Анамур — місто та район у провінції Мерсін, Туреччина, найзахідніший район провінції, що межує з провінцією Анталія. В Анамурі знаходиться найпівденніша точка Анатолії.
Анамур тур. Anamur | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Основні дані | ||||
36°04′49″ пн. ш. 32°49′52″ сх. д. / 36.080323000028° пн. ш. 32.83121060002777369° сх. д.Координати: 36°04′49″ пн. ш. 32°49′52″ сх. д. / 36.080323000028° пн. ш. 32.83121060002777369° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | Середземноморський регіон (Туреччина) | |||
Площа | 1338 км² | |||
Населення | 66,994 | |||
Висота НРМ | 15 м | |||
Водойма | Середземне море | |||
Телефонний код | (90) 324 | |||
Часовий пояс | ||||
Номери автомобілів | 33 | |||
GeoNames | 323828, 8632146 | |||
OSM | r1827892 ·R | |||
Поштові індекси | 336 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Hidayet Kılınç | |||
Вебсайт | anamur.bel.tr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Анамур у Вікісховищі |
Назва
Слово походить від давньогрецького «Anemourion» (Ἀνεμούριον), латинізованого як «Anemurium», що означає «вітряний млин».
Історія
Місто було засноване фінікійцями, потім воно було захоплене ассирійцями та хетами. Під час хеттського періоду в дванадцятому столітті до нашої ери правитель Туталія IV надав Анемурій Маттуваті, який знайшов притулок у його королівстві. Маттувата скористався слабкістю хетів, заснувавши власне королівство зі столицею в Анемурії. Його правління поширювалося аж до Афйона, що в центральній Анатолії. Наприкінці дванадцятого століття ця територія була зайнята кочовим племенем, яке прийшло з-за Кавказьких гір. Стародавні греки називали це плем’я «людьми вітру» (Ἀνέμου γένος), на честь яких і було названо місто. Точні причини цієї назви невідомі. Найімовірнішим поясненням є те, що вони поклонялися богу вітру, можливо, схожому на грецького Еола. Потім місто знову потрапило під контроль фінікійців, а пізніше персів. У 333 році до н.е. Александр Македонський включив це місто в межі Македонської імперії, а пізніше його успадкували Селевкіди, потім місто потрапило під контроль Римської імперії. Це узбережжя було подаровано Марком Антонієм Клеопатрі як весільний подарунок, а під час розкопок були виявлені римські монети, датовані роками між імператорами Титом (79–81 рр. н. е.) і Валер'яном (253–259 рр. н. е.). На зміну Римській імперії прийшла Візантія.
Вперше місто було окуповане ісламською армією за часів Умара ібн аль-Хаттаба.
У XI-XIII століттях місто входило до складу Кілікійського царства.
У тринадцятому столітті Караманіди, турецька династія у Центральній Анатолії, розширили свої кордони до міста, побудувавши міст Алакопру (який і досі можна побачити по дорозі до Анкари) і захопили місто в 1290 році у кілікійських вірмен. Місто також перебувало під владою Румського султанату між 1075 і 1099 роками а пізніше знову між 1228 і 1246 роками.
Клімат
Анамур має середземноморський клімат за класифікацією Кеппена (Csa).
Клімат Анамур | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
Абсолютний максимум, °C | 21,5 | 23,2 | 26,4 | 31,2 | 37,0 | 41,0 | 42,0 | 40,0 | 38,2 | 34,6 | 30,3 | 25,9 | |
Середній максимум, °C | 15,7 | 15,9 | 18,2 | 21,4 | 25,3 | 29,6 | 32,8 | 33,0 | 30,9 | 26,9 | 21,6 | 17,3 | |
Середній мінімум, °C | 8,1 | 8,1 | 9,6 | 12,3 | 15,8 | 19,8 | 23,0 | 23,0 | 20,1 | 16,8 | 12,8 | 9,6 | |
Абсолютний мінімум, °C | 0,3 | −0,8 | −0,7 | 3,6 | 8,6 | 12,2 | 16,2 | 15,8 | 10,8 | 8,2 | 2,3 | 1,2 | |
Норма опадів, мм | 186.0 | 140.9 | 87.7 | 52.7 | 22.6 | 5.6 | 0.9 | 3.7 | 13.7 | 72.6 | 138.1 | 199.4 | |
Кількість | 145,7 | 154 | 213,9 | 246 | 303,8 | 327 | 344,1 | 337,9 | 306 | 251,1 | 192 | 145,7 | |
Кількість дощових днів | 13,2 | 11,5 | 9,5 | 7,4 | 4,1 | 1,9 | 1,0 | 1,1 | 2,5 | 5,5 | 8,4 | 12,5 |
Історичні пам'ятки
- Замок Мамуре — добре збережений середньовічний замок, приблизно за 7 км на південний схід від Анамуру. Спочатку був побудований римлянами в 3-4 столітті нашої ери, був розширений Візантійською імперією та хрестоносцями. Після того, як сельджукський султан Ала ад-Дін Кей-Кубад захопив замок у 1221 році, він відбудував його в теперішньому вигляді. Замок складається з трьох дворів з 39 вежами. В одному з дворів є старовинна мечеть з мінаретом, побудована Махмуд-беєм із Карамана в 1300-1308 роках, яка все ще відкрита для богослужіння. На протилежному боці – руїни лазні. Замок складається з двох секцій з двома лініями валів між ними, а доріжка вздовж валів з’єднує обидві сторони.
- — залишки античного міста, побудованого між 100 р. до н.е. та 600 р. н.е. Розташований за 6 км на південний захід від Анамуру, на узбережжі. Кам'яні стіни міста все ще частково недоторкані, збереглися багато мозаїк. Малий театр або одеон досі майже не пошкоджений, він стоїть навпроти великого театру, що зберігся гірше. Місто мало складну систему водопостачання, про що свідчать залишки акведуків. Є також акрополь, що містить руїни палацу, який мав власне водопостачання. Навколо міських стін є багато давньоримських гробниць, у яких навіть є невеликі передпокої для відвідувачів. Це місце було розкопано канадськими командами з Університету Торонто та Університету Британської Колумбії.
Примітки
- The southernmost point of Turkey's is slightly more to the south.
- ἀνεμούριον, Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus project
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anamur misto ta rajon u provinciyi Mersin Turechchina najzahidnishij rajon provinciyi sho mezhuye z provinciyeyu Antaliya V Anamuri znahoditsya najpivdennisha tochka Anatoliyi Anamur tur Anamur AnamurOsnovni dani36 04 49 pn sh 32 49 52 sh d 36 080323000028 pn sh 32 83121060002777369 sh d 36 080323000028 32 83121060002777369 Koordinati 36 04 49 pn sh 32 49 52 sh d 36 080323000028 pn sh 32 83121060002777369 sh d 36 080323000028 32 83121060002777369 Krayina TurechchinaRegion Seredzemnomorskij region Turechchina Plosha 1338 km Naselennya 66 994Visota NRM 15 mVodojma Seredzemne moreTelefonnij kod 90 324Chasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 33GeoNames 323828 8632146OSM r1827892 RPoshtovi indeksi 336 Miska vlada Mer mista Hidayet KilincVebsajt anamur bel tr Mapa Anamur u VikishovishiNazvaSlovo pohodit vid davnogreckogo Anemourion Ἀnemoyrion latinizovanogo yak Anemurium sho oznachaye vitryanij mlin IstoriyaMisto bulo zasnovane finikijcyami potim vono bulo zahoplene assirijcyami ta hetami Pid chas hettskogo periodu v dvanadcyatomu stolitti do nashoyi eri pravitel Tutaliya IV nadav Anemurij Mattuvati yakij znajshov pritulok u jogo korolivstvi Mattuvata skoristavsya slabkistyu hetiv zasnuvavshi vlasne korolivstvo zi stoliceyu v Anemuriyi Jogo pravlinnya poshiryuvalosya azh do Afjona sho v centralnij Anatoliyi Naprikinci dvanadcyatogo stolittya cya teritoriya bula zajnyata kochovim plemenem yake prijshlo z za Kavkazkih gir Starodavni greki nazivali ce plem ya lyudmi vitru Ἀnemoy genos na chest yakih i bulo nazvano misto Tochni prichini ciyeyi nazvi nevidomi Najimovirnishim poyasnennyam ye te sho voni poklonyalisya bogu vitru mozhlivo shozhomu na greckogo Eola Potim misto znovu potrapilo pid kontrol finikijciv a piznishe persiv U 333 roci do n e Aleksandr Makedonskij vklyuchiv ce misto v mezhi Makedonskoyi imperiyi a piznishe jogo uspadkuvali Selevkidi potim misto potrapilo pid kontrol Rimskoyi imperiyi Ce uzberezhzhya bulo podarovano Markom Antoniyem Kleopatri yak vesilnij podarunok a pid chas rozkopok buli viyavleni rimski moneti datovani rokami mizh imperatorami Titom 79 81 rr n e i Valer yanom 253 259 rr n e Na zminu Rimskij imperiyi prijshla Vizantiya Vpershe misto bulo okupovane islamskoyu armiyeyu za chasiv Umara ibn al Hattaba U XI XIII stolittyah misto vhodilo do skladu Kilikijskogo carstva U trinadcyatomu stolitti Karamanidi turecka dinastiya u Centralnij Anatoliyi rozshirili svoyi kordoni do mista pobuduvavshi mist Alakopru yakij i dosi mozhna pobachiti po dorozi do Ankari i zahopili misto v 1290 roci u kilikijskih virmen Misto takozh perebuvalo pid vladoyu Rumskogo sultanatu mizh 1075 i 1099 rokami a piznishe znovu mizh 1228 i 1246 rokami KlimatAnamur maye seredzemnomorskij klimat za klasifikaciyeyu Keppena Csa Klimat Anamur Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Absolyutnij maksimum C 21 5 23 2 26 4 31 2 37 0 41 0 42 0 40 0 38 2 34 6 30 3 25 9 Serednij maksimum C 15 7 15 9 18 2 21 4 25 3 29 6 32 8 33 0 30 9 26 9 21 6 17 3 Serednij minimum C 8 1 8 1 9 6 12 3 15 8 19 8 23 0 23 0 20 1 16 8 12 8 9 6 Absolyutnij minimum C 0 3 0 8 0 7 3 6 8 6 12 2 16 2 15 8 10 8 8 2 2 3 1 2 Norma opadiv mm 186 0 140 9 87 7 52 7 22 6 5 6 0 9 3 7 13 7 72 6 138 1 199 4 Kilkist 145 7 154 213 9 246 303 8 327 344 1 337 9 306 251 1 192 145 7 Kilkist doshovih dniv 13 2 11 5 9 5 7 4 4 1 1 9 1 0 1 1 2 5 5 5 8 4 12 5Istorichni pam yatkiZamok Mamure Zamok Mamure dobre zberezhenij serednovichnij zamok priblizno za 7 km na pivdennij shid vid Anamuru Spochatku buv pobudovanij rimlyanami v 3 4 stolitti nashoyi eri buv rozshirenij Vizantijskoyu imperiyeyu ta hrestonoscyami Pislya togo yak seldzhukskij sultan Ala ad Din Kej Kubad zahopiv zamok u 1221 roci vin vidbuduvav jogo v teperishnomu viglyadi Zamok skladayetsya z troh dvoriv z 39 vezhami V odnomu z dvoriv ye starovinna mechet z minaretom pobudovana Mahmud beyem iz Karamana v 1300 1308 rokah yaka vse she vidkrita dlya bogosluzhinnya Na protilezhnomu boci ruyini lazni Zamok skladayetsya z dvoh sekcij z dvoma liniyami valiv mizh nimi a dorizhka vzdovzh valiv z yednuye obidvi storoni zalishki antichnogo mista pobudovanogo mizh 100 r do n e ta 600 r n e Roztashovanij za 6 km na pivdennij zahid vid Anamuru na uzberezhzhi Kam yani stini mista vse she chastkovo nedotorkani zbereglisya bagato mozayik Malij teatr abo odeon dosi majzhe ne poshkodzhenij vin stoyit navproti velikogo teatru sho zberigsya girshe Misto malo skladnu sistemu vodopostachannya pro sho svidchat zalishki akvedukiv Ye takozh akropol sho mistit ruyini palacu yakij mav vlasne vodopostachannya Navkolo miskih stin ye bagato davnorimskih grobnic u yakih navit ye neveliki peredpokoyi dlya vidviduvachiv Ce misce bulo rozkopano kanadskimi komandami z Universitetu Toronto ta Universitetu Britanskoyi Kolumbiyi PrimitkiThe southernmost point of Turkey s is slightly more to the south ἀnemoyrion Henry George Liddell Robert Scott A Greek English Lexicon on Perseus project