Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі (ідентифікатор WWF: PA1325) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Західній Азії, на території Аравійського та Синайського півостровів.
 Блакитна лагуна в околицях міста Дахаб (Синай) | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | PA1325 |
| Межі | Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники Хвойні та широколистяні ліси Східного Середземномор'я Склерофітні луки та чагарники Сирії Месопотамська чагарникова пустеля Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії Пустелі та напівпустелі Оманської затоки |
| Площа, км² | 652 683 |
| Країни | Саудівська Аравія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ємен, Оман |
| Охороняється | 5 % |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон охоплює пустельні і напівпустельні райони, розташовані на заході і півдні Аравійського півострова, і простягається на 2000 км від Мертвого моря в Ізраїлі та Йорданії до Аденської затоки в Омані. Регіон також включає південні схили гір на півдні Синайського півострова та деякі внутрішні райони Аравійського півострова, зокрема гори [en] в Саудівській Аравії. Екорегіон є тісно пов'язаним з іншими подібними регіонами, розташованими в прибережних районах Червоного та Аравійського морів, Аденської, Перської та Оманської заток, від Нубії (Північно-Східної Африки) до Сінду в південному Пакистані. Більша частина внутрішніх районів Аравійського півострова входить до екорегіону Аравійської пустелі та сахарсько-аравійських склерофітних чагарників.
Екорегіон переважно представлений великими піщаними, гравійними або лавовими рівнинами, які місцями перемежовуються сухими долинами ваді, по яким час від часу протікають сезонні водні потоки. У деяких частинах регіону зустрічаються гірські масиви, основу яких складають граніти та пісковики, а на півдні Синайського півострова розташований великий гірський масив. У Йорданії розташований Ваді-Рам — мальовничий лабіринт із пісковикових скель і каньйонів. Гірський масив [en], розташований на крайньому північному заході Саудівської Аравії, поблизу Акабської затоки, включає 20 гір висотою понад 2000 м, найвищою з яких є Джебель-Файхан висотою 2549 м. Ця гора є достатньо високою, щоб взимку на ній лежав сніг.
В Омані екорегіон починається у западині Хукф поблизу півострова [cs]. Рухаючись на південь, він охоплює центральну частину плато [en]. Далі на південь і захід розташований педимент Дофар. Тут складна система ваді простягається на північ від північних схилів гір [en], поки не губиться в пісках пустелі Руб-ель-Халі. Далі, на північному сході Ємену, екорегіон включає в себе Ель-Махру та Хадрамаут, зокрема північну частину долини [ru], цього відомого своїм сільським господарством і давніми містами району. Далі екорегіон повертає на північ і тягнеться до кордону з Йорданією. Ця частина екорегіону характеризується досить одноманітними гравійними рівнинами, порослими рідкісною рослинністю. Подекуди ці рівнини переходяться у чорну [en], усіяну вулканічними валунами. Над рівнинами височіє кілька гірських хребтів, такі як [en] та Джабаль-Салма в околицях Хаіля, які по суті є округлими куполами з вивітреного граніту. Екорегіон включає прибережну пустелю Тігама на заході Саудівської Аравії, більшу частину гір [en] на північ від Мекки, а також східні схили гірських хребтів на південь від неї.
Прибережні рівнини і скелясті гори південного Синаю додають значного інтересу цьому екорегіону. Висота гори святої Катерини становить 2629 м, а її гладкі, майже вертикальні гранітні схили створюють вражаючий гірський пейзаж. Глибокі ущелини є помітними елементами навколишнього ландшафту, у деяких з цих ваді вода тече протягом всього року. Основу гір Синаю складають інтрузивні та вулканічні гірські породи, що належать до докембрійського фундамента.
Клімат
В межах екорегіону переважає пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена), що характеризується спекотним літом (30–35 °C) і більш холодною зимою (15–20 °C). В Центральному Омані середньорічна кількість опадів становить менше 50 мм, іноді опади там не випадають більш ніж 12 місяців поспіль. Кількість опадів у місті Ет-Таїф на заході Саудівської Аравії коливається від 50 до 100 мм, тоді як середньомісячна мінімальна та максимальна температура коливається від 2 до 21 °C та від 29 до 40 °C відповідно. В горах Синаю середньомісячна температура коливається від -10 до 2 °C взимку та від 17 до 19 °C влітку. Середньорічна кількість опадів там становить 45 мм, хоча на найвищих вершинах випадає більше опадів (100 мм) у вигляді дощу та снігу.
Флора
Рослинний покрив екорегіону є псевдосаваною — поодинокі розкидані дерева і великі кущі чергуються з невеликими кущами. Трав'янистий покрив рідкісний, переважно представлений ефемерними травами, які швидко виростають після сильного дощу, після чого в'януть під спекотним сонцем. У ваді рослинність більш густа через загалом вищий рівень вологості ґрунту. Характерними рослинами екорегіону є акації, зокрема зонтичні акації (Vachellia tortilis), [he] (Vachellia tortilis subsp. raddiana) та [sv] (Vachellia gerrardii), а також [en] (Ziziphus spina-christi), єгипетські бальзамові дерева (Balanites aegyptiaca), перські сальвадори (Salvadora persica), [en] (Moringa peregrina), [en] (Capparis decidua), синайські каперці (Capparis cartilaginea), [en] (Cordia sinensis), [en] (Calotropis procera) та війчаста ефедра (Ephedra foliata).
В пустельних районах на заході екорегіону домінують акації та чагарники саксаулу (Artemisia spp.), їжачника (Anabasis spp.) та колючого зизифуса (Ziziphus spina-christi). В долинах та на вершинах скель Ваді-Раму зустрічаються яловці (Juniperus spp.). На невеликих піщаних дюнах регіону ростуть багаторічні трави, зокрема [en] (Panicum turgidum) та різновид перлового проса Cenchrus divisus. На солончаках зустрічаються [en], [ar] та [ar]. На узбережжі Червоного моря зустрічаються мангрові зарості, де домінують білі мангри (Avicennia marina). Гори Джабаль-ель-Лауз становлять значний ботанічний інтерес. Тут росте кілька видів яловців та дикі їстівні фініки (Phoenix dactylifera). Це єдине місце в Аравії, де росте дикий мигдаль (Prunus dulcis) та одне з двох місць, де росте двоцвітий тюльпан (Tulipa biflora).
В південно-східній частині екорегіону, на рівнинах Оману, переважають зонтичні акації (Vachellia tortilis) та [en] (Vachellia flava). У ваді переважають реліктові дерева гаф (Prosopis cineraria). Серед трав'янистих рослин слід відзначити різні види [ru] (Stipagrostis spp.), зокрема сокотрійський селін (Stipagrostis sokotrana). У внутрішніх районах Дофару і Махри росте ладанне дерево (Boswellia sacra), національне дерево Оману, з якого отримують ладан. Цією ароматичною смолою торгували на півострові протягом тисячоліть, і колись вона коштувала більше, ніж на вагу золота.
Загалом рівнини центрального Оману є центром рослинного ендемізму — приблизно 35 % флори регіону є ендеміками. Значне флористичне різноманіття спостерігається на Синаї та на півночі Хіджазу, де росте 700 видів судинних рослин, з яких 35 видів є ендеміками.
Фауна
Серед характерних для екорегіону видів ссавців слід навести звичайного каракала (Caracal caracal), барханного кота (Felis margarita), піщану лисицю (Vulpes rueppellii), афганську лисицю (Vulpes cana), [en] (Canis lupus arabs), арабського медоїда (Mellivora capensis pumilio), капського дамана (Procavia capensis), ефіопського їжака (Paraechinus aethiopicus) та нубійського козла (Capra nubiana). Білі орикси (Oryx leucoryx) та аравійські піщані газелі (Gazella marica) майже вимерли внаслідок полювання на них, однак завдяки охоронним заходам їхнім популяціям вдалося відновитися. Також в регіоні зустрічаються рідкісні аравійські леопарди (Panthera pardus nimr).
Серед плазунів екорегіону слід відзначити пустельного варана (Varanus griseus), ендемічного оманського шипохвоста (Uromastyx thomasi) та [en] (Telescopus hoogstraali).
Екорегіон вирізняється багатою орнітофауною. У Національному парку Рас-Мухаммад, розташованому на крайньому півдні синайського півострова, було зафіксовано 241 вид гніздових та перелітних птахів. Восени тут зустрічається до 12 тисяч птахів, які мігрують з Європи до Африки через Червоне море. До таких видів належать рожеві пелікани (Pelecanus onocrotalus), чорні шуліки (Milvus migrans) та білі лелеки (Ciconia ciconia). На узбережжі Червоного моря в Саудівській Аравії мешкає велика популяція рідкісних сірих підсоколиків (Falco concolor). Гори Джабаль-ель-Лауз є єдиним місцем в Саудівській Аравії, де мешкають кремовогорлі кеклики (Alectoris chukar). В горах [en] зустрічаються східні джеки (Chlamydotis macqueenii), абісинські рябки (Pterocles lichtensteinii) та пустельні рябки (Pterocles exustus). Серед поширених на рівнинах Оману птахів слід відзначити плямистого лежня (Burhinus capensis) та рудоголового рябка (Pterocles coronatus).
Збереження
Природоохоронні території екорегіону включають Природний заповідник Ваді-Рам в Йорданії та Національний парк Рас-Мухаммад в Єгипті.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
- Vegetation of the Arabian Peninsula (edited by S.A. Ghazanfar, M. Fisher) (англ.). Процитовано 20 жовтня 2020.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- «Red Sea Nubo–Sindian tropical desert and semi-desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Red Sea-Arabian Desert Shrublands» — One Earth.
- «South Arabian Plains and Plateau Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Chervonomorskoyu priberezhnoyu pusteleyu Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli identifikator WWF PA1325 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Zahidnij Aziyi na teritoriyi Aravijskogo ta Sinajskogo pivostroviv Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Blakitna laguna v okolicyah mista Dahab Sinaj Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF PA1325 Mezhi Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Hvojni ta shirokolistyani lisi Shidnogo Seredzemnomor ya Sklerofitni luki ta chagarniki Siriyi Mesopotamska chagarnikova pustelya Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Pusteli ta napivpusteli Omanskoyi zatoki Plosha km 652 683 Krayini Saudivska Araviya Yegipet Izrayil Jordaniya Yemen Oman Ohoronyayetsya 5 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Landshaft Vadi Ram Jordaniya GeografiyaEkoregion ohoplyuye pustelni i napivpustelni rajoni roztashovani na zahodi i pivdni Aravijskogo pivostrova i prostyagayetsya na 2000 km vid Mertvogo morya v Izrayili ta Jordaniyi do Adenskoyi zatoki v Omani Region takozh vklyuchaye pivdenni shili gir na pivdni Sinajskogo pivostrova ta deyaki vnutrishni rajoni Aravijskogo pivostrova zokrema gori en v Saudivskij Araviyi Ekoregion ye tisno pov yazanim z inshimi podibnimi regionami roztashovanimi v priberezhnih rajonah Chervonogo ta Aravijskogo moriv Adenskoyi Perskoyi ta Omanskoyi zatok vid Nubiyi Pivnichno Shidnoyi Afriki do Sindu v pivdennomu Pakistani Bilsha chastina vnutrishnih rajoniv Aravijskogo pivostrova vhodit do ekoregionu Aravijskoyi pusteli ta saharsko aravijskih sklerofitnih chagarnikiv Ekoregion perevazhno predstavlenij velikimi pishanimi gravijnimi abo lavovimi rivninami yaki miscyami peremezhovuyutsya suhimi dolinami vadi po yakim chas vid chasu protikayut sezonni vodni potoki U deyakih chastinah regionu zustrichayutsya girski masivi osnovu yakih skladayut graniti ta piskoviki a na pivdni Sinajskogo pivostrova roztashovanij velikij girskij masiv U Jordaniyi roztashovanij Vadi Ram malovnichij labirint iz piskovikovih skel i kanjoniv Girskij masiv en roztashovanij na krajnomu pivnichnomu zahodi Saudivskoyi Araviyi poblizu Akabskoyi zatoki vklyuchaye 20 gir visotoyu ponad 2000 m najvishoyu z yakih ye Dzhebel Fajhan visotoyu 2549 m Cya gora ye dostatno visokoyu shob vzimku na nij lezhav snig V Omani ekoregion pochinayetsya u zapadini Hukf poblizu pivostrova cs Ruhayuchis na pivden vin ohoplyuye centralnu chastinu plato en Dali na pivden i zahid roztashovanij pediment Dofar Tut skladna sistema vadi prostyagayetsya na pivnich vid pivnichnih shiliv gir en poki ne gubitsya v piskah pusteli Rub el Hali Dali na pivnichnomu shodi Yemenu ekoregion vklyuchaye v sebe El Mahru ta Hadramaut zokrema pivnichnu chastinu dolini ru cogo vidomogo svoyim silskim gospodarstvom i davnimi mistami rajonu Dali ekoregion povertaye na pivnich i tyagnetsya do kordonu z Jordaniyeyu Cya chastina ekoregionu harakterizuyetsya dosit odnomanitnimi gravijnimi rivninami poroslimi ridkisnoyu roslinnistyu Podekudi ci rivnini perehodyatsya u chornu en usiyanu vulkanichnimi valunami Nad rivninami visochiye kilka girskih hrebtiv taki yak en ta Dzhabal Salma v okolicyah Hailya yaki po suti ye okruglimi kupolami z vivitrenogo granitu Ekoregion vklyuchaye priberezhnu pustelyu Tigama na zahodi Saudivskoyi Araviyi bilshu chastinu gir en na pivnich vid Mekki a takozh shidni shili girskih hrebtiv na pivden vid neyi Priberezhni rivnini i skelyasti gori pivdennogo Sinayu dodayut znachnogo interesu comu ekoregionu Visota gori svyatoyi Katerini stanovit 2629 m a yiyi gladki majzhe vertikalni granitni shili stvoryuyut vrazhayuchij girskij pejzazh Gliboki ushelini ye pomitnimi elementami navkolishnogo landshaftu u deyakih z cih vadi voda teche protyagom vsogo roku Osnovu gir Sinayu skladayut intruzivni ta vulkanichni girski porodi sho nalezhat do dokembrijskogo fundamenta KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena sho harakterizuyetsya spekotnim litom 30 35 C i bilsh holodnoyu zimoyu 15 20 C V Centralnomu Omani serednorichna kilkist opadiv stanovit menshe 50 mm inodi opadi tam ne vipadayut bilsh nizh 12 misyaciv pospil Kilkist opadiv u misti Et Tayif na zahodi Saudivskoyi Araviyi kolivayetsya vid 50 do 100 mm todi yak serednomisyachna minimalna ta maksimalna temperatura kolivayetsya vid 2 do 21 C ta vid 29 do 40 C vidpovidno V gorah Sinayu serednomisyachna temperatura kolivayetsya vid 10 do 2 C vzimku ta vid 17 do 19 C vlitku Serednorichna kilkist opadiv tam stanovit 45 mm hocha na najvishih vershinah vipadaye bilshe opadiv 100 mm u viglyadi doshu ta snigu FloraRoslinnij pokriv ekoregionu ye psevdosavanoyu poodinoki rozkidani dereva i veliki kushi cherguyutsya z nevelikimi kushami Trav yanistij pokriv ridkisnij perevazhno predstavlenij efemernimi travami yaki shvidko virostayut pislya silnogo doshu pislya chogo v yanut pid spekotnim soncem U vadi roslinnist bilsh gusta cherez zagalom vishij riven vologosti gruntu Harakternimi roslinami ekoregionu ye akaciyi zokrema zontichni akaciyi Vachellia tortilis he Vachellia tortilis subsp raddiana ta sv Vachellia gerrardii a takozh en Ziziphus spina christi yegipetski balzamovi dereva Balanites aegyptiaca perski salvadori Salvadora persica en Moringa peregrina en Capparis decidua sinajski kaperci Capparis cartilaginea en Cordia sinensis en Calotropis procera ta vijchasta efedra Ephedra foliata V pustelnih rajonah na zahodi ekoregionu dominuyut akaciyi ta chagarniki saksaulu Artemisia spp yizhachnika Anabasis spp ta kolyuchogo zizifusa Ziziphus spina christi V dolinah ta na vershinah skel Vadi Ramu zustrichayutsya yalovci Juniperus spp Na nevelikih pishanih dyunah regionu rostut bagatorichni travi zokrema en Panicum turgidum ta riznovid perlovogo prosa Cenchrus divisus Na solonchakah zustrichayutsya en ar ta ar Na uzberezhzhi Chervonogo morya zustrichayutsya mangrovi zarosti de dominuyut bili mangri Avicennia marina Gori Dzhabal el Lauz stanovlyat znachnij botanichnij interes Tut roste kilka vidiv yalovciv ta diki yistivni finiki Phoenix dactylifera Ce yedine misce v Araviyi de roste dikij migdal Prunus dulcis ta odne z dvoh misc de roste dvocvitij tyulpan Tulipa biflora V pivdenno shidnij chastini ekoregionu na rivninah Omanu perevazhayut zontichni akaciyi Vachellia tortilis ta en Vachellia flava U vadi perevazhayut reliktovi dereva gaf Prosopis cineraria Sered trav yanistih roslin slid vidznachiti rizni vidi ru Stipagrostis spp zokrema sokotrijskij selin Stipagrostis sokotrana U vnutrishnih rajonah Dofaru i Mahri roste ladanne derevo Boswellia sacra nacionalne derevo Omanu z yakogo otrimuyut ladan Ciyeyu aromatichnoyu smoloyu torguvali na pivostrovi protyagom tisyacholit i kolis vona koshtuvala bilshe nizh na vagu zolota Zagalom rivnini centralnogo Omanu ye centrom roslinnogo endemizmu priblizno 35 flori regionu ye endemikami Znachne floristichne riznomanittya sposterigayetsya na Sinayi ta na pivnochi Hidzhazu de roste 700 vidiv sudinnih roslin z yakih 35 vidiv ye endemikami FaunaSered harakternih dlya ekoregionu vidiv ssavciv slid navesti zvichajnogo karakala Caracal caracal barhannogo kota Felis margarita pishanu lisicyu Vulpes rueppellii afgansku lisicyu Vulpes cana en Canis lupus arabs arabskogo medoyida Mellivora capensis pumilio kapskogo damana Procavia capensis efiopskogo yizhaka Paraechinus aethiopicus ta nubijskogo kozla Capra nubiana Bili oriksi Oryx leucoryx ta aravijski pishani gazeli Gazella marica majzhe vimerli vnaslidok polyuvannya na nih odnak zavdyaki ohoronnim zahodam yihnim populyaciyam vdalosya vidnovitisya Takozh v regioni zustrichayutsya ridkisni aravijski leopardi Panthera pardus nimr Sered plazuniv ekoregionu slid vidznachiti pustelnogo varana Varanus griseus endemichnogo omanskogo shipohvosta Uromastyx thomasi ta en Telescopus hoogstraali Ekoregion viriznyayetsya bagatoyu ornitofaunoyu U Nacionalnomu parku Ras Muhammad roztashovanomu na krajnomu pivdni sinajskogo pivostrova bulo zafiksovano 241 vid gnizdovih ta perelitnih ptahiv Voseni tut zustrichayetsya do 12 tisyach ptahiv yaki migruyut z Yevropi do Afriki cherez Chervone more Do takih vidiv nalezhat rozhevi pelikani Pelecanus onocrotalus chorni shuliki Milvus migrans ta bili leleki Ciconia ciconia Na uzberezhzhi Chervonogo morya v Saudivskij Araviyi meshkaye velika populyaciya ridkisnih sirih pidsokolikiv Falco concolor Gori Dzhabal el Lauz ye yedinim miscem v Saudivskij Araviyi de meshkayut kremovogorli kekliki Alectoris chukar V gorah en zustrichayutsya shidni dzheki Chlamydotis macqueenii abisinski ryabki Pterocles lichtensteinii ta pustelni ryabki Pterocles exustus Sered poshirenih na rivninah Omanu ptahiv slid vidznachiti plyamistogo lezhnya Burhinus capensis ta rudogolovogo ryabka Pterocles coronatus ZberezhennyaPrirodoohoronni teritoriyi ekoregionu vklyuchayut Prirodnij zapovidnik Vadi Ram v Jordaniyi ta Nacionalnij park Ras Muhammad v Yegipti PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Vegetation of the Arabian Peninsula edited by S A Ghazanfar M Fisher angl Procitovano 20 zhovtnya 2020 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya Red Sea Nubo Sindian tropical desert and semi desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Red Sea Arabian Desert Shrublands One Earth South Arabian Plains and Plateau Desert One Earth