Вели́ка Березови́ця — селище в Україні, центр Великоберезовицької селищної громади у Тернопільському районі Тернопільської області. Південне передмістя Тернополя (6 км від центру міста), входить до Тернопільської міської агломерації.
смт Велика Березовиця | |
---|---|
Загальний вигляд селища | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Великоберезовицька селищна громада |
Рада | Великоберезовицька селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | смт Велика Березовиця |
Основні дані | |
Засноване | 1611 |
Статус | із 06.07.1957 року |
Площа | 2.4 км² |
Населення | ▲ 8391 (01.01.2019) |
Густота | 3444,1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47724—47725 |
Телефонний код | +380 352 |
Географічні координати | 49°29′47″ пн. ш. 25°36′32″ сх. д. / 49.49639° пн. ш. 25.60889° сх. д.Координати: 49°29′47″ пн. ш. 25°36′32″ сх. д. / 49.49639° пн. ш. 25.60889° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 305 м |
Водойма | р. Серет
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Березовиця-Острів |
До райцентру: | |
- фізична: | 1 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 1 км |
Селищна влада | |
Адреса | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
Голова селищної ради | Ілля Ігорович Костюк |
Вебсторінка | Великоберезовицька селищна рада |
Карта | |
Велика Березовиця | |
Велика Березовиця | |
Велика Березовиця у Вікісховищі |
Розташоване в центрі району на лівому і (частково) правому березі річки Серету. Через селище проходять важливі транспортні артерії — залізнична лінія Тернопіль — Чортків і автошлях E85 Тернопіль — Чернівці. До 2020 центр селищної ради, якій було підпорядковане село Кип'ячка.
Об'єкти природно-заповідного фонду
У селищі на вул. Зеленій, за 100 м на схід від колії є гідрологічна пам'ятка природи Джерело Пресвятої Трійці.
Вулиці
У Великій Березовиці налічується 49 вулиць і 2 провулки: вул. Березова, вул. Богдана Хмельницького, вул. Богдана Хмельницького бічна, вул. Братів Підгайних, вул. Василя Стуса, вул. Весняна, вул. Вишнева, вул. Вячеслава Чорновола, вул. Гагаріна, вул. Гаївська, вул. Галицька, вул. Гетьмана Мазепи, вул. Глибока, вул. Глибока бічна, вул. Дружби, вул. Дружби бічна, вул. Дубрівська, вул. Дубрівська бічна, вул. Енергетична, вул. Заводська, вул. Зелена, вул. Злуки, вул. Івана Франка, вул. Козацька, вул. Ланова, вул. Левка Крупи, вул. Лесі Українки, вул. Лугова, вул. Медова, вул. Микулинецька, вул. Миру, вул. Миру бічна, вул. Молодіжна, вул. Набережна, вул. Національного Відродження, вул. Перемоги, вул. Петриківська, вул. Підгірна, вул. Подільська, вул. Польова, вул. Родини Ґеретів, вул. Садова, вул. Січових Стрільців, вул. Сонячна, вул. Степана Бандери, вул. Степова, вул. Трудова, вул. Чумацька, вул. Шевченка, пров. Богдана Хмельницького, пров. Микулинецький.
Населення
Населення у Великій Березовиці зростає з одними із найшвидших темпів у області. Станом на 1973 рік тут проживало 3 358 мешканців, 6,7 тис. осіб (2003), 7 249 осіб (2011), 7 972 осіб (2015), 8 207 осіб (2017), 8 266 осіб (2018). Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 8 391 осіб.
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 6 462 | 99,37 % |
Інші | 41 | 0,63 % |
Разом | 6 503 | 100,00 % |
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Великій Березовиці:
- бабура (згрубіла назва баби);
- базьки (вербові котики);
- бараболяник (млинець із тертої картоплі);
- баранчик (галушка з тертої картоплі й борошна);
- бас (частина комина на горищі);
- без (бузина);
- булавий (буланий);
- бурачанка (гичка буряків);
- вербівка (вид гриба);
- вожій (опік);
- вослін (ослін);
- вуянця (дружина брата матері);
- гакувати (розпушувати землю; переорювати першу оранку);
- глиця (поперечна планка в бороні)
- глійниці (бокова дошка у возі, яку закладають, коли возять гній);
- ґладіюс (гладіолус);
- дідура (згрубіла назва діда);
- довбак (дятел);
- дуга (веселка);
- жвачка (жуйка);
- запілє (місце у стодолі, де складають снопи);
- катанка (піджак);
- квасок (щавель);
- клень (головень);
- коваль (мурашка);
- копальник (копач);
- копаниці (полоз у санях);
- копела (короткий брусок, який з'єднує полози саней);
- коровицє (рижик);
- косатиня (півники);
- малькут, малькутник (шульга);
- мамура (згрубіла назва матері);
- мамця (пестлива назва мами);
- ментуз (минь);
- начинє (скручені нитки, між якими пропускають пряжу, їх закріплюють на двох дерев'яних планках ткацького верстата);
- півшнурок (міра площі поля, що дорівнює 0,55 га);
- підпенюк (опеньок);
- полуйка (міра пряжі, що дорівнює 10 пасмам);
- просянка (солома із проса);
- пужак (держак батога);
- п'ятка (полоз у санях);
- редьква (редька);
- різоха (осока);
- роздойма (роззява);
- рощехі (відгалуження стовбура дерева);
- світилка (весільна дружка нареченого);
- сволок (брус, що підтримує стелю);
- стрихач (сніпок для покриття даху, зокрема рогів, країв);
- толока (гуртова поміч сусідові);
- фуґ (прилад, яким вирізують рівні рівчаки);
- фузия (рушниця);
- хрестовина (деталь, що з'єднує задню вісь воза з розворою);
- цап (козел для різання дров);
- цісьов (вигук, який уживають, щоб підкликати коня);
- шпроца (рогатка).
Історія
У селищі виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезоліту, ранньозалізної доби, черняхівської культури.
Історична дата утворення — 1611 рік.
Перші письмові згадки зафіксовані в архівних документах датуються 1458 та 1474 р. Першими відомими власниками були представники роду Бучацьких гербу Абданк, згодом село переходило у володіння Баворовських (зокрема, Миколая, сина коронного писаря Вацлава), Каковських, , Коритовських, Яніцких, Ґужковських.
У 1770 р. половину мешканців села винищила епідемія холери. Станом на 1776 р. у селі нараховувалось 148 будинків, а 1866 р. — 253 будинки. Наприкінці XVIII ст. вже мала означення «Велика». У 1831 р. до села знову навідалась епідемія холери, яка забрала чимало життів. З 1848 р. діє початкова школа. У 1880 році селі налічувалось 1489 мешканців, з них 1386 українці, 79 поляків і 24 євреї. У 1891 р. четверту частину села знищив буревій, загинуло багато людей і тварин. Тоді ж зафіксовано наявність 6 корчем і 1 фільварка. На початку 1897 р. відкрито залізничну колію на Ходорів зі станцією Березовиця-Острів, яку у 1928-30 рр., польська влада дещо розбудувала і розширила. Згідно з переписом кінця 1900 р. село мало 2347 гектарів землі, та 97 га лісу, нараховувалося 303 будинки, 1761 мешканець, з яких 850 чоловіків та 911 жінок; 58 євреїв. Село поділено на два фільварки. Поляків було 1496 (85,0%), 253 українців (14,4%) і 12 євреїв (0,1%).
Перша світова війна принесла селу багато біди і розрух. Так, у 1914 р. в селі відбувся бій, що тривав 5 годин, від обстрілу російської артилерії загорілася церква Вознесіння, а опісля солдати спалили 85 господарств, воєнні втрати села становили близько 250 осіб. У лавах Січових Стрільців, згідно з розповідями односельчан, служило близько 20 чоловіків та стільки ж в УГА.
У червні 1919 р. з південного боку села відбувся бій частин УГА з польською армією, у ході якого мав місце значний артилерійський обстріл.
У другій половині 1920-х рр. активізується діяльність націоналістичного руху ОУН. Згідно з офіційним переписом 1921 р. у селі нараховувалось 1547 мешканців, з них 727 чоловіків і 810 жінок; мешканці мали 388 житлових будинків, територія громади становила 2,347 км².
Діяли: кооперативи «Селянська Спілка», «Надія», аматорський театральний гурток, українські товариства: «Просвіта», «Січ», «ім. Михайла Качковського», «Пожежна охорона», «Каменярі», «Сокіл», «Луг», «Рідна Школа», «Сільський Господар», співацько-музичне тов. «Трембіта», «Союз Українок»; польські товариства: «Школи Людовей» (Народної Школи), «Кулко Рольніче» (Рільничий Гурток), «Звйонзек Стшелєц» (тов. «Стрілець»), «Коло Сільських Господинь».
У 1934 р. польська влада провела адміністративну реформу. внаслідок якої до збірної ґміни Велика Березовиця належали громади: Велика Березовиця, Буцнів, Серединки, Острів та Петриків. Станом на 1936 р. у селі нараховувалось 385 будинків, з яких 300 українських, 82 польських і 3 єврейські. У період з 1936 по 1938 рр. з ініціативи тов. «Просвіта» та зусиллями усієї громади села зводився Народний Дім (будинок культури). Тоді ж коштом польської влади і приватних інвесторів засновано і зведено цукровий завод «Поділля». У період ІІ світової війни у збройних формуваннях «Нахтігаль», «Роланд» та дивізії «Галичина» служило близько 35 осіб, а в УПА близько 22 особи.
Упродовж 1939—1949 рр. радянською владою із села вивезено близько 20 родин, репресовано понад 20 осіб. У 1940 р. з цукрозаводу демонтовано і вивезено найновіше устаткування, щойно встановлене в 1938—1939 рр. На фронті воювало близько 70 жителів села, 27 з них загинуло, 23 нагороджено орденами та медалями. У 1939—1941 та з 1945 р. діяв колгосп, спочатку як ім. М. Хрущова, а пізніше перейменований у «Поділля». Електрифікацію проведено в 1949, радіо і газ на початку 1950-х рр. У 1958 р. північну частину території селища приєднано до м. Тернопіль. Протягом 1965—1966 рр. у центрі села проведено роботи по зміні русла річки Серет та зведено бетонний міст. У 1968 р. налічувалося 750 дворів та 2713 мешканців. Найбільш розбудовується у період 1950-1970-ті рр. та 2005—2010 рр.
Починаючи з 1989 р. діють осередки «Народного Руху» і «Союзу Українок», функціонує селищний хор, якому у 1993 р. присвоєно звання «Аматорського Народного Хору». Діють підприємства: ВАТ «Комбінат Будіндустрія» (збірний залізобетон), ВАТ «Тернопільвтормет» (переробка металобрухту), ТОВ «Тотус» (пінополіуретан, пружинні блоки), та інші.
Релігія
У селищі є п'ять культових споруд, чотири з яких (храми) — діючі:
- церква Вознесіння Господнього УГКЦ, будівництво якого тривало у 1859—1861 рр., у квітні 1861 освячено. Після обстрілу і пожежі, під час Першої світової війни в 1914, був зруйнований на 80 %, відбудовувався у період 1921—1926 рр. У свій час його відвідали митрополити: Йосиф (Сембратович), Андрей (Шептицький), та єпископ, блаженний Никита (Будка).
- церква Святого Володимира УГКЦ, збудована у 1993—1998 рр., парохи о. Святослав Ласковий, о. Ігор Драпак.
- каплиця римо-католицької громади, будівництво якої розпочато і завершено у 1899 р. Перед нею, у 1933 р., зведено кам'яну дзвіницю. У 1945—1970 рр. використовувалась під склад міндобрив, згодом передано скульптору Миколі Невеселому під майстерню.
- церква Святих Бориса і Гліба УГКЦ (вул. Енергетична), збудована в період 2009—2011 рр., завершена.
- церква Святого Апостола Юди Тадея, збудована у 2020-2021 рр., завершена
Діють Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого та Українська Лютеранська Богословська Семінарія Святої Софії.
- Церква Вознесіння Господнього
- Каплиця Св. Юди Тадея біля церкви Вознесіння Господнього
- Дзвіниця церкви Вознесіння Господнього
- Римо-католицька каплиця
Транспортне сполучення
У селище регулярно курсують автобуси, з'єднуючи В. Березовицю із більшістю мікрорайонів Тернополя.
А саме маршрутні таксі № 5,5а,8,18 , 31 та тролейбус № 8 (курсує за маршрутом вул. Володимира Великого — Газопровід)
Пам'ятники
- Пам'ятний знак на честь врятування дочки місцевого пана від вовків (XVIII ст.) — пам'ятка історії місцевого значення.
Споруджено пам'ятники:
- полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1989) і
- Тарасу Шевченку (1993, скульптор обох — Микола Невеселий),
- насипана символічна могила полеглим за волю України (1990).
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований за мостом через р. Серет.
Встановлений 1993 р. Скульптор – М. Невеселий.
Скульптура – карбована мідь, постамент – бетон.
Скульптура – 4 м, постамент – 1,2 м.
Соціальна сфера
В селищі знаходиться Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого, діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, початкова школа, (дошкільний заклад) «Кобзарик», будинок культури, бібліотека, Фельдшерсько-акушерський пункт, два поштові відділення, ветлікарня, 6 магазинів, ресторан «Пролісок», бар Сюрприз.
Діти з села беруть участь у ансамблі «Диво-струни».
Відомі люди
Народилися
- Сіправський Роман (нар. 22.05.86) Майстер спорту міжнародного рівня. Три разовий Чемпіон світу з гирьового спорту , дворазовий в складі збірної України у командній естафеті на чемпіонаті світу золото та срібло. Чемпіон Європи. Багаторазовий чемпіон України
- Михайло Кріса (псевдо «Кобзар»; 1922—1952) — керівник боївки ОУН, що діяла у Київській області до весни 1952 року;
- Левко Крупа (1943—2000) — український поет, драматург, громадський діяч;
- Любомир Крупа (1975—2023)— український військовик, заступник голови Тернопільської обласної ради (2015—2020).
- Василь (Мендрунь) (нар. 1946) — український священик та поет;
- Микола Пачовський (1894—1968) — стрілець УСС, хорунжий УГА; брав участь у піднятті національної фани (прапора) України над ратушею Львова 1 листопада 1918 року під час Листопадового чину;
- Теодозія Підгайна-Гуляк (1921—1947) — діячка ОУН, дружина провідника ОУН Тернопільської області Юліяна Гуляка;
- Роман Рогатинський (нар. 1955) — український вчений у галузі механіки, доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи ТНТУ;
- Микола Тимчак (нар. 1956) — український поет, художник, скульптор, автор та виконавець пісень;
- Іванка Чобанюк (нар. 1993) — український медик, волонтер АТО, Народний герой України;
- Світлана Ястремська (нар. 1970) — український вчений у галузі медицини, кандидат біологічних наук, директор навчально-наукового інституту медсестринства ТДМУ.
Проживали та працювали
- (29.09.1891— 10.03.1961) — поручник Українських Січових Стрільців, сотник Української Галицької армії, голова Крайового товариства , директор цукроварні у с. Великий Березовець, останні роки життя мешкав у Канаді, у Торонто. Мирон Луцький рідний брат , відомого політичного, громадського, військового діяча, кооператора, публіциста, поета, старшини з особливих доручень при штабі Головного Отамана Симона Петлюри, посла до польського сейму (1928-1935) та сенату (1935-1939);
- Ігор Ґерета (1938—2002) — український археолог, мистецтвознавець, культуролог, громадсько-політичний діяч, член НСХУ та почесний член НСКУ, син П. Ґерети;
- о. Петро Ґерета (1902—1974) — український священик, поет і композитор, суспільно-громадський діяч, батько Ігоря Ґерети;
- Надія Пасєчко (нар. 1959) — український вчений у галузі медицини;
- Олена Підгрушна — українська біатлоністка, Олімпійська чемпіонка, заслужений майстер спорту України;
- Іван Сірант (1887—1942) — вояк УГА, невтомний активний націонал-патріотичний, просвітницький та суспільно-громадський діяч;
- о. Йосиф Скоморовський (1815—1891) — український священик, суспільно-громадський діяч, укладач рукописного 5-томного українсько-польського словника.
Перебували
- Леонід Кравчук — державно-політичний діяч, перший Президент України.
Фотогалерея
- вигляд на праву частину села
- вигляд на ліву частину села
- вигляд на мікрорайон кемпінг
- Автошлях М 19 в межах Великої Березовиці
- Залізнична станція
- Серет біля Великої Березовиці
- р. Серет, Круча
- Круча, р. Серет
Примітки
- Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1957. — № 6 (30 липня). — С. 147.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- На Тернопільщині обрано наймолодшого селищного голову на YouTube // ТТБ, 18 листопада 2015.
- Селищ міського типу більше не буде - Зеленський підписав закон про дерадянізацію адмінустрою. www.ukrinform.ua (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 24 березня 2024.
- смт Велика Березовиця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- []
- Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 1. — S. 132. (пол.)
- Berezowica wielka… — S. 143.
- . Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 14 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 103. : іл. —
- Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 19 серпня 1994 року № 14.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 25 липня 2012.
- У Тернополі вшанували пам'ять загиблого на війні Любомира Крупу. Великоберезовицька громада (uk-ua) . 23 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
- КРУПА Любомир Левкович. Тернопільщина (укр.). 19 березня 2024. Процитовано 24 березня 2024.
- Х. Весна. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — .
- Тернопільська міська рада [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Центральна виборча комісія.
Джерела
- Бармак М., Бармак О. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
- Козуляк В., Кручовий Ю. Березовиця Велика // Шляхами Золотого Поділля. — Т. 3[недоступне посилання з червня 2019]. — Філадельфія, 1983. — С. 336.
- Мельничук Б., Уніят В. Велика Березовиця. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 235—236. — .
- Тернопілля: сторінки історії / наук. колегія під керівництвом М. М. Алексієвець // Тернопіль, 1995.
- Хортик О. Нарис минувшини селища Велика Березовиця[недоступне посилання з травня 2019]. — Т. : [б. в.], 2006. — 283 с.: іл.
- Akta grodzkie i ziemskie… t. XII. — Lwów, 1887. (пол.)
- Berezowica 2.) B. wielka, wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 143. (пол.) — S. 143. (пол.)
- Satke W. 547. Berezowica wielka // Powiat Tarnopolski pod względem geograficzno-statystycznym. — Tarnopol, 1895. — S. 226. (пол.)
- Метрична книга народжень жителів села В. Березовиця за 1866-1901, https://www.familysearch.org/records/images/image-details?page=1&place=7919292&rmsId=M9MK-7V9&imageIndex=2&singleView=true
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Українці відзначають День Хрещення Київської Русі-України та День рівноапостольного князя Володимира на YouTube // Телекомпанія TV-4, 28 липня 2015 |
- Сайт села [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezovicya znachennya Veli ka Berezovi cya selishe v Ukrayini centr Velikoberezovickoyi selishnoyi gromadi u Ternopilskomu rajoni Ternopilskoyi oblasti Pivdenne peredmistya Ternopolya 6 km vid centru mista vhodit do Ternopilskoyi miskoyi aglomeraciyi smt Velika Berezovicya Zagalnij viglyad selishaZagalnij viglyad selisha Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Velikoberezovicka selishna gromada Rada Velikoberezovicka selishna rada Kod KATOTTG Oblikova kartka smt Velika Berezovicya Osnovni dani Zasnovane 1611 Status iz 06 07 1957 roku Plosha 2 4 km Naselennya 8391 01 01 2019 Gustota 3444 1 osib km Poshtovij indeks 47724 47725 Telefonnij kod 380 352 Geografichni koordinati 49 29 47 pn sh 25 36 32 sh d 49 49639 pn sh 25 60889 sh d 49 49639 25 60889 Koordinati 49 29 47 pn sh 25 36 32 sh d 49 49639 pn sh 25 60889 sh d 49 49639 25 60889 Visota nad rivnem morya 305 m Vodojma r Seret Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Berezovicya Ostriv Do rajcentru fizichna 1 km Do obl centru fizichna 1 km Selishna vlada Adresa 47724 Ternopilska oblast Ternopilskij rajon selishe Velika Berezovicya vul S Banderi 26 Golova selishnoyi radi Illya Igorovich Kostyuk Vebstorinka Velikoberezovicka selishna rada Karta Velika Berezovicya Velika Berezovicya Velika Berezovicya u Vikishovishi Roztashovane v centri rajonu na livomu i chastkovo pravomu berezi richki Seretu Cherez selishe prohodyat vazhlivi transportni arteriyi zaliznichna liniya Ternopil Chortkiv i avtoshlyah E85 Ternopil Chernivci Do 2020 centr selishnoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Kip yachka Ob yekti prirodno zapovidnogo fonduU selishi na vul Zelenij za 100 m na shid vid koliyi ye gidrologichna pam yatka prirodi Dzherelo Presvyatoyi Trijci VuliciU Velikij Berezovici nalichuyetsya 49 vulic i 2 provulki vul Berezova vul Bogdana Hmelnickogo vul Bogdana Hmelnickogo bichna vul Brativ Pidgajnih vul Vasilya Stusa vul Vesnyana vul Vishneva vul Vyacheslava Chornovola vul Gagarina vul Gayivska vul Galicka vul Getmana Mazepi vul Gliboka vul Gliboka bichna vul Druzhbi vul Druzhbi bichna vul Dubrivska vul Dubrivska bichna vul Energetichna vul Zavodska vul Zelena vul Zluki vul Ivana Franka vul Kozacka vul Lanova vul Levka Krupi vul Lesi Ukrayinki vul Lugova vul Medova vul Mikulinecka vul Miru vul Miru bichna vul Molodizhna vul Naberezhna vul Nacionalnogo Vidrodzhennya vul Peremogi vul Petrikivska vul Pidgirna vul Podilska vul Polova vul Rodini Geretiv vul Sadova vul Sichovih Strilciv vul Sonyachna vul Stepana Banderi vul Stepova vul Trudova vul Chumacka vul Shevchenka prov Bogdana Hmelnickogo prov Mikulineckij NaselennyaNaselennya u Velikij Berezovici zrostaye z odnimi iz najshvidshih tempiv u oblasti Stanom na 1973 rik tut prozhivalo 3 358 meshkanciv 6 7 tis osib 2003 7 249 osib 2011 7 972 osib 2015 8 207 osib 2017 8 266 osib 2018 Stanom na 1 sichnya 2019 roku naselennya stanovit 8 391 osib Mova Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 6 462 99 37 Inshi 41 0 63 Razom 6 503 100 00 U seli pobutuye govirka naddnistryanskogo govoru Do Naddnistryanskogo regionalnogo slovnika vneseno taki slova ta frazeologizmi vzhivani u Velikij Berezovici babura zgrubila nazva babi bazki verbovi kotiki barabolyanik mlinec iz tertoyi kartopli baranchik galushka z tertoyi kartopli j boroshna bas chastina komina na gorishi bez buzina bulavij bulanij burachanka gichka buryakiv verbivka vid griba vozhij opik voslin oslin vuyancya druzhina brata materi gakuvati rozpushuvati zemlyu pereoryuvati pershu oranku glicya poperechna planka v boroni glijnici bokova doshka u vozi yaku zakladayut koli vozyat gnij gladiyus gladiolus didura zgrubila nazva dida dovbak dyatel duga veselka zhvachka zhujka zapilye misce u stodoli de skladayut snopi katanka pidzhak kvasok shavel klen goloven koval murashka kopalnik kopach kopanici poloz u sanyah kopela korotkij brusok yakij z yednuye polozi sanej korovicye rizhik kosatinya pivniki malkut malkutnik shulga mamura zgrubila nazva materi mamcya pestliva nazva mami mentuz min nachinye skrucheni nitki mizh yakimi propuskayut pryazhu yih zakriplyuyut na dvoh derev yanih plankah tkackogo verstata pivshnurok mira ploshi polya sho dorivnyuye 0 55 ga pidpenyuk openok polujka mira pryazhi sho dorivnyuye 10 pasmam prosyanka soloma iz prosa puzhak derzhak batoga p yatka poloz u sanyah redkva redka rizoha osoka rozdojma rozzyava roshehi vidgaluzhennya stovbura dereva svitilka vesilna druzhka narechenogo svolok brus sho pidtrimuye stelyu strihach snipok dlya pokrittya dahu zokrema rogiv krayiv toloka gurtova pomich susidovi fug prilad yakim virizuyut rivni rivchaki fuziya rushnicya hrestovina detal sho z yednuye zadnyu vis voza z rozvoroyu cap kozel dlya rizannya drov cisov viguk yakij uzhivayut shob pidklikati konya shproca rogatka IstoriyaU selishi viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu mezolitu rannozaliznoyi dobi chernyahivskoyi kulturi Istorichna data utvorennya 1611 rik Pershi pismovi zgadki zafiksovani v arhivnih dokumentah datuyutsya 1458 ta 1474 r Pershimi vidomimi vlasnikami buli predstavniki rodu Buchackih gerbu Abdank zgodom selo perehodilo u volodinnya Bavorovskih zokrema Mikolaya sina koronnogo pisarya Vaclava Kakovskih Koritovskih Yanickih Guzhkovskih U 1770 r polovinu meshkanciv sela vinishila epidemiya holeri Stanom na 1776 r u seli narahovuvalos 148 budinkiv a 1866 r 253 budinki Naprikinci XVIII st vzhe mala oznachennya Velika U 1831 r do sela znovu navidalas epidemiya holeri yaka zabrala chimalo zhittiv Z 1848 r diye pochatkova shkola U 1880 roci seli nalichuvalos 1489 meshkanciv z nih 1386 ukrayinci 79 polyakiv i 24 yevreyi U 1891 r chetvertu chastinu sela znishiv burevij zaginulo bagato lyudej i tvarin Todi zh zafiksovano nayavnist 6 korchem i 1 filvarka Na pochatku 1897 r vidkrito zaliznichnu koliyu na Hodoriv zi stanciyeyu Berezovicya Ostriv yaku u 1928 30 rr polska vlada desho rozbuduvala i rozshirila Zgidno z perepisom kincya 1900 r selo malo 2347 gektariv zemli ta 97 ga lisu narahovuvalosya 303 budinki 1761 meshkanec z yakih 850 cholovikiv ta 911 zhinok 58 yevreyiv Selo podileno na dva filvarki Polyakiv bulo 1496 85 0 253 ukrayinciv 14 4 i 12 yevreyiv 0 1 Persha svitova vijna prinesla selu bagato bidi i rozruh Tak u 1914 r v seli vidbuvsya bij sho trivav 5 godin vid obstrilu rosijskoyi artileriyi zagorilasya cerkva Voznesinnya a opislya soldati spalili 85 gospodarstv voyenni vtrati sela stanovili blizko 250 osib U lavah Sichovih Strilciv zgidno z rozpovidyami odnoselchan sluzhilo blizko 20 cholovikiv ta stilki zh v UGA U chervni 1919 r z pivdennogo boku sela vidbuvsya bij chastin UGA z polskoyu armiyeyu u hodi yakogo mav misce znachnij artilerijskij obstril U drugij polovini 1920 h rr aktivizuyetsya diyalnist nacionalistichnogo ruhu OUN Zgidno z oficijnim perepisom 1921 r u seli narahovuvalos 1547 meshkanciv z nih 727 cholovikiv i 810 zhinok meshkanci mali 388 zhitlovih budinkiv teritoriya gromadi stanovila 2 347 km Diyali kooperativi Selyanska Spilka Nadiya amatorskij teatralnij gurtok ukrayinski tovaristva Prosvita Sich im Mihajla Kachkovskogo Pozhezhna ohorona Kamenyari Sokil Lug Ridna Shkola Silskij Gospodar spivacko muzichne tov Trembita Soyuz Ukrayinok polski tovaristva Shkoli Lyudovej Narodnoyi Shkoli Kulko Rolniche Rilnichij Gurtok Zvjonzek Stshelyec tov Strilec Kolo Silskih Gospodin U 1934 r polska vlada provela administrativnu reformu vnaslidok yakoyi do zbirnoyi gmini Velika Berezovicya nalezhali gromadi Velika Berezovicya Bucniv Seredinki Ostriv ta Petrikiv Stanom na 1936 r u seli narahovuvalos 385 budinkiv z yakih 300 ukrayinskih 82 polskih i 3 yevrejski U period z 1936 po 1938 rr z iniciativi tov Prosvita ta zusillyami usiyeyi gromadi sela zvodivsya Narodnij Dim budinok kulturi Todi zh koshtom polskoyi vladi i privatnih investoriv zasnovano i zvedeno cukrovij zavod Podillya U period II svitovoyi vijni u zbrojnih formuvannyah Nahtigal Roland ta diviziyi Galichina sluzhilo blizko 35 osib a v UPA blizko 22 osobi Uprodovzh 1939 1949 rr radyanskoyu vladoyu iz sela vivezeno blizko 20 rodin represovano ponad 20 osib U 1940 r z cukrozavodu demontovano i vivezeno najnovishe ustatkuvannya shojno vstanovlene v 1938 1939 rr Na fronti voyuvalo blizko 70 zhiteliv sela 27 z nih zaginulo 23 nagorodzheno ordenami ta medalyami U 1939 1941 ta z 1945 r diyav kolgosp spochatku yak im M Hrushova a piznishe perejmenovanij u Podillya Elektrifikaciyu provedeno v 1949 radio i gaz na pochatku 1950 h rr U 1958 r pivnichnu chastinu teritoriyi selisha priyednano do m Ternopil Protyagom 1965 1966 rr u centri sela provedeno roboti po zmini rusla richki Seret ta zvedeno betonnij mist U 1968 r nalichuvalosya 750 dvoriv ta 2713 meshkanciv Najbilsh rozbudovuyetsya u period 1950 1970 ti rr ta 2005 2010 rr Pochinayuchi z 1989 r diyut oseredki Narodnogo Ruhu i Soyuzu Ukrayinok funkcionuye selishnij hor yakomu u 1993 r prisvoyeno zvannya Amatorskogo Narodnogo Horu Diyut pidpriyemstva VAT Kombinat Budindustriya zbirnij zalizobeton VAT Ternopilvtormet pererobka metalobruhtu TOV Totus pinopoliuretan pruzhinni bloki ta inshi ReligiyaU selishi ye p yat kultovih sporud chotiri z yakih hrami diyuchi cerkva Voznesinnya Gospodnogo UGKC budivnictvo yakogo trivalo u 1859 1861 rr u kvitni 1861 osvyacheno Pislya obstrilu i pozhezhi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 buv zrujnovanij na 80 vidbudovuvavsya u period 1921 1926 rr U svij chas jogo vidvidali mitropoliti Josif Sembratovich Andrej Sheptickij ta yepiskop blazhennij Nikita Budka cerkva Svyatogo Volodimira UGKC zbudovana u 1993 1998 rr parohi o Svyatoslav Laskovij o Igor Drapak kaplicya rimo katolickoyi gromadi budivnictvo yakoyi rozpochato i zaversheno u 1899 r Pered neyu u 1933 r zvedeno kam yanu dzvinicyu U 1945 1970 rr vikoristovuvalas pid sklad mindobriv zgodom peredano skulptoru Mikoli Neveselomu pid majsternyu cerkva Svyatih Borisa i Gliba UGKC vul Energetichna zbudovana v period 2009 2011 rr zavershena cerkva Svyatogo Apostola Yudi Tadeya zbudovana u 2020 2021 rr zavershena Diyut Ternopilska visha duhovna seminariya imeni Patriarha Josipa Slipogo ta Ukrayinska Lyuteranska Bogoslovska Seminariya Svyatoyi Sofiyi Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Kaplicya Sv Yudi Tadeya bilya cerkvi Voznesinnya Gospodnogo Dzvinicya cerkvi Voznesinnya Gospodnogo Rimo katolicka kaplicyaTransportne spoluchennyaU selishe regulyarno kursuyut avtobusi z yednuyuchi V Berezovicyu iz bilshistyu mikrorajoniv Ternopolya A same marshrutni taksi 5 5a 8 18 31 ta trolejbus 8 kursuye za marshrutom vul Volodimira Velikogo Gazoprovid Pam yatnikiPam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatnij znak na chest vryatuvannya dochki miscevogo pana vid vovkiv XVIII st pam yatka istoriyi miscevogo znachennya Sporudzheno pam yatniki poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1989 i Tarasu Shevchenku 1993 skulptor oboh Mikola Neveselij nasipana simvolichna mogila poleglim za volyu Ukrayini 1990 Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Roztashovanij za mostom cherez r Seret Vstanovlenij 1993 r Skulptor M Neveselij Skulptura karbovana mid postament beton Skulptura 4 m postament 1 2 m Socialna sferaV selishi znahoditsya Ternopilska visha duhovna seminariya imeni Patriarha Josipa Slipogo diyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv pochatkova shkola doshkilnij zaklad Kobzarik budinok kulturi biblioteka Feldshersko akusherskij punkt dva poshtovi viddilennya vetlikarnya 6 magaziniv restoran Prolisok bar Syurpriz Diti z sela berut uchast u ansambli Divo struni Vidomi lyudiNarodilisya Sipravskij Roman nar 22 05 86 Majster sportu mizhnarodnogo rivnya Tri razovij Chempion svitu z girovogo sportu dvorazovij v skladi zbirnoyi Ukrayini u komandnij estafeti na chempionati svitu zoloto ta sriblo Chempion Yevropi Bagatorazovij chempion Ukrayini Mihajlo Krisa psevdo Kobzar 1922 1952 kerivnik boyivki OUN sho diyala u Kiyivskij oblasti do vesni 1952 roku Levko Krupa 1943 2000 ukrayinskij poet dramaturg gromadskij diyach Lyubomir Krupa 1975 2023 ukrayinskij vijskovik zastupnik golovi Ternopilskoyi oblasnoyi radi 2015 2020 Vasil Mendrun nar 1946 ukrayinskij svyashenik ta poet Mikola Pachovskij 1894 1968 strilec USS horunzhij UGA brav uchast u pidnyatti nacionalnoyi fani prapora Ukrayini nad ratusheyu Lvova 1 listopada 1918 roku pid chas Listopadovogo chinu Teodoziya Pidgajna Gulyak 1921 1947 diyachka OUN druzhina providnika OUN Ternopilskoyi oblasti Yuliyana Gulyaka Roman Rogatinskij nar 1955 ukrayinskij vchenij u galuzi mehaniki doktor tehnichnih nauk profesor prorektor z naukovoyi roboti TNTU Mikola Timchak nar 1956 ukrayinskij poet hudozhnik skulptor avtor ta vikonavec pisen Ivanka Chobanyuk nar 1993 ukrayinskij medik volonter ATO Narodnij geroj Ukrayini Svitlana Yastremska nar 1970 ukrayinskij vchenij u galuzi medicini kandidat biologichnih nauk direktor navchalno naukovogo institutu medsestrinstva TDMU Prozhivali ta pracyuvali 29 09 1891 10 03 1961 poruchnik Ukrayinskih Sichovih Strilciv sotnik Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi golova Krajovogo tovaristva Silskij gospodar direktor cukrovarni u s Velikij Berezovec ostanni roki zhittya meshkav u Kanadi u Toronto Miron Luckij ridnij brat vidomogo politichnogo gromadskogo vijskovogo diyacha kooperatora publicista poeta starshini z osoblivih doruchen pri shtabi Golovnogo Otamana Simona Petlyuri posla do polskogo sejmu 1928 1935 ta senatu 1935 1939 Igor Gereta 1938 2002 ukrayinskij arheolog mistectvoznavec kulturolog gromadsko politichnij diyach chlen NSHU ta pochesnij chlen NSKU sin P Gereti o Petro Gereta 1902 1974 ukrayinskij svyashenik poet i kompozitor suspilno gromadskij diyach batko Igorya Gereti Nadiya Pasyechko nar 1959 ukrayinskij vchenij u galuzi medicini Olena Pidgrushna ukrayinska biatlonistka Olimpijska chempionka zasluzhenij majster sportu Ukrayini Ivan Sirant 1887 1942 voyak UGA nevtomnij aktivnij nacional patriotichnij prosvitnickij ta suspilno gromadskij diyach o Josif Skomorovskij 1815 1891 ukrayinskij svyashenik suspilno gromadskij diyach ukladach rukopisnogo 5 tomnogo ukrayinsko polskogo slovnika Perebuvali Leonid Kravchuk derzhavno politichnij diyach pershij Prezident Ukrayini Fotogalereyaviglyad na pravu chastinu sela viglyad na livu chastinu sela viglyad na mikrorajon kemping Avtoshlyah M 19 v mezhah Velikoyi Berezovici Zaliznichna stanciya Seret bilya Velikoyi Berezovici r Seret Krucha Krucha r SeretPrimitki Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1957 6 30 lipnya S 147 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF Na Ternopilshini obrano najmolodshogo selishnogo golovu na YouTube TTB 18 listopada 2015 Selish miskogo tipu bilshe ne bude Zelenskij pidpisav zakon pro deradyanizaciyu adminustroyu www ukrinform ua ukr 24 zhovtnya 2023 Procitovano 24 bereznya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih smt Velika Berezovicya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini dzherelo Boniecki Adam Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Cz 1 t 1 S 132 pol Berezowica wielka S 143 Arhiv originalu za 7 chervnya 2015 Procitovano 14 serpnya 2012 Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 28 listopada 2016 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 103 il ISBN 978 966 457 202 3 Rishennya vikonkomu Ternopilskoyi oblasnoyi radi vid 19 serpnya 1994 roku 14 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2012 Procitovano 25 lipnya 2012 U Ternopoli vshanuvali pam yat zagiblogo na vijni Lyubomira Krupu Velikoberezovicka gromada uk ua 23 bereznya 2024 Procitovano 24 bereznya 2024 KRUPA Lyubomir Levkovich Ternopilshina ukr 19 bereznya 2024 Procitovano 24 bereznya 2024 H Vesna Pidgajna Gulyak Teodoziya Nestorivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 464 ISBN 978 966 528 318 8 Ternopilska miska rada 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Centralna viborcha komisiya DzherelaVelika Berezovicya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Velika Berezovicya u Vikishovishi Barmak M Barmak O Nash kraj Ternopilshina Ternopil 1998 Kozulyak V Kruchovij Yu Berezovicya Velika Shlyahami Zolotogo Podillya T 3 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Filadelfiya 1983 S 336 Melnichuk B Uniyat V Velika Berezovicya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 235 236 ISBN 966 528 197 6 Ternopillya storinki istoriyi nauk kolegiya pid kerivnictvom M M Aleksiyevec Ternopil 1995 Hortik O Naris minuvshini selisha Velika Berezovicya nedostupne posilannya z travnya 2019 T b v 2006 283 s il Akta grodzkie i ziemskie t XII Lwow 1887 pol Berezowica 2 B wielka ws pow tarnopolski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 143 pol S 143 pol Satke W 547 Berezowica wielka Powiat Tarnopolski pod wzgledem geograficzno statystycznym Tarnopol 1895 S 226 pol Metrichna kniga narodzhen zhiteliv sela V Berezovicya za 1866 1901 https www familysearch org records images image details page 1 amp place 7919292 amp rmsId M9MK 7V9 amp imageIndex 2 amp singleView truePosilannyaZovnishni videofajli Ukrayinci vidznachayut Den Hreshennya Kiyivskoyi Rusi Ukrayini ta Den rivnoapostolnogo knyazya Volodimira na YouTube Telekompaniya TV 4 28 lipnya 2015 Sajt sela 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine