Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2020) |
Стані́слав Вавжи́нець Ста́шиць (пол. Stanisław Wawrzyniec Staszic, 6 листопада 1755, Піла — 20 січня 1826, Варшава) — польський громадський і освітній діяч, філософ, публіцист.
| Станіслав Сташиць | |
|---|---|
| пол. Stanisław Staszic | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Stanisław Wawrzyniec Staszic |
| Народився | 6 листопада 1755[2][3][4] Піла, Великопольське воєводство, Республіка Польща[4] |
| Помер | 20 січня 1826[1][2][…] (70 років) Варшава, Російська імперія[5][4] ·інсульт |
| Поховання | d |
| Країна |  Річ ПосполитаКоролівство Польське |
| Місце проживання | Піла[6] Лейпциг[6] Геттінген[6] Париж[6] Варшава[6] Туробин |
| Діяльність | мовознавець, поет, географ, філософ, перекладач, геолог, письменник, політик, ксьондз, transitional deacon, вихователь, політичний публіцист, пресвітер, діяч освіти |
| Alma mater | d |
| Знання мов | французька і польська[1] |
| Заклад | Анджей Замойський |
| Членство | Варшавське товариство друзів науки, Генеральна конфедерація Королівства Польського, Q9360545? і d[4] |
| Конфесія | католицька церква і католицтво |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| |
Біографія
Походив з міщанської родини, середньо заможної, але через свої чесноти — шанованої в рідному місті. Батько Сташиця був освіченою людиною, особливо в галузі римського права і в класичних римських авторах. Це спонукало Станіслава до вивчення римських класиків та знайшло свій відбиток у його творах. Батько Станіслава, як і дід, був бурмістром міста Піла. Під час військових заворушень при першому розподілі Польщі в 1772 році російський генерал Древіц ув'язнив його і катував кілька місяців, аби для його викупу місто виплатило Древіцю надзвичайну контрибуцію. Ці події глибоко відбилися в пам'яті Станіслава, оскільки про жорстокість Древіца він згадував у своїх «Пересторогах для Польщі».
Початкову освіту здобував у парафіяльній школі у рідному місті, згодом у Познанській середній школі, духовній семінарії, яку на рубежі 1778—1779 років закінчив висвяченням у священники. У другій половині 1779 року виїхав на навчання за кордон до Німеччини, де слухав лекції в Лейпцизькому і Геттінгенському університетах, а потім — до Королівського колегіуму в Парижі, де присвятив себе в основному природничим та фізичним наукам.
Сташиць і Замойські
Після повернення додому в 1781 році Сташиць не міг бути прийнятий на державну службу, оскільки не належав до шляхетського стану. Через це він став вихователем синів Констанції та Анджея Замойських, на той час великого коронного канцлерома. Угоду про роботу зі Сташицем уклали на 10 років, а винагорода включала, зокрема: повний пенсіон, подорожі країною та закордон за рахунок роботодавця, а також щорічну плату в розмірі 4000 злотих довічно.
Сташиць був дуже вимогливим і строгим учителем, досить часто карав своїх вихованців. Хоча його педагогічні таланти часто ставляться під сумнів, однак він зумів своїм вихованцям прищепити цінні знання, передусім у сфері раціонального ведення господарства.
Робота в Замойських значно вплинула на його світогляд. До того часу він цікавився лише науковими справами, а тепер став дуже чутливим до політичних аспектів, оскільки Замойський був дуже популярним патріотом. Також це мало значний вплив на його погляди про вільну Польщу.
У 1787 році була видана його книга «Замітки про життя Яна Замойського», в якій Сташиць виклав план реформи державного устрою Польщі на наступних принципах: спадковість королівського трону; безперервно засідаючий сейм, який вирішує всі справи більшістю голосів; рівноправність міщан і дворянства; заміна барщини грошовою повинністю; освідчення селян; запровадження стотисячної армії.
У 1790 була видана його книга «Перестороги для Польщі[недоступне посилання з липня 2019]». В цьому ж році весною Сташиць вирушив у подорож до Італії, під час якої він написав «Щоденник подорожей».
У 1792 році Анджей Замойський помер. Ординація перейшла до рук його сина Александра, який влаштував там місце зустрічей патріотів і конспіраторів. У 1794 році родина Замойських виїхала до Відня, аби керувати справами ординації, яка після третього поділу Польщі вже повністю розташовувалася в межах земель, що відійшли Монархії Габсбургів.
Після смерті Констанції Сташиць утратив цілковиту підтримку Замойських, від нього відвернулися його колишні вихованці, він навіть був оскаржений у сфальшуванні боргових розписок. Під час перебування у Замойських розміщав свої заощадження в Констанції, на підтвердження чого отримував боргові розписки з підписом. Після її смерті він подав відповідні розписки до каси ординації, де одну з розписок визнали фальшивою. Справа завершилася багаторічним судовим процесом, але завдяки втручанню князя Адама Чорторийського її вирішили на користь Сташиця.
Громадська і наукова діяльність
Після 1795 року, коли Польща зникла з карти Європи, Станіслав зайнявся справами господарчого розвитку краю, а також науковою роботою.
З 16 лютого 1800 року, коли в Варшаві було створено Товариство друзів наук, в якому сконцентрувалась вся тогочасна еліта наукової думки, Сташиць став одним із перших його членів, допомагав фінансово на початковому етапі, коли відчувались значна нестача коштів. Своєю працьовитістю він здобув загальне визнання і в 1804 році був призначений заступником Голови Товариства.
3-22 серпня 1805 року він здійснює наукову подорож у Татри і починає написання «Про родовища Карпат і інших гір та рівнин Польщі».
3 16 жовтня 1808 року був обраний Головою Варшавського Товариства друзів наук. В 1807—1815 був членом Освітньої палати та Управління народної освіти Варшавського герцогства.
В 1812 році Сташиць захищав в Державній раді Варшавського герцогства едукаційний училищний фонд, який наразився на небезпеку розтягання через спірне питання — чи мають училища переважне право на задоволення з по-єзуїтських маєтностей, чи вони отримують кошти після розрахунку з іншими кредиторами цих маєтностей. Голоси розподілились порівну, але захисники кредиторів замовкли, коли Сташиць сказав: «нехай не надіється народ наш на відродження; його загублять наші діти, приречені на невігластво».
Після організації Царства Польського він був призначений в 1816 році директором Відділу (пізніше — Дирекції) промисловості і мистецтв в урядовій Комісії внутрішніх справ та поліції. Цю посаду він займав до травня 1824 року, коли після конфлікту з Друцьким-Любецьким, на його прохання цар звільнив з цієї посади.
Станіслав Сташиць зробив значний внесок у розвиток освіти. В 1816 р. він заснував Академічно-гірничу школу в Кельцях та Агрономічний інститут у Маримонті.
4 червня 1816 року була затверджена організація Академічно-гірничої школи. ЇЇ директором було призначено Й. Ульмана, котрий до цього навчався в Академії в Фрайберзі. Інші наукові кадри також були пов'язані з цією академією. Школа існувала до 1826 року, коли згідно з рішенням Адміністративної Ради планувалось перенести заклад до Варшави, однак там він так і не розпочав свою роботу. Кількість студентів в окремих роках коливалась від 9 до 32. Школу закінчили близько 45 осіб (загалом навчалось близько 100 осіб), які пізніше займали високі посади в гірничій промисловості.
На свої накопичення і вислужений у Замойських капітал він придбав на ім'я Сапіг (оскільки бувши міщанином не мав права купувати міську нерухомість) у австрійського уряду в 1801 році розлогу Грубешівську волость в Люблінському воєводстві. Пізніше, 1811 року, нотаріальним актом Сташиць отримав, вже як поміщик, маєток, до якого належали 12 тисяч моргів (6000 гектарів) землі Грубешівського староства. Помістя мало у своєму складі місто Грубешів і 8 навколишніх сіл.
Одним із найбільших досягнень Станіслава Сташиця є створення в 1816 році Грубешівського аграрного товариства, яке на той час було одним із найзріліших передкооперативних організацій в Європі.
В 1822 році відповідно до власного плану облаштував свої грубешівські маєтності, населені господарями землевласниками в кількості до 296 чоловік. Він розподілив усі фільваркові землі між селянами і заснував в маєтку Землеробське товариство взаємодопомоги, запровадив 5 елементарних училищ і одне повітове, 3 громадські запасні склади, селянський банк.
Нагороджений Орденом Святого Станіслава 1 класу (1815) та Орденом Білого Орла (1824).
Помер 20 січня 1826 року, а 24 січня був похований з великими почестями біля костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці на варшавських Бєлянах.
Пам'ять
- В 1890 міська рада Львова постановила відкрити школу з назвою Міська народна школа імені Станіслава Сташиця.
- VI міська гімназія Львова була названа його ім'ям.
- Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця, Краків.
Твори
- Uwagi nad życiem Jana Zamoyskiego (1787)
- (1790) електронна версія
- O ziemorództwie gór dawnej Sarmacji, potem Polski (1805)
- O ziemorództwie Karpatów i innych gór i równin Polski (1815) електронна версія[недоступне посилання з липня 2019]
- Myśli o równowadze politycznej Europy (1815) електронна версія
- O przyczynach szkodliwości Żydów (1818)
- Ród Ludzki (pierwsza redakcja ukończona 1792—1796, wyd. frag. wersji wiersz. 1816, całość 1819—1820 електронна версія частини 1 електронна версія частини 2 електронна версія частини 3
- O statystyce Polski електронна версія
- Dzieła Stanisława Staszica. W opracowaniu autora. T. I—IX. 1816—1820 Том 7 Том 8 Том 9
Переклади
- Iliada Homera (Том 1) Iliada Homera (Том 2) (1815)
- Epoki Natury[недоступне посилання з липня 2019] Georges Leclerc Buffona (1784)
- Religia: poema Pana Rassyna z francuskiego tłumaczone[недоступне посилання з липня 2019] (1779)
- Poema Woltera o zapadnieniu Lisbony. (1779)
- Pochwała Marka Aurelego przez pana Thomas w języku francuzkim, przez Stanisława Staszica w języku polskim. (1816)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Internet Philosophy Ontology project
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/staszic-stanislaw/
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121331075 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Staszic-Stanislaw;3979226.html
- Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. — Poznań, 2010. — S. 16. (пол.)
Література
- Leśniewski, Czesław. Stanisław Staszic: jego życie i ideologia w dobie Polski Niepodległej (1755—1795)., Warszawa: Gebethner i Wolff, 1926;
- Wielkopolski Słownik Biograficzny, Poznań, 1983.
- Biuletyn Towarzystwa Regionalnego Hrubieszowskiego. Sesja Staszicowska. Hrubieszów 2005
- Cieszkowski Stanisław: Stanisław Staszic: filantrop, mąż stanu i uczony ur. 1755 zm. 1826 : zarys biograficzny w setną rocznicę zgonu. Warszawa 1925
- Chyra-Rolicz Zofia: Stanisław Staszic. Warszawa 1980
- Czarnecki Stanisław: Postać Staszica utrwalona w nazewnictwie nauk o Ziemi. Piła 1994
- Czarnecki Stanisław: Stanisław Staszic: wystawa ze zbiorów Stanisława Czarneckiego. Lublin 1985
- Goetel Walery: Stanisław Staszic. Na 50-lecie Akademii Górniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowie. Kraków 1969
- Grzywicka Joanna: Ekonomiczne poglądy Stanisława Staszica. Warszawa 1957
- Hahn Wiktor: Stanisław Staszic : życie i dzieła: (z portretem Staszica). Warszawa 1926 електронна версія
- Krokowski Stanisław: Stanisław Staszic: syn Ziem Odzyskanych. Poznań 1948
- Leśniewski Czesław: Stanisław Staszic: jego życie i ideologia w dobie Polski Niepodległej (1755—1795). Warszawa 1926
- Łotys Zbigniew: Stanisław Staszic — filozof i reformator społeczny. Olsztyn 1999
- Molik Witold: Stanisław Staszic (1755—1826). Poznań 1980
- Olejniczak Józef: Stanisław Staszic w sztuce medalierskiej. Piła 1989
- Radlińska Helena: Stanisław Staszic. Warszawa 1926
- Stanisław Staszic 1755—1826 : księga zbiorowa z ilustracjami, pod red. Zygmunta Kukulskiego. Lublin 1928
- Stanisław Staszic — geologia — górnictwo — hutnictwo. Red. nauk. Antoni Kleczkowski. Warszawa 1979
- Stanisław Staszic. Materiały Sesji Staszicowskiej, Piła 19-20 września 1995. Red. Józef Olejniczak. — Piła 1995
- Szacka Barbara: Stanisław Staszic. Warszawa 1966
- Wójcik Zbigniew: Stanisław Staszic: organizator nauki i gospodarki. — Kraków, 1999
- Zeszyty Staszicowskie 1-4. — Piła, 1998.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2020 Stani slav Vavzhi nec Sta shic pol Stanislaw Wawrzyniec Staszic 6 listopada 1755 17551106 Pila 20 sichnya 1826 Varshava polskij gromadskij i osvitnij diyach filosof publicist Stanislav Stashicpol Stanislaw StaszicIm ya pri narodzhenni pol Stanislaw Wawrzyniec StaszicNarodivsya 6 listopada 1755 1755 11 06 2 3 4 Pila Velikopolske voyevodstvo Respublika Polsha 4 Pomer 20 sichnya 1826 1826 01 20 1 2 70 rokiv Varshava Rosijska imperiya 5 4 insultPohovannya dKrayina Rich Pospolita Korolivstvo PolskeMisce prozhivannya Pila 6 Lejpcig 6 Gettingen 6 Parizh 6 Varshava 6 TurobinDiyalnist movoznavec poet geograf filosof perekladach geolog pismennik politik ksondz transitional deacon vihovatel politichnij publicist presviter diyach osvitiAlma mater dZnannya mov francuzka i polska 1 Zaklad Andzhej ZamojskijChlenstvo Varshavske tovaristvo druziv nauki Generalna konfederaciya Korolivstva Polskogo Q9360545 i d 4 Konfesiya katolicka cerkva i katolictvoAvtografNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z mishanskoyi rodini seredno zamozhnoyi ale cherez svoyi chesnoti shanovanoyi v ridnomu misti Batko Stashicya buv osvichenoyu lyudinoyu osoblivo v galuzi rimskogo prava i v klasichnih rimskih avtorah Ce sponukalo Stanislava do vivchennya rimskih klasikiv ta znajshlo svij vidbitok u jogo tvorah Batko Stanislava yak i did buv burmistrom mista Pila Pid chas vijskovih zavorushen pri pershomu rozpodili Polshi v 1772 roci rosijskij general Drevic uv yazniv jogo i katuvav kilka misyaciv abi dlya jogo vikupu misto viplatilo Drevicyu nadzvichajnu kontribuciyu Ci podiyi gliboko vidbilisya v pam yati Stanislava oskilki pro zhorstokist Drevica vin zgaduvav u svoyih Perestorogah dlya Polshi Pochatkovu osvitu zdobuvav u parafiyalnij shkoli u ridnomu misti zgodom u Poznanskij serednij shkoli duhovnij seminariyi yaku na rubezhi 1778 1779 rokiv zakinchiv visvyachennyam u svyashenniki U drugij polovini 1779 roku viyihav na navchannya za kordon do Nimechchini de sluhav lekciyi v Lejpcizkomu i Gettingenskomu universitetah a potim do Korolivskogo kolegiumu v Parizhi de prisvyativ sebe v osnovnomu prirodnichim ta fizichnim naukam Stashic i Zamojski Pislya povernennya dodomu v 1781 roci Stashic ne mig buti prijnyatij na derzhavnu sluzhbu oskilki ne nalezhav do shlyahetskogo stanu Cherez ce vin stav vihovatelem siniv Konstanciyi ta Andzheya Zamojskih na toj chas velikogo koronnogo kancleroma Ugodu pro robotu zi Stashicem uklali na 10 rokiv a vinagoroda vklyuchala zokrema povnij pension podorozhi krayinoyu ta zakordon za rahunok robotodavcya a takozh shorichnu platu v rozmiri 4000 zlotih dovichno Stashic buv duzhe vimoglivim i strogim uchitelem dosit chasto karav svoyih vihovanciv Hocha jogo pedagogichni talanti chasto stavlyatsya pid sumniv odnak vin zumiv svoyim vihovancyam prishepiti cinni znannya peredusim u sferi racionalnogo vedennya gospodarstva Robota v Zamojskih znachno vplinula na jogo svitoglyad Do togo chasu vin cikavivsya lishe naukovimi spravami a teper stav duzhe chutlivim do politichnih aspektiv oskilki Zamojskij buv duzhe populyarnim patriotom Takozh ce malo znachnij vpliv na jogo poglyadi pro vilnu Polshu U 1787 roci bula vidana jogo kniga Zamitki pro zhittya Yana Zamojskogo v yakij Stashic viklav plan reformi derzhavnogo ustroyu Polshi na nastupnih principah spadkovist korolivskogo tronu bezperervno zasidayuchij sejm yakij virishuye vsi spravi bilshistyu golosiv rivnopravnist mishan i dvoryanstva zamina barshini groshovoyu povinnistyu osvidchennya selyan zaprovadzhennya stotisyachnoyi armiyi U 1790 bula vidana jogo kniga Perestorogi dlya Polshi nedostupne posilannya z lipnya 2019 V comu zh roci vesnoyu Stashic virushiv u podorozh do Italiyi pid chas yakoyi vin napisav Shodennik podorozhej U 1792 roci Andzhej Zamojskij pomer Ordinaciya perejshla do ruk jogo sina Aleksandra yakij vlashtuvav tam misce zustrichej patriotiv i konspiratoriv U 1794 roci rodina Zamojskih viyihala do Vidnya abi keruvati spravami ordinaciyi yaka pislya tretogo podilu Polshi vzhe povnistyu roztashovuvalasya v mezhah zemel sho vidijshli Monarhiyi Gabsburgiv Pislya smerti Konstanciyi Stashic utrativ cilkovitu pidtrimku Zamojskih vid nogo vidvernulisya jogo kolishni vihovanci vin navit buv oskarzhenij u sfalshuvanni borgovih rozpisok Pid chas perebuvannya u Zamojskih rozmishav svoyi zaoshadzhennya v Konstanciyi na pidtverdzhennya chogo otrimuvav borgovi rozpiski z pidpisom Pislya yiyi smerti vin podav vidpovidni rozpiski do kasi ordinaciyi de odnu z rozpisok viznali falshivoyu Sprava zavershilasya bagatorichnim sudovim procesom ale zavdyaki vtruchannyu knyazya Adama Chortorijskogo yiyi virishili na korist Stashicya Gromadska i naukova diyalnist Pislya 1795 roku koli Polsha znikla z karti Yevropi Stanislav zajnyavsya spravami gospodarchogo rozvitku krayu a takozh naukovoyu robotoyu Z 16 lyutogo 1800 roku koli v Varshavi bulo stvoreno Tovaristvo druziv nauk v yakomu skoncentruvalas vsya togochasna elita naukovoyi dumki Stashic stav odnim iz pershih jogo chleniv dopomagav finansovo na pochatkovomu etapi koli vidchuvalis znachna nestacha koshtiv Svoyeyu pracovitistyu vin zdobuv zagalne viznannya i v 1804 roci buv priznachenij zastupnikom Golovi Tovaristva 3 22 serpnya 1805 roku vin zdijsnyuye naukovu podorozh u Tatri i pochinaye napisannya Pro rodovisha Karpat i inshih gir ta rivnin Polshi 3 16 zhovtnya 1808 roku buv obranij Golovoyu Varshavskogo Tovaristva druziv nauk V 1807 1815 buv chlenom Osvitnoyi palati ta Upravlinnya narodnoyi osviti Varshavskogo gercogstva V 1812 roci Stashic zahishav v Derzhavnij radi Varshavskogo gercogstva edukacijnij uchilishnij fond yakij narazivsya na nebezpeku roztyagannya cherez spirne pitannya chi mayut uchilisha perevazhne pravo na zadovolennya z po yezuyitskih mayetnostej chi voni otrimuyut koshti pislya rozrahunku z inshimi kreditorami cih mayetnostej Golosi rozpodililis porivnu ale zahisniki kreditoriv zamovkli koli Stashic skazav nehaj ne nadiyetsya narod nash na vidrodzhennya jogo zagublyat nashi diti prirecheni na neviglastvo Pislya organizaciyi Carstva Polskogo vin buv priznachenij v 1816 roci direktorom Viddilu piznishe Direkciyi promislovosti i mistectv v uryadovij Komisiyi vnutrishnih sprav ta policiyi Cyu posadu vin zajmav do travnya 1824 roku koli pislya konfliktu z Druckim Lyubeckim na jogo prohannya car zvilniv z ciyeyi posadi Stanislav Stashic zrobiv znachnij vnesok u rozvitok osviti V 1816 r vin zasnuvav Akademichno girnichu shkolu v Kelcyah ta Agronomichnij institut u Marimonti 4 chervnya 1816 roku bula zatverdzhena organizaciya Akademichno girnichoyi shkoli YiYi direktorom bulo priznacheno J Ulmana kotrij do cogo navchavsya v Akademiyi v Frajberzi Inshi naukovi kadri takozh buli pov yazani z ciyeyu akademiyeyu Shkola isnuvala do 1826 roku koli zgidno z rishennyam Administrativnoyi Radi planuvalos perenesti zaklad do Varshavi odnak tam vin tak i ne rozpochav svoyu robotu Kilkist studentiv v okremih rokah kolivalas vid 9 do 32 Shkolu zakinchili blizko 45 osib zagalom navchalos blizko 100 osib yaki piznishe zajmali visoki posadi v girnichij promislovosti Na svoyi nakopichennya i visluzhenij u Zamojskih kapital vin pridbav na im ya Sapig oskilki buvshi mishaninom ne mav prava kupuvati misku neruhomist u avstrijskogo uryadu v 1801 roci rozlogu Grubeshivsku volost v Lyublinskomu voyevodstvi Piznishe 1811 roku notarialnim aktom Stashic otrimav vzhe yak pomishik mayetok do yakogo nalezhali 12 tisyach morgiv 6000 gektariv zemli Grubeshivskogo starostva Pomistya malo u svoyemu skladi misto Grubeshiv i 8 navkolishnih sil Odnim iz najbilshih dosyagnen Stanislava Stashicya ye stvorennya v 1816 roci Grubeshivskogo agrarnogo tovaristva yake na toj chas bulo odnim iz najzrilishih peredkooperativnih organizacij v Yevropi V 1822 roci vidpovidno do vlasnogo planu oblashtuvav svoyi grubeshivski mayetnosti naseleni gospodaryami zemlevlasnikami v kilkosti do 296 cholovik Vin rozpodiliv usi filvarkovi zemli mizh selyanami i zasnuvav v mayetku Zemlerobske tovaristvo vzayemodopomogi zaprovadiv 5 elementarnih uchilish i odne povitove 3 gromadski zapasni skladi selyanskij bank Nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Stanislava 1 klasu 1815 ta Ordenom Bilogo Orla 1824 Pomer 20 sichnya 1826 roku a 24 sichnya buv pohovanij z velikimi pochestyami bilya kostelu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici na varshavskih Byelyanah Pam yatV 1890 miska rada Lvova postanovila vidkriti shkolu z nazvoyu Miska narodna shkola imeni Stanislava Stashicya VI miska gimnaziya Lvova bula nazvana jogo im yam Girnicho metalurgijna akademiya imeni Stanislava Stashicya Krakiv TvoriUwagi nad zyciem Jana Zamoyskiego 1787 1790 elektronna versiya O ziemorodztwie gor dawnej Sarmacji potem Polski 1805 O ziemorodztwie Karpatow i innych gor i rownin Polski 1815 elektronna versiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mysli o rownowadze politycznej Europy 1815 elektronna versiya O przyczynach szkodliwosci Zydow 1818 Rod Ludzki pierwsza redakcja ukonczona 1792 1796 wyd frag wersji wiersz 1816 calosc 1819 1820 elektronna versiya chastini 1 elektronna versiya chastini 2 elektronna versiya chastini 3 O statystyce Polski elektronna versiya Dziela Stanislawa Staszica W opracowaniu autora T I IX 1816 1820 Tom 7 Tom 8 Tom 9PerekladiIliada Homera Tom 1 Iliada Homera Tom 2 1815 Epoki Natury nedostupne posilannya z lipnya 2019 Georges Leclerc Buffona 1784 Religia poema Pana Rassyna z francuskiego tlumaczone nedostupne posilannya z lipnya 2019 1779 Poema Woltera o zapadnieniu Lisbony 1779 Pochwala Marka Aurelego przez pana Thomas w jezyku francuzkim przez Stanislawa Staszica w jezyku polskim 1816 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 http tnk krakow pl czlonkowie staszic stanislaw Deutsche Nationalbibliothek Record 121331075 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https encyklopedia pwn pl haslo Staszic Stanislaw 3979226 html Joanna Patalas Spoleczno medyczne aspekty dzialalnosci Karola Stojanowskiego 1895 1947 antropologa eugenika oraz dzialacza spoleczno politycznego Poznan 2010 S 16 pol LiteraturaLesniewski Czeslaw Stanislaw Staszic jego zycie i ideologia w dobie Polski Niepodleglej 1755 1795 Warszawa Gebethner i Wolff 1926 Wielkopolski Slownik Biograficzny Poznan 1983 Biuletyn Towarzystwa Regionalnego Hrubieszowskiego Sesja Staszicowska Hrubieszow 2005 Cieszkowski Stanislaw Stanislaw Staszic filantrop maz stanu i uczony ur 1755 zm 1826 zarys biograficzny w setna rocznice zgonu Warszawa 1925 Chyra Rolicz Zofia Stanislaw Staszic Warszawa 1980 Czarnecki Stanislaw Postac Staszica utrwalona w nazewnictwie nauk o Ziemi Pila 1994 Czarnecki Stanislaw Stanislaw Staszic wystawa ze zbiorow Stanislawa Czarneckiego Lublin 1985 Goetel Walery Stanislaw Staszic Na 50 lecie Akademii Gorniczo Hutniczej im Stanislawa Staszica w Krakowie Krakow 1969 Grzywicka Joanna Ekonomiczne poglady Stanislawa Staszica Warszawa 1957 Hahn Wiktor Stanislaw Staszic zycie i dziela z portretem Staszica Warszawa 1926 elektronna versiya Krokowski Stanislaw Stanislaw Staszic syn Ziem Odzyskanych Poznan 1948 Lesniewski Czeslaw Stanislaw Staszic jego zycie i ideologia w dobie Polski Niepodleglej 1755 1795 Warszawa 1926 Lotys Zbigniew Stanislaw Staszic filozof i reformator spoleczny Olsztyn 1999 Molik Witold Stanislaw Staszic 1755 1826 Poznan 1980 Olejniczak Jozef Stanislaw Staszic w sztuce medalierskiej Pila 1989 Radlinska Helena Stanislaw Staszic Warszawa 1926 Stanislaw Staszic 1755 1826 ksiega zbiorowa z ilustracjami pod red Zygmunta Kukulskiego Lublin 1928 Stanislaw Staszic geologia gornictwo hutnictwo Red nauk Antoni Kleczkowski Warszawa 1979 Stanislaw Staszic Materialy Sesji Staszicowskiej Pila 19 20 wrzesnia 1995 Red Jozef Olejniczak Pila 1995 Szacka Barbara Stanislaw Staszic Warszawa 1966 Wojcik Zbigniew Stanislaw Staszic organizator nauki i gospodarki Krakow 1999 Zeszyty Staszicowskie 1 4 Pila 1998