Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вірменія Вірменська Радянська Соціалістична Республіка вірм Հայկակա

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вірменія.

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка  (вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն — Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun, скорочено Вірменська РСР) — республіка у складі колишнього Радянського Союзу.

Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
Армянская Советская Социалистическая Республика
Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն
↓ 1936 – 1991 image image
image image
Прапор Герб
Гімн
image
ВРСР: історичні кордони на карті
Столиця Єреван
Мови вірменська, російська
Форма правління Радянська республіка
Історія
 - Засновано 29 листопада 1936
 - Ліквідовано 23 вересня 1991
Площа 29 800 км2
Населення
 -  3 287 000 осіб
     Густота 110,3 осіб/км² 
Попередник		 Наступник
image Соціалістична Радянська Республіка Вірменія
image Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
Вірменія image
image (1958, 1968), image (1970),

Орден Дружби народів (1972)

image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вірменська Радянська Соціалістична Республіка
Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Проголошена 5 грудня 1936 року.

Уряд

Структура влади у Вірменській РСР була ідентична іншим радянським республікам. Вищим політичним органом республіки була Верховна Рада Вірменської РСР, яка мала в своєму складі вищу судову владу республіки — Верховний Суд. Члени Верховної Ради обирались на 5 років, тоді як регіональні депутати обирались на 2,5 роки. Зазвичай всі депутати були членами КПРС.

Історія

Початок Радянської влади

29 листопада 1920 року на території Східної Вірменії (де перед тим існувала Демократична Республіка Вірменія), зайнятій Червоною Армією, була проголошена Вірменська Радянська Соціалістична Республіка і створений Революційний комітет Вірменії.

2 грудня 1920 в Єревані було підписано угоду між РРФСР і Республікою Вірменією, за якою вся влада перейшла до Ревкому.

Багато вірмен приєдналися до більшовиків, які наступали, включно з 20-ою і 22-ою дивізіями 11 радянської Червоної Армії.

Після цього було підписано , за яким Туреччина поступилася на користь більшовиків Аджарією — в обмін на Карську область Вірменії (сьогодні це турецькі провінції Карс, Иґдир і Ардаган). На територіях, що відійшли до Туреччини, залишилися середньовічна вірменська столиця Ані і духовна святиня вірменського народу — гора Арарат.

Також з волі Й.Сталіна (народного комісара РРФСР у справах національностей) території Нахічевані та Нагорного Карабаху, які 1920 року більшовики обіцяли включити до складу Вірменії, були включені до складу Азербайджанської РСР.

З 12 березня 1922 до 5 грудня 1936 Вірменська РСР входила до складу ЗСФРР разом з Грузинською РСР й Азербайджанською РСР. У цей час вірмени переживали період відносної стабільности. Вірменський алфавіт був реформований; підвищився рівень письменности серед населення.

За часів Сталіна

За часів правління в СРСР Й.Сталіна у Вірменській РСР інтенсивно розвивалася промисловість, було досягнуто загальної грамотности населення, але жорстоко придушувався націоналізм. 1936 року ЗСРФР було скасовано, соціалістичні республіки Вірменія, Азербайджан і Грузія безпосередньо ввійшли до складу СРСР.

Сталін запровадив низку заходів із переслідування Вірменської Апостольської Церкви.

За часів Великого терору десятки тисяч вірмен були страчені та депортовані. 1944 року близько 200,000 вірмен-гемшинів було депортовано з Грузинської РСР до Казахської РСР й Узбецької РСР.

Вірменська імміграція

Республіка зазнала важких втрат після війни, тому Сталін дозволив Вірменії вести відкриту імміграційну політику, діаспорі запропоновано повернутися на Прабатьківщину задля зміцнення її трудових ресурсів. Вірмени, які мешкали у таких країнах, як Кіпр, Франція, Греція, Ірак, Ліван і Сирія, були або жертвами або нащадками жертв геноциду. Їм запропонували переїхати до Вірменії за рахунок Радянського уряду. Приблизно 150,000 вірмен іммігрували до Радянської Вірменії в період з 1946 по 1948 рік. Більшість щойно прибулих говорили , тоді як у Вірменії розмовляли .

За часів Горбачова

Михайло Горбачов розпочав політику гласности та перебудови. Гемшини, яких депортував Сталін у Казахстан, направили запит до уряду щодо переселення у Вірменську РСР. Ця пропозиція була відхилена радянською владою через побоювання конфлікту між мусульманами-гемшинами та християнами-вірменами. Але інші події, які сталися у цей час, зробили етнічні зіткнення між християнами-вірменами та мусульманами неминучими.

Нагорний Карабах, який більшовики обіцяли Вірменії, але Сталін передав у склад Азербайджанської РСР, розпочав мирний, демократичний рух об'єднання области з Вірменією. Більшість вірменського населення в області стверджувала, що вони побоюються примусової ісламізації регіону. 20 лютого 1988 р. вірменські депутати Національної Ради Нагорного Карабаху проголосували за об'єднання регіону з Вірменією . Відбулися демонстрації в Єревані на підтримку карабаських вірмен. Азербайджанські керманичі закликали до контрдемонстрацій, які вилилися у погроми вірмен в місті Сумгаїт.

Незабаром спалахнули етнічні заворушення між вірменами й азербайджанцями у місцях спільного проживання. Горбачову було надіслано офіційне письмове прохання щодо об'єднання Нагорного Карабаху з Вірменією, проте клопотання було відхилене навесні 1988 р.

Незалежність

5 травня 1990 року була створена Нова (НВА), не підконтрольна Радянській Армії. 28 травня планувалося святкування річниці створення ДРВ. 27 травня спалахнули бойові дії між НВА та військами МВС СРСР, внаслідок чого загинули 5 вірмен, а свято довелося скасувати.

23 серпня 1990 Вірменська РСР перейменована на Республіку Вірменія, але лишилася у складі СРСР до офіційного проголошення незалежності в 1991 році.

16 березня 1991 Вірменія (разом з країнами Балтії, Грузією та Молдовою) бойкотувала референдум щодо збереження СРСР (78% всіх виборців у регіонах, де референдум відбувся, проголосували за збереження Радянського Союзу). 23 серпня 1991 Вірменія оголосила незалежність від СРСР.

Див. також

Примітки

  1. (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Soviet Armenia: Division and Inner Politics of the Government. Armenian Soviet Encyclopedia vol. xii. Yerevan, Armenian SSR 1987 pp. 11-12
  2. (вірм.) Hambartsumyan, Victor et al. Armenians Units in the Red Army. Soviet Armenian Encyclopedia. Yerevan, Armenian SSR, 1979 pp. 330–331
  3. . Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 27 січня 2007.
  4. Dekmejian. The Armenian People, p. 416
  5. Karagiannis, Emmanuel (2002). Energy and Security in the Caucasus. Routledge (UK). с. 37. ISBN .
  6. Potier, Tim (2001). Conflict in Nagorno-Karabakh, Abkhazia, and South Ossetia: A Legal Appraisal. Martinus Nijhoff Publishers. с. 6. ISBN .
  7. . Архів оригіналу за 16 листопада 2005. Процитовано 6 лютого 2007. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmeniya Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika virm Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն Haykakan Sovetakan Sotsialistakan Hanrapetutyun skorocheno Virmenska RSR respublika u skladi kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika Armyanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն 1936 1991Prapor GerbGimnVRSR istorichni kordoni na kartiStolicya YerevanMovi virmenska rosijskaForma pravlinnya Radyanska respublikaIstoriya Zasnovano 29 listopada 1936 Likvidovano 23 veresnya 1991Plosha 29 800 km2Naselennya 3 287 000 osib Gustota 110 3 osib km Poperednik NastupnikSocialistichna Radyanska Respublika VirmeniyaZakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika Virmeniya 1958 1968 1970 Orden Druzhbi narodiv 1972 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virmenska Radyanska Socialistichna RespublikaIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Progoloshena 5 grudnya 1936 roku UryadStruktura vladi u Virmenskij RSR bula identichna inshim radyanskim respublikam Vishim politichnim organom respubliki bula Verhovna Rada Virmenskoyi RSR yaka mala v svoyemu skladi vishu sudovu vladu respubliki Verhovnij Sud Chleni Verhovnoyi Radi obiralis na 5 rokiv todi yak regionalni deputati obiralis na 2 5 roki Zazvichaj vsi deputati buli chlenami KPRS IstoriyaPochatok Radyanskoyi vladi 29 listopada 1920 roku na teritoriyi Shidnoyi Virmeniyi de pered tim isnuvala Demokratichna Respublika Virmeniya zajnyatij Chervonoyu Armiyeyu bula progoloshena Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika i stvorenij Revolyucijnij komitet Virmeniyi 2 grudnya 1920 v Yerevani bulo pidpisano ugodu mizh RRFSR i Respublikoyu Virmeniyeyu za yakoyu vsya vlada perejshla do Revkomu Bagato virmen priyednalisya do bilshovikiv yaki nastupali vklyuchno z 20 oyu i 22 oyu diviziyami 11 radyanskoyi Chervonoyi Armiyi Pislya cogo bulo pidpisano za yakim Turechchina postupilasya na korist bilshovikiv Adzhariyeyu v obmin na Karsku oblast Virmeniyi sogodni ce turecki provinciyi Kars Igdir i Ardagan Na teritoriyah sho vidijshli do Turechchini zalishilisya serednovichna virmenska stolicya Ani i duhovna svyatinya virmenskogo narodu gora Ararat Takozh z voli J Stalina narodnogo komisara RRFSR u spravah nacionalnostej teritoriyi Nahichevani ta Nagornogo Karabahu yaki 1920 roku bilshoviki obicyali vklyuchiti do skladu Virmeniyi buli vklyucheni do skladu Azerbajdzhanskoyi RSR Z 12 bereznya 1922 do 5 grudnya 1936 Virmenska RSR vhodila do skladu ZSFRR razom z Gruzinskoyu RSR j Azerbajdzhanskoyu RSR U cej chas virmeni perezhivali period vidnosnoyi stabilnosti Virmenskij alfavit buv reformovanij pidvishivsya riven pismennosti sered naselennya Za chasiv Stalina Za chasiv pravlinnya v SRSR J Stalina u Virmenskij RSR intensivno rozvivalasya promislovist bulo dosyagnuto zagalnoyi gramotnosti naselennya ale zhorstoko pridushuvavsya nacionalizm 1936 roku ZSRFR bulo skasovano socialistichni respubliki Virmeniya Azerbajdzhan i Gruziya bezposeredno vvijshli do skladu SRSR Stalin zaprovadiv nizku zahodiv iz peresliduvannya Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi Za chasiv Velikogo teroru desyatki tisyach virmen buli stracheni ta deportovani 1944 roku blizko 200 000 virmen gemshiniv bulo deportovano z Gruzinskoyi RSR do Kazahskoyi RSR j Uzbeckoyi RSR Virmenska immigraciya Respublika zaznala vazhkih vtrat pislya vijni tomu Stalin dozvoliv Virmeniyi vesti vidkritu immigracijnu politiku diaspori zaproponovano povernutisya na Prabatkivshinu zadlya zmicnennya yiyi trudovih resursiv Virmeni yaki meshkali u takih krayinah yak Kipr Franciya Greciya Irak Livan i Siriya buli abo zhertvami abo nashadkami zhertv genocidu Yim zaproponuvali pereyihati do Virmeniyi za rahunok Radyanskogo uryadu Priblizno 150 000 virmen immigruvali do Radyanskoyi Virmeniyi v period z 1946 po 1948 rik Bilshist shojno pribulih govorili todi yak u Virmeniyi rozmovlyali Za chasiv Gorbachova Mihajlo Gorbachov rozpochav politiku glasnosti ta perebudovi Gemshini yakih deportuvav Stalin u Kazahstan napravili zapit do uryadu shodo pereselennya u Virmensku RSR Cya propoziciya bula vidhilena radyanskoyu vladoyu cherez poboyuvannya konfliktu mizh musulmanami gemshinami ta hristiyanami virmenami Ale inshi podiyi yaki stalisya u cej chas zrobili etnichni zitknennya mizh hristiyanami virmenami ta musulmanami neminuchimi Nagornij Karabah yakij bilshoviki obicyali Virmeniyi ale Stalin peredav u sklad Azerbajdzhanskoyi RSR rozpochav mirnij demokratichnij ruh ob yednannya oblasti z Virmeniyeyu Bilshist virmenskogo naselennya v oblasti stverdzhuvala sho voni poboyuyutsya primusovoyi islamizaciyi regionu 20 lyutogo 1988 r virmenski deputati Nacionalnoyi Radi Nagornogo Karabahu progolosuvali za ob yednannya regionu z Virmeniyeyu Vidbulisya demonstraciyi v Yerevani na pidtrimku karabaskih virmen Azerbajdzhanski kermanichi zaklikali do kontrdemonstracij yaki vililisya u pogromi virmen v misti Sumgayit Nezabarom spalahnuli etnichni zavorushennya mizh virmenami j azerbajdzhancyami u miscyah spilnogo prozhivannya Gorbachovu bulo nadislano oficijne pismove prohannya shodo ob yednannya Nagornogo Karabahu z Virmeniyeyu prote klopotannya bulo vidhilene navesni 1988 r Nezalezhnist 5 travnya 1990 roku bula stvorena Nova NVA ne pidkontrolna Radyanskij Armiyi 28 travnya planuvalosya svyatkuvannya richnici stvorennya DRV 27 travnya spalahnuli bojovi diyi mizh NVA ta vijskami MVS SRSR vnaslidok chogo zaginuli 5 virmen a svyato dovelosya skasuvati 23 serpnya 1990 Virmenska RSR perejmenovana na Respubliku Virmeniya ale lishilasya u skladi SRSR do oficijnogo progoloshennya nezalezhnosti v 1991 roci 16 bereznya 1991 Virmeniya razom z krayinami Baltiyi Gruziyeyu ta Moldovoyu bojkotuvala referendum shodo zberezhennya SRSR 78 vsih viborciv u regionah de referendum vidbuvsya progolosuvali za zberezhennya Radyanskogo Soyuzu 23 serpnya 1991 Virmeniya ogolosila nezalezhnist vid SRSR Div takozhSRSR Administrativnij podil SRSRPrimitki virm Hambartsumyan Victor et al Soviet Armenia Division and Inner Politics of the Government Armenian Soviet Encyclopedia vol xii Yerevan Armenian SSR 1987 pp 11 12 virm Hambartsumyan Victor et al Armenians Units in the Red Army Soviet Armenian Encyclopedia Yerevan Armenian SSR 1979 pp 330 331 Arhiv originalu za 19 lipnya 2010 Procitovano 27 sichnya 2007 Dekmejian The Armenian People p 416 Karagiannis Emmanuel 2002 Energy and Security in the Caucasus Routledge UK s 37 ISBN 0700714812 Potier Tim 2001 Conflict in Nagorno Karabakh Abkhazia and South Ossetia A Legal Appraisal Martinus Nijhoff Publishers s 6 ISBN 9041114777 Arhiv originalu za 16 listopada 2005 Procitovano 6 lyutogo 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka

Дата публікації:
Топ