Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туманні рідколісся, чагарники та дюни Південної Аравії — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований на півдні Аравійського півострова, на території Ємену та Оману.
 Туманне рідколісся в горах [en], поблизу оманського міста Салала | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Межі | Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі |
| Площа, км² | 19 913 |
| Країни | Ємен, Оман |
| Охороняється | 685 км² (3 %) |
Географія
Екорегіон туманних рідколісь, чагарників та дюн Південної Аравії охоплює чотири райони загальною площею 19 913 км², розташовані на південному сході Ємену та на півдні Оману в мухафазі Дофар.
Найзахідніший район охоплює прибережний гірський хребет Аль-Урайс, розташований на схід від міста Шукра, у 150 км на північний схід від Адена. Хребет складається з темних вулканічних порід і тягнеться приблизно на 65 км в напрямку захід-схід паралельно узбережжю Аденської затоки. Його найвищою вершиною є гора [arz], що розташована на заході гірського хребта поблизу узбережжя. Середня висота гірського хребта Аль-Урайс становить 1500-1600 метрів, навколо нього розташоване порізане численними ваді плато висотою 1200–1350 м і шириною 2-3 км. Між плато та берегом моря розташований стрімкий уступ.
Найбільша частина екорегіону охоплює гори єменського регіону Хадрамаут, які нависають над містом Ель-Мукалла. Ці гори підіймаються на висоту до 2100 м над рівнем моря. Найсхідніша частина регіону охоплює гори [en], що простягаються на 290 км від східного Ємену до мису Шарбатат в Омані. Ці гори складаються з трьох гірських масивів: Джебель-Камара на заході, Джебель-Кари в центрі і Джебель-Самхана на сході. Між горами Дофар та Хадрамаутом розташований ще один невеликий анклав, який охоплює гору [arz] в Ємені.
З боку внутрішніх районів півострова екорегіон обмежений регіоном саван передгір'їв Південно-Західної Аравії, а з боку океану — регіоном прибережних склерофітних чагарників Південно-Західної Аравії. За класифікацією 2001 року екорегіон був розділений між цими двома екорегіонами, однак за результатами перегляду 2017 року він був виділений як окремий екорегіон.
Клімат
Клімат регіону загалом характеризується як пустельний (BWh за класифікацією кліматів Кеппена), однак він перебуває під значним зволожуючим впливом океанічних повітряних мас. Влітку в прибережних районах Аравійського моря часто відбувається апвелінг (підйом глибинних вод у верхні шари океану), що призводить до охолодження повітряних мас та формування туманів. Внаслідок цього південні схили прибережних гір, охоплені цим екорегіоном, мають більш прохолодний і вологий клімат, ніж навколиші рівнинні території та більш віддалені від моря райони. Також зволоженню екорегіону сприяють південно-західні мусони, відомі як [en], які в період з червня по вересень приносять насичене вологою повітря, яке піднімається нагору по стрімким гірським схилам і спричиняє швидке зниження температури повітря, тоді як відносна вологість швидко зростає. Вологе прохолодне повітря конденсується і формує на землі густий туман. Таким чином екорегіон отримує вологу, необхідну для підтримки високого розмаїття флори та фауни. Загалом середньорічна кількість опадів тут становить 20-500 мм.
Флора і фауна
Основними рослинними угрупованнями є листопадні та напівлистопадні рідколісся, основу яких складають [en] (Anogeissus spp.), акації з роду [en] та комміфори (Commiphora spp.), чагарникові зарості, де ростуть [en] (Olea europaea subsp. cuspidata), [en] (Dodonaea viscosa), [en] (Carissa edulis) та [sv] (Searsia somalensis), сукулентні чагарники, де переважають різні види алое (Aloe spp.), [en] (Caralluma spp.), молочаю (Euphorbia spp.), аденіума (Adenium spp.) та цисуса (Cissus spp.), а також напівпустельні луки.
На гірських схилах Аль-Урайсу та на навколишніх плато, на висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря, ростуть напіввічнозелені ліси. В них домінують африканські маслини (Olea europaea subsp. cuspidata) і [en] (Tarchonanthus camphoratus), а також росте абіссинська акрокантера (Acokanthera shimperi), [en] (Euclea racemosa subsp. schimperi), різновид кордії [en] та кілька видів сеарсії ([sv] і [sv]). У тих ваді, де вода тече протягом більшої частини року, ростуть такі вічнозелені дерева, як [en] (Rotheca myricoides), [en] (Ficus ingens), [sv] (Nuxia oppositifolia) та [en] (Mimusops laurifolia), що зазвичай зустрічаються в лісах Східної Африки.
На вершинах плато поширені сухі луки, по яким розкидані сикомори (Ficus sycomorus) та [en], а також зустрічаються ділянки вічнозелених заростей. На сухих північних схилах гір переважають сухі рідколісся, де ростуть зонтичні акації (Vachellia tortilis), [en] (Vachellia flava) та дерева гаф (Prosopis cineraria). На певній віддаленості від моря вони раптово рідшають, відображаючи максимальну поширеність вологих туманів всередині Аравії.
Характерним представником екорегіону є ладанне дерево (Boswellia sacra), зі смоли якого отримують ладан. Іншим характерним деревом, що росте в рідколіссях екорегіону є ендемічний [en] (Anogeissus dhofarica), що може виростати до 12 м у висоту. Це дерево скидає своє листя на початку зимового сухого сезону, у листопаді-грудні, і знову зеленіє, коли хариф (південно-західний мусон) приносить літні дощі.
Загалом в екорегіоні росте 850 видів рослин, з яких 90 видів є ендемічними. Слід відзначити ендемічний рід Dhofaria та такі ендемічні види, як [sv], [sv] та [en]. В горах Аль-Урайс ростуть такі ендемічні рослини, як [sv], Salvia areysiana та Kleinia deflersii.
Серед характерних ссавців екорегіону слід навести афганську лисицю (Vulpes cana), звичайну генету (Genetta genetta), ефіопського їжака (Paraechinus aethiopicus), нубійського козла (Capra nubiana), капського зайця (Lepus capensis), арабського медоїда (Mellivora capensis pumilio) та смугасту гієну (Hyaena hyaena). В гірському масиві Джебель-Самхан у горах [en] мешкає найбільша в Аравії популяція аравійського леопарда (Panthera pardus nimr).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 685 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають [en] в Омані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
- Kilian, Norbert, Peter Hein and Mohamed Ali Hubaishan (2004). "Further Notes on the Flora of the Southern Coastal Mountains of Yemen". Willdenowia Bd. 34, H. 1 (Aug. 25, 2004), pp. 159-182. DOI:10.3372/wi.34.34114
- "Terrestrial Ecoregions of the World". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. [1]
- "Arabian Peninsula: Yemen, Saudi Arabia, and Oman". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. [2]
- Olson, D. M., Dinerstein, E., Wikramanayake, E. D., Burgess, N. D., Powell, G. V. N., Underwood, E. C., D'Amico, J. A., Itoua, I., Strand, H. E., Morrison, J. C., Loucks, C. J., Allnutt, T. F., Ricketts, T. H., Kura, Y., Lamoreux, J. F., Wettengel, W. W., Hedao, P., Kassem, K. R. 2001. Terrestrial ecoregions of the world: a new map of life on Earth. Bioscience 51(11):933-938.
- "Western Asia: Oman, Yemen, and Saudi Arabia". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. [3]
- Fisher M., Membery D.A. (1998) Climate. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht. DOI:10.1007/978-94-017-3637-4_2
- "Western Asia: Oman, Yemen and Saudi Arabia". World Wildlife Fund. Accessed 25 April 2020. [4]
- Hegazy, Ahmad, and Jonathan Lovett-Doust (2016) Plant Ecology in the Middle East. Oxford University Press, Jan 14, 2016.
Посилання
- «South Arabian Fog Woodlands, Shrublands, and Dune» — One Earth.
- Dhofar: Oman’s vertical fog oasis on the edge of the unknown (Natural History of Ecological Restoration)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tumanni ridkolissya chagarniki ta dyuni Pivdennoyi Araviyi afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na pivdni Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Yemenu ta Omanu Tumanni ridkolissya chagarniki ta dyuni Pivdennoyi Araviyi Tumanne ridkolissya v gorah en poblizu omanskogo mista Salala Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Mezhi Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Plosha km 19 913 Krayini Yemen Oman Ohoronyayetsya 685 km 3 GeografiyaEkoregion tumannih ridkolis chagarnikiv ta dyun Pivdennoyi Araviyi ohoplyuye chotiri rajoni zagalnoyu plosheyu 19 913 km roztashovani na pivdennomu shodi Yemenu ta na pivdni Omanu v muhafazi Dofar Najzahidnishij rajon ohoplyuye priberezhnij girskij hrebet Al Urajs roztashovanij na shid vid mista Shukra u 150 km na pivnichnij shid vid Adena Hrebet skladayetsya z temnih vulkanichnih porid i tyagnetsya priblizno na 65 km v napryamku zahid shid paralelno uzberezhzhyu Adenskoyi zatoki Jogo najvishoyu vershinoyu ye gora arz sho roztashovana na zahodi girskogo hrebta poblizu uzberezhzhya Serednya visota girskogo hrebta Al Urajs stanovit 1500 1600 metriv navkolo nogo roztashovane porizane chislennimi vadi plato visotoyu 1200 1350 m i shirinoyu 2 3 km Mizh plato ta beregom morya roztashovanij strimkij ustup Najbilsha chastina ekoregionu ohoplyuye gori yemenskogo regionu Hadramaut yaki navisayut nad mistom El Mukalla Ci gori pidijmayutsya na visotu do 2100 m nad rivnem morya Najshidnisha chastina regionu ohoplyuye gori en sho prostyagayutsya na 290 km vid shidnogo Yemenu do misu Sharbatat v Omani Ci gori skladayutsya z troh girskih masiviv Dzhebel Kamara na zahodi Dzhebel Kari v centri i Dzhebel Samhana na shodi Mizh gorami Dofar ta Hadramautom roztashovanij she odin nevelikij anklav yakij ohoplyuye goru arz v Yemeni Z boku vnutrishnih rajoniv pivostrova ekoregion obmezhenij regionom savan peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi a z boku okeanu regionom priberezhnih sklerofitnih chagarnikiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Za klasifikaciyeyu 2001 roku ekoregion buv rozdilenij mizh cimi dvoma ekoregionami odnak za rezultatami pereglyadu 2017 roku vin buv vidilenij yak okremij ekoregion KlimatKlimat regionu zagalom harakterizuyetsya yak pustelnij BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena odnak vin perebuvaye pid znachnim zvolozhuyuchim vplivom okeanichnih povitryanih mas Vlitku v priberezhnih rajonah Aravijskogo morya chasto vidbuvayetsya apveling pidjom glibinnih vod u verhni shari okeanu sho prizvodit do oholodzhennya povitryanih mas ta formuvannya tumaniv Vnaslidok cogo pivdenni shili priberezhnih gir ohopleni cim ekoregionom mayut bilsh proholodnij i vologij klimat nizh navkolishi rivninni teritoriyi ta bilsh viddaleni vid morya rajoni Takozh zvolozhennyu ekoregionu spriyayut pivdenno zahidni musoni vidomi yak en yaki v period z chervnya po veresen prinosyat nasichene vologoyu povitrya yake pidnimayetsya nagoru po strimkim girskim shilam i sprichinyaye shvidke znizhennya temperaturi povitrya todi yak vidnosna vologist shvidko zrostaye Vologe proholodne povitrya kondensuyetsya i formuye na zemli gustij tuman Takim chinom ekoregion otrimuye vologu neobhidnu dlya pidtrimki visokogo rozmayittya flori ta fauni Zagalom serednorichna kilkist opadiv tut stanovit 20 500 mm Flora i faunaOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ye listopadni ta napivlistopadni ridkolissya osnovu yakih skladayut en Anogeissus spp akaciyi z rodu en ta kommifori Commiphora spp chagarnikovi zarosti de rostut en Olea europaea subsp cuspidata en Dodonaea viscosa en Carissa edulis ta sv Searsia somalensis sukulentni chagarniki de perevazhayut rizni vidi aloe Aloe spp en Caralluma spp molochayu Euphorbia spp adeniuma Adenium spp ta cisusa Cissus spp a takozh napivpustelni luki Na girskih shilah Al Urajsu ta na navkolishnih plato na visoti vid 800 do 1200 m nad rivnem morya rostut napivvichnozeleni lisi V nih dominuyut afrikanski maslini Olea europaea subsp cuspidata i en Tarchonanthus camphoratus a takozh roste abissinska akrokantera Acokanthera shimperi en Euclea racemosa subsp schimperi riznovid kordiyi en ta kilka vidiv searsiyi sv i sv U tih vadi de voda teche protyagom bilshoyi chastini roku rostut taki vichnozeleni dereva yak en Rotheca myricoides en Ficus ingens sv Nuxia oppositifolia ta en Mimusops laurifolia sho zazvichaj zustrichayutsya v lisah Shidnoyi Afriki Na vershinah plato poshireni suhi luki po yakim rozkidani sikomori Ficus sycomorus ta en a takozh zustrichayutsya dilyanki vichnozelenih zarostej Na suhih pivnichnih shilah gir perevazhayut suhi ridkolissya de rostut zontichni akaciyi Vachellia tortilis en Vachellia flava ta dereva gaf Prosopis cineraria Na pevnij viddalenosti vid morya voni raptovo ridshayut vidobrazhayuchi maksimalnu poshirenist vologih tumaniv vseredini Araviyi Harakternim predstavnikom ekoregionu ye ladanne derevo Boswellia sacra zi smoli yakogo otrimuyut ladan Inshim harakternim derevom sho roste v ridkolissyah ekoregionu ye endemichnij en Anogeissus dhofarica sho mozhe virostati do 12 m u visotu Ce derevo skidaye svoye listya na pochatku zimovogo suhogo sezonu u listopadi grudni i znovu zeleniye koli harif pivdenno zahidnij muson prinosit litni doshi Zagalom v ekoregioni roste 850 vidiv roslin z yakih 90 vidiv ye endemichnimi Slid vidznachiti endemichnij rid Dhofaria ta taki endemichni vidi yak sv sv ta en V gorah Al Urajs rostut taki endemichni roslini yak sv Salvia areysiana ta Kleinia deflersii Sered harakternih ssavciv ekoregionu slid navesti afgansku lisicyu Vulpes cana zvichajnu genetu Genetta genetta efiopskogo yizhaka Paraechinus aethiopicus nubijskogo kozla Capra nubiana kapskogo zajcya Lepus capensis arabskogo medoyida Mellivora capensis pumilio ta smugastu giyenu Hyaena hyaena V girskomu masivi Dzhebel Samhan u gorah en meshkaye najbilsha v Araviyi populyaciya aravijskogo leoparda Panthera pardus nimr ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 685 km abo 3 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Omani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Kilian Norbert Peter Hein and Mohamed Ali Hubaishan 2004 Further Notes on the Flora of the Southern Coastal Mountains of Yemen Willdenowia Bd 34 H 1 Aug 25 2004 pp 159 182 DOI 10 3372 wi 34 34114 Terrestrial Ecoregions of the World World Wildlife Fund Accessed 25 April 2020 1 Arabian Peninsula Yemen Saudi Arabia and Oman World Wildlife Fund Accessed 25 April 2020 2 Olson D M Dinerstein E Wikramanayake E D Burgess N D Powell G V N Underwood E C D Amico J A Itoua I Strand H E Morrison J C Loucks C J Allnutt T F Ricketts T H Kura Y Lamoreux J F Wettengel W W Hedao P Kassem K R 2001 Terrestrial ecoregions of the world a new map of life on Earth Bioscience 51 11 933 938 Western Asia Oman Yemen and Saudi Arabia World Wildlife Fund Accessed 25 April 2020 3 Fisher M Membery D A 1998 Climate In Ghazanfar S A Fisher M eds Vegetation of the Arabian Peninsula Geobotany vol 25 Springer Dordrecht DOI 10 1007 978 94 017 3637 4 2 Western Asia Oman Yemen and Saudi Arabia World Wildlife Fund Accessed 25 April 2020 4 Hegazy Ahmad and Jonathan Lovett Doust 2016 Plant Ecology in the Middle East Oxford University Press Jan 14 2016 Posilannya South Arabian Fog Woodlands Shrublands and Dune One Earth Dhofar Oman s vertical fog oasis on the edge of the unknown Natural History of Ecological Restoration