Ірак західноазійська країна що знаходиться південному заході континенту Загальна площа країни 438 317 км 59 те місце у с

Ірак — західноазійська країна, що знаходиться південному заході континенту . Загальна площа країни 438 317 км² (59-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 437 367 км², а на поверхню внутрішніх вод — 950 км². Площа країни дорівнює ¾ площі території України .

Географія Іраку
Географічне положення Іраку
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Західна Азія
Координати	33°00′ пн. ш. 44°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 44.000° сх. д. / 33.000; 44.000
Територія
Площа	438 317 км² ^(59-те)
• суходіл	98,8 %
• води	1,2 %
Морське узбережжя	58 км
Державний кордон	3809 км
Рельєф
Тип	рівнинний, на півночі гори
Найвища точка	гора (3611 м)
Найнижча точка	Перська затока (0 м)
Клімат
Тип	субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	Тигр (1418 км)
Найбільше озеро	вдсх. Тартар (2500 км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, вуглеводні, фосфати, сірка
Стихійні лиха	пилові й піщані бурі, повіді
Екологічні проблеми	осушення водно-болотних угідь, зменшення біорізноманіття, спустелювання

Назва

Офіційна назва — Республіка Ірак, Ірак (араб. العراق, جمهورية العـراق‎ — Джумухір'ят ель-Ірак; курд. عێراق, كۆماريى عێراق — Комар-і-Ерак). Назва країни походить від назви давньго шумерського міста Урук і вказує на древність історії країни. За іншою версією з давньоєврейського «урук», що означає між річками, оскільки країна лежить між ріками Тигр і Євфрат. Після арабського завоювання країни у VII-VIII століттях назва була переосмислена згідно співзвучного арабського слова «ірак» — берег. Антична назва країни — Месопотамія, що перекладається з давньогрецької як «месо» — між чимось, «потамос» — річка, тобто Межиріччя.

Історія дослідження території

Географічне положення

Ірак — західноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Туреччиною (спільний кордон — 367 км), на сході — з Іраном (1599 км), на півдні — з Кувейтом (254 км) і Саудівською Аравією (811 км), на заході — з Йорданією (179 км) і Сирією (599 км). Загальна довжина державного кордону — 3809 км. Ірак на півдні має вихід до вод Перської затоки Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 58 км.

Карта Іраку від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Іраку та США

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Континентальний шельф — не визначений.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше:

: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше: Геологія Іраку

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Іраку

Надра Іраку багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, фосфати, сірку.

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Іраку

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — 312 м; найнижча точка — рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка — гора (3611 м). Більшу частину території Іраку займає Месопотамська низовина. На заході розташоване висоти до 900 м, на півночі — гірські хребти Вірменського та Іранського нагір'їв звисотами 2000-3000 м.

Рельєф Іраку
Гіпсометрична карта Іраку
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)

Узбережжя

Острови

Докладніше:

Клімат

Докладніше:

Територія Іраку переважно лежить у субтропічному кліматичному поясі, окрім крайнього півдня, який лежить у тропічному. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу , можливе випадіння снігу. На півдні Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри.

Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Іраку (за Кеппеном)
Пилова буря над Араією, 2000 рік

Ірак є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 89,86 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 35,25 тис. км² зрошуваних земель.

Гідрографічна мережа Іраку
Річка Тигр в Багдаді
Місцевість біля Євфрату
Система гребель на річках Іраку
Водосховище Тартар з космосу

Річки

Докладніше:

Річки країни належать басейну Перської затоки Індійського океану. Територією Іраку протікають дві найбільші річки Азії: Тигр та Євфрат, які зливаючись в нижній течії, утворюють рукав Шатт-ель-Араб.

Озера

Докладніше:

Болота

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Іраку (оцінка 2011 року):

придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 18,1 %,
- орні землі — 8,4 %,
- багаторічні насадження — 0,5 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 9,2 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,9 %;
інше — 80 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області; гори півнчного сходу — до цієї підобласті.

Див. також: Ссавці Іраку, Птахи Іраку та

Охорона природи

Докладніше:

Ірак є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD).

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: пилові й піщані бурі; повіді.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

урядова програма з осушення водно-болотних угідь в нижній течії Тигру й Євфрату загрожує знищенням місцевих біотопів, зменшенню біорізноманіття, змінює традиційний уклад життя місцевих болотних арабів;
недостатні запаси питної води;
спільний розвиток разом з Туреччиною водної системи Тигру і Євфрату;
забруднення повітря і вод;
деградацію земель (засолення) і ерозію ґрунтів;
спустелювання.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Іраку можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

Гірська північ і північний схід.
Верхня Месопотамія. Рівнина .
Нижня Месопотамія. Алювіальні рівнини межиріччя Тигру і Євфрату.
Пустельне плато. Сирійська пустеля південного заходу та Аравійська півдня.

Див. також:

Див. також

Західна Азія

Примітки

Iraq, Geography. Factbook.
Котляков В. М., 2006.
Поспелов Е. М., 2005.
Атлас світу, 2005.
Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Ірак // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
ФГАМ, 1964.
Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
Ірак // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

(рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
(рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
(рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
(рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
(рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
(рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Ірак // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
(рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
(рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Іраку

Вікісховище : Атлас Іраку.
Карти Іраку : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
Iraq : ( )[англ.] : [арх. 29 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Добірка публікацій про Ірак : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Іраку.

[FOOTNOTEIraqGeography._Factbook-1] Iraq, Geography. Factbook.

[FOOTNOTEКотляков_В._М.2006-2] Котляков В. М., 2006.

[FOOTNOTEПоспелов_Е._М.2005-3] Поспелов Е. М., 2005.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-4] Атлас світу, 2005.

[unclos-5] Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[unclos7-6] Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

[thetimenow-7] Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.

[ГЕС3-8] Ірак // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .

[FOOTNOTEАтлас._Географія_материків_і_океанів2014-9] Атлас. Географія материків і океанів, 2014.

[FOOTNOTEФГАМ1964-10] ФГАМ, 1964.

[WMO-members-11] Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.