Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кремене́цький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України. Площа — 918 км². Районний центр — місто Кременець (до складу району не входив). Утворений у січні 1940. Населення — 47 тис. осіб (2017): з них 96,7 % — українці, 2,6 % — росіяни, 0,3 % — поляки.
| Кременецький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6123400000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 46 240 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 918 км² | ||||
| Густота: | 50.37037037037 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3546 | ||||
| Поштові індекси: | 47000—47079 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Кременець | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 68 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Стефанський Володимир Ананійович | ||||
| Голова РДА: | Ясіновський Василь Андрійович | ||||
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті ОДА Кременецька райрада | ||||
| Адреса: | 47003, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, вул. Шевченка, 56, 2-23-21 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Адміністративний поділ
У районі м. Почаїв та 68 сіл.
Географія
Територія району — в зоні західного лісостепу Волинсько-Подільського плато. Межував на півдні, південному сході зі Збаразьким та Лановецьким, сході — Шумським районами Тернопільської області, заході — Бродівським районом Львівської області, півночі — Дубенським та Радивилівським районами Рівненської області.
| Рівненська область (Радивилівський район) | Рівненська область (Дубенський район) | |
| Львівська область (Бродівський район) | Шумський район | |
| Зборівський район | Збаразький район |
Дороги з твердим покриттям — 166,3 км, ґрунтові — 26 км.
За рельєфом Кременецький район ділиться на північну частину (Мале Полісся) та південну частину (), що лежать у межах Волино-Подільської височини. Мале Полісся, або Кременецький кряж займає 15 % площі району й характеризується плоским одноманітним рельєфом, ерозійних процесів не спостерігають. Холодне Полісся охоплює 85 % площі району. Тут — складні форми рельєфу, під дією атмосферних опадів, особливо зливових дощів, талих вод, відбуваються ерозійні процеси — як площинні, так і глибинні.
Корисні копалини: буре вугілля, вапняки, торф, крейда, мергелі, фосфорити, пісок, глина.
Ліси займають понад 12 тис. га: переважно граб, ясен, в'яз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна.
Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини. Уцілілі ділянки плато, що мають вигляд з'єднаних між собою окремих підвищень, утворюють вододіл рік.
Найбільші річки — Іква, Горинь.
Ґрунтовий покрив району складний, утворений із різних генетичних груп. Переважають темно-сірі опідзолені (багатогумусні) ґрунти. На Малому Поліссі переважає малогумусовий чорнозем на карбонатній основі.
Історія
Археологічні дослідження свідчать, що територія району була заселена у період пізнього палеоліту (приблизно 31 тис. р. тому). Знайдені пам'ятки пізнього палеоліту, залишки поселень бронзової доби і доби раннього заліза, поселень черняхівської культури, городищ часів Київської Русі.
У 12 ст. Кременеччина увійшла до Галицько-Волинського князівства, від 1360-х — до Великого князівства Литовського, від 1569 — до Речі Посполитої. Наприкінці 16 ст. через Кременеччину походом на Білорусь пройшли повстанські загони Северина Наливайка. Антифеодальний рух розгорнувся на території району під час Національно-визвольної війни (1648-57) під проводом Б. Хмельницького.
1734 ряд населених пунктів захопив гайдамацький загін Верлана. Від 1795 Кременецький повіт належав до Волинського намісництва Росії. На початку 1918 повіт окупували війська кайзерів Німеччини, у листопаді 1918 увійшли загони Армії УНР, на поч. 1919 — війська Польщі, в червні того ж року — ЧА, в липні почергово — Польщі та ЧА.
1920 відбувся бій між кіннотою Г. Котовського та білополяками під с. Горинка. За Ризьким мирним договором 1921 землі Кременеччини відійшли до Польщі. 1929 тут відбувся страйк сільськогосподарських робітників. У вересні 1939 Кременеччина ввійшла до УРСР. Липень 1941 — березень 1944 — німецько-нацистська окупація. 1943 — діяли партизанські з'єднання Сидора Ковпака та О. Федорова.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кременецького району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 72,09 % (проголосували 38 000 із 52 715 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,73 % (23 458 виборців); Юлія Тимошенко — 13,48 % (5 124 виборців), Олег Ляшко — 10,42 % (3 958 виборців), Анатолій Гриценко — 6,23 % (2 369 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,31 %.
Епідемія коронавірусу
23 березня 2020 року захворіла група молдавських туристів, що повернулася з Почаївської лаври, вірус було виявлено у 8 паломників. Представники лаври заперечили таку інформацію, назвавши «фейком».
3 квітня 2020 року зачинили на ізоляцію Почаївську лікарню, оскільки в 4 медсестер виявили вірус. Двоє медиків залишилися вдома, двоє — у лікарні. Стан їхній задовільний, у них легкі симптоми. Це єдина лікарня в місті, яка мала лікувати хворих на коронавірус. У лікарні було всього 4 місця, де планували лікувати інфікованих, два з них зайняли інфіковані медики. З двох апаратів ШВЛ працює лише один. Допомагати медикам прийшли волонтери, які закупили необхідні речі.
Економіка
Нині основні галузі виробничо-господарського комплексу:
- машинобудування і металообробна — ВАТ «Кремзвент», ЗАТ «Кременецький завод порошкової металургії»;
- деревообробна — ВАТ «Кременчанка», ;
- промисловість будівельних матеріалів — ВАТ «Крейдяний завод»;
- легка промисловість — ВАТ «Фабрика Ватин», та ТзОВ «Пластик» (обидва - м. Почаїв);
- харчова — , , , Кременецький комбінат хлібопродуктів.
Площа сільськогосподарських угідь — 32,8 тис. га, в тому числі ріллі 27,1 тис. га. Виробники сільськогосподарської продукції — 45 господарств різних форм власності.
Спеціалізація:
Основні господарства: СТОВ-«Гарт», «Гомін», «Ранок», СВЗМП «Крижі».
Медицина
Транспорт
Територією району проходить автошлях E85.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 34 104 | 7171 | 5805 | 9861 | 6955 | 4113 | 199 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 075 | 6950 | 5942 | 9548 | 8297 | 7804 | 534 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Освіта, соціальна сфера
У районі діють: обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, медичне училище ім. А. Річинського, ліцей, гімназія, 2 ПТУ (всі — Кременець), лісотехнічний коледж (с. Білокриниця), 52 загальноосвітні школи.
Функціонують 12 будинків культури, 37 сільських клубів, 6 музеїв, 58 бібліотек, 2 школи мистецтв.
Є 21 пам'ятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний».
Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.
Мед. заклади: 4 лікарні, 2 поліклініки, 48 ФАП.
Спортивна база району: 2 стадіони, 26 футбольних полів, 29 спортивних залів, 72 спортивні секції. Санна траса — єдина в Україні, база гірськолижного спорту — друга за значенням після Ворохти (Карпати). На її базі працює .
Засоби масової інформації
- Кременецький вісник — колишня громадсько-політична газета Кременеччини. Виходила від 1941 до 1944 року та 13 вересня 1999 до 2009 року. Редактор Б. Свіргун (1999—2009).
Релігія
Зареєстровано: 7 конфесій, 60 церков, 88 релігійних громад.
Список усіх дерев'яних храмів
| Назва населеного пункту | Патрон церкви | РІк побудови церкви |
|---|---|---|
| Башуки | Дзвіниця Михайлівської церкви | XVIII ст. |
| Борщівка | Різдва Пресвятої Богородиці | 1753 |
| Двірець | святого Архістратига Михаїла | 1931 |
| Дунаїв | Великомученика Димитрія | 1879 |
| Комарівка | Вознесіння Господнього | 1789 |
| Крутнів | Пресвятої Богородиці | 1770 |
| Кушлин | Покрови Божої Матері | 1926 |
| Ридомиль | святої Параскеви | 1730 |
| Рудка | Косми | 1847 |
| Старий Олексинець | апостола Андрія Первозванного | 1938 |
| Старий Почаїв | Покрови Божої Матері | 1643 |
| Старий Тараж | Введення в храм Пречистої Діви Марії | 1938 |
| Новий Олексинець | Воздвиження Чесного Хреста | 1846 |
| Устечко | Святого Михаїла | 1862 |
| Хотівка | Успіння Пресвятої Богородиці | 1764 |
| Хотовиця | Кузьми і Дем'яна | XIX століття |
| Кременець | Собор Святого Миколая |
Відомі люди
Народилися
- письменники Юліуш Словацький, Ю. Вавровий, С. Даушков, М. Кремінярівська, Н. Панчук, І. Потій, М. Куза;
- художники Д. Вонсик, І. Лазарчук, І. Хворостецький, О. та С. Шатківські;
- різьбяр П. Колесник;
- вчений-бібліограф М. Бойко;
- науковці І. Вихованець, В. Вольський, І. Герус-Тарнавецька, О. Качан, О. Неприцький-Грановський;
- громадський діяч С. Данилюк;
- архітектори Б. Бойко, В. Олексюк,
- Свідерський Микола Олексійович — член Української Центральної Ради.
- музичний діяч В. Валігура та ін.
Померли
- Климишин Іван (Крук) (псевдо: Крук) (1918 — 7 травня 1944, Лопушненський ліс, район с. Лопушне, Кременецький район, (можливо с. Лопушне, Лановецький район), Тернопільська область) — організатор перших збройних відділів УПА, командир куреня.
Перебували
- письменники Тарас Шевченко, В. Даль, Н. Дурова;
- живописець М. Пимоненко;
- учений М. Пржевальський;
Відвідували
- письменники М. Бажан, Оноре де Бальзак, Я. Івашкевич, Л. Костенко, М. Костомаров, Р. Лубківський, Д. Павличко, Олена Пчілка, Леся Українка, П. Тичина,
- релігійний діяч Ф. Прокопович та ін.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 360/2020-рп «Про призначення В.Ясіновського головою Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- Почаївська лавра і коронавірус: заражені паломники та реакція УПЦ (МП) [ 1 квітня 2020 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 26 березня 2020
- З'їздили в Почаїв: молдовські паломники «імпортували» коронавірус з України [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.], БіБіСі, 23 березня 2020
- У ще одній лікарні на Тернопільщині зафіксовано спалах коронавірусу серед медиків [ 11 квітня 2020 у Wayback Machine.], 0352.ua, 4 квітня 2020
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
- Кременецький вісник [ 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Vkursi Pro.
- Сеніна, Т. Кременецький вісник // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 241—242. — .
- Енциклопедія сучасної України[недоступне посилання].
Література
- І. Дем'янова, П. Мельничук, Г. Чернихівський. Кременецький район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — . — С. 228-230.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Kremeneckij rajon yakij isnuvav u 1940 2020 rokah Pro suchasnij Kremeneckij rajon utvorenij 2020 roku div Kremeneckij rajon Kremene ckij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Ternopilskoyi oblasti Ukrayini Plosha 918 km Rajonnij centr misto Kremenec do skladu rajonu ne vhodiv Utvorenij u sichni 1940 Naselennya 47 tis osib 2017 z nih 96 7 ukrayinci 2 6 rosiyani 0 3 polyaki Kremeneckij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Ternopilska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Kod KOATUU 6123400000 Utvorenij 1940 Naselennya 46 240 01 01 2019 Plosha 918 km Gustota 50 37037037037 osib km Tel kod 380 3546 Poshtovi indeksi 47000 47079 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Kremenec Miski radi 1 Silski radi 28 Mista 1 Sela 68 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Stefanskij Volodimir Ananijovich Golova RDA Yasinovskij Vasil Andrijovich Vebstorinka Storinka na sajti ODA Kremenecka rajrada Adresa 47003 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Kremenec vul Shevchenka 56 2 23 21 Mapa Kremeneckij rajon u VikishovishiAdministrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Kremeneckogo rajonu U rajoni m Pochayiv ta 68 sil GeografiyaTeritoriya rajonu v zoni zahidnogo lisostepu Volinsko Podilskogo plato Mezhuvav na pivdni pivdennomu shodi zi Zbarazkim ta Lanoveckim shodi Shumskim rajonami Ternopilskoyi oblasti zahodi Brodivskim rajonom Lvivskoyi oblasti pivnochi Dubenskim ta Radivilivskim rajonami Rivnenskoyi oblasti Rivnenska oblast Radivilivskij rajon Rivnenska oblast Dubenskij rajon Lvivska oblast Brodivskij rajon Kremenec Shumskij rajon Zborivskij rajon Zbarazkij rajon Dorogi z tverdim pokrittyam 166 3 km gruntovi 26 km Za relyefom Kremeneckij rajon dilitsya na pivnichnu chastinu Male Polissya ta pivdennu chastinu sho lezhat u mezhah Volino Podilskoyi visochini Male Polissya abo Kremeneckij kryazh zajmaye 15 ploshi rajonu j harakterizuyetsya ploskim odnomanitnim relyefom erozijnih procesiv ne sposterigayut Holodne Polissya ohoplyuye 85 ploshi rajonu Tut skladni formi relyefu pid diyeyu atmosfernih opadiv osoblivo zlivovih doshiv talih vod vidbuvayutsya erozijni procesi yak ploshinni tak i glibinni Korisni kopalini bure vugillya vapnyaki torf krejda mergeli fosforiti pisok glina Lisi zajmayut ponad 12 tis ga perevazhno grab yasen v yaz lipa dub osika verba buk sosna Kremenecki gori bl 20 tis ga pivnichnij karniz Volino Podilskoyi visochini Ucilili dilyanki plato sho mayut viglyad z yednanih mizh soboyu okremih pidvishen utvoryuyut vododil rik Najbilshi richki Ikva Gorin Gruntovij pokriv rajonu skladnij utvorenij iz riznih genetichnih grup Perevazhayut temno siri opidzoleni bagatogumusni grunti Na Malomu Polissi perevazhaye malogumusovij chornozem na karbonatnij osnovi IstoriyaArheologichni doslidzhennya svidchat sho teritoriya rajonu bula zaselena u period piznogo paleolitu priblizno 31 tis r tomu Znajdeni pam yatki piznogo paleolitu zalishki poselen bronzovoyi dobi i dobi rannogo zaliza poselen chernyahivskoyi kulturi gorodish chasiv Kiyivskoyi Rusi U 12 st Kremenechchina uvijshla do Galicko Volinskogo knyazivstva vid 1360 h do Velikogo knyazivstva Litovskogo vid 1569 do Rechi Pospolitoyi Naprikinci 16 st cherez Kremenechchinu pohodom na Bilorus projshli povstanski zagoni Severina Nalivajka Antifeodalnij ruh rozgornuvsya na teritoriyi rajonu pid chas Nacionalno vizvolnoyi vijni 1648 57 pid provodom B Hmelnickogo 1734 ryad naselenih punktiv zahopiv gajdamackij zagin Verlana Vid 1795 Kremeneckij povit nalezhav do Volinskogo namisnictva Rosiyi Na pochatku 1918 povit okupuvali vijska kajzeriv Nimechchini u listopadi 1918 uvijshli zagoni Armiyi UNR na poch 1919 vijska Polshi v chervni togo zh roku ChA v lipni pochergovo Polshi ta ChA 1920 vidbuvsya bij mizh kinnotoyu G Kotovskogo ta bilopolyakami pid s Gorinka Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 zemli Kremenechchini vidijshli do Polshi 1929 tut vidbuvsya strajk silskogospodarskih robitnikiv U veresni 1939 Kremenechchina vvijshla do URSR Lipen 1941 berezen 1944 nimecko nacistska okupaciya 1943 diyali partizanski z yednannya Sidora Kovpaka ta O Fedorova 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kremeneckogo rajonu bulo stvoreno 75 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 72 09 progolosuvali 38 000 iz 52 715 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 61 73 23 458 viborciv Yuliya Timoshenko 13 48 5 124 viborciv Oleg Lyashko 10 42 3 958 viborciv Anatolij Gricenko 6 23 2 369 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 31 Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini Dokladnishe COVID 19 u Ternopilskij oblasti 23 bereznya 2020 roku zahvorila grupa moldavskih turistiv sho povernulasya z Pochayivskoyi lavri virus bulo viyavleno u 8 palomnikiv Predstavniki lavri zaperechili taku informaciyu nazvavshi fejkom 3 kvitnya 2020 roku zachinili na izolyaciyu Pochayivsku likarnyu oskilki v 4 medsester viyavili virus Dvoye medikiv zalishilisya vdoma dvoye u likarni Stan yihnij zadovilnij u nih legki simptomi Ce yedina likarnya v misti yaka mala likuvati hvorih na koronavirus U likarni bulo vsogo 4 miscya de planuvali likuvati infikovanih dva z nih zajnyali infikovani mediki Z dvoh aparativ ShVL pracyuye lishe odin Dopomagati medikam prijshli volonteri yaki zakupili neobhidni rechi EkonomikaNini osnovni galuzi virobnicho gospodarskogo kompleksu mashinobuduvannya i metaloobrobna VAT Kremzvent ZAT Kremeneckij zavod poroshkovoyi metalurgiyi derevoobrobna VAT Kremenchanka promislovist budivelnih materialiv VAT Krejdyanij zavod legka promislovist VAT Fabrika Vatin ta TzOV Plastik obidva m Pochayiv harchova Kremeneckij kombinat hliboproduktiv Plosha silskogospodarskih ugid 32 8 tis ga v tomu chisli rilli 27 1 tis ga Virobniki silskogospodarskoyi produkciyi 45 gospodarstv riznih form vlasnosti Specializaciya roslinnictvo zernovi cukrovi buryaki kormovi kulturi tvarinnictvo Osnovni gospodarstva STOV Gart Gomin Ranok SVZMP Krizhi MedicinaDiye Kremenecka centralna rajonna klinichna likarnya TransportTeritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah E85 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 34 104 7171 5805 9861 6955 4113 199 Zhinki 39 075 6950 5942 9548 8297 7804 534 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 199 85 534 355 80 84 949 801 75 79 1989 1458 70 74 2516 1499 65 69 2350 1722 60 64 2362 1314 55 59 1669 1906 50 54 2156 2013 45 49 2110 2687 40 44 2696 2343 35 39 2391 2374 30 34 2151 2457 25 29 2310 2539 20 24 2456 3266 15 20 3486 2793 10 14 2611 2391 5 9 2427 1987 0 4 1912 Osvita socialna sferaU rajoni diyut oblasna gumanitarno pedagogichna akademiya imeni Tarasa Shevchenka medichne uchilishe im A Richinskogo licej gimnaziya 2 PTU vsi Kremenec lisotehnichnij koledzh s Bilokrinicya 52 zagalnoosvitni shkoli Funkcionuyut 12 budinkiv kulturi 37 silskih klubiv 6 muzeyiv 58 bibliotek 2 shkoli mistectv Ye 21 pam yatka istoriyi ta kulturi 20 amator kolektiviv mayut zvannya narodnij Vid 2001 diye Kremenecko Pochayivskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Med zakladi 4 likarni 2 polikliniki 48 FAP Sportivna baza rajonu 2 stadioni 26 futbolnih poliv 29 sportivnih zaliv 72 sportivni sekciyi Sanna trasa yedina v Ukrayini baza girskolizhnogo sportu druga za znachennyam pislya Vorohti Karpati Na yiyi bazi pracyuye Zasobi masovoyi informaciyiKremeneckij visnik kolishnya gromadsko politichna gazeta Kremenechchini Vihodila vid 1941 do 1944 roku ta 13 veresnya 1999 do 2009 roku Redaktor B Svirgun 1999 2009 ReligiyaZareyestrovano 7 konfesij 60 cerkov 88 religijnih gromad Spisok usih derev yanih hramiv Nazva naselenogo punktu Patron cerkvi RIk pobudovi cerkvi Bashuki Dzvinicya Mihajlivskoyi cerkvi XVIII st Borshivka Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1753 Dvirec svyatogo Arhistratiga Mihayila 1931 Dunayiv Velikomuchenika Dimitriya 1879 Komarivka Voznesinnya Gospodnogo 1789 Krutniv Presvyatoyi Bogorodici 1770 Kushlin Pokrovi Bozhoyi Materi 1926 Ridomil svyatoyi Paraskevi 1730 Rudka Kosmi 1847 Starij Oleksinec apostola Andriya Pervozvannogo 1938 Starij Pochayiv Pokrovi Bozhoyi Materi 1643 Starij Tarazh Vvedennya v hram Prechistoyi Divi Mariyi 1938 Novij Oleksinec Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1846 Ustechko Svyatogo Mihayila 1862 Hotivka Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1764 Hotovicya Kuzmi i Dem yana XIX stolittya Kremenec Sobor Svyatogo MikolayaVidomi lyudiNarodilisya pismenniki Yuliush Slovackij Yu Vavrovij S Daushkov M Kreminyarivska N Panchuk I Potij M Kuza hudozhniki D Vonsik I Lazarchuk I Hvorosteckij O ta S Shatkivski rizbyar P Kolesnik vchenij bibliograf M Bojko naukovci I Vihovanec V Volskij I Gerus Tarnavecka O Kachan O Neprickij Granovskij gromadskij diyach S Danilyuk arhitektori B Bojko V Oleksyuk Sviderskij Mikola Oleksijovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi muzichnij diyach V Valigura ta in Pomerli Klimishin Ivan Kruk psevdo Kruk 1918 7 travnya 1944 Lopushnenskij lis rajon s Lopushne Kremeneckij rajon mozhlivo s Lopushne Lanoveckij rajon Ternopilska oblast organizator pershih zbrojnih viddiliv UPA komandir kurenya Perebuvali pismenniki Taras Shevchenko V Dal N Durova zhivopisec M Pimonenko uchenij M Przhevalskij Vidviduvali pismenniki M Bazhan Onore de Balzak Ya Ivashkevich L Kostenko M Kostomarov R Lubkivskij D Pavlichko Olena Pchilka Lesya Ukrayinka P Tichina religijnij diyach F Prokopovich ta in PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 26 travnya 2020 roku 360 2020 rp Pro priznachennya V Yasinovskogo golovoyu Kremeneckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2016 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Pochayivska lavra i koronavirus zarazheni palomniki ta reakciya UPC MP 1 kvitnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 26 bereznya 2020 Z yizdili v Pochayiv moldovski palomniki importuvali koronavirus z Ukrayini 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine BiBiSi 23 bereznya 2020 U she odnij likarni na Ternopilshini zafiksovano spalah koronavirusu sered medikiv 11 kvitnya 2020 u Wayback Machine 0352 ua 4 kvitnya 2020 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Kremeneckij visnik 10 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vkursi Pro Senina T Kremeneckij visnik Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 241 242 ISBN 966 528 199 2 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini nedostupne posilannya LiteraturaKremeneckij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Kremeneckij rajon u Vikishovishi I Dem yanova P Melnichuk G Chernihivskij Kremeneckij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O 706 s ISBN 966 528 199 2 S 228 230