Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2019) |
Істо́рія Сум (Суми) — історія найбільшого міста північної Слобожанщини, від його заснування у 1652 році й досі.
За майже 372 років своєї історії Суми були славетним козацьким містом, зробилися занепалим повітовим містечком, з якого завдяки Івану Герасимовичу Харитоненку переросли у «цукрову столицю». Пережили Суми революцію і голодомори, стали центром області, пережили і Другу світову війну, відродилися і стали «містом троянд». І вже у незалежній Україні, Суми — це рідне місто для більш ніж 270 тисяч людей.
Передісторія до 1652 року
Люди дуже давно почали селитися на обох берегах Псла. Вже в II–VI сторіччях нашої ери тут жили слов'янські племена, залишки їхніх поселень і могильників виявлені в південно-західній частині міста, на вулиці Павлова. У VIII–X століттях в районі колишнього села Тополі (нині вул. Тополянська міста Суми) існувало поселення сіверян, а на Луці до теперішнього часу збереглися залишки великого городища часів Київської Русі, яке мало назву Липеньськ. Давність поселення підтверджують знайдені в околицях арабські монети VII–IX століть. Під час монголо-татарської навали XIII століття це городище було зруйноване. Але при заснуванні Сум у 1652 році згадується про 150 дворів пасічників, які жили на місці Липеньського городища до приходу переселенців із правобережної України.
Однією з причин виникнення міста Суми була політична ситуація другої половини XVII ст. У 1651 р. українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки під Берестечком, наслідком якої стало посилення експлуатації і національного гніту українського народу польськими магнатами. Після цієї поразки Богдан Хмельницький дозволив людям переселятися з правобережжя на Полтавщину і на прикордонні землі з Московським царством (тепер Слобожанщина), які були перед тим практично не заселені. Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень, тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин та багато інших поселень.
Козацька пісня тих часів:
Покинь батька, покинь мати, покинь всю худобу, |
27 червня 1651 року було сформовано Сумський слобідський козацький полк, з людей які тоді проживали на Слобожанщині і за походженням були втікачами з правобережної України від страхіть Польсько-української війни 1648–1654 років. Це підтверджує нагрудний знак , який веде свою історію починаючи саме з 1651 року. Також у формуванні полку могли брати участь козаки, які у 1642 році полишили Азов, існує гіпотеза, що частина з них поселилася на теренах майбутнього Сумського полку. Також припускається що Герасим Кондратьєв теж з'явився у цій місцевості у той самий час, оскільки при обранні його полковником у 1658 році, він був вже дуже впливовою людиною.
1652–1658 роки. Період заснування
Роком заснування Сум вважається 1652 рік. Саме тоді починається будівництво Суминої слободи козаками-переселенцями. Слободу будували на пагорбі, який з трьох сторін був оточений річками: Псел, Сума (тепер Сумка) і Сумка (тепер Стрілка). Це було дуже вдале розташування зі стратегічно-воєнної точки зору. Будівництво поселення велося протягом 1652–1653 років на території сучасних вулиць: Соборна, Воскресенська і Козацький вал.
На 13 років, строком до 1665 року слобода була звільнена від всіх сплат податків, що на той час було звичайною практикою для нових поселень у Московському царстві.
За однією з версій назву Суми місто отримало від 3-х знайдених при заснуванні міста «сумок» з золотими монетами, тепер ці «сумки» відображено на гербі міста. Існує також легенда, що таких «сумок» з золотом було 7, але знайдено тоді тільки 3. За другою версією назва міста походить від тодішніх назв річок Сумка і Сума. За третьою версією назва міста пішла від слова «сумувати», бо в той час були сумні часи для переселенців, які полишили власні домівки на правобережній Україні тікаючи від війни.
25 липня 1655 року царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців з містечка Ставища на Київщині (але прийшли вони сюди значно раніше), за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом з цією групою людей. Переселення козаків не знайшло підтримки у Хмельницького, котрий мав на меті примусом повернути переселенців до Гетьманату.
1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи, що існувала тут з 1652 року, в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом з ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка з трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений в 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).
У 1658 році Суми стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв. У адміністративному відношенні місто підпоряковувалося бєлгородському воєводі, органом місцевого самоврядування була ратуша.
1658—1765 роки. Найбільше місто Слобідської України
У 1659 році Іван Виговський, який перейшов на сторону Польщі намагався заручитися підтримкою слобідських полків, оскільки Сумський полк був найбільшим, Виговський прислав листа Герасиму Кондратьєву з пропозицією приєднатися до нього. У відповідь на це Кондратьєв, прилюдно розірвав листа, вигнав посланця зі словами «Виговський або дурний від природи, або одурів по смерті Богдана…». У відповідь на це розгніваний Іван Виговський послав у Сумський полк татар, які пограбували околиці міста, а саме місто брали в , але взяти його не змогли.
До 1660-х у Сумах на річках Псел, Сума і Сумка було збудовано вже 10 млинів, з яких місто отримувало гарний прибуток, оскільки було звільнене від сплат податків. Мешканці Сум активно займалися дігтярством, на рік у Сумах отримувалося до 1000 бочок дьогтю. Навкруги Сум було також багато пасік. Широко було розповсюджене садівництво, у Сумському Успенському монастирі було 7 садів, загальна площа яких становила близько 150 десятин землі. Ще одним з найбільш значимих ремесел у Сумах у той час було викурювання горілки.
За першим переписом населення Сум 1660 року, який провів Кирило Юрійович Арсеньєв, у Сумах мешкало 2740 чоловік (1642 козаки, 1060 міщан і 38 селян), отже через 8 років після заснування Суми залишалися козацьким містом.
У 1663 і 1668 роках місто знову брали в облогу татари, але жодного разу Суми взяти їм не вдалося.
Починаючи з 1665 року Суми і інші полкові міста Слобожанщини були позбавлені пільг і почали сплачувати податки, але виходило у них це дуже проблемно. Однак після 1668 року у вдячність за те, що Слобідські полки не підтримали повстання Івана Брюховецького, Суми і інші полкові міста знову були звільнені від сплат податків.
У 1669 році Герасим Кондратьєв будучи дуже впливовою людиною і полковником найбільш значимого полку Слобідської України претендував на гетьманську булаву, але програв боротьбу за неї Дем'яну Многогрішному.
У 1677–1678 роках сумські козаки брали участь у боях з турками при Чигирині. Тоді ж у 1678 році від отриманих при Чигирині ран, помирає старший син Герасима Кондратьєва — Іван Герасимович.
У XVII столітті територія Слобожанщини була розділена на 5 полків. Суми будучи найбільшим містом і центром найбільш значимого полку швидко розвивалися. У 1678 році місто разом з посадом займало ділянку оточену стіною довжиною 3426 саженів (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів довжиною 3500 саженів (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти з проїжджими воротами та 23 глухі башти), також в стіні фортеці було ще 8 воріт.
Для порівняння інші полкові міста Слобідської України того часу мали такі укріплення:
- Охтирка: 1618 саженів стіни з 14 баштами.
- Харків: 475 саженів стіни з 10 баштами.
- Острогозьк: 407 саженів стіни з 9 баштами.
Але до кінця 70-х старі стіни, які були споруджені ще у 1652–1658 роках потрухли, дерево у підземному ході до води теж потрухло. Невдовзі фортеця була обнесена новими подвійними дубовими стінами, які були закріплені перпендикулярно між собою колодами. Довжина нової стіни була дещо менша ніж старої. Висота стін становила 3 метри 30 сантиметрів. На відміну від старої фортечної стіни, рубленою «городнею» і яка складалася з одного ряду зімкнутих зрубів, які при загниванні просідали, нова дерев'яна стіна типу «тераси» являла собою більш цілісну конструкцію, внутрішні клітини якої засипалися землею з каменем. Хід до води теж був відремонтований. Місто мало багато різних військових запасів, гармат у місті було 13.
Разом із зміцненням фортеці формувалася архітектурна зовнішність житлового посаду. У 1681 році тут була збудована і освячена церква Різдва Богородиці, яка стала першою за межами фортеці. Церква була розташована напроти першого міського кладовища (зараз сквер Харитоненко). Можна припустити, що в 1652–1680 роках намітилися основні планувальні вузли історичного центру міста. У цей період навколо дерев'яних храмів Різдва Богородиці на посаді, Перетворення Господня і Миколаївської церков на території фортеці почали складатися перші міські площі, які згодом визначили планувальну композицію історичного ядра. До цих архітектурних домінантів звернений був напрям вулиць по лінії розміщення міських воріт.
Оскільки Суми в цей період являли собою добре укріплене місто і найвіддаленіше зі Слобожанських міст від кордонів з диким полем, татари полишили спроби захопити його після 1668 року. Сумський полк практично не постраждав під час татарських навал 1680 і 1691 років, на відміну від інших 4 полків, які досить сильно були спустошені.
Наприкінці XVII століття у Сумах і околицях стає відносно безпечно, місто охороняли тільки вартові коло проїжджих башт — дозорних за місто не посилалося.
Сумська фортеця відігравала роль збірного пункту московських військ в період кримських походів в 1687 році і в 1689 році. Заслуги Сумського полку відмічені численними грамотами.
У 1694 році Герасимом Кондратьєвим на нинішній площі Незалежності був наново збудований на місці згорілого дерев'яний Миколаївський храм. Приблизно тоді ж починається будівництво першої кам'яної споруди Сум — Воскресенської церкви, закінчилося будівництво в 1702 році.
У 1700 році у Слобідських полках на службі була регламентована кількість козаків: у Сумському — 1230, Охтирському — 820, Харківському — 850, Ізюмському — 250, Острогозькому — 350, всього 3500 козаків.
У 1701 році помер Герасим Кондратьєв, який протягом багатьох років був полковником Сумського полку. На момент смерті він був ймовірно найбагатшою і найвпливовішою людиною Слобідської України.
Новим полковником став син Герасима — Кондратьєв Андрій Герасимович і був ним до своєї смерті у 1708 році, коли загинув під час .
У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви.
У 1708 році новим полковником став син Андрія — . Також у 1708 році Суми були приписані до Київської губернії.
Починаючи з 1710-х років, у Сумах розвивається промисловість і торгівля. Оскільки Сумський полк мав вигідніше географічне розташування ніж інші слобідські полки, Суми стали основним торговельним центром Слобідської України. Виникли підприємства мануфактурного типу, щороку влаштовувалися два «великих» ярмарки, які тривали по 20-30 днів, і два «середніх» — по 5-7 днів. Сумський «Сборний» ярмарок починався у другий тиждень великого посту і тривав від 20 до 30 днів, другий великий сумський ярмарок починався у Пилипівку 21 листопада і тривав 25 днів. На цих ярмарках можна було у ті часи знайти найрізноманітніші товари з усього світу: сукна, золоту та срібну парчу, матерії, шовк, оксамит, єдваб, бавовняні, лляні, прядив'яні тканини, галантерею, порцеляну, залізні вироби, хустки шовкові англійські, туринські та німецькі панчохи, табакерки, скрипки, струни, коси, французькі та німецькі рушниці, англійські сукна, фініки, фіги, родзинки, воловські горіхи, мигдаль, оливи, маслини, чорнослив, турецький тютюн, грецькі мила, книги громадські і духовні, срібний, мідний, олов'яний і кам'яний посуд, російські сукна, шовкову тафту, стрічки, хустки, чоботи та черевики німецького фасону, чорний і зелений чай, цукор, каву, голландський і французький тютюн, різноманітні шкури, хомути, сідла, сани московської роботи, збрую, тульські рушниці і пістолі, шаблі, казани, дзвони, замки, ножі, юхту, рукавиці, ремені та бичівку, шерстяні та нитяні панчохи, та безліч інших товарів.
У 1727 році з Київської губернії, була виділена Бєлгородська губернія, до якої увійшли і Суми, але підпорядковувалися вони тільки у громадських справах Бєлгорода. У той же час в полках було військове управління, і полки підпорядковувалися Військовій колегії.
За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13918 підпомічників і 18476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми і робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів з причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. З жінками і дітьми населення міста становило приблизно 7 700 людей.
В 1732 році Суми стали адміністративним центром Слобідських полків, які було виведено зі складу Бєлгородської губернії. У Сумах розташовувалася Слобідська комісія князя Шаховського. Але в 1743 році полки були знову введені до складу Бєлгородської губернії і знову тільки по громадським справам.
Як пан-держатель у 1764 році Кондратьєв мав 5958 підданих.
1765–1917 роки. Від повітового містечка до «Цукрової столиці Європи»
Після скасування полкового устрою на Слобожанщині в 1765 році Суми увійшли до складу новоствореної Слобідсько-Української губернії як провінціальне місто. З цього часу починається занепад міста, як в адміністративному так і економічному значенні Суми поступаються Харкову на Слобожанщині. Великі Сумські ярмарки теж втрачають свою значимість і центр торгівлі Слобожанщини переноситься до Харкова. Населення міста перестало зростати і декілька десятиліть після цього залишалося приблизно 10-ти тисячним.
У 1788 році архітектура міста складалася здебільшого з дерев'яних будівель, яких у місті було 1237, а кам'яних — 2, торгових лавок — 40, мешканців — 10 495 осіб.
Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним з її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).
В 1870 році в Сумах було 9 церков, 1763 будинки, з них 108 кам'яної та цегляної кладки. Населення міста становило 14 126 мешканців (з них 69 католиків, 76 протестантів і 111 євреїв). 130 магазинів та лавок, 4 готелі, гімназії, парафіяльні школи в тому числі для дівчат, лікарня, поштова станція і банк.
В 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (з них 74 католики). В Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії і школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. В Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), з них 171 шевців, 136 кравців і 80 ковалів.
Українські визвольні змагання
Під час подій Української революції та радянсько-української війни у 1917 році Українська Центральна Рада, маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах. З проголошенням Української Народної Республіки, 6 березня 1918 року місто стає земським центром Слобожанщини за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час Першої радянсько-української війни більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і Охтирку, вийшовши до умовної українсько-російському кордоні. Отримавши вже в першому зіткненні з противником (під Бахмачем) сильний удар від регулярних німецьких частин, колона-армія Сіверса спішно відступила на Путивль — Вовчанськ — Новий Оскол, не беручи бою з німцями і оголивши фланг Полтавської і Харківської груп, а також стратегічний залізничну колію на Куп'янськ — Ростов.
Наприкінці березня 1918 року за владою Народного секретаріату Радянської України залишилася тільки територія Донецько-Криворізької республіки, що мала свій окремий радянський уряд, який не дуже жалував «українських товаришів». Німецькі війська і загони УНР наблизилися до двох найголовніших пролетарських центрів України: Харкова і Катеринослава. Наступ українсько-німецьких військ на Харків розвивався в двох напрямах: обхідному, по лінії кордону з Радянською Росією (Бахмач — Ворожба — Суми — Харків), і лобовому (Полтава — Харків).
Після приходу до влади Павла Скоропадського і утворення Української Держави, Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до Харківської губернії. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харків і Гомель —Чернігів — Київ. У ході другого вторгнення радянських військ в Україну місто знов опиняється під окупацією.
В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує Сумський повіт. 1923–1930 роки — Суми були округовим містом. із 1939 року — обласним. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інститут, краєзнавчий музей і театр.
Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум.
В ході Другої світової війни радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.
Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, млиновий заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів. Діяли педагогічний інститут, 3 технікуми, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та 1 початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, 2 музеї, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.
У 1961 році створено Сумський комбінат хлібопродуктів. В 1966-1971 роках був збудований стадіон «Авангард». У 1987 році введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «Студентської революції на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.
У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України — «Ювілейний», що вміщує 25 830 глядачів. Він став домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008-2009 роках на ньому грав ФК «Харків», а 2016 році, через Війну на Донбасі — донецький «Олімпік».
15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.
Російсько-українська війна
З початком Російського вторгнення в Україну, 24 лютого російські окупаційні війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від села Юнаківка близько 7 ранку, після чого почалися бої за місто. Приблизно о 13.35 біля села Бездрик була помічена російська військова техніка з червоними стрічками. У Сумах чули вибухи та постріли. Згодом зі сторони Білопільського шляху почався бій.
О 16:36 почався бій біля кадетського корпусу та військової частини у Сумах на вул. Кондратьєва. З 17:00 по Сумах почала пересуватися російська техніка.
Російські війська відступили у бік Конотопа. Один із танків знищили протитанковим комплексом NLAW. О 17.30 радниця голови Сумської обласної адміністрації Альона Бояринова повідомила, що ворог із Сум не відступає.. Не дивлячись на те, що по місті знаходилася ворожа техніка адмінбудівлі перебувають під контролем України. Після 18:40 близько 300 одиниць російської техніки рухалося з Верхньої Сироватки до Нижньої Сироватки. Також близько 100 одиниць ворожої техніки розташувалися в Токарях, під Сумами.. На вечір першого дня війни російські війська отаборилися у Сумському районі — в полях і лісосмугах, а також зупинилися в Токарях, в районі Косівщини — під Сумами, та в Нижній Сироватці Сумського району Після 22 години вечора вдруге розпочався бій біля Ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» Прикордонної служби України, де розташована 27-ма артилерійська бригада. Учнів там не було, але агресором було підпалено КПП та приміщення, також згоріла церква. Бій тривав до 1:30 ночі 25 лютого.
У місті щодня точилися вуличні бої, а райцентри, селища та села області обстрілювалися окупантами, вулицями намагалася прорватися ворожа техніка. О 22:05 Голова Сумської ОДА Дмитро Живицький звернувся із закликом про допомогу регіону в боротьбі з військами РФ. Він назвав становище важким і пояснив, що область покладалася лише на сили територіальної оборони. Зокрема, після закінчення бойових дій у місті, радник Офісу Президента України та військовий оглядач Олексій Арестович дав таку характеристику результатам сумського угруповання українських сил:
Практично не маючи військових підрозділів, лише тероборону, Суми зупинили елітні танкові дивізії російської армії. Це подвиг, оспіваний у віках. Так ось, Суми відбилися раніше. Та не просто відбилися - вони влаштували партизанську війну, що обрізала постачання військам РФ. Тож вони звалили звідти раніше, ніж встигли декларувати вихід з Київської та Чернігівської областей |
Ситуація в місті лишалася під контролем ЗСУ. Станом на 2 годину ночі 4 березня вдалося відновити на 80 % електропостачання у Сумах. Залишалася зруйнованою 40-а електрична підстанція. Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапили і Суми. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та Росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка.
З 5 години ранку 5 березня у Сумах стало чути потужні вибухи та звуки від літаків. О 5:30 оголосили тривогу у зв'язку з загрозою вуличних боїв. О 7 годині сирена знову пролунала через загрозу авіаудару у Сумах. Після вибухів деяких районів міста повибивало вікна у багатоповерхівках. Російська авіація нанесла точкові удари по місту Суми, зокрема по інфраструктурним об'єктам. Артилерійські обстріли продовжувались весь день. За інформацією заступника очільника Сум Станіслава Полякова були пошкоджені такі інфраструктурні об'єкти: котельня Північного Промвузла, приміщення ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище ВПУ № 16», ДПТНЗ «Сумський центр професійно-технічної освіти з дизайну та сфери послуг № 24». Директор училища № 16 та діти сироти, які там перебували, заколочували вікна та наводили порядки у приміщенні. В іншому закладі освіти ремонтні роботи ще попереду, сказав посадовець.
Створено Перший Сумський гуманітарний штаб, який буде координувати роботу волонтерів по Сумській області.
Після ще місяцю безуспішних боїв, російські окупаційні війська покинули територію Сумської області. 21 квітня Укрзалізниця відновила рух електропоїздів на Чернігівщині та Сумщині.
Див. також
Примітки
- Ізюмський полк був заснований пізніше — у 1685 році
- . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 лютого 2011.
- . ukranews.com. Українські Новини. 15.09.2015. Архів оригіналу за 25.09.2015.
- . Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . Суспільне. Новини (укр.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Марковська, Юлія (24 лютого 2022). . Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Скрипняк, Анна (25 лютого 2022). . Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- . ТСН (укр.). Архів [Суми здійснили подвиг, оспіваний у віках - Арестович розповів про партизанську війну у місті оригіналу] за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
{{}}
: Перевірте схему|url=
() - . РБК-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- . Суспільне. Новини (укр.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюТиждень другий. Онлайн
не вказано текст - . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- . ТСН.ua (укр.). 3 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- апрель 2022, Newsroom Infobae4. . infobae (es-ES) . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
Посилання
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI, s. 588–589 [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Русская императорская армия [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Город Сумы [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Ваш шанс: На Сумине городище город вновь устроить [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Д. І. Багалій. Історія Слобідської України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Ваш шанс: Тайны семьи Харитоненко [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Сахар Украины [ 2 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Ваш шанс: Первый полковник [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А. [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2019 Isto riya Sum Sumi istoriya najbilshogo mista pivnichnoyi Slobozhanshini vid jogo zasnuvannya u 1652 roci j dosi Za majzhe 372 rokiv svoyeyi istoriyi Sumi buli slavetnim kozackim mistom zrobilisya zanepalim povitovim mistechkom z yakogo zavdyaki Ivanu Gerasimovichu Haritonenku pererosli u cukrovu stolicyu Perezhili Sumi revolyuciyu i golodomori stali centrom oblasti perezhili i Drugu svitovu vijnu vidrodilisya i stali mistom troyand I vzhe u nezalezhnij Ukrayini Sumi ce ridne misto dlya bilsh nizh 270 tisyach lyudej Peredistoriya do 1652 rokuLyudi duzhe davno pochali selitisya na oboh beregah Psla Vzhe v II VI storichchyah nashoyi eri tut zhili slov yanski plemena zalishki yihnih poselen i mogilnikiv viyavleni v pivdenno zahidnij chastini mista na vulici Pavlova U VIII X stolittyah v rajoni kolishnogo sela Topoli nini vul Topolyanska mista Sumi isnuvalo poselennya siveryan a na Luci do teperishnogo chasu zbereglisya zalishki velikogo gorodisha chasiv Kiyivskoyi Rusi yake malo nazvu Lipensk Davnist poselennya pidtverdzhuyut znajdeni v okolicyah arabski moneti VII IX stolit Pid chas mongolo tatarskoyi navali XIII stolittya ce gorodishe bulo zrujnovane Ale pri zasnuvanni Sum u 1652 roci zgaduyetsya pro 150 dvoriv pasichnikiv yaki zhili na misci Lipenskogo gorodisha do prihodu pereselenciv iz pravoberezhnoyi Ukrayini Nagrudnij znak Odniyeyu z prichin viniknennya mista Sumi bula politichna situaciya drugoyi polovini XVII st U 1651 r ukrayinski kozaki pid provodom Bogdana Hmelnickogo zaznali porazki pid Berestechkom naslidkom yakoyi stalo posilennya ekspluataciyi i nacionalnogo gnitu ukrayinskogo narodu polskimi magnatami Pislya ciyeyi porazki Bogdan Hmelnickij dozvoliv lyudyam pereselyatisya z pravoberezhzhya na Poltavshinu i na prikordonni zemli z Moskovskim carstvom teper Slobozhanshina yaki buli pered tim praktichno ne zaseleni Protyagom desyatilittya 1651 1660 rokiv na teritoriyi suchasnoyi Slobozhanshini z yavilasya velika kilkist novih poselen todi okrim Sum buli zasnovani taki mista yak Harkiv Trostyanec Lebedin ta bagato inshih poselen Kozacka pisnya tih chasiv Pokin batka pokin mati pokin vsyu hudobu Idi z nami kozakami na Ukrajnu na slobodu Na Ukrajni vsogo mnogo i pashi i bragi Ne stoyat tam vrazhi lyahi kozackiyi vragi Na Ukrajni suha riba iz shapranom Budesh zhiti z kozakom yak z panom A u Polshi suha riba iz vodoyu Budesh zhiti z vrazhim lyahom yak z bidoyu 27 chervnya 1651 roku bulo sformovano Sumskij slobidskij kozackij polk z lyudej yaki todi prozhivali na Slobozhanshini i za pohodzhennyam buli vtikachami z pravoberezhnoyi Ukrayini vid strahit Polsko ukrayinskoyi vijni 1648 1654 rokiv Ce pidtverdzhuye nagrudnij znak yakij vede svoyu istoriyu pochinayuchi same z 1651 roku Takozh u formuvanni polku mogli brati uchast kozaki yaki u 1642 roci polishili Azov isnuye gipoteza sho chastina z nih poselilasya na terenah majbutnogo Sumskogo polku Takozh pripuskayetsya sho Gerasim Kondratyev tezh z yavivsya u cij miscevosti u toj samij chas oskilki pri obranni jogo polkovnikom u 1658 roci vin buv vzhe duzhe vplivovoyu lyudinoyu 1652 1658 roki Period zasnuvannyaPolkovnik Gerasim Kondratyev odin z zasnovnikiv Sum Storinka v yakij rozpovidayetsya pro rannyu istoriyu Sum vzyata z polskoyi enciklopediyi yaka vijshla u Varshavi 24 lyutogo 1890 roku Rokom zasnuvannya Sum vvazhayetsya 1652 rik Same todi pochinayetsya budivnictvo Suminoyi slobodi kozakami pereselencyami Slobodu buduvali na pagorbi yakij z troh storin buv otochenij richkami Psel Suma teper Sumka i Sumka teper Strilka Ce bulo duzhe vdale roztashuvannya zi strategichno voyennoyi tochki zoru Budivnictvo poselennya velosya protyagom 1652 1653 rokiv na teritoriyi suchasnih vulic Soborna Voskresenska i Kozackij val Na 13 rokiv strokom do 1665 roku sloboda bula zvilnena vid vsih splat podatkiv sho na toj chas bulo zvichajnoyu praktikoyu dlya novih poselen u Moskovskomu carstvi Za odniyeyu z versij nazvu Sumi misto otrimalo vid 3 h znajdenih pri zasnuvanni mista sumok z zolotimi monetami teper ci sumki vidobrazheno na gerbi mista Isnuye takozh legenda sho takih sumok z zolotom bulo 7 ale znajdeno todi tilki 3 Za drugoyu versiyeyu nazva mista pohodit vid todishnih nazv richok Sumka i Suma Za tretoyu versiyeyu nazva mista pishla vid slova sumuvati bo v toj chas buli sumni chasi dlya pereselenciv yaki polishili vlasni domivki na pravoberezhnij Ukrayini tikayuchi vid vijni 25 lipnya 1655 roku carskim ukazom u Sumah bulo dozvoleno poselitisya 100 rodinam selyan i kozakiv pereselenciv z mistechka Stavisha na Kiyivshini ale prijshli voni syudi znachno ranishe za odniyeyu z versij Gerasim Kondratyev prijshov u Sumi razom z ciyeyu grupoyu lyudej Pereselennya kozakiv ne znajshlo pidtrimki u Hmelnickogo kotrij mav na meti primusom povernuti pereselenciv do Getmanatu 1 lipnya 1656 roku bulo uhvaleno rishennya pro peretvorennya Suminoyi slobodi sho isnuvala tut z 1652 roku v misto Sumin nadali misto Sumi i pochato budivnictvo forteci Budivnictvo velosya u 1656 1658 rokah keruvav nim moskovskij voyevoda Kirilo Yurijovich Arsenyev razom z nim do Sum pribulo 52 lyudej yaki mali organizovuvati zvedennya forteci Metoyu budivnictva forteci buv zahist Slobidskoyi Ukrayini vid nabigiv tatar Stini forteci bulo sporudzheno z dubovih kolod pid forteceyu vikopano pidzemnij hid do vodi do richki Psel za dopomogoyu yakogo u majbutnomu pid chas oblog misto zabezpechuvalosya pitnoyu vodoyu Bulo nasipano navkolo forteci val i vikopano glibokij riv Oboronni sporudi dopovnyuvalisya prirodnimi richki Psel Suma i Sumka z troh bokiv opoyasuvali misto Z pivdnya pidstupi do Sum zahishav zroblenij v 1658 roci perekop mizh Pslom i Sumkoyu teper Strilka U 1658 roci Sumi stali centrom Slobidskogo kozackogo polku Polk ocholiv Gerasim Kondratyev U administrativnomu vidnoshenni misto pidporyakovuvalosya byelgorodskomu voyevodi organom miscevogo samovryaduvannya bula ratusha 1658 1765 roki Najbilshe misto Slobidskoyi UkrayiniPrapor Sumskogo polku Svyato Voskresenskij kafedralnij sobor osvyachenij 1702 roku zaraz najstarisha sporuda Sum U 1659 roci Ivan Vigovskij yakij perejshov na storonu Polshi namagavsya zaruchitisya pidtrimkoyu slobidskih polkiv oskilki Sumskij polk buv najbilshim Vigovskij prislav lista Gerasimu Kondratyevu z propoziciyeyu priyednatisya do nogo U vidpovid na ce Kondratyev prilyudno rozirvav lista vignav poslancya zi slovami Vigovskij abo durnij vid prirodi abo oduriv po smerti Bogdana U vidpovid na ce rozgnivanij Ivan Vigovskij poslav u Sumskij polk tatar yaki pograbuvali okolici mista a same misto brali v ale vzyati jogo ne zmogli Do 1660 h u Sumah na richkah Psel Suma i Sumka bulo zbudovano vzhe 10 mliniv z yakih misto otrimuvalo garnij pributok oskilki bulo zvilnene vid splat podatkiv Meshkanci Sum aktivno zajmalisya digtyarstvom na rik u Sumah otrimuvalosya do 1000 bochok dogtyu Navkrugi Sum bulo takozh bagato pasik Shiroko bulo rozpovsyudzhene sadivnictvo u Sumskomu Uspenskomu monastiri bulo 7 sadiv zagalna plosha yakih stanovila blizko 150 desyatin zemli She odnim z najbilsh znachimih remesel u Sumah u toj chas bulo vikuryuvannya gorilki Za pershim perepisom naselennya Sum 1660 roku yakij proviv Kirilo Yurijovich Arsenyev u Sumah meshkalo 2740 cholovik 1642 kozaki 1060 mishan i 38 selyan otzhe cherez 8 rokiv pislya zasnuvannya Sumi zalishalisya kozackim mistom U 1663 i 1668 rokah misto znovu brali v oblogu tatari ale zhodnogo razu Sumi vzyati yim ne vdalosya Pochinayuchi z 1665 roku Sumi i inshi polkovi mista Slobozhanshini buli pozbavleni pilg i pochali splachuvati podatki ale vihodilo u nih ce duzhe problemno Odnak pislya 1668 roku u vdyachnist za te sho Slobidski polki ne pidtrimali povstannya Ivana Bryuhoveckogo Sumi i inshi polkovi mista znovu buli zvilneni vid splat podatkiv U 1669 roci Gerasim Kondratyev buduchi duzhe vplivovoyu lyudinoyu i polkovnikom najbilsh znachimogo polku Slobidskoyi Ukrayini pretenduvav na getmansku bulavu ale prograv borotbu za neyi Dem yanu Mnogogrishnomu U 1677 1678 rokah sumski kozaki brali uchast u boyah z turkami pri Chigirini Todi zh u 1678 roci vid otrimanih pri Chigirini ran pomiraye starshij sin Gerasima Kondratyeva Ivan Gerasimovich U XVII stolitti teritoriya Slobozhanshini bula rozdilena na 5 polkiv Sumi buduchi najbilshim mistom i centrom najbilsh znachimogo polku shvidko rozvivalisya U 1678 roci misto razom z posadom zajmalo dilyanku otochenu stinoyu dovzhinoyu 3426 sazheniv 7 kilometriv 400 metriv a navkrugi neyi buv riv dovzhinoyu 3500 sazheniv 7560 metriv Sumska fortecya mala 27 basht 4 bashti z proyizhdzhimi vorotami ta 23 gluhi bashti takozh v stini forteci bulo she 8 vorit Dlya porivnyannya inshi polkovi mista Slobidskoyi Ukrayini togo chasu mali taki ukriplennya Ohtirka 1618 sazheniv stini z 14 bashtami Harkiv 475 sazheniv stini z 10 bashtami Ostrogozk 407 sazheniv stini z 9 bashtami Ale do kincya 70 h stari stini yaki buli sporudzheni she u 1652 1658 rokah potruhli derevo u pidzemnomu hodi do vodi tezh potruhlo Nevdovzi fortecya bula obnesena novimi podvijnimi dubovimi stinami yaki buli zakripleni perpendikulyarno mizh soboyu kolodami Dovzhina novoyi stini bula desho mensha nizh staroyi Visota stin stanovila 3 metri 30 santimetriv Na vidminu vid staroyi fortechnoyi stini rublenoyu gorodneyu i yaka skladalasya z odnogo ryadu zimknutih zrubiv yaki pri zagnivanni prosidali nova derev yana stina tipu terasi yavlyala soboyu bilsh cilisnu konstrukciyu vnutrishni klitini yakoyi zasipalisya zemleyu z kamenem Hid do vodi tezh buv vidremontovanij Misto malo bagato riznih vijskovih zapasiv garmat u misti bulo 13 Razom iz zmicnennyam forteci formuvalasya arhitekturna zovnishnist zhitlovogo posadu U 1681 roci tut bula zbudovana i osvyachena cerkva Rizdva Bogorodici yaka stala pershoyu za mezhami forteci Cerkva bula roztashovana naproti pershogo miskogo kladovisha zaraz skver Haritonenko Mozhna pripustiti sho v 1652 1680 rokah namitilisya osnovni planuvalni vuzli istorichnogo centru mista U cej period navkolo derev yanih hramiv Rizdva Bogorodici na posadi Peretvorennya Gospodnya i Mikolayivskoyi cerkov na teritoriyi forteci pochali skladatisya pershi miski ploshi yaki zgodom viznachili planuvalnu kompoziciyu istorichnogo yadra Do cih arhitekturnih dominantiv zvernenij buv napryam vulic po liniyi rozmishennya miskih vorit Oskilki Sumi v cej period yavlyali soboyu dobre ukriplene misto i najviddalenishe zi Slobozhanskih mist vid kordoniv z dikim polem tatari polishili sprobi zahopiti jogo pislya 1668 roku Sumskij polk praktichno ne postrazhdav pid chas tatarskih naval 1680 i 1691 rokiv na vidminu vid inshih 4 polkiv yaki dosit silno buli spustosheni Naprikinci XVII stolittya u Sumah i okolicyah staye vidnosno bezpechno misto ohoronyali tilki vartovi kolo proyizhdzhih basht dozornih za misto ne posilalosya Sumska fortecya vidigravala rol zbirnogo punktu moskovskih vijsk v period krimskih pohodiv v 1687 roci i v 1689 roci Zaslugi Sumskogo polku vidmicheni chislennimi gramotami U 1694 roci Gerasimom Kondratyevim na ninishnij ploshi Nezalezhnosti buv nanovo zbudovanij na misci zgorilogo derev yanij Mikolayivskij hram Priblizno todi zh pochinayetsya budivnictvo pershoyi kam yanoyi sporudi Sum Voskresenskoyi cerkvi zakinchilosya budivnictvo v 1702 roci U 1700 roci u Slobidskih polkah na sluzhbi bula reglamentovana kilkist kozakiv u Sumskomu 1230 Ohtirskomu 820 Harkivskomu 850 Izyumskomu 250 Ostrogozkomu 350 vsogo 3500 kozakiv U 1701 roci pomer Gerasim Kondratyev yakij protyagom bagatoh rokiv buv polkovnikom Sumskogo polku Na moment smerti vin buv jmovirno najbagatshoyu i najvplivovishoyu lyudinoyu Slobidskoyi Ukrayini Novim polkovnikom stav sin Gerasima Kondratyev Andrij Gerasimovich i buv nim do svoyeyi smerti u 1708 roci koli zaginuv pid chas U 1702 roci zavershuyetsya budivnictvo Voskresenskoyi cerkvi U 1708 roci novim polkovnikom stav sin Andriya Takozh u 1708 roci Sumi buli pripisani do Kiyivskoyi guberniyi Pochinayuchi z 1710 h rokiv u Sumah rozvivayetsya promislovist i torgivlya Oskilki Sumskij polk mav vigidnishe geografichne roztashuvannya nizh inshi slobidski polki Sumi stali osnovnim torgovelnim centrom Slobidskoyi Ukrayini Vinikli pidpriyemstva manufakturnogo tipu shoroku vlashtovuvalisya dva velikih yarmarki yaki trivali po 20 30 dniv i dva serednih po 5 7 dniv Sumskij Sbornij yarmarok pochinavsya u drugij tizhden velikogo postu i trivav vid 20 do 30 dniv drugij velikij sumskij yarmarok pochinavsya u Pilipivku 21 listopada i trivav 25 dniv Na cih yarmarkah mozhna bulo u ti chasi znajti najriznomanitnishi tovari z usogo svitu sukna zolotu ta sribnu parchu materiyi shovk oksamit yedvab bavovnyani llyani pryadiv yani tkanini galantereyu porcelyanu zalizni virobi hustki shovkovi anglijski turinski ta nimecki panchohi tabakerki skripki struni kosi francuzki ta nimecki rushnici anglijski sukna finiki figi rodzinki volovski gorihi migdal olivi maslini chornosliv tureckij tyutyun grecki mila knigi gromadski i duhovni sribnij midnij olov yanij i kam yanij posud rosijski sukna shovkovu taftu strichki hustki choboti ta chereviki nimeckogo fasonu chornij i zelenij chaj cukor kavu gollandskij i francuzkij tyutyun riznomanitni shkuri homuti sidla sani moskovskoyi roboti zbruyu tulski rushnici i pistoli shabli kazani dzvoni zamki nozhi yuhtu rukavici remeni ta bichivku sherstyani ta nityani panchohi ta bezlich inshih tovariv Mapa polkiv Slobidskoyi Ukrayini v 1764 roci Bilim kolorom suchasni kordoni U 1727 roci z Kiyivskoyi guberniyi bula vidilena Byelgorodska guberniya do yakoyi uvijshli i Sumi ale pidporyadkovuvalisya voni tilki u gromadskih spravah Byelgoroda U toj zhe chas v polkah bulo vijskove upravlinnya i polki pidporyadkovuvalisya Vijskovij kolegiyi Za perepisom naselennya 1732 roku u Sumskomu polku meshkalo 42931 lyudej cholovichoyi stati Z nih 3695 kozakiv 13918 pidpomichnikiv i 18476 piddanih Za etnichnim skladom naselennya bulo praktichno na 100 ukrayinske rosiyan bulo lishe 14 U samih Sumah meshkalo 3818 lyudej cholovichoyi stati polkovoyi starshini z ditmi i robitnikami 115 kozakiv 610 susidiv u nih 190 pidpomichnikiv 2704 popiv z prichetnikami 37 vchiteliv 12 starciv 13 shinkariv 26 robitnikiv na podvir yah 98 rosiyan 14 Z zhinkami i ditmi naselennya mista stanovilo priblizno 7 700 lyudej V 1732 roci Sumi stali administrativnim centrom Slobidskih polkiv yaki bulo vivedeno zi skladu Byelgorodskoyi guberniyi U Sumah roztashovuvalasya Slobidska komisiya knyazya Shahovskogo Ale v 1743 roci polki buli znovu vvedeni do skladu Byelgorodskoyi guberniyi i znovu tilki po gromadskim spravam Yak pan derzhatel u 1764 roci Kondratyev mav 5958 piddanih 1765 1917 roki Vid povitovogo mistechka do Cukrovoyi stolici Yevropi Plan Sum 1787 roku Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu na Slobozhanshini v 1765 roci Sumi uvijshli do skladu novostvorenoyi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi yak provincialne misto Z cogo chasu pochinayetsya zanepad mista yak v administrativnomu tak i ekonomichnomu znachenni Sumi postupayutsya Harkovu na Slobozhanshini Veliki Sumski yarmarki tezh vtrachayut svoyu znachimist i centr torgivli Slobozhanshini perenositsya do Harkova Naselennya mista perestalo zrostati i dekilka desyatilit pislya cogo zalishalosya priblizno 10 ti tisyachnim U 1788 roci arhitektura mista skladalasya zdebilshogo z derev yanih budivel yakih u misti bulo 1237 a kam yanih 2 torgovih lavok 40 meshkanciv 10 495 osib Rozvitok Sum pripadaye na drugu polovinu XIX pochatok XX stolittya zavdyaki zrostannyu promislovosti cukrovoyi Sumi stali odnim z yiyi oseredkiv v Ukrayini a takozh mashinobuduvannya metaloobrobnoyi ta tekstilnoyi fabrika sukna galuzej torgivli vidomi yarmarki 3 razi na rik V 1870 roci v Sumah bulo 9 cerkov 1763 budinki z nih 108 kam yanoyi ta ceglyanoyi kladki Naselennya mista stanovilo 14 126 meshkanciv z nih 69 katolikiv 76 protestantiv i 111 yevreyiv 130 magaziniv ta lavok 4 goteli gimnaziyi parafiyalni shkoli v tomu chisli dlya divchat likarnya poshtova stanciya i bank V 1877 roci v Sumah bulo 153 budinki kam yanoyi ta ceglyanoyi kladki 1832 derev yanih Naselennya mista stanovilo 15 534 cholovik z nih 74 katoliki V Sumah bulo 7 tovarnih skladiv 337 lavok i magaziniv cholovichi ta zhinochi gimnaziyi i shkoli stanciya Sumskoyi zaliznici U vlasnosti mista bulo 1 074 desyatin zemli 11 7 km Meshkanci zajmalisya promislovistyu ta torgivleyu V Sumah bulo 876 remisnikiv 370 majstriv 309 robitnikiv 260 uchniv z nih 171 shevciv 136 kravciv i 80 kovaliv Ukrayinski vizvolni zmagannyaPid chas podij Ukrayinskoyi revolyuciyi ta radyansko ukrayinskoyi vijni u 1917 roci Ukrayinska Centralna Rada mayuchi na meti vstanoviti avtonomiyu Ukrayini u skladi Rosiyi pochala pretenduvati na majzhe vsi teritoriyi v mezhah yakih buli rozseleni etnichni ukrayinci vklyuchno z Sumami Shopravda Timchasovij uryad ne viznavav za UCR pravo na keruvannya okreslenimi zemlyami u povnomu obsyazi zokrema v Sumah Z progoloshennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 6 bereznya 1918 roku misto staye zemskim centrom Slobozhanshini za todishnim administrativno teritorialnim podilom Pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni bilshoviki zahoplyuyut Sumi Otrimavshi pidtrimku Nimechchini 1 kvitnya 1918 roku ukrayinski vijska zajnyali Sumi i Ohtirku vijshovshi do umovnoyi ukrayinsko rosijskomu kordoni Otrimavshi vzhe v pershomu zitknenni z protivnikom pid Bahmachem silnij udar vid regulyarnih nimeckih chastin kolona armiya Siversa spishno vidstupila na Putivl Vovchansk Novij Oskol ne beruchi boyu z nimcyami i ogolivshi flang Poltavskoyi i Harkivskoyi grup a takozh strategichnij zaliznichnu koliyu na Kup yansk Rostov Naprikinci bereznya 1918 roku za vladoyu Narodnogo sekretariatu Radyanskoyi Ukrayini zalishilasya tilki teritoriya Donecko Krivorizkoyi respubliki sho mala svij okremij radyanskij uryad yakij ne duzhe zhaluvav ukrayinskih tovarishiv Nimecki vijska i zagoni UNR nablizilisya do dvoh najgolovnishih proletarskih centriv Ukrayini Harkova i Katerinoslava Nastup ukrayinsko nimeckih vijsk na Harkiv rozvivavsya v dvoh napryamah obhidnomu po liniyi kordonu z Radyanskoyu Rosiyeyu Bahmach Vorozhba Sumi Harkiv i lobovomu Poltava Harkiv Pislya prihodu do vladi Pavla Skoropadskogo i utvorennya Ukrayinskoyi Derzhavi Sumi za novim administrativnim podilom uvijshli do Harkivskoyi guberniyi U sichni 1919 roku z intervenciyeyu vijsk Antanti na pivnichnih i pivnichno shidnih kordonah UNR z yavilisya bilshovicki vijska Pid privodom nadannya dopomogi robitnikam i selyanam yaki povstali proti getmana voni rozgornuli nastup u dvoh napryamkah Vorozhba Sumi Harkiv i Gomel Chernigiv Kiyiv U hodi drugogo vtorgnennya radyanskih vijsk v Ukrayinu misto znov opinyayetsya pid okupaciyeyu Radyanska okupaciya UkrayiniV ramkah zmini administrativno teritorialnogo podilu radyanska vlada skasovuye Sumskij povit 1923 1930 roki Sumi buli okrugovim mistom iz 1939 roku oblasnim U 1930 h rokah v misti rozvivayetsya promislovist z yavlyayetsya pedagogichnij institut krayeznavchij muzej i teatr Misto postrazhdalo pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 5222 zhiteli Sum V hodi Drugoyi svitovoyi vijni radyanski vijska vidijshli z Sum 10 zhovtnya 1941 roku do mista uvijshli nimecki vijska U veresni 1943 roku Sumi znovu buli zajnyati radyanskimi vijskami Znachnij rozvitok Sum pochavsya z 1950 h rokiv zavdyaki chimalomu zrostannyu promislovosti mashinobudivnoyi himichnoyi priladobudivnoyi harchovoyi ta legkoyi Bulo vidnovleno ta pobudovano 85 586 m zhitla Pochali diyalnist nasosnij remontno mehanichnij superfosfatnij cukrovij mlinovij zavodi mebleva ta tkacka fabriki a takozh kilka kombinativ Diyali pedagogichnij institut 3 tehnikumi medichne ta remeslove uchilisha muzichna shkola 11 serednih 6 semirichnih ta 1 pochatkova shkola oblasnij dramatichnij teatr filarmoniya 2 muzeyi 7 kinoteatriv 8 klubiv ta 60 bibliotek U 1961 roci stvoreno Sumskij kombinat hliboproduktiv V 1966 1971 rokah buv zbudovanij stadion Avangard U 1987 roci vvedena do ekspluataciyi Sumska kamvolno pryadilna fabrika Nezalezhna UkrayinaKinec HH pochatok HHI stolittya Novitnya za nezalezhnosti Ukrayini vid 1991 roku istoriya Sum pov yazana z yavishem tak zvanoyi Studentskoyi revolyuciyi na travi sho vidbulasya v travni 2004 roku ta stala dlya derzhavi bezprecedentnoyu Todi kilka desyatkiv studentiv iz vikladachami ta batkami vijshli na miting u centri mista z vimogoyu vidstavki gubernatora Volodimira Sherbanya ta nachalnika oblasnoyi miliciyi Mikoli Plyehanova Nametove mistechko yake voni rozbili znesla miliciya kilkoh osib yaki tam perebuvali zaareshtuvali Ci sumski podiyi stali ne lishe aktom studentskoyi nepokori ta borotbi za lyudski prava a j faktichno viyavilisya predtecheyu Pomaranchevoyi revolyuciyi U 2001 roci v misti vidkrito odin z najbilshih stadioniv Ukrayini Yuvilejnij sho vmishuye 25 830 glyadachiv Vin stav domashnoyu arenoyu ne tilki dlya miscevih komand u 2008 2009 rokah na nomu grav FK Harkiv a 2016 roci cherez Vijnu na Donbasi doneckij Olimpik 15 veresnya 2015 roku Verhovna Rada Ukrayini zbilshila teritoriyu Sum na 753 58 ga zatverdivshi zagalnu ploshu mista 9 538 58 ga Za uhvalennya proyektu postanovi 2238a progolosuvav 251 deputat pri minimalno neobhidnih 226 Teritoriya Sum zbilshena za rahunok 178 ga zemel sho perebuvayut u vidanni Pishanskoyi silskoyi radi Kovpakivskogo rajonu Sumskoyi oblasti 172 68 ga zemel Chervonenskoyi silradi Sumskogo rajonu ta 402 9 ga zemel Sumskoyi miskoyi radi Takim chinom zagalna plosha Sum yaka stanovila 8785 ga zatverdzhena Radoyu v 9 538 58 ga a Sumskogo rajonu 185 357 32 ga Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Sumi 2022 Z pochatkom Rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 24 lyutogo rosijski okupacijni vijska pidijshli do mista z pivnichno shidnogo napryamku dorogoyu vid sela Yunakivka blizko 7 ranku pislya chogo pochalisya boyi za misto Priblizno o 13 35 bilya sela Bezdrik bula pomichena rosijska vijskova tehnika z chervonimi strichkami U Sumah chuli vibuhi ta postrili Zgodom zi storoni Bilopilskogo shlyahu pochavsya bij O 16 36 pochavsya bij bilya kadetskogo korpusu ta vijskovoyi chastini u Sumah na vul Kondratyeva Z 17 00 po Sumah pochala peresuvatisya rosijska tehnika Rosijski vijska vidstupili u bik Konotopa Odin iz tankiv znishili protitankovim kompleksom NLAW O 17 30 radnicya golovi Sumskoyi oblasnoyi administraciyi Alona Boyarinova povidomila sho vorog iz Sum ne vidstupaye Ne divlyachis na te sho po misti znahodilasya vorozha tehnika adminbudivli perebuvayut pid kontrolem Ukrayini Pislya 18 40 blizko 300 odinic rosijskoyi tehniki ruhalosya z Verhnoyi Sirovatki do Nizhnoyi Sirovatki Takozh blizko 100 odinic vorozhoyi tehniki roztashuvalisya v Tokaryah pid Sumami Na vechir pershogo dnya vijni rosijski vijska otaborilisya u Sumskomu rajoni v polyah i lisosmugah a takozh zupinilisya v Tokaryah v rajoni Kosivshini pid Sumami ta v Nizhnij Sirovatci Sumskogo rajonu Pislya 22 godini vechora vdruge rozpochavsya bij bilya Liceyu internatu z posilenoyu vijskovo fizichnoyu pidgotovkoyu Kadetskij korpus Prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini de roztashovana 27 ma artilerijska brigada Uchniv tam ne bulo ale agresorom bulo pidpaleno KPP ta primishennya takozh zgorila cerkva Bij trivav do 1 30 nochi 25 lyutogo U misti shodnya tochilisya vulichni boyi a rajcentri selisha ta sela oblasti obstrilyuvalisya okupantami vulicyami namagalasya prorvatisya vorozha tehnika O 22 05 Golova Sumskoyi ODA Dmitro Zhivickij zvernuvsya iz zaklikom pro dopomogu regionu v borotbi z vijskami RF Vin nazvav stanovishe vazhkim i poyasniv sho oblast pokladalasya lishe na sili teritorialnoyi oboroni Zokrema pislya zakinchennya bojovih dij u misti radnik Ofisu Prezidenta Ukrayini ta vijskovij oglyadach Oleksij Arestovich dav taku harakteristiku rezultatam sumskogo ugrupovannya ukrayinskih sil Praktichno ne mayuchi vijskovih pidrozdiliv lishe teroboronu Sumi zupinili elitni tankovi diviziyi rosijskoyi armiyi Ce podvig ospivanij u vikah Tak os Sumi vidbilisya ranishe Ta ne prosto vidbilisya voni vlashtuvali partizansku vijnu sho obrizala postachannya vijskam RF Tozh voni zvalili zvidti ranishe nizh vstigli deklaruvati vihid z Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi oblastej Situaciya v misti lishalasya pid kontrolem ZSU Stanom na 2 godinu nochi 4 bereznya vdalosya vidnoviti na 80 elektropostachannya u Sumah Zalishalasya zrujnovanoyu 40 a elektrichna pidstanciya Zgidno iz spiskom oprilyudnenim 4 bereznya v Ofisi Prezidenta Ukrayini do napryamkiv yaki potrebuyut gumanitarnih koridoriv potrapili i Sumi Ce stalo rezultatom drugogo raundu peremovin mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu de dosyagli porozuminnya shodo gumanitarnih koridoriv Z vosmi oblastej u Sumskij buli viznacheni taki Sumi Shostka Romni Konotop ta Ohtirka Z 5 godini ranku 5 bereznya u Sumah stalo chuti potuzhni vibuhi ta zvuki vid litakiv O 5 30 ogolosili trivogu u zv yazku z zagrozoyu vulichnih boyiv O 7 godini sirena znovu prolunala cherez zagrozu aviaudaru u Sumah Pislya vibuhiv deyakih rajoniv mista povibivalo vikna u bagatopoverhivkah Rosijska aviaciya nanesla tochkovi udari po mistu Sumi zokrema po infrastrukturnim ob yektam Artilerijski obstrili prodovzhuvalis ves den Za informaciyeyu zastupnika ochilnika Sum Stanislava Polyakova buli poshkodzheni taki infrastrukturni ob yekti kotelnya Pivnichnogo Promvuzla primishennya DNZ Sumske mizhregionalne vishe profesijne uchilishe VPU 16 DPTNZ Sumskij centr profesijno tehnichnoyi osviti z dizajnu ta sferi poslug 24 Direktor uchilisha 16 ta diti siroti yaki tam perebuvali zakolochuvali vikna ta navodili poryadki u primishenni V inshomu zakladi osviti remontni roboti she poperedu skazav posadovec Stvoreno Pershij Sumskij gumanitarnij shtab yakij bude koordinuvati robotu volonteriv po Sumskij oblasti Pislya she misyacyu bezuspishnih boyiv rosijski okupacijni vijska pokinuli teritoriyu Sumskoyi oblasti 21 kvitnya Ukrzaliznicya vidnovila ruh elektropoyizdiv na Chernigivshini ta Sumshini Div takozhSumskij polk Gerasim Kondratyev Kirilo Yurijovich Arsenyev Gerasim Omelyanovich Haritonenko Ivan Gerasimovich Haritonenko Pavlo Ivanovich HaritonenkoPrimitkiIzyumskij polk buv zasnovanij piznishe u 1685 roci Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 18 chervnya 2020 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2011 ukranews com Ukrayinski Novini 15 09 2015 Arhiv originalu za 25 09 2015 Suspilne Novini ukr 3 bereznya 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Suspilne Novini ukr 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Markovska Yuliya 24 lyutogo 2022 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 Skripnyak Anna 25 lyutogo 2022 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 3 bereznya 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 1 bereznya 2022 TSN ukr Arhiv Sumi zdijsnili podvig ospivanij u vikah Arestovich rozpoviv pro partizansku vijnu u misti originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka RBK Ukrayina ukr Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 4 bereznya 2022 Suspilne Novini ukr 4 bereznya 2022 Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 8 bereznya 2022 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Tizhden drugij Onlajn ne vkazano tekst Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 6 bereznya 2022 TSN ua ukr 3 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 Krym Realii ros Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 aprel 2022 Newsroom Infobae4 infobae es ES Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 21 kvitnya 2022 PosilannyaSlownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XI s 588 589 28 grudnya 2010 u Wayback Machine Russkaya imperatorskaya armiya 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Gorod Sumy 11 grudnya 2010 u Wayback Machine Vash shans Na Sumine gorodishe gorod vnov ustroit 21 listopada 2011 u Wayback Machine D I Bagalij Istoriya Slobidskoyi Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Vash shans Tajny semi Haritonenko 30 sichnya 2018 u Wayback Machine Sahar Ukrainy 2 kvitnya 2009 u Wayback Machine Vash shans Pervyj polkovnik 13 listopada 2011 u Wayback Machine Enciklopediya Brokgauza F A i Efrona I A 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine