Фло́ра Піса́рник Бромікер (ісп. Flora Pizarnik Bromiker, 29 квітня 1936, Авельянеда — 25 вересня 1972, Буенос-Айрес), більш відома під псевдонімом Алеха́ндра Піса́рник (ісп. Alejandra Pizarnik) — аргентинська поетеса і перекладачка українсько-єврейського походження.
Алехандра Пісарник | ||||
---|---|---|---|---|
Alejandra Pizarnik | ||||
Народилася | 29 квітня 1936[1][2][…] Авельянеда, Буенос-Айрес, Аргентина[4][5][6] | |||
Померла | 25 вересня 1972[1][2][…] (36 років) Буенос-Айрес, Аргентина[4][3][6] ·передозування ліків[7] | |||
Поховання | d[8] | |||
Країна | Аргентина | |||
Національність | українська єврейка | |||
Діяльність | мовознавиця, авторка щоденника, поетеса, перекладачка, літературний критик, письменниця | |||
Alma mater | Паризький університет і d | |||
Мова творів | іспанська | |||
Роки активності | 1955—1971 | |||
Жанр | поезія і есей | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Алехандра Пісарник у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Дитинство
Флора Пісарник народилася 29 квітня 1936 року у місті Авельянеда другою донькою у родині українських євреїв Іллі Пісарника і Рози (Рейзлі) Бромікер, які переїхали до Аргентини з Рівного за два роки до цього. В Аргентині Пісарники займалися ювелірною справою. Усі їхні родичі, які залишилися в Україні, були невдовзі знищені нацистами.
Паралельно зі звичайною, Флора вчилася в єврейській школі «Zalman Reizien Schule». У родині і в школі дівчинку називали Блюма або Блімеле, в перекладі з їдиш «квітка». В офіційних документах її ім'я записали як Флора.
Дитинство письменниці було проблемним. Дівчина страждала від слабкого здоров'я (астми) і заїкання, а також психологічних проблем — іммігрантського статусу у чужій країні, комплексів щодо нетипової зовнішності, порівнянь матері зі старшою сестрою. В юності, побоюючись погладшати, стала вживати амфетаміни, від яких стала залежною і отримала розлади сну, які намагалася подолати за допомогою барбітуратів.
Щоб віддалитися від негараздів дитинства і нав'язаних іншими очікувань, Флора Пісарник змінює ім'я на Алехандра.
Початок творчості
З середньої школи Пісарник захопилася літературою і філософією. Її особливо цікавили твори Арто, Рембо, Бодлера, Маларме, Рільке, сюрреалізм та екзистенціалізм. У той же час починає писати. Основними темами у її творчості стають пошуки власної ідентичності й індивідуальності, втрачене дитинство і смерть.
1954 року Алехандра Пісарник вступила до університету Буенос-Айреса на факультет філософії і філології. Спочатку вивчала філософію, перевелася на журналістику, потім на філологію (1955—1957), розпочала заняття живописом у майстерні художника-сюрреаліста [en], зрештою полишивши систематичне навчання і присвятивши себе поезії. В університеті почала читати К'єркегора, Джойса, Пруста, Жіда, Клоделя, Леопарді, Бонфуа, Сандрара, Мішо, Домаля, [en], перекладати вірші Елюара і Бретона, у роботах яких знайшла опору для побудови власної ідентичності. Її творчість цього періоду просякнута темами потягу до смерті, сирітства, відчуженості, внутрішнього голосу і сновидінь. Також в університеті Пісарник знайомиться з Хуаном Хакобо Бахарлією, завідувачем кафедрою сучасної літератури, своїм першим критиком, котрий познайомив з видавцем, який опублікував її першу збірку «La tierra más ajena» (1955).
З 1954 року, відчуваючи симптоми роздвоєння особистості, Алехандра Пісарник стала відвідувати психоаналітика Леона Острова. Ця подія мала важливе значення для її життя і творчості. Острову присвячена друга збірка поезій Пісарник «La última inocencia» (1956).
1958 року виходить збірка під назвою «Las aventuras perdidas», присвячена поету Рубену Велі, з яким поетеса товаришувала. Також вона була близькою з письменниками, що входили до так званої Групи Екіс.
Життя в Парижі
У 1960—1964 роках Пісарник жила в Парижі, де почала працювати у журналі «Les Lettres Nouvelles». Там познайомилася з Хуліо Кортасаром (є думка, що Пісарник стала одним з прообразів Маги в романі [en]», Кортасар присвятив їй кілька віршів), Октавіо Пасом, Італо Кальвіно, [en], Роже Каюа. У цей період писала для декількох французьких і аргентинських журналів. У 1960-ті роки вона публікує статті про Кортасара, бере інтерв'ю у Борхеса, пише про Мішо, Арто, [en], перекладає вірші Арто, Мішо, Сезера, Бонфуа, Сальваторе Квазімодо, прозу Маргеріт Дюрас, [en]. Паралельно вивчає історію релігії і французьку літературу у Сорбонні, завдяки чому захоплюється творчістю Лотреамона.
1962 року у видавництві «Sur» Вікторії Окампо виходить четверта збірка Алехандри Пісарник «Árbol de Diana» (1962), яка відзначається зрілістю поезії. У цей же час поетеса знайомиться з Сільвіною Окампо, з якою буде спілкуватися і листуватися впродовж усього життя.
1964 року Пісарник починає працювати над наступною збіркою «Los trabajos y las noches», яка виходить наступного року. Також вона продовжує співпрацювати з багатьма латиноамериканськими газетами і журналами, де публікує свої поезії та літературознавчі статті про [en], [en], Андре Бретона, [en], Рубена Даріо тощо.
Емоційна криза
Після повернення до Буенос-Айреса Алехандра стає близькою до кола аргентинських сюрреалістів ([es], [en], [en], Р. Хуаррос). За спогадами подруги Алехандри, представники літературних кіл, з якими спілкувалася поетеса, не давали їй вийти з образу enfant terrible, який вона була змушена грати, що підсилювало її тривожність і депресивний стан. 1967 року Пісарник втратила батька, що стало для неї ударом і причиною постійних роздумів про смерть.
1968 року Алехандра Пісарник публікує найвідомішу поетичну збірку «Extracción de la piedra de locura», а 1969 — п'єсу «Los poseídos entre lilas».
Намагаючись вирватися з депресії, 1969 року здійснює подорож до Нью-Йорка і Парижа, але це не приносить розради. 1970 року вона вчиняє першу спробу самогубства. 1971 після курсу психотерапії її стан покращується і вона публікує оповідання «La condesa sangrienta», присвячене Єлизаветі Баторій, і збірку поезій «El infierno musical»..
Після другої спроби суїциду Пісарник поміщена до психіатричної лікарні Буенос-Айреса. 25 вересня 1972 року, пішовши з клініки з дозволу лікарів додому, 36-річна Алехандра Пісарник покінчила з собою, прийнявши 50 пігулок [en]. 26 вересня відбулося прощання з поеткою у будинку Спілки письменників Аргентини. Алехандру Пісарник поховали на єврейському цвинтарі Ла-Таблада в окрузі Ла-Матанса (передмістя Буенос-Айреса).
Визнання
Складна ідентичність, нетипова зовнішність, проблеми зі здоров'ям та психічні розлади не завадили Алехандрі Пісарник стати однією з найбільш визнаних письменниць Аргентини та однією з небагатьох відомих у світі латиноамериканських поеток.
1965 року Пісарник отримала літературну премію Буенос-Айреса за поезію (ісп. Premio Municipal de Poesía), 1969 — грант Ґуґґенгайма, 1971 — стипендію Програми Фулбрайта. Вірші і проза Пісарнік перекладені англійською, німецькою, французькою, італійською, португальською, шведською, чеською, словенською та іншими мовами.
Іменем Алехандри Пісарник названо площу в Авельянеді, також у цьому місті на вул. Гуемеса знаходиться пам'ятник їй. На будинку у буенос-айресському районі Реколета, де поетеса провела останні роки, встановлено меморіальну дошку.
Твори
Проживши недовге життя, Алехандра Пісарник залишила після себе значний творчий доробок у вигляді низки поетичних збірок, щоденника на тисячу сторінок, сюрреалістичних оповідань, п'єси і новел, листування з багатьма відомими творчими людьми, публіцистики.
- La tierra más ajena (1955)
- Un signo en tu sombra (1955)
- La última inocencia (1956)
- Las aventuras perdidas (1958)
- Árbol de Diana (1962)
- Los trabajos y las noches (1965)
- Extracción de la piedra de locura (1968)
- Nombres y figuras (1969)
- Poseídos entre lilas (1969)
- El infierno musical (1971)
- La condesa sangrienta (1971)
- Los pequeños cantos (1971)
Після смерті письменниці опубліковано збірки її творів:
- El deseo de la palabra (1975)
- Entrevistas (1978)
- Zona prohibida (1982)
- Poemas (1982)
- Textos de Sombra y últimos poemas (1982)
- Prosa poética (1987)
- Correspondencia Pizarnik (1998)
- Obras completas (2000)
- Poesía completa (2000)
- Prosa completa (2002)
- Diarios (2003)
Переклади українською
Не зважаючи на її українське коріння, вірші Алехандри Пісарник не видавалися українською. У серпні-грудні 2017 року Посольство Аргентини в Україні проводило конкурс аматорських перекладів поезій Пісарник. Нагородження переможців відбулося 19 лютого 2018 року.
Бібліографія
Життю і творчості Алехандри Пісарник присвячено такі монографії:
- Piña, Cristina, Alejandra Pizarnik. Una biografía, Buenos Aires, Corregidor, 2005.
- Depetris, Carolina, Aporética de la muerte: estudio crítico sobre Alejandra Pizarnik, Murcia, Universidad Autónoma de Madrid, 2004.
- Aira, César. Alejandra Pizarnik. Barcelona: Ediciones Omega, 2001.
- Alejandra Pizarnik. Rosario, Argentina: Beatriz Viterbo Editora, 1998.
- Aristeguieta, Jean. Alejandra Pizarnik, genio poético (elegía). Caracas: Sucre, colección Árbol de Fuego, n.º 55, 1972.
- Bajarlía, Juan Jacobo. Alejandra Pizarnik. Anatomía de un recuerdo. Buenos Aires: Editorial Almagesto, 1998.
- Bordelois, Ivonne. Correspondencia Pizarnik. Buenos Aires: Seix Barral, 1998.
- Goldberg, Florinda F. Alejandra Pizarnik: «Este espacio que somos» Gaithersburg: Hispamérica, 1994.
- Graziano, Frank (ed. e intr.). Alejandra Pizarnik. A Profile. Durango, Colorado: Logbridge Rhodes, 1987.
- Alejandra Pizarnik. Semblanza. México D. F.: Fondo de Cultura Económica, 1992.
- Koremblit, Bernardo Ezequiel. Todas las que ella era. Buenos Aires: Ediciones Corregidor, 1991.
- Piña, Cristina. Alejandra Pizarnik. Buenos Aires: Planeta, 1991.
- La palabra como destino. Un acercamiento a la poesía de Alejandra Pizarnik. Buenos Aires: Botella al Mar, 1981.
- Poesía y experiencia del límite. Leer a Alejandra Pizarnik. Buenos Aires: Botella al Mar, 1999.
- Sucre, Guillermo. La máscara, la transparencia. Caracas: Monte Ávila, 1975.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Printemps des poètes
- https://es.findagrave.com/memorial/7023907/alejandra-pizarnik
- Дослідник Сесар Айра вважає, що справжнє прізвище було інше, але оскільки Іллz Пісарник не володів іспанською мовою, то аргентинські імміграційні клерки записали його ім'я на слух як Пісарник
- (українською) . 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- Guzmán Urrero Peña. . Centro Virtual Cervantes (іспанською) . Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 24 березня 2018.
- Pagano, Marcela (5 серпня 2015). . Wall Street Journal (іспанською) . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- (іспанською) . 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- (українською) . 2017. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
Посилання
- Алехандра Пісарнік: біографія(укр.)
- Конкурс перекладів поезії Алехандри Пісарнік [ 19 березня 2018 у Wayback Machine.](укр.)
- Щоденники і листи Алехандри Пісарник(укр.)(ісп.)
- Вірш «Попіл» українською [ 19 березня 2018 у Wayback Machine.](укр.)
- Алехандра Пісарник на сайті Інституту Сервантеса [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.](ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Flo ra Pisa rnik Bromiker isp Flora Pizarnik Bromiker 29 kvitnya 1936 Avelyaneda 25 veresnya 1972 Buenos Ajres bilsh vidoma pid psevdonimom Aleha ndra Pisa rnik isp Alejandra Pizarnik argentinska poetesa i perekladachka ukrayinsko yevrejskogo pohodzhennya Alehandra PisarnikAlejandra PizarnikNarodilasya29 kvitnya 1936 1936 04 29 1 2 Avelyaneda Buenos Ajres Argentina 4 5 6 Pomerla25 veresnya 1972 1972 09 25 1 2 36 rokiv Buenos Ajres Argentina 4 3 6 peredozuvannya likiv 7 Pohovannyad 8 KrayinaArgentinaNacionalnistukrayinska yevrejkaDiyalnistmovoznavicya avtorka shodennika poetesa perekladachka literaturnij kritik pismennicyaAlma materParizkij universitet i dMova tvorivispanskaRoki aktivnosti1955 1971Zhanrpoeziya i esejNagorodiGrant Guggengajma 1968 Programa Fulbrajta 1971 Alehandra Pisarnik u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Flora Pisarnik narodilasya 29 kvitnya 1936 roku u misti Avelyaneda drugoyu donkoyu u rodini ukrayinskih yevreyiv Illi Pisarnika i Rozi Rejzli Bromiker yaki pereyihali do Argentini z Rivnogo za dva roki do cogo V Argentini Pisarniki zajmalisya yuvelirnoyu spravoyu Usi yihni rodichi yaki zalishilisya v Ukrayini buli nevdovzi znisheni nacistami Paralelno zi zvichajnoyu Flora vchilasya v yevrejskij shkoli Zalman Reizien Schule U rodini i v shkoli divchinku nazivali Blyuma abo Blimele v perekladi z yidish kvitka V oficijnih dokumentah yiyi im ya zapisali yak Flora Ditinstvo pismennici bulo problemnim Divchina strazhdala vid slabkogo zdorov ya astmi i zayikannya a takozh psihologichnih problem immigrantskogo statusu u chuzhij krayini kompleksiv shodo netipovoyi zovnishnosti porivnyan materi zi starshoyu sestroyu V yunosti poboyuyuchis pogladshati stala vzhivati amfetamini vid yakih stala zalezhnoyu i otrimala rozladi snu yaki namagalasya podolati za dopomogoyu barbiturativ Shob viddalitisya vid negarazdiv ditinstva i nav yazanih inshimi ochikuvan Flora Pisarnik zminyuye im ya na Alehandra Pochatok tvorchosti Z serednoyi shkoli Pisarnik zahopilasya literaturoyu i filosofiyeyu Yiyi osoblivo cikavili tvori Arto Rembo Bodlera Malarme Rilke syurrealizm ta ekzistencializm U toj zhe chas pochinaye pisati Osnovnimi temami u yiyi tvorchosti stayut poshuki vlasnoyi identichnosti j individualnosti vtrachene ditinstvo i smert 1954 roku Alehandra Pisarnik vstupila do universitetu Buenos Ajresa na fakultet filosofiyi i filologiyi Spochatku vivchala filosofiyu perevelasya na zhurnalistiku potim na filologiyu 1955 1957 rozpochala zanyattya zhivopisom u majsterni hudozhnika syurrealista en zreshtoyu polishivshi sistematichne navchannya i prisvyativshi sebe poeziyi V universiteti pochala chitati K yerkegora Dzhojsa Prusta Zhida Klodelya Leopardi Bonfua Sandrara Misho Domalya en perekladati virshi Elyuara i Bretona u robotah yakih znajshla oporu dlya pobudovi vlasnoyi identichnosti Yiyi tvorchist cogo periodu prosyaknuta temami potyagu do smerti siritstva vidchuzhenosti vnutrishnogo golosu i snovidin Takozh v universiteti Pisarnik znajomitsya z Huanom Hakobo Baharliyeyu zaviduvachem kafedroyu suchasnoyi literaturi svoyim pershim kritikom kotrij poznajomiv z vidavcem yakij opublikuvav yiyi pershu zbirku La tierra mas ajena 1955 Z 1954 roku vidchuvayuchi simptomi rozdvoyennya osobistosti Alehandra Pisarnik stala vidviduvati psihoanalitika Leona Ostrova Cya podiya mala vazhlive znachennya dlya yiyi zhittya i tvorchosti Ostrovu prisvyachena druga zbirka poezij Pisarnik La ultima inocencia 1956 1958 roku vihodit zbirka pid nazvoyu Las aventuras perdidas prisvyachena poetu Rubenu Veli z yakim poetesa tovarishuvala Takozh vona bula blizkoyu z pismennikami sho vhodili do tak zvanoyi Grupi Ekis Zhittya v Parizhi U 1960 1964 rokah Pisarnik zhila v Parizhi de pochala pracyuvati u zhurnali Les Lettres Nouvelles Tam poznajomilasya z Hulio Kortasarom ye dumka sho Pisarnik stala odnim z proobraziv Magi v romani en Kortasar prisvyativ yij kilka virshiv Oktavio Pasom Italo Kalvino en Rozhe Kayua U cej period pisala dlya dekilkoh francuzkih i argentinskih zhurnaliv U 1960 ti roki vona publikuye statti pro Kortasara bere interv yu u Borhesa pishe pro Misho Arto en perekladaye virshi Arto Misho Sezera Bonfua Salvatore Kvazimodo prozu Margerit Dyuras en Paralelno vivchaye istoriyu religiyi i francuzku literaturu u Sorbonni zavdyaki chomu zahoplyuyetsya tvorchistyu Lotreamona 1962 roku u vidavnictvi Sur Viktoriyi Okampo vihodit chetverta zbirka Alehandri Pisarnik Arbol de Diana 1962 yaka vidznachayetsya zrilistyu poeziyi U cej zhe chas poetesa znajomitsya z Silvinoyu Okampo z yakoyu bude spilkuvatisya i listuvatisya vprodovzh usogo zhittya 1964 roku Pisarnik pochinaye pracyuvati nad nastupnoyu zbirkoyu Los trabajos y las noches yaka vihodit nastupnogo roku Takozh vona prodovzhuye spivpracyuvati z bagatma latinoamerikanskimi gazetami i zhurnalami de publikuye svoyi poeziyi ta literaturoznavchi statti pro en en Andre Bretona en Rubena Dario tosho Emocijna kriza Pislya povernennya do Buenos Ajresa Alehandra staye blizkoyu do kola argentinskih syurrealistiv es en en R Huarros Za spogadami podrugi Alehandri predstavniki literaturnih kil z yakimi spilkuvalasya poetesa ne davali yij vijti z obrazu enfant terrible yakij vona bula zmushena grati sho pidsilyuvalo yiyi trivozhnist i depresivnij stan 1967 roku Pisarnik vtratila batka sho stalo dlya neyi udarom i prichinoyu postijnih rozdumiv pro smert 1968 roku Alehandra Pisarnik publikuye najvidomishu poetichnu zbirku Extraccion de la piedra de locura a 1969 p yesu Los poseidos entre lilas Namagayuchis virvatisya z depresiyi 1969 roku zdijsnyuye podorozh do Nyu Jorka i Parizha ale ce ne prinosit rozradi 1970 roku vona vchinyaye pershu sprobu samogubstva 1971 pislya kursu psihoterapiyi yiyi stan pokrashuyetsya i vona publikuye opovidannya La condesa sangrienta prisvyachene Yelizaveti Batorij i zbirku poezij El infierno musical Pislya drugoyi sprobi suyicidu Pisarnik pomishena do psihiatrichnoyi likarni Buenos Ajresa 25 veresnya 1972 roku pishovshi z kliniki z dozvolu likariv dodomu 36 richna Alehandra Pisarnik pokinchila z soboyu prijnyavshi 50 pigulok en 26 veresnya vidbulosya proshannya z poetkoyu u budinku Spilki pismennikiv Argentini Alehandru Pisarnik pohovali na yevrejskomu cvintari La Tablada v okruzi La Matansa peredmistya Buenos Ajresa ViznannyaSkladna identichnist netipova zovnishnist problemi zi zdorov yam ta psihichni rozladi ne zavadili Alehandri Pisarnik stati odniyeyu z najbilsh viznanih pismennic Argentini ta odniyeyu z nebagatoh vidomih u sviti latinoamerikanskih poetok 1965 roku Pisarnik otrimala literaturnu premiyu Buenos Ajresa za poeziyu isp Premio Municipal de Poesia 1969 grant Guggengajma 1971 stipendiyu Programi Fulbrajta Virshi i proza Pisarnik perekladeni anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu italijskoyu portugalskoyu shvedskoyu cheskoyu slovenskoyu ta inshimi movami Imenem Alehandri Pisarnik nazvano ploshu v Avelyanedi takozh u comu misti na vul Guemesa znahoditsya pam yatnik yij Na budinku u buenos ajresskomu rajoni Rekoleta de poetesa provela ostanni roki vstanovleno memorialnu doshku TvoriProzhivshi nedovge zhittya Alehandra Pisarnik zalishila pislya sebe znachnij tvorchij dorobok u viglyadi nizki poetichnih zbirok shodennika na tisyachu storinok syurrealistichnih opovidan p yesi i novel listuvannya z bagatma vidomimi tvorchimi lyudmi publicistiki La tierra mas ajena 1955 Un signo en tu sombra 1955 La ultima inocencia 1956 Las aventuras perdidas 1958 Arbol de Diana 1962 Los trabajos y las noches 1965 Extraccion de la piedra de locura 1968 Nombres y figuras 1969 Poseidos entre lilas 1969 El infierno musical 1971 La condesa sangrienta 1971 Los pequenos cantos 1971 Pislya smerti pismennici opublikovano zbirki yiyi tvoriv El deseo de la palabra 1975 Entrevistas 1978 Zona prohibida 1982 Poemas 1982 Textos de Sombra y ultimos poemas 1982 Prosa poetica 1987 Correspondencia Pizarnik 1998 Obras completas 2000 Poesia completa 2000 Prosa completa 2002 Diarios 2003 Perekladi ukrayinskoyu Ne zvazhayuchi na yiyi ukrayinske korinnya virshi Alehandri Pisarnik ne vidavalisya ukrayinskoyu U serpni grudni 2017 roku Posolstvo Argentini v Ukrayini provodilo konkurs amatorskih perekladiv poezij Pisarnik Nagorodzhennya peremozhciv vidbulosya 19 lyutogo 2018 roku BibliografiyaZhittyu i tvorchosti Alehandri Pisarnik prisvyacheno taki monografiyi Pina Cristina Alejandra Pizarnik Una biografia Buenos Aires Corregidor 2005 Depetris Carolina Aporetica de la muerte estudio critico sobre Alejandra Pizarnik Murcia Universidad Autonoma de Madrid 2004 Aira Cesar Alejandra Pizarnik Barcelona Ediciones Omega 2001 Alejandra Pizarnik Rosario Argentina Beatriz Viterbo Editora 1998 Aristeguieta Jean Alejandra Pizarnik genio poetico elegia Caracas Sucre coleccion Arbol de Fuego n º 55 1972 Bajarlia Juan Jacobo Alejandra Pizarnik Anatomia de un recuerdo Buenos Aires Editorial Almagesto 1998 Bordelois Ivonne Correspondencia Pizarnik Buenos Aires Seix Barral 1998 Goldberg Florinda F Alejandra Pizarnik Este espacio que somos Gaithersburg Hispamerica 1994 Graziano Frank ed e intr Alejandra Pizarnik A Profile Durango Colorado Logbridge Rhodes 1987 Alejandra Pizarnik Semblanza Mexico D F Fondo de Cultura Economica 1992 Koremblit Bernardo Ezequiel Todas las que ella era Buenos Aires Ediciones Corregidor 1991 Pina Cristina Alejandra Pizarnik Buenos Aires Planeta 1991 La palabra como destino Un acercamiento a la poesia de Alejandra Pizarnik Buenos Aires Botella al Mar 1981 Poesia y experiencia del limite Leer a Alejandra Pizarnik Buenos Aires Botella al Mar 1999 Sucre Guillermo La mascara la transparencia Caracas Monte Avila 1975 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Printemps des poetes d Track Q3403710 https es findagrave com memorial 7023907 alejandra pizarnik Doslidnik Sesar Ajra vvazhaye sho spravzhnye prizvishe bulo inshe ale oskilki Illz Pisarnik ne volodiv ispanskoyu movoyu to argentinski immigracijni klerki zapisali jogo im ya na sluh yak Pisarnik ukrayinskoyu 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Guzman Urrero Pena Centro Virtual Cervantes ispanskoyu Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 24 bereznya 2018 Pagano Marcela 5 serpnya 2015 Wall Street Journal ispanskoyu Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 ispanskoyu 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 ukrayinskoyu 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 PosilannyaAlehandra Pisarnik biografiya ukr Konkurs perekladiv poeziyi Alehandri Pisarnik 19 bereznya 2018 u Wayback Machine ukr Shodenniki i listi Alehandri Pisarnik ukr isp Virsh Popil ukrayinskoyu 19 bereznya 2018 u Wayback Machine ukr Alehandra Pisarnik na sajti Institutu Servantesa 17 travnya 2019 u Wayback Machine isp