Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Низинні ліси сходу Великих озер ідентифікатор WWF NA0407 неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів

Низинні ліси сходу Великих озер

Низинні ліси сходу Великих озер

Низинні ліси сходу Великих озер (ідентифікатор WWF: NA0407) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в регіоні Великих озер на території США та Канади.

Низинні ліси сходу Великих озер
imageЛандшафт Національного парка [en] (Квебек, Канада)
Екозона Неарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF NA0407
Межі Східноканадські перехідні ліси
Ліси Нової Англії та Акадії
Прибережні ліси північного сходу США
Ліси Аллеганської височини
Ліси півдня Великих озер
Ліси заходу Великих озер
Площа, км² 116 683
Країни Канада, Сполучені Штати Америки
Охороняється 2,2 %
imageРозташування екорегіону (зеленим)
image
Кленовий ліс на горі [en] (Квебек, Канада)

Географія

Екорегіон низинних лісів сходу Великих озер охоплює [en], яка простягається від озера Онтаріо на схід до [en] через південні райони Онтаріо та Квебека та північні райони Нью-Йорка. По цій низовині протікає річка Святого Лаврентія, яка сполучає Великі озера з Атлантичним океаном. На заході екорегіон охоплює північну частину [en], розташованого між озером Гуроном на заході, озером Ері на півдні та озером Онтаріо на сході, а також кілька островів, розташованих на півночі озера Гурон, зокрема Манітулін та [en], перший та другий за розмірами озерні острови світу. Разом з півостровом Брюс ці острови відділяють [en] та затоку Джорджен-Бей від решти Гурона. Крім того, на півдні екорегіон охоплює кільце низовин на півночі штату Нью-Йорк та на заході Вермонту в США, що оточують гірський масив Адірондак та височину [en]. Східна частина цього кільця включає [en], на дні якої розташоване озеро Шамплейн, а південна — [en], по якій протікає річка Могок, та долину Онейда, на дні якої лежить озеро Онейда.

З геологічної точки зору основу Лаврентійської низовини складають палеозойські вапняки та інші багаті на карбонати осадові породи. Південна частина регіону розділена Ніагарським уступом, який тягнеться від острова Манітулін на південний схід. Область на захід від уступу представлена горбистими рівнинами, що спускаються на південний захід, а область на схід від нього підіймається від озера Онтаріо на північ до затоки Джорджен-Бей. Отже, за винятком скель Ніагарського уступу, рельєф більшої частини екорегіону представлений низовинами. Під час останнього льодовикового періода територію екорегіону вкривав Лаврентійський льодовиковий щит, який залишив по собі численні озера, такі як Сімко, погано дреновпні западини, моренні пагорби, ескери, зандри та інші льодовикові форми рельєфу.

На півночі та в горах Адірондак екорегіон переходить у східноканадські перехідні ліси, на південнму сході — у ліси Нової Англії та Акадії, а на півдні — у ліси Аллеганської височини та у ліси півдня Великих озер.

Клімат

В межах екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим літом та холодною сніжною зимою. У канадській частині екорегіону середньорічна температура коливається від 4,5 °C до 6 °C, середня літня температура становить близько 16 °C, а середня зимова температура коливається від -4,5 °C до -7 °C. Середньорічна кількість опадів тут коливається від 700 до 1000 мм на сході. Частина екорегіону, що лежить на підвітряному боці Великих озер, характеризується одним з найсильніших снігопадів у Північній Америці. Вони виникають через так званий "[en]", коли холодні повітряні маси рухаються над більш теплою озерною водою та насичуються водяною парою, яка потім випадає у вигляді снігу.

Флора

Основними рослинними угрупованнями екорегіону є мішані ліси, які є перехідними між бореальними лісами, поширеними північніше, та помірними широколистяними лісами, поширеними південніше. Серед хвойних дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити канадську тсуґу (Tsuga canadensis), сосну Веймута (Pinus strobus) та червону сосну (Pinus resinosa), а серед листяних дерев — жовту березу (Betula alleghaniensis), цукровий клен (Acer saccharum), червоний клен (Acer rubrum), червоний дуб (Quercus rubra) та великолистий бук (Fagus grandifolia). У сприятливих місцевостях з родючими ґрунтами ростуть [en], а у менш сприятливих районах, де ґрунти менш родючі, зокрема на північному сході екорегіону, — хвойні ліси.

Великолисті буки (Fagus grandifolia) віддають перевагу більш теплим районам. У сухих місцевостях переважають червоні дуби (Quercus rubra), червоні сосни (Pinus resinosa), сосни Веймута (Pinus strobus) та західні туї (Thuja occidentalis), а у вологих районах — червоні клени (Acer rubrum), [en] (Ulmus americana), трикутнолисті тополі (Populus deltoides) та чорні ясени (Fraxinus nigra). У вологих западинах та на берегах струмків ростуть західні туї (Thuja occidentalis). Сосни Веймута (Pinus strobus), паперові берези (Betula papyrifera) та американські осики (Populus tremuloides) складають основу ранньосукцесійних насаджень, які утворюються після пожеж або на покинутих полях. Пожежі, спричинені блискавками, є досить поширеними в екорегіоні, особливо в районах з піщаними ґрунтами та там, де влітку під деревами є шар сухої підстилки.

Серед інших рослинних угруповань, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити мозаїку піщаних дюн, низинних боліт, торфов'яників та хвойних і листяних заболочених лісів. Тут також зустрічаються рідкісні альварні угруповання, також відомі як вапнякові пустища, поширення яких у Північній Америці обмежується цим екорегіоном. Вони представлені мозаїкою оголених вапнякових або доломітових скель, порізаних глибокими тріщинами, відкритих луків, чагарникових саван та рідколісь. На альварних пустищах зустрічається ряд прерійних видів, які досягають тут східного краю свого ареалу. Альварні пустища екорегіону є найбільшими у світі, водночас вони перебувають під загрозою зникнення. Подібні угруповання зустрічаються також на островах в Швеції та Естонії та у деяких районах Великої Британії. Також слід відзначити стародавні західні туї (Thuja occidentalis), які ростуть на оголених вапнякових скелях Ніагарського уступу. Деякі дерева мають вік понад 1000 років і є найстарішими у східній частині Північної Америки. У заплавах річки Святого Лаврентія зустрічається багато ендемічних видів рослин, а для деяких видів Лаврентійська низовина є найбільш північно-східною частиною ареалу.

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 56 видів ссавців, зокрема [en] (Alces alces americana), білохвості олені (Odocoileus virginianus), койоти (Canis latrans), звичайні лисиці (Vulpes vulpes), руді рисі (Lynx rufus), американські зайці (Lepus americanus), червоні вивірки (Tamiasciurus hudsonicus), сірі вивірки (Sciurus carolinensis) та східні бурундуки (Tamias striatus). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Великі ссавці, такі як східні вовки (Canis lupus lycaon), канадські рисі (Lynx canadensis), [en] (Puma concolor couguar), барибали (Ursus americanus), звичайні росомахи (Gulo gulo), [en] (Rangifer tarandus caribou) та [en] (Cervus canadensis canadensis), були винищені в екорегіоні.

Орнітофауна екорегіону нараховує близько 220 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), американського крижня (Anas rubripes), каролінку (Aix sponsa), північну зенаїду (Zenaida macroura), північну жовну (Dryocopus pileatus), північну сплюшку (Megascops asio), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), блакитну сизойку (Cyanocitta cristata), лісового піві (Contopus virens), балтиморського трупіала (Icterus galbula), канадського пісняра-лісовика (Setophaga magnolia), лісового дрозда (Hylocichla mustelina) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis). На берегах Великих озер зустрічаються річкові крячки (Sterna hirundo), чорні крячки (Chlidonias niger), каспійські крячки (Hydroprogne caspia), американські бугайчики (Ixobrychus exilis), американські бугаї (Botaurus lentiginosus), зелені чаплі (Butorides virescens) та багато інших водоплавних та коловодних птахів.

Збереження

Понад 95 % лісів екорегіону були знищені внаслідок вирубки та перетворення на сільськогосподарські угіддя та поселення. У деяких частинах регіону спостерігається відновлення лісів на місці покинутих полів, однак ці землі залишаються незахищеними. Водночас в інших районах продовжується розвиток сільського господарства та забудова. Розширення передмість є основною загрозою для збереження залишків лісів екорегіону, тоді як для збереження водно-болотних угідь значну загрозу становить забруднення. Річка Святого Лаврентія є однією з найбільш забруднених річок у Північній Америці.

Лаврентійська низовина є одним з найбільш густонаселених регіонів Канади. Тут розташована столиця країни Оттава, в якій проживає понад 900 тисяч людей, місто Монреаль, друге за населенням місто Канади, в якому проживає 1,7 мільйони людей, та місто Квебек, населення якого перевищує пів мільйона. Крім того, на територю екорегіону поширюються передмістя Торонто, Сірак'юса та Олбані, незважаючи на те, що самі міські центри розташовані в сусідніх екорегіонах. Сільськогосподарські угіддя представлені полями кукурудзи, зернових, сої та яблуневими садами.

Близько 2,2 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк півострова Брюс, Національний парк Тисячі островів, Національний парк островів затоки Джорджен, [en], Провінційний парк Восаґа-Біч, [en], [en], [en] та [en] в Онтаріо, [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Квебеку, а також [en] в Нью-Йорку та [en] у Вермонті.

Примітки

  1. "Eastern Great Lakes lowland forests". DOPA Explorer. [1]
  2. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  3. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
  4. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .

Посилання

  • «Eastern Great Lakes lowland forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Eastern Great Lakes Lowland Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nizinni lisi shodu Velikih ozer identifikator WWF NA0407 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v regioni Velikih ozer na teritoriyi SShA ta Kanadi Nizinni lisi shodu Velikih ozer Landshaft Nacionalnogo parka en Kvebek Kanada Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0407 Mezhi Shidnokanadski perehidni lisi Lisi Novoyi Angliyi ta Akadiyi Priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA Lisi Alleganskoyi visochini Lisi pivdnya Velikih ozer Lisi zahodu Velikih ozer Plosha km 116 683 Krayini Kanada Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 2 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Klenovij lis na gori en Kvebek Kanada GeografiyaEkoregion nizinnih lisiv shodu Velikih ozer ohoplyuye en yaka prostyagayetsya vid ozera Ontario na shid do en cherez pivdenni rajoni Ontario ta Kvebeka ta pivnichni rajoni Nyu Jorka Po cij nizovini protikaye richka Svyatogo Lavrentiya yaka spoluchaye Veliki ozera z Atlantichnim okeanom Na zahodi ekoregion ohoplyuye pivnichnu chastinu en roztashovanogo mizh ozerom Guronom na zahodi ozerom Eri na pivdni ta ozerom Ontario na shodi a takozh kilka ostroviv roztashovanih na pivnochi ozera Guron zokrema Manitulin ta en pershij ta drugij za rozmirami ozerni ostrovi svitu Razom z pivostrovom Bryus ci ostrovi viddilyayut en ta zatoku Dzhordzhen Bej vid reshti Gurona Krim togo na pivdni ekoregion ohoplyuye kilce nizovin na pivnochi shtatu Nyu Jork ta na zahodi Vermontu v SShA sho otochuyut girskij masiv Adirondak ta visochinu en Shidna chastina cogo kilcya vklyuchaye en na dni yakoyi roztashovane ozero Shamplejn a pivdenna en po yakij protikaye richka Mogok ta dolinu Onejda na dni yakoyi lezhit ozero Onejda Z geologichnoyi tochki zoru osnovu Lavrentijskoyi nizovini skladayut paleozojski vapnyaki ta inshi bagati na karbonati osadovi porodi Pivdenna chastina regionu rozdilena Niagarskim ustupom yakij tyagnetsya vid ostrova Manitulin na pivdennij shid Oblast na zahid vid ustupu predstavlena gorbistimi rivninami sho spuskayutsya na pivdennij zahid a oblast na shid vid nogo pidijmayetsya vid ozera Ontario na pivnich do zatoki Dzhordzhen Bej Otzhe za vinyatkom skel Niagarskogo ustupu relyef bilshoyi chastini ekoregionu predstavlenij nizovinami Pid chas ostannogo lodovikovogo perioda teritoriyu ekoregionu vkrivav Lavrentijskij lodovikovij shit yakij zalishiv po sobi chislenni ozera taki yak Simko pogano drenovpni zapadini morenni pagorbi eskeri zandri ta inshi lodovikovi formi relyefu Na pivnochi ta v gorah Adirondak ekoregion perehodit u shidnokanadski perehidni lisi na pivdennmu shodi u lisi Novoyi Angliyi ta Akadiyi a na pivdni u lisi Alleganskoyi visochini ta u lisi pivdnya Velikih ozer KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim litom ta holodnoyu snizhnoyu zimoyu U kanadskij chastini ekoregionu serednorichna temperatura kolivayetsya vid 4 5 C do 6 C serednya litnya temperatura stanovit blizko 16 C a serednya zimova temperatura kolivayetsya vid 4 5 C do 7 C Serednorichna kilkist opadiv tut kolivayetsya vid 700 do 1000 mm na shodi Chastina ekoregionu sho lezhit na pidvitryanomu boci Velikih ozer harakterizuyetsya odnim z najsilnishih snigopadiv u Pivnichnij Americi Voni vinikayut cherez tak zvanij en koli holodni povitryani masi ruhayutsya nad bilsh teployu ozernoyu vodoyu ta nasichuyutsya vodyanoyu paroyu yaka potim vipadaye u viglyadi snigu FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye mishani lisi yaki ye perehidnimi mizh borealnimi lisami poshirenimi pivnichnishe ta pomirnimi shirokolistyanimi lisami poshirenimi pivdennishe Sered hvojnih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti kanadsku tsugu Tsuga canadensis sosnu Vejmuta Pinus strobus ta chervonu sosnu Pinus resinosa a sered listyanih derev zhovtu berezu Betula alleghaniensis cukrovij klen Acer saccharum chervonij klen Acer rubrum chervonij dub Quercus rubra ta velikolistij buk Fagus grandifolia U spriyatlivih miscevostyah z rodyuchimi gruntami rostut en a u mensh spriyatlivih rajonah de grunti mensh rodyuchi zokrema na pivnichnomu shodi ekoregionu hvojni lisi Velikolisti buki Fagus grandifolia viddayut perevagu bilsh teplim rajonam U suhih miscevostyah perevazhayut chervoni dubi Quercus rubra chervoni sosni Pinus resinosa sosni Vejmuta Pinus strobus ta zahidni tuyi Thuja occidentalis a u vologih rajonah chervoni kleni Acer rubrum en Ulmus americana trikutnolisti topoli Populus deltoides ta chorni yaseni Fraxinus nigra U vologih zapadinah ta na beregah strumkiv rostut zahidni tuyi Thuja occidentalis Sosni Vejmuta Pinus strobus paperovi berezi Betula papyrifera ta amerikanski osiki Populus tremuloides skladayut osnovu rannosukcesijnih nasadzhen yaki utvoryuyutsya pislya pozhezh abo na pokinutih polyah Pozhezhi sprichineni bliskavkami ye dosit poshirenimi v ekoregioni osoblivo v rajonah z pishanimi gruntami ta tam de vlitku pid derevami ye shar suhoyi pidstilki Sered inshih roslinnih ugrupovan sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti mozayiku pishanih dyun nizinnih bolit torfov yanikiv ta hvojnih i listyanih zabolochenih lisiv Tut takozh zustrichayutsya ridkisni alvarni ugrupovannya takozh vidomi yak vapnyakovi pustisha poshirennya yakih u Pivnichnij Americi obmezhuyetsya cim ekoregionom Voni predstavleni mozayikoyu ogolenih vapnyakovih abo dolomitovih skel porizanih glibokimi trishinami vidkritih lukiv chagarnikovih savan ta ridkolis Na alvarnih pustishah zustrichayetsya ryad prerijnih vidiv yaki dosyagayut tut shidnogo krayu svogo arealu Alvarni pustisha ekoregionu ye najbilshimi u sviti vodnochas voni perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Podibni ugrupovannya zustrichayutsya takozh na ostrovah v Shveciyi ta Estoniyi ta u deyakih rajonah Velikoyi Britaniyi Takozh slid vidznachiti starodavni zahidni tuyi Thuja occidentalis yaki rostut na ogolenih vapnyakovih skelyah Niagarskogo ustupu Deyaki dereva mayut vik ponad 1000 rokiv i ye najstarishimi u shidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki U zaplavah richki Svyatogo Lavrentiya zustrichayetsya bagato endemichnih vidiv roslin a dlya deyakih vidiv Lavrentijska nizovina ye najbilsh pivnichno shidnoyu chastinoyu arealu FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 56 vidiv ssavciv zokrema en Alces alces americana bilohvosti oleni Odocoileus virginianus kojoti Canis latrans zvichajni lisici Vulpes vulpes rudi risi Lynx rufus amerikanski zajci Lepus americanus chervoni vivirki Tamiasciurus hudsonicus siri vivirki Sciurus carolinensis ta shidni burunduki Tamias striatus Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Veliki ssavci taki yak shidni vovki Canis lupus lycaon kanadski risi Lynx canadensis en Puma concolor couguar baribali Ursus americanus zvichajni rosomahi Gulo gulo en Rangifer tarandus caribou ta en Cervus canadensis canadensis buli vinisheni v ekoregioni Ornitofauna ekoregionu narahovuye blizko 220 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus amerikanskogo krizhnya Anas rubripes karolinku Aix sponsa pivnichnu zenayidu Zenaida macroura pivnichnu zhovnu Dryocopus pileatus pivnichnu splyushku Megascops asio rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris blakitnu sizojku Cyanocitta cristata lisovogo pivi Contopus virens baltimorskogo trupiala Icterus galbula kanadskogo pisnyara lisovika Setophaga magnolia lisovogo drozda Hylocichla mustelina ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Na beregah Velikih ozer zustrichayutsya richkovi kryachki Sterna hirundo chorni kryachki Chlidonias niger kaspijski kryachki Hydroprogne caspia amerikanski bugajchiki Ixobrychus exilis amerikanski bugayi Botaurus lentiginosus zeleni chapli Butorides virescens ta bagato inshih vodoplavnih ta kolovodnih ptahiv ZberezhennyaPonad 95 lisiv ekoregionu buli znisheni vnaslidok virubki ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya ta poselennya U deyakih chastinah regionu sposterigayetsya vidnovlennya lisiv na misci pokinutih poliv odnak ci zemli zalishayutsya nezahishenimi Vodnochas v inshih rajonah prodovzhuyetsya rozvitok silskogo gospodarstva ta zabudova Rozshirennya peredmist ye osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya zalishkiv lisiv ekoregionu todi yak dlya zberezhennya vodno bolotnih ugid znachnu zagrozu stanovit zabrudnennya Richka Svyatogo Lavrentiya ye odniyeyu z najbilsh zabrudnenih richok u Pivnichnij Americi Lavrentijska nizovina ye odnim z najbilsh gustonaselenih regioniv Kanadi Tut roztashovana stolicya krayini Ottava v yakij prozhivaye ponad 900 tisyach lyudej misto Monreal druge za naselennyam misto Kanadi v yakomu prozhivaye 1 7 miljoni lyudej ta misto Kvebek naselennya yakogo perevishuye piv miljona Krim togo na teritoryu ekoregionu poshiryuyutsya peredmistya Toronto Sirak yusa ta Olbani nezvazhayuchi na te sho sami miski centri roztashovani v susidnih ekoregionah Silskogospodarski ugiddya predstavleni polyami kukurudzi zernovih soyi ta yablunevimi sadami Blizko 2 2 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park pivostrova Bryus Nacionalnij park Tisyachi ostroviv Nacionalnij park ostroviv zatoki Dzhordzhen en Provincijnij park Vosaga Bich en en en ta en v Ontario en en en en en ta en v Kvebeku a takozh en v Nyu Jorku ta en u Vermonti Primitki Eastern Great Lakes lowland forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Eastern Great Lakes lowland forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Great Lakes Lowland Forests One Earth

Дата публікації:
Топ