Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пустелі та напівпустелі Перської затоки (ідентифікатор WWF: AT1306) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на північному сході Аравійського півострова.
 Поодинока зонтична акація поблизу селища [en] (Катар) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1306 |
| Межі | Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Південного Ірану |
| Площа, км² | 72 801 |
| Країни | Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати |
| Охороняється | 4 % |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон пустель та напівпустель Перської затоки охоплює частину провінції Еш-Шаркія в Саудівській Аравії, зокрема все узбережжя Перської затоки, острови Бахрейну, прибережні райони Катару та невелику длянку узбережжя в еміраті Абу-Дабі у Об'єднаних Арабських Еміратах. На півночі екорегіон включає значну частину Кувейту та невелику частину південного Іраку. Також регіон включає смугу території, що простягається від Кувейту на південь до великої піщаної пустелі Руб-ель-Халі, яка домінує в південній Аравії.
Екорегіон включає в себе пустельні рівнини, що тягнуться від узбережжя Перської затоки на захід до піщаної пустелі Дехна, яка характеризується високими червоно-коричневими дюнами, що підносяться над навколишніми рівнинами. Максимальна висота в регіоні становить 313 м. З геологічної точки зору в екорегіоні переважають осадові породи, які накопичувалися протягом неогену, коли схід Аравії був затоплений водами океану. Цим східна частина Аравійського півострова відрізняється від західної, де переважають стародавні докембрійські магматичні та метаморфічні породи.
Прибережна частина екорегіону характеризується численними неглибокими солончаковими западинами, відомими як себхи. Ті себхи, що розташовані поблизу берегової лінії, можуть бути затоплені під час припливу або сильних берегових вітрів. На узбережжі Перської затоки трапляється більше ватів та [en], ніж на узбережжі Червоного моря. У внутрішній частині регіону зустрічаються численні піщані дюни, а також трапляються артезіанські джерела, навколо яких формуються оази.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний та посушливий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Він характеризується тривалим, спекотним, бездощовим літом, протягом якого часто дмуть північні вітри, що приносять пилові бурі. Середньорічна кількість опадів коливається від 75 до 150 мм, більшість з яких випадає в грудні та січні. Середня температура взимку становить 12-23 °C, влітку — 35 °C, максимальна літня температура становить 50 °C. Вологість в прибережних районах надзвичайно висока, влітку вона часто досягає 90 %.
Флора
95 % території екорегіону вкриті рідкою рослинністю або повністю її позбавлені. Рослинність екорегіону переважно представлена невеликими кущами та купинами трави, місцями зустрічаються великі кущі, зокрема тамарикси (Tamarix spp.). Видове різноманіття флори екорегіону загалом є низьким.
На морських узбережжях ростуть галофіти та інші солестійкі рослини, такі як [en] (Haloxylon salicornicum) та [en] (Suaeda aegyptiaca). В екорегіоні широко поширені чагарники [en] або кувейтської верблюжої колючки (Rhanterium epapposum) та [en] (Calligonum comosum). Серед трав'янистих рослин найбільш поширене [en] (Panicum turgidum) та капська ковила (Stipa capensis), а також різновид смикавця [en].
На мулистих узбережжях зустрічаються мангрові зарості, де домінують білі мангри (Avicennia marina). На прибережних солоних болотах ростуть Arthrocnemum macrostachyum, Halocnemum strobilaceum та [ar], а на пішаних дюнах — [en], Cyperus conglomeratus та [en], що дозволяє стабілізувати ці піщані структури та захистити їх від ерозії. На гравійних рівнинах, відомих як гамада, ростуть Haloxylon salicornicum та [pl], а у деяких районах — ковила (Stipa spp.). В оазах росте очерет (Phragmites spp.) та рогіз (Typha spp.), а також кущі безлистого тамариксу (Tamarix aphylla) та [en] (Prosopis juliflora).
Фауна
Екорегіон пустель та напівпустель Перської затоки характеризується надзвичайно високим різноманіттям птахів. Аравійський півострів лежить на шляху міграції з Азії до Африки, а численні прибережні острови та розташовані на морському узбережжі лагуни, мулисті рівнини і мангрові зарості, є ідеальними місцями для гніздування птахів та пошуку їжі. На бахрейнських островах Хавар гніздиться найбільша у світі популяція рідкісного перського баклана (Phalacrocorax nigrogularis), чисельність якої перевищує 220 тисяч пар. Також в Бахрейні на міграції регулярно зустрічаються рідкісні східні джеки (Chlamydotis macqueenii). На островах та узбережжях регіону гніздяться великі популяції рифової чаплі (Egretta gularis schistacea), каспійського крячка (Hydroprogne caspia), мекранського крячка (Sternula saundersi), чорношиєї пірникози (Podiceps nigricollis) та скопи (Pandion haliaetus).
У внутрішніх районах Саудівської Аравії з літака можна побачити вражаючі зелені кола у безплідній пустелі. Це місця інтенсивного вирощування люцерни та озимої пшениці, [en] артезіанською водою. Транспустельних мігрантів приваблює зелень цих місць. Ці поля є єдиним відомим місцем розмноження звичайних перепілок (Coturnix coturnix), сенегальських рябків (Pterocles senegallus) та сірих сорокопудів (Lanius excubitor) у провінції Еш-Шаркія. Різні види птахів гніздяться і в природних оазах в пустелі. Також в оазах мешкають озерні жаби (Pelophylax ridibundus) та каспійські черепахи (Mauremys caspica).
Різноманіття ссавців в регіоні є досить низьким. Тут зустрічаються звичайні лисиці (Vulpes vulpes), капські зайці (Lepus capensis), ефіопські їжаки (Paraechinus aethiopicus) та звичайні шакали (Canis aureus). У водах біля островів Хавар зустрічається друга за величиною популяція дюгонів (Dugong dugon) у світі.
Збереження
Майже 4 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та [en] в Катарі, а також [en] в Саудівській Аравії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
- Persian Gulf desert and semi-desert (англ.). Digital Observatory for Protected Areas. Процитовано 1 серпня 2020.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- «Persian Gulf desert and semi-desert». The Encyclopedia of Earth.
- «Arabian-Persian Gulf Coastal Plain Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pusteli ta napivpusteli Perskoyi zatoki identifikator WWF AT1306 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivnichnomu shodi Aravijskogo pivostrova Pusteli ta napivpusteli Perskoyi zatoki Poodinoka zontichna akaciya poblizu selisha en Katar Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1306 Mezhi Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Pivdennogo Iranu Plosha km 72 801 Krayini Irak Kuvejt Saudivska Araviya Bahrejn Katar Ob yednani Arabski Emirati Ohoronyayetsya 4 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion pustel ta napivpustel Perskoyi zatoki ohoplyuye chastinu provinciyi Esh Sharkiya v Saudivskij Araviyi zokrema vse uzberezhzhya Perskoyi zatoki ostrovi Bahrejnu priberezhni rajoni Kataru ta neveliku dlyanku uzberezhzhya v emirati Abu Dabi u Ob yednanih Arabskih Emiratah Na pivnochi ekoregion vklyuchaye znachnu chastinu Kuvejtu ta neveliku chastinu pivdennogo Iraku Takozh region vklyuchaye smugu teritoriyi sho prostyagayetsya vid Kuvejtu na pivden do velikoyi pishanoyi pusteli Rub el Hali yaka dominuye v pivdennij Araviyi Ekoregion vklyuchaye v sebe pustelni rivnini sho tyagnutsya vid uzberezhzhya Perskoyi zatoki na zahid do pishanoyi pusteli Dehna yaka harakterizuyetsya visokimi chervono korichnevimi dyunami sho pidnosyatsya nad navkolishnimi rivninami Maksimalna visota v regioni stanovit 313 m Z geologichnoyi tochki zoru v ekoregioni perevazhayut osadovi porodi yaki nakopichuvalisya protyagom neogenu koli shid Araviyi buv zatoplenij vodami okeanu Cim shidna chastina Aravijskogo pivostrova vidriznyayetsya vid zahidnoyi de perevazhayut starodavni dokembrijski magmatichni ta metamorfichni porodi Priberezhna chastina ekoregionu harakterizuyetsya chislennimi neglibokimi solonchakovimi zapadinami vidomimi yak sebhi Ti sebhi sho roztashovani poblizu beregovoyi liniyi mozhut buti zatopleni pid chas priplivu abo silnih beregovih vitriv Na uzberezhzhi Perskoyi zatoki traplyayetsya bilshe vativ ta en nizh na uzberezhzhi Chervonogo morya U vnutrishnij chastini regionu zustrichayutsya chislenni pishani dyuni a takozh traplyayutsya artezianski dzherela navkolo yakih formuyutsya oazi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij ta posushlivij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Vin harakterizuyetsya trivalim spekotnim bezdoshovim litom protyagom yakogo chasto dmut pivnichni vitri sho prinosyat pilovi buri Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 75 do 150 mm bilshist z yakih vipadaye v grudni ta sichni Serednya temperatura vzimku stanovit 12 23 C vlitku 35 C maksimalna litnya temperatura stanovit 50 C Vologist v priberezhnih rajonah nadzvichajno visoka vlitku vona chasto dosyagaye 90 Flora95 teritoriyi ekoregionu vkriti ridkoyu roslinnistyu abo povnistyu yiyi pozbavleni Roslinnist ekoregionu perevazhno predstavlena nevelikimi kushami ta kupinami travi miscyami zustrichayutsya veliki kushi zokrema tamariksi Tamarix spp Vidove riznomanittya flori ekoregionu zagalom ye nizkim Na morskih uzberezhzhyah rostut galofiti ta inshi solestijki roslini taki yak en Haloxylon salicornicum ta en Suaeda aegyptiaca V ekoregioni shiroko poshireni chagarniki en abo kuvejtskoyi verblyuzhoyi kolyuchki Rhanterium epapposum ta en Calligonum comosum Sered trav yanistih roslin najbilsh poshirene en Panicum turgidum ta kapska kovila Stipa capensis a takozh riznovid smikavcya en Na mulistih uzberezhzhyah zustrichayutsya mangrovi zarosti de dominuyut bili mangri Avicennia marina Na priberezhnih solonih bolotah rostut Arthrocnemum macrostachyum Halocnemum strobilaceum ta ar a na pishanih dyunah en Cyperus conglomeratus ta en sho dozvolyaye stabilizuvati ci pishani strukturi ta zahistiti yih vid eroziyi Na gravijnih rivninah vidomih yak gamada rostut Haloxylon salicornicum ta pl a u deyakih rajonah kovila Stipa spp V oazah roste ocheret Phragmites spp ta rogiz Typha spp a takozh kushi bezlistogo tamariksu Tamarix aphylla ta en Prosopis juliflora FaunaEkoregion pustel ta napivpustel Perskoyi zatoki harakterizuyetsya nadzvichajno visokim riznomanittyam ptahiv Aravijskij pivostriv lezhit na shlyahu migraciyi z Aziyi do Afriki a chislenni priberezhni ostrovi ta roztashovani na morskomu uzberezhzhi laguni mulisti rivnini i mangrovi zarosti ye idealnimi miscyami dlya gnizduvannya ptahiv ta poshuku yizhi Na bahrejnskih ostrovah Havar gnizditsya najbilsha u sviti populyaciya ridkisnogo perskogo baklana Phalacrocorax nigrogularis chiselnist yakoyi perevishuye 220 tisyach par Takozh v Bahrejni na migraciyi regulyarno zustrichayutsya ridkisni shidni dzheki Chlamydotis macqueenii Na ostrovah ta uzberezhzhyah regionu gnizdyatsya veliki populyaciyi rifovoyi chapli Egretta gularis schistacea kaspijskogo kryachka Hydroprogne caspia mekranskogo kryachka Sternula saundersi chornoshiyeyi pirnikozi Podiceps nigricollis ta skopi Pandion haliaetus U vnutrishnih rajonah Saudivskoyi Araviyi z litaka mozhna pobachiti vrazhayuchi zeleni kola u bezplidnij pusteli Ce miscya intensivnogo viroshuvannya lyucerni ta ozimoyi pshenici en artezianskoyu vodoyu Transpustelnih migrantiv privablyuye zelen cih misc Ci polya ye yedinim vidomim miscem rozmnozhennya zvichajnih perepilok Coturnix coturnix senegalskih ryabkiv Pterocles senegallus ta sirih sorokopudiv Lanius excubitor u provinciyi Esh Sharkiya Rizni vidi ptahiv gnizdyatsya i v prirodnih oazah v pusteli Takozh v oazah meshkayut ozerni zhabi Pelophylax ridibundus ta kaspijski cherepahi Mauremys caspica Riznomanittya ssavciv v regioni ye dosit nizkim Tut zustrichayutsya zvichajni lisici Vulpes vulpes kapski zajci Lepus capensis efiopski yizhaki Paraechinus aethiopicus ta zvichajni shakali Canis aureus U vodah bilya ostroviv Havar zustrichayetsya druga za velichinoyu populyaciya dyugoniv Dugong dugon u sviti ZberezhennyaMajzhe 4 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en v Katari a takozh en v Saudivskij Araviyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Persian Gulf desert and semi desert angl Digital Observatory for Protected Areas Procitovano 1 serpnya 2020 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya Persian Gulf desert and semi desert The Encyclopedia of Earth Arabian Persian Gulf Coastal Plain Desert One Earth