Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прибережні ліси північного сходу США (ідентифікатор WWF: NA0411) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на північному сході США.
 Ліс в парку [en] (Массачусетс) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0411 |
| Межі | Ліси Нової Англії та Акадії Низинні ліси сходу Великих озер Ліси Аллеганської височини Ліси Аппалачів та Блакитного хребта Мішані ліси південного сходу США Прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів Соснові бори атлантичного узбережжя |
| Площа, км² | 89 848 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 3,8 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон прибережних лісів північного сходу США охоплює прибережні райони північного сходу США. Він простягається від південно-західного Мена, південно-східного Нью-Гемпшира, східного Массачусетса та Род-Айленда на південь через Коннектикут, Нью-Йорк та Нью-Джерсі до південно-східної Пенсільванії, північного Делавера та північного Меріленда. Рельєф регіону представлений [en], що лежать на висоті до 100 м над рівнем моря і простягаються від узбережжя Атлантичного океану вглиб континенту на 50-100 км. З геологічної точки зору їх основу складають крейдові та кайнозойські осадові породи. На заході ці рівнини переходять у [en], за яким лежать плато Підмонту — східних передгір'їв Аппалачів. Рельєф Підмонту представлений горбистими рівнинами, що лежать на висоті від 50 до 300 м над рівнем моря. Крім того, екорегіон включає долину річки Гудзон, яка протікає на південному сході Нью-Йорка, та долину річки [en], яка протікає на кордоні Вермонту та Нью-Гемпшира.
На північ від регіону поширені ліси Нової Англії та Акадії, на захід — ліси Аллеганської височини та ліси Аппалачів і Блакитного хребта, а на південь — мішані ліси південного сходу США та прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів. У деяких районах, що лежать на узбережжі Атлантичного океану, екорегіон оточує анклави соснових борів атлантичного узбережжя.
Клімат
Оскільки екорегіон простягається через території одинадцяти штатів та вирізняється значним широтним діапазоном, характеристики клімату в різних його частинах значно відрізняються. На півночі екорегіону (від Мена до Коннектикута) переважає вологий континентальний клімат (Dfa або Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні регіону — вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією Кеппена). Влітку в регіоні трапляються зливи та грози, а взимку шторми, дощі та снігопади.
Флора
Рослинний покрив екорегіону переважно представлений дубовими лісами, подібними до тих, що зустрічаються в Аппалачах, основу яких складають червоні дуби (Quercus rubra), білі дуби (Quercus alba). До початку XX століття [en] (Castanea dentata) був настільки екологічно та комерційно важливим видом в екорегіоні, що його ліси називали дубово-каштановими. Грибкова хвороба, викликана Cryphonectria parasitica, швидко поширилася в цих лісах у 1904 році і призвела до загибелі більшості каштанів у Новій Англії за наступні 20 років та в південній частині екорегіону до 1940 року. Хоча каштани після цього почали рясно проростати з коренів, за більш ніж півстоліття небагато дерев вижили і досягли достатніх розмірів, щоб становити основу лісового намету у зрілих лісових насадженнях.
Основу дубових лісів екорегіону складають червоні дуби (Quercus rubra), білі дуби (Quercus alba) та чорні дуби (Quercus velutina). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити гікорі (Carya spp.), червоний клен (Acer rubrum), цукровий клен (Acer saccharum), американський ясен (Fraxinus americana), американське тюльпанне дерево (Liriodendron tulipifera), великолистий бук (Fagus grandifolia), пізню черемху (Prunus serotina), вишневу березу (Betula lenta), [en] (Nyssa sylvatica) та [en] (Ulmus americana). В підліску дібров росте квітучий кизил (Cornus florida), чагарники [en] (Viburnum acerifolium), [en] (Lindera benzoin) та віргінського чарівного горіха (Hamamelis virginiana). У лісах, що ростуть на піщаних або кислих ґрунтах зустрічаються кущі [en] (Kalmia latifolia), [en] (Vaccinium pallidum), [en] (Gaylussacia baccata) та [en] (Rhododendron viscosum). Серед трав'янистих рослин, що ростуть в дубових лісах, слід відзначити американську мандрагору (Podophyllum peltatum).
У долинах на півночі екорегіону зустрічаються [en], основу яких складають цукрові клени (Acer saccharum), жовті берези (Betula alleghaniensis) та великолисті буки (Fagus grandifolia), а також хвойні канадські тсуґи (Tsuga canadensis) та сосни Веймута (Pinus strobus). На північному сході в лісах можуть співдомінувати червоні ялини (Picea rubens). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити червоний дуб (Quercus rubra), американське тюльпанне дерево (Liriodendron tulipifera), пізню черемху (Prunus serotina) та вишневу березу (Betula lenta), а також [en] (Ostrya virginiana).
На сухих ділянках Північного Підмонту, на суглинкових або піщаних ґрунтах зустрічаються сухі дубово-соснові ліси. Основу цих лісів складають різні види дубів та сосен, як правило, каштанові дуби (Quercus montana), віргінські сосни (Pinus virginiana) та сосни Веймута (Pinus strobus), але іноді також білі дуби (Quercus alba) або шарлатові дуби (Quercus coccinea). Різне співвідношення дубів та сосен в лісах призводить до формування дубових, соснових або мішаних дубово-соснових лісів. В їх доволі щільному підліску поширені чагарники блідої чорниці (Vaccinium pallidum), чорної гекльберрі (Gaylussacia baccata) та широколистої кальмії (Kalmia latifolia) .
Основу лісів, що ростуть на скелястих вершинах пагорбів Підмонту, складають смолисті сосни (Pinus rigida) та віргінські сосни (Pinus virginiana), часто разом з каштановими дубами (Quercus montana), ведмежими дубами (Quercus ilicifolia), червоними дубами (Quercus rubra) та шарлатовими дубами (Quercus coccinea). Тут часто можна зустріти молоді американські каштани (Castanea dentata). На північному сході в цих лісах зустрічаються віргінські яловці (Juniperus virginiana) та американські хмелеграби (Ostrya virginiana). В підліску поширені чагарники та злакові трав'янисті рослини, особливо під листяними деревами.
На покинутих полях та інших раніше розчищених ділянках зустрічаються вторинні ліси, основу яких складають паперові берези (Betula papyrifera), сірі берези (Betula populifolia) та американські осики (Populus tremuloides). Одними з перших дерев, що заселяють ці території, є віргінські яловці (Juniperus virginiana).
На приатлантичних рівнинах екорегіону зустрічається багато боліт та інших водно-болотних угідь. Там, де стояча вода присутня більшу частину року, поширені зарості звичайного очерету (Phragmites australis) та рогозу (Typha spp.). В заплавах, де стояча вода присутня лише деяку частину року, ростуть червоні клени (Acer rubrum), американські ясени (Fraxinus americana), американські в'язи (Ulmus americana), чорні тупело (Nyssa sylvatica), болотяні дуби (Quercus palustris), двоколірні дуби (Quercus bicolor) та сріблясті клени (Acer saccharinum). Також на болотах зустрічається звичайна ліндера (Lindera benzoin) та [en] (Symplocarpus foetidus).
В екорегіоні спостерігається перехід від дубових та дубово-гікорієвих лісів, поширених південніше, до північних широколистяних лісів, поширених північніше та західніше. Тут досягають північної межі свого поширення багато південних видів, таких як американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), чорні берези (Betula nigra), південні червоні дуби (Quercus falcata) та червоні шовковиці (Morus rubra)
Основними факторами порушень в лісах екорегіону є урагани та пожежі. Корінні американці розпалювали пожежі в лісах ще за 9000 років до прибуття європейських колоністів. Вони створювали відкриті лісові насадження, схожі за структурою на парки, які приваблювали диких тварин, сприяли росту цінних ґрунтопокривних рослин, а також полегшували пересування та покращували видимість при полюванні. Сильні шторми, особливо на півдні регіону, призводять до масштабних вітроломів, після яких ліс відновлюється століття або довше. Іншим фактором порушень в регіоні є крижані бурі.
Фауна
Фауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Тут зустрічаються 63 види ссавців та понад 250 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити барибала (Ursus americanus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), американського зайця (Lepus americanus), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), звичайного ракуна (Procyon lotor), лісового бабака (Marmota monax), східного бурундука (Tamias striatus), південну літягу (Glaucomys volans) та віргінського опосума (Didelphis virginiana). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). На півночі регіону іноді зустрічаються [en] (Alces alces americana). Майже ендемічними представниками екорегіону є рідкісні новоанглійські кролики (Sylvilagus transitionalis).
Внаслідок того, що східні вовки (Canis lupus lycaon) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в регіоні, популяція білохвостих оленів (Odocoileus virginianus) різко збільшилась. В середині XX століття місце вовків зайняли койоти (Canis latrans), колонізувавши [en] Північної Америки. Морські візони (Neogale macrodon), які раніше зустрічалися на узбережжі затоки Мен, повністю вимерли наприкінці XIX століття.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), американського орябка (Bonasa umbellus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), канадського дрімлюгу (Antrostomus vociferus), каролінку (Aix sponsa), віргінського пугача (Bubo virginianus), неоарктичну сову (Strix varia), ширококрилого канюка (Buteo platypterus), чорнодзьобого кукліло (Coccyzus erythropthalmus), каролінську гілу (Melanerpes carolinus), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), берегову ворону (Corvus ossifragus), блакитну сизойку (Cyanocitta cristata), лісового піві (Contopus virens), чубатого копетона (Myiarchus crinitus), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), каролінського повзика (Sitta carolinensis), балтиморського трупіала (Icterus galbula), строкатого пісняра (Mniotilta varia), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), білобрового смугастовольця (Parkesia motacilla), оливкового смугастовольця (Seiurus aurocapilla), жовтоголового червоїда (Vermivora cyanoptera), бурого дрозда-короткодзьоба (Catharus fuscescens), мандрівного дрозда (Turdus migratorius), лісового дрозда (Hylocichla mustelina), [en] (Sialia sialis), золотого чижа (Carduelis tristis) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis). На узбережжі Атлантичного океану зустрічаються приморські багновці (Ammospiza maritima) та майже ендемічні гострохвості багновці (Ammospiza caudacuta).
Герпетофауна екорегіону включає американську ропуху (Anaxyrus americanus), торф'яникову черепаху (Glyptemys muhlenbergii), каролінську коробчасту черепаху (Terrapene carolina), кайманову черепаху (Chelydra serpentina), східного полоза (Pantherophis alleghaniensis), звичайну підв'язкову змію (Thamnophis sirtalis), східну підв'язкову змію (Thamnophis sauritus), північного американського вужа (Nerodia sipedon), мідноголову мокасинову змію (Agkistrodon contortrix) та лісового гримучника (Crotalus horridus).
Збереження
Ліси північного сходу США були першими на континенті, які постраждали від масової вирубки, оскільки саме з цієї території почалася колонізація Північної Америки. Наразі територія екорегіону є однією з найбільш густонаселених в Сполучених Штатах Америки. Тут розташовані такі міста, як Нью-Йорк (найбільше місто США, в якому живе понад 8,8 млн людей), Філадельфія (понад 1,6 млн людей) та Бостон (понад 675 тисяч людей). Більша частина природного рослинного покриву екорегіону була знищена, а решта значно фрагментована. Основною загрозою для збереження природи регіону є ріст людської популяції та пов'язане з цим розширення передмість.
Близько 3,8 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en] та [en] в штаті Нью-Гемпшир;
- [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Массачусетс;
- [en] та [en] в штаті Род-Айленд;
- [en], [en], [en] та [en] в штаті Коннектикут;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Нью-Йорк;
- [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Нью-Джерсі;
- [en], [en], [en] та [en] в штаті Пенсільванія;
- [en], [en] та [en] в штаті Меріленд;
- [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в штаті Делавер.
Примітки
- "Northeastern coastal forests". DOPA Explorer
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
- Collins, B. R.; Anderson, K. H. (1994). Plant Communities of New Jersey: A Study in Landscape Diversity. . ISBN .
- Northeastern Interior Dry-Mesic Oak Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 7 October 2012.
- Appalachian (Hemlock)-Northern Hardwood Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 7 October 2012.
- Central Appalachian Dry Oak-Pine Forest. NatureServe Explorer. Процитовано 3 November 2012.
- Central Appalachian Pine-Oak Rocky Woodland. NatureServe Explorer. Процитовано 4 November 2012.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Northeastern coastal forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northeast US Coastal Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA identifikator WWF NA0411 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivnichnomu shodi SShA Priberezhni lisi pivnichnogo shodu SShA Lis v parku en Massachusets Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0411 Mezhi Lisi Novoyi Angliyi ta Akadiyi Nizinni lisi shodu Velikih ozer Lisi Alleganskoyi visochini Lisi Appalachiv ta Blakitnogo hrebta Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ Sosnovi bori atlantichnogo uzberezhzhya Plosha km 89 848 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 3 8 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Lis en v shtati Nyu Jork Lis en v shtati Pensilvaniya Dolina richki Gudzon v shtati Nyu Jork Bilohvostij olen Nyu Jork GeografiyaEkoregion priberezhnih lisiv pivnichnogo shodu SShA ohoplyuye priberezhni rajoni pivnichnogo shodu SShA Vin prostyagayetsya vid pivdenno zahidnogo Mena pivdenno shidnogo Nyu Gempshira shidnogo Massachusetsa ta Rod Ajlenda na pivden cherez Konnektikut Nyu Jork ta Nyu Dzhersi do pivdenno shidnoyi Pensilvaniyi pivnichnogo Delavera ta pivnichnogo Merilenda Relyef regionu predstavlenij en sho lezhat na visoti do 100 m nad rivnem morya i prostyagayutsya vid uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu vglib kontinentu na 50 100 km Z geologichnoyi tochki zoru yih osnovu skladayut krejdovi ta kajnozojski osadovi porodi Na zahodi ci rivnini perehodyat u en za yakim lezhat plato Pidmontu shidnih peredgir yiv Appalachiv Relyef Pidmontu predstavlenij gorbistimi rivninami sho lezhat na visoti vid 50 do 300 m nad rivnem morya Krim togo ekoregion vklyuchaye dolinu richki Gudzon yaka protikaye na pivdennomu shodi Nyu Jorka ta dolinu richki en yaka protikaye na kordoni Vermontu ta Nyu Gempshira Na pivnich vid regionu poshireni lisi Novoyi Angliyi ta Akadiyi na zahid lisi Alleganskoyi visochini ta lisi Appalachiv i Blakitnogo hrebta a na pivden mishani lisi pivdennogo shodu SShA ta priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ U deyakih rajonah sho lezhat na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu ekoregion otochuye anklavi sosnovih boriv atlantichnogo uzberezhzhya KlimatOskilki ekoregion prostyagayetsya cherez teritoriyi odinadcyati shtativ ta viriznyayetsya znachnim shirotnim diapazonom harakteristiki klimatu v riznih jogo chastinah znachno vidriznyayutsya Na pivnochi ekoregionu vid Mena do Konnektikuta perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfa abo Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivdni regionu vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu Keppena Vlitku v regioni traplyayutsya zlivi ta grozi a vzimku shtormi doshi ta snigopadi FloraRoslinnij pokriv ekoregionu perevazhno predstavlenij dubovimi lisami podibnimi do tih sho zustrichayutsya v Appalachah osnovu yakih skladayut chervoni dubi Quercus rubra bili dubi Quercus alba Do pochatku XX stolittya en Castanea dentata buv nastilki ekologichno ta komercijno vazhlivim vidom v ekoregioni sho jogo lisi nazivali dubovo kashtanovimi Gribkova hvoroba viklikana Cryphonectria parasitica shvidko poshirilasya v cih lisah u 1904 roci i prizvela do zagibeli bilshosti kashtaniv u Novij Angliyi za nastupni 20 rokiv ta v pivdennij chastini ekoregionu do 1940 roku Hocha kashtani pislya cogo pochali ryasno prorostati z koreniv za bilsh nizh pivstolittya nebagato derev vizhili i dosyagli dostatnih rozmiriv shob stanoviti osnovu lisovogo nametu u zrilih lisovih nasadzhennyah Osnovu dubovih lisiv ekoregionu skladayut chervoni dubi Quercus rubra bili dubi Quercus alba ta chorni dubi Quercus velutina Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti gikori Carya spp chervonij klen Acer rubrum cukrovij klen Acer saccharum amerikanskij yasen Fraxinus americana amerikanske tyulpanne derevo Liriodendron tulipifera velikolistij buk Fagus grandifolia piznyu cheremhu Prunus serotina vishnevu berezu Betula lenta en Nyssa sylvatica ta en Ulmus americana V pidlisku dibrov roste kvituchij kizil Cornus florida chagarniki en Viburnum acerifolium en Lindera benzoin ta virginskogo charivnogo goriha Hamamelis virginiana U lisah sho rostut na pishanih abo kislih gruntah zustrichayutsya kushi en Kalmia latifolia en Vaccinium pallidum en Gaylussacia baccata ta en Rhododendron viscosum Sered trav yanistih roslin sho rostut v dubovih lisah slid vidznachiti amerikansku mandragoru Podophyllum peltatum U dolinah na pivnochi ekoregionu zustrichayutsya en osnovu yakih skladayut cukrovi kleni Acer saccharum zhovti berezi Betula alleghaniensis ta velikolisti buki Fagus grandifolia a takozh hvojni kanadski tsugi Tsuga canadensis ta sosni Vejmuta Pinus strobus Na pivnichnomu shodi v lisah mozhut spivdominuvati chervoni yalini Picea rubens Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti chervonij dub Quercus rubra amerikanske tyulpanne derevo Liriodendron tulipifera piznyu cheremhu Prunus serotina ta vishnevu berezu Betula lenta a takozh en Ostrya virginiana Na suhih dilyankah Pivnichnogo Pidmontu na suglinkovih abo pishanih gruntah zustrichayutsya suhi dubovo sosnovi lisi Osnovu cih lisiv skladayut rizni vidi dubiv ta sosen yak pravilo kashtanovi dubi Quercus montana virginski sosni Pinus virginiana ta sosni Vejmuta Pinus strobus ale inodi takozh bili dubi Quercus alba abo sharlatovi dubi Quercus coccinea Rizne spivvidnoshennya dubiv ta sosen v lisah prizvodit do formuvannya dubovih sosnovih abo mishanih dubovo sosnovih lisiv V yih dovoli shilnomu pidlisku poshireni chagarniki blidoyi chornici Vaccinium pallidum chornoyi geklberri Gaylussacia baccata ta shirokolistoyi kalmiyi Kalmia latifolia Osnovu lisiv sho rostut na skelyastih vershinah pagorbiv Pidmontu skladayut smolisti sosni Pinus rigida ta virginski sosni Pinus virginiana chasto razom z kashtanovimi dubami Quercus montana vedmezhimi dubami Quercus ilicifolia chervonimi dubami Quercus rubra ta sharlatovimi dubami Quercus coccinea Tut chasto mozhna zustriti molodi amerikanski kashtani Castanea dentata Na pivnichnomu shodi v cih lisah zustrichayutsya virginski yalovci Juniperus virginiana ta amerikanski hmelegrabi Ostrya virginiana V pidlisku poshireni chagarniki ta zlakovi trav yanisti roslini osoblivo pid listyanimi derevami Na pokinutih polyah ta inshih ranishe rozchishenih dilyankah zustrichayutsya vtorinni lisi osnovu yakih skladayut paperovi berezi Betula papyrifera siri berezi Betula populifolia ta amerikanski osiki Populus tremuloides Odnimi z pershih derev sho zaselyayut ci teritoriyi ye virginski yalovci Juniperus virginiana Na priatlantichnih rivninah ekoregionu zustrichayetsya bagato bolit ta inshih vodno bolotnih ugid Tam de stoyacha voda prisutnya bilshu chastinu roku poshireni zarosti zvichajnogo ocheretu Phragmites australis ta rogozu Typha spp V zaplavah de stoyacha voda prisutnya lishe deyaku chastinu roku rostut chervoni kleni Acer rubrum amerikanski yaseni Fraxinus americana amerikanski v yazi Ulmus americana chorni tupelo Nyssa sylvatica bolotyani dubi Quercus palustris dvokolirni dubi Quercus bicolor ta sriblyasti kleni Acer saccharinum Takozh na bolotah zustrichayetsya zvichajna lindera Lindera benzoin ta en Symplocarpus foetidus V ekoregioni sposterigayetsya perehid vid dubovih ta dubovo gikoriyevih lisiv poshirenih pivdennishe do pivnichnih shirokolistyanih lisiv poshirenih pivnichnishe ta zahidnishe Tut dosyagayut pivnichnoyi mezhi svogo poshirennya bagato pivdennih vidiv takih yak amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua chorni berezi Betula nigra pivdenni chervoni dubi Quercus falcata ta chervoni shovkovici Morus rubra Osnovnimi faktorami porushen v lisah ekoregionu ye uragani ta pozhezhi Korinni amerikanci rozpalyuvali pozhezhi v lisah she za 9000 rokiv do pributtya yevropejskih kolonistiv Voni stvoryuvali vidkriti lisovi nasadzhennya shozhi za strukturoyu na parki yaki privablyuvali dikih tvarin spriyali rostu cinnih gruntopokrivnih roslin a takozh polegshuvali peresuvannya ta pokrashuvali vidimist pri polyuvanni Silni shtormi osoblivo na pivdni regionu prizvodyat do masshtabnih vitrolomiv pislya yakih lis vidnovlyuyetsya stolittya abo dovshe Inshim faktorom porushen v regioni ye krizhani buri FaunaFauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Tut zustrichayutsya 63 vidi ssavciv ta ponad 250 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti baribala Ursus americanus zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis amerikanskogo zajcya Lepus americanus floridskogo krolika Sylvilagus floridanus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus siru vivirku Sciurus carolinensis zvichajnogo rakuna Procyon lotor lisovogo babaka Marmota monax shidnogo burunduka Tamias striatus pivdennu lityagu Glaucomys volans ta virginskogo oposuma Didelphis virginiana Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Na pivnochi regionu inodi zustrichayutsya en Alces alces americana Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye ridkisni novoanglijski kroliki Sylvilagus transitionalis Vnaslidok togo sho shidni vovki Canis lupus lycaon ta en Puma concolor couguar buli vinisheni v regioni populyaciya bilohvostih oleniv Odocoileus virginianus rizko zbilshilas V seredini XX stolittya misce vovkiv zajnyali kojoti Canis latrans kolonizuvavshi en Pivnichnoyi Ameriki Morski vizoni Neogale macrodon yaki ranishe zustrichalisya na uzberezhzhi zatoki Men povnistyu vimerli naprikinci XIX stolittya Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura kanadskogo drimlyugu Antrostomus vociferus karolinku Aix sponsa virginskogo pugacha Bubo virginianus neoarktichnu sovu Strix varia shirokokrilogo kanyuka Buteo platypterus chornodzobogo kuklilo Coccyzus erythropthalmus karolinsku gilu Melanerpes carolinus rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris beregovu voronu Corvus ossifragus blakitnu sizojku Cyanocitta cristata lisovogo pivi Contopus virens chubatogo kopetona Myiarchus crinitus gostrochubu sinicyu Baeolophus bicolor karolinskogo povzika Sitta carolinensis baltimorskogo trupiala Icterus galbula strokatogo pisnyara Mniotilta varia sosnovogo pisnyara lisovika Setophaga pinus bilobrovogo smugastovolcya Parkesia motacilla olivkovogo smugastovolcya Seiurus aurocapilla zhovtogolovogo chervoyida Vermivora cyanoptera burogo drozda korotkodzoba Catharus fuscescens mandrivnogo drozda Turdus migratorius lisovogo drozda Hylocichla mustelina en Sialia sialis zolotogo chizha Carduelis tristis ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu zustrichayutsya primorski bagnovci Ammospiza maritima ta majzhe endemichni gostrohvosti bagnovci Ammospiza caudacuta Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye amerikansku ropuhu Anaxyrus americanus torf yanikovu cherepahu Glyptemys muhlenbergii karolinsku korobchastu cherepahu Terrapene carolina kajmanovu cherepahu Chelydra serpentina shidnogo poloza Pantherophis alleghaniensis zvichajnu pidv yazkovu zmiyu Thamnophis sirtalis shidnu pidv yazkovu zmiyu Thamnophis sauritus pivnichnogo amerikanskogo vuzha Nerodia sipedon midnogolovu mokasinovu zmiyu Agkistrodon contortrix ta lisovogo grimuchnika Crotalus horridus ZberezhennyaLisi pivnichnogo shodu SShA buli pershimi na kontinenti yaki postrazhdali vid masovoyi virubki oskilki same z ciyeyi teritoriyi pochalasya kolonizaciya Pivnichnoyi Ameriki Narazi teritoriya ekoregionu ye odniyeyu z najbilsh gustonaselenih v Spoluchenih Shtatah Ameriki Tut roztashovani taki mista yak Nyu Jork najbilshe misto SShA v yakomu zhive ponad 8 8 mln lyudej Filadelfiya ponad 1 6 mln lyudej ta Boston ponad 675 tisyach lyudej Bilsha chastina prirodnogo roslinnogo pokrivu ekoregionu bula znishena a reshta znachno fragmentovana Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye rist lyudskoyi populyaciyi ta pov yazane z cim rozshirennya peredmist Blizko 3 8 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en v shtati Nyu Gempshir en en en en en ta en v shtati Massachusets en ta en v shtati Rod Ajlend en en en ta en v shtati Konnektikut en en en en en en en ta en v shtati Nyu Jork en en en en en ta en v shtati Nyu Dzhersi en en en ta en v shtati Pensilvaniya en en ta en v shtati Merilend en en en en en ta en v shtati Delaver Primitki Northeastern coastal forests DOPA Explorer Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Collins B R Anderson K H 1994 Plant Communities of New Jersey A Study in Landscape Diversity ISBN 978 0 8135 2071 1 Northeastern Interior Dry Mesic Oak Forest NatureServe Explorer Procitovano 7 October 2012 Appalachian Hemlock Northern Hardwood Forest NatureServe Explorer Procitovano 7 October 2012 Central Appalachian Dry Oak Pine Forest NatureServe Explorer Procitovano 3 November 2012 Central Appalachian Pine Oak Rocky Woodland NatureServe Explorer Procitovano 4 November 2012 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Northeastern coastal forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northeast US Coastal Forests One Earth