Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пустелі та напівпустелі Оманської затоки (ідентифікатор WWF: AT1306) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на сході Аравійського півострова, на території Оману та Об'єднаних Арабських Еміратів.
 Мис [en] в Омані | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1306 |
| Межі | Гірські рідколісся Аль-Хаджару Аравійська пустеля та сахарсько-аравійські склерофітні чагарники Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії Мангри дельти Інду та Аравійського моря |
| Площа, км² | 62 420 |
| Країни | Оман, Об'єднані Арабські Емірати |
| Охороняється | 1,58 % |
 Розташування екорегіону (червоним) | |
Географія
Екорегіон пустель та напівпустель Оманської затоки розташований на сході Аравійського півострова. Він простягається від півострова Мусандам на схід, охоплюючи прибережну рівнину в регіоні Ель-Батіна, розташовану між горами Аль-Хаджару та узбережжям Оманської затоки, де продовжується на схід повз Маскат, досягаючи узбережжя Аравійського моря в регіоні Еш-Шаркійя. Від мису [en] регіон повертає на південь уздовж узбережжя, де включає острів Масіра. Також екорегіон включає смугу суходолу у внутрішній частині Аравії, що тягнеться на південний захід від гір Хаджар.
Довжина рівнини Батіна становить 270 км, а її ширина коливається від 3 до 30 км. Ця рівнина є густо порізаною численними сухими долинами ваді, по яким з Аль-Хаджару до моря час від часу стікають сезонні водні потоки. Характерною рисою узбережжя Батіни є численні бухти, відомі як хори, в яких подекуди трапляються мангрові зарості, та які є важливими оселищами для птахів.
Рівнина, що тягнеться вздовж західних схилів Аль-Хаджару, вкрита шаром гравію, що утворився внаслідок ерозії гір, після того як вони сформувалися в пізньому еоцені та олігоцені. З геологічної точки зору ця рівнина предсталяє собою педимент з численними конусами виносу. З гір Хаджар на південний захід тягнуться численні ваді, що губляться в пісках пустель Руб-ель-Халі та Вахіба.
Клімат
В межах екорегіону переважає спекотний та посушливий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Клімат ОАЕ характеризується високими температурами (до 49 °C в липні), високою вологістю і малою кількістю опадів. Середньорічна кількість опадів на східному узбережжі ОАЕ становить 100-140 мм, а на гравійних рівнинах на захід від Хаджару — 100-120 мм. На західному узбережжі спостерігається найнижча середньорічна кількість опадів — менше 60 мм. Середньорічна кількість опадів на узбережжі Батіна в Омані становить 100 мм, більшість з яких випадає взимку, а кількість опадів, що випадають на рівнинах на захід від Хаджару є ще меншою.
Флора
На узбережжі Оманської затоки зустрічаються мулисті мілини, лагуна та мангрові болота, де домінують білі мангри (Avicennia marina). На прибережних рівнинах ростуть [en] (Ziziphus spina-christi), дерева гаф (Prosopis cineraria) та зонтичні акації (Vachellia tortilis). На схилах гір Хаджар, зокрема в гірських районах півострова Мусантам, ростуть [en] (Moringa peregrina), [en] (Ficus salicifolia), зонтичні акації (Vachellia tortilis) та арабський мигдаль (Prunus arabica). На узбережжі Батіна в Омані ростуть колючі склерофітні дерева, зокрема зонтичні акації (Vachellia tortilis), а на піщанихї ділянках — дерева гаф (Prosopis cineraria). На пляжах та на солончаках ростуть галофітні чагарники, а на посушливих галькових рівнинах на захід від гір Хаджар — акації.
Флора гір Мусандаму є подібною до флори Південного Ірану, розташованого на півночі через Перську затоку, ширина якої у найвужчому місці становить лише 50 км. Наявність в екорегіоні таких видів, як [az] (Artemisia sieberi), товстогілкова ефедра (Ephedra pachyclada) та астрагал [en], свідчить про те, що південь Іранського нагір'я є важливим центром походження гірської флори Східної Аравії.
Фауна
Екорегіон характеризується наздвичайно високим різноманіттям птахів — їх тут було зареєстровано понад 400 видів. Аравійський півострів лежить на шляху міграції з Азії до Африки, а численні лагуни, мулисті рівнини, хори та мангрові зарості, розташовані на берегах Перської та Оманської заток, є ідеальними місцями для гніздування птахів та пошуку їжі. В межах екорегіону розташовано 14 з 33 важливих орнітологічних територій (IBA) Оману та 11 з 20 територій ОАЕ. В затоці [en] гніздиться рідкісний ендемічний підвид білошийого альціона (Todiramphus chloris kalbaensis), популяція якого нараховує лише 44-55 пар. Також в ОАЕ мешкає значна частина популяції рідкісного перського баклана (Phalacrocorax nigrogularis). На скелястому вапняковому півострові [cs] в Аравійському морі зимують такі птахи, як євразійські кулики-сороки (Haematopus ostralegus), малі грицики (Limosa lapponica) та чорногруді побережники (Calidris alpina). На скелях поблизу міста [en] гніздяться сірі підсоколики (Falco concolor). а районі мису [en] шукають їжу океанники Вільсона (Oceanites oceanicus), що зимують біля берегів Оману.
Серед ссавців екорегіону слід візначити рідкісних аравійських тарів (Arabitragus jayakari) та аравійських леопардів (Panthera pardus nimr), популяція яких в регіоні нараховує менше 20 особин. В прибережних районах екорегіону відкладають яйця оливкові морські черепахи (Lepydochelys olivacea), зелені черепахи (Chelonia mydas) та бісси (Eretmochelys imbricata). На острові Масіра щороку відкладають яйця від 23 до 30 тисяч самиць довгоголових морських черепах (Caretta caretta). Масіранські скельні гекони (Pristurus masirahensis) є ендеміками цього острова.
Збереження
1,58 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] та [en] в ОАЕ.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Gulf of Oman desert and semi-desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Arabian-Persian Gulf Coastal Plain Desert» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pusteli ta napivpusteli Omanskoyi zatoki identifikator WWF AT1306 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na shodi Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Omanu ta Ob yednanih Arabskih Emirativ Pusteli ta napivpusteli Omanskoyi zatoki Mis en v Omani Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1306 Mezhi Girski ridkolissya Al Hadzharu Aravijska pustelya ta saharsko aravijski sklerofitni chagarniki Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Mangri delti Indu ta Aravijskogo morya Plosha km 62 420 Krayini Oman Ob yednani Arabski Emirati Ohoronyayetsya 1 58 Roztashuvannya ekoregionu chervonim GeografiyaEkoregion pustel ta napivpustel Omanskoyi zatoki roztashovanij na shodi Aravijskogo pivostrova Vin prostyagayetsya vid pivostrova Musandam na shid ohoplyuyuchi priberezhnu rivninu v regioni El Batina roztashovanu mizh gorami Al Hadzharu ta uzberezhzhyam Omanskoyi zatoki de prodovzhuyetsya na shid povz Maskat dosyagayuchi uzberezhzhya Aravijskogo morya v regioni Esh Sharkijya Vid misu en region povertaye na pivden uzdovzh uzberezhzhya de vklyuchaye ostriv Masira Takozh ekoregion vklyuchaye smugu suhodolu u vnutrishnij chastini Araviyi sho tyagnetsya na pivdennij zahid vid gir Hadzhar Dovzhina rivnini Batina stanovit 270 km a yiyi shirina kolivayetsya vid 3 do 30 km Cya rivnina ye gusto porizanoyu chislennimi suhimi dolinami vadi po yakim z Al Hadzharu do morya chas vid chasu stikayut sezonni vodni potoki Harakternoyu risoyu uzberezhzhya Batini ye chislenni buhti vidomi yak hori v yakih podekudi traplyayutsya mangrovi zarosti ta yaki ye vazhlivimi oselishami dlya ptahiv Rivnina sho tyagnetsya vzdovzh zahidnih shiliv Al Hadzharu vkrita sharom graviyu sho utvorivsya vnaslidok eroziyi gir pislya togo yak voni sformuvalisya v piznomu eoceni ta oligoceni Z geologichnoyi tochki zoru cya rivnina predstalyaye soboyu pediment z chislennimi konusami vinosu Z gir Hadzhar na pivdennij zahid tyagnutsya chislenni vadi sho gublyatsya v piskah pustel Rub el Hali ta Vahiba KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye spekotnij ta posushlivij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Klimat OAE harakterizuyetsya visokimi temperaturami do 49 C v lipni visokoyu vologistyu i maloyu kilkistyu opadiv Serednorichna kilkist opadiv na shidnomu uzberezhzhi OAE stanovit 100 140 mm a na gravijnih rivninah na zahid vid Hadzharu 100 120 mm Na zahidnomu uzberezhzhi sposterigayetsya najnizhcha serednorichna kilkist opadiv menshe 60 mm Serednorichna kilkist opadiv na uzberezhzhi Batina v Omani stanovit 100 mm bilshist z yakih vipadaye vzimku a kilkist opadiv sho vipadayut na rivninah na zahid vid Hadzharu ye she menshoyu FloraNa uzberezhzhi Omanskoyi zatoki zustrichayutsya mulisti milini laguna ta mangrovi bolota de dominuyut bili mangri Avicennia marina Na priberezhnih rivninah rostut en Ziziphus spina christi dereva gaf Prosopis cineraria ta zontichni akaciyi Vachellia tortilis Na shilah gir Hadzhar zokrema v girskih rajonah pivostrova Musantam rostut en Moringa peregrina en Ficus salicifolia zontichni akaciyi Vachellia tortilis ta arabskij migdal Prunus arabica Na uzberezhzhi Batina v Omani rostut kolyuchi sklerofitni dereva zokrema zontichni akaciyi Vachellia tortilis a na pishanihyi dilyankah dereva gaf Prosopis cineraria Na plyazhah ta na solonchakah rostut galofitni chagarniki a na posushlivih galkovih rivninah na zahid vid gir Hadzhar akaciyi Flora gir Musandamu ye podibnoyu do flori Pivdennogo Iranu roztashovanogo na pivnochi cherez Persku zatoku shirina yakoyi u najvuzhchomu misci stanovit lishe 50 km Nayavnist v ekoregioni takih vidiv yak az Artemisia sieberi tovstogilkova efedra Ephedra pachyclada ta astragal en svidchit pro te sho pivden Iranskogo nagir ya ye vazhlivim centrom pohodzhennya girskoyi flori Shidnoyi Araviyi FaunaEkoregion harakterizuyetsya nazdvichajno visokim riznomanittyam ptahiv yih tut bulo zareyestrovano ponad 400 vidiv Aravijskij pivostriv lezhit na shlyahu migraciyi z Aziyi do Afriki a chislenni laguni mulisti rivnini hori ta mangrovi zarosti roztashovani na beregah Perskoyi ta Omanskoyi zatok ye idealnimi miscyami dlya gnizduvannya ptahiv ta poshuku yizhi V mezhah ekoregionu roztashovano 14 z 33 vazhlivih ornitologichnih teritorij IBA Omanu ta 11 z 20 teritorij OAE V zatoci en gnizditsya ridkisnij endemichnij pidvid biloshijogo alciona Todiramphus chloris kalbaensis populyaciya yakogo narahovuye lishe 44 55 par Takozh v OAE meshkaye znachna chastina populyaciyi ridkisnogo perskogo baklana Phalacrocorax nigrogularis Na skelyastomu vapnyakovomu pivostrovi cs v Aravijskomu mori zimuyut taki ptahi yak yevrazijski kuliki soroki Haematopus ostralegus mali griciki Limosa lapponica ta chornogrudi poberezhniki Calidris alpina Na skelyah poblizu mista en gnizdyatsya siri pidsokoliki Falco concolor a rajoni misu en shukayut yizhu okeanniki Vilsona Oceanites oceanicus sho zimuyut bilya beregiv Omanu Sered ssavciv ekoregionu slid viznachiti ridkisnih aravijskih tariv Arabitragus jayakari ta aravijskih leopardiv Panthera pardus nimr populyaciya yakih v regioni narahovuye menshe 20 osobin V priberezhnih rajonah ekoregionu vidkladayut yajcya olivkovi morski cherepahi Lepydochelys olivacea zeleni cherepahi Chelonia mydas ta bissi Eretmochelys imbricata Na ostrovi Masira shoroku vidkladayut yajcya vid 23 do 30 tisyach samic dovgogolovih morskih cherepah Caretta caretta Masiranski skelni gekoni Pristurus masirahensis ye endemikami cogo ostrova Zberezhennya1 58 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en v OAE PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Gulf of Oman desert and semi desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Arabian Persian Gulf Coastal Plain Desert One Earth