Костриця очеретяна (Festuca arundinacea Schreb.) — вид рослин з роду костриця (Festuca) родини тонконогових (Festucaceae).
Костриця очеретяна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Костриця (Festuca) |
Вид: | Костриця очеретяна (F. arundinacea) |
Біноміальна назва | |
Festuca arundinacea | |
Підвиди | |
Festuca arundinacea subsp. arundinacea | |
Синоніми | |
Aira oryzetorum Spreng. |
Загальна біоморфологічна характеристика
Однодомна рослина. Верховий рихлокустовий багаторічний злак. Коренева система мичкувата, іноді з короткими кореневищами, добре розвинена в орному шарі ґрунту. Пагони позапіхвові, піхви майже дощенту розщеплені. Стебла прямі, іноді нахилені, міцні, потовщені, голі, світло-зелені, рідше антоціанові, 100–160 см заввишки. Листя широколінійні, великі, порівняно жорсткі, шорсткі. Суцвіття — велика (18-24 см) розгалужена, іноді одногрива волоть. Зав'язь гола. Колоскові луски шкірясті, подібні за консистенцією з нижніми квітковими лусками. Останні без кіля, остисті. Плід — зернівка, подовжена, жолобчаста, сірувато-жовтувата. Маса 1000 насінин 2,2-2,4 г. Рослина озимого типу розвитку. Плодоносить з 2-го року розвитку. Цвітіння — червень, дозрівання — липень-серпень. Вітрозапилюваний перехресник.
Відрізняється від костриці лучної (Festuca pratensis Huds.) вищим ростом.
Число хромосом — 2n = 28, 42, 70.
Поширення
Природний ареал
- Африка
- Азія
- Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан
- Сибір: Західний Сибір
- Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
- Індійський субконтинент: Пакистан — Белуджистан
- Європа
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Велика Британія
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим)
- Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови)
- Африка
- Азія
- Австралія
- Північна Америка
- Канада
- Сполучені Штати Америки
- Тихий океан
- Північно-центральна частина Тихого океану: Сполучені Штати — Гаваї
- Південна Америка
Описаний з Німеччини (околиці Лейпцига) 1771 року. У культурі відомий з початку XX століття. У колишньому СРСР обробляється в 72 територіальних утвореннях (відповідно до сортового районування) на порівняно невеликих площах в лісовій, лісостеповій, гірській зонах і за їх межами. Районовано 10 селекційних сортів для пасовищного і сінокісного використання.
Екологія
Мезофіт. Росте на солонцюватих луках, по берегах струмків та річок, на вапнякових і крейдяних відслоненнях. Навесні добре витримує перезволоження і затоплення талими водами до 2,0-3,0 місяців. Зимо- і морозостійкий. Стійкий до весняних і осінніх заморозків, але недостатньо стійка проти літніх посух. Успішно росте на основних типах ґрунтів лісової та лісостепової зон, включаючи зволожені легкі і окультурені торф'яні і перегнійно-глейові ґрунти. Добре росте на суглинкових ґрунтах. У травостої тримається 8 і більше років.
Господарське значення
Костриця очеретяна має велике значення як один з основних компонентів травосумішей (з конюшиною червоною і люцерною посівною), що використовують для поліпшення природних угідь та організації сінокосів і пасовищ короткострокового і довгострокового використання. Як самостійна культура використовується в основному на насіння. Відростає в другій половині квітня, придатна для пасіння на початку — для укосу — наприкінці травня. По живильній цінності мало відрізняється від тимофіївки і костриці червоної. Використовується в основному на сіно, сінаж, силос. На пасовищі поїдається погано усіма домашніми тваринами через жорсткі листя і вміст алкалоїдів. Покращує структуру і родючість ґрунту. Застосовується для закріплення еродованих земель. Формує врожай зеленої маси за 2 укоси — 200–380 ц / га, сіна — 54-92 ц / га. Середній урожай насіння — 2,5-5,0 ц / га, а у кращих випадках — до 8,0-10,0 ц / га. Цінною біологічною особливістю є здатність відростати до пізньої осені, тому використовується для осіннього випасання худоби. Витримує багаторазове скошування та випасання.
Підживлення фосфатними і калійними добривами зменшує вміст алкалоїдів. Натомність азотні його підвищують. На сіно потрібно скосити перед цвітінням, інакше кормова цінність рослини зменшується.
Придатна для залуження надмірно зволожених лук, свіжомеліорованих торфовищ.
Систематика
Деякі джерела розглядають Festuca arundinacea Schreb. як синонім Schedonorus arundinaceus (Schreb.) Dumort.
Примітки
- Festuca arundinacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Festuca arundinacea в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
Література
- Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 2. Festucaceae (Gramineae). Под ред. д-ра биол.наук, проф. , д-ра биол. наук — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1990, 361 стр. (рос.)
- Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. (рос.)
- Культигенный ареал растений. — М.: Наука, 1988. — 184 с. (рос.)
- . — Київ: Урожай, 1992. — 199 с.
- Государственный реестр селекционных достижений, допущенных к использованию. Сорта растений. — М., 1994. — 218 с. (рос.)
- Каталог районированных сортов по Беларуси. — Минск: Ураджай, 1997. — 176 с. (біл.)
- Медведев П. Ф., Сметанникова А. И. Кормовые растения европейской части СССР. — Л.: Колос, 1981. — 336 с. (рос.)
- Природно-сельскохозяйственное районирование и использование земельного фонда СССР. / Под ред. акад. ВАСХНИЛ . — М.: Колос, 1983. — 336 с. (рос.)
- Агроклиматическое районирование СССР. — М.: Колос, 1967. — 335 с. (рос.)
- Шашко Д. И. Агроклиматические ресурсы СССР. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985. — 248 с. (рос.)
- Aiken, S. G., M. J. Dallwitz, C. L. McJannet & L. L. Consaul. 1997. Biodiversity among Festuca (Poaceae) in North America: Diagnostic evidence from DELTA and clustering programs, and an INTKEY package for interactive, illustrated identification and information retrieval. Canad. J. Bot. 75(9): 1527-1 (англ.)
- Alexeev, E. B. 1980. Genus Festuca L. in Pakistano, India, Nepalo et Burma. Novosti Sist. Vyssh. Rast. 17: 10-42. (англ.)
- Alexeev, E. B. 1986. Festuca L. (Poaceae) in Venezuela, Colombia and Ecuador. Novosti Sist. Vyssh. Rast. 23: 5-23. (англ.)
- Briceño, B. & G. Morillo. 1994. El género Festuca L. (Poaceae) en los páramo de Mérida. Ernstia, ser. 2 4(3-4): 73-88. (ісп.)
- Cabi, E. & M. Doğan. 2012. Poaceae. 690–756. In A. Güner, S. Aslan, T. Ekim, M. Vural & M. T. Babaç (eds.) Türkiye Bitkileri Listesi. Nezahat Gökyiğit Botanik Bahçesi ve Flora Araştırmaları Derneği Yayını, Istanbul. (тур.)
- Davidse, G. 1994. 27. Festuca L. 6: 223–227. In G. Davidse, M. Sousa Sánchez & A.O. Chater (eds.) Fl. Mesoamer.. Universidad Nacional Autónoma de México, México, D. F. (ісп.)
- Dávila Aranda, P., J. Valdés-Reyna & M. González Ledesma. 2001. El género Festuca (POACEAE: POOIDEAE) en el noreste de México. Biotam 12(2): 49-64. (ісп.)
- Matthei, O.R. 1982. El género Festuca (Poaceae) en Chile. Gayana, Bot. 37: 1-64. (ісп.)
- Phillips, S. 1995. Poaceae (Gramineae). Fl. Ethiopia 7: I–XX, 1-420. (англ.)
- Stančík, D. 2003. Las especies del género Festuca (Poaceae) en Colombia. Darwiniana 41(1-4): 93-153. (ісп.)
- Stančík, D. 2004. The genus Festuca (Poaceae: Loliinae) in Venezuela. Nordic J. Bot. 23(2): 191–205. (англ.)
- Zuloaga, F. O., E. G. Nicora, Z. E. Rúgolo de Agrasar, O. Morrone, J. F. Pensiero & A. M. Cialdella. 1994. Catálogo de la familia Poaceae en la República Argentina. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 47: 1-178. (ісп.)
Джерела
- Вівсянициця (костириця) очеретяна // Аграрний сектор України [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.]
- [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 14.06.2014.
- , . [Дзюбенко М. І., Дзюбенко О. О. Основні сільськогосподарські культури. Festuca arundinacea Schreb. - Костриця очеретяна.]. Афонин А. Н.; Грин С. Л.; Дзюбенко Н. И.; Фролов А. Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения (Интернет-версия 2.0). 2008 ((рос.)) . Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 14.06.2014.
- (PDF). eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 14.06.2014.
- . kew.org ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 14.06.2014.
- Jan Pranč. . Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 14.06.2014.
Посилання
- http://www.tropicos.org/Name/25509613 [ 15 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Festuca arundinacea Schreb. на сайті «Плантариум» [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostricya ocheretyana Festuca arundinacea Schreb vid roslin z rodu kostricya Festuca rodini tonkonogovih Festucaceae Kostricya ocheretyanaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kostricya Festuca Vid Kostricya ocheretyana F arundinacea Binomialna nazvaFestuca arundinacea Schreb PidvidiFestuca arundinacea subsp arundinacea Festuca arundinacea subsp atlantigena Festuca arundinacea subsp cirtensis Festuca arundinacea subsp fenas Festuca arundinacea subsp orientalis Festuca arundinacea subsp uechtritzianaSinonimiAira oryzetorumSpreng Avena secundaSalisb Brachypodium interruptum Desf Roem amp Schult Bromus arundinaceus Schreb Roth Bromus decolaransRchb Bromus elatior L Koeler Bromus elatusGueldenst ex Ledeb Bromus littoreusRetz Bucetum elatius L Festuca articulataDe Not ex Parl Festuca caerulescensTen Festuca creticaHack ex Festuca decolorans Rchb Mert amp ex Kunth Festuca elatiorL Festuca fenas Festuca interruptaDesf Festuca laxa Festuca littorea Retz Festuca loliaceaLam Festuca mediterranea Rouy Festuca orientalis Hack amp Festuca oryzetorum Festuca pauneroi amp Festuca phoenix Scop Vill Festuca pseudololiaceaHack Festuca regeliana Festuca regelii Festuca simplexBoiss amp Festuca tenaxLink Festuca uechtritziana Gnomonia elatior L Lolium arundinaceum Schreb Lolium festuca Poa curvataKoeler Poa elatior L Moench Poa fenas Steud Poa kunthiiLindm Poa phoenixScop Poa remotaKunth Poa tenaxLink Poa uliginosaWilld ex Spreng Schedonorus arundinaceus Schreb Dumort Schedonorus elatior L P Beauv Schedonorus interruptus Desf Tzvelev Schedonorus littoreus Retz Tzvelev Schedonorus pauneroi amp amp Valdes Schedonorus phoenix Scop Holub Schedonorus uechtritzianus Holub Tragus elatior L Panz Zagalna biomorfologichna harakteristikaIlyustraciya kostrici ocheretyanoyi u knizi Flora Batava Volume 5 1828 Kolos kostrici ocheretyanoyiKvitki kostrici ocheretyanoyiKostricya ocheretyana v Berlinskomu botanichnomu sadu NimechchinaKostricya ocheretyana na ostrovi Mauyi Gavayi SShA Nacionalnij parkGerbarnij zrazok kostrici ocheretyanoyi z ostrova Mauyi Gavayi SShA Odnodomna roslina Verhovij rihlokustovij bagatorichnij zlak Koreneva sistema michkuvata inodi z korotkimi korenevishami dobre rozvinena v ornomu shari gruntu Pagoni pozapihvovi pihvi majzhe doshentu rozshepleni Stebla pryami inodi nahileni micni potovsheni goli svitlo zeleni ridshe antocianovi 100 160 sm zavvishki Listya shirokolinijni veliki porivnyano zhorstki shorstki Sucvittya velika 18 24 sm rozgaluzhena inodi odnogriva volot Zav yaz gola Koloskovi luski shkiryasti podibni za konsistenciyeyu z nizhnimi kvitkovimi luskami Ostanni bez kilya ostisti Plid zernivka podovzhena zholobchasta siruvato zhovtuvata Masa 1000 nasinin 2 2 2 4 g Roslina ozimogo tipu rozvitku Plodonosit z 2 go roku rozvitku Cvitinnya cherven dozrivannya lipen serpen Vitrozapilyuvanij perehresnik Vidriznyayetsya vid kostrici luchnoyi Festuca pratensis Huds vishim rostom Chislo hromosom 2n 28 42 70 PoshirennyaPrirodnij areal Afrika Pivnichna Afrika Alzhir Liviya Marokko Tunis Aziya Zahidna Aziya Afganistan Kipr Iran Irak Izrayil Jordaniya Livan Siriya Turechchina Kavkaz Virmeniya Azerbajdzhan Gruziya Rosijska Federaciya Peredkavkazzya Dagestan Sibir Zahidnij Sibir Serednya Aziya Kazahstan Kirgizstan Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Indijskij subkontinent Pakistan Beludzhistan Yevropa Pivnichna Yevropa Daniya Finlyandiya Irlandiya Norvegiya Shveciya Velika Britaniya Serednya Yevropa Avstriya Belgiya Chehiya Nimechchina Ugorshina Niderlandi Polsha Slovachchina Shvejcariya Shidna Yevropa Bilorus Estoniya Latviya Litva Moldova Rosijska Federaciya yevropejska chastina Ukrayina vkl Krim Pivdenno Shidna Yevropa Albaniya Bolgariya Horvatiya Greciya Italiya vkl Sardiniya Siciliya Rumuniya Serbiya Sloveniya Pivdenno Zahidna Yevropa Franciya vkl Korsika Portugaliya Ispaniya vkl Balearski ostrovi Naturalizaciya Afrika Makaroneziya Portugaliya Azorski ostrovi Ispaniya Kanarski ostrovi Pivdenna Afrika Pivdenno Afrikanska Respublika Shidna Kapska provinciya Vilna derzhava Zahidna Kapska provinciya Aziya Kitaj Shidna Aziya Tajvan Avstraliya Avstraliya Nova Zelandiya Pivnichna Amerika Kanada Spolucheni Shtati Ameriki Tihij okean Pivnichno centralna chastina Tihogo okeanu Spolucheni Shtati Gavayi Pivdenna Amerika Mezoamerika Kosta Rika Gvatemala Braziliya Rio Grande du Sul Santa Katarina Ekvador Argentina Chili Urugvaj Aziya Kitaj Indijskij subkontinent Butan Pivnichna Amerika Spolucheni Shtati Ameriki Pivdenna Amerika Argentina Opisanij z Nimechchini okolici Lejpciga 1771 roku U kulturi vidomij z pochatku XX stolittya U kolishnomu SRSR obroblyayetsya v 72 teritorialnih utvorennyah vidpovidno do sortovogo rajonuvannya na porivnyano nevelikih ploshah v lisovij lisostepovij girskij zonah i za yih mezhami Rajonovano 10 selekcijnih sortiv dlya pasovishnogo i sinokisnogo vikoristannya EkologiyaMezofit Roste na soloncyuvatih lukah po beregah strumkiv ta richok na vapnyakovih i krejdyanih vidslonennyah Navesni dobre vitrimuye perezvolozhennya i zatoplennya talimi vodami do 2 0 3 0 misyaciv Zimo i morozostijkij Stijkij do vesnyanih i osinnih zamorozkiv ale nedostatno stijka proti litnih posuh Uspishno roste na osnovnih tipah gruntiv lisovoyi ta lisostepovoyi zon vklyuchayuchi zvolozheni legki i okultureni torf yani i peregnijno glejovi grunti Dobre roste na suglinkovih gruntah U travostoyi trimayetsya 8 i bilshe rokiv Gospodarske znachennyaKostricya ocheretyana maye velike znachennya yak odin z osnovnih komponentiv travosumishej z konyushinoyu chervonoyu i lyucernoyu posivnoyu sho vikoristovuyut dlya polipshennya prirodnih ugid ta organizaciyi sinokosiv i pasovish korotkostrokovogo i dovgostrokovogo vikoristannya Yak samostijna kultura vikoristovuyetsya v osnovnomu na nasinnya Vidrostaye v drugij polovini kvitnya pridatna dlya pasinnya na pochatku dlya ukosu naprikinci travnya Po zhivilnij cinnosti malo vidriznyayetsya vid timofiyivki i kostrici chervonoyi Vikoristovuyetsya v osnovnomu na sino sinazh silos Na pasovishi poyidayetsya pogano usima domashnimi tvarinami cherez zhorstki listya i vmist alkaloyidiv Pokrashuye strukturu i rodyuchist gruntu Zastosovuyetsya dlya zakriplennya erodovanih zemel Formuye vrozhaj zelenoyi masi za 2 ukosi 200 380 c ga sina 54 92 c ga Serednij urozhaj nasinnya 2 5 5 0 c ga a u krashih vipadkah do 8 0 10 0 c ga Cinnoyu biologichnoyu osoblivistyu ye zdatnist vidrostati do piznoyi oseni tomu vikoristovuyetsya dlya osinnogo vipasannya hudobi Vitrimuye bagatorazove skoshuvannya ta vipasannya Pidzhivlennya fosfatnimi i kalijnimi dobrivami zmenshuye vmist alkaloyidiv Natomnist azotni jogo pidvishuyut Na sino potribno skositi pered cvitinnyam inakshe kormova cinnist roslini zmenshuyetsya Pridatna dlya zaluzhennya nadmirno zvolozhenih luk svizhomeliorovanih torfovish SistematikaDeyaki dzherela rozglyadayut Festuca arundinacea Schreb yak sinonim Schedonorus arundinaceus Schreb Dumort PrimitkiFestuca arundinacea Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Festuca arundinacea v bazi danih Euro Med PlantBase informacijnomu resursi dlya Yevro seredzemnomorskogo rozmayittya roslin 11 listopada 2014 u Wayback Machine angl Div takozhSpisok vidiv rodu KostricyaLiteraturaLomonosova M N Bolshakov N M Krasnoborov I M Kashina L I Turicina N N Geltman D V Shemberg M P Flora Sibiri v 14 tomah Tom 2 Festucaceae Gramineae Pod red d ra biol nauk prof d ra biol nauk Novosibirsk Nauka Sib otdelenie 1990 361 str ISBN 5 02 028894 2 ros Cvelev N N Zlaki SSSR Leningrad Nauka Leningradskoe otdelenie 1976 788 s ros Kultigennyj areal rastenij M Nauka 1988 184 s ros Kiyiv Urozhaj 1992 199 s Gosudarstvennyj reestr selekcionnyh dostizhenij dopushennyh k ispolzovaniyu Sorta rastenij M 1994 218 s ros Katalog rajonirovannyh sortov po Belarusi Minsk Uradzhaj 1997 176 s bil Medvedev P F Smetannikova A I Kormovye rasteniya evropejskoj chasti SSSR L Kolos 1981 336 s ros Prirodno selskohozyajstvennoe rajonirovanie i ispolzovanie zemelnogo fonda SSSR Pod red akad VASHNIL M Kolos 1983 336 s ros Agroklimaticheskoe rajonirovanie SSSR M Kolos 1967 335 s ros Shashko D I Agroklimaticheskie resursy SSSR L Gidrometeoizdat 1985 248 s ros Aiken S G M J Dallwitz C L McJannet amp L L Consaul 1997 Biodiversity among Festuca Poaceae in North America Diagnostic evidence from DELTA and clustering programs and an INTKEY package for interactive illustrated identification and information retrieval Canad J Bot 75 9 1527 1 angl Alexeev E B 1980 Genus Festuca L in Pakistano India Nepalo et Burma Novosti Sist Vyssh Rast 17 10 42 angl Alexeev E B 1986 Festuca L Poaceae in Venezuela Colombia and Ecuador Novosti Sist Vyssh Rast 23 5 23 angl Briceno B amp G Morillo 1994 El genero Festuca L Poaceae en los paramo de Merida Ernstia ser 2 4 3 4 73 88 isp Cabi E amp M Dogan 2012 Poaceae 690 756 In A Guner S Aslan T Ekim M Vural amp M T Babac eds Turkiye Bitkileri Listesi Nezahat Gokyigit Botanik Bahcesi ve Flora Arastirmalari Dernegi Yayini Istanbul tur Davidse G 1994 27 Festuca L 6 223 227 In G Davidse M Sousa Sanchez amp A O Chater eds Fl Mesoamer Universidad Nacional Autonoma de Mexico Mexico D F isp Davila Aranda P J Valdes Reyna amp M Gonzalez Ledesma 2001 El genero Festuca POACEAE POOIDEAE en el noreste de Mexico Biotam 12 2 49 64 isp Matthei O R 1982 El genero Festuca Poaceae en Chile Gayana Bot 37 1 64 isp Phillips S 1995 Poaceae Gramineae Fl Ethiopia 7 I XX 1 420 angl Stancik D 2003 Las especies del genero Festuca Poaceae en Colombia Darwiniana 41 1 4 93 153 isp Stancik D 2004 The genus Festuca Poaceae Loliinae in Venezuela Nordic J Bot 23 2 191 205 angl Zuloaga F O E G Nicora Z E Rugolo de Agrasar O Morrone J F Pensiero amp A M Cialdella 1994 Catalogo de la familia Poaceae en la Republica Argentina Monogr Syst Bot Missouri Bot Gard 47 1 178 isp DzherelaVivsyanicicya kostiricya ocheretyana Agrarnij sektor Ukrayini 23 sichnya 2018 u Wayback Machine Elektronnij katalog sudinnih roslin Azijskoyi Rosiyi Bioraznoobrazie zhivotnogo i rastitelnogo mira Sibiri ros Elektronnaya biblioteka Sibirskogo otdeleniya RAN Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 14 06 2014 Dzyubenko M I Dzyubenko O O Osnovni silskogospodarski kulturi Festuca arundinacea Schreb Kostricya ocheretyana Afonin A N Grin S L Dzyubenko N I Frolov A N red Agroekologicheskij atlas Rossii i sopredelnyh stran ekonomicheski znachimye rasteniya ih vrediteli bolezni i sornye rasteniya Internet versiya 2 0 2008 ros Arhiv originalu za 10 veresnya 2019 Procitovano 14 06 2014 PDF eFloras org angl Harvard University Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 14 06 2014 kew org angl Royal Botanic Gardens Kew Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 14 06 2014 Jan Pranc Botany cz angl ta chesk Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 14 06 2014 Posilannyahttp www tropicos org Name 25509613 15 listopada 2014 u Wayback Machine angl Festuca arundinacea Schreb na sajti Plantarium 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros