Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники (ідентифікатор WWF: PA1303) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Західній Азії, на території Аравійського та Синайського півостровів.
 Аравійська пустеля поблизу міста Шарджа (ОАЕ) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | PA1303 |
| Межі | Склерофітні луки та чагарники Сирії Хвойні та широколистяні ліси Східного Середземномор'я Затоплювані савани Дельти Нілу Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Месопотамська чагарникова пустеля Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії Пустелі та напівпустелі Оманської затоки Пустелі та напівпустелі Перської затоки Північносахарські степи та рідколісся Алювіальні солоні болота Тигру та Євфрату Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Південного Ірану Мангри дельти Інду та Аравійського моря |
| Площа, км² | 1 851 300 |
| Країни | Саудівська Аравія, Єгипет, Об'єднані Арабські Емірати, Йорданія, Іран, Ірак, Ізраїль, Кувейт, Ємен, Оман, Катар |
| Охороняється | 125 327 км² |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон Аравійської пустелі та сахарсько-аравійських склерофітних чагарників площею приблизно 1 851 300 км² є найбільшим екорегіоном Аравійського півострова. Він простягається від північного Ємену до Перської затоки та від північного Оману до Йорданії та Іраку. Загалом екорегіон ділиться на три великі регіони, кожен з яких з 2017 року класифікується як окремий екорегіон.
Північна Аравійська пустеля охоплює більшу частину Йорданії, північ Саудівської Аравії та захід і центр Іраку. Від Йорданського нагір'я та від оази Ель-Азрак на південний схід простягається широка долина Ваді-ес-Сірхан, досягаючи південної частини базальтового вулканічного поля Ель-Харра, відомого як "Чорна пустеля". Ця пустеля характеризує ландшафт у північно-західній частині регіону, в районі саудівсько-йорданського кордону. Східна частина регіону представлена вапняковими пагорбами, гравійними та піщаними рівнинами, які перемежовуються сухими долинами ваді, по яким час від часу протікають сезонні водні потоки, та кількома солонуватими озерами.
Власне Аравійська пустеля охоплює території Саудівської Аравії, північного Ємену, Кувейту та Іраку, досягаючи на північному сході іранської провінції Хузестан. Крім того, цей регіон включає в себе Синайську пустелю, розташовану на Синайському півострові в Єгипті та пустелю Негев в Ізраїлі. Рельєф цього регіону представлений піщаними та гальковими рівнинами та піднесеними плато, подекуди порізаними ваді. На півдні Синайського півострова екорегіон охоплює гірський масив, найвищими вершинами якого є гора святої Катерини висотою 2629 м та гора Синай висотою 2285 м.
Піщана Аравійська пустеля є справжньою "пустелею всередині пустелі". Основу цього регіону становить пустеля Руб-ель-Халі, розташована на півдні Саудівської Аравії, на півночі Ємену і Оману та на території емірату Абу-Дабі в ОАЕ. Руб-ель-Халі є найбільшою піщаною пустелею у світі, її площа становить понад 500 000 км² і є співставною з площею Франції. Також регіон Піщаної Аравійської пустелі включає пустелю ан-Нафуд площею 65 000 км², яка поєднується з Руб-ель-Халі коридором піщаної пустелі ад-Дехна. Цей коридор прорізає шлях через гірський хребет Тувайк, 800-кілометрову дугу вапнякових скель, плато та химерної форми каньйонів, викарбуваних вітром та піском серед високих скель. Крім того, екорегіон вклюєчає ізольовану піщану пустелю Вахіба в Омані.
Руб-ель-Халі заслуговує на особливу увагу через її домінування в цьому екорегіоні. З геологічної точки зору вона є осадовим басейном, витягнутим по осі південний захід-північний схід через Аравійську платформу. Поверхня пустелі, яка на південному заході піднята на висоту 800 м над рівнем моря, рівномірно нахиляється понад 1000 км, поки не досягне рівня моря на північному сході. Товщина пісків, які покривають гравійні або гіпсові рівнини, в найглибших місцях на сході пустелі становить понад 250 м. На поверхні Руб-ель-Халі степостерігаються різноманітні дюни — від поодиноких барханів до витягнутих дюн довжиною до 300 м на південному заході та до колосальних дюнних гір на північному сході. Силікатні піски, які на 80-90 % складають з кварцу та на 10-20 % з польового шпату, зерна якого вкриті оксидом заліза надають дюнам яскравого червонувато-оранжевого кольору. Природна краса піщаної пустелі вражає своїми червонуватими дюнами, виліпленими вітром і простягнутими аж до самого горизонту.
В деяких частинах екорегіону зустрічаються сипучі піски, найвідомішими з яких є [en].
Клімат
В межах екорегіону переважає жаркий і сухий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньомісячна температура коливається від 14 до 35 °C, а середньорічна кількість опадів від 5 до 200 мм. Клімат Північної Аравійської пустелі є дещо прохолоднішим і вологішим, мінімальні середньорічні температури там становлять 2-15 °C, а максимальні — 25-40 °C. Середньорічна кількість опадів на півночі становить близько 50-200 мм. Також більш прохолодним кліматом вирізняються гірські райони Синайського півострова. На горі Святої Катерини середньомісячна температура коливається від 5 до 21 °C.
Клімат пустелі Руб-ель-Халі класифікується як "гіпераридний". Середня температура там становить 36 °C, а максимальні температури серпня можуть перевищувати 51 °C. Взимку середня температура в пустелі Руб-ель-Халі становить 12 °C, вночі спостерігаються заморозки. Середньорічна кількість опадів становить менше 35 мм, а у деяких частинах Руб-ель-Халі дощів може не бути понад 12 місяців.
Флора
Екорегіон Аравійської пустелі вирізняється низким флористичним різноманіттям. Тут росте близько 900 видів рослин.
На півночі екорегіону рослинний покрив представлений невисокими склерофітними чагарниками полину (Artemisia spp.), курая (Salsola spp.) та [en] (Haloxylon salicornicum), а також невеликими однорічними рослинами, такими як [en] та [pl]. Хоча рідкісний рослинний покрив спостерігається майже повсюдно, переважно рослини зосереджені у руслах ваді, де ґрунти більш глибокі. На вулканічних плато Йорданії росте рідкісний арабський мигдаль (Prunus arabica), в районі оази Ель-Азрак — галофітні рослини, такі як кущистий солонець (Salicornia fruticosa) та звичайний содник (Suaeda vera). Навколо озера [en] в Іраці росте трав'янистий солонець (Salicornia europaea), звичайний очерет (Phragmites australis) та [en] (Juncus acutus)
На схилах гірського хребта Тувайк ростуть акацієві дерева ([en] spp.) та кущі повія (Lycium spp.). Зарості здебільшого зосереджені на периферії гравійних ділянок, де з часом накопичився ґрунт, а також у ваді, по яким з навколшніх плато періодично стікають струмки. У ваді ростуть тамарикси (Tamarix spp.) та [en] (Ficus palmata), а після дощів в деяких районах з'являються луки ефемерних трав, таких як [sv] та [de], які швидко проростають і розсіюють своє насіння, перш ніж зав'янути під літнім сонцем. На Синайському півострові росте кілька ендемічних видів рослин, зокрема рідкісна арабська шипшина (Rosa arabica), яка перебуває на межі зникнення.
Пустеля Руб-ель-Халі вирізняється низьким флористичним різноманіттям. В її межах росте лише 37 видів рослин, з яких 20 видів — в центральній частині, а 17 видів — на периферії. З них лише 1-2 види є ендеміками. Загалом рослинний покрив піщаної пустелі представлений рідкісними, однак рівномірно розподіленими чагарниками, які чергуються з майже повністю позбавленими рослинності ділянками. На схилах дюн росте [pl] (Calligonum crinitum), [en] (Cornulaca monacantha) та різновид смикавця [en]. Серед інших широко поширених в пустелі видів слід навести [es], [sv] та Zygophyllum mandavillei. Дерева в Руб-ель-Халі відсутні, за винятком периферії, де у ваді та в улоговинах між дюнами зустрічаються [en] (Vachellia flava) та дерева гаф (Prosopis cineraria). В пустелях Абу-Дабі найбільш характерним деревом є [en] (Calligonum comosum), який росте серед продуваємих вітром пісків.
Фауна
Незважаючи на спекотний і сухий клімат, екорегіон аравійської пустелі вирізняється значним різноманіттям фауни. Тут мешкає 102 види ссавців, зокрема нубійські козли (Capra nubiana), звичайні каракали (Caracal caracal), барханні коти (Felis margarita), піщані лисиці (Vulpes rueppellii), звичайні лисиці (Vulpes vulpes), [en] (Canis lupus arabs), смугасті гієни (Hyaena hyaena), капські зайці (Lepus capensis) та аравійські газелі (Gazella arabica). На Синайському півострові зустрічаються фенеки (Vulpes zerda). Білі орикси (Oryx leucoryx) та аравійські піщані газелі (Gazella marica) майже вимерли внаслідок полювання на них, однак завдяки охоронним заходам їхнім популяціям вдалося відновитися.
В екорегіоні зустрічаються близько 310 видів птахів, зокрема аравійські жайворонки (Eremalauda eremodites), вохристі жайворонки (Ammomanes cinctura), пустельні жайворонки (Ammomanes deserti), великі пікіри (Alaemon alaudipes), аравійські бюльбюлі (Pycnonotus xanthopygos), бліді чечевиці (Carpodacus synoicus), аравійські моріо (Onychognathus tristramii) та аравійські куріпки (Ammoperdix heyi). Також в регіоні зустрічаються такі птахи, як пустельний пугач (Bubo ascalaphus), короткохвостий крук (Corvus rhipidurus), [en] (Oenanthe leucopyga), східний джек (Chlamydotis macqueenii) та африканський гриф (Torgos tracheliotos). Раніше в екорегіоні мешкали аравійські страуси (Struthio camelus syriacus), однак вони вимерли у 1930-х роках.
Оази та інші водно-болотні угіддя екорегіону, такі як Ель-Азрак в Йорданії, відіграють дуже важливу роль у відпочинку птахів, які мігрують з Євразії до Африки. Озеро [en] в Іраці також є домом для різноманітних птахів, у тому числі ендемічних підвидів малої пірникози (Tachybaptus ruficollis iraquensis) та сірої ворони (Corvus cornix capellanus).
Збереження
Природоохоронні території екорегіону включають: [en], заповідник [en] і [en] в Саудівській Аравії та [en] в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
- Hoekstra JM, Molnar JL, Jennings M, Revenga C, Spalding MD, Boucher TM, Robertson JC, Heibel TJ, Ellison K (2010) The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunities to Make a Difference (ed. Molnar JL). Berkeley: University of California Press.
Посилання
- «Arabian Desert and East Sahero-Arabian xeric shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «North Arabian Desert» — One Earth.
- «Arabian Desert» — One Earth.
- «Arabian Sand Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki identifikator WWF PA1303 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Zahidnij Aziyi na teritoriyi Aravijskogo ta Sinajskogo pivostroviv Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Aravijska pustelya poblizu mista Shardzha OAE Ekozona PalearktikaBiom Pusteli i sklerofitni chagarnikiStatus zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1303Mezhi Sklerofitni luki ta chagarniki Siriyi Hvojni ta shirokolistyani lisi Shidnogo Seredzemnomor ya Zatoplyuvani savani Delti Nilu Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Mesopotamska chagarnikova pustelya Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Pusteli ta napivpusteli Omanskoyi zatoki Pusteli ta napivpusteli Perskoyi zatoki Pivnichnosaharski stepi ta ridkolissya Alyuvialni soloni bolota Tigru ta Yevfratu Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Pivdennogo Iranu Mangri delti Indu ta Aravijskogo moryaPlosha km 1 851 300Krayini Saudivska Araviya Yegipet Ob yednani Arabski Emirati Jordaniya Iran Irak Izrayil Kuvejt Yemen Oman KatarOhoronyayetsya 125 327 km Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Pustelya Rub El HaliGeografiyaEkoregion Aravijskoyi pusteli ta saharsko aravijskih sklerofitnih chagarnikiv plosheyu priblizno 1 851 300 km ye najbilshim ekoregionom Aravijskogo pivostrova Vin prostyagayetsya vid pivnichnogo Yemenu do Perskoyi zatoki ta vid pivnichnogo Omanu do Jordaniyi ta Iraku Zagalom ekoregion dilitsya na tri veliki regioni kozhen z yakih z 2017 roku klasifikuyetsya yak okremij ekoregion Pivnichna Aravijska pustelya ohoplyuye bilshu chastinu Jordaniyi pivnich Saudivskoyi Araviyi ta zahid i centr Iraku Vid Jordanskogo nagir ya ta vid oazi El Azrak na pivdennij shid prostyagayetsya shiroka dolina Vadi es Sirhan dosyagayuchi pivdennoyi chastini bazaltovogo vulkanichnogo polya El Harra vidomogo yak Chorna pustelya Cya pustelya harakterizuye landshaft u pivnichno zahidnij chastini regionu v rajoni saudivsko jordanskogo kordonu Shidna chastina regionu predstavlena vapnyakovimi pagorbami gravijnimi ta pishanimi rivninami yaki peremezhovuyutsya suhimi dolinami vadi po yakim chas vid chasu protikayut sezonni vodni potoki ta kilkoma solonuvatimi ozerami Vlasne Aravijska pustelya ohoplyuye teritoriyi Saudivskoyi Araviyi pivnichnogo Yemenu Kuvejtu ta Iraku dosyagayuchi na pivnichnomu shodi iranskoyi provinciyi Huzestan Krim togo cej region vklyuchaye v sebe Sinajsku pustelyu roztashovanu na Sinajskomu pivostrovi v Yegipti ta pustelyu Negev v Izrayili Relyef cogo regionu predstavlenij pishanimi ta galkovimi rivninami ta pidnesenimi plato podekudi porizanimi vadi Na pivdni Sinajskogo pivostrova ekoregion ohoplyuye girskij masiv najvishimi vershinami yakogo ye gora svyatoyi Katerini visotoyu 2629 m ta gora Sinaj visotoyu 2285 m Pishana Aravijska pustelya ye spravzhnoyu pusteleyu vseredini pusteli Osnovu cogo regionu stanovit pustelya Rub el Hali roztashovana na pivdni Saudivskoyi Araviyi na pivnochi Yemenu i Omanu ta na teritoriyi emiratu Abu Dabi v OAE Rub el Hali ye najbilshoyu pishanoyu pusteleyu u sviti yiyi plosha stanovit ponad 500 000 km i ye spivstavnoyu z plosheyu Franciyi Takozh region Pishanoyi Aravijskoyi pusteli vklyuchaye pustelyu an Nafud plosheyu 65 000 km yaka poyednuyetsya z Rub el Hali koridorom pishanoyi pusteli ad Dehna Cej koridor prorizaye shlyah cherez girskij hrebet Tuvajk 800 kilometrovu dugu vapnyakovih skel plato ta himernoyi formi kanjoniv vikarbuvanih vitrom ta piskom sered visokih skel Krim togo ekoregion vklyuyechaye izolovanu pishanu pustelyu Vahiba v Omani Rub el Hali zaslugovuye na osoblivu uvagu cherez yiyi dominuvannya v comu ekoregioni Z geologichnoyi tochki zoru vona ye osadovim basejnom vityagnutim po osi pivdennij zahid pivnichnij shid cherez Aravijsku platformu Poverhnya pusteli yaka na pivdennomu zahodi pidnyata na visotu 800 m nad rivnem morya rivnomirno nahilyayetsya ponad 1000 km poki ne dosyagne rivnya morya na pivnichnomu shodi Tovshina piskiv yaki pokrivayut gravijni abo gipsovi rivnini v najglibshih miscyah na shodi pusteli stanovit ponad 250 m Na poverhni Rub el Hali steposterigayutsya riznomanitni dyuni vid poodinokih barhaniv do vityagnutih dyun dovzhinoyu do 300 m na pivdennomu zahodi ta do kolosalnih dyunnih gir na pivnichnomu shodi Silikatni piski yaki na 80 90 skladayut z kvarcu ta na 10 20 z polovogo shpatu zerna yakogo vkriti oksidom zaliza nadayut dyunam yaskravogo chervonuvato oranzhevogo koloru Prirodna krasa pishanoyi pusteli vrazhaye svoyimi chervonuvatimi dyunami viliplenimi vitrom i prostyagnutimi azh do samogo gorizontu V deyakih chastinah ekoregionu zustrichayutsya sipuchi piski najvidomishimi z yakih ye en KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye zharkij i suhij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednomisyachna temperatura kolivayetsya vid 14 do 35 C a serednorichna kilkist opadiv vid 5 do 200 mm Klimat Pivnichnoyi Aravijskoyi pusteli ye desho proholodnishim i vologishim minimalni serednorichni temperaturi tam stanovlyat 2 15 C a maksimalni 25 40 C Serednorichna kilkist opadiv na pivnochi stanovit blizko 50 200 mm Takozh bilsh proholodnim klimatom viriznyayutsya girski rajoni Sinajskogo pivostrova Na gori Svyatoyi Katerini serednomisyachna temperatura kolivayetsya vid 5 do 21 C Klimat pusteli Rub el Hali klasifikuyetsya yak giperaridnij Serednya temperatura tam stanovit 36 C a maksimalni temperaturi serpnya mozhut perevishuvati 51 C Vzimku serednya temperatura v pusteli Rub el Hali stanovit 12 C vnochi sposterigayutsya zamorozki Serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 35 mm a u deyakih chastinah Rub el Hali doshiv mozhe ne buti ponad 12 misyaciv FloraEkoregion Aravijskoyi pusteli viriznyayetsya nizkim floristichnim riznomanittyam Tut roste blizko 900 vidiv roslin Na pivnochi ekoregionu roslinnij pokriv predstavlenij nevisokimi sklerofitnimi chagarnikami polinu Artemisia spp kuraya Salsola spp ta en Haloxylon salicornicum a takozh nevelikimi odnorichnimi roslinami takimi yak en ta pl Hocha ridkisnij roslinnij pokriv sposterigayetsya majzhe povsyudno perevazhno roslini zoseredzheni u ruslah vadi de grunti bilsh gliboki Na vulkanichnih plato Jordaniyi roste ridkisnij arabskij migdal Prunus arabica v rajoni oazi El Azrak galofitni roslini taki yak kushistij solonec Salicornia fruticosa ta zvichajnij sodnik Suaeda vera Navkolo ozera en v Iraci roste trav yanistij solonec Salicornia europaea zvichajnij ocheret Phragmites australis ta en Juncus acutus Na shilah girskogo hrebta Tuvajk rostut akaciyevi dereva en spp ta kushi poviya Lycium spp Zarosti zdebilshogo zoseredzheni na periferiyi gravijnih dilyanok de z chasom nakopichivsya grunt a takozh u vadi po yakim z navkolshnih plato periodichno stikayut strumki U vadi rostut tamariksi Tamarix spp ta en Ficus palmata a pislya doshiv v deyakih rajonah z yavlyayutsya luki efemernih trav takih yak sv ta de yaki shvidko prorostayut i rozsiyuyut svoye nasinnya persh nizh zav yanuti pid litnim soncem Na Sinajskomu pivostrovi roste kilka endemichnih vidiv roslin zokrema ridkisna arabska shipshina Rosa arabica yaka perebuvaye na mezhi zniknennya Pustelya Rub el Hali viriznyayetsya nizkim floristichnim riznomanittyam V yiyi mezhah roste lishe 37 vidiv roslin z yakih 20 vidiv v centralnij chastini a 17 vidiv na periferiyi Z nih lishe 1 2 vidi ye endemikami Zagalom roslinnij pokriv pishanoyi pusteli predstavlenij ridkisnimi odnak rivnomirno rozpodilenimi chagarnikami yaki cherguyutsya z majzhe povnistyu pozbavlenimi roslinnosti dilyankami Na shilah dyun roste pl Calligonum crinitum en Cornulaca monacantha ta riznovid smikavcya en Sered inshih shiroko poshirenih v pusteli vidiv slid navesti es sv ta Zygophyllum mandavillei Dereva v Rub el Hali vidsutni za vinyatkom periferiyi de u vadi ta v ulogovinah mizh dyunami zustrichayutsya en Vachellia flava ta dereva gaf Prosopis cineraria V pustelyah Abu Dabi najbilsh harakternim derevom ye en Calligonum comosum yakij roste sered produvayemih vitrom piskiv FaunaNezvazhayuchi na spekotnij i suhij klimat ekoregion aravijskoyi pusteli viriznyayetsya znachnim riznomanittyam fauni Tut meshkaye 102 vidi ssavciv zokrema nubijski kozli Capra nubiana zvichajni karakali Caracal caracal barhanni koti Felis margarita pishani lisici Vulpes rueppellii zvichajni lisici Vulpes vulpes en Canis lupus arabs smugasti giyeni Hyaena hyaena kapski zajci Lepus capensis ta aravijski gazeli Gazella arabica Na Sinajskomu pivostrovi zustrichayutsya feneki Vulpes zerda Bili oriksi Oryx leucoryx ta aravijski pishani gazeli Gazella marica majzhe vimerli vnaslidok polyuvannya na nih odnak zavdyaki ohoronnim zahodam yihnim populyaciyam vdalosya vidnovitisya V ekoregioni zustrichayutsya blizko 310 vidiv ptahiv zokrema aravijski zhajvoronki Eremalauda eremodites vohristi zhajvoronki Ammomanes cinctura pustelni zhajvoronki Ammomanes deserti veliki pikiri Alaemon alaudipes aravijski byulbyuli Pycnonotus xanthopygos blidi chechevici Carpodacus synoicus aravijski morio Onychognathus tristramii ta aravijski kuripki Ammoperdix heyi Takozh v regioni zustrichayutsya taki ptahi yak pustelnij pugach Bubo ascalaphus korotkohvostij kruk Corvus rhipidurus en Oenanthe leucopyga shidnij dzhek Chlamydotis macqueenii ta afrikanskij grif Torgos tracheliotos Ranishe v ekoregioni meshkali aravijski strausi Struthio camelus syriacus odnak voni vimerli u 1930 h rokah Oazi ta inshi vodno bolotni ugiddya ekoregionu taki yak El Azrak v Jordaniyi vidigrayut duzhe vazhlivu rol u vidpochinku ptahiv yaki migruyut z Yevraziyi do Afriki Ozero en v Iraci takozh ye domom dlya riznomanitnih ptahiv u tomu chisli endemichnih pidvidiv maloyi pirnikozi Tachybaptus ruficollis iraquensis ta siroyi voroni Corvus cornix capellanus ZberezhennyaPrirodoohoronni teritoriyi ekoregionu vklyuchayut en zapovidnik en i en v Saudivskij Araviyi ta en v Ob yednanih Arabskih Emiratah PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Hoekstra JM Molnar JL Jennings M Revenga C Spalding MD Boucher TM Robertson JC Heibel TJ Ellison K 2010 The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunities to Make a Difference ed Molnar JL Berkeley University of California Press Posilannya Arabian Desert and East Sahero Arabian xeric shrublands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund North Arabian Desert One Earth Arabian Desert One Earth Arabian Sand Desert One Earth