Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Істо́рія по́льської геогра́фії — історія розвитку географічних знань у Польщі від середньовіччя до сучасності.
Польська географія в середні віки
Початки географії в Польщі сягають ранньосередньовічних хронік, що містять описи польських земель (Ґаль Анонім, XII ст.). Початки географії як науки сягають 1494 р., коли на факультеті вільних мистецтв Краківської академії було запроваджено лекції з космографії (Ян із Ґлоґова, Войцех з Брудзева, Марцин із Олькуша). Завдяки цьому Краків став головним центром географічних досліджень у Польщі XV століття. У зібраннях Краківської академії були: рукописний атлас Птолемея XV ст., 6 рукописів XV ст. — твори Альберта Великого та П'єра д'Айлі. Книгозбірня Краківської капітули містить твори Отців Церкви географічного змісту: Орозія, Капели та Ісидора Севільського. Академія займалася теорією географічного положення. Довготу визначали за допомогою спостереження початку місячного затемнення в даному місці та будь-якої нерухомої зірки, розташованої тоді у зеніті місцевого меридіана. У 1423 р. визначив координати Кракова. Ян Длугош, автор «Choprographia Regni Poloniae», першого детального опису Польщі з поділом країни на річкові басейни, генетичною клясифікацією озер, довжиною річок, оцінкою важливості річок і міст, був також пов’язаний з Краковом. «Liber beneficiorum dioecesis Cracoviensis» Длугоша є статистичним описом церковних бенефіціярів у Малопольщі. У 1421 році в Польщі була складена перша детальна карта Помор'я, подарована папі під час польсько-тевтонської суперечки про приналежність Помор'я до Польщі. Карту всієї Польщі та сусідніх країн склав Микола Кузанський (1491). Бенедикт Поляк — мандрівник, якому Європа завдячує достеменні звістки про Монгольську державу.
Польська географія в час Відродження
Відродження було періодом розквіту польської географії. Основним осередком розвитку польської географії була Краківська академія. Заняття з географії в XVI столітті вів в рамках натурфілософії , Вони включали також лекції з астрономії та метеорології; навчальними засобами були «Фізика» і «Метеорологіка» Арістотеля. З кінця 15 — початку 17 століття професори Академії вели систематичні щоденні записи погоди (вони зібрали близько 10 тис. спостережень). Відображенням великих географічних відкриттів стало створення в 1510 році Ягайловицького глобуса, одного з перших, що представляє Південну Америку як окремий континент. Ян зі Стопниці був автором карти світу (1512), першої виданої в Польщі. До нього входила Південна Америка як окремий материк. Він також розширив таблиці географічних координат Птолемея на Західну півкулю та запропонував метод визначення географічного положення. З Краківською академією був також пов’язаний Матвій із Міхова, автор «Трактату про обидві Сарматії» (1518 р.), першої сучасної праці про Східну Європу, заперечуючи існування на її території вигаданих Ріфейських і Гіперборейських гір. Коперник зробив переворот в астрономії, оголосивши в «De revolutionibus orbium coelestium» теорію геліоцентричної будови Сонячної системи. У 1540 році в Ґданську він опубліковав перше вимірювання магнітного схилення в Польщі. У час Відродження Ваповський (1526) і Гродецький (1558) створили карти Польщі, які увійшли до 1-го видання атласу Ортеліуса. У цей період Боїм, польський єзуїт, створив атлас Китаю. Мартін Кромер у своїй праці «Polonia sive de situ, populis, moribus, magistratibus et re publica regni Polonici libri duo» вперше вжив термін «geographia», невідомий римській та середньовічній латинській мові.
Польська географія в XVII—XVIII століть
У XVII—XVIII століттях польська географія зазнала занепаду, і небагато праць цього періоду заслуговують на визнання. До досягнень польської географії цього періоду належать визначення довжини секундного маятника, визначення напрямку меридіана та широти Кракова (Станіслав Пудловський, 1642 р.) та використання маятникового годинника для визначення довготи на морі. (, 1679). Досягнення європейської науки представлені в «Meteorologia curiosa» В. Тильковського (1668), «Historia naturalis Regni Poloniae...» Ґабрієля Жончинського (1721) — перший детальний фізико-географічний опис Польщі, «Świat we wszystkich swoich częściach» Владислава Лубенського (1740) — найкращий політико-адміністративний опис Польщі до поділів Речі Посполитої. Якраз перед поділами, в 1770, вийшов шкільний підручник Кароля Вирвича «Geografia powszechna czasów nowożytnych».
Польська географія під час поділів Речі Посполитої (1795—1918)
Наприкінці XVIII й протягом XIX століть відбулося пожвавлення дослідницької, видавничої та організаційної діяльності в галузі географії. Найкраще вона розвивалася в Королівстві Галичини. У Кракові в 1866 р. при було створено Фізикографічну комісію, а згодом при Академії знань були створені найстаріші польські катедри географії: у Кракові на Ягайловицькому університеті (1849 р.) і у Львові на Університеті Франца I (1882). До кінця 19 століття було завершене геологічне дослідження польських земель. З 1799 року діють метеостанції в Кракові, Варшаві, Ґданську та Вільнюсі, які входять до міжнародної мережі спостережень. В 1912 р. Євгеній Ромер і Р. Марецький в 1914 р. розробили синтези клімату польських земель, Станіслав Сташиць і Гуґо Коллонтай синтези геологічних і економічних питань. В 1804 р. Ян Снядецький видав 16-томний «Wielki słownik geograficzny Królestwa Polskiego i krajów słowiańskich» (Великий географічний словник Королівства Польського і слов'янських країн). Видано новаторські в масштабі Європи підручники з фізичної географії, метеорології з картою ізотерм Антона П'яткевича (1872), а також метеорології (1917) і океанографії (1909) Мавриція Рудзького, регіональної географії (першу в світі з динамічним підходом) Вацлава Налковського, яка стала революцією в методиці навчання географії. У 1790 році Міхал Ян Губе виявив нерегулярність форми земного еліпсоїда. Це був період величі польської картографії; в 1839 р. видано карту «Topograficzna Karta Królestwa Polskiego» (Топографічну карту Королівства Польського), атласи та історичні карти Йоахима Лелевеля, карти Королівства Польського Йосефа Кольберґа, Фелікса Вротновського, Войцеха Хшановського, геологічну карту та Атлас Королівства Галичини , статистичні атласи Людвіка Платера та Александра Яблоновського, шкільний атлас Є. Ромера. Польські топографи брали участь в австрійських топографічних вимірюваннях, а також у дослідженнях Південної Америки (Ігнатій Домейко), Африки (Антоній Реман), Азії (Ян Черський, Олександр Чекановський, Бенедикт Дибовський, Вацлав Серошевський), Австралії (Павло Стшелецький) та Антарктиди (Генрик Арцтовський, Антоній Добровольський).
Польська географія в міжвоєнний час (1918—1939)
Окрім осередків і катедр географії в університетах у Кракові та Львові, що існували у час поділів, були засновані нові: в університетах у Варшаві (1918), Познані (1919) та Вищій торговельній школі у Львові, Варшаві і Кракові. Створено також Польське географічне товариство (1918), Географічне товариство у Львові (1926), Географічне товариство в Познані (1928); Товариство польських учителів географії (1922). Ці організації вели активну видавничу діяльність, було видано 11 томів серії «Wielka geografia powszechna», розвиток географії був постійним, але нерівномірним у всіх підгалузях. На перший плян вийшли геоморфологічні дослідження (Краківська геоморфологічна школа Людомира Савицького) після конгресу Міжнародного географічного союзу у Варшаві 1934 р. пожвавилися контакти з зарубіжжям, почалися дослідження льодовиків та післяльодовикового рельєфу, зокрема: на Кавказі (1936 р. Едварда Рюле) на Ґренляндії (1937 Альфреда Яна) і на Шпіцберґені (1938 Мечислава Клімашевського, Броніслава Галицького). Повільніше розвивалися кліматологія (головним чином Є. Ромер) і гідрографія. У міжвоєнний період починає зароджуватися суспільно-економічна географія, Краківська школа вже була добре відома в 1930-х роках із досліджень в галузях географії поселень, географії населення та географії туризму. У 1936 році в Ягайловицькому університеті було засновано аспірантуру з туризму. Після узгодження тріянгуляційної сітки на колись розділених територіях у 1919-1939 рр. видавав уніфіковані карти Польщі масштабу 1:25 000, 1:100 000, 1:300 000, 1:500 000 і перші аркуші фотограметричної карти. Розроблено також «Міжнародну карту світу» та численні атласи, зокрема «Статистичний атлас Польщі» Є. Ромера. У 1918-1925 роках географи брали участь у роботі над .
Польська географія під час Другої світової війни (1939—1945)
Період Другої світової війни був трагічним в історії польської географії. Відзначився ліквідацією всіх катедр географії в університетах та інших наукових установах, тобто, припинення досліджень, публікації праць і навчання на університетському рівні. Проте географічні дослідження велися в таємних університетах у Кракові та Варшаві. Серед професорів Ягайловицького університету, заарештованих і депортованих до табору Заксенгаузен, був тодішній директор Інституту географії . Загалом під час Другої світової війни загинуло 40 польських географів, зокрема завідувачі 3 із 5 довоєнних університетських катедр географії: Єжи Смоленський, , С. Павловський. Були знищені бібліотечні та картографічні збірки. Польські географи виконували функції картографів і навігаторів в арміях Антанти (зокрема RAF).
Польська географія після Другої світової війни
Перші повоєнні роки — період поповнення кадрового голоду, компенсації матеріяльних втрат. Відразу після війни відродилися катедри географії в університетах Кракова, Познаня та Варшави. Повстали нові географічні осередки в Любліні, Вроцлаві, Торуні та Лодзі, а також на WSE та WSP у Кракові. Відновило діяльність і Польське географічне товариство, а в 1953 р. було створено Інститут географії та землеустрою Польської академії наук, який виконував функції координатора досліджень. Географи допомагали у встановленні нових державних кордонів, давали висновки щодо адміністративного поділу Польщі та встаноалювали нові географічні назви на західних землях. Вони видавали монографічні праці та організовували курси інформації про західні землі, розробляли новий фізико-географічний поділ Польщі (зокрема Єжи Кондрацький). 1956–1968 роки були періодом найвищого розвитку та досягнень польської географії та її провідних позицій у світі в окремих галузях (геоморфології), що було пов’язано з діяльністю видатних учених, а також налагодження міжнародних контактів (з 1956 р. участь у конгресах і роботі комісії Міжнародного географічного союзу), організація конгресів у Польщі, проведення досліджень у рамках міжнародної співпраці, видання в глобальних журналах, а також децентралізація управління та послаблення провідної ролі Польської Академії наук. Розвиток окремих галузей географії був нерівномірним: переважала фізична географія, а в її межах — геоморфологія, суспільно-економічна географія. Занепад 1970-х років був пов'язаний з центральним контролем дослідницьких проблем і обмеженими фінансовими ресурсами. У 1980-х роках нові перспективи розвитку географії створила центральна дослідницька програма «Przemiany środowiska geograficznego Polski» (Трансформації географічного середовища Польщі), яку координувало .
Див. також
Примітки
Джерела
- Encyklopedia. Geografia, Antoni Jackowski (ред.), .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isto riya po lskoyi geogra fiyi istoriya rozvitku geografichnih znan u Polshi vid serednovichchya do suchasnosti Polska geografiya v seredni vikiPochatki geografiyi v Polshi syagayut rannoserednovichnih hronik sho mistyat opisi polskih zemel Gal Anonim XII st Pochatki geografiyi yak nauki syagayut 1494 r koli na fakulteti vilnih mistectv Krakivskoyi akademiyi bulo zaprovadzheno lekciyi z kosmografiyi Yan iz Glogova Vojceh z Brudzeva Marcin iz Olkusha Zavdyaki comu Krakiv stav golovnim centrom geografichnih doslidzhen u Polshi XV stolittya U zibrannyah Krakivskoyi akademiyi buli rukopisnij atlas Ptolemeya XV st 6 rukopisiv XV st tvori Alberta Velikogo ta P yera d Ajli Knigozbirnya Krakivskoyi kapituli mistit tvori Otciv Cerkvi geografichnogo zmistu Oroziya Kapeli ta Isidora Sevilskogo Akademiya zajmalasya teoriyeyu geografichnogo polozhennya Dovgotu viznachali za dopomogoyu sposterezhennya pochatku misyachnogo zatemnennya v danomu misci ta bud yakoyi neruhomoyi zirki roztashovanoyi todi u zeniti miscevogo meridiana U 1423 r viznachiv koordinati Krakova Yan Dlugosh avtor Choprographia Regni Poloniae pershogo detalnogo opisu Polshi z podilom krayini na richkovi basejni genetichnoyu klyasifikaciyeyu ozer dovzhinoyu richok ocinkoyu vazhlivosti richok i mist buv takozh pov yazanij z Krakovom Liber beneficiorum dioecesis Cracoviensis Dlugosha ye statistichnim opisom cerkovnih beneficiyariv u Malopolshi U 1421 roci v Polshi bula skladena persha detalna karta Pomor ya podarovana papi pid chas polsko tevtonskoyi superechki pro prinalezhnist Pomor ya do Polshi Kartu vsiyeyi Polshi ta susidnih krayin sklav Mikola Kuzanskij 1491 Benedikt Polyak mandrivnik yakomu Yevropa zavdyachuye dostemenni zvistki pro Mongolsku derzhavu Polska geografiya v chas VidrodzhennyaKarta Bernarda Vapovskogo Vidrodzhennya bulo periodom rozkvitu polskoyi geografiyi Osnovnim oseredkom rozvitku polskoyi geografiyi bula Krakivska akademiya Zanyattya z geografiyi v XVI stolitti viv v ramkah naturfilosofiyi Voni vklyuchali takozh lekciyi z astronomiyi ta meteorologiyi navchalnimi zasobami buli Fizika i Meteorologika Aristotelya Z kincya 15 pochatku 17 stolittya profesori Akademiyi veli sistematichni shodenni zapisi pogodi voni zibrali blizko 10 tis sposterezhen Vidobrazhennyam velikih geografichnih vidkrittiv stalo stvorennya v 1510 roci Yagajlovickogo globusa odnogo z pershih sho predstavlyaye Pivdennu Ameriku yak okremij kontinent Yan zi Stopnici buv avtorom karti svitu 1512 pershoyi vidanoyi v Polshi Do nogo vhodila Pivdenna Amerika yak okremij materik Vin takozh rozshiriv tablici geografichnih koordinat Ptolemeya na Zahidnu pivkulyu ta zaproponuvav metod viznachennya geografichnogo polozhennya Z Krakivskoyu akademiyeyu buv takozh pov yazanij Matvij iz Mihova avtor Traktatu pro obidvi Sarmatiyi 1518 r pershoyi suchasnoyi praci pro Shidnu Yevropu zaperechuyuchi isnuvannya na yiyi teritoriyi vigadanih Rifejskih i Giperborejskih gir Kopernik zrobiv perevorot v astronomiyi ogolosivshi v De revolutionibus orbium coelestium teoriyu geliocentrichnoyi budovi Sonyachnoyi sistemi U 1540 roci v Gdansku vin opublikovav pershe vimiryuvannya magnitnogo shilennya v Polshi U chas Vidrodzhennya Vapovskij 1526 i Grodeckij 1558 stvorili karti Polshi yaki uvijshli do 1 go vidannya atlasu Orteliusa U cej period Boyim polskij yezuyit stvoriv atlas Kitayu Martin Kromer u svoyij praci Polonia sive de situ populis moribus magistratibus et re publica regni Polonici libri duo vpershe vzhiv termin geographia nevidomij rimskij ta serednovichnij latinskij movi Polska geografiya v XVII XVIII stolitU XVII XVIII stolittyah polska geografiya zaznala zanepadu i nebagato prac cogo periodu zaslugovuyut na viznannya Do dosyagnen polskoyi geografiyi cogo periodu nalezhat viznachennya dovzhini sekundnogo mayatnika viznachennya napryamku meridiana ta shiroti Krakova Stanislav Pudlovskij 1642 r ta vikoristannya mayatnikovogo godinnika dlya viznachennya dovgoti na mori 1679 Dosyagnennya yevropejskoyi nauki predstavleni v Meteorologia curiosa V Tilkovskogo 1668 Historia naturalis Regni Poloniae Gabriyelya Zhonchinskogo 1721 pershij detalnij fiziko geografichnij opis Polshi Swiat we wszystkich swoich czesciach Vladislava Lubenskogo 1740 najkrashij politiko administrativnij opis Polshi do podiliv Rechi Pospolitoyi Yakraz pered podilami v 1770 vijshov shkilnij pidruchnik Karolya Virvicha Geografia powszechna czasow nowozytnych Polska geografiya pid chas podiliv Rechi Pospolitoyi 1795 1918 Stanislav Stashic Zrazok karti iz seriyi Topograficzna Karta Krolestwa Polskiego Naprikinci XVIII j protyagom XIX stolit vidbulosya pozhvavlennya doslidnickoyi vidavnichoyi ta organizacijnoyi diyalnosti v galuzi geografiyi Najkrashe vona rozvivalasya v Korolivstvi Galichini U Krakovi v 1866 r pri bulo stvoreno Fizikografichnu komisiyu a zgodom pri Akademiyi znan buli stvoreni najstarishi polski katedri geografiyi u Krakovi na Yagajlovickomu universiteti 1849 r i u Lvovi na Universiteti Franca I 1882 Do kincya 19 stolittya bulo zavershene geologichne doslidzhennya polskih zemel Z 1799 roku diyut meteostanciyi v Krakovi Varshavi Gdansku ta Vilnyusi yaki vhodyat do mizhnarodnoyi merezhi sposterezhen V 1912 r Yevgenij Romer i R Mareckij v 1914 r rozrobili sintezi klimatu polskih zemel Stanislav Stashic i Gugo Kollontaj sintezi geologichnih i ekonomichnih pitan V 1804 r Yan Snyadeckij vidav 16 tomnij Wielki slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i krajow slowianskich Velikij geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo i slov yanskih krayin Vidano novatorski v masshtabi Yevropi pidruchniki z fizichnoyi geografiyi meteorologiyi z kartoyu izoterm Antona P yatkevicha 1872 a takozh meteorologiyi 1917 i okeanografiyi 1909 Mavriciya Rudzkogo regionalnoyi geografiyi pershu v sviti z dinamichnim pidhodom Vaclava Nalkovskogo yaka stala revolyuciyeyu v metodici navchannya geografiyi U 1790 roci Mihal Yan Gube viyaviv neregulyarnist formi zemnogo elipsoyida Ce buv period velichi polskoyi kartografiyi v 1839 r vidano kartu Topograficzna Karta Krolestwa Polskiego Topografichnu kartu Korolivstva Polskogo atlasi ta istorichni karti Joahima Lelevelya karti Korolivstva Polskogo Josefa Kolberga Feliksa Vrotnovskogo Vojceha Hshanovskogo geologichnu kartu ta Atlas Korolivstva Galichini statistichni atlasi Lyudvika Platera ta Aleksandra Yablonovskogo shkilnij atlas Ye Romera Polski topografi brali uchast v avstrijskih topografichnih vimiryuvannyah a takozh u doslidzhennyah Pivdennoyi Ameriki Ignatij Domejko Afriki Antonij Reman Aziyi Yan Cherskij Oleksandr Chekanovskij Benedikt Dibovskij Vaclav Seroshevskij Avstraliyi Pavlo Stsheleckij ta Antarktidi Genrik Arctovskij Antonij Dobrovolskij Polska geografiya v mizhvoyennij chas 1918 1939 Okrim oseredkiv i katedr geografiyi v universitetah u Krakovi ta Lvovi sho isnuvali u chas podiliv buli zasnovani novi v universitetah u Varshavi 1918 Poznani 1919 ta Vishij torgovelnij shkoli u Lvovi Varshavi i Krakovi Stvoreno takozh Polske geografichne tovaristvo 1918 Geografichne tovaristvo u Lvovi 1926 Geografichne tovaristvo v Poznani 1928 Tovaristvo polskih uchiteliv geografiyi 1922 Ci organizaciyi veli aktivnu vidavnichu diyalnist bulo vidano 11 tomiv seriyi Wielka geografia powszechna rozvitok geografiyi buv postijnim ale nerivnomirnim u vsih pidgaluzyah Na pershij plyan vijshli geomorfologichni doslidzhennya Krakivska geomorfologichna shkola Lyudomira Savickogo pislya kongresu Mizhnarodnogo geografichnogo soyuzu u Varshavi 1934 r pozhvavilisya kontakti z zarubizhzhyam pochalisya doslidzhennya lodovikiv ta pislyalodovikovogo relyefu zokrema na Kavkazi 1936 r Edvarda Ryule na Grenlyandiyi 1937 Alfreda Yana i na Shpicbergeni 1938 Mechislava Klimashevskogo Bronislava Galickogo Povilnishe rozvivalisya klimatologiya golovnim chinom Ye Romer i gidrografiya U mizhvoyennij period pochinaye zarodzhuvatisya suspilno ekonomichna geografiya Krakivska shkola vzhe bula dobre vidoma v 1930 h rokah iz doslidzhen v galuzyah geografiyi poselen geografiyi naselennya ta geografiyi turizmu U 1936 roci v Yagajlovickomu universiteti bulo zasnovano aspiranturu z turizmu Pislya uzgodzhennya triyangulyacijnoyi sitki na kolis rozdilenih teritoriyah u 1919 1939 rr vidavav unifikovani karti Polshi masshtabu 1 25 000 1 100 000 1 300 000 1 500 000 i pershi arkushi fotogrametrichnoyi karti Rozrobleno takozh Mizhnarodnu kartu svitu ta chislenni atlasi zokrema Statistichnij atlas Polshi Ye Romera U 1918 1925 rokah geografi brali uchast u roboti nad Polska geografiya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 Period Drugoyi svitovoyi vijni buv tragichnim v istoriyi polskoyi geografiyi Vidznachivsya likvidaciyeyu vsih katedr geografiyi v universitetah ta inshih naukovih ustanovah tobto pripinennya doslidzhen publikaciyi prac i navchannya na universitetskomu rivni Prote geografichni doslidzhennya velisya v tayemnih universitetah u Krakovi ta Varshavi Sered profesoriv Yagajlovickogo universitetu zaareshtovanih i deportovanih do taboru Zaksengauzen buv todishnij direktor Institutu geografiyi Zagalom pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 40 polskih geografiv zokrema zaviduvachi 3 iz 5 dovoyennih universitetskih katedr geografiyi Yezhi Smolenskij S Pavlovskij Buli znisheni bibliotechni ta kartografichni zbirki Polski geografi vikonuvali funkciyi kartografiv i navigatoriv v armiyah Antanti zokrema RAF Polska geografiya pislya Drugoyi svitovoyi vijniPershi povoyenni roki period popovnennya kadrovogo golodu kompensaciyi materiyalnih vtrat Vidrazu pislya vijni vidrodilisya katedri geografiyi v universitetah Krakova Poznanya ta Varshavi Povstali novi geografichni oseredki v Lyublini Vroclavi Toruni ta Lodzi a takozh na WSE ta WSP u Krakovi Vidnovilo diyalnist i Polske geografichne tovaristvo a v 1953 r bulo stvoreno Institut geografiyi ta zemleustroyu Polskoyi akademiyi nauk yakij vikonuvav funkciyi koordinatora doslidzhen Geografi dopomagali u vstanovlenni novih derzhavnih kordoniv davali visnovki shodo administrativnogo podilu Polshi ta vstanoalyuvali novi geografichni nazvi na zahidnih zemlyah Voni vidavali monografichni praci ta organizovuvali kursi informaciyi pro zahidni zemli rozroblyali novij fiziko geografichnij podil Polshi zokrema Yezhi Kondrackij 1956 1968 roki buli periodom najvishogo rozvitku ta dosyagnen polskoyi geografiyi ta yiyi providnih pozicij u sviti v okremih galuzyah geomorfologiyi sho bulo pov yazano z diyalnistyu vidatnih uchenih a takozh nalagodzhennya mizhnarodnih kontaktiv z 1956 r uchast u kongresah i roboti komisiyi Mizhnarodnogo geografichnogo soyuzu organizaciya kongresiv u Polshi provedennya doslidzhen u ramkah mizhnarodnoyi spivpraci vidannya v globalnih zhurnalah a takozh decentralizaciya upravlinnya ta poslablennya providnoyi roli Polskoyi Akademiyi nauk Rozvitok okremih galuzej geografiyi buv nerivnomirnim perevazhala fizichna geografiya a v yiyi mezhah geomorfologiya suspilno ekonomichna geografiya Zanepad 1970 h rokiv buv pov yazanij z centralnim kontrolem doslidnickih problem i obmezhenimi finansovimi resursami U 1980 h rokah novi perspektivi rozvitku geografiyi stvorila centralna doslidnicka programa Przemiany srodowiska geograficznego Polski Transformaciyi geografichnogo seredovisha Polshi yaku koordinuvalo Div takozhGeografiya Polshi Istoriya geografiyiPrimitkiDzherelaEncyklopedia Geografia Antoni Jackowski red ISBN 978 83 7435 673 2