Альфред Ян (пол. Alfred Jahn; 25 квітня 1915, Клепарів, нині в межах Львова — 1 квітня 1999, Вроцлав) — польський географ, геоморфолог і полярний дослідник німецького походження, автор понад 350 наукових праць. Ректор Вроцлавського університету.
Альфред Ян | |
---|---|
пол. Alfred Jahn | |
Народився | 22 квітня 1915[1][2] Львів, Львівська губернія, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Помер | 1 квітня 1999[1][2] (83 роки) Вроцлав, Республіка Польща[1] |
Поховання | d |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | географ, викладач університету, геоморфолог, фотограф |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Заклад | Вроцлавський університет ЛНУ ім. І. Франка |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] і професор[d][3] (1950) |
Аспіранти, докторанти | d[4] |
Членство | Леопольдина Норвезька академія наук Польська академія наук[5] d |
Нагороди | |
Альфред Ян у Вікісховищі |
Біографія
Альфред Ян народився 25 квітня 1915 року в передмісті Львова (Клепарів). Навчався у п'ятій львівській гімназії ім. Станіслава Жолкевського, яку у 20-30-ті роки ХХ ст. називали «пролетарською» і яка була розміщена на межі трьох тодішніх передмість: Клепарова, Замарстинова і Знесіння (на теперішній вулиці Кушевича, 5). Серед учнів — 2/3 євреї, третина — поляки й українці.
Після закінчення гімназії (1933) поступив у Львівський університет ім. Яна Казимира, в Інститут географії. Його керівником, аж до захисту докторської дисертації (1939), був професор Август Ціргофер, який 1933 р. став директором інституту, після виходу на пенсію професора Е. Ромера.
Під час навчання захопився геоморфологією. Навчався у таких відомих геоморфологів, як Є. Ромер, А. Ціргофер, Ю. Чижевський, А. Маліцький, М. Орліч, професор В. Роґаля, З. Вейберг, Ю. Токарський. Займався науковими дослідженнями на Поділлі, зокрема на Гологоро-Кременецькому кряжі. У 1937 році закінчив університет і став асистентом в географічному інституті. У тому ж році він взяв участь у Першій польській експедиції по Західній Гренландії, організованій Олександром Кошибою (пол. Aleksander Kosiba), яка надала йому достатньо матеріалу для створення докторської дисертації. І у Львові в 1939 році, захистивши дисертацію на тему «Дослідження структури і температури ґрунту у Західній Гренландії», Альфред Ян став наймолодшим доктором географії на той час.
У роки німецької окупації (1941—1944) університет було закрито, і д-р Альфред Ян годував вошей у біологічному інституті професора Рудольфа Вейгля, який вивчав проблеми тифозних захворювань.
У 1945—1949 рр. Альфред Ян працює в університеті Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. З 1949 року Альфред Ян — завідувач кафедри фізичної географії, а потім геоморфології у Вроцлавському університеті. У 1952—1954 рр. виконує обов'язки продекана відділу природничих наук; 1958—1968 рр. — директор Інституту географії; 1959—1962 рр. — проректор; 1962—1968 рр. — ректор Вроцлавського університету.
На посаді ректора у березні 1968 року підтримав політичний страйк студентів університету, піддавши себе репресіям з боку комуністичної влади. У цьому ж році був учасником Міжнародного географічного конгресу в Делі, як президент геоморфологічної комісії. Крім того, брав участь у багатьох міжнародних конгресах і конференціях як фахівець із крайових утворень материкових зледенінь. З 1971—1975 він обіймав пост президента польського Географічного товариства. Також Альфред Ян був ініціатором акції передачі до Вроцлава.
Помер 1 квітня 1999 року. Похований на цвинтарі Св. Лаврентія у Вроцлаві.
Альфред Ян почесний доктор Вроцлавського університету (1985), Марія Склодовської-Кюрі в Любліні (1985), Університету Адама Міцкевича в Познані (1990) та Івана Франка у Львові (1999).
Праці
Книги:
- A. Jahn, 1956: Wyżyna lubelska. (Люблінські височини)
- A. Jahn, 1966: Alaska. (Аляска)
- A. Jahn, 1970: Zagadnienia strefy peryglacjalnej. (Забруднення перігляціальної зони)
- A. Jahn, 1971: Lód i zlodowacenia. (Лід та зледеніння)
- A. Jahn, 1975: Problems of the periglacial zone. (Проблеми перігляціальної зони)
Наукові статті:
- A. Jahn, 1980: Główne cechy i wiek rzeźby Sudetów.
Інші публікації:
- A. Jahn, 1991: Z Kleparowa w świat szeroki. (autobiografia). (З Клепарова у широкий світ (автобіографія))
Редактор монографій:
- A. Jahn (red.), 1985: Karkonosze polskie. Zakład Narodowy im. Ossolińskich (nie był autorem żadnego z rozdziałów)
- A. Jahn, S. Kozłowski, T. Wiszniewska (red.), 1989: Jaskinia Niedźwiedzia w Kletnie. Zakład Narodowy im. Ossolińskich (nie był autorem żadnego z rozdziałów).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11909357X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Nauka Polska
- https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=69919
- http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=JAHN,%20Alfred%20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Yan pol Alfred Jahn 25 kvitnya 1915 Klepariv nini v mezhah Lvova 1 kvitnya 1999 Vroclav polskij geograf geomorfolog i polyarnij doslidnik nimeckogo pohodzhennya avtor ponad 350 naukovih prac Rektor Vroclavskogo universitetu Alfred Yanpol Alfred JahnNarodivsya22 kvitnya 1915 1915 04 22 1 2 Lviv Lvivska guberniya Galicko Bukovinske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer1 kvitnya 1999 1999 04 01 1 2 83 roki Vroclav Respublika Polsha 1 PohovannyadKrayina Respublika PolshaDiyalnistgeograf vikladach universitetu geomorfolog fotografAlma materLNU im I FrankaZakladVroclavskij universitet LNU im I FrankaNaukovij stupindoktorskij stupin 1 i profesor d 3 1950 Aspiranti doktorantid 4 ChlenstvoLeopoldina Norvezka akademiya nauk Polska akademiya nauk 5 dNagorodid 1994 d d 12 bereznya 1990 d Alfred Yan u VikishovishiBiografiyaAlfred Yan narodivsya 25 kvitnya 1915 roku v peredmisti Lvova Klepariv Navchavsya u p yatij lvivskij gimnaziyi im Stanislava Zholkevskogo yaku u 20 30 ti roki HH st nazivali proletarskoyu i yaka bula rozmishena na mezhi troh todishnih peredmist Kleparova Zamarstinova i Znesinnya na teperishnij vulici Kushevicha 5 Sered uchniv 2 3 yevreyi tretina polyaki j ukrayinci Pislya zakinchennya gimnaziyi 1933 postupiv u Lvivskij universitet im Yana Kazimira v Institut geografiyi Jogo kerivnikom azh do zahistu doktorskoyi disertaciyi 1939 buv profesor Avgust Cirgofer yakij 1933 r stav direktorom institutu pislya vihodu na pensiyu profesora E Romera Pid chas navchannya zahopivsya geomorfologiyeyu Navchavsya u takih vidomih geomorfologiv yak Ye Romer A Cirgofer Yu Chizhevskij A Malickij M Orlich profesor V Rogalya Z Vejberg Yu Tokarskij Zajmavsya naukovimi doslidzhennyami na Podilli zokrema na Gologoro Kremeneckomu kryazhi U 1937 roci zakinchiv universitet i stav asistentom v geografichnomu instituti U tomu zh roci vin vzyav uchast u Pershij polskij ekspediciyi po Zahidnij Grenlandiyi organizovanij Oleksandrom Koshiboyu pol Aleksander Kosiba yaka nadala jomu dostatno materialu dlya stvorennya doktorskoyi disertaciyi I u Lvovi v 1939 roci zahistivshi disertaciyu na temu Doslidzhennya strukturi i temperaturi gruntu u Zahidnij Grenlandiyi Alfred Yan stav najmolodshim doktorom geografiyi na toj chas U roki nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 universitet bulo zakrito i d r Alfred Yan goduvav voshej u biologichnomu instituti profesora Rudolfa Vejglya yakij vivchav problemi tifoznih zahvoryuvan U 1945 1949 rr Alfred Yan pracyuye v universiteti Mariyi Sklodovskoyi Kyuri v Lyublini Z 1949 roku Alfred Yan zaviduvach kafedri fizichnoyi geografiyi a potim geomorfologiyi u Vroclavskomu universiteti U 1952 1954 rr vikonuye obov yazki prodekana viddilu prirodnichih nauk 1958 1968 rr direktor Institutu geografiyi 1959 1962 rr prorektor 1962 1968 rr rektor Vroclavskogo universitetu Na posadi rektora u berezni 1968 roku pidtrimav politichnij strajk studentiv universitetu piddavshi sebe represiyam z boku komunistichnoyi vladi U comu zh roci buv uchasnikom Mizhnarodnogo geografichnogo kongresu v Deli yak prezident geomorfologichnoyi komisiyi Krim togo brav uchast u bagatoh mizhnarodnih kongresah i konferenciyah yak fahivec iz krajovih utvoren materikovih zledenin Z 1971 1975 vin obijmav post prezidenta polskogo Geografichnogo tovaristva Takozh Alfred Yan buv iniciatorom akciyi peredachi do Vroclava Pomer 1 kvitnya 1999 roku Pohovanij na cvintari Sv Lavrentiya u Vroclavi Alfred Yan pochesnij doktor Vroclavskogo universitetu 1985 Mariya Sklodovskoyi Kyuri v Lyublini 1985 Universitetu Adama Mickevicha v Poznani 1990 ta Ivana Franka u Lvovi 1999 PraciKnigi A Jahn 1956 Wyzyna lubelska Lyublinski visochini A Jahn 1966 Alaska Alyaska A Jahn 1970 Zagadnienia strefy peryglacjalnej Zabrudnennya periglyacialnoyi zoni A Jahn 1971 Lod i zlodowacenia Lid ta zledeninnya A Jahn 1975 Problems of the periglacial zone Problemi periglyacialnoyi zoni Naukovi statti A Jahn 1980 Glowne cechy i wiek rzezby Sudetow Inshi publikaciyi A Jahn 1991 Z Kleparowa w swiat szeroki autobiografia Z Kleparova u shirokij svit avtobiografiya Redaktor monografij A Jahn red 1985 Karkonosze polskie Zaklad Narodowy im Ossolinskich nie byl autorem zadnego z rozdzialow A Jahn S Kozlowski T Wiszniewska red 1989 Jaskinia Niedzwiedzia w Kletnie Zaklad Narodowy im Ossolinskich nie byl autorem zadnego z rozdzialow PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11909357X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Nauka Polska d Track Q97032597 https nauka polska pl profile research id 69919 http czlonkowie pan pl czlonkowie sites WynikiWyszukiwania html s JAHN 20Alfred 20