Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Го́ринка — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області . До села приєднано хутори Гуків Гай, Залісся, Копань, Корчунок, Пасічки, Ромасів Ліс та Снігоровеччина.
село Горинка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Кременецька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020070120072248 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1445 |
Перша згадка | 1445 |
Населення | 1 420 |
Територія | 47.100 км² |
Густота населення | 30.150 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47042 |
Телефонний код | +380 3546 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | р. Горинька |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
Староста | Бойко Василь Степанович |
Карта | |
Горинка | |
Горинка | |
Мапа | |
Горинка у Вікісховищі |
Населення — 1420 осіб (2001).
Історія
Поблизу Горинки виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та Лука-Райковецької культур.
Перша писемна згадка — 1445. Село Горинка було засноване в 1545 році і, на той час складалось всього з 17 дворів. За народними переказами, його було спалено турками настільки, що залишилось 2 хати. Та люди відбудовали зруйновані домівки і поселення знову з'явилось. Від тієї давньої події горіння села, – виникла назва – Горинка.
У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстрацією 1552 рр): -Горинка (на 30 димів, городників 2) відказане війту Кременецькому Скуйбіді(1552р.)
Під час Люблінської унії 1569 року, село, як і всі західноукраїнські землі, було передане Литвою Польщі й увійшло до об'єднаної держави, відомої під назвою "Річ Посполита".
Горинчани були свідками та учасниками визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького за незалежність. Літом 1651 року через село пролягав шлях козацьких полків під Берестечко.
Проте, у 1767 році в селі була побудована на пожертвування прихожан, церква в ім'я Святого Архистратига Михайла. Церква була дерев'яна, з такою ж дзвіницею. До 1877 року була трьохкупольна, а в цьому ж році виправлена в фундаменті, стінах і дахові й покрита залізною бляхою.
У 1795 році, під час третього поділу Речі Посполитої, село, як і решта поселень навколо Кременця, відійшло до Російської імперії, і було віднесене спочатку до Подільської, а пізніше до Волинської губернії.
Певною мірою село постраждало під час першої світової війни. У 1915—1916 роках село опинилось у прифронтовій смузі. З часу проголошення 22 січня 1918 року Четвертим Універсалом Центральної ради незалежності і до приходу 2-го червня 1919 року більшовиків, село підпорядковане українській державній владі. Майже два десятиліття (1920—1939рр) Горинка перебувала у складі Польщі.
У селі під час подій громадянської війни перебував Г. І. Котовський, якого було поранено на території теперішнього колгоспного саду, першу медичну допомогу воякові надали горинчани. В селі досі є меморіальна стела біля школи на його честь. До Німецько-радянської війни на околиці села функціонував спиртзавод, а в селі, на найвищому пагорбі красувався «палац» – маєток генерала Бобрика. Всі ці величні будови були вщент зруйновані в перші воєнні роки.
В 1961 р. – утворення колгоспу, який згодом розділено на два окремих господарства. У 1995—1998 рр. у селі функціонував пивзавод (згодом припинив свою роботу). Побудовано нове приміщення контори, у якому розміщено сільську раду та офіс ТОВ «БІО-ЛАН».
У селі функціонують опорна загальноосвітня школа I-III ступенів, сільська музична школа, сільська бібліотека, лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, відділення зв'язку, п'ять торгових точок.
Окрасою Горинки є новозбудований 1997 року храм, освячений в день св. Іова, звідси й назва — церква преподобного Іова Почаївського.
У 1990-х рр. вул. Котовського перейменували на вул. Широку. Але потім вулиця отримала попередню назву. У 2016 році вулицю Котовського остаточно перейменували на вул. Широку
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.
Вулиці
Село складається з таких вулиць:
- Першотравнева
- Зелена
- Широка
- Шарапова
- Молодіжна
- Сонячна
- Бондарська
- Бригадна
- Шевченка
- Снігурі
Населення
Мовний склад за даними перепису населення 2001 року :
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,51 | |
російська | 0,49 |
Географія
Село розташоване на півночі Тернопільської області, на сході Кременецького району. Через село проходить європейська автомагістраль E85 (М19).
Пам'ятки
Є церква Преподобного Іова Почаївського (1997; кам'яна), дерев'яна церква поруч із кам'яною (1887) та каплиця.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969), насипані могили 5-ти воякам УПА (1992) та 7-ми воякам УПА, полеглим у липні 1950 (2003).
Соціальна сфера
Діють опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібіотека, ФАП. СТО "ВІТРУЧОК"
Відомі люди
Народилися
- Баканчук Михайло Антонович — учасник національно-визвольного руху,
- Б. Бойко — український архітектор,
- Панчук Надія Михайлівна (нар. 1940) — українська поетеса,
- — українська поетеса,
- Лизогуб Микола (6 грудня 1892 — (17) 30 січня 1918) — учасник бою під Крутами, полонений та розстріляний більшовиками.
Примітки
- . spadok.org.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 червня 2022.
Література
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2017 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni sichen 2017 Go rinka selo v Ukrayini u Kremeneckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Do sela priyednano hutori Gukiv Gaj Zalissya Kopan Korchunok Pasichki Romasiv Lis ta Snigorovechchina selo Gorinka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Kremenecka miska gromada Kod KATOTTG UA61020070120072248 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1445 Persha zgadka 1445 Naselennya 1 420 Teritoriya 47 100 km Gustota naselennya 30 150 osib km Poshtovij indeks 47042 Telefonnij kod 380 3546 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 59 27 pn sh 25 46 03 sh d H G O Vodojmi r Gorinka Misceva vlada Adresa radi 47000 Ternopilska obl m Kremenec vul Shevchenka bud 67 Starosta Bojko Vasil Stepanovich Karta Gorinka Gorinka Mapa Gorinka u Vikishovishi Naselennya 1420 osib 2001 IstoriyaPoblizu Gorinki viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu chernyahivskoyi ta Luka Rajkoveckoyi kultur Persha pisemna zgadka 1445 Selo Gorinka bulo zasnovane v 1545 roci i na toj chas skladalos vsogo z 17 dvoriv Za narodnimi perekazami jogo bulo spaleno turkami nastilki sho zalishilos 2 hati Ta lyudi vidbudovali zrujnovani domivki i poselennya znovu z yavilos Vid tiyeyi davnoyi podiyi gorinnya sela vinikla nazva Gorinka U pereliku zamkovih sil ta lyudej pri Kremeneckomu zamku dani za lyustraciyeyu 1552 rr Gorinka na 30 dimiv gorodnikiv 2 vidkazane vijtu Kremeneckomu Skujbidi 1552r Pid chas Lyublinskoyi uniyi 1569 roku selo yak i vsi zahidnoukrayinski zemli bulo peredane Litvoyu Polshi j uvijshlo do ob yednanoyi derzhavi vidomoyi pid nazvoyu Rich Pospolita Gorinchani buli svidkami ta uchasnikami vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo za nezalezhnist Litom 1651 roku cherez selo prolyagav shlyah kozackih polkiv pid Berestechko Prote u 1767 roci v seli bula pobudovana na pozhertvuvannya prihozhan cerkva v im ya Svyatogo Arhistratiga Mihajla Cerkva bula derev yana z takoyu zh dzviniceyu Do 1877 roku bula trohkupolna a v comu zh roci vipravlena v fundamenti stinah i dahovi j pokrita zaliznoyu blyahoyu U 1795 roci pid chas tretogo podilu Rechi Pospolitoyi selo yak i reshta poselen navkolo Kremencya vidijshlo do Rosijskoyi imperiyi i bulo vidnesene spochatku do Podilskoyi a piznishe do Volinskoyi guberniyi Pevnoyu miroyu selo postrazhdalo pid chas pershoyi svitovoyi vijni U 1915 1916 rokah selo opinilos u prifrontovij smuzi Z chasu progoloshennya 22 sichnya 1918 roku Chetvertim Universalom Centralnoyi radi nezalezhnosti i do prihodu 2 go chervnya 1919 roku bilshovikiv selo pidporyadkovane ukrayinskij derzhavnij vladi Majzhe dva desyatilittya 1920 1939rr Gorinka perebuvala u skladi Polshi U seli pid chas podij gromadyanskoyi vijni perebuvav G I Kotovskij yakogo bulo poraneno na teritoriyi teperishnogo kolgospnogo sadu pershu medichnu dopomogu voyakovi nadali gorinchani V seli dosi ye memorialna stela bilya shkoli na jogo chest Do Nimecko radyanskoyi vijni na okolici sela funkcionuvav spirtzavod a v seli na najvishomu pagorbi krasuvavsya palac mayetok generala Bobrika Vsi ci velichni budovi buli vshent zrujnovani v pershi voyenni roki V 1961 r utvorennya kolgospu yakij zgodom rozdileno na dva okremih gospodarstva U 1995 1998 rr u seli funkcionuvav pivzavod zgodom pripiniv svoyu robotu Pobudovano nove primishennya kontori u yakomu rozmisheno silsku radu ta ofis TOV BIO LAN U seli funkcionuyut oporna zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv silska muzichna shkola silska biblioteka likarska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini apteka viddilennya zv yazku p yat torgovih tochok Okrasoyu Gorinki ye novozbudovanij 1997 roku hram osvyachenij v den sv Iova zvidsi j nazva cerkva prepodobnogo Iova Pochayivskogo U 1990 h rr vul Kotovskogo perejmenuvali na vul Shiroku Ale potim vulicya otrimala poperednyu nazvu U 2016 roci vulicyu Kotovskogo ostatochno perejmenuvali na vul Shiroku 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kremeneckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kremeneckogo 1940 2020 rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremeneckogo rajonu Vulici Selo skladayetsya z takih vulic Pershotravneva Zelena Shiroka Sharapova Molodizhna Sonyachna Bondarska Brigadna Shevchenka SniguriNaselennyaMovnij sklad za danimi perepisu naselennya 2001 roku Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 51 rosijska 0 49GeografiyaSelo roztashovane na pivnochi Ternopilskoyi oblasti na shodi Kremeneckogo rajonu Cherez selo prohodit yevropejska avtomagistral E85 M19 Pam yatkiCerkva Ye cerkva Prepodobnogo Iova Pochayivskogo 1997 kam yana derev yana cerkva poruch iz kam yanoyu 1887 ta kaplicya Pam yatnikiSporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1969 nasipani mogili 5 ti voyakam UPA 1992 ta 7 mi voyakam UPA poleglim u lipni 1950 2003 Socialna sferaDiyut oporna zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv budinok kulturi bibioteka FAP STO VITRUChOK Vidomi lyudiNarodilisya Bakanchuk Mihajlo Antonovich uchasnik nacionalno vizvolnogo ruhu B Bojko ukrayinskij arhitektor Panchuk Nadiya Mihajlivna nar 1940 ukrayinska poetesa ukrayinska poetesa Lizogub Mikola 6 grudnya 1892 17 30 sichnya 1918 uchasnik boyu pid Krutami polonenij ta rozstrilyanij bilshovikami Primitki spadok org ua Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 22 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 22 sichnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 12 chervnya 2022 LiteraturaPortal Ternopilshina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6