Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чайковський Андрій Якович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Андрій Чайковський під час військової служби, 1882 р. | ||||
| Народився | 15 травня 1857 Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
| Помер | 2 червня 1935 (78 років) Коломия, Станиславівське воєводство, Польська республіка | |||
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польська Республіка | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Сфера роботи | література[1], соціальна активність[d][1], есперанто[1] і право[1] | |||
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1892–1935 | |||
| Напрямок | романи, оповідання | |||
| Жанр | історичний роман | |||
| Magnum opus | роман «Сагайдачний» | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Чайковський Андрій Якович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Андрі́й Я́кович Чайко́вський гербу Сас (15 травня 1857, Самбір — 2 червня 1935, Коломия) — український письменник, громадський діяч, есперантист, доктор права, адвокат у Галичині. Діяч Національно-Демократичної Партії, згодом УНДО, один з організаторів УСС, повітовий комісар ЗУНР у Самборі.
Життєпис
Андрій Чайковський народився 15 травня 1857 року в сім'ї дрібного шляхтича-службовця в місті Самборі, що належало до королівства Галичини та Володимирії — Австрійської імперії, нині Львівська область. У ранньому віці втратив батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя Самбірського повіту. Вона згодом навчила його читати й писати.
Малий Андрійко навчився читати польською, оскільки українського букваря тоді не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу складав приватно. Згодом у 1869—1877 роках навчався в , де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873–1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада». По закінченню гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету.
1881 року став співзасновником «Кружка правників», був головою студентської організації «Дружній лихвар», почав працювати за невелику зарплату в товаристві «Просвіта».
Війна в Боснії і визнання письменника Чайковського
«До сеї пори я ще ногою не був поза Галичиною, а тепер прийшлося мені йти в край далекий, звідки поворот дуже непевний», — такі малооптимістичні рядки постелилися на папір у повісті «Спомини з-перед десяти літ», які стосуються кінця січня 1882 року. Цього року Андрія Чайковського, як і тисячі інших українців, мобілізували в австрійську армію і відправили придушувати герцоговинсько-боснійський визвольний рух. Мемуари одержали позитивну оцінку Івана Франка. Власне на тому творі й зав'язалася дружба з Каменярем. Так само прихильно висловився про спомини письменник Осип Маковей, і з того часу, як казав сам автор, «літературний бакциль» засів у його душі, і він уже не переставав писати й до самої смерті не випускав з рук пера.
На службі народу
З філософського факультету Андрій Чайковський перейшов на юридичний факультет того ж Львівського університету. За часів навчання на юриспруденції очолював студентське товариство «Дружній лихвар».
1884 року А. Чайковський склав суддівський іспит і впродовж 1884—1886 років практикував у Самборі після чого переїхав у Бережани Тернопільської області, де в 1890 році відкрив власну адвокатську канцелярію. Ніхто інший так активно, як Андрій Чайковський, не популяризує серед москвофілів ідеї народовецького просвітянського руху, доказуючи власним прикладом, що рідною мовою треба вести справи в судах та установах.
Арешт
У 1914 році Чайковський повернувся до Самбора. Навіть у мирний час не все гаразд творилося зі свободою людини на теренах Галичини, але інші порядки настали в період Першої світової війни, яку принесли на своїх багнетах російські вояки — переслідування й поголовні арешти під час окупації росіянами рідного міста Андрія Чайковського Самбора, як і Східної Галичини загалом. Там, за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам, на заповзятливому українофілові замкнули наручники та й припровадили до сумновідомої львівської в'язниці «Бригідки». Як заручника його протримали понад два тижні, і не знайшовши компромату, випустили під протекцію Володимира Дудикевича.
Комісар ЗУНР
Спалах надії на власну державність, ознаменував рік 1918-й, коли 1 листопада етнічні мешканці Західної України перебрали владу у свої руки. Ще до того, як його мали офіційно обрати на керівництво Самбірським повітом, люди вже цілком довіряли йому. Довкола нього згуртувалися всі верстви населення. У 1918—1919 роках Чайковський став Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості.
Та основна біда закрадалася в близькості фронту, провокаціях, та найголовніше фаховій некомпетентності владних горе-патріотів. Відголосом подій тієї доби є просякнуті його болем, істинно «Чорні рядки» (1930), де на тлі страшної зневіри лідерів, постає свята жертовність простих стрільців.
Прихисток у Коломиї
У середині травня 1919 року Коломия була «під румунським постолом». Янголом-охоронцем родини Чайковських став недавній старшина УСС і зять Володимир Бемко.
Родина Чайковських в історії Коломиї залишила помітний слід. Зокрема, дружина Андрія Чайковського Наталія очолювала товариство «Союз Українок». Дочка письменника Марія Ставнича редагувала часописи «Жіноча доля», «Світ молоді», «Жіноча воля». Журнал «Жіноча доля» видавався під редакцією екс-сенаторки Кисілевської Олени з якою приятелювали Чайковські. У 1926—1927 роках очолював осередок «Рідної школи».
40-літній ювілей
21 грудня 1928 року у Львові відбулись урочистості з нагоди святкування 40-літньої громадсько-політичної й літературної діяльності Андрія Чайковського, а 2 березня наступного року естафету Львова перейняла Коломия.
Останній ювілей
На 21 вересня 1934-го припала золота дата вінчання, адже пів-віку тому доля правника-початківця Андрія Чайковського звела з вчителькою Наталею Гладилович. Однак осінні краєвиди за вікном навіювали депресію, пов'язану з прогресуючою, невиліковною хворобою письменника…
− Якби я видужав, казав своїй дружині, і міг би працювати, я написав би ще одну повість, але вона була б зовсім інша, як усі попередні.
Погіршувалось здоров'я, і нічим не міг зарадити помираючому Чайковському лікар Володимир Ганківський. А на Різдво, взагалі розплакався, як дитя, бо життєлюбом був, який враз гостро передчував свій близький кінець. Перед Великодними святами Чайковський забажав висповідатися. Святі Таїнства приймав лежачи, бо не міг уже сидіти, проте і з цього сумного епізоду не оминув покепкувати, сказавши: «Тепер маю уже паспорт на другий світ».
2 червня 1935 року, о 9-й годині «душа його покинула знеможене тіло», так написало Варшавське видання «Наша культура».
Небаченої досі людності «…з усієї галицької волости» зібралося тоді під стінами Народного дому, балкони якого завішані чорною матерією. Жалобна процесія з тринадцятьма священиками, рушила на старий цвинтар «Монастирок» поблизу церкви Благовіщення. Це були справді «княжі похорони», як написали згодом учасники тих подій..
Творчий шлях
Друкуватися почав з 1892 року. Образи життя знайшли відтворення в його спогадах «Спомини зперед десяти літ» (1892) та «Чорні рядки», виданих у збірнику оповідань «Із судової зали», «Образ гонору» (1895), «Хто винен?», «Краще смерть, ніж неволя», «Не для всіх весна зеленіє» (1920) і повістях «Олюнька», «В чужім гнізді», «Бразілійський гаразд» (1896), (1919) та інші.
На пробудження національної свідомості й виховання молоді мала значний вплив проза Чайковського в романтичному стилі про Козаччину: (1907), «Віддячився» (), «Козацька помста» (1919), «На уходах» (1921), (1924), «До слави» (1929), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Перед зривом» (1937) та інші. У цих творах Чайковський ідеалізував Запоріжжя і звинувачував Москву за кривди, завдані Україні.
Пам'ять
13 липня 1988 року вперше відкрито вшанували роковини А. Чайковського у Коломиї. Наступного року, з дозволу міськради відбулися вечори пам'яті, а в музеї було розгорнуто виставку меморіальних речей А. Чайковського, які чекали свого часу у фондах.
1 червня 1991 року в с. Гордині освячено пам'ятний знак.
24 серпня 1994 року в м. Самборі відкрито пам'ятник Андрієві Чайковському.
У 1996 році у Бережанах біля будинку, у якому мешкав Андрій Чайковський, встановлено пам'ятник.
Почесний громадянин Бережан (1997)
15 травня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857—1935), письменника, юриста, громадського і політичного діяча.
Вулиця Андрія Чайковського є у містах Дрогобич, Коломия, Самбір, Тернопіль.
Творча спадщина
- Спомини зперед десяти літ (1892)
- Оповідання зі збірки: «Ні разу не вдарив», «Краще смерть, чим неволя», «Хто винен?», «За віхоть сіна», «Жаль ваги не має» (збірки «Оповідання» (1904 та 1920 роки)
- За сестрою (1907)
- Алкогольні образки (1910)
- Віддячився [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] () — оповідання з козацької давнини для української молоді
![image]()
Петро Конашевич-Сагайдачний (1917)![image]()
Козацька помста (1919)- Олюнька [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] (1920)
- На уходах (1921)
- Олексій Корнієнко (1924)
- Роман «Сагайдачний» [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] — книга перша «Побратими» (1924); книга друга «До слави», частина 1 (1929); книга третя «До слави», частина 2 (1929)
- Перед зривом [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — повість про життя гетьмана Богдана Хмельницького.
- Полковник Михайло Кричевський [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (1937) — трагічна історія польського шляхтича, який став на бік українців у їх боротьбі за волю.
- Три казки діда Охріма (1927)
- Автократ (1929)
- Четверта заповідь (1930)
- Сонце заходить (1930)
- За чужі гріхи (1931)
- За чужі гроші (1932)
- Чар-зілля (1932)
- Одарка
- Чорні рядки [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Мої спомини за час від 1 листопада 1918 р. до 13 травня 1919 р.)
- З ласки родин [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (б.р.)
- Не піддавайся біді [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (б.р.)
- Сирітка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Есперантист
Знавець мови есперанто. У часописі українських есперантистів «Зоря України» («Ukraina Stelo», 1922, 2 (19), Коломия) опубліковане оповідання «Malagrabla renkonto» («Неприємна зустріч») з приміткою у підзагаловку «Переклав на есперанто сам автор». Український оригінал не зберігся. У 2023 році Петро Паливода здійснив зворотний переклад оповідання з есперанто на українську мову, який було опубліковано в книзі Богдана Волошинського «І зійшла над Прутом українська зоря есперанто», присвяченій 110-й річниці виходу в світ часопису «Ukraina Stelo».
Сім'я Чайковського
Подружжя Чайковських прожило разом пів-століття та мало трьох синів та три доньки.
- Гладилович Наталія Юліанівна (26 серпня 1861, Береги — 17 листопада 1938, Коломия) — з 21 вересня 1884 дружина.
- Чайковський Микола Андрійович (2 січня 1887, Бережани — 7 жовтня 1970, Львів) — син. Професор математики.
- Чайковський Богдан Андрійович (29 лютого 1888, Бережани — 26 червня 1941, Львів) — син. Адвокат, етнограф. Закатований комуністами у Бригідках.
- Чайковська Галина Андріївна (19 вересня 1892, Бережани — 6 січня 1979, Флорида) — донька.
- Бемко Володимир (16 вересня 1889, Козова — невідомо) — зять, чоловік доньки Галини. Старшина УСС.
- Чайковська Олена Андріївна (4 січня 1893, Бережани — 1927, Коломия) — донька. Померла при пологах.
- Чайковський Андрій Андрійович (14 жовтня 1895, Бережани — 9 червня 1978, Коломия) — син. Бібліотекар, член КПЗУ.
- Глібовицька Ярослава Теофілівна (26 листопада 1904, Тростянець — 15 травня 1994) — невістка, дружина сина Андрія. Учителька.
- Чайковська Наталія Андріївна (6 серпня 1898, Бережани — 18 лютого 1938, Коломия) — донька.
- Трач Іван Іванович (невідомо — 1944, Коломия) — зять, чоловік доньки Наталії. Інженер-механік. Брат Володимира Блавацького.
Джерела
- Маковей О. А. Чайковський. Літ.-критична студія // ЛНВ. — Т. І. — 1898;
- Франко І. З останніх десятиліть XIX в // ЛНВ. — Т. XV. — 1901.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина // Тернопіль: Тернограф, 2012. — 280 с. .
Примітки
- Czech National Authority Database
- ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА та мемуари як ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ ГАЛИЧИНИ (ХІХ — поч. ХХ ст.)
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- Чайковський А. Я. Післямова — Дубина Микола Іванович. У ред. вид. С. В. Гардіюк (ред.). (українська) (вид. 1992). Київ: вид. Веселка. В рамках серії "Історична бібліотека для дітей Золоті Ворота". с. 402—406. ISBN .
- Чайковський Андрій Якович – життя і творчість. ukrlit.vn. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 1 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
Посилання
- Чайковський Андрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2039-2040. — 1000 екз.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Андрій Чайковський. Програма «Велич особистості» на YouTube // Holos FM Radio. — 2017. — 7 червня. |
- АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ | Програма «Велич особистості» | 2017 (ВІДЕО)
- Чайковський Андрій Якович — життя і творчість [ 18 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, ф. 3)
- Чайковський Андрій [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chajkovskij Ukrcenter Primitki Chajkovskij Andrij YakovichAndrij Chajkovskij pid chas vijskovoyi sluzhbi 1882 r Narodivsya 15 travnya 1857 1857 05 15 Sambir Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer 2 chervnya 1935 1935 06 02 78 rokiv Kolomiya Stanislavivske voyevodstvo Polska respublikaKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska RespublikaNacionalnist ukrayinecDiyalnist prozayikSfera roboti literatura 1 socialna aktivnist d 1 esperanto 1 i pravo 1 Alma mater yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1892 1935Napryamok romani opovidannyaZhanr istorichnij romanMagnum opus roman Sagajdachnij Avtograf Chajkovskij Andrij Yakovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Andri j Ya kovich Chajko vskij gerbu Sas 15 travnya 1857 Sambir 2 chervnya 1935 Kolomiya ukrayinskij pismennik gromadskij diyach esperantist doktor prava advokat u Galichini Diyach Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi zgodom UNDO odin z organizatoriv USS povitovij komisar ZUNR u Sambori ZhittyepisAndrij Chajkovskij narodivsya 15 travnya 1857 roku v sim yi dribnogo shlyahticha sluzhbovcya v misti Sambori sho nalezhalo do korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstrijskoyi imperiyi nini Lvivska oblast U rannomu vici vtrativ batkiv tomu hlopchika zabrala do sebe babusya v selo Gordinya Sambirskogo povitu Vona zgodom navchila jogo chitati j pisati Malij Andrijko navchivsya chitati polskoyu oskilki ukrayinskogo bukvarya todi ne bulo Do pochatkovoyi shkoli ne hodiv navchavsya vdoma Ispiti za pochatkovu shkolu skladav privatno Zgodom u 1869 1877 rokah navchavsya v de prochitav Shevchenkovogo Kobzarya V gimnazijni roki 1873 1877 buv chlenom pidpilnogo tovaristva Studentska gromada Po zakinchennyu gimnaziyi vstupiv na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu 1881 roku stav spivzasnovnikom Kruzhka pravnikiv buv golovoyu studentskoyi organizaciyi Druzhnij lihvar pochav pracyuvati za neveliku zarplatu v tovaristvi Prosvita Vijna v Bosniyi i viznannya pismennika Chajkovskogo Andrij Chajkovskij z tovarishem Bosniya i Gercegovina 1882 rik Do seyi pori ya she nogoyu ne buv poza Galichinoyu a teper prijshlosya meni jti v kraj dalekij zvidki povorot duzhe nepevnij taki malooptimistichni ryadki postelilisya na papir u povisti Spomini z pered desyati lit yaki stosuyutsya kincya sichnya 1882 roku Cogo roku Andriya Chajkovskogo yak i tisyachi inshih ukrayinciv mobilizuvali v avstrijsku armiyu i vidpravili pridushuvati gercogovinsko bosnijskij vizvolnij ruh Memuari oderzhali pozitivnu ocinku Ivana Franka Vlasne na tomu tvori j zav yazalasya druzhba z Kamenyarem Tak samo prihilno vislovivsya pro spomini pismennik Osip Makovej i z togo chasu yak kazav sam avtor literaturnij bakcil zasiv u jogo dushi i vin uzhe ne perestavav pisati j do samoyi smerti ne vipuskav z ruk pera Na sluzhbi narodu Andrij Chajkovskij Z filosofskogo fakultetu Andrij Chajkovskij perejshov na yuridichnij fakultet togo zh Lvivskogo universitetu Za chasiv navchannya na yurisprudenciyi ocholyuvav studentske tovaristvo Druzhnij lihvar Villa v Berezhanah de meshkav Andrij Chajkovskij 1884 roku A Chajkovskij sklav suddivskij ispit i vprodovzh 1884 1886 rokiv praktikuvav u Sambori pislya chogo pereyihav u Berezhani Ternopilskoyi oblasti de v 1890 roci vidkriv vlasnu advokatsku kancelyariyu Nihto inshij tak aktivno yak Andrij Chajkovskij ne populyarizuye sered moskvofiliv ideyi narodoveckogo prosvityanskogo ruhu dokazuyuchi vlasnim prikladom sho ridnoyu movoyu treba vesti spravi v sudah ta ustanovah Aresht U 1914 roci Chajkovskij povernuvsya do Sambora Navit u mirnij chas ne vse garazd tvorilosya zi svobodoyu lyudini na terenah Galichini ale inshi poryadki nastali v period Pershoyi svitovoyi vijni yaku prinesli na svoyih bagnetah rosijski voyaki peresliduvannya j pogolovni areshti pid chas okupaciyi rosiyanami ridnogo mista Andriya Chajkovskogo Sambora yak i Shidnoyi Galichini zagalom Tam za donosom yedinovirnih spivmeshkanciv yaki z ideologichnih mirkuvan simpatizuvali zavojovnikam na zapovzyatlivomu ukrayinofilovi zamknuli naruchniki ta j priprovadili do sumnovidomoyi lvivskoyi v yaznici Brigidki Yak zaruchnika jogo protrimali ponad dva tizhni i ne znajshovshi kompromatu vipustili pid protekciyu Volodimira Dudikevicha Komisar ZUNR Spalah nadiyi na vlasnu derzhavnist oznamenuvav rik 1918 j koli 1 listopada etnichni meshkanci Zahidnoyi Ukrayini perebrali vladu u svoyi ruki She do togo yak jogo mali oficijno obrati na kerivnictvo Sambirskim povitom lyudi vzhe cilkom doviryali jomu Dovkola nogo zgurtuvalisya vsi verstvi naselennya U 1918 1919 rokah Chajkovskij stav Sambirskogo povitu i principovo pracyuvav na zasadah gumannosti ta spravedlivosti Ta osnovna bida zakradalasya v blizkosti frontu provokaciyah ta najgolovnishe fahovij nekompetentnosti vladnih gore patriotiv Vidgolosom podij tiyeyi dobi ye prosyaknuti jogo bolem istinno Chorni ryadki 1930 de na tli strashnoyi zneviri lideriv postaye svyata zhertovnist prostih strilciv Prihistok u Kolomiyi U seredini travnya 1919 roku Kolomiya bula pid rumunskim postolom Yangolom ohoroncem rodini Chajkovskih stav nedavnij starshina USS i zyat Volodimir Bemko Rodina Chajkovskih v istoriyi Kolomiyi zalishila pomitnij slid Zokrema druzhina Andriya Chajkovskogo Nataliya ocholyuvala tovaristvo Soyuz Ukrayinok Dochka pismennika Mariya Stavnicha redaguvala chasopisi Zhinocha dolya Svit molodi Zhinocha volya Zhurnal Zhinocha dolya vidavavsya pid redakciyeyu eks senatorki Kisilevskoyi Oleni z yakoyu priyatelyuvali Chajkovski U 1926 1927 rokah ocholyuvav oseredok Ridnoyi shkoli 40 litnij yuvilej 21 grudnya 1928 roku u Lvovi vidbulis urochistosti z nagodi svyatkuvannya 40 litnoyi gromadsko politichnoyi j literaturnoyi diyalnosti Andriya Chajkovskogo a 2 bereznya nastupnogo roku estafetu Lvova perejnyala Kolomiya Ostannij yuvilej Na 21 veresnya 1934 go pripala zolota data vinchannya adzhe piv viku tomu dolya pravnika pochatkivcya Andriya Chajkovskogo zvela z vchitelkoyu Nataleyu Gladilovich Odnak osinni krayevidi za viknom naviyuvali depresiyu pov yazanu z progresuyuchoyu nevilikovnoyu hvoroboyu pismennika Uchasniki z yizdu ukrayinskih pismennikiv u Lvovi z nagodi 100 richchya vihodu u svit Eneyidi Kotlyarevskogo 1898 r Sidyat u pershomu ryadu Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Nataliya Kobrinska Olga Kobilyanska Silvestr Lepkij Andrij Chajkovskij Kost Pankivskij Stoyat u drugomu ryadu Ivan Kopach Volodimir Gnatyuk Osip Makovej Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Oleksandr Kolessa Bogdan Lepkij Stoyat u tretomu ryadu Ivan Petrushevich Filaret Kolessa Josip Kishakevich Ivan Trush Denis Lukiyanovich Mikola Ivasyuk Yakbi ya viduzhav kazav svoyij druzhini i mig bi pracyuvati ya napisav bi she odnu povist ale vona bula b zovsim insha yak usi poperedni Pogirshuvalos zdorov ya i nichim ne mig zaraditi pomirayuchomu Chajkovskomu likar Volodimir Gankivskij A na Rizdvo vzagali rozplakavsya yak ditya bo zhittyelyubom buv yakij vraz gostro peredchuvav svij blizkij kinec Pered Velikodnimi svyatami Chajkovskij zabazhav vispovidatisya Svyati Tayinstva prijmav lezhachi bo ne mig uzhe siditi prote i z cogo sumnogo epizodu ne ominuv pokepkuvati skazavshi Teper mayu uzhe pasport na drugij svit 2 chervnya 1935 roku o 9 j godini dusha jogo pokinula znemozhene tilo tak napisalo Varshavske vidannya Nasha kultura Nebachenoyi dosi lyudnosti z usiyeyi galickoyi volosti zibralosya todi pid stinami Narodnogo domu balkoni yakogo zavishani chornoyu materiyeyu Zhalobna procesiya z trinadcyatma svyashenikami rushila na starij cvintar Monastirok poblizu cerkvi Blagovishennya Ce buli spravdi knyazhi pohoroni yak napisali zgodom uchasniki tih podij Tvorchij shlyahDrukuvatisya pochav z 1892 roku Obrazi zhittya znajshli vidtvorennya v jogo spogadah Spomini zpered desyati lit 1892 ta Chorni ryadki vidanih u zbirniku opovidan Iz sudovoyi zali Obraz gonoru 1895 Hto vinen Krashe smert nizh nevolya Ne dlya vsih vesna zeleniye 1920 i povistyah Olyunka V chuzhim gnizdi Brazilijskij garazd 1896 1919 ta inshi Na probudzhennya nacionalnoyi svidomosti j vihovannya molodi mala znachnij vpliv proza Chajkovskogo v romantichnomu stili pro Kozachchinu 1907 Viddyachivsya Kozacka pomsta 1919 Na uhodah 1921 1924 Do slavi 1929 Polkovnik Mihajlo Krichevskij 1935 Pered zrivom 1937 ta inshi U cih tvorah Chajkovskij idealizuvav Zaporizhzhya i zvinuvachuvav Moskvu za krivdi zavdani Ukrayini Pam yatPam yatnik Andriyu Chajkovskomu v Sambori 13 lipnya 1988 roku vpershe vidkrito vshanuvali rokovini A Chajkovskogo u Kolomiyi Nastupnogo roku z dozvolu miskradi vidbulisya vechori pam yati a v muzeyi bulo rozgornuto vistavku memorialnih rechej A Chajkovskogo yaki chekali svogo chasu u fondah 1 chervnya 1991 roku v s Gordini osvyacheno pam yatnij znak 24 serpnya 1994 roku v m Sambori vidkrito pam yatnik Andriyevi Chajkovskomu U 1996 roci u Berezhanah bilya budinku u yakomu meshkav Andrij Chajkovskij vstanovleno pam yatnik Pochesnij gromadyanin Berezhan 1997 15 travnya 2017 roku na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachalas pam yatna data 160 rokiv z dnya narodzhennya Andriya Chajkovskogo 1857 1935 pismennika yurista gromadskogo i politichnogo diyacha Vulicya Andriya Chajkovskogo ye u mistah Drogobich Kolomiya Sambir Ternopil Tvorcha spadshinaReklama knizhok dlya ditej ukrayinska shodenna gazeta Svoboda SShA 1937 210 10 ver Spomini zpered desyati lit 1892 Opovidannya zi zbirki Ni razu ne vdariv Krashe smert chim nevolya Hto vinen Za vihot sina Zhal vagi ne maye zbirki Opovidannya 1904 ta 1920 roki Za sestroyu 1907 Alkogolni obrazki 1910 Viddyachivsya 22 serpnya 2016 u Wayback Machine opovidannya z kozackoyi davnini dlya ukrayinskoyi molodi Petro Konashevich Sagajdachnij 1917 Kozacka pomsta 1919 Olyunka 21 serpnya 2016 u Wayback Machine 1920 Na uhodah 1921 Oleksij Korniyenko 1924 Roman Sagajdachnij 22 serpnya 2016 u Wayback Machine kniga persha Pobratimi 1924 kniga druga Do slavi chastina 1 1929 kniga tretya Do slavi chastina 2 1929 Pered zrivom 4 bereznya 2016 u Wayback Machine povist pro zhittya getmana Bogdana Hmelnickogo Polkovnik Mihajlo Krichevskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1937 tragichna istoriya polskogo shlyahticha yakij stav na bik ukrayinciv u yih borotbi za volyu Tri kazki dida Ohrima 1927 Avtokrat 1929 Chetverta zapovid 1930 Sonce zahodit 1930 Za chuzhi grihi 1931 Za chuzhi groshi 1932 Char zillya 1932 Odarka Chorni ryadki 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Moyi spomini za chas vid 1 listopada 1918 r do 13 travnya 1919 r Z laski rodin 4 bereznya 2016 u Wayback Machine b r Ne piddavajsya bidi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine b r Siritka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine EsperantistZnavec movi esperanto U chasopisi ukrayinskih esperantistiv Zorya Ukrayini Ukraina Stelo 1922 2 19 Kolomiya opublikovane opovidannya Malagrabla renkonto Nepriyemna zustrich z primitkoyu u pidzagalovku Pereklav na esperanto sam avtor Ukrayinskij original ne zberigsya U 2023 roci Petro Palivoda zdijsniv zvorotnij pereklad opovidannya z esperanto na ukrayinsku movu yakij bulo opublikovano v knizi Bogdana Voloshinskogo I zijshla nad Prutom ukrayinska zorya esperanto prisvyachenij 110 j richnici vihodu v svit chasopisu Ukraina Stelo Sim ya ChajkovskogoPodruzhzhya Chajkovskih prozhilo razom piv stolittya ta malo troh siniv ta tri donki Gladilovich Nataliya Yulianivna 26 serpnya 1861 Beregi 17 listopada 1938 Kolomiya z 21 veresnya 1884 druzhina Chajkovskij Mikola Andrijovich 2 sichnya 1887 Berezhani 7 zhovtnya 1970 Lviv sin Profesor matematiki Tuna Nataliya Grigorivna 1890 1987 Lviv nevistka druzhina sina Mikoli Vchitel nimeckoyi movi Chajkovskij Bogdan Andrijovich 29 lyutogo 1888 Berezhani 26 chervnya 1941 Lviv sin Advokat etnograf Zakatovanij komunistami u Brigidkah Pasika Yuliya Yakintiyivna 15 lyutogo 1891 Mala Luka 19 bereznya 1950 Chita nevistka druzhina sina Bogdana Chajkovska Galina Andriyivna 19 veresnya 1892 Berezhani 6 sichnya 1979 Florida donka Bemko Volodimir 16 veresnya 1889 Kozova nevidomo zyat cholovik donki Galini Starshina USS Chajkovska Olena Andriyivna 4 sichnya 1893 Berezhani 1927 Kolomiya donka Pomerla pri pologah Stanimir Osip 1890 Ladichin 1971 Toronto zyat cholovik Oleni Sotnik UGA Chajkovskij Andrij Andrijovich 14 zhovtnya 1895 Berezhani 9 chervnya 1978 Kolomiya sin Bibliotekar chlen KPZU Glibovicka Yaroslava Teofilivna 26 listopada 1904 Trostyanec 15 travnya 1994 nevistka druzhina sina Andriya Uchitelka Chajkovska Nataliya Andriyivna 6 serpnya 1898 Berezhani 18 lyutogo 1938 Kolomiya donka Trach Ivan Ivanovich nevidomo 1944 Kolomiya zyat cholovik donki Nataliyi Inzhener mehanik Brat Volodimira Blavackogo DzherelaMakovej O A Chajkovskij Lit kritichna studiya LNV T I 1898 Franko I Z ostannih desyatilit XIX v LNV T XV 1901 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s ISBN 978 966 457 087 6 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 EPISTOLYaRNA SPADShINA ta memuari yak DZhERELA DO VIVChENNYa DRIBNOYi ShLYaHTI GALIChINI HIH poch HH st Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2017 Chajkovskij A Ya Pislyamova Dubina Mikola Ivanovich U red vid S V Gardiyuk red ukrayinska vid 1992 Kiyiv vid Veselka V ramkah seriyi Istorichna biblioteka dlya ditej Zoloti Vorota s 402 406 ISBN 5 301 01193 6 Chajkovskij Andrij Yakovich zhittya i tvorchist ukrlit vn Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 1 grudnya 2011 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 6 lyutogo 2018 PosilannyaChajkovskij Andrij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2039 2040 1000 ekz Zovnishni videofajli Andrij Chajkovskij Programa Velich osobistosti na YouTube Holos FM Radio 2017 7 chervnya ANDRIJ ChAJKOVSKIJ Programa Velich osobistosti 2017 VIDEO Chajkovskij Andrij Yakovich zhittya i tvorchist 18 serpnya 2013 u Wayback Machine Institut literaturi imeni Tarasa Shevchenka NAN Ukrayini f 3 Chajkovskij Andrij 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela