Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́нат (серб. Банат, трансліт. Banat; рум. Banat; угор. Bánát, Bánság) — історичний край між Дунаєм, Нижньою Тисою, р. Мурош і Трансільванськими Альпами. Площа — 27 104 км2. Економічним і культурним центром Банату є місто Тімішоара.
| Банат | |
| Герб | |
 | |
 | |
| Країна |  Сербія,  Румунія[1] і  Угорщина |
|---|---|
| Площа | 27 104 км² |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Банат у Вікісховищі | |
Координати: 45° пн. ш. 20° сх. д. / 45° пн. ш. 20° сх. д.
Нині на території Банату утворені жудці Арад, Караш-Северин, Тіміш, що належать Румунії (з населенням 1 011 145 осіб у 2002 р.). Крім того, невелика частина на півночі історичного Банату належить Угорщині: медьє Чонград; окрім угорців, там мешкає сербська нац. меншина (напр. у [sr] угор. Deszk, в [sr] угор. Szőreg). Інші терени Банату — Сербії (з населенням 665 397 осіб у 2002 р.).
Походження назви
Назва «Банат» значить «терени керовані баном» (звідси — Бановина).
Деякі джерела вказують на відомого банатського бана Йосипа Єлачича.
У середньовічній Угорщині було кілька банатів (бановин) — Далмація, Славонія, Боснія та Хорватія. Сьогодні Банат не керується баном, але отримав свою назву після Пожаревацького миру (Пожареваць), що належить до 1718 р., де був описаний як «Темешварський банат» (від історичного центру Банату м. Тімішоара).
Під час середньовічної Угорщини (1374 р.) мало назву «Темешкоз» (угор. Temesköz).
Під час турецької окупації (1577 р.) дана область мала назву «земля сербів» (тур. Rascia).
Історія
Першими відомими жителями Банату були фракійські племена: агафірси, гети, даки, сіки (грец. Σίγκοι). У III столітті до нашої ери — кельти. Відомі племена цього регіону також тевриски й скордіски. Археологам відоме поширення в цьому регіоні гальштатської та латенської культури.
До завоювання Римської імперії імператором Траяном у 106 році Банат належав державі Дакії.
При правлінні Авреліана 273 р. терени Банату потрапляють під владу федератів з сарматів: роксолани, язиги, лімі-анти (грец. Λιμιγάντες). Пізніше територія тодішнього Банату попадає під контроль готів.
Готи були витіснені гунами з даного регіону, які організували центр держави на Паннонській рівнині, в районі, який включав північно-західну частину Карла I Великого. Після смерті Аттіли імперія гунів розпалася. Далі мешканці цього регіону були підкорені гепідами, котрі утворили королівство в регіоні, а через століття — аварами було підкорено. Панування аварів у регіоні тривало до IX століття.
У ранньому Середньовіччі слов'яни оселилися в сучасному Банаті (VI ст.) внаслідок Великого переселення народів. Археологічні дані свідчать про те, що авари та гепіди жили тут аж до середини X століття. Саме панування аварів викликало значну міграцію слов'ян.
Як феодальне володіння Банат входив до Першого болгарського царства на початку IX століття. Угорські історичні літописи «Геста Хунгарорум» (Gesta Hungarorum) згадують князівство [en]», яке розташоване в частині території Банату, чий князь народився в Відіні і був васалом царя Симеона I Великого; болгари об'єднувалися з печенігами, половцями, волохами. У XI столітті Банат підпадає під владу Королівства Угорщини, став частиною адміністративних одиниць (угор. Torontál, Temes, Krassó, Szörény).
Банат був завойований Османською імперією в 1552 році і став османської провінцією під назвою «Темішварський еялет». У XVI столітті заселений сербами і волохами. У 1594 р. в Банаті почався сильний опір проти османського панування.
У XVII столітті Банат був завойований Австрійською імперією Габсбургів. У 1716 р. принц Євгеній Савойський взяв останню частину Банату від Османської імперії. Оскільки за Пожаревацьким договором 1718 р. Банат став провінцією Габсбурзької монархії, у веденні військових справ.
У 1751 р. австрійська імператриця Марія Терезія ввела цивільний уряд. Відбулася колонізація малонаселених місць німецькими селянами з Швабії, Баварії, Австрії й Ельзасу. Після чого Банат став відомий ще як «Дунайська Швабія».
У 1779 р. Банат став частиною Королівства Угорщини. У 1848 р. Західний Банат переходить до [en] — сербської автономії в рамках Габсбурзької імперії. Під час революції 1848—1849 років Банат був захоплений сербськими і угорськими військами.
Після революції 1848—1849 рр. Банат, з районами Срем і Бачка, став австрійською провінцією під назвою [en], що від 1860 р. став частиною Королівства Угорщини.
Банатська республіка
У жовтні 1918 р. в Тимішоарі була проголошена Банатська республіка, а уряд Угорщини визнав її незалежність. Проте сербські війська увійшли у регіон (див. «Банат, Бачка і Бараня»). Відповідно до Тріанонського мирного договору 1920 р. Банат був розділений між Югославією (близько 1/3 території — автономний край Воєводина, що складається з трьох історичних областей: Банат, Бачка та Срем) — західна частина Банату і Румунією (2/3) — східна частина Банату.
Геральдика
Традиційний геральдичний символ Банату — лев, наявний як у румунській геральдиці, так і у Воєводині.
Демографія
У 1660-1666 роках серби жили в західній (рівнинній) частині Банату, а румуни — на сході (гірські).
Динаміка росту населення Банату
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1717 | 85 166 |
| 1743 | 125 000 |
| 1753 | 210 992 |
| 1774 | 375 740 |
| 1797 | 667 912 |
| 1900 | 1 431 329 |
| 1910 | 1 582 133 |
Станом на 1774 р. Банат мав етнічний склад населення:
За даними перепису населення 1910 р. Банату (провінції Торенталь, Темеш і Красо-Шорені) склало 1 582 133 осіб:
- 592 049 (37,42 %) румунів;
- 387.545 (24.50 %) німців;
- 284 329 (17,97 %) сербів;
- 242,152 (15,31 %) угорців;
разом з якими була переписана менша кількість інших етнічних груп (чехи, словаки, хорвати, русини-українці, болгари тощо).
Історія українського поселення
Свого часу на території сучасної румунської частини Банату оселились нащадки запорозьких козаків.
- Перші українські сім'ї прийшли у Банат до Тімішського та Карашсеверінського повітів на початку XX століття. Вони купили земельні ділянки та ліси, зокрема від угорських графів. У той час Мармарощина і Банатський регіон знаходилися під адміністрацією Австро-Угорщини. Перші утворені села виключно з українським населенням у повіті Тіміш були Крічова, , і , а у селі поселилися майже 10 сімей поряд з румунським населенням. У Карашсеверінському повіті українці створили села Копешель, Зоріле й Корнуцеле. Вони прибули із Закарпаття та Галичини, зокрема із районів Хуст, Мукачево і Міжгір'я. Після закінчення Другої світової війни та після аграрної реформи 1945 р. багато українських родин зокрема з Копешель, Зоріле та Корнуцеле і Нова Черешня одержали земельні ділянки у селах , Джелу і Варіаш.
- Друга і третя хвиля українського заселення, яке прибуло до банатського регіону відбулась після Першої і відповідно Другої світових війн. Йде мова про біженців, які врятувалися від радянської влади. Вони оселилися, зокрема у містах та були асимільовані румунами.
- Четверта хвиля імміграції мала місце після 1960 років, українці приїхали з Буковини та Мармарощини. Першими українськими поселенцями Штюки в 1966-му році були рум. Beuca Mihai, Anisoreac Ioan, Miculaicsuk Luca. Буковинці оселилися у містах, працюючи у промисловості та будівництві, а мармарошці у селах покинутих німцями, які емігрували до Німеччини або навіть у румунських селах, населення яких переїхало жити у міста. Це переселенці з мармароських сіл , Вишавська Долина, Луг над Тисою, Русково, Красний, Ремети, Вишня Рівня, Кривий.
Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готтлоб, Драгомірешть, , Сока та інші.
Найбільші міста
| Герб | Місто | Країна | Населення |
|---|---|---|---|
 | Тімішоара (Timișoara) | Румунія | 317 651 |
 | Решица (Reșița) | Румунія | 83 985 |
 | Зренянин (Zrenjanin) | Сербія | 79 545 |
 | Панчево (Pančevo) | Сербія | 76 110 |
 | Лугож (Lugoj) | Румунія | 44 571 |
 | Кікінда (Kikinda) | Сербія | 41 825 |
 | Вршац (Vršac) | Сербія | 36 040 |
 | Карансебеш (Caransebeș) | Румунія | 28 294 |
Цікаві факти
[sr] (з населенням 46 086) належить до Банату і є районом міста Белград, у Палілула (общині округу Белграду) столиці Сербії.
Див. також
- 21663 Банат — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 19 листопада 2008.
- Див. карту в сербській Вікіпедії.
- Банат // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 869—870. (рос. дореф.)
- (рос.)Непокойчицкий А. А., «Описание войны в Трансильвании в 1849 году». СПб., 1858 г.
- Банат (историч. область в Европе) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Банат (адм. единица в Румынии) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2012.
- База даних малих космічних тіл JPL: Банат (англ.) .
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Банат
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba nat serb Banat translit Banat rum Banat ugor Banat Bansag istorichnij kraj mizh Dunayem Nizhnoyu Tisoyu r Murosh i Transilvanskimi Alpami Plosha 27 104 km2 Ekonomichnim i kulturnim centrom Banatu ye misto Timishoara Banat Gerb Krayina Serbiya Rumuniya 1 i Ugorshina Plosha27 104 km Kategoriya map na Vikishovishid Banat u Vikishovishi Koordinati 45 pn sh 20 sh d 45 pn sh 20 sh d 45 20 Nini na teritoriyi Banatu utvoreni zhudci Arad Karash Severin Timish sho nalezhat Rumuniyi z naselennyam 1 011 145 osib u 2002 r Krim togo nevelika chastina na pivnochi istorichnogo Banatu nalezhit Ugorshini medye Chongrad okrim ugorciv tam meshkaye serbska nac menshina napr u sr ugor Deszk v sr ugor Szoreg Inshi tereni Banatu Serbiyi z naselennyam 665 397 osib u 2002 r Pohodzhennya nazviIstorichni oblasti Rumuniyi Nazva Banat znachit tereni kerovani banom zvidsi Banovina Deyaki dzherela vkazuyut na vidomogo banatskogo bana Josipa Yelachicha U serednovichnij Ugorshini bulo kilka banativ banovin Dalmaciya Slavoniya Bosniya ta Horvatiya Sogodni Banat ne keruyetsya banom ale otrimav svoyu nazvu pislya Pozharevackogo miru Pozharevac sho nalezhit do 1718 r de buv opisanij yak Temeshvarskij banat vid istorichnogo centru Banatu m Timishoara Pid chas serednovichnoyi Ugorshini 1374 r malo nazvu Temeshkoz ugor Temeskoz Pid chas tureckoyi okupaciyi 1577 r dana oblast mala nazvu zemlya serbiv tur Rascia IstoriyaPershimi vidomimi zhitelyami Banatu buli frakijski plemena agafirsi geti daki siki grec Sigkoi U III stolitti do nashoyi eri kelti Vidomi plemena cogo regionu takozh tevriski j skordiski Arheologam vidome poshirennya v comu regioni galshtatskoyi ta latenskoyi kulturi Do zavoyuvannya Rimskoyi imperiyi imperatorom Trayanom u 106 roci Banat nalezhav derzhavi Dakiyi Pri pravlinni Avreliana 273 r tereni Banatu potraplyayut pid vladu federativ z sarmativ roksolani yazigi limi anti grec Limigantes Piznishe teritoriya todishnogo Banatu popadaye pid kontrol gotiv Goti buli vitisneni gunami z danogo regionu yaki organizuvali centr derzhavi na Pannonskij rivnini v rajoni yakij vklyuchav pivnichno zahidnu chastinu Karla I Velikogo Pislya smerti Attili imperiya guniv rozpalasya Dali meshkanci cogo regionu buli pidkoreni gepidami kotri utvorili korolivstvo v regioni a cherez stolittya avarami bulo pidkoreno Panuvannya avariv u regioni trivalo do IX stolittya U rannomu Serednovichchi slov yani oselilisya v suchasnomu Banati VI st vnaslidok Velikogo pereselennya narodiv Arheologichni dani svidchat pro te sho avari ta gepidi zhili tut azh do seredini X stolittya Same panuvannya avariv viklikalo znachnu migraciyu slov yan Yak feodalne volodinnya Banat vhodiv do Pershogo bolgarskogo carstva na pochatku IX stolittya Ugorski istorichni litopisi Gesta Hungarorum Gesta Hungarorum zgaduyut knyazivstvo en yake roztashovane v chastini teritoriyi Banatu chij knyaz narodivsya v Vidini i buv vasalom carya Simeona I Velikogo bolgari ob yednuvalisya z pechenigami polovcyami volohami U XI stolitti Banat pidpadaye pid vladu Korolivstva Ugorshini stav chastinoyu administrativnih odinic ugor Torontal Temes Krasso Szoreny Banat buv zavojovanij Osmanskoyu imperiyeyu v 1552 roci i stav osmanskoyi provinciyeyu pid nazvoyu Temishvarskij eyalet U XVI stolitti zaselenij serbami i volohami U 1594 r v Banati pochavsya silnij opir proti osmanskogo panuvannya U XVII stolitti Banat buv zavojovanij Avstrijskoyu imperiyeyu Gabsburgiv U 1716 r princ Yevgenij Savojskij vzyav ostannyu chastinu Banatu vid Osmanskoyi imperiyi Oskilki za Pozharevackim dogovorom 1718 r Banat stav provinciyeyu Gabsburzkoyi monarhiyi u vedenni vijskovih sprav U 1751 r avstrijska imperatricya Mariya Tereziya vvela civilnij uryad Vidbulasya kolonizaciya malonaselenih misc nimeckimi selyanami z Shvabiyi Bavariyi Avstriyi j Elzasu Pislya chogo Banat stav vidomij she yak Dunajska Shvabiya U 1779 r Banat stav chastinoyu Korolivstva Ugorshini U 1848 r Zahidnij Banat perehodit do en serbskoyi avtonomiyi v ramkah Gabsburzkoyi imperiyi Pid chas revolyuciyi 1848 1849 rokiv Banat buv zahoplenij serbskimi i ugorskimi vijskami Pislya revolyuciyi 1848 1849 rr Banat z rajonami Srem i Bachka stav avstrijskoyu provinciyeyu pid nazvoyu en sho vid 1860 r stav chastinoyu Korolivstva Ugorshini Banatska respublika Dokladnishe Banatska respublika U zhovtni 1918 r v Timishoari bula progoloshena Banatska respublika a uryad Ugorshini viznav yiyi nezalezhnist Prote serbski vijska uvijshli u region div Banat Bachka i Baranya Vidpovidno do Trianonskogo mirnogo dogovoru 1920 r Banat buv rozdilenij mizh Yugoslaviyeyu blizko 1 3 teritoriyi avtonomnij kraj Voyevodina sho skladayetsya z troh istorichnih oblastej Banat Bachka ta Srem zahidna chastina Banatu i Rumuniyeyu 2 3 shidna chastina Banatu U 1960 1968 rokah ce administrativna odinicya v Rumuniyi GeraldikaTradicijnij geraldichnij simvol Banatu lev nayavnij yak u rumunskij geraldici tak i u Voyevodini DemografiyaNarodni kostyumi XIX st v Banati U 1660 1666 rokah serbi zhili v zahidnij rivninnij chastini Banatu a rumuni na shodi girski Dinamika rostu naselennya Banatu Rik Naselennya 1717 85 166 1743 125 000 1753 210 992 1774 375 740 1797 667 912 1900 1 431 329 1910 1 582 133 Stanom na 1774 r Banat mav etnichnij sklad naselennya Rumuni 220 000 Serbi i greki 100 000 Nimci 53 000 Ugorci ta bolgari 2400 Yevreyi 340 Za danimi perepisu naselennya 1910 r Banatu provinciyi Torental Temesh i Kraso Shoreni sklalo 1 582 133 osib 592 049 37 42 rumuniv 387 545 24 50 nimciv 284 329 17 97 serbiv 242 152 15 31 ugorciv razom z yakimi bula perepisana mensha kilkist inshih etnichnih grup chehi slovaki horvati rusini ukrayinci bolgari tosho Istoriya ukrayinskogo poselennya Svogo chasu na teritoriyi suchasnoyi rumunskoyi chastini Banatu oselilis nashadki zaporozkih kozakiv Pershi ukrayinski sim yi prijshli u Banat do Timishskogo ta Karashseverinskogo povitiv na pochatku XX stolittya Voni kupili zemelni dilyanki ta lisi zokrema vid ugorskih grafiv U toj chas Marmaroshina i Banatskij region znahodilisya pid administraciyeyu Avstro Ugorshini Pershi utvoreni sela viklyuchno z ukrayinskim naselennyam u poviti Timish buli Krichova i a u seli poselilisya majzhe 10 simej poryad z rumunskim naselennyam U Karashseverinskomu poviti ukrayinci stvorili sela Kopeshel Zorile j Kornucele Voni pribuli iz Zakarpattya ta Galichini zokrema iz rajoniv Hust Mukachevo i Mizhgir ya Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ta pislya agrarnoyi reformi 1945 r bagato ukrayinskih rodin zokrema z Kopeshel Zorile ta Kornucele i Nova Chereshnya oderzhali zemelni dilyanki u selah Dzhelu i Variash Druga i tretya hvilya ukrayinskogo zaselennya yake pribulo do banatskogo regionu vidbulas pislya Pershoyi i vidpovidno Drugoyi svitovih vijn Jde mova pro bizhenciv yaki vryatuvalisya vid radyanskoyi vladi Voni oselilisya zokrema u mistah ta buli asimilovani rumunami Chetverta hvilya immigraciyi mala misce pislya 1960 rokiv ukrayinci priyihali z Bukovini ta Marmaroshini Pershimi ukrayinskimi poselencyami Shtyuki v 1966 mu roci buli rum Beuca Mihai Anisoreac Ioan Miculaicsuk Luca Bukovinci oselilisya u mistah pracyuyuchi u promislovosti ta budivnictvi a marmaroshci u selah pokinutih nimcyami yaki emigruvali do Nimechchini abo navit u rumunskih selah naselennya yakih pereyihalo zhiti u mista Ce pereselenci z marmaroskih sil Vishavska Dolina Lug nad Tisoyu Ruskovo Krasnij Remeti Vishnya Rivnya Krivij Takim chinom perevazhna bilshist ukrayinciv zhive u selah yak Shuka Mali Remeti Gottlob Dragomiresht Soka ta inshi Najbilshi mistaGerb Misto Krayina Naselennya Timishoara Timișoara Rumuniya 317 651 Reshica Reșița Rumuniya 83 985 Zrenyanin Zrenjanin Serbiya 79 545 Panchevo Pancevo Serbiya 76 110 Lugozh Lugoj Rumuniya 44 571 Kikinda Kikinda Serbiya 41 825 Vrshac Vrsac Serbiya 36 040 Karansebesh Caransebeș Rumuniya 28 294Cikavi fakti sr z naselennyam 46 086 nalezhit do Banatu i ye rajonom mista Belgrad u Palilula obshini okrugu Belgradu stolici Serbiyi Div takozh21663 Banat asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2008 Procitovano 19 listopada 2008 Div kartu v serbskij Vikipediyi Banat Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T IIa S 869 870 ros doref ros Nepokojchickij A A Opisanie vojny v Transilvanii v 1849 godu SPb 1858 g Banat istorich oblast v Evrope Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Banat adm edinica v Rumynii Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 1 kvitnya 2012 Baza danih malih kosmichnih til JPL Banat angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Banat