Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії або Прибережна туманна пустеля Аравійського півострова (ідентифікатор WWF: AT1302) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в прибережних районах на південному заході і півдні Аравійського півострова, на території Саудівської Аравії, Ємену та Оману.
Узбережжя Тігами в Ємені | |
Екозона | Афротропіка |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | AT1302 |
Межі | Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії Туманні рідколісся, чагарники та дюни Південної Аравії |
Площа, км² | 44 262 |
Країни | Саудівська Аравія, Ємен, Оман |
Охороняється | 604 км² (1 %) |
Розташування екорегіону (червоним) |
Географія
Екорегіон прибережних склерофітних чагарників Південно-Західної Аравії розташований у вузькій смузі прибережних районів на південному заході і півдні Аравії, що омиваються водами Червоного і Аравійського морів та Аденської затоки. Він охоплює південну частину прибережної пустелі Тігама, розташовану на південному заході Саудівської Аравії та заході Ємену, та більшу частину південно-західного узбережжя Ємену, де включає території на відстані до 20-50 км від узбережжя. Також він включає територію, розташовану між горами в єменському регіоні Хадрамаута та узбережжям, територію між горами [en] на заході Оману та узбережжям, а також деякі острови в Червоному морі, зокрема острови Фарасан, Ханіш та Камаран.
В глибині півострова екорегіон переходить у червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі та савану передгір'їв Південно-Західної Аравії. Гірські райони на південному узбережжі Аравії, зокрема Дофар та гори Хадрамаута, що перебувають під значним зволожуючим впливом південно-західних мусонів, які приносять дощі і тумани, виділяють у окремий екорегіон туманних рідколісь, чагарників та дюн Південної Аравії.
Клімат
Клімат регіону загалом характеризується як пустельний (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна температура становить близько 30 °C, влітку вона часто перевищує 40 °C. Опадів мало, однак на відміну від гіперпосушливої Аравійської пустелі в глибині півострова, де вологість дуже низька, прибережні райони Аравії є більш вологими. В межах екорегіону середньорічна кількість опадів коливається від 50 до 200 мм. Тут відчувається вплив південно-західних мусонів, відомих як [en], які приносять дощі наприкінці літа та навесні, що призводять до раптових повеней.
Флора і фауна
На прибережних кам'янистих рівнинах та у піщаних ваді ростуть різноманітні галофітні та ксерофітні рослини, а також рідколісся, де переважають акації з роду [en] та комміфори (Commiphora spp.). Тут зустрічаються [en] (Senegalia senegal), [en] (Hyphaene thebaica) та чагарники тамариксу (Tamarix spp.). На південних схилах гір Дофар ростуть ендемічні [en] (Anogeissus dhofarica), а на південних схилах гір [arz] в Ємені — [en] (Euphorbia balsamifera).
В прибережних районах пустелі Тігана зустрічаються піщані пляжі, солончаки, відомі як себха, та вати. Тут зустрічаються мангрові зарості, де домінують білі мангри (Avicennia marina). Далі від узбережжя, серед кам'янистих рівнин, перерізаних ваді, зустрічаються акацієво-комміфорові рідколісся.
Серед ссавців регіону слід відзначити білого орикса (Oryx leucoryx), який був реінтродукований після значного скорочення популяції, аравійську газель (Gazella arabica) та нубійського козла (Capra nubiana). На островах Фарасан мешкає близько 1000 аравійських газелей, а загалом їхня популяція в Саудівській Аравії становить близько 1500-1700 особин. В прибережних районах Аравії зустрічаються такі хижаки, як звичайні каракали (Caracal caracal schmitzi), рідкісні [en] (Canis lupus arabs) та смугасті гієни (Hyaena hyaena). На морському узбережжі можна побачити зелену черепаху (Chelonia mydas) та біссу (Eretmochelys imbricata), що перебувають під загрозою зникнення.
Узбережжя Південно-Західної Аравії та прибережні острови є дуже важливим місцем для гніздування численних морських птахів. Серед них слід відзначити крабоїда (Dromas ardeola), каріамуріанського буревісника (Puffinus persicus), червонодзьобого фаетона (Phaethon aethereus), білочереву сулу (Sula leucogaster), аденського мартина (Ichthyaetus hemprichii), червономорського мартина (Larus leucophthalmus), бенгальського крячка (Thalasseus bengalensis) та аравійського крячка (Sterna repressa). Загалом на архіпелазі Фарасан було зареєстровано 125 видів птахів, серед яких близько 68 % є мігруючими.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 604 км², або 1 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Національний морський парк островів Зукур та Морський парк Рас-Іса в Ємені, а також Природний заповідник островів Фарасан в Саудівській Аравії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Arabian Peninsula coastal fog desert». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Southwest Arabian Coastal Xeric Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi abo Priberezhna tumanna pustelya Aravijskogo pivostrova identifikator WWF AT1302 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v priberezhnih rajonah na pivdennomu zahodi i pivdni Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Saudivskoyi Araviyi Yemenu ta Omanu Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Uzberezhzhya Tigami v Yemeni Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1302 Mezhi Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Tumanni ridkolissya chagarniki ta dyuni Pivdennoyi Araviyi Plosha km 44 262 Krayini Saudivska Araviya Yemen Oman Ohoronyayetsya 604 km 1 Roztashuvannya ekoregionu chervonim GeografiyaEkoregion priberezhnih sklerofitnih chagarnikiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi roztashovanij u vuzkij smuzi priberezhnih rajoniv na pivdennomu zahodi i pivdni Araviyi sho omivayutsya vodami Chervonogo i Aravijskogo moriv ta Adenskoyi zatoki Vin ohoplyuye pivdennu chastinu priberezhnoyi pusteli Tigama roztashovanu na pivdennomu zahodi Saudivskoyi Araviyi ta zahodi Yemenu ta bilshu chastinu pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Yemenu de vklyuchaye teritoriyi na vidstani do 20 50 km vid uzberezhzhya Takozh vin vklyuchaye teritoriyu roztashovanu mizh gorami v yemenskomu regioni Hadramauta ta uzberezhzhyam teritoriyu mizh gorami en na zahodi Omanu ta uzberezhzhyam a takozh deyaki ostrovi v Chervonomu mori zokrema ostrovi Farasan Hanish ta Kamaran V glibini pivostrova ekoregion perehodit u chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli ta savanu peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Girski rajoni na pivdennomu uzberezhzhi Araviyi zokrema Dofar ta gori Hadramauta sho perebuvayut pid znachnim zvolozhuyuchim vplivom pivdenno zahidnih musoniv yaki prinosyat doshi i tumani vidilyayut u okremij ekoregion tumannih ridkolis chagarnikiv ta dyun Pivdennoyi Araviyi KlimatKlimat regionu zagalom harakterizuyetsya yak pustelnij BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna temperatura stanovit blizko 30 C vlitku vona chasto perevishuye 40 C Opadiv malo odnak na vidminu vid giperposushlivoyi Aravijskoyi pusteli v glibini pivostrova de vologist duzhe nizka priberezhni rajoni Araviyi ye bilsh vologimi V mezhah ekoregionu serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 50 do 200 mm Tut vidchuvayetsya vpliv pivdenno zahidnih musoniv vidomih yak en yaki prinosyat doshi naprikinci lita ta navesni sho prizvodyat do raptovih povenej Flora i faunaNa priberezhnih kam yanistih rivninah ta u pishanih vadi rostut riznomanitni galofitni ta kserofitni roslini a takozh ridkolissya de perevazhayut akaciyi z rodu en ta kommifori Commiphora spp Tut zustrichayutsya en Senegalia senegal en Hyphaene thebaica ta chagarniki tamariksu Tamarix spp Na pivdennih shilah gir Dofar rostut endemichni en Anogeissus dhofarica a na pivdennih shilah gir arz v Yemeni en Euphorbia balsamifera V priberezhnih rajonah pusteli Tigana zustrichayutsya pishani plyazhi solonchaki vidomi yak sebha ta vati Tut zustrichayutsya mangrovi zarosti de dominuyut bili mangri Avicennia marina Dali vid uzberezhzhya sered kam yanistih rivnin pererizanih vadi zustrichayutsya akaciyevo kommiforovi ridkolissya Sered ssavciv regionu slid vidznachiti bilogo oriksa Oryx leucoryx yakij buv reintrodukovanij pislya znachnogo skorochennya populyaciyi aravijsku gazel Gazella arabica ta nubijskogo kozla Capra nubiana Na ostrovah Farasan meshkaye blizko 1000 aravijskih gazelej a zagalom yihnya populyaciya v Saudivskij Araviyi stanovit blizko 1500 1700 osobin V priberezhnih rajonah Araviyi zustrichayutsya taki hizhaki yak zvichajni karakali Caracal caracal schmitzi ridkisni en Canis lupus arabs ta smugasti giyeni Hyaena hyaena Na morskomu uzberezhzhi mozhna pobachiti zelenu cherepahu Chelonia mydas ta bissu Eretmochelys imbricata sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Uzberezhzhya Pivdenno Zahidnoyi Araviyi ta priberezhni ostrovi ye duzhe vazhlivim miscem dlya gnizduvannya chislennih morskih ptahiv Sered nih slid vidznachiti kraboyida Dromas ardeola kariamurianskogo burevisnika Puffinus persicus chervonodzobogo faetona Phaethon aethereus bilocherevu sulu Sula leucogaster adenskogo martina Ichthyaetus hemprichii chervonomorskogo martina Larus leucophthalmus bengalskogo kryachka Thalasseus bengalensis ta aravijskogo kryachka Sterna repressa Zagalom na arhipelazi Farasan bulo zareyestrovano 125 vidiv ptahiv sered yakih blizko 68 ye migruyuchimi ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 604 km abo 1 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij morskij park ostroviv Zukur ta Morskij park Ras Isa v Yemeni a takozh Prirodnij zapovidnik ostroviv Farasan v Saudivskij Araviyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Arabian Peninsula coastal fog desert Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southwest Arabian Coastal Xeric Shrublands One Earth