Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 31 00 пн ш 47 00 сх д 31 000 пн ш 47 000 сх д 31 000 47 000 Месопотамські болота також відомі як Іракські бол

Месопотамські болота

Месопотамські болота

Координати: 31°00′ пн. ш. 47°00′ сх. д. / 31.000° пн. ш. 47.000° сх. д. / 31.000; 47.000

Месопотамські болота, також відомі як Іракські болота або Ель-Ахвар — це водно-болотні угіддя, розташовані на півдні Іраку та на південному заході Ірану, в заплавах річок Тигр і Євфрат, в околицях міст Басра, Ен-Насирія та Ель-Амара. Історично ці болота, які складаються з окремих, але пов'язаних між собою, [en], боліт [en] та [en], були найбільшою водно-болотною екосистемою Західної Євразії. Цей водно-болотний ландшафт є домом для народу болотних арабів, які розвинули унікальну, тісно пов'язану з оточуючим їх ландшафтом культуру, що полягає у збиранні очерету та рису, риболовлі та випасі водяних буйволів.

Месопотамські болота
Алювіальні солоні болота Тигру та Євфрату
imageБолота в околицях Ен-Насирії
Екозона Палеарктика
Біом Затоплювані луки і савани
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF PA0906
Межі Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники
Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Південного Ірану
Лісостеп Загросу
Площа, км² 35 572
Країни Ірак, Іран
Охороняється 3070 км² (9 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)
Месопотамські болота на півдні Іраку: центр біорізноманіття та реліктові ландшафти міст Месопотамії
The Ahwar of Southern Iraq: Refuge of Biodiversity and the Relict Landscape of the Mesopotamian Cities 
Світова спадщина
image
31° пн. ш. 47° сх. д. / 31° пн. ш. 47° сх. д. / 31; 47
Країнаimage Ірак
ТипКультурний, природний
(Критерії)iii, v, ix, x
Об'єкт №1481
РегіонАрабські країни
Зареєстровано:2016 (40 сесія)
image
image
Месопотамські болота
image Месопотамські болота у Вікісховищі

Осушення частини боліт почалося в 1950-х роках і тривало до 1970-х років. Воно мало на меті звільнити землі для ведення сільського господарства та видобутку нафти. Наприкінці 1980-х і 1990-х років, під час президентства Саддама Хусейна, ці роботи, метою яких було переселення болотних арабів, були розширені та прискорені. До 2003 року болота були осушені на 90 % від початкового розміру. Після американської інтервенції та повалення Хусейна в 2003 році болота частково відновилися, але посухи разом із будівництвом та експлуатацією дамб у Туреччині, Сирії та Ірані перешкодили цьому процесу. З 2016 року Месопотамські болота внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Географія

image
Супутникова зйомка Месопотамських боліт у період з 2000 по 2009 рік
image
Месопотамські болота у 2007 році

Як випливає з назви, Месопотамські болота розташовані у великому регіоні, який раніше називався Межиріччям або Месопотамією. Території давньої Месопотамії наразі розділені між Іраком, східною Сирією, південно-східною Туреччиною та південно-західним Іраном. Болота розташовані переважно на півдні Іраку та в південно-західній частині Ірану. Початково Месопотамські болота охоплювали 20000 км² і поділялися на три основні частини — Центральні болота, розташовані між Тигром і Євфратом, болота Хаммар, розташовані на південь від Євфрату, та болота Хавіза, розташовані на схід від Тигру. До вторгнення в Ірак у 2003 році близько 90 % боліт були осушені.

Болота лежать на пласкій алювіальній рівнині, оскільки падіння Євфрату протягом останніх 300 км становить лише 12 м, а падіння Тигру — 24 м. Такий ухил дозволяє Тигру та Євфрату звиватися, утворюючи численні меандри та рукави. Євфрат сповільнює свою течію в болотах Хаммар, поблизу Ен-Насирії. Тигр також частково сповільнюється, коли перенаправляє частину свого потоку до Центральних боліт та боліт Хавіза поблизу Ель-Амари. Проте нижче за течією в Тигр впадає кілька приток, що беруть початок в Ірані, через що його течія знову пришвидшується. Колись три системи боліт створювали взаємопов'язане середовище, особливо під час повеней, коли річки Євфрат і Тигр розливалися.

Центральні болота

[en] живляться водами приток Тигру, а саме річок Шатт-ель-Муміна та Маджар-ель-Кабір, які впадають в нього південніше Ель-Амари. Тигр слугує східним кордоном для цих боліт, а Євфрат — південним кордоном. Центральні болота займають площу 3000 км², складаються з плавнів та з кількох постійних озер, зокрема з озер Ель-Зікрі та [en] глибиною до 3 м.

Болота Хаммар

image
На болотах водяться водяні буйволи. Печатка писаря, що служив аккадському царю, демонструє жертвоприношення водяних буйволів
image
Іракська поштова марка 1971 року

[en] переважно живляться водами Євфрату. Вони лежать на південь від нього, на захід від Насирії, на схід від річки Шатт-ель-Араб та на південь від Басри. Зазвичай площа цих боліт та постійних озер становить 2800 км², однак під час повеней вона може досягати 4500 км². В цей час вода з Центральних боліт, що живляться Тигром, може розливатися і поповнювати водою болота Хаммар. Озеро [en] є найбільшою водоймою в цих болотах, його ширина становить 120 км, довжина — 250 км, а глибина коливається від 1,8 до 3 м. Влітку рівень води в озері падає, а з-під води виступають острови, які використовуються в сільському господарстві.

Болота Хавіза

[en] лежать на схід від Тигру, частково на території Ірану. Іранська частина боліт, відома як Хаур Аль-Азім, живиться водами річки Керхе, тоді як іракську частину живлять води річок Ель-Мушарра та Ель-Кахла, що є притоками Тигру, і постачають набагато меншу кількість води, ніж Керхе. Під час весняної повені Тигр може безпосередньо впадати в болота. Річка Керхе відіграє вирішальну роль у живленні боліт Хавіза, у збереженні їх як проточної системи та у запобіганні перетворенню їх у закритий солончаковий басейн.

Болота Хавіза простягаються на 80 км з півночі на південь і близько 30 км зі сходу на захід, займаючи загальну площу 3000 км². Північна та центральна частини боліт є постійними, тоді як південна частина, як правило, сезонно пересихає. У північній частині боліт росте густа рослинність та трапляються великі озера глибиною до 6 м. Оскільки болота Хавіза продемонстрували високу стійкість під час намагань їх осушити, вони можуть сприяти відтворенню флори і фауни у Центральних Болотах та у болотах Хаммар.

Екологія

image
Месопотамські болота вночі. У воді можна побачити будинок з очерету (мудіф) та вузьке каное (машуф)

Месопотамські болота представляють собою палеарктичний екорегіон затоплюваних луків і саван, відомий як Алювіальні солоні болота Тигру та Євфрату (ідентифікатор WWF: PA0906). Окрім месопотамських боліт, цей екорегіон також включає [en] — водно-болотні угіддя, розташовані в нижній течії річки Карун у сусідньому Ірані. Болота мають надзвичайно важливе значення в екології регіону, оскільки вони фільтрують забруднюючі речовини та відходи, перш ніж вони досягають Перської затоки, хоча ця здатність значно погіршилася після їх осушення. Болота також служать місцем нересту для прибережних видів риб і креветок.

На сезонних і постійних болотах ростуть такі водні рослини, як звичайний очерет (Phragmites australis), південний рогіз (Typha domingensis) та папірус (Cyperus papyrus). На берегах річок та на річкових островах ростуть прибережні ліси, де зустрічаються [en] (Populus euphratica), галузисті тамарикси (Tamarix ramosissima), [ru] (Tamarix meyeri) та голколисті верби (Salix acmophylla).

На болотах мешкають численні водоплавні птахи, зокрема рожевокрилі фламінго (Phoeniconaias roseus) та різні види чапель (Ardeidae). В екорегіоні гніздиться від 40 до 60 % світової популяції вузькодзьобих чирянок (Marmaronetta angustirostris), а також майже 90 % світової популяції ірацької очеретянки (Acrocephalus griseldis) та більша частина світової популяції ірацької кратеропи (Argya altirostris). Тут зустрічається ендемічний підвид сірої ворони (Corvus cornix capellanus). Серед інших видів, поширених на Месопотамських болотах, слід відзначити священних ібісів (Threskiornis aethiopicus) та африканських змієшийок (Anhinga rufa chantrei). Месопотамія є єдиним місцем поширення цих видів поза межами Африки.

Велика кількість різних видів птахів зимує на болотах Месопотамії або використовує їх як місце відпочинку під час міграції з Євразії до Африки. Серед перелітних видів, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити рідкісних малих бакланів (Microcarbo pygmaeus), кучерявих пеліканів (Pelecanus crispus), східних могильників (Aquila heliaca). та орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla).

Ендеміками Месопотамії є два види гризунів — довгохвості несокії (Nesokia bunnii) та [en] (Gerbillus mesopotamiae), а також ендемічний підвид гладкошерстної видри (Lutrogale perspicillata maxwelli). Серед інших видів слід навести [en] (Canis lupus arabs), індійського їжатця (Hystrix indica), дику свиню (Sus scrofa) та річкову видру (Lutra lutra). Популяції всіх видів значно скоротилися внаслідок осушення месопотамських боліт, і науковці побоювалися щодо зникнення багатьох з них, однак коли екосистема почала відновлюватися, чисельність тварин поступово почала збільшуватися.

Населення

Болотні араби, також відомі як маадани, мешкають в розрізнених селах у очеретяних будинках, до яких часто можна дістатися лише човном. Основними їхніми заняттями є рибальство, рисівництво та випас водних буйволів. У 1950-х роках налічувалося близько 500 тисяч болотних арабів. Після осушення боліт та жорстоких репресій Саддама Хусейна, їх чисельність скоротилася приблизно до 20 тисяч, а від 80 до 120 тисяч мааданів втекли до сусіднього Ірану. Після повалення Хусейна у 2003 році болотні араби почали повертатися до Месопотамії. Багато з них брало участь в руйнуванні гребель і дамб, побудованих Саддамом.

Уряд Іраку надає мааданам підтримку, зокрема через Іракський культурний фонд охорони здоров'я, який фінансує болотних арабів у їхніх зусиллях із захисту традиційних культурних практик. Тим не менш, болотні араби залишаються однією з найбільш незахищених груп населення Іраку у доступі до медичного обслуговування, до чистої питної води та до належного харчування.

Оскільки болота стають все більш засоленими та забрудненими, багато болотних арабів знову змушені переселятися. Традиційний спосіб життя тих, хто залишився, знаходиться під загрозою. Болота постачали 60 % риби в Іраку, однак наразі це число скоротилося на порядок . Разом з цим, відсутність питної води для розведення водяних буйволів спонукає деяких болотних арабів переселитися на периферію боліт, де вони вирощують зерно.

Історія

image
Похід на болота південної Вавилонії під час правління Ашшурбаніпала. Ассирійські воїни на човнах переслідують ворогів, які намагаються втекти; деякі ховаються в очереті

У 4-му тисячолітті до нашої ери в Південній Месопотамії, яку часто називають «колискою цивілізації», виникли перші писемні суспільства. В Урукський період тут були розроблені складні державні бюрократичні системи та побудовані перші міста — Ур, Урук, Еріду. Ур і Урук розташовувались на берегах давніх рукавів Євфрату, а Еріду в давнину стояв на узбережжі Перської затоки, однак внаслідок алювіальних наносів, узбережжя віддалилося від того місця, де він знаходився, на 250 км.

Завдяки географічному розташуванню та екологічним факторам на території Родючого Півмісяця, що тягнеться від долини Нілу в Єгипті на північ уздовж узбережжя Середземного моря в Палестині та Ізраїлі та знову повертає на південь уздовж Євфрату і Тигру в напрямку до Перської затоки, люди створили цивілізацію. Вирішальним у винайденні сільського господарства стала наявність в регіоні диких їстівних видів рослин, зокрема дикої пшениці та бобів, які були поживними та легко окультурювалися.

У X-XI століттях на болотах Месопотамії існувала держава [en], заснована [en].

Осушення боліт та їх подальше відновлення

image
Мапа 1994 року з позначенням месопотамських боліт та гідротехнічних споруд

[en] почалося в 1950-х роках із Центральних боліт і поступово поширилося на два інших болота. Початково воно мало на меті отримати землі для ведення сільського господарства та розвідки нафтових родовищ, однак пізніше його метою стало покарання для арабів-шиїтів, як відповідь на повстання 1991 року в Іраку. Осушення боліт відбулося шляхом побудови гребель, дамб та інших подібних споруд на території Іраку, однак також посилювалося будівництвом дамб у Сирії та Туреччині.

У той час як британські інженери працювали з урядом Іраку, Френк Хей у 1951 році розробив звіт, в якому рекомендував побудувати комплекс каналів, шлюзів і дамб у нижній частині Тигру та Євфрату. Ці водорегулюючі споруди можна було би використовувати для осушення боліт, створюючи прибуткові сільськогосподарські угіддя. У 1953 році почалося будівництво «Третьої річки», яка пізніше почала називатися «Річкою Саддама», яка відводила б воду з Центрального болота до Перської затоки. Робота над «Третьою річкою» та іншими проектами з осушення, зокрема з осушення болота Хавіза, швидко прогресувала у 1980-х роках під час ірано-іракської війни, метою чого було забезпечення Іраком тактичної переваги. Частина боліт Хаммар також була осушена в 1985 році, щоб розчистити територію для розвідки нафти.

Після війни в Перській затоці у 1991 році мусульмани-шиїти в південному Іраку повстали проти Саддама Хусейна. Він придушив повстання та ще більше прискорив осушення Центральних боліт та боліт Хамма з метою переселити шиїтів, які знайшли притулок у болотах. За винятком [en], побудова «Третьої річки» довжиною 565 км була завершена в 1992 році. Також південніше були побудовані два інші канали, майже паралельно їй. Перший з них, канал «Матір битв», був побудований, щоб відвести течію Євфрату на південь нижче болота Хаммар. Другий канал, «Вірність лідеру» довжиною 240 км, також відомий як басранський канал прісної води, брав початок у нижній частині Євфрату, збирав воду в гирлі річки [en] та направляв подалі від Центральних боліт, в напрямку Басри. Також була побудована [en], завданням якої було відведення води від притоків Тигру на схід, паралельно вздовж Тигру, поки вона не досягала Євфрату поблизу його злиття з Тигром у [en].

До вторгнення в Ірак у 2003 році площа боліт скоротилася на 90 %, порівняно з попередніми десятиліттями. Центральні болота та болота Хаммар були майже повністю осушені, а площа боліт Хавіза становила лише 35 % від початкової. Після вторгнення місцеві жителі зруйнували дамби. Спільні зусилля уряду Іраку, Організації Об’єднаних Націй, агентств США та рекордні опади в Туреччині допомогли розпочати відновлення боліт. Станом на кінець 2006 року 58 % площі боліт від початкової знову були затоплені The Nasiriyah Drainage Pump Station was completed in 2009, affording the Third River to be used for agricultural drainage.. У 2009 році було завершено будівництво насирійської насосної станції, що дозволило використовувати Третю річку для сільського господарства. Однак до 2009 року посухи та продовження будівництва і експлуатації дамб у Туреччині, Сирії та Ірані зменшили площу боліт приблизно до 30 % від їхнього початкового розміру. Туреччина побудувала принаймні 34 дамби на річках Тигр і Євфрат, що загрожує відновленню боліт.

У 2008 році площа боліт становила близько 75 % від початкової, однак до весни 2015 року вона знову скоротилася до 58 % від її середнього розміру до осушення. Тим часом, коли рівень води впав, солоність у деяких районах зросла до 15 ‰, порівняно з 0,3-0,5 ‰ у 1980-х роках. Це пов'язано зі зміною стоку Тигру і Євфрату: сток Тигру, води якого менш солоні, зменшився, і наразі болота живляться переважно водами Євфрату.

Загрози зміни клімату та забруднення

Середня температура в регіоні [en] більш ніж на 0,5 °C за десятиліття, що викликає посухи в Іраку та сусідніх країнах. У поєднанні з дамбами, вище по річках, зменшення кількості води призвело до того, що три основні болота розпалися на 10 менших боліт.

Величезна кількість неочищених стічних вод та інших забруднюючих речовин скидається в Тигр і Євфрат, рухаючись вниз за течією в болота і ще більше погіршуючи якість води. Уряд надає першочергову увагу забезпеченню водою міст уздовж Тигру та Шатт-ель-Арабу, що має призвести до зменшення стоку води до боліт.

Див. також

Посилання

  • «Tigris-Euphrates alluvial salt marsh». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Tigris-Euphrates Alluvial Salt Marsh» — One Earth.
  • Mesopotamian Marshes in Basra erea (VIDEO)
  • Radio Free Europe Radio Liberty
  • U.S. National Aeronautics and Space Administration. 2008.

Примітки

  1. The past, present and future of the Mesopotamian marshes.
  2. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  3. * Назва в офіційному англомовному списку
  4. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
  5. Mesopotamian Marshes. earthobservatory.nasa.gov (англ.). 3 березня 2002. Процитовано 2 липня 2022.
  6. mesopotamian marhes - Search. www.bing.com. Процитовано 2 липня 2022.
  7. The past, present and future of the Mesopotamian marshes. 24 вересня 2021.
  8. Broadbent, G., "The Ecology of the Mudhif," in: Geoffrey Broadbent and C. A. Brebbia, Eco-architecture II: Harmonisation Between Architecture and Nature, WIT Press, 2008, pp 15-26
  9. McIntosh, Jane (2008). The First Civilizations in Contact: Mesopotamia and the Indus (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
  10. Iraq's marshes, once drained by Saddam, named world heritage site. Reuters (англ.). 17 липня 2016. Процитовано 4 червня 2022.
  11. CURTIS J. RICHARDSON AND NAJAH A. HUSSAIN (June 2006). (PDF). www.biosciencemag.org. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2012.
  12. Muir, Jim (24 лютого 2009). Iraq marshes face grave new threat. BBC News. Процитовано 7 серпня 2010.
  13. Iraqi marshlands named as Unesco world heritage site. TheGuardian.com. 18 липня 2016.
  14. Azzam Alwash; Suzanne Alwash; Andrea Cattarossi. (PDF). University of Reno, Nevada. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 7 серпня 2010.
  15. Curtis J. Richardson, Peter Reiss, Najah A. Hussain,3 Azzam J. Alwash, Douglas J. Pool (February 2005). The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq. Science Magazine. Процитовано 7 серпня 2010.
  16. “Restoring the Marshlands of Iraq: An Ecosystem Under Threat.” Relief Web, 2021. https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/SWEDO_WFP_Restoration%20Iraq%20Marshlands%20ecosystem%20under%20threat_A3.pdf .
  17. Newman, Susan Dunreath. “The Plight of the Marsh Arabs, an Environmental and Human Rights Crisis.” Advances in Nursing Science 30, no. 4 (December 2007): pp. 318. DOI:10.1097/01.ans.0000300181.71724.c7.
  18. Richardson, Curtis J., and Najah A. Hussain. “Restoring the Garden of Eden: An Ecological Assessment of the Marshes of Iraq.” BioScience 56, no. 6 (June 2006): 477, 487. DOI:10.1641/0006-3568(2006)56[477:rtgoea]2.0.co;2.
  19. Richardson, Curtis J., Peter Reiss, Najah A. Hussain, Azzam J. Alwash, and Douglas J. Pool. “The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq.” Science 307, no. 5713 (2005): 1307–11. DOI:10.1126/science.1105750
  20. Naval Intelligence Division (2014) Iraq & The Persian Gulf. Routledge, Sep 3, 2014.
  21. . Wildlife Extra. Архів оригіналу за 9 травня 2010. Процитовано 7 серпня 2010.
  22. Harper, Nicki (14 березня 2007). . Sprol. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 7 серпня 2010.
  23. Al-Sheikhly, O.F.; and Nader, I.A. (2013). The Status of the Iraq Smooth-coated Otter Lutrogale perspicillata maxwelli Hayman 1956 and Eurasian Otter Lutra lutra Linnaeus 1758 in Iraq. IUCN Otter Spec. Group Bull. 30(1).
  24. ROJAS-BURKE, JOE (14 травня 2003). . Simply Sharing. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 7 серпня 2010.
  25. Sorel, Marc A. (November 2009). A Return to Normalcy? The Restoration of Iraq's Marshlands. Foreign Policy Digest. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  26. Iraq's Famed Marshes Are Disappearing—Again. Science (англ.). 9 липня 2015. Процитовано 19 липня 2023.
  27. Akerman, Iain. “'Ark Re-Imagined' - Reviving the Cultural Heritage and Lost Knowledge of the Marsh Arabs.” Arab News, May 21, 2021. https://www.arabnews.com/node/1862251/lifestyle .
  28. Lewis, Philip, Ali Nasser Al-Muthanna, Preeti Patel, and Baroness Nicholson of Winterbourne. “Effect of Armed Conflict on Health of Marsh Arabs in Southern Iraq.” The Lancet 381, no. 9870 (March 16, 2013): 959–61. DOI:10.1016/s0140-6736(13)60282-2.
  29. “Ma’Dan (Marsh Arabs).” Worldmark Encyclopedia of Cultures and Daily Life: Asia & Oceania, L-Z, 2017.
  30. Newman, Susan Dunreath. “The Plight of the Marsh Arabs, an Environmental and Human Rights Crisis.” Advances in Nursing Science 30, no. 4 (December 2007): 315–316. DOI:10.1097/01.ans.0000300181.71724.c7.
  31. Bruneau, Charlotte; Al-sudani, Thaier (14 жовтня 2021). 'Our whole life depends on water': Climate change, pollution and dams threaten Iraq’s Marsh Arabs. Reuters (англ.). Процитовано 19 липня 2023.
  32. Martin Fletcher. “Paradise Lost: Iraqi Marsh Arabs Have Fished, Hunted, Worked and Feuded in Their Reed-Flled Watery World for 5,000 Years. But Saddam Hussein, Modernity and Now Isil Have Dealt Their Traditions a Deadly Blow. Martin Fletcher Reports.” Telegraph Magazine, 2016, 32–.
  33. Brown, Robert W. (2006). . University of North Carolina. Архів оригіналу за 26 липня 2012. Процитовано 7 серпня 2010.
  34. Askari, Masour (12 лютого 2003). . International Review. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 серпня 2010.
  35. . NASA. Архів оригіналу за 28 жовтня 2002. Процитовано 7 серпня 2010.
  36. . Joint Contracting Command Iraq-Afghanistan. Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 14 серпня 2010.
  37. Water returns to Iraqi marshlands. BBC News. 24 серпня 2005. Процитовано 7 серпня 2010.
  38. . Iraqi Marshlands Observation System (IMOS). United Nations Environment Programme. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 7 серпня 2010.
  39. (PDF). Special Inspector General for Iraq Reconstruction. January 2009. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2011. Процитовано 14 серпня 2010.
  40. In Iraq's iconic marshlands, a quest for endangered otters. AP News (англ.). 28 травня 2021. Процитовано 19 липня 2023.
  41. Schwartzstein, Peter (18 січня 2017). Iraq's Marsh Arabs test the waters as wetlands ruined by Saddam are reborn. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 липня 2023.
  42. Richardson, Curtis J., Peter Reiss, Najah A. Hussain, Azzam J. Alwash, and Douglas J. Pool. “The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq.” Science 307, no. 5713 (2005): 1307–11. DOI:10.1126/science.1105750.
  43. Patrick (28 січня 2022). Water justice in Iraq in the aftermath of war. Policy Forum. Процитовано 19 липня 2023.
  44. Iraq's Famed Marshes Are Disappearing—Again. National Geographic. 9 липня 2015. Процитовано 9 жовтня 2017.
  45. Lewis, Philip, Ali Nasser Al-Muthanna, Preeti Patel, and Baroness Nicholson of Winterbourne. “Effect of Armed Conflict on Health of Marsh Arabs in Southern Iraq.” The Lancet 381, no. 9870 (March 16, 2013): 959–60. DOI:10.1016/s0140-6736(13)60282-2.
  46. Al‐mudaffar Fawzi, Nadia, Kelly P. Goodwin, Bayan A. Mahdi, and Michelle L. Stevens. “Effects of Mesopotamian Marsh (Iraq) Desiccation on the Cultural Knowledge and Livelihood of Marsh Arab Women.” Ecosystem Health and Sustainability 2, no. 3 (January 2016): 4, 12. DOI:10.1002/ehs2.1207.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 31 00 pn sh 47 00 sh d 31 000 pn sh 47 000 sh d 31 000 47 000 Mesopotamski bolota takozh vidomi yak Irakski bolota abo El Ahvar ce vodno bolotni ugiddya roztashovani na pivdni Iraku ta na pivdennomu zahodi Iranu v zaplavah richok Tigr i Yevfrat v okolicyah mist Basra En Nasiriya ta El Amara Istorichno ci bolota yaki skladayutsya z okremih ale pov yazanih mizh soboyu en bolit en ta en buli najbilshoyu vodno bolotnoyu ekosistemoyu Zahidnoyi Yevraziyi Cej vodno bolotnij landshaft ye domom dlya narodu bolotnih arabiv yaki rozvinuli unikalnu tisno pov yazanu z otochuyuchim yih landshaftom kulturu sho polyagaye u zbiranni ocheretu ta risu ribolovli ta vipasi vodyanih bujvoliv Mesopotamski bolota Alyuvialni soloni bolota Tigru ta Yevfratu Bolota v okolicyah En Nasiriyi Ekozona Palearktika Biom Zatoplyuvani luki i savani Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0906 Mezhi Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Pivdennogo Iranu Lisostep Zagrosu Plosha km 35 572 Krayini Irak Iran Ohoronyayetsya 3070 km 9 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Mesopotamski bolota na pivdni Iraku centr bioriznomanittya ta reliktovi landshafti mist MesopotamiyiThe Ahwar of Southern Iraq Refuge of Biodiversity and the Relict Landscape of the Mesopotamian Cities Svitova spadshina31 pn sh 47 sh d 31 pn sh 47 sh d 31 47Krayina IrakTipKulturnij prirodnijKriteriyiiii v ix xOb yekt 1481RegionArabski krayiniZareyestrovano 2016 40 sesiya Mesopotamski bolota Mesopotamski bolota u Vikishovishi Osushennya chastini bolit pochalosya v 1950 h rokah i trivalo do 1970 h rokiv Vono malo na meti zvilniti zemli dlya vedennya silskogo gospodarstva ta vidobutku nafti Naprikinci 1980 h i 1990 h rokiv pid chas prezidentstva Saddama Husejna ci roboti metoyu yakih bulo pereselennya bolotnih arabiv buli rozshireni ta priskoreni Do 2003 roku bolota buli osusheni na 90 vid pochatkovogo rozmiru Pislya amerikanskoyi intervenciyi ta povalennya Husejna v 2003 roci bolota chastkovo vidnovilisya ale posuhi razom iz budivnictvom ta ekspluataciyeyu damb u Turechchini Siriyi ta Irani pereshkodili comu procesu Z 2016 roku Mesopotamski bolota vneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO GeografiyaSuputnikova zjomka Mesopotamskih bolit u period z 2000 po 2009 rik Mesopotamski bolota u 2007 roci Yak viplivaye z nazvi Mesopotamski bolota roztashovani u velikomu regioni yakij ranishe nazivavsya Mezhirichchyam abo Mesopotamiyeyu Teritoriyi davnoyi Mesopotamiyi narazi rozdileni mizh Irakom shidnoyu Siriyeyu pivdenno shidnoyu Turechchinoyu ta pivdenno zahidnim Iranom Bolota roztashovani perevazhno na pivdni Iraku ta v pivdenno zahidnij chastini Iranu Pochatkovo Mesopotamski bolota ohoplyuvali 20000 km i podilyalisya na tri osnovni chastini Centralni bolota roztashovani mizh Tigrom i Yevfratom bolota Hammar roztashovani na pivden vid Yevfratu ta bolota Haviza roztashovani na shid vid Tigru Do vtorgnennya v Irak u 2003 roci blizko 90 bolit buli osusheni Bolota lezhat na plaskij alyuvialnij rivnini oskilki padinnya Yevfratu protyagom ostannih 300 km stanovit lishe 12 m a padinnya Tigru 24 m Takij uhil dozvolyaye Tigru ta Yevfratu zvivatisya utvoryuyuchi chislenni meandri ta rukavi Yevfrat spovilnyuye svoyu techiyu v bolotah Hammar poblizu En Nasiriyi Tigr takozh chastkovo spovilnyuyetsya koli perenapravlyaye chastinu svogo potoku do Centralnih bolit ta bolit Haviza poblizu El Amari Prote nizhche za techiyeyu v Tigr vpadaye kilka pritok sho berut pochatok v Irani cherez sho jogo techiya znovu prishvidshuyetsya Kolis tri sistemi bolit stvoryuvali vzayemopov yazane seredovishe osoblivo pid chas povenej koli richki Yevfrat i Tigr rozlivalisya Centralni bolota en zhivlyatsya vodami pritok Tigru a same richok Shatt el Mumina ta Madzhar el Kabir yaki vpadayut v nogo pivdennishe El Amari Tigr sluguye shidnim kordonom dlya cih bolit a Yevfrat pivdennim kordonom Centralni bolota zajmayut ploshu 3000 km skladayutsya z plavniv ta z kilkoh postijnih ozer zokrema z ozer El Zikri ta en glibinoyu do 3 m Bolota Hammar Na bolotah vodyatsya vodyani bujvoli Pechatka pisarya sho sluzhiv akkadskomu caryu demonstruye zhertvoprinoshennya vodyanih bujvoliv Irakska poshtova marka 1971 roku en perevazhno zhivlyatsya vodami Yevfratu Voni lezhat na pivden vid nogo na zahid vid Nasiriyi na shid vid richki Shatt el Arab ta na pivden vid Basri Zazvichaj plosha cih bolit ta postijnih ozer stanovit 2800 km odnak pid chas povenej vona mozhe dosyagati 4500 km V cej chas voda z Centralnih bolit sho zhivlyatsya Tigrom mozhe rozlivatisya i popovnyuvati vodoyu bolota Hammar Ozero en ye najbilshoyu vodojmoyu v cih bolotah jogo shirina stanovit 120 km dovzhina 250 km a glibina kolivayetsya vid 1 8 do 3 m Vlitku riven vodi v ozeri padaye a z pid vodi vistupayut ostrovi yaki vikoristovuyutsya v silskomu gospodarstvi Bolota Haviza en lezhat na shid vid Tigru chastkovo na teritoriyi Iranu Iranska chastina bolit vidoma yak Haur Al Azim zhivitsya vodami richki Kerhe todi yak iraksku chastinu zhivlyat vodi richok El Musharra ta El Kahla sho ye pritokami Tigru i postachayut nabagato menshu kilkist vodi nizh Kerhe Pid chas vesnyanoyi poveni Tigr mozhe bezposeredno vpadati v bolota Richka Kerhe vidigraye virishalnu rol u zhivlenni bolit Haviza u zberezhenni yih yak protochnoyi sistemi ta u zapobiganni peretvorennyu yih u zakritij solonchakovij basejn Bolota Haviza prostyagayutsya na 80 km z pivnochi na pivden i blizko 30 km zi shodu na zahid zajmayuchi zagalnu ploshu 3000 km Pivnichna ta centralna chastini bolit ye postijnimi todi yak pivdenna chastina yak pravilo sezonno peresihaye U pivnichnij chastini bolit roste gusta roslinnist ta traplyayutsya veliki ozera glibinoyu do 6 m Oskilki bolota Haviza prodemonstruvali visoku stijkist pid chas namagan yih osushiti voni mozhut spriyati vidtvorennyu flori i fauni u Centralnih Bolotah ta u bolotah Hammar EkologiyaMesopotamski bolota vnochi U vodi mozhna pobachiti budinok z ocheretu mudif ta vuzke kanoe mashuf Mesopotamski bolota predstavlyayut soboyu palearktichnij ekoregion zatoplyuvanih lukiv i savan vidomij yak Alyuvialni soloni bolota Tigru ta Yevfratu identifikator WWF PA0906 Okrim mesopotamskih bolit cej ekoregion takozh vklyuchaye en vodno bolotni ugiddya roztashovani v nizhnij techiyi richki Karun u susidnomu Irani Bolota mayut nadzvichajno vazhlive znachennya v ekologiyi regionu oskilki voni filtruyut zabrudnyuyuchi rechovini ta vidhodi persh nizh voni dosyagayut Perskoyi zatoki hocha cya zdatnist znachno pogirshilasya pislya yih osushennya Bolota takozh sluzhat miscem nerestu dlya priberezhnih vidiv rib i krevetok Na sezonnih i postijnih bolotah rostut taki vodni roslini yak zvichajnij ocheret Phragmites australis pivdennij rogiz Typha domingensis ta papirus Cyperus papyrus Na beregah richok ta na richkovih ostrovah rostut priberezhni lisi de zustrichayutsya en Populus euphratica galuzisti tamariksi Tamarix ramosissima ru Tamarix meyeri ta golkolisti verbi Salix acmophylla Na bolotah meshkayut chislenni vodoplavni ptahi zokrema rozhevokrili flamingo Phoeniconaias roseus ta rizni vidi chapel Ardeidae V ekoregioni gnizditsya vid 40 do 60 svitovoyi populyaciyi vuzkodzobih chiryanok Marmaronetta angustirostris a takozh majzhe 90 svitovoyi populyaciyi irackoyi ocheretyanki Acrocephalus griseldis ta bilsha chastina svitovoyi populyaciyi irackoyi krateropi Argya altirostris Tut zustrichayetsya endemichnij pidvid siroyi voroni Corvus cornix capellanus Sered inshih vidiv poshirenih na Mesopotamskih bolotah slid vidznachiti svyashennih ibisiv Threskiornis aethiopicus ta afrikanskih zmiyeshijok Anhinga rufa chantrei Mesopotamiya ye yedinim miscem poshirennya cih vidiv poza mezhami Afriki Velika kilkist riznih vidiv ptahiv zimuye na bolotah Mesopotamiyi abo vikoristovuye yih yak misce vidpochinku pid chas migraciyi z Yevraziyi do Afriki Sered perelitnih vidiv sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti ridkisnih malih baklaniv Microcarbo pygmaeus kucheryavih pelikaniv Pelecanus crispus shidnih mogilnikiv Aquila heliaca ta orlaniv bilohvostiv Haliaeetus albicilla Endemikami Mesopotamiyi ye dva vidi grizuniv dovgohvosti nesokiyi Nesokia bunnii ta en Gerbillus mesopotamiae a takozh endemichnij pidvid gladkosherstnoyi vidri Lutrogale perspicillata maxwelli Sered inshih vidiv slid navesti en Canis lupus arabs indijskogo yizhatcya Hystrix indica diku svinyu Sus scrofa ta richkovu vidru Lutra lutra Populyaciyi vsih vidiv znachno skorotilisya vnaslidok osushennya mesopotamskih bolit i naukovci poboyuvalisya shodo zniknennya bagatoh z nih odnak koli ekosistema pochala vidnovlyuvatisya chiselnist tvarin postupovo pochala zbilshuvatisya NaselennyaBolotni arabi takozh vidomi yak maadani meshkayut v rozriznenih selah u ocheretyanih budinkah do yakih chasto mozhna distatisya lishe chovnom Osnovnimi yihnimi zanyattyami ye ribalstvo risivnictvo ta vipas vodnih bujvoliv U 1950 h rokah nalichuvalosya blizko 500 tisyach bolotnih arabiv Pislya osushennya bolit ta zhorstokih represij Saddama Husejna yih chiselnist skorotilasya priblizno do 20 tisyach a vid 80 do 120 tisyach maadaniv vtekli do susidnogo Iranu Pislya povalennya Husejna u 2003 roci bolotni arabi pochali povertatisya do Mesopotamiyi Bagato z nih bralo uchast v rujnuvanni grebel i damb pobudovanih Saddamom Uryad Iraku nadaye maadanam pidtrimku zokrema cherez Irakskij kulturnij fond ohoroni zdorov ya yakij finansuye bolotnih arabiv u yihnih zusillyah iz zahistu tradicijnih kulturnih praktik Tim ne mensh bolotni arabi zalishayutsya odniyeyu z najbilsh nezahishenih grup naselennya Iraku u dostupi do medichnogo obslugovuvannya do chistoyi pitnoyi vodi ta do nalezhnogo harchuvannya Oskilki bolota stayut vse bilsh zasolenimi ta zabrudnenimi bagato bolotnih arabiv znovu zmusheni pereselyatisya Tradicijnij sposib zhittya tih hto zalishivsya znahoditsya pid zagrozoyu Bolota postachali 60 ribi v Iraku odnak narazi ce chislo skorotilosya na poryadok Razom z cim vidsutnist pitnoyi vodi dlya rozvedennya vodyanih bujvoliv sponukaye deyakih bolotnih arabiv pereselitisya na periferiyu bolit de voni viroshuyut zerno IstoriyaPohid na bolota pivdennoyi Vaviloniyi pid chas pravlinnya Ashshurbanipala Assirijski voyini na chovnah peresliduyut vorogiv yaki namagayutsya vtekti deyaki hovayutsya v ochereti U 4 mu tisyacholitti do nashoyi eri v Pivdennij Mesopotamiyi yaku chasto nazivayut koliskoyu civilizaciyi vinikli pershi pisemni suspilstva V Urukskij period tut buli rozrobleni skladni derzhavni byurokratichni sistemi ta pobudovani pershi mista Ur Uruk Eridu Ur i Uruk roztashovuvalis na beregah davnih rukaviv Yevfratu a Eridu v davninu stoyav na uzberezhzhi Perskoyi zatoki odnak vnaslidok alyuvialnih nanosiv uzberezhzhya viddalilosya vid togo miscya de vin znahodivsya na 250 km Zavdyaki geografichnomu roztashuvannyu ta ekologichnim faktoram na teritoriyi Rodyuchogo Pivmisyacya sho tyagnetsya vid dolini Nilu v Yegipti na pivnich uzdovzh uzberezhzhya Seredzemnogo morya v Palestini ta Izrayili ta znovu povertaye na pivden uzdovzh Yevfratu i Tigru v napryamku do Perskoyi zatoki lyudi stvorili civilizaciyu Virishalnim u vinajdenni silskogo gospodarstva stala nayavnist v regioni dikih yistivnih vidiv roslin zokrema dikoyi pshenici ta bobiv yaki buli pozhivnimi ta legko okulturyuvalisya U X XI stolittyah na bolotah Mesopotamiyi isnuvala derzhava en zasnovana en Osushennya bolit ta yih podalshe vidnovlennya Mapa 1994 roku z poznachennyam mesopotamskih bolit ta gidrotehnichnih sporud en pochalosya v 1950 h rokah iz Centralnih bolit i postupovo poshirilosya na dva inshih bolota Pochatkovo vono malo na meti otrimati zemli dlya vedennya silskogo gospodarstva ta rozvidki naftovih rodovish odnak piznishe jogo metoyu stalo pokarannya dlya arabiv shiyitiv yak vidpovid na povstannya 1991 roku v Iraku Osushennya bolit vidbulosya shlyahom pobudovi grebel damb ta inshih podibnih sporud na teritoriyi Iraku odnak takozh posilyuvalosya budivnictvom damb u Siriyi ta Turechchini U toj chas yak britanski inzheneri pracyuvali z uryadom Iraku Frenk Hej u 1951 roci rozrobiv zvit v yakomu rekomenduvav pobuduvati kompleks kanaliv shlyuziv i damb u nizhnij chastini Tigru ta Yevfratu Ci vodoregulyuyuchi sporudi mozhna bulo bi vikoristovuvati dlya osushennya bolit stvoryuyuchi pributkovi silskogospodarski ugiddya U 1953 roci pochalosya budivnictvo Tretoyi richki yaka piznishe pochala nazivatisya Richkoyu Saddama yaka vidvodila b vodu z Centralnogo bolota do Perskoyi zatoki Robota nad Tretoyu richkoyu ta inshimi proektami z osushennya zokrema z osushennya bolota Haviza shvidko progresuvala u 1980 h rokah pid chas irano irakskoyi vijni metoyu chogo bulo zabezpechennya Irakom taktichnoyi perevagi Chastina bolit Hammar takozh bula osushena v 1985 roci shob rozchistiti teritoriyu dlya rozvidki nafti Pislya vijni v Perskij zatoci u 1991 roci musulmani shiyiti v pivdennomu Iraku povstali proti Saddama Husejna Vin pridushiv povstannya ta she bilshe priskoriv osushennya Centralnih bolit ta bolit Hamma z metoyu pereseliti shiyitiv yaki znajshli pritulok u bolotah Za vinyatkom en pobudova Tretoyi richki dovzhinoyu 565 km bula zavershena v 1992 roci Takozh pivdennishe buli pobudovani dva inshi kanali majzhe paralelno yij Pershij z nih kanal Matir bitv buv pobudovanij shob vidvesti techiyu Yevfratu na pivden nizhche bolota Hammar Drugij kanal Virnist lideru dovzhinoyu 240 km takozh vidomij yak basranskij kanal prisnoyi vodi brav pochatok u nizhnij chastini Yevfratu zbirav vodu v girli richki en ta napravlyav podali vid Centralnih bolit v napryamku Basri Takozh bula pobudovana en zavdannyam yakoyi bulo vidvedennya vodi vid pritokiv Tigru na shid paralelno vzdovzh Tigru poki vona ne dosyagala Yevfratu poblizu jogo zlittya z Tigrom u en Do vtorgnennya v Irak u 2003 roci plosha bolit skorotilasya na 90 porivnyano z poperednimi desyatilittyami Centralni bolota ta bolota Hammar buli majzhe povnistyu osusheni a plosha bolit Haviza stanovila lishe 35 vid pochatkovoyi Pislya vtorgnennya miscevi zhiteli zrujnuvali dambi Spilni zusillya uryadu Iraku Organizaciyi Ob yednanih Nacij agentstv SShA ta rekordni opadi v Turechchini dopomogli rozpochati vidnovlennya bolit Stanom na kinec 2006 roku 58 ploshi bolit vid pochatkovoyi znovu buli zatopleni The Nasiriyah Drainage Pump Station was completed in 2009 affording the Third River to be used for agricultural drainage U 2009 roci bulo zaversheno budivnictvo nasirijskoyi nasosnoyi stanciyi sho dozvolilo vikoristovuvati Tretyu richku dlya silskogo gospodarstva Odnak do 2009 roku posuhi ta prodovzhennya budivnictva i ekspluataciyi damb u Turechchini Siriyi ta Irani zmenshili ploshu bolit priblizno do 30 vid yihnogo pochatkovogo rozmiru Turechchina pobuduvala prinajmni 34 dambi na richkah Tigr i Yevfrat sho zagrozhuye vidnovlennyu bolit U 2008 roci plosha bolit stanovila blizko 75 vid pochatkovoyi odnak do vesni 2015 roku vona znovu skorotilasya do 58 vid yiyi serednogo rozmiru do osushennya Tim chasom koli riven vodi vpav solonist u deyakih rajonah zrosla do 15 porivnyano z 0 3 0 5 u 1980 h rokah Ce pov yazano zi zminoyu stoku Tigru i Yevfratu stok Tigru vodi yakogo mensh soloni zmenshivsya i narazi bolota zhivlyatsya perevazhno vodami Yevfratu Zagrozi zmini klimatu ta zabrudnennya Serednya temperatura v regioni en bilsh nizh na 0 5 C za desyatilittya sho viklikaye posuhi v Iraku ta susidnih krayinah U poyednanni z dambami vishe po richkah zmenshennya kilkosti vodi prizvelo do togo sho tri osnovni bolota rozpalisya na 10 menshih bolit Velichezna kilkist neochishenih stichnih vod ta inshih zabrudnyuyuchih rechovin skidayetsya v Tigr i Yevfrat ruhayuchis vniz za techiyeyu v bolota i she bilshe pogirshuyuchi yakist vodi Uryad nadaye pershochergovu uvagu zabezpechennyu vodoyu mist uzdovzh Tigru ta Shatt el Arabu sho maye prizvesti do zmenshennya stoku vodi do bolit Div takozh en en Shatt el Arab Geografiya IrakuPosilannya Tigris Euphrates alluvial salt marsh Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Tigris Euphrates Alluvial Salt Marsh One Earth Mesopotamian Marshes in Basra erea VIDEO Radio Free Europe Radio Liberty U S National Aeronautics and Space Administration 2008 PrimitkiThe past present and future of the Mesopotamian marshes Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Mesopotamian Marshes earthobservatory nasa gov angl 3 bereznya 2002 Procitovano 2 lipnya 2022 mesopotamian marhes Search www bing com Procitovano 2 lipnya 2022 The past present and future of the Mesopotamian marshes 24 veresnya 2021 Broadbent G The Ecology of the Mudhif in Geoffrey Broadbent and C A Brebbia Eco architecture II Harmonisation Between Architecture and Nature WIT Press 2008 pp 15 26 McIntosh Jane 2008 The First Civilizations in Contact Mesopotamia and the Indus angl ABC CLIO ISBN 978 1 57607 907 2 Iraq s marshes once drained by Saddam named world heritage site Reuters angl 17 lipnya 2016 Procitovano 4 chervnya 2022 CURTIS J RICHARDSON AND NAJAH A HUSSAIN June 2006 PDF www biosciencemag org Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2012 Muir Jim 24 lyutogo 2009 Iraq marshes face grave new threat BBC News Procitovano 7 serpnya 2010 Iraqi marshlands named as Unesco world heritage site TheGuardian com 18 lipnya 2016 Azzam Alwash Suzanne Alwash Andrea Cattarossi PDF University of Reno Nevada Arhiv originalu PDF za 20 lipnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2010 Curtis J Richardson Peter Reiss Najah A Hussain 3 Azzam J Alwash Douglas J Pool February 2005 The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq Science Magazine Procitovano 7 serpnya 2010 Restoring the Marshlands of Iraq An Ecosystem Under Threat Relief Web 2021 https reliefweb int sites reliefweb int files resources SWEDO WFP Restoration 20Iraq 20Marshlands 20ecosystem 20under 20threat A3 pdf Newman Susan Dunreath The Plight of the Marsh Arabs an Environmental and Human Rights Crisis Advances in Nursing Science 30 no 4 December 2007 pp 318 DOI 10 1097 01 ans 0000300181 71724 c7 Richardson Curtis J and Najah A Hussain Restoring the Garden of Eden An Ecological Assessment of the Marshes of Iraq BioScience 56 no 6 June 2006 477 487 DOI 10 1641 0006 3568 2006 56 477 rtgoea 2 0 co 2 Richardson Curtis J Peter Reiss Najah A Hussain Azzam J Alwash and Douglas J Pool The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq Science 307 no 5713 2005 1307 11 DOI 10 1126 science 1105750 Naval Intelligence Division 2014 Iraq amp The Persian Gulf Routledge Sep 3 2014 Wildlife Extra Arhiv originalu za 9 travnya 2010 Procitovano 7 serpnya 2010 Harper Nicki 14 bereznya 2007 Sprol Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 7 serpnya 2010 Al Sheikhly O F and Nader I A 2013 The Status of the Iraq Smooth coated Otter Lutrogale perspicillata maxwelli Hayman 1956 and Eurasian Otter Lutra lutra Linnaeus 1758 in Iraq IUCN Otter Spec Group Bull 30 1 ROJAS BURKE JOE 14 travnya 2003 Simply Sharing Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 7 serpnya 2010 Sorel Marc A November 2009 A Return to Normalcy The Restoration of Iraq s Marshlands Foreign Policy Digest a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Iraq s Famed Marshes Are Disappearing Again Science angl 9 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2023 Akerman Iain Ark Re Imagined Reviving the Cultural Heritage and Lost Knowledge of the Marsh Arabs Arab News May 21 2021 https www arabnews com node 1862251 lifestyle Lewis Philip Ali Nasser Al Muthanna Preeti Patel and Baroness Nicholson of Winterbourne Effect of Armed Conflict on Health of Marsh Arabs in Southern Iraq The Lancet 381 no 9870 March 16 2013 959 61 DOI 10 1016 s0140 6736 13 60282 2 Ma Dan Marsh Arabs Worldmark Encyclopedia of Cultures and Daily Life Asia amp Oceania L Z 2017 Newman Susan Dunreath The Plight of the Marsh Arabs an Environmental and Human Rights Crisis Advances in Nursing Science 30 no 4 December 2007 315 316 DOI 10 1097 01 ans 0000300181 71724 c7 Bruneau Charlotte Al sudani Thaier 14 zhovtnya 2021 Our whole life depends on water Climate change pollution and dams threaten Iraq s Marsh Arabs Reuters angl Procitovano 19 lipnya 2023 Martin Fletcher Paradise Lost Iraqi Marsh Arabs Have Fished Hunted Worked and Feuded in Their Reed Flled Watery World for 5 000 Years But Saddam Hussein Modernity and Now Isil Have Dealt Their Traditions a Deadly Blow Martin Fletcher Reports Telegraph Magazine 2016 32 Brown Robert W 2006 University of North Carolina Arhiv originalu za 26 lipnya 2012 Procitovano 7 serpnya 2010 Askari Masour 12 lyutogo 2003 International Review Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2010 NASA Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2002 Procitovano 7 serpnya 2010 Joint Contracting Command Iraq Afghanistan Arhiv originalu za 14 lipnya 2010 Procitovano 14 serpnya 2010 Water returns to Iraqi marshlands BBC News 24 serpnya 2005 Procitovano 7 serpnya 2010 Iraqi Marshlands Observation System IMOS United Nations Environment Programme Arhiv originalu za 8 veresnya 2010 Procitovano 7 serpnya 2010 PDF Special Inspector General for Iraq Reconstruction January 2009 s 65 Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2011 Procitovano 14 serpnya 2010 In Iraq s iconic marshlands a quest for endangered otters AP News angl 28 travnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2023 Schwartzstein Peter 18 sichnya 2017 Iraq s Marsh Arabs test the waters as wetlands ruined by Saddam are reborn The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 19 lipnya 2023 Richardson Curtis J Peter Reiss Najah A Hussain Azzam J Alwash and Douglas J Pool The Restoration Potential of the Mesopotamian Marshes of Iraq Science 307 no 5713 2005 1307 11 DOI 10 1126 science 1105750 Patrick 28 sichnya 2022 Water justice in Iraq in the aftermath of war Policy Forum Procitovano 19 lipnya 2023 Iraq s Famed Marshes Are Disappearing Again National Geographic 9 lipnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Lewis Philip Ali Nasser Al Muthanna Preeti Patel and Baroness Nicholson of Winterbourne Effect of Armed Conflict on Health of Marsh Arabs in Southern Iraq The Lancet 381 no 9870 March 16 2013 959 60 DOI 10 1016 s0140 6736 13 60282 2 Al mudaffar Fawzi Nadia Kelly P Goodwin Bayan A Mahdi and Michelle L Stevens Effects of Mesopotamian Marsh Iraq Desiccation on the Cultural Knowledge and Livelihood of Marsh Arab Women Ecosystem Health and Sustainability 2 no 3 January 2016 4 12 DOI 10 1002 ehs2 1207

Дата публікації:
Топ