Стіна́ — вертикальна огороджувальна конструкція, що відокремлює приміщення від навколишнього простору (зовнішня) або сусіднього приміщення (внутрішня). Кам'яна чи цегляна стіна також називається мур (через пол. mur від сер.-в.-нім. mūre, лат. murus).
За конструктивними ознаками розрізняють масивні та каркасні стіни. Масивні стіни служать для сприйняття навантаження від покрить і перекриттів будинків і передачі його фундаменту. Функцією масивних стін є також захист приміщень від зовнішніх атмосферних впливів. Масивні стіни бувають зовнішні та внутрішні, останні, крім сприйняття навантажень, слугують для поділу будинків на приміщення. Товщина масивних зовнішніх стін залежить від навантажень, що припадають на них, і кліматичних умов місця розташування збагачувальної фабрики. Товщину внутрішніх масивних стін визначають тільки з розрахунку на міцність. Товщина цегляних масивних стін повинна бути кратною половині розміру цегли та може дорівнювати 25, 38, 51 і 64 см. Каркасні стіни складаються з опорних елементів (колон, ригелів, обв'язок) і стінового заповнення. Не обов'язково повинна мати колізію. У цих стінах усе навантаження сприймає на себе каркас, а стінове заповнення служить тільки для підтримки певного температурно-вологісного режиму в приміщенні. Залізобетонні панелі для зовнішніх стін виготовляються товщиною 200—300 мм, для внутрішніх — 140—160 мм.
Класифікація
За конструктивним вирішенням і сприйняттям навантажень стіни поділяються на:
- Стіна опорна — сприймає навантаження від власної ваги, перекриттів, покриттів і передає його на фундаменти.
- Стіна самоопорна[] — сприймає навантаження лише від власної ваги і передає його на фундаменти.
- Стіна тримальна — сприймає навантаження тільки від власної ваги і передає його на інші конструкції у межах одного поверху. Це фахверкові та інші за способом виконання.
Крім того, за роллю і положенням прийнято виділяти
- Стіни щокові — оточують простір під коробовим або напівциркульним склепінням, не сприймаючи зусиль розпору.
- великопанельні з утеплювальним шаром з керамзиту, , цементного фіброліту;
- великопанельні одношарові з легкого бетону;
- особливо капітальні, кам'яні (цегляні товщиною 2,5—3,5 цеглини) та великоблочні на складному чи цементному розчині;
- кам'яні звичайні (цегляні товщиною 2—2,5 цеглини);
- кам'яні полегшеної кладки з цегли, шлакоблоків, черепашнику;
- дерев'яні рублені та брущаті, дерев'яні збірно-щитові, каркасно-засипні;
- глинобитні, саманні, каркасно-.
Елементи стіни
- Балка
- Перев'язка
- Шов
Витрати паливно-енергетичних ресурсів на виготовлення 1 м² зовнішньої стіни (включаючи витрати у суміжних галузях) | |||
---|---|---|---|
Матеріал стіни | Товщина, см | Маса 1 м², кг | Загальна енергоємність, кг умовного палива |
панель середньою густиною 1000 кг/м³ | 30 | 330 | 101 |
Цегла глиняна повнотіла | 64 | 1175 | 77 |
повнотіла | 64 | 1280 | 54 |
Цегла глиняна ефективна | 51 | 700 | 52 |
Цегла (камінь) силікатна(-ий) ефективна(-ий) | 51 | 700 | 50 |
Панель з | 25 | 175 | 47 |
Камінь з чарункового бетону | 30 | 175 | 46 |
блоки, панелі | 35 | 460 | 43 |
блоки, панелі | 45 | 540 | 36 |
Див. також
Примітки
- Мур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- тримальна, за рекомендаціями щодо термінології: ДСТУ 3892-99 Засоби інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів. Терміни та визначення.
- Воробьев Х. С. Гипсовые вяжущие изделия (Зарубежный опыт). — М.: Стройиздат, 1983. — 200 с., ил.
Література
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Стіна |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стіна |
У Вікісловнику є сторінка стіна. |
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
Посилання
- Стіна будинку; Стінові матеріали // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 184. — .
- Стіна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1844. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stina znachennya Stina vertikalna ogorodzhuvalna konstrukciya sho vidokremlyuye primishennya vid navkolishnogo prostoru zovnishnya abo susidnogo primishennya vnutrishnya Kam yana chi ceglyana stina takozh nazivayetsya mur cherez pol mur vid ser v nim mure lat murus Ceglyana stina Stina Zamku Za konstruktivnimi oznakami rozriznyayut masivni ta karkasni stini Masivni stini sluzhat dlya sprijnyattya navantazhennya vid pokrit i perekrittiv budinkiv i peredachi jogo fundamentu Funkciyeyu masivnih stin ye takozh zahist primishen vid zovnishnih atmosfernih vpliviv Masivni stini buvayut zovnishni ta vnutrishni ostanni krim sprijnyattya navantazhen sluguyut dlya podilu budinkiv na primishennya Tovshina masivnih zovnishnih stin zalezhit vid navantazhen sho pripadayut na nih i klimatichnih umov miscya roztashuvannya zbagachuvalnoyi fabriki Tovshinu vnutrishnih masivnih stin viznachayut tilki z rozrahunku na micnist Tovshina ceglyanih masivnih stin povinna buti kratnoyu polovini rozmiru cegli ta mozhe dorivnyuvati 25 38 51 i 64 sm Karkasni stini skladayutsya z opornih elementiv kolon rigeliv obv yazok i stinovogo zapovnennya Ne obov yazkovo povinna mati koliziyu U cih stinah use navantazhennya sprijmaye na sebe karkas a stinove zapovnennya sluzhit tilki dlya pidtrimki pevnogo temperaturno vologisnogo rezhimu v primishenni Zalizobetonni paneli dlya zovnishnih stin vigotovlyayutsya tovshinoyu 200 300 mm dlya vnutrishnih 140 160 mm KlasifikaciyaZa konstruktivnim virishennyam i sprijnyattyam navantazhen stini podilyayutsya na Stina oporna sprijmaye navantazhennya vid vlasnoyi vagi perekrittiv pokrittiv i peredaye jogo na fundamenti Stina samooporna dzherelo sprijmaye navantazhennya lishe vid vlasnoyi vagi i peredaye jogo na fundamenti Stina trimalna sprijmaye navantazhennya tilki vid vlasnoyi vagi i peredaye jogo na inshi konstrukciyi u mezhah odnogo poverhu Ce fahverkovi ta inshi za sposobom vikonannya Krim togo za rollyu i polozhennyam prijnyato vidilyati Stini shokovi otochuyut prostir pid korobovim abo napivcirkulnim sklepinnyam ne sprijmayuchi zusil rozporu velikopanelni z uteplyuvalnim sharom z keramzitu cementnogo fibrolitu velikopanelni odnosharovi z legkogo betonu osoblivo kapitalni kam yani ceglyani tovshinoyu 2 5 3 5 ceglini ta velikoblochni na skladnomu chi cementnomu rozchini kam yani zvichajni ceglyani tovshinoyu 2 2 5 ceglini kam yani polegshenoyi kladki z cegli shlakoblokiv cherepashniku derev yani rubleni ta brushati derev yani zbirno shitovi karkasno zasipni glinobitni samanni karkasno Elementi stini Balka Perev yazka Kam yanij mur OstrogShov Vitrati palivno energetichnih resursiv na vigotovlennya 1 m zovnishnoyi stini vklyuchayuchi vitrati u sumizhnih galuzyah Material stini Tovshina sm Masa 1 m kg Zagalna energoyemnist kg umovnogo paliva panel serednoyu gustinoyu 1000 kg m 30 330 101 Cegla glinyana povnotila 64 1175 77 povnotila 64 1280 54 Cegla glinyana efektivna 51 700 52 Cegla kamin silikatna ij efektivna ij 51 700 50 Panel z 25 175 47 Kamin z charunkovogo betonu 30 175 46 bloki paneli 35 460 43 bloki paneli 45 540 36Div takozhOboronnij mur Peregorodka Plyashkova stina Budivelna izolyaciya Germetichnist BrandmauerPrimitkiMur Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 trimalna za rekomendaciyami shodo terminologiyi DSTU 3892 99 Zasobi inzhenerno tehnichnogo ukriplennya ta zahistu ob yektiv Termini ta viznachennya Vorobev H S Gipsovye vyazhushie izdeliya Zarubezhnyj opyt M Strojizdat 1983 200 s il LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Stina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stina U Vikislovniku ye storinka stina Timofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 PosilannyaStina budinku Stinovi materiali Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 184 ISBN 978 966 7407 83 4 Stina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1844 1000 ekz