Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ре́дька городня, редька посівна (Raphanus sativus L.), одно-, дво- і багаторічна травяниста коренеплідна городня рослина з родини хрестоцвітих (Brassicaceae).
| Редька | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Редька (Raphanus) |
| Вид: | |
| Підвид: | Редька (R. r. subsp. sativus) |
| Триноміальна назва | |
| Raphanus raphanistrum subsp. sativus L., 1753 | |
 Вікісховище: Raphanus sativus | |
Редька посівна — звичайна городня культура, яка широко культивується в Україні. Рослина дворічна. Корені товсті, темні або білі.
Поширення
У дикому вигляді поширена в Європі й помірному поясі Азії. Редиска (Raphanus sativus) в дикому вигляді не зустрічається.
Біологічна характеристика
Рослини з простими або гіллястими стеблами.
У культурних та деяких дикорослих видів коріння потовщене, їстівне.
Листя ліроподібні-перистонадрізані або ліроподібно-перисторозсічені.
Чашолистки прямі, довгасті, тупі.
Пелюстки широко овальні напаки, довго нігтьові, жовті, білі або пурпурово-фіолетові.
Зав'язь на дуже короткій плодоніжці; стовпчик — неясний; приймочка — голівчата, маленька, слабо дволопатева.
Плоди — циліндричні стручки, що закінчуються довгим носиком і розламуються поперек на членики. Якщо стручок з двох члеників, то нижній членик більшою частиною порожній або зародковий, рідше з 1-2 насінинами, а верхній — з кількома насінинами.
Насіння — яйцеподібно-кулясте, корінець зародка лежить в жолобку між сім'ядолями.
Редька має різноманітне забарвлення коренеплодів — біле, червоне, рожеве, фіолетове, чорне з різними відтінками; форма коренеплодів буває куляста, конусоподібна, циліндрична. Коренеплоди мають гірко-гострий смак і специфічний запах завдяки наявності глікозидів і ефірної олії.
Ранньостиглі сорти редьки мають слабко-гострий смак, швидко достигають (за 40-65 діб), пізньостиглі — гострий смак (достигають за 80-110 діб), добре зберігаються.
Вирощування на території України
В Україні вирощують сорти редьки: ранньостиглі — Одеська 5, Сударушка, пізньостиглі — Сквирська біла, Сквирська чорна, Гайворонська, Лебідка, Трояндова.
Хімічний склад
Коренеплоди редьки багаті на мінеральні речовини. Вони містять солі калію, кальцію, заліза, магнію, фосфору, йод, бром, а також інші біологічно активні сполуки: лізоцим, аскорбінову кислоту, тіамін, рибофлавін, леткі олії та глікозиди, які мають фітонцидні властивості і обумовлюють своєрідний смак редьки. Виявлено також у редьці екстрактивні речовини, сірку, ретинол.
Дика редька містить в насінні до 35 % олії(с.57).
Використання
В їжу використовують коріння (містять жири, вуглеводи, білкові речовини, вітаміни C, P); споживають сирою.
Використання в медицині
Редька посівна виявляє жовчогінну та дезинфікуючу дію. Наявні у ній акстрактивні речовини підвищують апетит і стимулюють виділення шлункового соку та жовчі. Рослина має добре виражені фітонцидні властивості. Сік редьки посівної бактерицидно діє на патогенні гриби, віруси та бактерії. Редька значно поліпшує обмін речовин, запобігає атеросклерозові.
Редьку посівну здавна застосовують у народній медицині при подагрі, нирковокам'яній хворобі, як сечогінний засіб. Потерту з медом редьку вживають при коклюші, бронхіті та катарі верхніх дихальних шляхів.
Як відхаркувальний і сечогінний засіб вживають свіжий сік редьки по 1 столовій ложці 2-3 рази на добу за 30 хв до їди.
Протипоказання
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також при підвищеній кислотності шлункового соку редьку вживати протипоказано.
В промисловості
В Китаї спалюють олію дикої і культурної редьки для отримання сажі, з якої роблять відому китайську туш(с.57).
Олійну редьку вирощують на насіння для видобутку біодизелю.
Примітки
- Raphanus sativus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл.
- Верзилин Николай Михайлович // «По следам Робинзона», «Сады и парки мира» — Ленинград, 1964, — 574 с. Формат 84Х108 1/16 Уч.-изд. л. 39,98 + 16 вклеек = 43,39 Тираж 50 000 екз.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюВерзилин Николай Михайлович // «По следам Робинзона», «Сады и парки мира» — Ленинград, 1964, — 574 с. Формат 84Х108 1/16 Уч.-изд. л. 39,98 + 16 вклеек = 43,39 Тираж 50 000 екз.не вказано текст
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл.
- Редька посівна чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 371. — .
- Редька // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 18, 34, 52, 102.
- Редька // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1572. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про капустяні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про городину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Re dka gorodnya redka posivna Raphanus sativus L odno dvo i bagatorichna travyanista koreneplidna gorodnya roslina z rodini hrestocvitih Brassicaceae Redka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Redka Raphanus Vid R raphanistrum Pidvid Redka R r subsp sativus Trinomialna nazva Raphanus raphanistrum subsp sativus L 1753 Vikishovishe Raphanus sativus Div takozh Redka Redka posivna zvichajna gorodnya kultura yaka shiroko kultivuyetsya v Ukrayini Roslina dvorichna Koreni tovsti temni abo bili PoshirennyaU dikomu viglyadi poshirena v Yevropi j pomirnomu poyasi Aziyi Rediska Raphanus sativus v dikomu viglyadi ne zustrichayetsya Biologichna harakteristikaRoslini z prostimi abo gillyastimi steblami U kulturnih ta deyakih dikoroslih vidiv korinnya potovshene yistivne Listya liropodibni peristonadrizani abo liropodibno peristorozsicheni Chasholistki pryami dovgasti tupi Pelyustki shiroko ovalni napaki dovgo nigtovi zhovti bili abo purpurovo fioletovi Zav yaz na duzhe korotkij plodonizhci stovpchik neyasnij prijmochka golivchata malenka slabo dvolopateva Plodi redki yaki takozh nazivayut struchkami Plodi cilindrichni struchki sho zakinchuyutsya dovgim nosikom i rozlamuyutsya poperek na chleniki Yaksho struchok z dvoh chlenikiv to nizhnij chlenik bilshoyu chastinoyu porozhnij abo zarodkovij ridshe z 1 2 nasininami a verhnij z kilkoma nasininami Nasinnya yajcepodibno kulyaste korinec zarodka lezhit v zholobku mizh sim yadolyami Redka maye riznomanitne zabarvlennya koreneplodiv bile chervone rozheve fioletove chorne z riznimi vidtinkami forma koreneplodiv buvaye kulyasta konusopodibna cilindrichna Koreneplodi mayut girko gostrij smak i specifichnij zapah zavdyaki nayavnosti glikozidiv i efirnoyi oliyi Rannostigli sorti redki mayut slabko gostrij smak shvidko dostigayut za 40 65 dib piznostigli gostrij smak dostigayut za 80 110 dib dobre zberigayutsya Viroshuvannya na teritoriyi UkrayiniV Ukrayini viroshuyut sorti redki rannostigli Odeska 5 Sudarushka piznostigli Skvirska bila Skvirska chorna Gajvoronska Lebidka Troyandova Himichnij skladKoreneplodi redki bagati na mineralni rechovini Voni mistyat soli kaliyu kalciyu zaliza magniyu fosforu jod brom a takozh inshi biologichno aktivni spoluki lizocim askorbinovu kislotu tiamin riboflavin letki oliyi ta glikozidi yaki mayut fitoncidni vlastivosti i obumovlyuyut svoyeridnij smak redki Viyavleno takozh u redci ekstraktivni rechovini sirku retinol Dika redka mistit v nasinni do 35 oliyi s 57 VikoristannyaV yizhu vikoristovuyut korinnya mistyat zhiri vuglevodi bilkovi rechovini vitamini C P spozhivayut siroyu Vikoristannya v medicini Redka posivna viyavlyaye zhovchoginnu ta dezinfikuyuchu diyu Nayavni u nij akstraktivni rechovini pidvishuyut apetit i stimulyuyut vidilennya shlunkovogo soku ta zhovchi Roslina maye dobre virazheni fitoncidni vlastivosti Sik redki posivnoyi baktericidno diye na patogenni gribi virusi ta bakteriyi Redka znachno polipshuye obmin rechovin zapobigaye aterosklerozovi Redku posivnu zdavna zastosovuyut u narodnij medicini pri podagri nirkovokam yanij hvorobi yak sechoginnij zasib Potertu z medom redku vzhivayut pri koklyushi bronhiti ta katari verhnih dihalnih shlyahiv Yak vidharkuvalnij i sechoginnij zasib vzhivayut svizhij sik redki po 1 stolovij lozhci 2 3 razi na dobu za 30 hv do yidi Protipokazannya Pri virazkovij hvorobi shlunka i dvanadcyatipaloyi kishki a takozh pri pidvishenij kislotnosti shlunkovogo soku redku vzhivati protipokazano V promislovosti V Kitayi spalyuyut oliyu dikoyi i kulturnoyi redki dlya otrimannya sazhi z yakoyi roblyat vidomu kitajsku tush s 57 Olijnu redku viroshuyut na nasinnya dlya vidobutku biodizelyu PrimitkiRaphanus sativus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Tovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il 6 55 ark il ISBN 5 311 00418 5 Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira Leningrad 1964 574 s Format 84H108 1 16 Uch izd l 39 98 16 vkleek 43 39 Tirazh 50 000 ekz Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira Leningrad 1964 574 s Format 84H108 1 16 Uch izd l 39 98 16 vkleek 43 39 Tirazh 50 000 ekz ne vkazano tekstLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Tovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il 6 55 ark il ISBN 5 311 00418 5 Redka posivna chorna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 371 ISBN 5 88500 055 7 Redka Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 18 34 52 102 Redka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1572 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro kapustyani Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro gorodinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi