appin 1816. Cambelltown Stories. Campbelltown & Airds Historical Society Inc. оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 18 травня 2012.
  58. Bigge, John Thomas (1822). Report of the Commissioner of Inquiry into the state of the colony of New South Wales.
  59. Bigge, John Thomas (1823). Report of the Commissioner of Inquiry on agriculture and trade in the colony of New South Wales.
  60. Bigge, John Thomas (1823). Report of the Commissioner of Inquiry on the Judicial Establishments of New South Wales.
  61. History of Democracy in NSW. parliament.nsw.gov.au. Parliament of NSW. оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 14 лютого 2013.
  62. . The Governor – Lachlan Macquarie. State Library of NSW. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 14 лютого 2013.
  63. Ellis, 1952, с. 431.
  64. Davison, Hirst та MacIntyre, 1998, с. 406.
  65. Macquarie's Influence. Macquarie University. оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  66. Governor Lachlan Macquarie. Monument Australia. Процитовано 29 січня 2022.
  67. Taylor, Andrew (23 серпня 2017). Clover Moore refers concerns about Macquarie statue to Indigenous panel. The Sydney Morning Herald. оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  68. Mee, Cameron; Robertson, James (26 серпня 2017). Vandals deface Hyde Park statues in Australia Day protest. The Sydney Morning Herald. оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  69. Koziol, Michael (26 серпня 2017). Vandalism of Hyde Park statues is a 'deeply disturbing' act of Stalinism, says Malcolm Turnbull. The Sydney Morning Herald. оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  70. . Macquarie University Library. Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 18 березня 2011.
  71. Macquarie Island station: a brief history. antarctica.gov.au (англ.). оригіналу за 13 червня 2012. Процитовано 28 грудня 2019.
  72. Extract – Geographical Names Board of NSW. gnb.nsw.gov.au. оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  73. Genoni, Paul (2004). Subverting the Empire: Explorers and Exploration in Australian Fiction. National Library of Australia. с. 30.
  74. Port Macquarie. Encyclopedia Britannica. оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  75. Munro, Catharine (15 вересня 2007). Forever elegant on the street Lachlan built. The Sydney Morning Herald. Процитовано 28 грудня 2019.
  76. Macquarie Lighthouse 2018. Sydney Living Museums (англ.). 21 серпня 2018. Процитовано 29 грудня 2019.
  77. BENNILONG POINT AND FORT MACQUARIE. Sydney Morning Herald. New South Wales, Australia. 23 лютого 1901. с. 11. Процитовано 30 грудня 2019.
  78. Howarth, Carla (28 травня 2019). 'Diplomat, peacemaker, survivor': Should Truganini be honoured with a public space in her name?. ABC News (en-AU) . Процитовано 29 грудня 2019.
  79. Macquarie Harbour. Encyclopedia Britannica. оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  80. Di Gravio, Gionni (11 вересня 2013). The life and times of Macquarie Pier. Hunter Living Histories. Процитовано 31 січня 2022.
  81. . Macquarie Arms Hotel. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  82. ACTmapi Place Names. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
  83. . ACT government. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  84. Profile of the electoral division of Macquarie (NSW). Australian Electoral Commission. оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 29 грудня 2019.
  85. History. Macquarie University. оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 29 грудня 2019.
  86. Macquarie Bank set to open in February. The Canberra Times. Т. 59, № 18,015. Australian Capital Territory, Australia. 24 січня 1985. с. 14. Процитовано 6 лютого 2022.
  87. About. Macquarie Grammar School. 27 січня 2017. Процитовано 6 лютого 2022.
  88. admin. Corrective Services NSW Home. Corrective Services NSW Home (en-AU) . Процитовано 26 вересня 2022.

Подальше читання

  • Alexander, Alison, ред. (2005). The Companion to Tasmanian History. Hobart: Centre for Tasmanian Historical Studies, University of Tasmania. ISBN .
  • Butler, Peter; Dillon, Harry (2010). Macquarie: From Colony to Country. Milsons Point, N.S.W: Random House Australia. ISBN .
  • Inglis, Alison (Autumn 2014). The Father of Australia. Scots Heritage Magazine. 65: 20—25.
  • Page, Anthony, "Enlightenment, empire and Lachlan Macquarie's journey through Persia and Russia", History Australia, 6:3 (2009), pp. 70.1-15.
  • Phillips M. A colonial autocracy: New South Wales under Governor Macquarie, 1810-1821 — 1 — London: P. S. King, 1909. — 363 p.
    d:Track:Q77828133d:Track:Q6765333d:Track:Q84d:Track:Q19020566
  • Richards, D. Manning (2012). Destiny in Sydney: An epic novel of convicts, Aborigines, and Chinese embroiled in the birth of Sydney, Australia. First book in Sydney series. Washington DC: Aries Books.
  • Ritchie, John (1986). Lachlan Macquarie a biography. Carlton, Vic: Melbourne University Press. ISBN .
  • Robson, L. L. (1983). A history of Tasmania. Т. 1. Oxfordshire: Oxford University Press. ISBN .
  •  

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

General major Laklan Makkvori CB angl Lachlan Macquarie m e ˈ k w ɒr ɪ shotl gel Lachann MacGuaire 31 sichnya 1762 1 lipnya 1824 oficer britanskoyi armiyi ta kolonialnij administrator rodom iz Shotlandiyi Makkvori obijmav posadu p yatogo gubernatora Novogo Pivdennogo Uelsu z 1810 do 1821 roku i vidigravav providnu rol u socialnomu ekonomichnomu ta arhitekturnomu rozvitku koloniyi Istoriki vvazhayut sho vin mav virishalnij vpliv na perehid Novogo Pivdennogo Uelsu vid statusu vipravnoyi koloniyi do vilnogo poselennya i otzhe zigrav vazhlivu rol u formuvanni avstralijskogo suspilstva na pochatku dev yatnadcyatogo stolittya Laklan Makkvoriangl Lachlan MacquarieNarodivsya31 sichnya 1762 1762 01 31 1 Ulva d Pomer1 lipnya 1824 1824 07 01 1 62 roki London Spoluchene KorolivstvoPohovannyaMallKrayinaAvstraliya Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnik politikAlma materdZnannya movanglijskaUchasnikVijna za nezalezhnist SShAPosadad 2 Vijskove zvannyageneralBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zd i dDitid 1 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaLaklan Makkvori narodivsya na ostrovi Ulva bilya uzberezhzhya ostrova Mall u Vnutrishnih Gebridah lancyuzi ostroviv bilya zahidnogo uzberezhzhya Shotlandiyi Jogo batko Laklan starshij pracyuvav tesleyu i miroshnikom i buv dvoyuridnim bratom providnika klanu Makkvori Jogo mati Margaret bula sestroyu vplivovogo Merdoka Maklejna Nezvazhayuchi na ce jogo batki buli vidnosno bidnimi i jmovirno nepismennimi voni orenduvali ta pracyuvali na nevelikij fermi yak suborendari v Oskamalli U rannomu pidlitkovomu vici Makkvori vidpravili zdobuvati osvitu do Edinburga jmovirno do Korolivskoyi serednoyi shkoli Edinburga de vin vivchav anglijsku movu ta arifmetiku Britanska armiyaAmerika Makkvori dobrovilno vstupiv do britanskoyi armiyi v 1776 roci i buv priznachenij do 84 go pihotnogo polku Piznishe togo zh roku vin podorozhuvav iz nim do Pivnichnoyi Ameriki shob voyuvati proti revolyucioneriv u Vijni za nezalezhnist Ameriki Po dorozi do Ameriki vin brav uchast u bitvi pri Nyukasl Dzhejn pershij morskij peremozi britanskogo torgovogo sudna nad amerikanskim kaperom Makkvori spochatku dislokuvavsya v Galifaksi Nova Shotlandiya i otrimav molodshe zvannya horunzhogo 9 kvitnya 1777 roku 18 sichnya 1781 roku vin otrimav zvannya lejtenanta i buv perevedenij do 71 go girskogo pihotnogo polku de sluzhiv perebuvayuchi v Nyu Jorku ta Charlstoni Makkvori uniknuv jmovirnogo polonu chi smerti vid ruk amerikanciv peremozhciv zokrema cherez te sho otrimav skeruvannya na Yamajku yakraz na chas porazki Britaniyi u vijni Indiya U chervni 1784 roku Makkvori povernuvsya do Shotlandiyi de keruvav mayetkami Lohbi svogo dyadka kapitana Merdoka Maklejna Zavdyaki vplivu Maklejna jomu zaproponuvali posadu lejtenanta v 77 mu industanskomu pihotnomu polku britanskoyi armiyi yaku vin zajnyav na Rizdvo 1787 roku Vartist utrimannya cogo polku pokrivala Ost Indska kompaniya oskilki vin buv stvorenij specialno dlya sluzhbi v Indiyi Makkvori pribuv zi svoyim polkom do Bombeya v serpni 1788 roku de vin dislokuvavsya protyagom dvoh rokiv Vin buv na aktivnij sluzhbi z 1790 do 1792 roku pid chas Tretoyi anglo majsurskoyi vijni pid komanduvannyam generala Aberkrombi brav uchast u zahoplenni Kannanora ta oblozi Seringapatama v 1792 roci U serpni 1793 roku vin otrimav zvannya majora brigadi vijsk na Malabarskomu uzberezhzhi i togo zh roku stav masonom u Bombeyi U veresni 1793 roku Makkvori odruzhivsya z Dzhejn Dzharvis dochkoyu pokijnogo golovnogo suddi Antigua Tomasa Dzharvisa yakij volodiv tam rabskimi plantaciyami Zgidno z yihnoyu shlyubnoyu ugodoyu mis Dzharvis mala 6000 funtiv sterlingiv yaki buli viplacheni Makkvori cherez tri roki koli vona pomerla vid tuberkulozu U 1795 roci vin brav uchast u podalshih diyah keruyuchi vijskami pid chas uspishnoyi oblogi gollandskogo fortu v Kochini Cherez rik Makkvori brav uchast u vzyatti Kolombo ta inshih gollandskih volodin na Cejloni i buv priznachenij komanduvachem okupacijnogo garnizonu v Galle U travni 1797 roku Makkvori ocholyuvav vijska pid chas katastrofichnoyi kampaniyi proti povstanskih sil radzhi Pazhassi v dzhunglyah navkolo Manantri Zastosovuyuchi partizansku taktiku Pazhassi zavdav znachnih vtrat 77 mu polkovi ubivshi kilkoh oficeriv a samogo Makkvori bulo poraneno v nogu Britanci spalili vsi sela v okruzi ale viznali porazku koli Ost Indska kompaniya bula zmushena uklasti mirnij dogovir z Pazhassi Makkvori pishov u vidstavku zi svoyeyi komandnoyi posadi nezabarom pislya kampaniyi Obloga Shrirangapatni 1799 rik Vin brav uchast u frontovih boyah pid chas Chetvertoyi anglo majsurskoyi vijni proti vijsk Tipu Sultana dopomagayuchi peremogti yih spochatku v bitvi pri Sidasiri a potim pid chas oblogi ta shturmu palacu Tipu v Shriranapatni v 1799 roci Vin opisav slavetni naslidki koli tila Tipu ta jogo lyudej lezhali takimi velicheznimi kupami na Valah a takozh u riznih chastinah mista sho yih nemozhlivo bulo normalno porahuvati Pislya rozgrabuvannya mista Makkvori otrimav 1300 funtiv sterlingiv premiyi U 1800 roci Makkvori buv chastinoyu britanskogo otochennya na choli z gubernatorom Dunkanom yakij zmusiv Mir Nasiruddina Hana z Suratu pidpisati ugodu z Ost Indskoyu kompaniyeyu pro peredachu ciyeyi provinciyi pid upravlinnya Kompaniyi Yegipet U 1801 roci general Devid Bejrd priznachiv Makkvori zastupnikom general ad yutanta velikogo britansko indijskogo ekspedicijnogo korpusu priznachenogo dlya z yednannya z armiyeyu sera Ralfa Aberkrombi dlya vignannya francuzkoyi armiyi z Yegiptu Makkvori vidpliv zi svoyim polkom do Yegiptu z Indiyi koli francuzi vzhe vidstupali do Aleksandriyi Vin pribuv tudi cherez dva dni pislya kapitulyaciyi Aleksandriyi pered anglijcyami Makkvori zalishivsya v Yegipti blizko roku protyagom yakogo vin zustrivsya z bratom a takozh zarazivsya sifilisom Povernennya do Britaniyi podalshi priznachennya v Indiyi U 1803 roci Makkvori povernuvsya do Britaniyi mayuchi kapital u 20 000 funtiv sterlingiv Pidnyavshis do socialnoyi eliti vin kilka raziv zustrichavsya z Dzhejkobom Bosanke ta direktorami Ost Indskoyi kompaniyi a takozh osobisto buv predstavlenij korolyu Georgovi III Vin sluzhiv u Londoni pomichnikom general ad yutanta lorda Garringtona i zmig pridbati mayetok na svoyemu ridnomu ostrovi Mall yakij vin nazvav lt i id mwiA gt Dzharvisfild lt i gt U 1805 roci Makkvori bulo nakazano povernutisya do Indiyi shob ocholiti 86 j pihotnij polk a pislya pributtya takozh stav vijskovim sekretarem gubernatora Dunkana v Bombeyi U 1807 roci vin zdijsniv podorozh z Indiyi do Britaniyi cherez Persiyu ta Rosiyu Piznishe togo zh roku Makkvori odruzhivsya zi svoyeyu troyuridnoyu sestroyu Elizabet Genriyettoyu Kempbell u Devoni ta prijnyav komanduvannya 73 m polkom u Shotlandiyi v chini pidpolkovnika U 1808 roci druzhina Makkvori narodila dochku yaka pomerla v ditinstvi Gubernator Novogo Pivdennogo UelsuPributtya v Sidnej grafichnij potrtret Laklana Makkvori 8 travnya 1809 roku Makkvori buv priznachenij na posadu gubernatora Novogo Pivdennogo Uelsu Vin virushiv do koloniyi 22 travnya 1809 roku na HMS lt i id mwng gt Dromedary lt i gt u suprovodi HMS lt i id mwoA gt Hindostan lt i gt Z nim na dvoh korablyah pribuv 73 j pihotnij polk Vin pribuv 28 grudnya v gavan Sidneya i oficijno zijshov na bereg 31 grudnya pristupivshi do svoyih obov yazkiv nastupnogo dnya Zdijsnyuyuchi ce priznachennya britanskij uryad zminiv svoyu praktiku priznachennya gubernatorami morskih oficeriv i obrav armijskogo komandira v nadiyi sho toj zmozhe nalagoditi spivpracyu z korumpovanim ta nepokirnim Zavdyaki tomu faktu sho vin pribuv do Novogo Pivdennogo Uelsu na choli svogo vlasnogo pidrozdilu regulyarnih vijsk Makkvori ne pidpav pid zhodnu zalezhnist shodo Korpusu Novogo Pivdennogo Uelsu oficeri yakogo pid provodom buntuvali proti poperednogo gubernatora Vilyama Blaya ta uv yaznili jogo Koli vin pribuv do Sidneya v 1809 roci jogo suprovodzhuvav jogo indijskij hlopchik rab na im ya Dzhordzh Dzharvis yakogo vin kupiv u 1795 roci za 160 rupij u vici 6 rokiv razom iz 7 richnim Gektorom Dzharvisa nazvali na chest brata jogo pomerloyi druzhini a Gektor piznishe vtik Vin pisav pro nih u svoyih shodennikah duzhe garni krasivi zdorovi chorni hlopchiki Vidnosini z Korpusom Novogo Uelsu Pershim zavdannyam Makkvori bulo vidnoviti vporyadkovanij zakonnij uryad i disciplinu v koloniyi pislya 1808 roku proti gubernatora Vilyama Blaya Britanskij uryad nakazav Makkvori zaareshtuvati dvoh lideriv Romovogo povstannya Dzhona Makartura ta majora Dzhordzha Dzhonstona Odnak na toj chas koli Makkvori pribuv do Sidneya i Makartur i Dzhonston uzhe vidplivli do Angliyi shob vipravdatisya Makkvori negajno vzyavsya za skasuvannya riznomanitnih iniciativ povstanskogo uryadu napriklad usi skasuvannya oplati nadannya v orendu ta daruvannya zemel zrobleni povstancyami buli vidklikani Odnak pislya lavini peticij vid orendariv yaki buli nadislani Makkvori vin nezabarom povernuv yih nazad i viznav usi chinnimi Hocha monopolnij vpliv Korpusu Novogo Pivdennogo Uelsu nezabarom buv pripinenij vijskovi vplivi zbereglisya a oficeri mali vpliv na sistemu pravosuddya Sam Makkvori virishiv zberegti mir iz reshtoyu oficeriv Korpusu Novogo Uelsu ta mav dvoznachne stavlennya do povstannya proti Blaya Civilni reformi Chastinoyu roboti Makkvori shodo navedennya poryadku v koloniyi bulo pereobladnannya areshtantskogo poselennya na normalone miske seredovishe organizovanogo poselennya z vulicyami ta parkami Plan vulic suchasnogo centralnogo Sidneya bazuyetsya na plani Makkvori Najprestizhnishi budivli koloniyi buli pobudovani na vulici Makkvori yaku vin nazvav na svoyu chest Deyaki z nih stoyat i sogodni vklyuchno z Romovoyu likarneyu chastina yakoyi zaraz sluzhit budivleyu parlamentu Novogo Pivdennogo Uelsu Impozantni budivli stayen yaki Makkvori perebrav pid uryadovi potrebi teper ye chastinoyu suchasnoyi sporudi de rozmishena Sidnejska muzichna konservatoriya Kazarmi Gajd parku Inshi vidomi sporudi pobudovani pid chas pravlinnya Makkvori vklyuchayut zhinochu shkolu dlya sirit u Parramatti cerkvu Sv Dzhejmsa ta kazarmi Gajd parku Vin takozh oficijno nazvav i stvoriv Gajd park yak zonu gromadskogo vidpochinku Ci sporudi buli pobudovani Makkvori vsuperech zaboroni britanskogo uryadu na dorogi gromadski budivelni proekti v koloniyi i vidobrazhayut napruzhenist mizh bachennyam Makkvori Sidneya yak georgianskogo mista ta vplivovih britanskih kolonistiv yaki vvazhali jogo nichim ne bilshim nizh tabir dlya deshevoyi katorzhnoyi praci Naprikinci 1810 roku Makkvori ob yizdiv regioni navkolo Sidneya dayuchi nazvi ta rozmichayuchi miscya i plani vulic majbutnih mist takih yak Liverpul Vindzor i Richmond Pid chas inspekcijnogo vizitu do poselennya Gobart Taun na richci Dervent u zemli Van Dimena nini Tasmaniya u listopadi 1811 roku Makkvori buv vrazhenij rujnivnim roztashuvannyam mista ta nakazav uryadovomu geodezistu Dzhejmsu Mihanu rozbiti regulyarnu merezhu planuvannya vulic Ci geodezichni roboti viznachili formu ninishnogo centru mista Gobart Insha reforma planuvannya infrastrukturi inicijovana Makkvori bula zdijsnena koli vin nakazav zaprovaditi obov yazkovij livostoronnij ruh na dorogah Novogo Pivdennogo Uelsu Makkvori pripisuyut vipusk pershoyi oficijnoyi valyuti specialno dlya obigu v Avstraliyi U 1812 roci vin pridbav moneti 40 000 ispanskih dolariv i poprosiv zasudzhenogo kontrafaktnika na im ya Vilyam Genshel virizati centri z monet i postaviti na nih shtampi shob vidrizniti yih yak nalezhnist do koloniyi Novij Pivdennij Uels Dlya centralnogo kruzhka vidoma yak damp dump bula prijnyata vartist u 15 pensiv a obidok vidomij yak en stav p yatma shilingami Bud yake falshuvannya novoyi valyuti bulo ogoloshene karnim simoma rokami katorgi u vugilnih shahtah Nyukasla Makkvori takozh spriyav stvorennyu pershogo banku koloniyi Banku Novogo Pivdennogo Uelsu u 1817 roci Memorialna doshka gubernatoru Makkvori v cerkvi Svyatogo Yakova v Sidneyi Socialni reformi Makkvori otrimav konkretni vkazivki shodo zaohochennya moralnosti ta poryadku v koloniyi Vin propaguvav shlyub i vidviduvannya cerkvi posiliv policejski patruli ta uhvaliv zakoni sho zaboronyayut vzhivannya alkogolyu v gromadskih miscyah Centralne misce v cij politici zajmali emansipisti zasudzheni strok pokarannya yakih zakinchivsya abo yakim bulo dano umovne chi absolyutne pomiluvannya Makkvori hotiv shob kolishni zasudzheni zhili reformovanim zakonosluhnyanim hristiyanskim zhittyam Spochatku vin pidtrimuvav lishe anglikanstvo ale v 1820 roci z pevnoyu oberezhnistyu takozh vitav oficijno zatverdzhenih katolickih svyashennikiv Deyaki z cih zvilnenih areshtantiv buli abo kvalifikovanimi profesionalami abo duzhe rozbagatili provadyachi komercijnimi pidpriyemstvami v koloniyi Makkvori rozglyadav ci kategoriyi kolishnih uv yaznenih yak idealni prikladi socialnoyi transformaciyi i vinagorodzhuvav yih pidvishuyuchi yihnij socialnij status ta priznachayuchi na vazhlivi derzhavni posadi Napriklad Frensis Grinvej stav kolonialnim arhitektorom doktor kolonialnim hirurgom a Endryu Tompson i Simeon Lord buli priznacheni radnikami magistratu Dvoryanstvo v koloniyi vidoma yak eksklyuzivi bula oburena cimi priznachennyami dehto vidmovlyavsya pracyuvati razom iz pidvishenimi kolishnimi v yaznyami Odnak specialna komisiya pereglyadu sistemi katorzhnikiv v Avstraliyi v 1812 roci sklikana Specialnim komitetom z transportuvannya zaslanciv pidtrimala liberalnu politiku Makkvori Komisiya dijshla visnovku sho koloniya povinna buti maksimalno procvitayuchoyu shob zabezpechiti robotoyu zasudzhenih i zaohotiti yih stati poselencyami pislya zvilnennya Makkvori takozh prihilno stavivsya do nadannya zemelnih dilyanok zvilnenim katorzhnikam i v 1811 roci bazhayuchi rozshiriti britanske poselennya na pivdennij zahid vin nadav veliku kilkist diyalyanok rozmirom 30 i 40 akriv v regioni kolishnim katorzhnikam Piznishe u 1818 roci rozshiryuyuchi kolonizaciyu v rajoni Baterst Makkvori osobisto pidibrav desyatoh poselenciv bagato z yakih buli emansipistami Pereshkodoyu dlya cih socialnih reform bula silna posuha 1814 roku yaka sprichinila masovu vtratu vrozhayu ta hudobi Bagato fermeriv buli blizki do bankrutstva a ekonomika vpadala v podalshu depresiyu Krim togo kinec napoleonivskih voyen u 1815 roci prinis novu hvilyu yak katorzhnikiv tak i civilnih poselenciv do Novogo Pivdennogo Uelsu podvoyivshi bile naselennya Makkvori vikoristav svoyu programu civilnogo budivnictva dlya zaohochennya zajnyatosti ta ekonomichnoyi diyalnosti Sudovi reformi Zusillya Makkvori dozvoliti zvilnenim z uv yaznennya zajmati oficijni posadi takozh poshiryuvalisya na sudovu sistemu de cherez brak yuristiv zasudzhenim kolishnim advokatam takim yak dozvolyalosya rozglyadati civilni spravi U 1814 roci pislya zasnuvannya Verhovnogo sudu Novogo Pivdennogo Uelsu ta prihodu jogo pershogo suddi Dzheffri Garta Benta vidnosini Makkvori z sudami stali nestabilnimi Bent perekonanij konservator priviv iz soboyu solisitoriv Frederika Garlinga ta Vilyama Mura i vidmovivsya rozglyadati spravi podani advokatami kolishnih zasudzhenih Podalsha osobista nepriyazn mizh nim i Makkvori prizvela do togo sho sud ne mig pracyuvati Bent poskarzhivsya britanskomu uryadu sho Makkvori zaslugovuye zvinuvachennya v avtoritarnih ekscesah a Makkvori skarzhivsya sho Bent ne pidporyadkovuyetsya Yak naslidok Erl Baterst derzhavnij sekretar u spravah kolonij namagayuchis zabezpechiti funkcionuvannya suspilstva v koloniyi vidklikav Benta do Angliyi ta oskarzhiv Makkvori Cya situaciya spriyala tomu sho v 1819 roci dlya rozsliduvannya sprav Novogo Pivdennogo Uelsu bulo napravleno komisara Dzhona Tomasa Bigge Spriyannya rozvidci resursiv Makkvori buv velikim sponsorom britanskih ekspedicijnih doslidzhen u koloniyi Vin sam brav uchast u nizci ekspedicij navkolo Sidnejskogo basejnu ta inshih regioniv vklyuchayuchi Dzhervis Bej Port Stivens richku Ganter Baterst i Zemlyu Van Dimena Vin nezminno nazivav viznachni pam yatki ta novi poselennya yaki jomu traplyalisya na chest sebe druzhini chi predstavnikiv britanskoyi aristokratiyi U 1813 roci vin upovnovazhiv Gregori Blekslenda Vilyama Ventvorta ta Vilyama Lousona uspishno peretnuti Blakitni gori ta stati pershimi nekorinnimi zhitelyami yaki pobachili veliki vnutrishni rivnini Piznishe togo zh roku Dzhordzh Evans skerovanij Makkvori dlya podalshih doslidzhen cogo vnutrishnogo regionu natrapiv na novu richkui nazvav yiyi U 1815 roci Makkvori nakazav zasnuvati na cij richci Baterst yakij stav pershim vnutrishnim britanskim poselennyam Avstraliyi Evans proviv podalshi doslidzhennya na pivdennij zahid u 1815 roci za doruchennyam gubernatora i nazvav richku Laklan na jogo chest Makkvori priznachiv Dzhona Oksli generalnim geodezistom i vidpraviv jogo v ekspediciyi v 1817 1818 rokah dlya podalshogo doslidzhennya richki Laklan Liverpulskih rivnin i pivnichnogo uzberezhzhya Novogo Pivdennogo Uelsu ta poshuku pridatnih dlya kolonizaciyi zemel Oksli dotrimuyuchis tradiciyi nazivati geografichni ob yekti imenem gubernatora nazvav perspektivnu priberezhnu zatoku Politika shodo aborigeniv Bungari zobrazhenij z gorzhetom podarovanim jomu gubernatorom Makkvori Politika Makkvori shodo avstralijskih aborigeniv polyagala v kooperaciyi ta asimilyaciyi pidkriplenij vijskovim primusom Pislya pributtya v koloniyu v 1810 roci Makkvori vigolosiv promovu v yakij visloviv pobazhannya shob do korinnih zhiteliv ciyeyi krayini zavzhdi stavilisya z dobrotoyu ta uvagoyu i protyagom nastupnih chotiroh rokiv ne vinikalo konfliktiv Prote vzimku 1814 roku kilka poselenciv i aborigeniv bulo vbito pid chas konfliktu v rajoni Spochatku Makkvori vistupiv iz zaklikami do miru ale piznishe poslav ozbroyenu ekspediciyu dlya patrulyuvannya teritoriyi Pragnuchi pokrashiti vidnosini Makkvori organizuvav konferenciyu v Parramatti 28 grudnya 1814 roku dlya vsih aborigeniv u regioni a v sichni 1815 roku vin vidkriv Institut korinnih zhiteliv Parramatti dlya navchannya ditej aborigeniv Blizko soroka ditej aborigeniv dekogo z yakih vidibrali u yihnih batkiv a inshih zabrali pid chas prikordonnogo konfliktu stali uchnyami i Vilyam ta Elizabet Shelli navchali yih za britanskoyu tradiciyeyu Shozhe sho z ditmi v osnovnomu dobre povodilisya i v 1819 roci najkrashe za vsih zdala ispiti v koloniyi Prote cya instituciya takozh bula svidomoyu sproboyu primenshiti vpliv i majbutnye kulturi korinnih narodiv i mozhlivo spriyala podalshomu rozcharuvannyu ta vorozhosti Makkvori takozh rozrobiv strategiyu vinagorodi aborigeniv yaki dopomagali britancyam ogoloshuyuchi yih vozhdyami yihnih plemen ta vruchayuchi yim latunnij nagrudnij znak vidomij yak gorzhet vigraviruvanij z yihnim imenem i titulom hocha ce chasto ne vidobrazhalo yih faktichnij klanovij status Makkvori takozh nagorodiv cih vozhdiv nevelikimi dilyankami zemli vidvedenimi dlya koristuvannya yihnimi rodinami Pershim oderzhuvachem cih nagorod buv Bangari yakomu v 1815 roci bulo vidano gorzhet choven i 15 akriv u Zhorzh Ged U 1816 roci Makkvori nadiliv gorzhetami ta zemelnimi dilyankami Kolbi ta Nurragingi za yihnyu rol u dopomozi vijskovim operaciyam proti vorozhih aborigeniv uzdovzh richki Nepian Praktika kolonistiv daruvati gorzheti loyalnim aborigenam trivala bagato desyatilit po vsij Avstraliyi U berezni 1816 roku aborigeni zitknulisya zi znachnim oporom osoblivo v de velika grupa aborigeniv ubila chotiroh poselenciv vikoristavshi spisi i vikradeni mushketi Makkvori nakazav mobilizuvati tri zagoni vijskovih shob virushiti u vnutrishni rajoni ta viddaleni chastini koloniyi z metoyu pokarannya vorozhih tubilciv povnistyu ochistivshi krayinu vid nih u vipadku yaksho tubilci vchinyat najmenshij opir abo vidmovlyatsya zdatisya u vidpovid na vimogu pidkoritisya Oficeram priznachenim komanduvati vijskovimi zagonami bulo dozvoleno strilyati v nih rozvishuyuchi na derevah tila tubilciv ubitih pri takih obstavinah shob vseliti bilshij zhah u tih hto vizhive Malyunok cherepa Kannabajgala ubitogo v Appini 17 kvitnya zagonu z 33 grenaderiv na choli z kapitanom Dzhejmsom Vollisom vdalosya otochiti veliku grupu lyudej plemen gandangara i taraval bilya ushelini richki Katarakt u verhnomu basejni Nepea Shonajmenshe 14 cholovikiv zhinok i ditej buli vbiti deyaki zastreleni a inshi vpali zi skel Ce stalo vidomo yak rizanina v Appini Trupi dvoh cholovikiv Kannabajgala i Dannella buli rozvishani na derevah zgidno z instrukciyami Makkvori a cherep Kannabajgala piznishe buv dostavlenij do Shotlandiyi Dvoye vcililih zhinok i troye ditej potrapili v polon i Makkvori vinagorodiv Vollisa za jogo zusillya priznachivshi jogo komendantom poselennya katorzhnikiv u Nyukasli Vorozhnecha trivala protyagom bilshoyi chastini reshti 1816 roku koli Makkvori ogolosiv sho aborigenam ne dozvolyayetsya vhoditi v zaseleni rajoni bez pasporta i vidav nakazi pro poshuk i znishennya she 10 aborigeniv Na pochatku 1817 roku ci diyi Makkvori poklali kraj oporu aborigeniv u tih podiyah sho zaraz vidomi yak Goksberijska ta Nepijska vijni Komisiya Bigge Politika Makkvori osoblivo jogo vidstoyuvannya emansipovanih zasudzhenih i shedri vitrati uryadovih groshej na gromadski roboti viklikala opoziciyu yak u koloniyi tak i v Londoni de uryad vse she bachiv Novij Pivdennij Uels yak vipravnu koloniyu misce yakogo slid boyatisya zasudzhenim Tomu v 1819 roci Erl Baterst priznachiv anglijskogo suddyu Dzhona Bigge vidvidati Novij Pivdennij Uels i dopovisti pro jogo upravlinnya Bigge konsultuvavsya z eksklyuzivnimi kolonistami takimi yak Dzhon Makartur Semyuel Marsden i Archibald Bell yaki buli kategorichno proti socialnih reform Makkvori Voni hotili shob zasudzhenih usunuli vid derzhavnih budivelnih robit u mistah i natomist zatrudnili u vivcharstvi na pridbanih nimi velikih pasovishah Bigge pogodzhuvavsya z cimi dumkami i bachiv sho derzhavni vitrati mozhna bulo b znachno skorotiti a britanska vovnyana promislovist zmicnitis yakbi veliku kilkist zasudzhenih priznachali cim lyudyam kapitalu yak deshevu robochu silu Zgodom u zvitah Bigga opisuvalosya sho Makkvori pomilivsya zrobivshi Novij Pivdennij Uels miscem dlya povernennya zasudzhenih u suspilstvo a ne miscem pokarannya i stverdzhuvalosya sho jogo politika vipravlennya emansipovanih bula ne lishe nedocilnoyu ta nebezpechnoyu ale prizvodila do aktiv nasilstva nad davnishimi zemelnimi kolonistami Makkvori kilka raziv podavav zapiti pro svoyu vidstavku yaka bula prijnyata v 1820 roci a Tomas Brisben zaminiv jogo na posadi gubernatora v 1821 roci Makkvori sluzhiv dovshe nizh bud yakij inshij gubernator ale nevdovzi u 1824 roci zagalna vlada v cij roli bula zmenshena vvedennyam Zakonodavchoyi radi Novogo Pivdennogo Uelsu pershogo zakonodavchogo organu Avstraliyi priznachenogo konsultuvati gubernatora Povernennya do Shotlandiyi smert i spadshinaMavzolej Makkvori na ostrovi Mall u zahidnij Shotlandiyi Makkvori povernuvsya do Shotlandiyi ta pomer u Londoni v 1824 roci koli buv zajnyatij zahistom vid zvinuvachen Bigge Odnak jogo reputaciya prodovzhuvala zrostati pislya jogo smerti osoblivo sered emansipistiv ta yihnih nashadkiv yaki stanovili bilshist naselennya Avstraliyi azh do pochatku Sogodni bagato hto vvazhaye jogo najbilsh osvichenim i progresivnim z pershih gubernatoriv yaki pragnuli vlashtuvati Avstraliyu yak krayinu a ne yak gigantskij konctabir Nacionalistichna shkola avstralijskih istorikiv rozglyadala jogo yak odnogo z pershih nacionalnih geroyiv krayini Makkvori oficijno prijnyav nazvu Avstraliya dlya kontinentu nazvu zaproponovanu mandrivnikom Metyu Flindersom yakij pershim obpliv Avstraliyu Pohodzhennya nazvi Avstraliya tisno pov yazane z Makkvori yakij vpershe vikoristav cyu nazvu v oficijnij depeshi v 1817 roci Krim bagatoh geografichnih ob yektiv yaki nosifyat jogo im ya takozh ye bagato avstralijskih ustanov takih yak Universitet Makkvori v Sidneyi nazvanij na jogo chest Makkvori otrimav zvannya polkovnika v 1810 roci brigadnogo generala v 1811 roci i general majora v 1813 roci obijmayuchi posadu gubernatora Makkvori buv pohovanij na ostrovi Mall u rodinnij usipalnici bilya Salenu razom iz druzhinoyu dochkoyu ta sinom Mogila zberigayetsya Nacionalnim fondom Avstraliyi ta maye napis Batko Avstraliyi MemorialiPam yatnik Laklanu Makkvori v Gajd parku Sidnej Statuya Makkvori stvorena Terrensom Plovrajtom u 2012 roci na zamovlennya uryadu Novogo Pivdennogo Uelsu stoyit bilya pivnichnogo vhodu v Gajd park u centri Sidneya Poruch ye napis Vin buv doskonalim dzhentlmenom hristiyaninom i vishim zakonodavcem lyudskogo sercya Vidpovidnist statuyi ta napisu bula postavlena pid sumniv z oglyadu na jogo karalni ekspediciyi proti korinnogo naselennya ToponimiGerb Makkvori Bagato misc v Avstraliyi buli nazvani na chest Makkvori deyaki z nih buli nazvani samim Makkvori Voni vklyuchayut Pid chas jogo gubernatorstva abo nezabarom pislya cogo mizh Tasmaniyeyu i Antarktidoyu Nastupna tektonichna plita Makkvori hrebet i pereshijok yakij tyagnetsya na pivnich vid ostrova takozh nazvani na chest Makkvori na uzberezhzhi Novogo Pivdennogo Uelsu mizh Sidneyem i Nyukaslom bulo nazvane na chest Makkvori v 1826 roci vazhliva vnutrishnya richka v Novomu Pivdennomu Uelsi yaka protikaye cherez Baterst Vellington Dabbo ta Vorren pered tim yak vpasti v bolota Makkvori ta richku Barvon Gora Makkvori najvisha tochka grafstva Blejni visotoyu 1100 metriv nad rivnem morya Deyakij chas vona nazivalasya goroyu Laklan Richka Laklan she odna znachna richka v Novomu Pivdennomu Uelsi Port Makkvori misto v girli richki Gastings na serednomu pivnichnomu uzberezhzhi Novogo Pivdennogo Uelsu Pereval Makvori marshrut sho peretinaye shil mizh rajonom Illavarra ta rajonom Sautern Gajlends Novogo Pivdennogo Uelsu Potik Makkvori richka dovzhinoyu 23 kilometri yaka bere pochatok poblizu Robertsona Novij Pivdennij Uels i vpadaye v ozero Illavarra Navkolo Sidneya Makkvori strit odna z golovnih vulic centralnogo dilovogo rajonu Sidneya de ye budinok parlamentu Novogo Pivdennogo Uelsu Makkvori Plejs nevelikij park u centralnomu dilovomu rajoni Sidneya pershij i najdovshe diyuchij navigacijnij vogon Avstraliyi Kolishnij Fort Makkvori na misi Bennelong Makkvori Filds teper peredmistya Sidneya ale nazvane zemlemirom Evansom na chest gubernatora U Tasmaniyi Makkvori strit odna z golovnih vulic Gobarta Makkvori Strit odna z golovnih vulic istorichnogo mista Evandejl mista yake vin zasnuvav u 1811 roci Gavan Makkvori na zahidnomu uzberezhzhi Richka Makkvori velika bagatorichna richka v regioni Midlends U Novomu Pivdennomu Uelsi Pirs Makkvori nazvanij na chest gubernatora Makkvori v 1818 roci Dzhejmsom Uollisom ce hvileriz u girli richki Ganter dlya portu Nyukasl sho z yednuye Nobbis Ged iz materikom u Saut Ged teper Fort Skrechli Gotel Makkvori Arms u Vindzori Novij Pivdennij Uels pobudovanij u 1815 roci Vin pripiniv robotu v 1840 roci ale znovu vidkrivsya v 1874 roci i z tih pir postijno vikoristovuvavsya yak gotel Laklan Makkvori Vard Parramatta Cherez bagato rokiv pislya jogo gubernatorstva Makkvori Park i Makkvori Links peredmistya Sidneya Torgovij centr Makkvori Nort Rajd Makkvori peredmistya Kanberri Avstraliya Laklan strit Makkvori Kanberra Avstraliya Viddil Makkvori odin iz pershih 75 viddiliv Palati predstavnikiv Avstraliyi stvorenih dlya avstralijskogo parlamentu v 1901 roci Zakladi imeni Makkvori Likarnya Makkvori Sidnej Universitet Makkvori Sidnej Macquarie Group investicijnij bank stvorenij u 1985 roci vikoristovuyuchi odin iz diryavih dolariv gubernatora Makkvori yak svij simvol miscevij navchalnij zaklad dlya doroslih na pivnichnomu zahodi ta zahodi Sidneya Macquarie Grammar School Sidnej Macquarie Correctional Center cholovicha ustanova maksimalnogo rivnya bezpeki kerovana Corrective Services New South Wales yaka roztashovana u Vellingtoni Novij Pivdennij UelsSpisok literaturiCituvannya Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 https www parliament nsw gov au about Pages A List of Governors of New South Wales aspx McLachlan 1967 Davison Hirst ta MacIntyre 1998 s 405 Ward 1975 s 37 38 Molony 1987 s 47 Keay ta Keay 1994 Ellis 1952 s 4 Woollright Henry Herriot 1907 Records of the Seventy Seventh East Middlesex The Duke of Cambridge s Own Regiment of Foot now the Second Battalion The Duke of Cambridge s Own Middlesex Regiment Aldershot Gale amp Polden Lachlan and Elizabeth Macquarie Archive LEMA Macquarie University Procitovano 22 sichnya 2022 Turbet Peter 2011 The First Frontier Dural Rosenberg Fernandes 2018 s 15 Fletcher 2009 s 109 Macquarie Lachlan Papers of the Macquarie family trove nla gov au National Library of Australia Procitovano 23 sichnya 2022 Page Anthony 1 sichnya 2009 Enlightenment Empire and Lachlan Macquarie s Journey Through Persia and Russia History Australia 6 3 70 1 70 15 doi 10 2104 ha090070 ISSN 1449 0854 Ward 1975 s 36 PDF The Governor Lachlan Macquarie State Library of NSW Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2013 Arnott Georgina 14 grudnya 2021 Lachlan Macquarie was a slave owner and he wasn t the only one It s time to update the history books Jarvis George 1790 1825 Australian Dictionary of Biography National Centre of Biography Australian National University Hughes 1986 s 294 Karskens Grace 2009 The Colony Sydney Allen amp Unwin Evatt H V 1938 Rum Rebellion Sydney Angus amp Robertson Ward 1975 s 37 Sharpe 2000 s 41 Hughes 1986 s 297 Hughes 1986 s 295 Ellis 1952 s 208 GOVERNMENT AND GENERAL ORDERS The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T EIGHTEENTH 874 New South Wales Australia 19 serpnya 1820 s 1 National Museum of Australia collection highlights Holey dollar originalu za 16 sichnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2012 Proclamation By His Excellency LACHLAN MACQUARIE Esquire Captain General Governor and Commander in Chief in and over His Majesty s Territory of New South Wales and its Dependencies amp c amp c amp c The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T ELEVENTH 498 New South Wales Australia 10 lipnya 1813 s 1 Ward 1975 s 39 Molony 1987 s 41 Macquarie to Lord Bathurst 18 May 1818 Historical Records of Australia Series I vol 9 1917 s 801 Sternbeck Michael 2022 For a godly purpose planning Saint Mary s Chapel in old Sydney town PDF Journal of the Australian Catholic Historical Society 43 1 24 Procitovano 6 sichnya 2023 Ellis 1952 s 228 Hughes 1986 s 151 Ward 1975 s 35 37 Great Britain Parliament House of Commons Select Committee on Transportation Auckland George Eden Earl 1784 1849 1812 Report from the Select Committee on Transportation Ordered by the House of Commons to be printed s 22 31 originalu za 1 sichnya 2018 procitovano 31 grudnya 2017 Gapps Stephen 2021 Gudyarra The First Wiradyuri War of Resistance Sydney NewSouth Classified Advertising The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T ELEVENTH 510 New South Wales Australia 2 zhovtnya 1813 s 1 originalu za 7 zhovtnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2019 Hughes 1986 s 301 Appleton 1986 s 101 Abstract of the New Charter The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T TWELFTH 562 New South Wales Australia 17 veresnya 1814 s 1 Supplement to the Sydney Gazette and New South Wales Advertiser Classified Advertising The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T TWELFTH 554 New South Wales Australia 30 lipnya 1814 s 1 Sydney The Sydney Gazette and New South Wales Advertiser T SEVENTEENTH 829 New South Wales Australia 9 zhovtnya 1819 s 3 Hughes 1986 s 336 Conway 1966 Discover Collections State Library of NSW Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 12 grudnya 2013 Oxley John 1819 JOURNALS OF TWO EXPEDITIONS INTO THE INTERIOR OF NEW SOUTH WALES State Library of NSW Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2013 Hale Patricia Keonemann Tanya 2010 Rethinking Governor Macquarie s Aboriginal policy PDF Heritage Council of New South Wales PDF originalu za 18 veresnya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 Arhiv originalu za 2 lipnya 2005 Procitovano 2 zhovtnya 2005 The Governor Lachlan Macquarie State Library of NSW Arhiv originalu za 11 grudnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2013 Marlow 2016 Kohen 1993 Kass 2005 Fowler Verlie Massacre at Appin 1816 Cambelltown Stories Campbelltown amp Airds Historical Society Inc originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 18 travnya 2012 Bigge John Thomas 1822 Report of the Commissioner of Inquiry into the state of the colony of New South Wales Bigge John Thomas 1823 Report of the Commissioner of Inquiry on agriculture and trade in the colony of New South Wales Bigge John Thomas 1823 Report of the Commissioner of Inquiry on the Judicial Establishments of New South Wales History of Democracy in NSW parliament nsw gov au Parliament of NSW originalu za 15 chervnya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2013 The Governor Lachlan Macquarie State Library of NSW Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 14 lyutogo 2013 Ellis 1952 s 431 Davison Hirst ta MacIntyre 1998 s 406 Macquarie s Influence Macquarie University originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 Governor Lachlan Macquarie Monument Australia Procitovano 29 sichnya 2022 Taylor Andrew 23 serpnya 2017 Clover Moore refers concerns about Macquarie statue to Indigenous panel The Sydney Morning Herald originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 Mee Cameron Robertson James 26 serpnya 2017 Vandals deface Hyde Park statues in Australia Day protest The Sydney Morning Herald originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Koziol Michael 26 serpnya 2017 Vandalism of Hyde Park statues is a deeply disturbing act of Stalinism says Malcolm Turnbull The Sydney Morning Herald originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Macquarie University Library Arhiv originalu za 5 bereznya 2011 Procitovano 18 bereznya 2011 Macquarie Island station a brief history antarctica gov au angl originalu za 13 chervnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2019 Extract Geographical Names Board of NSW gnb nsw gov au originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2019 Genoni Paul 2004 Subverting the Empire Explorers and Exploration in Australian Fiction National Library of Australia s 30 Port Macquarie Encyclopedia Britannica originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 28 grudnya 2019 Munro Catharine 15 veresnya 2007 Forever elegant on the street Lachlan built The Sydney Morning Herald Procitovano 28 grudnya 2019 Macquarie Lighthouse 2018 Sydney Living Museums angl 21 serpnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2019 BENNILONG POINT AND FORT MACQUARIE Sydney Morning Herald New South Wales Australia 23 lyutogo 1901 s 11 Procitovano 30 grudnya 2019 Howarth Carla 28 travnya 2019 Diplomat peacemaker survivor Should Truganini be honoured with a public space in her name ABC News en AU Procitovano 29 grudnya 2019 Macquarie Harbour Encyclopedia Britannica originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 Di Gravio Gionni 11 veresnya 2013 The life and times of Macquarie Pier Hunter Living Histories Procitovano 31 sichnya 2022 Macquarie Arms Hotel Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 ACTmapi Place Names originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 ACT government Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Profile of the electoral division of Macquarie NSW Australian Electoral Commission originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2019 History Macquarie University originalu za 7 zhovtnya 2017 Procitovano 29 grudnya 2019 Macquarie Bank set to open in February The Canberra Times T 59 18 015 Australian Capital Territory Australia 24 sichnya 1985 s 14 Procitovano 6 lyutogo 2022 About Macquarie Grammar School 27 sichnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2022 admin Corrective Services NSW Home Corrective Services NSW Home en AU Procitovano 26 veresnya 2022 Podalshe chitannyaAlexander Alison red 2005 The Companion to Tasmanian History Hobart Centre for Tasmanian Historical Studies University of Tasmania ISBN 1 86295 223 X Butler Peter Dillon Harry 2010 Macquarie From Colony to Country Milsons Point N S W Random House Australia ISBN 978 1 86471 030 4 Inglis Alison Autumn 2014 The Father of Australia Scots Heritage Magazine 65 20 25 Page Anthony Enlightenment empire and Lachlan Macquarie s journey through Persia and Russia History Australia 6 3 2009 pp 70 1 15 Phillips M A colonial autocracy New South Wales under Governor Macquarie 1810 1821 1 London P S King 1909 363 p d Track Q77828133d Track Q6765333d Track Q84d Track Q19020566 Richards D Manning 2012 Destiny in Sydney An epic novel of convicts Aborigines and Chinese embroiled in the birth of Sydney Australia First book in Sydney series Washington DC Aries Books ISBN 978 0 9845410 0 3 Ritchie John 1986 Lachlan Macquarie a biography Carlton Vic Melbourne University Press ISBN 978 0 522 84321 7 Robson L L 1983 A history of Tasmania T 1 Oxfordshire Oxford University Press ISBN 0 19 554364 5

Дата публікації:
Топ