Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські рідколісся Аль-Хаджару (ідентифікатор WWF: AT0801) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в горах Аль-Хаджар на сході Аравійського півострова, на території Оману та Об'єднаних Арабських Еміратів.
 Ландшафт гори Еш-Шамс (Оман) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | AT0801 |
| Межі | Пустелі та напівпустелі Оманської затоки |
| Площа, км² | 25 604 |
| Країни | Оман, Об'єднані Арабські Емірати |
| Охороняється | 1,27 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Гори Хаджар розташовані на сході Аравійського півострова. Вони тягнуться з північного заходу на південний схід через території Оману та ОАЕ, паралельно узбережжю Оманської затоки, утворюючи дугу довжиною 500 км. Навколишні території, зокрема регіон Ель-Батіна, розташований між горами і затокою, належать до екорегіону пустель та напівпустель Оманської затоки.
Аль-Хаджар-аль-Гарбі, або Західний Хаджар, простягається від півострова Мусандам на крайньому північному сході Аравії, через східні емірати ОАЕ до північного Оману. Аль-Хаджар-аш-Шаркі, або Східний Хаджар, тягнеться на схід до мису [en], крайньої східної точки Оману та всієї Аравії. Західний і Східний Хаджар розділяє долина Самаїл. Вапнякові масиви Еш-Шамс та [en], висотою 2997 м та 2980 м відповідно, є найвищими вершинами Західного Хаджару та Хаджару загалом. Висота найвищої гори Східного Хаджара становить 2152 м.
Гори Хаджар переважно складаються з крейдових вапняків. Подекуди зустрічаються відслонення метаморфічних і магматичних порід, зокрема сіро-коричневих офіолітів.
Клімат
В екорегіоні переважає посушливий і спекотний пустельний клімат, який значно різниться залежно від висоти над рівнем моря. На низьких висотах середня температура становить 23,5 °C, а влітку вона можна сягати 40 °C. На вершині гори Еш-Шамс середня температура становить 15 °C, взимку час від часу трапляються морози. Середньорічна кількість опадів в передгір'ях становить лише близько 75 мм, на вершинах гір — 300-350 мм. Взимку в горах Хаджар трапляються грози, дощі, часом град і сніг, особливо на великих висотах. З квітня по вересень також трапляються грози, викликані мусонами, що дмуть з Індійського океану.
Флора
Основними рослинними угрупованнями є чагарники та рідколісся. Флора регіону змінюється залежно від висоти над рівнем моря та рельєфу.
На висоті від 1100 до 2500 м над рівнем моря поширені рідколісся, основу яких складають [en] (Olea europaea subsp. cuspidata), [en] (Sideroxylon mascatense) та [en] (Dodonaea viscosa). У сухих долинах ваді, по яким час від часу течуть сезонні водні потоки, ростуть [en] (Ziziphus spina-christi), дерева гаф (Prosopis cineraria), зонтичні акації (Vachellia tortilis), [en] (Ficus salicifolia) та інші види фікусів (Ficus spp.). На стрімких гірських схилах переважає [en] (Euphorbia larica), а також ростуть зонтичні акації (Vachellia tortilis), [sv] (Vachellia gerrardii) та [he] (Periploca aphylla).
На висоті від 2100 до 3000 м над рівнем моря ростуть високогірні рідколісся, де переважає зарафшанський яловець (Juniperus seravschanica), іноді разом з африканськими маслинами (Olea europaea subsp. cuspidata).
На півострові Мусандам у напіввічнозелених лісах на висоті понад 1300 м над рівнем моря раніше домінував оманський сідероксилон (Sideroxylon mascatense), однак наразі там зустрічаються деградовані ліси, де переважає широколиста додонія (Dodonaea viscosa). На висоті від 1800 до 2000 м над рівнем моря поширені ліси, основу яких складає арабський мигдаль (Prunus arabica) та товстогілкова ефедра (Ephedra pachyclada). В підліску цих лісів ростуть густі чагарники полину [az] (Artemisia sieberi).
Для гір Хаджар характерне високе флористичне біорізноманіття та вищій рівень ендемізму, порівняно з навколишніми передгір'ями та рівнинами. Серед ендемічних та майже ендемічних видів слід відзначити [sv], [ar], [sv], [sv], [sv], [en], [sv], [sv], [ceb], [sv], [ceb], [sv] та [sv]. Серед інших, більш поширених видів, слід відзначити [sv], [ar], [en], [sv], Salvia macilenta, [pl], [ar], [sv], [sv], [sv], [sv], [sv] та Pluchea arabica.
Загалом в горах Північного Хаджару, зокрема на півострові Мусандам, росте 60 % із 1204 видів судинних рослин Оману, з яких 16 таксонів є ендемічними для цієї країни. Високогірна флора регіону є спорідненою з гірською флорою південно-західного Ірану та навколишніх територій. Рослинні угруповання Південного Ірану, де домінує молочай Euphorbia larica, є дуже подібними до чагарникових угруповань, що ростуть на схилах Ель-Ахдару. Оливково-сідероксилонові рідколісся, що ростуть на схилах цієї гори на висоті від 1350 до 2300 м над рівнем моря, мають флористичний еквівалент у східному Афганістані. На думку ботаніків, існування ялівцевих та інших рослинних угруповань в горах Аль-Хаджару може бути пов'язане з тим, що ці рослини потрапили до Східної Аравії з південно-східного Ірану через Перську затоку. Існують свідчення того, що в минулому рівень моря впав на 120 м нижче нинішнього рівня, в результаті чого між Іраном та Аравією утворився сухопутний міст.
Африканські флористичні елементи також присутні в горах Аль-Хаджар, що вказує на зв'язок Аравії та Східної Африки протягом третинного періоду. Прикладом є різновид ріжкового дерева [en], що є ендеміком високогір'ів Східного Хаджару, однак інший підвид цього виду зустрічається в Сомалі.
Фауна
В екорегіоні мешкають рідкісні аравійські газелі (Gazella arabica) та [en] (Canis lupus arabs), а також смугасті гієни (Hyaena hyaena), степові коти (Felis lybica lybica), звичайні каракали (Caracal caracal) та афганські лисиці (Vulpes cana). В горах Аль-Хаджару мешкають рідкісні ендемічні аравійські тари (Arabitragus jayakari), популяція яких становить близько 2250 дорослих особин. Раніше тут також зустрічалися аравійські леопарди (Panthera pardus nimr), однак вони вимерли в 1970-х роках внаслідок переслідування людиною.
В горах Хаджар зустрічається низка ендемічних видів ящірок. Серед них слід відзначити еміратського листопалого гекона (Asaccus caudivolvulus), листопалого гекона Галлахера (Asaccus gallagheri), оманського скельного гекона (Pristurus celerrimus), оманську ящірку Джаякара (Omanosaura jayakari) та синьохвосту оманську ящірку (Omanosaura cyanura). Ендеміками гір Оману є гірські листопалі гекони (Asaccus montanus), плоскоморді листопалі гекони (Asaccus platyrhynchus) та скельні гекони Ваді-Харрар (Pristurus gallagheri).
На горі Ель-Ахдар було зареєстровано 71 вид птахів, з яких 28 видів є осілими, а 41 вид — мігруючими. Серед місцевих видів слід відзначити чорноголового кеклика (Alectoris melanocephala), аравійську куріпку (Ammoperdix heyi), булану сплюшку (Otus brucei), білогруду кам'янку (Oenanthe monacha), чорноголову кам'янку (Oenanthe alboniger), довгодзьобого щеврика (Anthus similis) та рідкісного африканського грифа (Torgos tracheliotus).
Збереження
Екорегіону загрожує перевипас верблюдів, кіз і здичавілих ослів. Надмірний випас худоби обмежив здатність ялівцевих лісів до відновлення.
1,27 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Природний заповідник Аль-Сарен, Мальовничий заповідник Аль-Джабаль-Аль-Ахдар та [en] в Омані, а також [en] в ОАЕ.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Al Hajar montane woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Al-Hajar Foothill Xeric Woodlands and Shrublands» — One Earth.
- «Al-Hajar Montane Woodlands and Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski ridkolissya Al Hadzharu identifikator WWF AT0801 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v gorah Al Hadzhar na shodi Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Omanu ta Ob yednanih Arabskih Emirativ 2 Girski ridkolissya Al Hadzharu Landshaft gori Esh Shams Oman Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF AT0801 Mezhi Pusteli ta napivpusteli Omanskoyi zatoki Plosha km 25 604 Krayini Oman Ob yednani Arabski Emirati Ohoronyayetsya 1 27 1 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Gori Hadzhar roztashovani na shodi Aravijskogo pivostrova Voni tyagnutsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid cherez teritoriyi Omanu ta OAE paralelno uzberezhzhyu Omanskoyi zatoki utvoryuyuchi dugu dovzhinoyu 500 km Navkolishni teritoriyi zokrema region El Batina roztashovanij mizh gorami i zatokoyu nalezhat do ekoregionu pustel ta napivpustel Omanskoyi zatoki Al Hadzhar al Garbi abo Zahidnij Hadzhar prostyagayetsya vid pivostrova Musandam na krajnomu pivnichnomu shodi Araviyi cherez shidni emirati OAE do pivnichnogo Omanu Al Hadzhar ash Sharki abo Shidnij Hadzhar tyagnetsya na shid do misu Ras al Hadd en krajnoyi shidnoyi tochki Omanu ta vsiyeyi Araviyi Zahidnij i Shidnij Hadzhar rozdilyaye dolina Samayil Vapnyakovi masivi Esh Shams ta El Ahdar en visotoyu 2997 m ta 2980 m vidpovidno ye najvishimi vershinami Zahidnogo Hadzharu ta Hadzharu zagalom Visota najvishoyi gori Shidnogo Hadzhara stanovit 2152 m Gori Hadzhar perevazhno skladayutsya z krejdovih vapnyakiv Podekudi zustrichayutsya vidslonennya metamorfichnih i magmatichnih porid zokrema siro korichnevih ofiolitiv Klimatred V ekoregioni perevazhaye posushlivij i spekotnij pustelnij klimat yakij znachno riznitsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya Na nizkih visotah serednya temperatura stanovit 23 5 C a vlitku vona mozhna syagati 40 C Na vershini gori Esh Shams serednya temperatura stanovit 15 C vzimku chas vid chasu traplyayutsya morozi Serednorichna kilkist opadiv v peredgir yah stanovit lishe blizko 75 mm na vershinah gir 300 350 mm Vzimku v gorah Hadzhar traplyayutsya grozi doshi chasom grad i snig osoblivo na velikih visotah Z kvitnya po veresen takozh traplyayutsya grozi viklikani musonami sho dmut z Indijskogo okeanu Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ye chagarniki ta ridkolissya Flora regionu zminyuyetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya ta relyefu Na visoti vid 1100 do 2500 m nad rivnem morya poshireni ridkolissya osnovu yakih skladayut afrikanski maslini en Olea europaea subsp cuspidata omanski sideroksiloni en Sideroxylon mascatense ta shirokolisti dodoniyi en Dodonaea viscosa U suhih dolinah vadi po yakim chas vid chasu techut sezonni vodni potoki rostut kolyuchi zizifusi en Ziziphus spina christi dereva gaf Prosopis cineraria zontichni akaciyi Vachellia tortilis vonderbomi en Ficus salicifolia ta inshi vidi fikusiv Ficus spp Na strimkih girskih shilah perevazhaye larskij molochaj en Euphorbia larica a takozh rostut zontichni akaciyi Vachellia tortilis sivi akaciyi sv Vachellia gerrardii ta bezlisti obvijniki he Periploca aphylla Na visoti vid 2100 do 3000 m nad rivnem morya rostut visokogirni ridkolissya de perevazhaye zarafshanskij yalovec Juniperus seravschanica inodi razom z afrikanskimi maslinami Olea europaea subsp cuspidata Na pivostrovi Musandam u napivvichnozelenih lisah na visoti ponad 1300 m nad rivnem morya ranishe dominuvav omanskij sideroksilon Sideroxylon mascatense odnak narazi tam zustrichayutsya degradovani lisi de perevazhaye shirokolista dodoniya Dodonaea viscosa Na visoti vid 1800 do 2000 m nad rivnem morya poshireni lisi osnovu yakih skladaye arabskij migdal Prunus arabica ta tovstogilkova efedra Ephedra pachyclada V pidlisku cih lisiv rostut gusti chagarniki polinu polinu Zibera az Artemisia sieberi Dlya gir Hadzhar harakterne visoke floristichne bioriznomanittya ta vishij riven endemizmu porivnyano z navkolishnimi peredgir yami ta rivninami Sered endemichnih ta majzhe endemichnih vidiv slid vidznachiti Herniaria maskatensis sv Pteropyrum scoparium ar Rumex limoniastrum sv Dionysia mira sv Tephrosia haussknechtii sv Searsia aucheri en Polygala mascatensis sv Convolvulus ulicinus sv Teucrium mascatense ceb Verbascum akdarense sv Iphiona horrida ceb Schweinfurthia imbricata sv ta Ziziphus hajarensis sv Sered inshih bilsh poshirenih vidiv slid vidznachiti Limonium axillare sv Ochradenus aucheri ar Sideroxylon mascatense en Convolvulus virgatus sv Salvia macilenta Viola cinerea pl Cometes surattensis ar Capparis mucronifolia sv Cleome rupicola sv Ebenus stellata sv Taverniera cuneifolia sv Barleria aucheriana sv ta Pluchea arabica Zagalom v gorah Pivnichnogo Hadzharu zokrema na pivostrovi Musandam roste 60 iz 1204 vidiv sudinnih roslin Omanu z yakih 16 taksoniv ye endemichnimi dlya ciyeyi krayini Visokogirna flora regionu ye sporidnenoyu z girskoyu floroyu pivdenno zahidnogo Iranu ta navkolishnih teritorij Roslinni ugrupovannya Pivdennogo Iranu de dominuye molochaj Euphorbia larica ye duzhe podibnimi do chagarnikovih ugrupovan sho rostut na shilah El Ahdaru Olivkovo sideroksilonovi ridkolissya sho rostut na shilah ciyeyi gori na visoti vid 1350 do 2300 m nad rivnem morya mayut floristichnij ekvivalent u shidnomu Afganistani Na dumku botanikiv isnuvannya yalivcevih ta inshih roslinnih ugrupovan v gorah Al Hadzharu mozhe buti pov yazane z tim sho ci roslini potrapili do Shidnoyi Araviyi z pivdenno shidnogo Iranu cherez Persku zatoku Isnuyut svidchennya togo sho v minulomu riven morya vpav na 120 m nizhche ninishnogo rivnya v rezultati chogo mizh Iranom ta Araviyeyu utvorivsya suhoputnij mist Afrikanski floristichni elementi takozh prisutni v gorah Al Hadzhar sho vkazuye na zv yazok Araviyi ta Shidnoyi Afriki protyagom tretinnogo periodu Prikladom ye riznovid rizhkovogo dereva Ceratonia oreothauma ssp oreothauma en sho ye endemikom visokogir iv Shidnogo Hadzharu odnak inshij pidvid cogo vidu zustrichayetsya v Somali Faunared V ekoregioni meshkayut ridkisni aravijski gazeli Gazella arabica ta aravijski vovki en Canis lupus arabs a takozh smugasti giyeni Hyaena hyaena stepovi koti Felis lybica lybica zvichajni karakali Caracal caracal ta afganski lisici Vulpes cana V gorah Al Hadzharu meshkayut ridkisni endemichni aravijski tari Arabitragus jayakari populyaciya yakih stanovit blizko 2250 doroslih osobin Ranishe tut takozh zustrichalisya aravijski leopardi Panthera pardus nimr odnak voni vimerli v 1970 h rokah vnaslidok peresliduvannya lyudinoyu V gorah Hadzhar zustrichayetsya nizka endemichnih vidiv yashirok Sered nih slid vidznachiti emiratskogo listopalogo gekona Asaccus caudivolvulus listopalogo gekona Gallahera Asaccus gallagheri omanskogo skelnogo gekona Pristurus celerrimus omansku yashirku Dzhayakara Omanosaura jayakari ta sinohvostu omansku yashirku Omanosaura cyanura Endemikami gir Omanu ye girski listopali gekoni Asaccus montanus ploskomordi listopali gekoni Asaccus platyrhynchus ta skelni gekoni Vadi Harrar Pristurus gallagheri Na gori El Ahdar bulo zareyestrovano 71 vid ptahiv z yakih 28 vidiv ye osilimi a 41 vid migruyuchimi Sered miscevih vidiv slid vidznachiti chornogolovogo keklika Alectoris melanocephala aravijsku kuripku Ammoperdix heyi bulanu splyushku Otus brucei bilogrudu kam yanku Oenanthe monacha chornogolovu kam yanku Oenanthe alboniger dovgodzobogo shevrika Anthus similis ta ridkisnogo afrikanskogo grifa Torgos tracheliotus Zberezhennyared Ekoregionu zagrozhuye perevipas verblyudiv kiz i zdichavilih osliv Nadmirnij vipas hudobi obmezhiv zdatnist yalivcevih lisiv do vidnovlennya 1 27 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Prirodnij zapovidnik Al Saren Malovnichij zapovidnik Al Dzhabal Al Ahdar ta Nacionalnij park Al Sulayil en v Omani a takozh Girskij zapovidnik Hatta en v OAE Primitkired Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannyared Al Hajar montane woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Al Hajar Foothill Xeric Woodlands and Shrublands One Earth Al Hajar Montane Woodlands and Shrublands One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Girski ridkolissya Al Hadzharu amp oldid 41715672