Яструб бурий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Accipiter fasciatus (Vigors & Horsfield, 1827) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Яструб бурий (Accipiter fasciatus) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає в Австралії і на островах Океанії. Виділяють низку підвидів.
Опис
Довжина птаха 40–55 см, розмах крил 74–96 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самки важать 440–740 г, а самці 250–415 г. Верхня частина тіла птаха сіра, з коричневим комірцем, живіт рудуватий з білими смужками. Довгий, округлий на кінці хвіст сірий з темними смугами. Лапи й очі жовті. У молодих птахів очі карі, верхня частина тіла коричнева. Численні підвиди різняться за кольором, так, підвид A. f. didimus вирізняється невеликими розмірами і блідим кольором.
Поширення й екологія
Бурий яструб поширений в Австралії, на островах Воллесії, на Новій Гвінеї, Новій Каледонії, островах Вануату і Фіджі. Імовірно, один з його підвидів мешкав на острові Норфолк до 1790-х років, однак мала кількість зразків не дозволяє провести генетичний аналіз.
А Австралії бурий яструб мешкає в евкаліптових лісах, його можна зустріти поблизу сільськогосподарських угідь і людських поселень. На островах Океанії він мешкає в тропічних лісах. Дослідники помітили. що бурий яструб частіше мешкає в посушливих районах, ніж тасманійський яструб (A. novaehollandiae). На Новій Каледонії він мешкає на відкритих рівнинах.
Раціон
Бурий яструб зазвичай полює на невеликих птахів і ссавців, однак може полювати і на великих птахів, таких як куравонги і кукабари і ссавців, таких як кролі. Також бурі яструби харчуються кажанами, рептиліями і великими комахами.
Розмноження
в Австралії сезон розмноження триває з липня по грудень. Вони будують велике гніздо на дереві поряд з джерелом води, на висоті від 2 до 36 м над землею, можуть повторно використовувати покинуті гнізда інших птахів. Гніздо вистилають свіжим листям евкаліпта. Зазвичай у виводку 3 яйця, Інкубація триває близько місяця. Пташенята покриваються пір'ям через 28–37 днів після вилуплення, однак повністю самостійними вони стають через шість тижнів.
Таксономія
Виділяють тринадцять підвидів:
- (Lister, 1889), ендемік острова Різдва;
- A. f. wallacii (Sharpe, 1874), поширений на Малих Зондських островах, від Ломбока на заході до Ветара і на сході;
- A. f. tjendanae Stresemann, 1925, ендемік Сумби;
- A. f. stresemanni Rensch, 1931, поширений на островах на південь від Сулавесі;
- A. f. savu Mayr, 1941, ендемік острова ;
- A. f. hellmayri Stresemann, 1922, поширений на островах Тимор, і ;
- A. f. buruensis Stresemann, 1914, ендемік острова Буру;
- A. f. dogwa Rand, 1941, поширений на півдні Нової Гвінеї;
- A. f. polycryptus Rothschild e Hartert, 1915, поширений на сході Нової Гвінеї;
- A. f. vigilax (Wetmore, 1926), поширений на Новій Каледонії, на островах Луайоте і Вануату;
- A. f. didimus (Mathews, 1912), поширений вздовж тропічного узбережжя північної Австралії, від Західної Австралії до півострова Кейп-Йорк;
- A. f. fasciatus (Vigors e Horsfield, 1827), поширений на півдні Австралії, в Тасманії та на Соломонових островах;
- A. f. rosselianus Mayr, 1940, ендемік острова , що в архіпелазі Луїзіада.
A. f. natalis іноді розглядають як підвид мінливого яструба (Accipiter hiogaster).
Збереження
Це численний і поширений вид. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак деякі підвиди, як знаходяться під загрозою зникнення.
Примітки
- BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . www.birdsinbackyards.net. Birdlife Australia. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
- (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
- F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 21 жовтня 2020.
- Tim Gregory, Jerry Olsen, Penny Olsen. Brown Goshawk Accipiter fasciatus. Global Raptor Information Network (англ.). The Peregrine Fund. Процитовано 11 серпня 2012.
Посилання
- BirdLife Australia Profile [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Marchant, S.; Higgins, P. J., ред. (1993). Vol. 2: Raptors to Lapwings. Melbourne: Oxford University Press. ISBN .
- Фотографії бурого яструба. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yastrub burij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Yastrub Accipiter Vid Yastrub burij Binomialna nazva Accipiter fasciatus Vigors amp Horsfield 1827 Pidvidi Lister 1889 A f wallacii Sharpe 1874 A f tjendanae Stresemann 1925 A f stresemanni Rensch 1931 A f savu Mayr 1941 A f hellmayri Stresemann 1922 A f buruensis Stresemann 1914 A f dogwa Rand 1941 A f didimus Mathews 1912 A f polycryptus Rothschild amp Hartert 1915 A f vigilax Wetmore 1926 A f fasciatus Vigors amp Horsfield 1827 A f rosselianus Mayr 1940 Posilannya Vikishovishe Accipiter fasciatus Vikividi Accipiter fasciatus EOL 1047987 ITIS 175319 MSOP 219590235 NCBI 387794 Fossilworks 255494 Yastrub burij Accipiter fasciatus hizhij ptah rodu yastrubiv rodini yastrubovih ryadu yastrubopodibnih Meshkaye v Avstraliyi i na ostrovah Okeaniyi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisMolodij burij yastrub v poloti Tasmaniya Dovzhina ptaha 40 55 sm rozmah kril 74 96 sm Vidu pritamannij statevij dimorfizm samki vazhat 440 740 g a samci 250 415 g Verhnya chastina tila ptaha sira z korichnevim komircem zhivit ruduvatij z bilimi smuzhkami Dovgij okruglij na kinci hvist sirij z temnimi smugami Lapi j ochi zhovti U molodih ptahiv ochi kari verhnya chastina tila korichneva Chislenni pidvidi riznyatsya za kolorom tak pidvid A f didimus viriznyayetsya nevelikimi rozmirami i blidim kolorom Poshirennya j ekologiyaBurij yastrub poshirenij v Avstraliyi na ostrovah Vollesiyi na Novij Gvineyi Novij Kaledoniyi ostrovah Vanuatu i Fidzhi Imovirno odin z jogo pidvidiv meshkav na ostrovi Norfolk do 1790 h rokiv odnak mala kilkist zrazkiv ne dozvolyaye provesti genetichnij analiz A Avstraliyi burij yastrub meshkaye v evkaliptovih lisah jogo mozhna zustriti poblizu silskogospodarskih ugid i lyudskih poselen Na ostrovah Okeaniyi vin meshkaye v tropichnih lisah Doslidniki pomitili sho burij yastrub chastishe meshkaye v posushlivih rajonah nizh tasmanijskij yastrub A novaehollandiae Na Novij Kaledoniyi vin meshkaye na vidkritih rivninah RacionBurij yastrub zazvichaj polyuye na nevelikih ptahiv i ssavciv odnak mozhe polyuvati i na velikih ptahiv takih yak kuravongi i kukabari i ssavciv takih yak kroli Takozh buri yastrubi harchuyutsya kazhanami reptiliyami i velikimi komahami Rozmnozhennyav Avstraliyi sezon rozmnozhennya trivaye z lipnya po gruden Voni buduyut velike gnizdo na derevi poryad z dzherelom vodi na visoti vid 2 do 36 m nad zemleyu mozhut povtorno vikoristovuvati pokinuti gnizda inshih ptahiv Gnizdo vistilayut svizhim listyam evkalipta Zazvichaj u vivodku 3 yajcya Inkubaciya trivaye blizko misyacya Ptashenyata pokrivayutsya pir yam cherez 28 37 dniv pislya viluplennya odnak povnistyu samostijnimi voni stayut cherez shist tizhniv TaksonomiyaVidilyayut trinadcyat pidvidiv Lister 1889 endemik ostrova Rizdva A f wallacii Sharpe 1874 poshirenij na Malih Zondskih ostrovah vid Lomboka na zahodi do Vetara i na shodi A f tjendanae Stresemann 1925 endemik Sumbi A f stresemanni Rensch 1931 poshirenij na ostrovah na pivden vid Sulavesi A f savu Mayr 1941 endemik ostrova A f hellmayri Stresemann 1922 poshirenij na ostrovah Timor i A f buruensis Stresemann 1914 endemik ostrova Buru A f dogwa Rand 1941 poshirenij na pivdni Novoyi Gvineyi A f polycryptus Rothschild e Hartert 1915 poshirenij na shodi Novoyi Gvineyi A f vigilax Wetmore 1926 poshirenij na Novij Kaledoniyi na ostrovah Luajote i Vanuatu A f didimus Mathews 1912 poshirenij vzdovzh tropichnogo uzberezhzhya pivnichnoyi Avstraliyi vid Zahidnoyi Avstraliyi do pivostrova Kejp Jork A f fasciatus Vigors e Horsfield 1827 poshirenij na pivdni Avstraliyi v Tasmaniyi ta na Solomonovih ostrovah A f rosselianus Mayr 1940 endemik ostrova sho v arhipelazi Luyiziada A f natalis inodi rozglyadayut yak pidvid minlivogo yastruba Accipiter hiogaster ZberezhennyaCe chislennij i poshirenij vid MSOP vvazhaye jogo takim sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Odnak deyaki pidvidi yak znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya PrimitkiBirdLife International 2012 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 www birdsinbackyards net Birdlife Australia Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2016 angl IBC The Internet Bird Collection Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 F Gill D Donsker amp P Rasmussen red Hoatzin New World vultures Secretarybird raptors angl IOC World Bird List v10 2 Procitovano 21 zhovtnya 2020 Tim Gregory Jerry Olsen Penny Olsen Brown Goshawk Accipiter fasciatus Global Raptor Information Network angl The Peregrine Fund Procitovano 11 serpnya 2012 PosilannyaBirdLife Australia Profile 7 chervnya 2021 u Wayback Machine Marchant S Higgins P J red 1993 Vol 2 Raptors to Lapwings Melbourne Oxford University Press ISBN 0 19 553069 1 Fotografiyi burogo yastruba eBird angl Cornell Lab of Ornithology