Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвойні та широколистяні ліси Східного Середземномор'я (ідентифікатор WWF: PA1207) — палеарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований на Близькому Сході, на території Родючого Півмісяця. Він охоплює території Туреччини, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Палестини, Йорданії, Іраку та Саудівської Аравії.
 Ліс турецької сосни поблизу міста [en] (Сирія) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA1207 |
| Межі | Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники Листяні ліси Східної Анатолії Месопотамська чагарникова пустеля Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Гірські хвойні та листяні ліси Південної Анатолії Склерофітні луки та чагарники Сирії Лісостеп Загросу |
| Площа, км² | 142 284 |
| Країни | Туреччина, Сирія, Ліван, Ізраїль, Палестина, Йорданія, Ірак, Саудівська Аравія |
| Охороняється | 1147 км² (1 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон хвойних та широколистяних лісів Східного Середземномор'я охоплює територію площею 142 284 км², розташовану на Близькому Сході. У Туреччині він охоплює прибережну низовину на півдні Анатолії, між Таврськими горами і Середземним морем, простягаючись від Кемера і Анталії через [en] до узбережжя затоки Іскендерун. Далі екорегіон розділяється на дві гілки, одна з яких тягнеться на схід до Джизре в південній Туреччині і Заху в північному Іраці, охоплюючи більшу частину турецько-сирійського кордону, а друга повертає на південь уздовж узбережжя Середземного моря, захоплюючи більшу частину Леванту — західну Сирію, Ліван, Ізраїль і Палестину (за винятком гір Сирійського прибережного хребта, гір Лівану та Антилівану), а також Йорданське нагір'я в Йорданії. Крім того, екорегіон включає в себе також плато Джебель-ед-Друз на півдні Сирії та кілька високогірних анклавів, розташованих в горах [en] на північному заході Саудівської Аравії, зокрема гору [en].
Екорегіон хвойних та широколистяних лісів Східного Середземномор'я охоплює прибережні рівнини, невисокі гори та внутрішні плато. Основними річками регіону є Аксу, Гьоксу, Сейхан і Джейхан на півночі, Тигр і Євфрат на сході та Йордан на півдні. В межах екорегіону розташовані такі великі міста, як Адана, Газіантеп, Анталія та Мерсін в Туреччині, Алеппо, Хомс, Хама і Латакія в Сирії, Бейрут і Триполі в Лівані, Тель-Авів, Єрусалим і Хайфа в Ізраїлі, Газа, Хеврон і Наблус в Палестині та Амман в Йорданії.
Клімат
В екорегіоні переважає середземноморський клімат, що характеризується м'якою дощовою зимою та жарким сухим літом. Середньорічна кількість опадів зменшується із заходу на схід та з півночі на південь. Поблизу Анталії вона становить 1000-1250 мм, в Мерсіні, Адані, Іскендеруні, на узбережжі Сирії та Лівану — 600-800 мм, в північній Месопотамії, Сирії, на півдні Ізраїля та в Йорданії — менше 450 мм.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є широколистяні склерофільні чагарники (маквіс і гарига), хвойні ліси, де переважають турецькі сосни (Pinus brutia) і алепські сосни (Pinus halepensis), а також сухі дубові (Quercus spp.) рідколісся та степи. Велике значення для екорегіону мають гори [de] та гори Нур, що слугують межею між західною, східною та південною частиною екорегіону. Також вони впливають на вологість клімату, а відтак — на видовий склад і поширення рослинних угруповань.
В регіоні широко поширені чагарникові зарості маквісу, особливо в північно-західній частині екорегіону та на східному узбережжі Середземного моря. Основу маквісу складають європейські маслини (Olea europaea), ріжкові дерева (Ceratonia siliqua), кермесові дуби (Quercus coccifera), [fr] (Pistacia palaestina), мастикові дерева (Pistacia lentiscus) та червоні суничники (Arbutus andrachne). Крім того, в маквісі зустрічається більше 40 видів склерофільних рослин, у тому числі широколисті черемшинники (Phillyrea latifolia), терпентинні дерева (Pistacia terebinthus), колючі аспалатоси (Calicotome villosa), [es] (Rhamnus oleoides), звичайний мирт (Myrtus communis), благородний лавр (Laurus nobilis), [en] (Styrax officinalis) та іспанський мітлистий дрок (Spartium junceum).
В прибережній смузі переважають оливкові і ріжкові дерева, хоча їх зарості і є значно деградованими. Особливо постраждали від дій людини ріжкові дерева. Гаї оливкових дерев можна знайти в каньйоні Кьопрюлю поблизу Анталії, а також поблизу міст Адана і Феке.
Одним із найбільш поширених і важливих рослинних угруповань екорегіону є ліси кермесових дубів (Quercus coccifera). Висока екологічна стійкість цього дерева та здатність відновлюватися на місці деградованих лісів турецької сосни (Pinus brutia) роблять дубові ліси одним із домінуючих типів рослинності. В околицях Анталії, Кемеру і Фаселісу також ростуть ліси ендемічних дубів, відомих як бозпирнал (Quercus aucheri).
Угруповання маквісу в південній частині екорегіону мають значні відмінності від загальнопоширенного в Середземномор'ї маквісу. Через більш посушливий клімат і вищі температури, а також внаслідок значного впливу Ірано-Туранської фітогеографічної області, в левантійському маквісі зустрічаються набагато більше листопадних видів рослин.
В лісах екорегіону переважають турецькі сосни (Pinus brutia) і алепські сосни (Pinus halepensis). Турецькі сосни переважають в північній частині регіону. а алепські сосни домінують далі на південь. Два види мають дуже схожі екологічні особливості, і обидва відомі своєю високою екологічною стійкістю. Хоча їх можна знайти на висоті до 1800 м над рівнем моря, жоден з них не росте в природі в месопотамській частині регіону. Також в кількох районах зустрічаються ліси італійської сосни (Pinus pinea), в підліску яких росте понтійський рододендрон (Rhododendron ponticum), який є характерним видом евксинської рослинності.
Добре збережені ліси турецької сосни можна побачити в околицях Мерсіна, [en], Тарсуса, Анамура, Газіпаші, Адани та [en]. В підліску цих лісів зустрічаються елементи маквісової рослинності. Крім того, оскільки ці ліси перебувають під впливом моря, вони мають викривлену форму, а накопичення біомаси в них відбувається повільніше, ніж деінде. Ліси алепської сосни в південній частині екорегіону значною мірою деградували через складні екологічні умови та людський вплив.
На прибережних рівнинах Палестини та у верхів'ях Йордану переважають луки волосистої гіпарренії (Hyparrhenia hirta), по яким розкидані колючі кущі і невисокі дерева, такі як звичайне держидерево (Paliurus spina-christi), чорний жостір (Rhamnus lycioides), [sv] (Searsia tripartita) та смердючий анагіріс (Anagyris foetida).
У східній частині екорегіону дерев росте менше, що пов'язано з малою кількістю опадів. Лінія, що проходить через [en], окреслює межу між поширенням пустельної та середземноморської рослинності. Одним із головних факторів, що пов'язує цей ксерофітний східний регіон із середземноморською частиною екорегіону, є існування в ньому заростей оливкових дерев (Olea europea) та інших чагарникових угруповань, які містять середземноморські елементи.
Загалом в східній частині екорегіону, що охоплює території по обидва боки від турецько-сирійського кордону, поширені ксерофітні невисокі чагарники і напівпустельні луки, де переважають хамефіти (напівчагарники) і [de], такі як Artemisia herba-alba, Phlomis bruguieri, Cousinia stenocephala, [fr], Teucrium polium, Scrophularia xanthoglossa, Phlomis kurdica, Onosma echinatum, [es] та Centaurea macrocephala. На висоті понад 700 м над рівнем моря переважають листяні ліси, де ростуть фаворські дуби (Quercus ithaburensis), бурґундські дуби (Quercus cerris), дуби Бранта (Quercus brantii) та алепські дуби (Quercus infectoria ssp. boissieri). В галерейних лісах, що ростуть в долинах річок Євфрат, Тигр і Йордан, переважають [en] (Populus euphratica) та тритичинкові верби (Salix triandra). Також в екорегіоні зустрічаються такі види, як арабський мигдаль (Prunus arabica), дрібноплідна вишня (Prunus microcarpa), вишня-антипка (Prunus mahaleb), європейський церцис (Cercis siliquastrum), звичайна смоківниця (Ficus carica), французький клен (Acer monspessulanum), плодовий глід (Crataegus azarolus), [en] (Pyrus syriaca), східний каркас (Celtis tournefortii), [en] (Pistacia kinjuk) та справжня фісташка (Pistacia vera).
В екорегіоні зростає низка рідкісних, ендемічних видів, таких як бозпирнал (Quercus aucheri) — ендемічний різновид дуба, поширений на південному заході Анатолії. На великій, добре збереженій системі прибережних дюн, розташованій між Анамуром і Мерсіном, ростуть реліктові ліси, де переважають євро-сибірські види, такі як [en] (Pterocarya fraxinifolia), звичайний тис (Taxus baccata), справжній дерен (Cornus mas), дерен-свидина (Cornus sanguinea ssp. australis), звичайна празелень (Lapsana communis), [es] (Dorycnium graecum) та повстиста ожина (Rubus canescens). Також низка ендемічних видів рослин зустрічаються на Кілікійській рівнині, зокрема Trigonella halophila та Bromus psammophilus. Багатьом з них загрожує знищення через інтенсивну сільськогосподарську діяльність в регіоні.
Загалом в екорегіоні хвойних та широколистяних лісів Східного Середземномор'я зустрічається менша кількість ендемічних видів, ніж в прилеглому [de] та горах Нур. Однак однією з його найважливіших особливостей є те, що в регіоні у природному стані зростають такі важливі для Середземномор'я види, як європейська маслина (Olea europaea), ріжкове дерево (Ceratonia siliqua), справжня фісташка (Pistacia vera), звичайна смоківниця (Ficus carica та благородний лавр (Laurus nobilis). Всі ці види є дуже важливими в місцевій культурі. Вони відомі не лише своїми їстівними плодами, але й декоративними, фармацевтичними та медичними властивостями. Вони забезпечують корм для худоби, тінь під час спекотного середземноморського літа та дрова. Крім того, їх сильна регенеративна здатність дозволяє їм легше відновлюватися після багаторазового використання людиною.
Фауна
Екорегіон хвойних та широколистяних лісів Східного Середземномор'я вирізняється значним різноманіттям птахів, оскільки він розташований на одному з головних шляхів міграції птахів у світі. Цей шлях, яким птахи з Європи мігрують до Африки, лежить вздовж Йорданської рифтової долини та вздовж гір Леванту, включаючи в себе також перевал [en], відомий як Сирійські ворота.
В західній частині екорегіону розташовані шість важливих орнітологічних територій (IBA): дельта Гьоксу, острови [en], озеро [en], озеро [en], лагуна [en] та лагуна [en] (з заходу на схід). В дельті Гьоксу мешкають такі рідкісні види, як малі баклани (Microcarbo pygmaeus), кучеряві пелікани (Pelecanus crispus), вузькодзьобі чирянки (Marmaronetta angustirostris), білоокі черні (Aythya nyroca), великі підорлики (Clanga clanga) та східні могильники (Aquila heliaca). На озері Якяян та на розташованих поряд лагунах Ак'ятан і Юмурталик мешкають вузькодзьобі чирянки (Marmaronetta angustirostris), туркменські турачі (Francolinus francolinus), пурпурові султанки (Porphyrio porphyrio), степові лежні (Burhinus oedicnemus), морські пісочники (Charadrius alexandrinus), шпорові чайки (Vanellus spinosus), малі крячки (Sternula albifrons) та безліч інших водоплавних птахів.
В екорегіоні мешкає низка великих ссавців. Аравійські піщані газелі (Gazella marica) колись широко зустрічалися в регіоні, однак наразі вони обмежені невеликою територією в околицях [en] на південному сході Туреччини. Їх популяція значно скоротилася протягом останніх 50 років, і станом на 2010 рік нараховувала 320 особин. На пагорбах Ізраїля живуть рідкісні гірські газелі (Gazella gazella), що перебувають під загрозою зникнення. Серед посушливих пагорбів, передгір'їв і напівпустель мешкають звичайні каракали (Caracal caracal), а на порослих лісом пагорбах і рівнинах — дикі свині (Sus scrofa). В Леванті широко поширені смугасті гієни (Hyaena hyaena), однак їх популяція, що мешкає на південному сході Туреччини, є досить фрагментованою і налічує менше 250 особин. Вовк (Canis lupus) був практично винищений у багатьох частинах екорегіону, хоча він час від часу спостерігається в передгір'ях. Звичайний шакал (Canis aureus) є найпоширенішим хижаком екорегіону і зустрічається повсюдно. Цей вид поширився на території, які колись були зайняті вовками. Колись в екорегіоні також мешкали леви (Panthera leo), [en] (Syrian brown bear) та азійські гепарди (Acinonyx jubatus venaticus), однак наразі вони також вимерли.
У сприятливих для них біотопах зустрічаються такі дрібні хижі тварини, як кавказькі борсуки (Meles canescens), кам'яні куниці (Martes foina) та звичайні лисиці (Vulpes vulpes). В чагарниках, що межують з полями, можна зустріти єгипетську мангусту (Herpestes ichneumon), яка віддає перевагу місцевостям з густим рослинним покривом, розташованим поряд з водою.
Характерним представником екорегіону є рідкісна євфратська м'якотіла черепаха (Rafetus euphraticus), яка мешкає в річках на південному сході Анатолії, в Сирії та Іраці. Середземноморське узбережжя Південної Анатолії є важливим місцем розмноження для довгоголових морських черепах (Caretta caretta). Тут знаходяться 9 з 17 місць у світі, де ця черепаха відкладає яйця. Також на цьому узбережжі можна побачити рідкісного середземноморського тюленя-монаха (Monachus monachus).
Збереження
Більша частина екорегіону лежить в межах Родючого Півмісяця — місця, де вперше на планеті виникли постійні людські поселення та сільське господарство. Предки багатох видів свійських тварин та культурних рослин походять саме з цього екорегіону. Тут зустрічаються дикорослі представники родів Пшениця (Triticum), Сочевиця (Lens), Горошок (Lathyrus), Горох (Pisum), Еспарцет (Triticum) та Конюшина (Trifolium), зокрема однозерна пшениця (T. baeoticum), двозерна пшениця (T. dicoccoioes), тверда пшениця (T. durum) та звичайна, або м'яка пшениця (T. aestivum). Ці види становлять важливий ресурс, оскільки процеси штучного відбору звузили генофонд пшениці.
Середземномор'я і Близький Схід є одними з найбільш деградованих територій у світі через довгу історію інтенсивного освоєння їх людьми. Макроботанічні дані вказують на те, що згубні наслідки людської діяльності стали очевидними в регіоні ще в 3000 році до нашої ери. Більшість прибережних територій сильно страждають від туризму та сільського господарства. У той час як сільськогосподарська діяльність руйнує природні середовища існування на рівнинах, туризм руйнує прибережні дюни, одні із найбільш крихких і рідкісних природних середовищ. Маквіс — ще одне важливе природне утворення, яке страждає від діяльності людини. Його біорізноманіття зазвичай недооцінюється, оскільки воно структурно сильно відрізняється від лісу. Пожежі, спричинені людиною, є ще однією важливою причиною знищення лісів, а інтенсивний випас худоби перешкоджає розвитку паростків у зрілі рослини. Хоча в більшості випадків екосистеми здатні відновлюватися самі по собі, постійний вплив людини на ці території перешкоджає нормальним процесам регенерації. У східній частині екорегіону сільське господарство настільки розвинене, що, за винятком горбистих районів, уся природна рослинність була перетворена на поля. Навіть у горбистих районах природні угруповання сильно деградували через надмірне випасання худоби.
Оцінка 2017 року показала, що 1147 км², або менше 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 1 % площі екорегіону мають відносно збереженний рослинний покрив, однак ці території розташовані поза заповідниками. Природоохоронні території регіону включають: [en] і [en] в Туреччині, [en] в Лівані та Національний парк гори Кармель та [en] в Ізраїлі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Eastern Mediterranean conifer–sclerophyllous–broadleaf forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Eastern Mediterranean Conifer-Broadleaf Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvojni ta shirokolistyani lisi Shidnogo Seredzemnomor ya identifikator WWF PA1207 palearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij na Blizkomu Shodi na teritoriyi Rodyuchogo Pivmisyacya Vin ohoplyuye teritoriyi Turechchini Siriyi Livanu Izrayilyu Palestini Jordaniyi Iraku ta Saudivskoyi Araviyi Hvojni ta shirokolistyani lisi Shidnogo Seredzemnomor ya Lis tureckoyi sosni poblizu mista en Siriya Ekozona PalearktikaBiom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarnikiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA1207Mezhi Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Listyani lisi Shidnoyi Anatoliyi Mesopotamska chagarnikova pustelya Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Girski hvojni ta listyani lisi Pivdennoyi Anatoliyi Sklerofitni luki ta chagarniki Siriyi Lisostep ZagrosuPlosha km 142 284Krayini Turechchina Siriya Livan Izrayil Palestina Jordaniya Irak Saudivska AraviyaOhoronyayetsya 1147 km 1 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Landshaft v okolicyah en Turechchina provinciya Hataj Lis u vadi Zubiya Jordaniya Prirodnij zapovidnik vadi Zubiya Jordaniya GeografiyaEkoregion hvojnih ta shirokolistyanih lisiv Shidnogo Seredzemnomor ya ohoplyuye teritoriyu plosheyu 142 284 km roztashovanu na Blizkomu Shodi U Turechchini vin ohoplyuye priberezhnu nizovinu na pivdni Anatoliyi mizh Tavrskimi gorami i Seredzemnim morem prostyagayuchis vid Kemera i Antaliyi cherez en do uzberezhzhya zatoki Iskenderun Dali ekoregion rozdilyayetsya na dvi gilki odna z yakih tyagnetsya na shid do Dzhizre v pivdennij Turechchini i Zahu v pivnichnomu Iraci ohoplyuyuchi bilshu chastinu turecko sirijskogo kordonu a druga povertaye na pivden uzdovzh uzberezhzhya Seredzemnogo morya zahoplyuyuchi bilshu chastinu Levantu zahidnu Siriyu Livan Izrayil i Palestinu za vinyatkom gir Sirijskogo priberezhnogo hrebta gir Livanu ta Antilivanu a takozh Jordanske nagir ya v Jordaniyi Krim togo ekoregion vklyuchaye v sebe takozh plato Dzhebel ed Druz na pivdni Siriyi ta kilka visokogirnih anklaviv roztashovanih v gorah en na pivnichnomu zahodi Saudivskoyi Araviyi zokrema goru en Ekoregion hvojnih ta shirokolistyanih lisiv Shidnogo Seredzemnomor ya ohoplyuye priberezhni rivnini nevisoki gori ta vnutrishni plato Osnovnimi richkami regionu ye Aksu Goksu Sejhan i Dzhejhan na pivnochi Tigr i Yevfrat na shodi ta Jordan na pivdni V mezhah ekoregionu roztashovani taki veliki mista yak Adana Gaziantep Antaliya ta Mersin v Turechchini Aleppo Homs Hama i Latakiya v Siriyi Bejrut i Tripoli v Livani Tel Aviv Yerusalim i Hajfa v Izrayili Gaza Hevron i Nablus v Palestini ta Amman v Jordaniyi KlimatV ekoregioni perevazhaye seredzemnomorskij klimat sho harakterizuyetsya m yakoyu doshovoyu zimoyu ta zharkim suhim litom Serednorichna kilkist opadiv zmenshuyetsya iz zahodu na shid ta z pivnochi na pivden Poblizu Antaliyi vona stanovit 1000 1250 mm v Mersini Adani Iskenderuni na uzberezhzhi Siriyi ta Livanu 600 800 mm v pivnichnij Mesopotamiyi Siriyi na pivdni Izrayilya ta v Jordaniyi menshe 450 mm FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye shirokolistyani sklerofilni chagarniki makvis i gariga hvojni lisi de perevazhayut turecki sosni Pinus brutia i alepski sosni Pinus halepensis a takozh suhi dubovi Quercus spp ridkolissya ta stepi Velike znachennya dlya ekoregionu mayut gori de ta gori Nur sho sluguyut mezheyu mizh zahidnoyu shidnoyu ta pivdennoyu chastinoyu ekoregionu Takozh voni vplivayut na vologist klimatu a vidtak na vidovij sklad i poshirennya roslinnih ugrupovan V regioni shiroko poshireni chagarnikovi zarosti makvisu osoblivo v pivnichno zahidnij chastini ekoregionu ta na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya Osnovu makvisu skladayut yevropejski maslini Olea europaea rizhkovi dereva Ceratonia siliqua kermesovi dubi Quercus coccifera fr Pistacia palaestina mastikovi dereva Pistacia lentiscus ta chervoni sunichniki Arbutus andrachne Krim togo v makvisi zustrichayetsya bilshe 40 vidiv sklerofilnih roslin u tomu chisli shirokolisti cheremshinniki Phillyrea latifolia terpentinni dereva Pistacia terebinthus kolyuchi aspalatosi Calicotome villosa es Rhamnus oleoides zvichajnij mirt Myrtus communis blagorodnij lavr Laurus nobilis en Styrax officinalis ta ispanskij mitlistij drok Spartium junceum V priberezhnij smuzi perevazhayut olivkovi i rizhkovi dereva hocha yih zarosti i ye znachno degradovanimi Osoblivo postrazhdali vid dij lyudini rizhkovi dereva Gayi olivkovih derev mozhna znajti v kanjoni Kopryulyu poblizu Antaliyi a takozh poblizu mist Adana i Feke Odnim iz najbilsh poshirenih i vazhlivih roslinnih ugrupovan ekoregionu ye lisi kermesovih dubiv Quercus coccifera Visoka ekologichna stijkist cogo dereva ta zdatnist vidnovlyuvatisya na misci degradovanih lisiv tureckoyi sosni Pinus brutia roblyat dubovi lisi odnim iz dominuyuchih tipiv roslinnosti V okolicyah Antaliyi Kemeru i Faselisu takozh rostut lisi endemichnih dubiv vidomih yak bozpirnal Quercus aucheri Ugrupovannya makvisu v pivdennij chastini ekoregionu mayut znachni vidminnosti vid zagalnoposhirennogo v Seredzemnomor yi makvisu Cherez bilsh posushlivij klimat i vishi temperaturi a takozh vnaslidok znachnogo vplivu Irano Turanskoyi fitogeografichnoyi oblasti v levantijskomu makvisi zustrichayutsya nabagato bilshe listopadnih vidiv roslin V lisah ekoregionu perevazhayut turecki sosni Pinus brutia i alepski sosni Pinus halepensis Turecki sosni perevazhayut v pivnichnij chastini regionu a alepski sosni dominuyut dali na pivden Dva vidi mayut duzhe shozhi ekologichni osoblivosti i obidva vidomi svoyeyu visokoyu ekologichnoyu stijkistyu Hocha yih mozhna znajti na visoti do 1800 m nad rivnem morya zhoden z nih ne roste v prirodi v mesopotamskij chastini regionu Takozh v kilkoh rajonah zustrichayutsya lisi italijskoyi sosni Pinus pinea v pidlisku yakih roste pontijskij rododendron Rhododendron ponticum yakij ye harakternim vidom evksinskoyi roslinnosti Dobre zberezheni lisi tureckoyi sosni mozhna pobachiti v okolicyah Mersina en Tarsusa Anamura Gazipashi Adani ta en V pidlisku cih lisiv zustrichayutsya elementi makvisovoyi roslinnosti Krim togo oskilki ci lisi perebuvayut pid vplivom morya voni mayut vikrivlenu formu a nakopichennya biomasi v nih vidbuvayetsya povilnishe nizh deinde Lisi alepskoyi sosni v pivdennij chastini ekoregionu znachnoyu miroyu degraduvali cherez skladni ekologichni umovi ta lyudskij vpliv Na priberezhnih rivninah Palestini ta u verhiv yah Jordanu perevazhayut luki volosistoyi giparreniyi Hyparrhenia hirta po yakim rozkidani kolyuchi kushi i nevisoki dereva taki yak zvichajne derzhiderevo Paliurus spina christi chornij zhostir Rhamnus lycioides sv Searsia tripartita ta smerdyuchij anagiris Anagyris foetida U shidnij chastini ekoregionu derev roste menshe sho pov yazano z maloyu kilkistyu opadiv Liniya sho prohodit cherez en okreslyuye mezhu mizh poshirennyam pustelnoyi ta seredzemnomorskoyi roslinnosti Odnim iz golovnih faktoriv sho pov yazuye cej kserofitnij shidnij region iz seredzemnomorskoyu chastinoyu ekoregionu ye isnuvannya v nomu zarostej olivkovih derev Olea europea ta inshih chagarnikovih ugrupovan yaki mistyat seredzemnomorski elementi Zagalom v shidnij chastini ekoregionu sho ohoplyuye teritoriyi po obidva boki vid turecko sirijskogo kordonu poshireni kserofitni nevisoki chagarniki i napivpustelni luki de perevazhayut hamefiti napivchagarniki i de taki yak Artemisia herba alba Phlomis bruguieri Cousinia stenocephala fr Teucrium polium Scrophularia xanthoglossa Phlomis kurdica Onosma echinatum es ta Centaurea macrocephala Na visoti ponad 700 m nad rivnem morya perevazhayut listyani lisi de rostut favorski dubi Quercus ithaburensis burgundski dubi Quercus cerris dubi Branta Quercus brantii ta alepski dubi Quercus infectoria ssp boissieri V galerejnih lisah sho rostut v dolinah richok Yevfrat Tigr i Jordan perevazhayut en Populus euphratica ta tritichinkovi verbi Salix triandra Takozh v ekoregioni zustrichayutsya taki vidi yak arabskij migdal Prunus arabica dribnoplidna vishnya Prunus microcarpa vishnya antipka Prunus mahaleb yevropejskij cercis Cercis siliquastrum zvichajna smokivnicya Ficus carica francuzkij klen Acer monspessulanum plodovij glid Crataegus azarolus en Pyrus syriaca shidnij karkas Celtis tournefortii en Pistacia kinjuk ta spravzhnya fistashka Pistacia vera V ekoregioni zrostaye nizka ridkisnih endemichnih vidiv takih yak bozpirnal Quercus aucheri endemichnij riznovid duba poshirenij na pivdennomu zahodi Anatoliyi Na velikij dobre zberezhenij sistemi priberezhnih dyun roztashovanij mizh Anamurom i Mersinom rostut reliktovi lisi de perevazhayut yevro sibirski vidi taki yak en Pterocarya fraxinifolia zvichajnij tis Taxus baccata spravzhnij deren Cornus mas deren svidina Cornus sanguinea ssp australis zvichajna prazelen Lapsana communis es Dorycnium graecum ta povstista ozhina Rubus canescens Takozh nizka endemichnih vidiv roslin zustrichayutsya na Kilikijskij rivnini zokrema Trigonella halophila ta Bromus psammophilus Bagatom z nih zagrozhuye znishennya cherez intensivnu silskogospodarsku diyalnist v regioni Zagalom v ekoregioni hvojnih ta shirokolistyanih lisiv Shidnogo Seredzemnomor ya zustrichayetsya mensha kilkist endemichnih vidiv nizh v prileglomu de ta gorah Nur Odnak odniyeyu z jogo najvazhlivishih osoblivostej ye te sho v regioni u prirodnomu stani zrostayut taki vazhlivi dlya Seredzemnomor ya vidi yak yevropejska maslina Olea europaea rizhkove derevo Ceratonia siliqua spravzhnya fistashka Pistacia vera zvichajna smokivnicya Ficus carica ta blagorodnij lavr Laurus nobilis Vsi ci vidi ye duzhe vazhlivimi v miscevij kulturi Voni vidomi ne lishe svoyimi yistivnimi plodami ale j dekorativnimi farmacevtichnimi ta medichnimi vlastivostyami Voni zabezpechuyut korm dlya hudobi tin pid chas spekotnogo seredzemnomorskogo lita ta drova Krim togo yih silna regenerativna zdatnist dozvolyaye yim legshe vidnovlyuvatisya pislya bagatorazovogo vikoristannya lyudinoyu FaunaEkoregion hvojnih ta shirokolistyanih lisiv Shidnogo Seredzemnomor ya viriznyayetsya znachnim riznomanittyam ptahiv oskilki vin roztashovanij na odnomu z golovnih shlyahiv migraciyi ptahiv u sviti Cej shlyah yakim ptahi z Yevropi migruyut do Afriki lezhit vzdovzh Jordanskoyi riftovoyi dolini ta vzdovzh gir Levantu vklyuchayuchi v sebe takozh pereval en vidomij yak Sirijski vorota V zahidnij chastini ekoregionu roztashovani shist vazhlivih ornitologichnih teritorij IBA delta Goksu ostrovi en ozero en ozero en laguna en ta laguna en z zahodu na shid V delti Goksu meshkayut taki ridkisni vidi yak mali baklani Microcarbo pygmaeus kucheryavi pelikani Pelecanus crispus vuzkodzobi chiryanki Marmaronetta angustirostris bilooki cherni Aythya nyroca veliki pidorliki Clanga clanga ta shidni mogilniki Aquila heliaca Na ozeri Yakyayan ta na roztashovanih poryad lagunah Ak yatan i Yumurtalik meshkayut vuzkodzobi chiryanki Marmaronetta angustirostris turkmenski turachi Francolinus francolinus purpurovi sultanki Porphyrio porphyrio stepovi lezhni Burhinus oedicnemus morski pisochniki Charadrius alexandrinus shporovi chajki Vanellus spinosus mali kryachki Sternula albifrons ta bezlich inshih vodoplavnih ptahiv V ekoregioni meshkaye nizka velikih ssavciv Aravijski pishani gazeli Gazella marica kolis shiroko zustrichalisya v regioni odnak narazi voni obmezheni nevelikoyu teritoriyeyu v okolicyah en na pivdennomu shodi Turechchini Yih populyaciya znachno skorotilasya protyagom ostannih 50 rokiv i stanom na 2010 rik narahovuvala 320 osobin Na pagorbah Izrayilya zhivut ridkisni girski gazeli Gazella gazella sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Sered posushlivih pagorbiv peredgir yiv i napivpustel meshkayut zvichajni karakali Caracal caracal a na poroslih lisom pagorbah i rivninah diki svini Sus scrofa V Levanti shiroko poshireni smugasti giyeni Hyaena hyaena odnak yih populyaciya sho meshkaye na pivdennomu shodi Turechchini ye dosit fragmentovanoyu i nalichuye menshe 250 osobin Vovk Canis lupus buv praktichno vinishenij u bagatoh chastinah ekoregionu hocha vin chas vid chasu sposterigayetsya v peredgir yah Zvichajnij shakal Canis aureus ye najposhirenishim hizhakom ekoregionu i zustrichayetsya povsyudno Cej vid poshirivsya na teritoriyi yaki kolis buli zajnyati vovkami Kolis v ekoregioni takozh meshkali levi Panthera leo en Syrian brown bear ta azijski gepardi Acinonyx jubatus venaticus odnak narazi voni takozh vimerli U spriyatlivih dlya nih biotopah zustrichayutsya taki dribni hizhi tvarini yak kavkazki borsuki Meles canescens kam yani kunici Martes foina ta zvichajni lisici Vulpes vulpes V chagarnikah sho mezhuyut z polyami mozhna zustriti yegipetsku mangustu Herpestes ichneumon yaka viddaye perevagu miscevostyam z gustim roslinnim pokrivom roztashovanim poryad z vodoyu Harakternim predstavnikom ekoregionu ye ridkisna yevfratska m yakotila cherepaha Rafetus euphraticus yaka meshkaye v richkah na pivdennomu shodi Anatoliyi v Siriyi ta Iraci Seredzemnomorske uzberezhzhya Pivdennoyi Anatoliyi ye vazhlivim miscem rozmnozhennya dlya dovgogolovih morskih cherepah Caretta caretta Tut znahodyatsya 9 z 17 misc u sviti de cya cherepaha vidkladaye yajcya Takozh na comu uzberezhzhi mozhna pobachiti ridkisnogo seredzemnomorskogo tyulenya monaha Monachus monachus ZberezhennyaBilsha chastina ekoregionu lezhit v mezhah Rodyuchogo Pivmisyacya miscya de vpershe na planeti vinikli postijni lyudski poselennya ta silske gospodarstvo Predki bagatoh vidiv svijskih tvarin ta kulturnih roslin pohodyat same z cogo ekoregionu Tut zustrichayutsya dikorosli predstavniki rodiv Pshenicya Triticum Sochevicya Lens Goroshok Lathyrus Goroh Pisum Esparcet Triticum ta Konyushina Trifolium zokrema odnozerna pshenicya T baeoticum dvozerna pshenicya T dicoccoioes tverda pshenicya T durum ta zvichajna abo m yaka pshenicya T aestivum Ci vidi stanovlyat vazhlivij resurs oskilki procesi shtuchnogo vidboru zvuzili genofond pshenici Seredzemnomor ya i Blizkij Shid ye odnimi z najbilsh degradovanih teritorij u sviti cherez dovgu istoriyu intensivnogo osvoyennya yih lyudmi Makrobotanichni dani vkazuyut na te sho zgubni naslidki lyudskoyi diyalnosti stali ochevidnimi v regioni she v 3000 roci do nashoyi eri Bilshist priberezhnih teritorij silno strazhdayut vid turizmu ta silskogo gospodarstva U toj chas yak silskogospodarska diyalnist rujnuye prirodni seredovisha isnuvannya na rivninah turizm rujnuye priberezhni dyuni odni iz najbilsh krihkih i ridkisnih prirodnih seredovish Makvis she odne vazhlive prirodne utvorennya yake strazhdaye vid diyalnosti lyudini Jogo bioriznomanittya zazvichaj nedoocinyuyetsya oskilki vono strukturno silno vidriznyayetsya vid lisu Pozhezhi sprichineni lyudinoyu ye she odniyeyu vazhlivoyu prichinoyu znishennya lisiv a intensivnij vipas hudobi pereshkodzhaye rozvitku parostkiv u zrili roslini Hocha v bilshosti vipadkiv ekosistemi zdatni vidnovlyuvatisya sami po sobi postijnij vpliv lyudini na ci teritoriyi pereshkodzhaye normalnim procesam regeneraciyi U shidnij chastini ekoregionu silske gospodarstvo nastilki rozvinene sho za vinyatkom gorbistih rajoniv usya prirodna roslinnist bula peretvorena na polya Navit u gorbistih rajonah prirodni ugrupovannya silno degraduvali cherez nadmirne vipasannya hudobi Ocinka 2017 roku pokazala sho 1147 km abo menshe 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami She blizko 1 ploshi ekoregionu mayut vidnosno zberezhennij roslinnij pokriv odnak ci teritoriyi roztashovani poza zapovidnikami Prirodoohoronni teritoriyi regionu vklyuchayut en i en v Turechchini en v Livani ta Nacionalnij park gori Karmel ta en v Izrayili PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Eastern Mediterranean conifer sclerophyllous broadleaf forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Mediterranean Conifer Broadleaf Forests One Earth