Ва́цлав Пьотр Налко́вський (пол. Wacław Piotr Nałkowski), псевдонім «Przewłocki», «Nerwowy» (19 листопада 1851, Новодвур (колишній Гарволінський повіт) — 29 січня 1911, Варшава) — польський географ, педагог, публіцист і громадський діяч. Творець . Батько Зоф'ї Налковської та .
Вацлав Пьотр Налковський | |
---|---|
пол. Wacław Piotr Nałkowski | |
Народився | 19 листопада 1851 Новодвур |
Помер | 29 січня 1911 (59 років) Варшава ·Інсульт |
Поховання | Повонзківський цвинтар (kw. 219-II-1) |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | польська |
Діяльність | географ, педагог, публіцист |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Знання мов | польська |
Батько | Міхал Діонізій Ян Налковський |
Мати | Целіна Налковська |
У шлюбі з | Анна Шафранек |
Діти | Зоф'я Налковська, |
|
Життєпис
Він був єдиною дитиною Міхала Діонізія Яна Налковського та Целіни Налковської (до шлюбу Рудницька). Дитинство провів на Люблінщині на орендованих хуторах. У 1871 році Налковські переїхали до Любліна, де батько Вацлава влаштувався писарем, а він почав навчатися в Люблінській гімназії. У другому клясі, змушений важким матеріальним становищем сім'ї, давав приватні уроки молодшим друзям, заробляючи таким чином більше, ніж батько. Незважаючи на це, сім'я жила бідно, що сприяло тому, що молодий Вацлав часто страждав від слабкого здоров'я. Незважаючи на це, в кожному клясі молодшої школи він отримував нагороди за досягнення. Вже тоді він зацікавився географією та математикою. 18 червня 1871 року закінчив гімназію із золотою медаллю.
Наука
У 1871 році почав навчання на філософському факультеті Ягеллонського університету. Через тиждень після того, як він від'їхав на навчання, раптово померла його мати, а через два місяці — батько. Через брак коштів на дорогу Налковський не був присутній на похоронах батьків. Умови, в яких він існував, межували з нуждою (він часто ходив голодний і мерз у неопалюваному приміщенні), що знову ж таки сприяло ослабленню його здоров'я. Він перервав навчання в Кракові і після року в Інституті техніки зв'язку в Петербурзі повернувся, щоб відновити навчання.
У 1875 році він створив підручник з фізичної географії, який, однак, не був виданий через банкрутство видавництва.
У 1880 р. він переїхав до Варшави, а в 1882 р. отримав документи, що дозволяли йому приватно викладати географію в Російській імперії. Відтоді й до самої смерті заробляв учителем географії.
У 1885 р. отримав щорічну стипендію Каси Мяновського, що дозволило йому розпочати написання докторської дисертації в Лейпцизькому університеті. Через фінансові проблеми Налковський не завершив навчання. Після повернення до Варшави продовжував викладати географію в жіночих пансіонах, на курсах і класах, а також у таємному , а з 1905 р. — у .
У 1903 році Налковський здійснив свою єдину закордонну наукову подорож до Австрії, Швейцарії, Франції та Італії щоб ознайомитися з льодовиковими, вулканічними та карстовими явищами. Через важке матеріяльне становище він не зміг їхати дальше.
Як ентузіаст географії Налковський наголошував на необхідності заснування Польського географічного товариства.
Письменник, публіцист
У 1880-ті роки Налковський також написав багато праць у галузі географії. Декотрі статті, стали надійним внеском у літературу з цього питання і часто служили як підручники протягом десятиліть (наприклад, «Gieografja Fizyczna»). У свою чергу, у 1890-х роках, під спільною редакцією, Вацлав Налковський та створили найбільший донині польський атлас («Wielki atlas geograficzny»).
Вацлав Налковський також писав статті, рецензії та полеміку, які друкувалися, зокрема, в журналах «Głos», «Ateneum», «Przegląd Pedagogiczny», «Prawda» та «Niwa». Він торкався сучасних ідеологічних суперечок, таких як: права жінок, дарвінізм, клерикалізм, поступ-мракобісся, пролетаріят і Політична реакція.
Його полеміка з Сенкевичем відбувалася на сторінках журналів «Kurjer Warszawski» та «Głos», позаяк Налковський критично ставився до ідеології, викладеної в «».
Загалом Налковський підготував понад 450 наукових і публіцистичних матеріялів.
Був членом , створеного 1906 року в Конґресовому королівстві.
Приватне життя і смерть
У 1881 році одружився з Анною Шафранек, з якою народилися три дочки: Целіна (померла в дитинстві), Зоф'я та Ганна. Сім'я Налковських жила у Варшаві. В 1895 році вони купили на виплат ділянку неродючої землі у Воломіні, на якій побудували дерев'яний будинок. Він служив їм як літня резиденція. Нині тут діє .
Вацлав Налковський помер від інсульту в 1911 році. Його похорон став вічем всієї прогресивної Варшави.
Покоїться на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (kw. 219-II-1). Його дочка, Ганна Налковська — авторка скульптури «Боєць» (1926) на пам'ятнику Налковському. Скульптура відсилає до вірша Налковського «Боєць». Пам'ятник відкрили до 15-ї річниці смерті географа завдяки зусиллям Польського географічного товариства.
Деякі публікації
Наукові публікації
- «Polska», 1887 (перший географічний синтез Польщі)
- «Zarys geografii powszechnej, rozumowej», 1887 (перший польський підручник, який не тільки описує, але й пояснює земні явища)
- «Zarys geografii powszechnej, poglądowej», 1895
- «Wielki atlas geograficzny» (співавтор), 1895—1906
- «Ziemia i człowiek. Szkice i studia geograficzne», 1901
- «Gieografja Fizyczna», 1904 (протягом багатьох десятиліть це був єдиний сучасний підручник у цій галузі в Польщі, розроблений на вищому рівні)
- «Dookoła Alp», 1904 (книга, видана після його єдиної наукової поїздки за кордон)
- «Zarys metodyki geografii», 1908
- «Gieografja Malownicza 1. Australja (z Polinezja)», 1902
- «Gieografja Malownicza 2. Ameryka Południowa», 1909
- «Gieografja Malownicza 3. Ameryka Północna», 1909
- «Gieografja Malownicza 4. Afryka», 1909
- «Gieografja Malownicza 5. Azja», 1911
- «Materjaly do Gieografji Ziem Dawnej Polski», 1913
- «Metodyka do Gieografji», 1925
- «Świat i Człowiek», 1908
- «Zarys Gieografji Rozumowej (Gieologji)», 1907
- «Zarys metodyki geografii», Видавництво M. Arcta, Познань, 1920
Публіцистика
- «Szkice społeczne i literackie», 1876
- «Forpoczta», 1895
- «Jednostka i ogół: szkice i liryki psycho-społeczne», Краків 1904
- «Sienkiewicziana», 1904
Вшанування пам'яті
Його дочка Зофія Налковська присвятила йому збірку спогадів «Мій батько».
У Любліні (район Вроткув) його ім'я вшановано в назві житлового кооперативу (Spółdzielnia Mieszkaniowa im. Wacława i Zofii Nałkowskich), у назві житлового масиву (Osiedle Nałkowskich) та вулиці Налковських.
У Воломіні на вул. Вацлава Налковського 17 музей Зофії і Вацлава Налковських.
У Воломіні — на вул. М. Сасіна 33 розташований ліцей ім. Вацлава Налковського.
У Новодворі, де колись стояв будинок родини Налковських, пам'ятник. Комплекс загальноосвітніх шкіл у Новодворі носить ім'я Вацлава Налковського.
Див. також
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Bemówna, Janina (1934). Nasza walka o szkołę polską 1901-1917 : opracowania, wspomnienia, dokumenty, t. II (польська) . Варшава: Towarzystwo Kultury Polskiej. с. 187—188.
- Cmentarz Powązkowski w Warszawie (польська) . Варшава: Krajowa Agencja Wydawnicza. 1984. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Va clav Potr Nalko vskij pol Waclaw Piotr Nalkowski psevdonim Przewlocki Nerwowy 19 listopada 1851 Novodvur kolishnij Garvolinskij povit 29 sichnya 1911 Varshava polskij geograf pedagog publicist i gromadskij diyach Tvorec Batko Zof yi Nalkovskoyi ta Vaclav Potr Nalkovskijpol Waclaw Piotr NalkowskiNarodivsya19 listopada 1851 1851 11 19 NovodvurPomer29 sichnya 1911 1911 01 29 59 rokiv Varshava InsultPohovannyaPovonzkivskij cvintar kw 219 II 1 GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistpolskaDiyalnistgeograf pedagog publicistAlma materYagellonskij universitetZnannya movpolskaBatkoMihal Dionizij Yan NalkovskijMatiCelina NalkovskaU shlyubi zAnna ShafranekDitiZof ya Nalkovska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVin buv yedinoyu ditinoyu Mihala Dioniziya Yana Nalkovskogo ta Celini Nalkovskoyi do shlyubu Rudnicka Ditinstvo proviv na Lyublinshini na orendovanih hutorah U 1871 roci Nalkovski pereyihali do Lyublina de batko Vaclava vlashtuvavsya pisarem a vin pochav navchatisya v Lyublinskij gimnaziyi U drugomu klyasi zmushenij vazhkim materialnim stanovishem sim yi davav privatni uroki molodshim druzyam zaroblyayuchi takim chinom bilshe nizh batko Nezvazhayuchi na ce sim ya zhila bidno sho spriyalo tomu sho molodij Vaclav chasto strazhdav vid slabkogo zdorov ya Nezvazhayuchi na ce v kozhnomu klyasi molodshoyi shkoli vin otrimuvav nagorodi za dosyagnennya Vzhe todi vin zacikavivsya geografiyeyu ta matematikoyu 18 chervnya 1871 roku zakinchiv gimnaziyu iz zolotoyu medallyu Nauka U 1871 roci pochav navchannya na filosofskomu fakulteti Yagellonskogo universitetu Cherez tizhden pislya togo yak vin vid yihav na navchannya raptovo pomerla jogo mati a cherez dva misyaci batko Cherez brak koshtiv na dorogu Nalkovskij ne buv prisutnij na pohoronah batkiv Umovi v yakih vin isnuvav mezhuvali z nuzhdoyu vin chasto hodiv golodnij i merz u neopalyuvanomu primishenni sho znovu zh taki spriyalo oslablennyu jogo zdorov ya Vin perervav navchannya v Krakovi i pislya roku v Instituti tehniki zv yazku v Peterburzi povernuvsya shob vidnoviti navchannya U 1875 roci vin stvoriv pidruchnik z fizichnoyi geografiyi yakij odnak ne buv vidanij cherez bankrutstvo vidavnictva U 1880 r vin pereyihav do Varshavi a v 1882 r otrimav dokumenti sho dozvolyali jomu privatno vikladati geografiyu v Rosijskij imperiyi Vidtodi j do samoyi smerti zaroblyav uchitelem geografiyi U 1885 r otrimav shorichnu stipendiyu Kasi Myanovskogo sho dozvolilo jomu rozpochati napisannya doktorskoyi disertaciyi v Lejpcizkomu universiteti Cherez finansovi problemi Nalkovskij ne zavershiv navchannya Pislya povernennya do Varshavi prodovzhuvav vikladati geografiyu v zhinochih pansionah na kursah i klasah a takozh u tayemnomu a z 1905 r u U 1903 roci Nalkovskij zdijsniv svoyu yedinu zakordonnu naukovu podorozh do Avstriyi Shvejcariyi Franciyi ta Italiyi shob oznajomitisya z lodovikovimi vulkanichnimi ta karstovimi yavishami Cherez vazhke materiyalne stanovishe vin ne zmig yihati dalshe Yak entuziast geografiyi Nalkovskij nagoloshuvav na neobhidnosti zasnuvannya Polskogo geografichnogo tovaristva Mogila Vaclava Nalkovskogo i jogo dochki Zofiyi Nalkovskoyi Pismennik publicist U 1880 ti roki Nalkovskij takozh napisav bagato prac u galuzi geografiyi Dekotri statti stali nadijnim vneskom u literaturu z cogo pitannya i chasto sluzhili yak pidruchniki protyagom desyatilit napriklad Gieografja Fizyczna U svoyu chergu u 1890 h rokah pid spilnoyu redakciyeyu Vaclav Nalkovskij ta stvorili najbilshij donini polskij atlas Wielki atlas geograficzny Vaclav Nalkovskij takozh pisav statti recenziyi ta polemiku yaki drukuvalisya zokrema v zhurnalah Glos Ateneum Przeglad Pedagogiczny Prawda ta Niwa Vin torkavsya suchasnih ideologichnih superechok takih yak prava zhinok darvinizm klerikalizm postup mrakobissya proletariyat i Politichna reakciya Jogo polemika z Senkevichem vidbuvalasya na storinkah zhurnaliv Kurjer Warszawski ta Glos pozayak Nalkovskij kritichno stavivsya do ideologiyi vikladenoyi v Zagalom Nalkovskij pidgotuvav ponad 450 naukovih i publicistichnih materiyaliv Buv chlenom stvorenogo 1906 roku v Kongresovomu korolivstvi Muzej Zofiyi i Vaclava Nalkovskih Privatne zhittya i smert U 1881 roci odruzhivsya z Annoyu Shafranek z yakoyu narodilisya tri dochki Celina pomerla v ditinstvi Zof ya ta Ganna Sim ya Nalkovskih zhila u Varshavi V 1895 roci voni kupili na viplat dilyanku nerodyuchoyi zemli u Volomini na yakij pobuduvali derev yanij budinok Vin sluzhiv yim yak litnya rezidenciya Nini tut diye Vaclav Nalkovskij pomer vid insultu v 1911 roci Jogo pohoron stav vichem vsiyeyi progresivnoyi Varshavi Pokoyitsya na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi kw 219 II 1 Jogo dochka Ganna Nalkovska avtorka skulpturi Boyec 1926 na pam yatniku Nalkovskomu Skulptura vidsilaye do virsha Nalkovskogo Boyec Pam yatnik vidkrili do 15 yi richnici smerti geografa zavdyaki zusillyam Polskogo geografichnogo tovaristva Deyaki publikaciyiNaukovi publikaciyi Polska 1887 pershij geografichnij sintez Polshi Zarys geografii powszechnej rozumowej 1887 pershij polskij pidruchnik yakij ne tilki opisuye ale j poyasnyuye zemni yavisha Zarys geografii powszechnej pogladowej 1895 Wielki atlas geograficzny spivavtor 1895 1906 Ziemia i czlowiek Szkice i studia geograficzne 1901 Gieografja Fizyczna 1904 protyagom bagatoh desyatilit ce buv yedinij suchasnij pidruchnik u cij galuzi v Polshi rozroblenij na vishomu rivni Dookola Alp 1904 kniga vidana pislya jogo yedinoyi naukovoyi poyizdki za kordon Zarys metodyki geografii 1908 Gieografja Malownicza 1 Australja z Polinezja 1902 Gieografja Malownicza 2 Ameryka Poludniowa 1909 Gieografja Malownicza 3 Ameryka Polnocna 1909 Gieografja Malownicza 4 Afryka 1909 Gieografja Malownicza 5 Azja 1911 Materjaly do Gieografji Ziem Dawnej Polski 1913 Metodyka do Gieografji 1925 Swiat i Czlowiek 1908 Zarys Gieografji Rozumowej Gieologji 1907 Zarys metodyki geografii Vidavnictvo M Arcta Poznan 1920 Publicistika Szkice spoleczne i literackie 1876 Forpoczta 1895 Jednostka i ogol szkice i liryki psycho spoleczne Krakiv 1904 Sienkiewicziana 1904Vshanuvannya pam yatiJogo dochka Zofiya Nalkovska prisvyatila jomu zbirku spogadiv Mij batko U Lyublini rajon Vrotkuv jogo im ya vshanovano v nazvi zhitlovogo kooperativu Spoldzielnia Mieszkaniowa im Waclawa i Zofii Nalkowskich u nazvi zhitlovogo masivu Osiedle Nalkowskich ta vulici Nalkovskih U Volomini na vul Vaclava Nalkovskogo 17 muzej Zofiyi i Vaclava Nalkovskih U Volomini na vul M Sasina 33 roztashovanij licej im Vaclava Nalkovskogo U Novodvori de kolis stoyav budinok rodini Nalkovskih pam yatnik Kompleks zagalnoosvitnih shkil u Novodvori nosit im ya Vaclava Nalkovskogo Div takozhIstoriya polskoyi geografiyiPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Bemowna Janina 1934 Nasza walka o szkole polska 1901 1917 opracowania wspomnienia dokumenty t II polska Varshava Towarzystwo Kultury Polskiej s 187 188 Cmentarz Powazkowski w Warszawie polska Varshava Krajowa Agencja Wydawnicza 1984 ISBN 83 03 00758 0