Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Східноканадські перехідні ліси ідентифікатор WWF NA0406 неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів р

Східноканадські перехідні ліси

Східноканадські перехідні ліси

Східноканадські перехідні ліси (ідентифікатор WWF: NA0406) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на сході Канади та в штаті Нью-Йорк на північному сході США.

Східноканадські перехідні ліси
imageЛандшафт Лаврентійських гір ([en], Квебек, Канада)
Екозона Неарктика
Біом Помірні широколистяні та мішані ліси
Статус збереження вразливий
 WWF NA0406
Межі Східноканадські бореальні ліси
Ліси центральних районів Канадського щита
Ліси заходу Великих озер
Низинні ліси сходу Великих озер
Площа, км² 348 476
Країни Канада, Сполучені Штати Америки
Охороняється 9,6 %
imageРозташування екорегіону (зеленим)
image
Долина річки [en] (Квебек, Канада)
image
Ліси у Національному парку Ла-Морісі (Квебек, Канада)
image
Мішані ліси у Національному парку [en], Квебек, Канада)
image
Сосни Веймута на болоті в горах Адірондак (Нью-Йорк, США)

Географія

Екорегіон східноканадських перехідних лісів розташований переважно на території [en], північніше Великих Озер та північно-західніше річки Святого Лаврентія. Він охоплює південні та південно-східні райони Онтаріо, зокрема північно-східне узбережжя озера Верхнє і північне узбережжя озера Гурон, та південні райони Квебеку на схід до річки Сагеней. Крім того, екорегіон включає гірський масив Адірондак та височину [en], які розташовані на півночі штату Нью-Йорк у Сполучених Штатах Америки.

Рельєф екорегіону представлений височинами та горами. На півдні Квебеку розташовані Лаврентійські гори, одні з найдавніших гір на Землі, які є найвищою частиною Лаврентійської височини. На північний схід від міста Квебек розташована гора [en], найвища вершина Лаврентійських гір заввишки 1166 м. Найвищою вершиною всього екорегіону є гора [en] висотою 1629 м, розташована в масиві Адірондак. З геологічної точки зору основу Лаврентійських гір складають докембрійські граніти, гнейси та інші метаморфічні та магматичні породи Канадського щита, а гір Адірондак — протерозойські метаморфічні породи.

Під час останнього льодовикового періода територію екорегіону вкривав Лаврентійський льодовиковий щит, який залишив по собі численні льодовикові форми рельєфу та озера, такі як Ніпіссінґ, [en], [en] та Тіміскамінг. Гори та височини регіону порізані численними річками, що стікають на південь, до Великих озер та до річки Святого Лаврентія. Наразі в регіоні продовжується післяльодовиковий відскок (підйом поверхні суші після відступу важких льодовикових щитів), який сприяє динамічному характеру молодих вододілів. Його швидкість становить близько метра за століття, і за прогнозами, він триватиме ще протягом тисяч років.

На північ від екорегіону поширені ліси центральних районів Канадського щита, на північний схід — східноканадські бореальні ліси, на південний схід, в долині річки Святого Лаврентія та на навколишніх низовинах, — низинні ліси сходу Великих озер, а на південний захід, за річкою Сент-Меріс, яка сполучає озера Верхнє та Гурон, — ліси заходу Великих озер.

Клімат

На більшій частині екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим літом та холодною сніжною зимою. Середньорічна температура тут коливається від 1,5 °C до 3,5 °C, збільшуючись з півночі на південь. Середня літня температура становить 15 °C, а середня зимова температура коливається від -8,5 °C до -11 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 800 до 1000 мм. На узбережжі Верхнього озера та затоки Джорджіан-Бей, а також на північному сході екорегіону, між містом Квебек та річкою Сагеней, середньорічна кількість опадів перевищує 1000 мм, значна частина з яких випадає у вигляді сильних снігопадів.

Флора

Основними рослинними угрупованнями екорегіону є мішані ліси, які мають перехідний характер між бореальними лісами, поширеними у більш холодних районах на півночі, та широколистяними лісами, поширеними південніше. Їх структура та видовий склад значно відрізняються залежно від клімату, ґрунтів та висоти над рівнем моря. На півночі екорегіону та в районі озера Тіміскамінг в лісах домінують хвойні дерева, тоді як у більш теплих і краще дренованих районах переважають широколистяні види.

У заплавах, які сезонно затоплюються водою, зокрема навколо [en], зустрічаються заболочені хвойні ліси, які можуть бути більш чи менш густими. В цих лісах переважають чорні ялини (Picea mariana) та американські модрини (Larix laricina), а землю вкривають килими сфагнового моху (Sphagnum spp). Там, де ґрунти не залишаються насиченими водою цілий рік, ростуть західні туї (Thuja occidentalis). По краях боліт ростуть білі вільхи (Alnus incana subsp. rugosa), а на більш сухих підвищеннях — сосни Веймута (Pinus strobus).

На рівнинах, невисоких хребтах та пагорбах біля водойм поширені хвойні ліси, основу яких складають бальзамисті ялиці (Abies balsamea) та червоні ялини (Picea rubens). Також в цих лісах зустрічаються сосни Веймута (Pinus strobus), червоні сосни (Pinus resinosa) та паперові берези (Betula papyrifera). Кам'яниста земля під деревами вкрита рідкісною рослинністю. У ранньосукцесійних лісах зазвичай переважають паперові берези (Betula papyrifera) та американські осики (Populus tremuloides). Пожежі є важливою частиною режиму природних порушень, особливо на півночі регіону, де пожежі іноді можуть охоплювати понад 1000 км².

У перехідній зоні між низинними хвойними лісами та північними широколистяними лісами поширені мішані ліси. Ґрунти тут менш кам'янисті, ніж у хвойних лісах, і здатні підтримувати більше рослинності. Основу мішаних лісів складають червоні ялини (Picea rubens), бальзамисті ялиці (Abies balsamea), канадські тсуґи (Tsuga canadensis), червоні клени (Acer rubrum) та жовті берези (Betula alleghaniensis). В підліску ростуть кущі вільхолистої калини (Viburnum lantanoides) і жимолості (Lonicera spp.) та пенсильванські клени (Acer pensylvanicum), а в трав'яному ярусі — [en] (Oxalis montana), [en] (Clintonia borealis), канадський дерен (Cornus canadensis), папороті та мохи.

На найбільш родючих ґрунтах регіону ростуть [en], в яких переважають — цукрові клени (Acer saccharum), великолисті буки (Fagus grandifolia) та жовті берези (Betula alleghaniensis). У вторинних лісах зустрічаються червоні ялини (Picea rubens), сосни Веймута (Pinus strobus), американські ясени (Fraxinus americana), канадські тсуґи (Tsuga canadensis), пізні черемхи (Prunus serotina) та червоні клени (Acer rubrum). В підліску листяних лісів поширені кущі вільхолистої калини (Viburnum lantanoides), а в трав'яному ярусі — папороті, плауни та різноманітні трави, що квітнуть навесні.

На гірських схилах екорегіону поширені мішані ліси, основу яких складають червоні ялини (Picea rubens), канадські тсуґи (Tsuga canadensis), цукрові клени (Acer saccharum), жовті берези (Betula alleghaniensis) та великолисті буки (Fagus grandifolia). Подекуди в цих лісах зустрічаються сосни Веймута (Pinus strobus), тоді як червоні клени (Acer rubrum), характерні для низинних мішаних лісів, в горах відсутні.

На більших висотах поширені гірські хвойні ліси, основу яких складають бальзамисті ялиці (Abies balsamea), які починають все частіше зустрічатися зі збільшенням висоти, а також червоні ялини (Picea rubens) та деякі широколистяні дерева — паперові берези (Betula papyrifera), жовті берези (Betula alleghaniensis) та [en] (Sorbus americana). Біля верхньої межі лісу бальзамисті ялиці (Abies balsamea) та чорні ялини (Picea mariana) утворюють криволісся. Серед трав'янистих рослин, що зустрічаються в гірських хвойних лісах, слід відзначити гірську квасеницю (Oxalis montana), північну клінтонію (Clintonia borealis), канадський дерен (Cornus canadensis) та остистий щитник (Dryopteris carthusiana). Скелі вкриті мохами та лишайниками.

На найвищих гірських вершинах екорегіону поширені альпійські луки. Тут знайшли притулок деякі види арктичних рослин, що залишилися після відступу льодовиків наприкінці Вісконсинського зледеніння, зокрема дерниста пухівочка (Trichophorum cespitosum), лохина (Vaccinium uliginosum), лапландський рододендрон (Rhododendron lapponicum), ведмежоягідна верба (Salix uva-ursi), [en] (Geocarpon groenlandicum) та альпійська чаполоч (Hierochloë alpina).

Фауна

В межах екорегіону зустрічається 58 видів ссавців та понад 200 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити [en] (Alces alces americana), білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), барибала (Ursus americanus), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), канадську рись (Lynx canadensis), руду рись (Lynx rufus), американську куницю (Martes americana), ільку (Pekania pennanti), американського зайця (Lepus americanus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), звичайного ракуна (Procyon lotor), лісового бабака (Marmota monax) та східного бурундука (Tamias striatus). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus).

Територія екорегіону лежить на південній межі поширення вовків (Canis lupus lycaon) у Східній Канаді. Останнім часом тут почастішали спостереження [en] (Puma concolor couguar), популяція яких поступово відновлюється, тоді як [en] (Rangifer tarandus caribou), [en] (Cervus canadensis canadensis) та звичайні росомахи (Gulo gulo) вимерли в регіоні.

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), американського крижня (Anas rubripes), каролінку (Aix sponsa), жовтоокого креха (Lophodytes cucullatus), північну зенаїду (Zenaida macroura), північну жовну (Dryocopus pileatus), королівського тирана (Tyrannus tyrannus), північного жовтогорлика (Geothlypis trichas), світлобрового червоїда (Leiothlypis peregrina), цитринового віреона (Vireo philadelphicus), лісового дрозда (Hylocichla mustelina) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis). Герпетофауна екорегіону включає молочну змію (Lampropeltis triangulum) та рідкісну розмальовану черепаху (Chrysemys picta).

Збереження

Близько 9,6 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en] та Національний парк Ла-Морісі в Квебеку, [en], [en], [en], Провінційний парк Кілларні, [en] та низка парків в окрузі Алгома в Онтаріо, а також парк [en] в Нью-Йорку. В горах Адірондак розташований також [en], одна з найбільших ділянок незайманого лісу в США.

Примітки

  1. "Eastern forest-boreal transition". DOPA Explorer. [1]
  2. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  3. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
  4. Adirondack Forest Communities. . 2010.
  5. Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .

Джерела

  • Magee, D.W., & H. E. Ahles (1999). Flora of the Northeast: A Manual of the Vascular Flora of New England and Adjacent New York, Boston: .

Посилання

  • «Eastern forest–boreal transition». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Eastern Canadian Temperate-Boreal Forest Transition» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shidnokanadski perehidni lisi identifikator WWF NA0406 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na shodi Kanadi ta v shtati Nyu Jork na pivnichnomu shodi SShA Shidnokanadski perehidni lisi Landshaft Lavrentijskih gir en Kvebek Kanada Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF NA0406 Mezhi Shidnokanadski borealni lisi Lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita Lisi zahodu Velikih ozer Nizinni lisi shodu Velikih ozer Plosha km 348 476 Krayini Kanada Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 9 6 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Dolina richki en Kvebek Kanada Lisi u Nacionalnomu parku La Morisi Kvebek Kanada Mishani lisi u Nacionalnomu parku en Kvebek Kanada Sosni Vejmuta na boloti v gorah Adirondak Nyu Jork SShA GeografiyaEkoregion shidnokanadskih perehidnih lisiv roztashovanij perevazhno na teritoriyi en pivnichnishe Velikih Ozer ta pivnichno zahidnishe richki Svyatogo Lavrentiya Vin ohoplyuye pivdenni ta pivdenno shidni rajoni Ontario zokrema pivnichno shidne uzberezhzhya ozera Verhnye i pivnichne uzberezhzhya ozera Guron ta pivdenni rajoni Kvebeku na shid do richki Sagenej Krim togo ekoregion vklyuchaye girskij masiv Adirondak ta visochinu en yaki roztashovani na pivnochi shtatu Nyu Jork u Spoluchenih Shtatah Ameriki Relyef ekoregionu predstavlenij visochinami ta gorami Na pivdni Kvebeku roztashovani Lavrentijski gori odni z najdavnishih gir na Zemli yaki ye najvishoyu chastinoyu Lavrentijskoyi visochini Na pivnichnij shid vid mista Kvebek roztashovana gora en najvisha vershina Lavrentijskih gir zavvishki 1166 m Najvishoyu vershinoyu vsogo ekoregionu ye gora en visotoyu 1629 m roztashovana v masivi Adirondak Z geologichnoyi tochki zoru osnovu Lavrentijskih gir skladayut dokembrijski graniti gnejsi ta inshi metamorfichni ta magmatichni porodi Kanadskogo shita a gir Adirondak proterozojski metamorfichni porodi Pid chas ostannogo lodovikovogo perioda teritoriyu ekoregionu vkrivav Lavrentijskij lodovikovij shit yakij zalishiv po sobi chislenni lodovikovi formi relyefu ta ozera taki yak Nipissing en en ta Timiskaming Gori ta visochini regionu porizani chislennimi richkami sho stikayut na pivden do Velikih ozer ta do richki Svyatogo Lavrentiya Narazi v regioni prodovzhuyetsya pislyalodovikovij vidskok pidjom poverhni sushi pislya vidstupu vazhkih lodovikovih shitiv yakij spriyaye dinamichnomu harakteru molodih vododiliv Jogo shvidkist stanovit blizko metra za stolittya i za prognozami vin trivatime she protyagom tisyach rokiv Na pivnich vid ekoregionu poshireni lisi centralnih rajoniv Kanadskogo shita na pivnichnij shid shidnokanadski borealni lisi na pivdennij shid v dolini richki Svyatogo Lavrentiya ta na navkolishnih nizovinah nizinni lisi shodu Velikih ozer a na pivdennij zahid za richkoyu Sent Meris yaka spoluchaye ozera Verhnye ta Guron lisi zahodu Velikih ozer KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya teplim litom ta holodnoyu snizhnoyu zimoyu Serednorichna temperatura tut kolivayetsya vid 1 5 C do 3 5 C zbilshuyuchis z pivnochi na pivden Serednya litnya temperatura stanovit 15 C a serednya zimova temperatura kolivayetsya vid 8 5 C do 11 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 800 do 1000 mm Na uzberezhzhi Verhnogo ozera ta zatoki Dzhordzhian Bej a takozh na pivnichnomu shodi ekoregionu mizh mistom Kvebek ta richkoyu Sagenej serednorichna kilkist opadiv perevishuye 1000 mm znachna chastina z yakih vipadaye u viglyadi silnih snigopadiv FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye mishani lisi yaki mayut perehidnij harakter mizh borealnimi lisami poshirenimi u bilsh holodnih rajonah na pivnochi ta shirokolistyanimi lisami poshirenimi pivdennishe Yih struktura ta vidovij sklad znachno vidriznyayutsya zalezhno vid klimatu gruntiv ta visoti nad rivnem morya Na pivnochi ekoregionu ta v rajoni ozera Timiskaming v lisah dominuyut hvojni dereva todi yak u bilsh teplih i krashe drenovanih rajonah perevazhayut shirokolistyani vidi U zaplavah yaki sezonno zatoplyuyutsya vodoyu zokrema navkolo en zustrichayutsya zabolocheni hvojni lisi yaki mozhut buti bilsh chi mensh gustimi V cih lisah perevazhayut chorni yalini Picea mariana ta amerikanski modrini Larix laricina a zemlyu vkrivayut kilimi sfagnovogo mohu Sphagnum spp Tam de grunti ne zalishayutsya nasichenimi vodoyu cilij rik rostut zahidni tuyi Thuja occidentalis Po krayah bolit rostut bili vilhi Alnus incana subsp rugosa a na bilsh suhih pidvishennyah sosni Vejmuta Pinus strobus Na rivninah nevisokih hrebtah ta pagorbah bilya vodojm poshireni hvojni lisi osnovu yakih skladayut balzamisti yalici Abies balsamea ta chervoni yalini Picea rubens Takozh v cih lisah zustrichayutsya sosni Vejmuta Pinus strobus chervoni sosni Pinus resinosa ta paperovi berezi Betula papyrifera Kam yanista zemlya pid derevami vkrita ridkisnoyu roslinnistyu U rannosukcesijnih lisah zazvichaj perevazhayut paperovi berezi Betula papyrifera ta amerikanski osiki Populus tremuloides Pozhezhi ye vazhlivoyu chastinoyu rezhimu prirodnih porushen osoblivo na pivnochi regionu de pozhezhi inodi mozhut ohoplyuvati ponad 1000 km U perehidnij zoni mizh nizinnimi hvojnimi lisami ta pivnichnimi shirokolistyanimi lisami poshireni mishani lisi Grunti tut mensh kam yanisti nizh u hvojnih lisah i zdatni pidtrimuvati bilshe roslinnosti Osnovu mishanih lisiv skladayut chervoni yalini Picea rubens balzamisti yalici Abies balsamea kanadski tsugi Tsuga canadensis chervoni kleni Acer rubrum ta zhovti berezi Betula alleghaniensis V pidlisku rostut kushi vilholistoyi kalini Viburnum lantanoides i zhimolosti Lonicera spp ta pensilvanski kleni Acer pensylvanicum a v trav yanomu yarusi en Oxalis montana en Clintonia borealis kanadskij deren Cornus canadensis paporoti ta mohi Na najbilsh rodyuchih gruntah regionu rostut en v yakih perevazhayut cukrovi kleni Acer saccharum velikolisti buki Fagus grandifolia ta zhovti berezi Betula alleghaniensis U vtorinnih lisah zustrichayutsya chervoni yalini Picea rubens sosni Vejmuta Pinus strobus amerikanski yaseni Fraxinus americana kanadski tsugi Tsuga canadensis pizni cheremhi Prunus serotina ta chervoni kleni Acer rubrum V pidlisku listyanih lisiv poshireni kushi vilholistoyi kalini Viburnum lantanoides a v trav yanomu yarusi paporoti plauni ta riznomanitni travi sho kvitnut navesni Na girskih shilah ekoregionu poshireni mishani lisi osnovu yakih skladayut chervoni yalini Picea rubens kanadski tsugi Tsuga canadensis cukrovi kleni Acer saccharum zhovti berezi Betula alleghaniensis ta velikolisti buki Fagus grandifolia Podekudi v cih lisah zustrichayutsya sosni Vejmuta Pinus strobus todi yak chervoni kleni Acer rubrum harakterni dlya nizinnih mishanih lisiv v gorah vidsutni Na bilshih visotah poshireni girski hvojni lisi osnovu yakih skladayut balzamisti yalici Abies balsamea yaki pochinayut vse chastishe zustrichatisya zi zbilshennyam visoti a takozh chervoni yalini Picea rubens ta deyaki shirokolistyani dereva paperovi berezi Betula papyrifera zhovti berezi Betula alleghaniensis ta en Sorbus americana Bilya verhnoyi mezhi lisu balzamisti yalici Abies balsamea ta chorni yalini Picea mariana utvoryuyut krivolissya Sered trav yanistih roslin sho zustrichayutsya v girskih hvojnih lisah slid vidznachiti girsku kvasenicyu Oxalis montana pivnichnu klintoniyu Clintonia borealis kanadskij deren Cornus canadensis ta ostistij shitnik Dryopteris carthusiana Skeli vkriti mohami ta lishajnikami Na najvishih girskih vershinah ekoregionu poshireni alpijski luki Tut znajshli pritulok deyaki vidi arktichnih roslin sho zalishilisya pislya vidstupu lodovikiv naprikinci Viskonsinskogo zledeninnya zokrema dernista puhivochka Trichophorum cespitosum lohina Vaccinium uliginosum laplandskij rododendron Rhododendron lapponicum vedmezhoyagidna verba Salix uva ursi en Geocarpon groenlandicum ta alpijska chapoloch Hierochloe alpina FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 58 vidiv ssavciv ta ponad 200 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti en Alces alces americana bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus baribala Ursus americanus kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes kanadsku ris Lynx canadensis rudu ris Lynx rufus amerikansku kunicyu Martes americana ilku Pekania pennanti amerikanskogo zajcya Lepus americanus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum zvichajnogo rakuna Procyon lotor lisovogo babaka Marmota monax ta shidnogo burunduka Tamias striatus Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Teritoriya ekoregionu lezhit na pivdennij mezhi poshirennya vovkiv Canis lupus lycaon u Shidnij Kanadi Ostannim chasom tut pochastishali sposterezhennya en Puma concolor couguar populyaciya yakih postupovo vidnovlyuyetsya todi yak en Rangifer tarandus caribou en Cervus canadensis canadensis ta zvichajni rosomahi Gulo gulo vimerli v regioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus amerikanskogo krizhnya Anas rubripes karolinku Aix sponsa zhovtookogo kreha Lophodytes cucullatus pivnichnu zenayidu Zenaida macroura pivnichnu zhovnu Dryocopus pileatus korolivskogo tirana Tyrannus tyrannus pivnichnogo zhovtogorlika Geothlypis trichas svitlobrovogo chervoyida Leiothlypis peregrina citrinovogo vireona Vireo philadelphicus lisovogo drozda Hylocichla mustelina ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye molochnu zmiyu Lampropeltis triangulum ta ridkisnu rozmalovanu cherepahu Chrysemys picta ZberezhennyaBlizko 9 6 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en ta Nacionalnij park La Morisi v Kvebeku en en en Provincijnij park Killarni en ta nizka parkiv v okruzi Algoma v Ontario a takozh park en v Nyu Jorku V gorah Adirondak roztashovanij takozh en odna z najbilshih dilyanok nezajmanogo lisu v SShA Primitki Eastern forest boreal transition DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Adirondack Forest Communities 2010 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 DzherelaMagee D W amp H E Ahles 1999 Flora of the Northeast A Manual of the Vascular Flora of New England and Adjacent New York Boston ISBN 978 1 55849 189 2Posilannya Eastern forest boreal transition Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Eastern Canadian Temperate Boreal Forest Transition One Earth

Дата публікації:
Топ