Андам́анське м́оре (бенг. আন্দামান সাগর; гінді अंडमान सागर; бірм. မုတ္တမ, тай. ทะเลอันดามัน, малай. Laut Andaman) — напівзамкнене окраїнне море на північному сході Індійського океану, між півостровами Індокитай і Малакка на сході, грядою Андаманських і Нікобарських островів на заході й островом Суматра на південному заході. Площа 605 тис. км². Середня глибина 1096 м, найбільша — 4198 м. Об'єм води 631 тис. км³. Солоність морської води 30,0—33,0 ‰. Клімат субтропічний з мусонною циркуляцією. Температура поверхневих вод протягом року коливається слабко, у межах +26…+29 °C. Море з давніх часів слугувало транспортним коридором між Індією та Індокитаєм і Китаєм. У наш час воно годує рибою і морепродуктами населення прибережних країн, приваблює іноземних туристів власним теплим кліматом і чудовим підводним світом коралових рифів. Під час останнього значного цунамі 2004 року риболовецька і туристська індустрії зазнали значних втрат.
10° пн. ш. 96° сх. д. / 10° пн. ш. 96° сх. д. | |
Розташування | Індійський океан |
---|---|
Прибережні країни | Індія, Малайзія, Таїланд, Індонезія і М'янма |
Довжина | 1200 км |
Ширина | 645 км |
Найбільша глибина | 3777 м |
Середня глибина | 1096 м |
Площа | 798 000 км² |
Впадаючі річки | Іраваді, Салуїн |
Впадаюча річка | Іраваді, Салуїн, Сітаун, d, d, d, d і d |
Андаманське море у Вікісховищі |
Назва
Назва моря походить від назви архіпелагу Андаманських островів, які, в свою чергу, отримали назву від (малай. Hunduman).
Фізико-географічне положення
За географічним положенням і гідрологічними умовами, відмінними від океану, з яким море обмінюється водами, воно належить до типу материкових окраїнних морів (південно-східна Азія). Море є східною частиною Бенгальської затоки, відділене грядою Андаманських і Нікобарських островів, що простягається на 1200 км з півночі на південь і на 645 км із заходу на схід, між паралелями 18° і 6° північної широти і меридіанами 92° і 99° східної довготи. Площа акваторії моря 605 тис. км².
Межі й протоки
Море обмежене як природними рубежами, так і має кордони, що визначаються умовними лініями. Згідно з визначенням меж акваторій Світового океану Міжнародною гідрографічною організацією (англ. International Hydrographic Organization) кордони моря наступні:
- На півночі і північному сході води Андаманського моря омивають узбережжя М'янми.
- Н сході — Таїланду і Малайзії (перешийок Кра, півострів Малакка).
- На південному сході межею моря слугує лінія, що з'єднує мис (англ. Lem Voalan; 7°45′28″ пн. ш. 98°18′39″ сх. д. / 7.75778° пн. ш. 98.31083° сх. д.) на острові Пхукет (Таїланд), і мис (англ. Pedropunt; 5°39′24″ пн. ш. 95°26′01″ сх. д. / 5.65667° пн. ш. 95.43361° сх. д.) в провінції Ачех на Суматрі (Індонезія).
- На південному заході кордон прямує від мису (англ. Oedjong Raja; 5°31′39″ пн. ш. 95°11′37″ сх. д. / 5.52750° пн. ш. 95.19361° сх. д.) на Суматрі до острова (індонез. Pulau Breueh; 5°45′13″ пн. ш. 95°03′21″ сх. д. / 5.75361° пн. ш. 95.05583° сх. д.) і далі через протоку (Нікобарська) до Великого Нікобару і далі через Західні острови Нікобарської групи і , що відділяє Нікобарські острови від Андаманських, до (англ. Sandy Point; 10°31′59″ пн. ш. 92°22′57″ сх. д. / 10.53306° пн. ш. 92.38250° сх. д.) на острові . Таким чином, всі протоки належать до Андаманського моря (найбільша — ).
- На північному заході кордон прямує через великі острови Андаманської групи і острів (М'янма), протоками і , до мису (16°02′31″ пн. ш. 94°11′28″ сх. д. / 16.04194° пн. ш. 94.19111° сх. д.) на материковій М'янмі. Таким чином, всі протоки між островами належать до Андаманського моря (найбільша — ).
На південному сході Андаманське море звужується, утворюючи на континентальному шельфі неглибоку Малаккську протоку, що відокремлює Малайський півострів від острова Суматра і поєднує з водами Південно-Китайського моря Тихого океану. Це звуження на морських картах відносять до широкої акваторії Малаккської протоки, що розглядається як окрема одиниця Світового океану, хоча з фізико-географічного погляду саму протоку можна розглядати як частину Андаманського моря.
Острови
В Андаманському морі розташований ряд архіпелагів з численними групами невеличких островів:
- Нікобарські острови (гінді निकोबार द्वीप समूह; 1841 км²) відділяють море від вод Бенгальської затоки на південному заході. 22 острови, найбільші з яких: Великий Нікобар (1045 км²), (188 км²), (174 км²), (159 км²), Кар-Нікобар (127 км²). Належать Індії.
- Андаманські острови (гінді अंडमान द्वीप; 6500 км²) відділяють море від вод Бенгальської затоки на північному заході. Більш як 200 островів, найбільші з яких: Середній Андаман (1535 км²), Північний Андаман (1376 км²), Південний Андаман (1348 км²), (734 км²). Належать Індії, найпівнічніші острови, (20,5 км²) і належить М'янмі.
- Острів (8,1 км²) між Андаманськими островами й мисом Неграйс. Належить М'янмі.
- Вулканічні острови відкритого моря — (гінді बैरन द्वीप; 5 км²) і (гінді नर्कोन्दम द्वीप; 9 км²). Належать Індії.
- Андаманські
острови - Острів Тересса,
Нікобарські острови - Острови Мергуї
- Острів Пхукет
- Острів Ве
- Острів Наркондам
- . Чотири невеликі групи островів поблизу східного узбережжя загальною площею 49 км². Належать М'янмі.
- (бірм. မြိတ်ကျွန်းစု), або М'єй поблизу східного узбережжя. Більше 800 островів різного розміру, найбільші з яких: Кадан (450 км²), (410 км²), (250 км²), (188 км²), (176 км²). Належать М'янмі.
- Острів Пхукет (тай. ภูเก็ต; 543 км²) поблизу південно-східного узбережжя. Належить Таїланду.
- Острови північної околиці Суматри: (індонез. Pulau Weh; 60 км²), , . Належать Індонезії.
Береги
- Північні береги Андаманського моря мають генеральне широтне простягання. Від мису Пуріян і до міста Молом'ян береги дельтові, сформовані дельтами Іраваді (31 тис. км²) і Салуїна. Тут численні низовинні (до 16 м) акумулятивні острови піщано-мулистих наносів, прорізані численними протоками й гирлами річок, заболочені ділянки яких вкриті мангровими хащами. Дельта Іраваді росте в море зі швидкістю 50 м на рік. У цій частині моря лежить єдина велика затока — Моутама, або Мартабан (бірм. မုတ္တမပင်လယ်ကွေ့).
- Від Молам'яйна далі на південь східні береги Андаманського моря мають субмеридіональне простягання, це корінні ерозійного розчленування, з розвитком у деяких місцях (район міст Є, Тавой). Лише в бухтах присутні пляжі, а в гирлах невеличких річок акумулятивні процеси.
- Починаючи від архіпелагу Мергуї, береги формуються хвильовими процесами, це переважно вториннорозчленовані - бухтові береги. Береги вкриті тропічною рослинністю, заболочені ділянки манграми, зрідка присутні пляжі. Береги з моря оточують численні острови, мілини й коралові рифи віком 33-36 тис. років, що утворюють острови (дуже рідко атоли), бар'єри, обрамляють невеличкі лаколіти.
- Береги південної частини Малаккського півострова потамогенні заболочені алювіальні. У процесі їхнього формування значну роль відіграють тверді наноси морських течій з Малаккської протоки. Тут вздовж берега поширені підводні й берегові вали, зрідка коси. Морське хвилювання, особливо під час мусонів призводить до переміщення акумулятивного матеріалу в бік суходолу, внаслідок чого лагуни звужуються. Молода голоценова морська тераса розвинена повсюдно, на ній відмічаються серії берегових валів заввишки 2,5—6 м у зоні 0,15—3 км. На півострові Малакка досить чітко відстежуються древні берегові лінії на висотах 6, 10—12, 16—18, 30—33, 50 і 75—80 м.
- Андаманське узбережжя
- Узбережжя Таїланду
- Узбережжя Таїланду
- Північні береги острова Суматра низовинні заболочені, густо вкриті мангровими заростями.
- Андаманські, Нікобарські острови на заході оточені кораловими рифами, мають як вулканічні скелясті узбережжя, так і пляжі, вкриті кораловим піском.
Річковий стік
Материковий річковий стік приурочений до північної й північно-східної частини моря. Річний стік річок становить більше 1 м прісної води на всю площу моря. Живлення річок суто дощове з максимумом влітку. Для незначної кількості південних річок максимум зміщується ближче до осені. Твердий стік значний в північній акваторії, лише Іраваді щорічно виносить 250 млн тонн.
- Іраваді (бірм. ဧရာဝတီမြစ်) — найбільша річка басейну утворює значну дельту, вкриту мангровими заростями, на північному узбережжі. Довжина — 2170 км, площа басейну — 412 тис. км², витрати води — 410 км³ на рік. Дельта Іраваді росте в бік моря зі швидкістю 50 м на рік.
- Салуїн (бірм. သံလွင်မြစ်) — друга річка басейну, віддає свої води трохи далі на схід від дельти Іраваді, в затоку Моутама. Довжина — 2815 км, площа басейну — 324 тис. км², витрати води — 157 км³ на рік. Річка ймовірно ще 1 млн років тому була притокою річки , що впадає до Сіамської затоки, але через тектонічні рухи змінила свій напрямок.
- Сітаун (бірм. စစ်တောင်းမြစ်) — третя річка басейну, утворює естуарій між дельтами Іраваді і Салуїна. Довжина — 420 км, витрати води — 50 км³ на рік.
- Твердий річковий стік в північній акваторії
- Сточище Іраваді
- Річище Іраваді
- Дельта Салуїна
- — найбільша річка перешийку Кра, гирло поблизу міста . Довжина — 300 км.
На півночі острова Суматра великі річки відсутні. Найбільші: ; ; , завдовжки 145 км і річними витратами води 0,95 тис. км³, гирло в місті Банда-Ачех.
Геологія і рельєф дна
Тектоніка
У тектонічному відношенні Андаманське море утворене розходженням Бірманської (західна частина акваторії) й Сундської (східна частина) літосферних плит. Ці плити раніше були частиною більшої Євразійської плити й утворилися під час колізії останньої з Індостанською. Внаслідок чого 3-4 млн років тому утворився , який почав формувати окремий окраїнний басейн Андаманського моря. Зона спредингу й трансформних розломів проходить посередині западини моря (західна третина акваторії). На західному кордоні моря, в зоні субдукції Індостанської плити під Бірманську, острівні дуги Андаманських і Нікобарських островів. На півночі в акваторії протоки Північний Препаріс і на південь від дельти Іраваді зона субдукції переходить у трансформний розлом. На сході розлогий материковий схил і континентальний шельф Сундської плити.
Рельєф дна
Середня глибина Андаманського моря становить 1096 м, а найбільша — 4198 м, за 150 км на схід від острова Кар-Нікобар поблизу південного схилу глибоководної улоговини.
- Північна та східна третина акваторії моря (до 400 км від берега) — континентальний шельф з глибинами менше 180 м. Північну частину моря (80-250 км) займають річкові акумулятивні наноси дельти Іраваді (до 1000 м) з глибинами до 50 м.
- Материковий схил виражений уступом з перепадом глибини 500—1500 м на півночі, 2000 м на південному сході; рельєф вирівняний.
- Батіаль. Глибини центральної і західної частини моря лежать у діапазоні 900—3000 м; це досить складно розчленована високими (до 1200 м) субмеридіональними підводними хребтами депресія, багато підводних гір.
- Абісаль. Лише 5 % дна моря лежить на глибинах більших за 3000 м, це , що простягся на заході вздовж гряди Андаманських і Нікобарських островів.
З півночі на південь через центральну частину моря проходить активна зона спредингу, відгалуження загальнопланетарної системи серединно-океанічних підводних хребтів, з вулканічними островами і . Висота схилу , зверненого до Андаманського моря, збільшується від 500—1000 м поблизу острова Препаріс і до 4000 м на північ від Нікобарських островів. Уперше хребет піднявся над рівнем моря 20 млн років тому.
(півострів Малакка) є продовженням Зондського шельфу, що підіймалась над морем в девонському (400 млн років тому) і юрському періодах (останній раз 150 млн років тому). Платформа зазнала пенепленізації наприкінці третинного періоду й затоплення під час плейстоцену. Острови архіпелагу Мергуї являють собою останці мезозойських гранітів, перекриті рваним рухомим піщаним шаром.
Донні відклади
Донні відклади представлені піском, галькою, гравієм, дрібнодисперсними глинами. На півночі переважно бурі мули й глини з прошарками піску. Дно затоки Моутама прорізане системою каналів, що утворились під час останньої регресії моря. Вони слугують каналами для турбідних течій Салуїну. Осадовий континентальний матеріал накопичується також через каньйони платформи Мергуї. У глибоководній зоні моря накопичуються дрібнозернисті зелені глини, піски й мули.
Андамансько-Нікобарський хребет складений серпентинітами і пов'язаними з ними кремністими породами з радіоляріями крейдового періоду. Ранньотретичні породи перекриті кораловими вапняками і пісками. На східних схилах накопичується вулканічний попіл.
Вулканізм
З півночі на південь західну частину моря в меридіональному напрямку перетинає активна вулканічна дуга з підводними вулканами і островами вулканічного походження (Баррен і Наркондам). У морі, на схід від групи островів Великий Андаман, лежить острів , єдиний нині[] діючий вулкан пов'язаний з Індійським субконтинентом. Острів-вулкан має 3 км в діаметрі і піднімається 354 метрів над рівнем моря. 1991 року він відновив свою активність після періоду затишшя у майже 140 років (виверження 1852 року). Активність вулкана обумовлена субдукцією Індостанської плити під Андаманську острівну дугу Бірманської плити, що змушує магму підніматися в цьому місці. Останнє виверження почалося 13 травня 2008 року. Вулканічний острів що лежить далі на північ від Баррена також був утворений в результаті вулканічних процесів, проте історичних відомостей про його виверження не існує.
- Виверження вулкана Баррен
- Грязьовий вулкан Барратангу (Андамани)
- Грязьовий вулкан Середнього Андаману
На островах Середній Андаман і Баратанг існують прояви вулканізму у вигляді грязьових вулканів, що приваблюють туристів. Загалом на островах їх налічується 11.
Сейсмічність
Границя між двома великими тектонічними плитами призводить до високої сейсмічної активності в регіоні. Були зареєстровані численні землетруси. З них шість, у 1797, 1833, 1861, 2004, 2005 і 2007 роках, мали магнітуду понад 8,4 бали. 26 грудня 2004 року в районі північно-західного узбережжя Суматри велика частина Індо-Австралійської літосферної плити різко занурилась під Бірманську, внаслідок чого стався руйнівний землетрус із магнітудою 9,3 балів. Здвиження морського дна сягали 20 м, а підняття — 5 м. Такі різкі колосальні рухи морського дна спричинили катастрофічне цунамі заввишки до 28 м в акваторії Індійського й прилеглих частин Тихого океану, в результаті якого загинуло приблизно 280 тис. людей. Масова загибель людей була викликана повною відсутністю інфраструктури попередження від великих хвиль у прилеглих до епіцентру держав. Після головного поштовху слідувала масована серія афтершоків дугою Андаманських і Нікобарських островів, що повністю зруйнувала риболовецьку інфраструктуру на них.
Корисні копалини
Поблизу узбережжя М'янми, Таїланду і Малайзії багаті олов'яно-вольфрамові родовища:
Поклади бурого вугілля поблизу Крабі.
Південна акваторія моря поблизу північних берегів Суматри багата на поклади вуглеводнів — газове родовище Арун, нафтові — , , . Район дуги Андаманських і Нікобарських островів перспективний на родовища вуглеводнів, велике газове родовище . Прогин в північній акваторії моря поблизу дельти Іраваді, протоки Північний Препаріс також перспективний на нафту.
Клімат
Клімат моря субекваторіальний (в південній частині екваторіальний), вологий, мусонний. Річна амплітуда температури повітря над поверхнею моря не перевищує 2 °C на півдні й 4 °C на півночі. Атмосферних опадів випадає більше 3000 мм на рік. Опади перевищують випаровування майже вдвічі.
- Шторм під час циклону
- Розміри циклону Наргіс, 2008 рік
- Купчасті хмари над Андаманськими островами
- Хмарність над морем навесні
- Погода над морем весняного надвечір'я
Зима
Температура повітря в лютому +26 °C. Переважають південні й південно-західні вітри зі швидкістю до 3 м/с, досить часті штилі.
Літо
Температура повітря в серпні +27 °C. Переважають південні й північно-східні вітри зі швидкістю 3-5 м/с (7 м/с на півночі).
- Кліматограма Янгона (північ моря)
- Кліматограма Мергуї
(схід моря) - Кліматограма Медана (південь моря)
Гідрологія
Загальні риси гідрології Андаманського моря обумовлюються його окраїнним положенням на широкому континентальному шельфі, вільним обміном водами з Бенгальскою затокою через глибокі протоки, субтропічним кліматом з сезонною мусонною циркуляцією, значним сезонним розпрісненням північної акваторії.
Температура води
Температура води на поверхні в лютому +26…+28 °C, в травні до +29 °C, влітку до 30°C. На глибинах понад 1800 м температура залишається незмінною до самого дна і дорівнює +4,8 °C. Поблизу Андаманських і Нікобарських островів відмічається незначне підвищення температури води до 5,25 °C на значних глибинах, що пов'язане з геотермальними процесами в цьому регіоні.
Водні маси
Води Андаманського моря добре сполучаються на заході з водами Бенгальської затоки через численні глибокі протоки: Північний і Південний Препаріс (до 200 м), Десятого Градуса (800 м), Грейт-Чанелл (1800 м). Літній мусон гонить поверхневі води з Бенгальської затоки, а зимовий до неї з поверхні моря. З тихоокеанськими водами сполучення вкрай ускладнене через вузьку й неглибоку Малайську протоку. Значний водообмін з Бенгальською затокою і розпріснення на півночі — головні фактори утворення картини стратифікації водних мас Андаманського моря.
- Поверхневий шар (75-100 м) опріснений з високою температурою (+27…+29 °C).
- Глибше, в шарі 150—600 м, знаходяться водні маси, що надходять з Аравійського моря і заповнюють улоговину Андаманського моря. Температура цього проміжного шару падає від 14 °C до 6 °C; солоність — 35 ‰.
- Водні маси глибоководної западини південно-західної частини моря глибше 1800 м ізольовані, з температурою 4,95 °C, подібні до аналогічних вод сусідньої Бенгальської затоки.
Конвекція
Конвекція, через опріснення поверхневої маси і слабке вітрове хвилювання, незначна. Літнє хвилювання перемішує поверхневий шар не глибше 25 м, утворюються термо- і галоклин з градієнтами 0,15—0,2 градуси на метр і 0,03—0,04 ‰ на метр, відповідно. Вздовж східного узбережжя спостерігається апвелінг глибинних вод, насичених киснем і біогенними частками, що спричинює значний розвиток фітопланктону.
Морські течії
Загальна картина морських течій відповідає мусонному характеру циркуляції атмосфери. Течії в зимовий період, з вересня по травень, спрямовані на південний захід і захід (циклонічний колообіг) зі швидкістю 0,2 м/с (північ) — 0,5 м/с (південь); влітку — на схід і південний схід. Взимку в південній акваторії поблизу острова Пхукет формується інтенсивний антициклональний вихор (до 1 м/с), підживлюваний течією з Малаккської протоки (0,5-1 м/с), що йде вздовж суматранського берега. Влітку вздовж східного узбережжя води плинуть з півночі на південь, течія Малаккської протоки слабне й простежується лише вздовж берега Суматри.
Припливи й хвилювання
Вітрове хвилювання протягом року незначне, висота хвиль не перевищує 1 м. Під час зимового мусону часті штилі, хвилі до 1 м заввишки; під час літнього мусону — хвилі можуть здійматись до 1,2-2 м.
Припливи півдобові (відбуваються двічі на день), величиною до 2-4 м, місцями до 5 м (східне узбережжя) і 7,2 м (Янгон).
Гідрохімія
Гідрохімічний режим Андаманського моря обумовлюється мусонним режимом Південно-Східної Азії, а поблизу східного узбережжя процесами апвелінгу. Вміст кисню в поверхневому шарі становить 5 мл/л, в зоні термо- і галоклину він різко зменшується від 3,5 до 0,9 мл/л (мінімум на глибинах 600 м). Дефіцит кисню спостерігається до самого дна в ізольованій глибоководній улоговині південно-західної частини моря.
Солоність
Солоність морської води влітку 31,5-32,5 ‰, взимку 30,0-33,0 ‰, у північній розпрісненій частині (дельта Іраваді) — 20-25 ‰. Найбільша солоність на поверхні спостерігається в протоці Грейт-Ченнел (33,5 ‰); в товщі води — на горизонті 1500 м над абісальною улоговиною (35 ‰). У зимовий час вологість повітря низька, море отримує мало атмосферних опадів, річковий стік знижується, а поверхнева солоність підвищується. Влітку під час мусону величезні обсяги прісних вод поверхневого стоку з М'янми впадають до моря, утворюючи складний турбулентний візерунок поверхневих вод з низькою солоністю в північній третині акваторії моря.
Густина морської води визначається її температурою і солоністю. Густина морських вод збільшується з півночі на південь. Головним регулятором виступає мусонна циркуляція і пов'язний з нею режим річок, що впадають в море в його північній частині. Взимку густина морської води вища (1,0200-1,0210), ніж влітку (1,0180-1,0210), коли вона особливо опріснюється річковим стоком на півночі.
Біологія
В акваторії моря виділяють наступні екорегіони морських зоогеографічних провінцій:
- індо-західнотихоокеанської:
- північнобенгальський — (затока Моутама і район дельти Іраваді),
- район коралових рифів східного узбережжя,
- район Андаманських і Нікобарських островів,
- західносуматранський (південно-західна акваторія);
- індо-центральнотихоокеанської:
- малаккський (південно-східна акваторія).
Фауна моря недостатньо досліджена і висвітлена в наукових публікаціях. Загалом як поверхневі води, так і бентос моря не досить багатий на морську флору й фауну. Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.
Вздовж західних берегів простягся 320-км кораловий риф на який припадає найбільше біологічне розмаїття. Загальна площа коралових рифів у тайських водах моря становить 110 км², лише 6,7 % з яких знаходяться в задовільному стані. Морські води уздовж узбережжя Малайського півострова сприяють розвитку різноманітних молюсків 30 видів 17 родів 10 родин: кальмари, каракатиці, (Anadara granosa). З ракоподібних важливе господарське значення мають креветки: (Fenneropenaeus indicus), (Penaeus monodon), (Melicertus), (Metapenaeus macleayi); лобстери (Thenus orientalis); ротоногі (Stomatopoda); (Scylla paramamosain) та інші плаваючі краби (Portunidae).
- Кораловий риф
Андаманських островів - Гребінець
Anadara granosa
У прибережних водах росте 9 видів морських водоростей, які разом з мулом лагун і річковим стоком слугують джерелом поживним речовин для морських організмів прибережних вод. Підводні луки створюють середовище проживання або тимчасове укриття для багатьох нектонних і бентосних організмів. Багато видів здійснюють добові міграції до таких укриттів від хижаків.
Для Нікобарських і Андаманських островів характерна багата орнітофауна, 112 видів птахів є ендеміками цих островів, такі як: (Megapodius nicobariensis) зі сміттєвих кур, (Ducula aenea nicobarica) і (Chancophaps indica augusta).
Іхтіофауна
Як і для інших тропічних морів Світового океану видовий склад риб, що населяють води Андаманського моря досить різноманітний, хоча чисельність окремих видів невисока. Іхтіофауна моря представлена 280 видами риб з 75 родин, це і летючі риби (Exocoetidae), південний оселедець (Sprattus fuegensis), вітрильник (Istiophorus), різноманітні риби коралових рифів. Найбільш поширені родини: губаневі (Labridae), помацентрові (Pomacentridae), риби-папуги (Scaridae) і собачкові (Blenniidae). 232 видів риб (з 69 родин) водяться в мангрових хащах, 149 видів (з 51 родини) — у заростях водоростей і на підводних луках; 101 видів риб можна зустріти в обох природних середовищах.
- Летюча риба
- Спинний плавець вітрильника
- Коралова риба
Heniochus pleurotaenia - Морська зірка
Склад іхтіофауни на глибинах більших за 200 м в умовах дефіциту кисню дуже обмежений.
Рептилії, ссавці
Світ рептилій представлений гребенястим крокодилом (Crocodylus porusus), морськими черепахами біссою (Eretmochelys imbricata), шкірястою (Dermochelys coriacea) і оливковою (Lepidochelys olivacea). Рідкісна зелена морська черепаха (Chelonia mydas) під загрозою щезнення.
З морських ссавців водяться дюгонь (Dugong dugon), дельфін Іраваді (Orcaella brevirostris), морська свиня (Neophocaena hocaenoides), ремнезуб Бленвіля (Mesoplodon densirostris). Дюгоні досить вразливі до стану підводних пасовищ водоростей, лише 150 особин розсіяно населяють усе північне і східне материкове узбережжя Андаманського моря, від Янгона до таїландської провінції Сатун.
- Гребінчастий крокодил
- Зелена морська черепаха
- Дюгонь
- Дельфін Іраваді
Рослинність узбереж
Рослинність узбереж Андаманського моря представлене численним рядом тропічних угруповань. На Нікобарських і Андаманських островах тропічні вологі широколистяні ліси, й . На північном узбережжі, в дельті Іраваді — . Північно-східне узбережжя вкрите , а південно-східне мозаїкою бірманських мангрів і . Мангрові хащі вздовж тайського узбережжя займають 600 км². Південні береги Андаманського моря на острові Суматра вкриті .
- Мангри тайського
узбережжя - Напівлистопадні
дощові ліси півдня
Мангрові зарості сприяють високій продуктивності прибережних вод, їх коріння утримує ґрунт від розмиву морськими хвилями, забезпечує водним організмам прихисток від хижаків, особливо для молодняку риб, слугуючи таким чином своєрідним розплідником. Одночасно детрит мангрів підживлює органікою прибережні води, виступаючи в ролі важливої ланки харчового ланцюга.
Історія
Перші люди з'явились на узбережжі Андаманського моря 70 тис. років тому, під час першої хвилі розселення сучасних людей з Африки. Якщо на материковому узбережжі вони були витиснені й асимільовані індо-малайськими народами, то на західних островах Андаманського моря (де вони з'явились не пізніше 26 тис. років тому, час відокремлення островів від континенту) вони дожили до нашого часу. Мови андаманських племен становлять окрему мовну групу, найбільш прадавню й несхожу на інші мови Південної Азії. За останні декілька сотень років чисельність андаманських племен (, онге, , сентінельці) зменшилась до декількох сотень, деякі племена знаходяться під загрозою зникнення. Індійська влада на Нікобарських островах створила «заповідник» для неконтактних племен шомпенів і усіляко сприяє збереженню культури зникаючих племен Андаманських островів.
Торгові судна курсували узбережжям Андаманського моря з прадавніх часів, пізніше вони поєднали торговим шляхом прадавній Китай з Індією. У VIII столітті через протоку сформувався потужний морський торговельний шлях між Цейлоном й Індією на заході та портами Татон і Тавой в Півдненно-Східній Азії. До того як перші португальці дісталися вод цього моря наприкінці XV сторіччя в Європі про ці землі панувало досить казкове уявлення, через оповіді від італійців, що отримували їх від арабів, середньовічні європейці вважали Андаманські острови населеними вовколюдьми, що ведуть звичайне людське життя, тільки подобою нагадують вовків.
- Аборигени Андаман
- Незаймані ліси Нікобару
- Вовколюди з Андаман, гравюра XV століття
- Індія за Гангом у «Космографії» Птолемея, 1467 рік
У часи середніх віків з кінця IX століття східне узбережжя моря знаходилось під владою могутньої імперії Камбуджадеша, яка сягнула свого розквіту в . З другої половини XIII сторіччя її витісняють тайські племена й утворюють буддійську державу Сукхотай, яка розпалася 1317 року. Інша держава тайців, що була утворена 1351 року, Аютію до 1438 року прибирає під свою корону усі землі колишнього Сукхотаю. Починаючи з X століття північне узбережжя Адаманського моря підпадає під вплив буддійського Паганського королівства. Коли воно впало 1287 року під ударами татаро-монголів, в дельті Іраваді мони утворили власну державу Пегу (Хантаваді), визнали сюзереном юаньського імператора й вберегли країну від спустошення. У середині XVI століття усе північно-східне узбережжя моря об'єднує під своєю владою бірманська імперія Таунгу. Впродовж наступних століть з перемінним успіхом точаться .
- Індокитай,
900 рік - Індокитай,
1050 рік - Індокитай,
1300 рік - Індокитай,
1400 рік - Індокитай,
1580 рік
Між VII та XII сторіччами Суматрою та Малаккою, а головне Малаккською протокою володіло морське торгове буддійське королівство Шривіджая. Після того, як наприкінці XIV століття воно підпадає під вплив яванського індуїстського королівства Маджапахіт, владу в регіоні перебирає ісламський Малаккський султанат. 1509 року португальці під проводом Діогу Лопіша ді Секейри захопили у Махмуда Шаха Малакку й влаштували в ній свій важливий опорний пункт на шляху до «Островів Прянощів» та Китаю. В облозі брав участь молодий Фернан Магеллан. 1511 року португальці розбили Малаккський султанат, на його місці утворилися дрібніші султанати. Наступне сторіччя пройде під прапором перманентної війни й суперництва з місцевими султанами, особливо султаном Джохору. 1596 року голландська Ост-Індійська компанія починає освоюватись в Індокитаї, починається суперництво з португальцями, яке швидко переростає в голландсько-португальську колоніальну війну 1602-1661 років. Вже 1606 року відбувається перша облога Малакки, остаточно місто взяте й винищене 1641 року. Надалі голландці використовували його лише як військовий форт. 1800 року відбулася націоналізація голландським урядом Ост-Індської компанії, проголошено Голландську Ост-Індію. На півночі острова Суматра вже близько 500 року існувала буддистська держава Ачех, що спочатку підпала під вплив Шривіджаї, а пізніше була колонізована ісламськими торговцями, бо займала важливе місце на торговельному шляху прянощів. У XII столітті сформувався могутній султанат Ачех, що довгий час вів війни з європейськими колонізаторами і султанатом Джохор не без допомоги Османської імперії ().
- Португальський портулан XVI сторіччя
- План португальської Малакки
- Рештки португальського форту в Малацці
- Канібали Нікобару, 1626 рік
- Карта Індокитаю, 1686 рік
З 1755 по 1868 рік данська Ост-Індійська компанія марно намагалась затвердитись на Андаманських островах. З 1778 по 1784 роки такі ж спроби робила й Австрійська імперія на Нікобарських островах (), це була єдина заморська колонія цієї імперії.
1786 року англійський капітан Френсіс Лайт, який перебував на службі в британській Ост-Індській компанії, отримав від султана Кедаху острів Пінанг в обмін на військову допомогу, так була утворена перша британська колонія в цьому регіоні. Перша англійська колонія на Андаманських островах була створена 1789 року, вона проіснувала до 1796, а на постійній основі відновлена 1858 року. За часів британського панування в Індії у період 1858-1947 років мальовничі Андаманські і Нікобарські острови були місцем заслання. На острові Росс, за декілька кілометрів від Порта-Блер була зведена в'зниця. 1824 року англійцями утворено провінцію Британської Індії Британську Бірму, розпочинаються англо-бірманські війни. 1826 року всі британські володіння в Малайї (Пенанг, Малакка, Дінгдінг і Сінгапур) були об'єднані в Східне президентство Британської Індії, що отримало назву Стрейтс Сетлментс. У 1873-1904 роках на півночі Суматри відбувалася Ачехська війна.
- Пенанг, Малакка, 1812 рік
- Британська в'язниця острова Росс, 1872 рік
- Бассейн, Бірма, 1878 рік
- Рангун, Бірма, 1890-ті роки
- Карта Індокитаю, 1905 рік
Під час Другої світової війни японські війська у 1942-1945 роках тимчасово окупували британську Малакку, Бірму, нідерландську Суматру й висадились на Андаманських островах, номінально підпорядкувавши їх Вільній Індії (Азад Хінд).
17 серпня 1945 року, після звільнення від японської окупації, було проголошено незалежність Індонезії, розпочалася війна за незалежність, що тривала до 27 грудня 1949 року. 1947 року Велика Британія розділила Британську Індію й надала 1948 року незалежність Бірмі. З 12 червня 1948 року по 16 липня 1960 року на Малайському півострові точилася колоніальна війна між британською владою і комуністичними силами, що завершилась придушенням партизанського руху й проголошенням незалежності Малаї 31 серпня 1957 року.
Господарське використання
Судноплавство
Через море проходять найважливіші траси морського сполучення між Європою, Близьким Сходом та Індійським субконтинентом, з одного боку, і Далеким Сходом і Тихоокеанським регіоном, з іншого.
Порти
Головні морські порти:
- Малайзія: Джорджтаун — головний порт моря.
- М'янма: Янгон — головний порт країни, Тавой, (М'єй), Бассейн (Патейн), Молам'яйн (Моулмейн). Через порти вивозяться рис, копра, олово, вольфрам, деревина, каучук.
- Таїланд: Пхукет. Порт знаходиться на однойменному острові й досяжний лише для суден з осадкою не більше 6 м. Через порт вивозять олово, деревину, каучук, копру, рибу, спеції.
- Індонезія: , Сабанг.
- Джорджтаун
- Джорджтаун вночі
- Порт Янгона
- У порту Пхукета
Риболовля
Промислові скупчення риб можливі тільки в прибережній зоні, в районах коралових рифів, де умови для проживання найбільш сприятливі. Улов на глибинах понад 50 м невеликий, бо умови для розвитку іхтіофауни (, , барракуда, кам'яний окунь) несприятливі через нестачу кисню. Склад іхтіофауни на глибинах більших за 200 м в умовах дефіциту кисню дуже обмежений, тому інтересу для промислу не представляє.
Прибережні країни ведуть інтенсивний вилов морської риби у власних територіальних водах (скумбрія, анчоуси). Сам лише Таїланд у прибережних водах 2000 року виловив 710 тис. тонн риби, з яких 490 тис. тонн методом тралення (1017 суден), 184 тис. тонн сейнерами (415 суден), близько 30 тис. тонн сітками на невеликих човнах. Вже 2005 року вилов сягнув 943 тис. тонн. У водах М'янми обсяг вилову значно більший, але через політичну ситуацію в цій країні точні дані відсутні (загальний вилов морської риби в країні в межах 1,0-1,6 млн тонн). Малайзія виловлює значно менше риби ніж Таїланд, але виокремити вилов у водах Андаманського моря із загальної статистики важко. Конкурування тайських і бірманських рибалок за рибні ресурси моря часто призводить до збройних конфліктів із людськими жертвами, як це сталося, наприклад, у 1998—1999 роках, коли і стали на захист інтересів своїх риболовецьких суден в спірних водах. Попри заборону тайським урядом ловити рибу своїм громадянам без ліцензії в іноземних водах, сутички з малайзійськими прикордонниками також непоодинокі.
- Бірманський вітрильник кінця XIX сторіччя
- Тайське рибальське судно
- Човни тайських «циган моря»
- Індонезійські рибальські судна після цунамі 2004 року
Структура вилову (за статистичними даними Таїланду, 2004 рік):
- пелагічні види — 33 %:
- анчоус (Stolephorus spp.) — 19 %, (Rastrelliger brachysoma) — 18 %, сардинелла (Sardinella spp.) — 14 %, ставрида (Decapterus) — 11 %, (Thunnus tonggol) — 9 %, (Euthynnus affinis) — 6 %, (Selar crumenophthalmus) — 5 %, інші різні ставридові (Carangidae) — 6 %, (Rastrelliger kanagurta) — 4 %, королівська макрель (Scomberomorus cavalla) — 3 %, (Megalaspis cordyla) — 2 %, дорабові (Chirocentridae) — 1 %, інші — 2 %.
- донні види 18 %:
- (Priacanthus tayenus), ниткопер (Nemipterus hexodon), (Saurida undosquamis, S. elongata), креветки джинга (Metapenaeus affinis).
- головоногі молюски (кальмари і каракатиці) — 7,5 %,
- ракоподібні — 4,5 % (дають 21 % загальної вартості виловлених морепродуктів),
- сорна риба (мальки, неїстівні види) — 30 %
- інші — 7 %.
- Індійська скумбрія на базарі
- Чучі з пла-ту
(скумбрія) - Тайський сушений анчоус
Наприкінці XX століття рибні ресурси моря зазнали значного перевантаження, перевилов пелагічних видів 1991 року становив 333 %, а донних — 245 %. Місцевим рибалками прийшлося переорієнтовуватись на інші морепродукти. Вилов молюсків в Андаманському морі через перевилов катастрофічно скоротився з 27 тис. тонн 1999 року до 318 тонн 2004.
Інтенсивно розвивається морекультура, традиційний вилов і розведення молюсків заради їжі та перлів.
Видобувна промисловість
Історично видобувна промисловість зосереджена вздовж східного узбережжя (М'янма, Таїланд, Малайзія) — розсипні родовища олова й вольфраму як на неглибоких ділянках моря (Такуала, Пхангнга, Пхукет, Кораві) так і на прилеглому суходолі відкритим способом (меншою мірою шахтним). У Пхукеті зведено металургійний завод для виплавки олова, який працює на вугіллі з кар'єру в Карабі. Морські термінали для відвантаження руди зведені в Молам'яйні, Пхукеті й Келанзі.
У Банда-Ачесі й Танхльїні (поблизу Янгона) побудовані нафтоналивні термінали. Історично велика кількість нафтоналивних і нафтоперегонних заводів сконцентрована на берегах Малаккської протоки.
Рекреація і туризм
У другій половині XX століття, особливо на тайському узбережжі, починає розвиватись рекреаційна галузь, центром якої стає острів Пхукет. Острів населений місцевим аборигенним населенням, «циганами моря», культура, побут й життя яких були цікаві для тайців-туристів. Туристів також приваблювала загадкова природа лабіринтів прибережних островів мальовничої морфоскульптури, утворених спільною дією атмосферних опадів і морських хвиль — острів Пхукет, острови , та інші. Згодом курорт набув міжнародного значення. Тепер сюди заради дивовижної природи, дайвінгу й підводного сафарі на коралових рифах, серфінгу, секс-туризму приїздять мільйони іноземних туристів.
- Пхукет
- Бунгало
- На островах Пхіпхі
Малайський порт Джорджтаун, населений переважно китайською діаспорою, 2008 року було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Чотири ділянки морського узбережжя в Таїланді також запропоновано занести до списку.
Геополітична складова
Дослідження
Попри довгу історію людського господарювання в Андаманському морі, наукове дослідження його ресурсів є й досі недостатнім. У XX столітті південну частину моря досліджувала данська експедиція 1928—1930 років на судні , що пройшла тропічними водами усіх океанів. У 1950—1952 роках данці продовжили свої дослідження біології тропічних морів на судні . Під час Андаманське море докладно досліджували ряд океанографічних суден: в 1959—1960 роках французьке ; в 1962—1963 роках — американські і .
Стихійні лиха
Акваторія Андаманського моря лежить на шляху проходження потужних тропічних циклонів, що можуть припиняти транспортне сполучення, активну господарську діяльність, викликати значні руйнування інфраструктури, численні людські жертви. Одним з таких катастрофічних циклонів був Наргіс, що в травні 2008 року обрушився на М'янму. Внаслідок його дії загинуло більше 138 тис. осіб, постраждало й залишилось без даху над головою 1,5 млн осіб, нанесено збитків у розмірі 10 млрд американських доларів. МНС України 4 червня 2008 року власним літаком доправило 40 тонн гуманітарної допомоги постраждалим.
- Наслідки циклону Наргіс
- Затоплені ділянки суходолу циклоном Наргіс
- Таїландське узбережжя після цунамі 2004 року
- Банда-Ачех після цунамі 2004 року
У 2004 році сильний землетрус магнітудою 9,1 балів біля західного узбережжя Суматри викликав велике цунамі, яке захлеснуло прибережні райони всього Андаманського моря. Після чого відбулася серія афтершоків дугою Андаманських і Нікобарських островів. Внаслідок катастрофи зазнали руйнування прибережні біотопи, була пошкоджена риболовецька й туристська інфраструктури.
2014 року в південній акваторії моря проводились міжнародні пошукові роботи зниклого літака Боїнг 777 рейсу MH370 з до Пекіна малайзійської авіакомпанії Malaysia Airlines.
Екологія і охорона природи
Головні екологічні проблеми Андаманського моря:
- забруднення поверхні моря вуглеводнями й сміттям у зв'язку із збільшенням навантаження транспортних шляхів;
- збільшення вилову риби й морепродуктів, зведення мангрових лісів під сільгоспугіддя у зв'язку із збільшенням народонаселення в акваторії моря.
Однією з проблем останнього часу повстав масовий приплив мігрантів з перенаселених Бангладеш і Шрі-Ланки на індійські острови. Ліси зводяться заради сільського господарства і житлового будівництва, заради деревини як повсякденного пального для приготування їжі. Розвиток туризму та рекреації додатково навантажують природні ресурси цього регіону.
Великі морські ссавці дюгоні, полювання на яких заради жиру й шкіри було поширене у водах Андаманського моря, занесені до Червоної книги й узяті під державну охорону. Полювання на них тепер дозволене тільки місцевому аборигенному населенню прибережних островів.
Зареєстровані факти знебарвлення і загибелі коралових рифів в акваторії моря через підвищення температури води.
Значна частина тайських мангрових лісів в Андаманському морі була знищена заради розведення креветок (Palaemonetes). Мангрові зарості вздовж усього узбережжя були значно пошкоджені в результаті катастрофічного цунамі 2004 року. Після чого вони лише частково відновились, людська господарська діяльність заважає їхньому повному відновленню.
Підводні луки водоростей зазнають негативного впливу від людської діяльності (стічні води, тралення, драговий вилов бентосних організмів, розведення креветок). Від цунамі 2004 року постраждало 3,5 % заростей водоростей в тайських водах, переважно через засипання піском, мулом з узбережжя.
Заради збереження первозданної природи й приваблення більшої кількості туристів на берегах Андаманського моря створено численні національні парки, тільки в Таїланді їх 16.
Див. також
Примітки
- Андаманское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Андаманське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) Андаманское море // Морской энциклопедический словарь. Том 1: А — И. / под ред. В. В. Дмитриева. — Л. : Судостроение, 1991. — 504 с.: ил. —
- (рос.) Андаманское море // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
- (рос.) , Моря (Природа мира). — М. : Мысль, 1999. — 400 с. ISBN 5-244-00624-Х
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Andaman Sea // Encyclopædia Britannica.
- (англ.) Panjarat, Sampan (2008). Sustainable Fisheries in the Andaman Sea Coast of Thailand. United Nations. Division for Ocean Affairs and the Law of the Sea.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь.— М. : АСТ, 2001. — 372 с.
- (рос.) Словарь современных географических названий / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Е. : У-Фактория, 2003.
- (англ.) — International Hydrographic Organization, 1953.
- (рос.) География. Энциклопедия (Современная иллюстрированная энциклопедия). / Под ред. Горкина А. П. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега (Природа мира). — М. : Мысль, 1991. — 479 с.
- (англ.) Ohya M. Comparative study on the geomorphology and flooding in the plains of the Cho-Shui-Chi, Chao-Phya, Irrawaddy and Ganges // Scientific Problematics Humid Tropical Zone Deltas Implic. Paris, 1966.
- (англ.) Morris P. G. Notes on the distribution, geology and invertebrate faunas of some coral reefs in Darvel Bay, Sabah, Malaysia // Sarawak Mus. J. 1978. Vol. 26. N 47.
- (англ.) Zakaria A. S. The geomorphology of Kelantan Delta (Malaysia) // Catena. 1975. Vol. 2. № 3-4.
- (англ.) Curray, J. R. (2002) Tectonics and History of the Andaman Sea Region (abstract). [ 2005-03-23 у Wayback Machine.] — Chapman Conference on Continent — Ocean Interactions within the East Asian Marginal Seas.
- (англ.) D. Chandrasekharam, Jochen Bundschuh (2002) Geothermal energy resources for developing countries, Taylor & Francis p. 408.
- (англ.) Barren Island [ 2020-12-02 у Wayback Machine.] — Global Volcanism Program. Department of Mineral Sciences. National Museum of Natural History Smithsonian Institution.
- (англ.) Narcondum [ 2021-04-05 у Wayback Machine.] — Global Volcanism Program. Department of Mineral Sciences. National Museum of Natural History Smithsonian Institution.
- (англ.) P. Chakrabarti, A. Nag, S. B. Dutta, S Dasgupta, N. Gupta (2006) S & T Input: Earthquake and Tsunami Effects…, p. 43. Chapter 5 in S. M. Ramasamy et al. (eds.), Geomatics in Tsunami, New India Publishing. .
- (англ.) Implications of the 26 December 2004 Sumatra–Andaman Earthquake on Tsunami Forecast and Assessment Models for Great Subduction-Zone Earthquakes. Bulletin of the Seismological Society of America, Vol. 97, No. 1A, pp. S249–S270, January 2007. doi:10.1785/0120050619
- (англ.) Tom Paulson (7 February 2005) Seattle Post-Intelligencer, 7 лютого 2005 року.
- (англ.) Indonesia quake toll jumps again. — повідомлення BBC, 25 січня 2005 року.
- (рос.) Горная энциклопедия: у 5 т. / за ред. Е. А. Козловского. — М. : Советская энциклопедия, 1984—1991. .
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- (англ.) Wipatayotin, Apinya. Rising sea temps bring coral bleaching to Gulf. — , 4 квітня 2016 року.
- (англ.) Andaman Sea — опис екорегіону на сайті Всесвітнього фонду дикої природи.
- (англ.) Wildfinder — мапа екорегіонів на сайті Всесвітнього фонду дикої природи.
- (англ.) Chaubey and Endicott (2013), The Andaman Islanders in a Regional Genetic Context: Reexamining the Evidence for an Early Peopling of the Archipelago from South Asia. — Human Biology 85 (1-3).
- (англ.) Manoharan S. A descriptive and comparative study of Andamanese language. Calcutta: Anthropological Survey of India, 1989.
- (англ.) The Leek-Green Sea. — Saudi Aramco World, July/August 2005. Volume 56, Number 4. — pp. 12-19.
- (рос.) Юго-Восточная Азия в XIII—XVI вв. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982.
- (рос.) Юго-Восточная Азия и экспансия Запада в XVII — начале XVIII века — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1987.
- (рос.) Андаманское море // Атлас. Целый мир в твоих руках, 2010. Выпуск 38. ISSN 2075-0536
- (англ.) Cassandra De Young Indian Ocean, Food & Agriculture Organisation, 2006. — pp. 39, 178. .
- (англ.) Review of Fisheries in OECD Countries 2009: Policies and Summary Statistics, OECD Publishing, 2010. — p. 403. .
- (англ.) Alan Dupont East Asia imperilled: transnational challenges to security, Cambridge University Press, 2001. — pp. 103—105. .
- (рос.) Географические экспедиции и исследования мирового океана в 20 веке // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
- (англ.) Cyclone Nargis embodied the ‘perfect storm’. — повідомлення NBC News від 8 травня 2008 року.
- (англ.) Natural catastrophes and man-made disasters in 2008: North America and Asia suffer heavy losses. Swiss Reinsurance Company Ltd. 21 January 2009. — p. 24.
- (англ.) Burma death toll jumps to 78,000. — повідомлення BBC News від 16 травня 2008 року.
- МЧС Украины доставило в Мьянму 40 тонн гуманитарной помощи. — повідомлення Корреспондент.net, 4 червня 2008 року.
- (англ.) World and Its Peoples: Eastern and Southern Asia, Marshall Cavendish, 2007. — p. 585. .
- (англ.) Joanna Sugden What to Know About the Andaman Sea. — The Wall Street Journal, 14 березня 2014 року.
Література
- (рос.) Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — М. : Наука, 1991. — 128 с. .
- (рос.) Моря мирового океана. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андаманське море |
- (рос.) Андаманське море [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] — збірка публікацій часопису «Вокруг света».
- (англ.) Andaman Sea. About the Area [ 29 травня 2011 у Wayback Machine.] — World Wildlife Fund (2008).
- (англ.) Fishes of Andaman Sea [ 12 липня 2016 у Wayback Machine.] — каталог риб таїландського узбережжя Андаманського моря.
- (англ.) Прогнозування висоти хвиль [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] і місцевих вітрів [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] в Андаманському морі в реальному часі на сайті Surfline/Wavetrak, Inc.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andam anske m ore beng আন দ ম ন স গর gindi अ डम न स गर birm မ တ တမ taj thaelxndamn malaj Laut Andaman napivzamknene okrayinne more na pivnichnomu shodi Indijskogo okeanu mizh pivostrovami Indokitaj i Malakka na shodi gryadoyu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv na zahodi j ostrovom Sumatra na pivdennomu zahodi Plosha 605 tis km Serednya glibina 1096 m najbilsha 4198 m Ob yem vodi 631 tis km Solonist morskoyi vodi 30 0 33 0 Klimat subtropichnij z musonnoyu cirkulyaciyeyu Temperatura poverhnevih vod protyagom roku kolivayetsya slabko u mezhah 26 29 C More z davnih chasiv sluguvalo transportnim koridorom mizh Indiyeyu ta Indokitayem i Kitayem U nash chas vono goduye riboyu i moreproduktami naselennya priberezhnih krayin privablyuye inozemnih turistiv vlasnim teplim klimatom i chudovim pidvodnim svitom koralovih rifiv Pid chas ostannogo znachnogo cunami 2004 roku ribolovecka i turistska industriyi zaznali znachnih vtrat Andamanske more10 pn sh 96 sh d 10 pn sh 96 sh d 10 96Roztashuvannya Indijskij okeanPriberezhni krayini Indiya Malajziya Tayiland Indoneziya i M yanmaDovzhina 1200 kmShirina 645 kmNajbilsha glibina 3777 mSerednya glibina 1096 mPlosha 798 000 km Vpadayuchi richki Iravadi SaluyinVpadayucha richka Iravadi Saluyin Sitaun d d d d i dAndamanske more u VikishovishiNazvaNazva morya pohodit vid nazvi arhipelagu Andamanskih ostroviv yaki v svoyu chergu otrimali nazvu vid malaj Hunduman Fiziko geografichne polozhennyaZa geografichnim polozhennyam i gidrologichnimi umovami vidminnimi vid okeanu z yakim more obminyuyetsya vodami vono nalezhit do tipu materikovih okrayinnih moriv pivdenno shidna Aziya More ye shidnoyu chastinoyu Bengalskoyi zatoki viddilene gryadoyu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv sho prostyagayetsya na 1200 km z pivnochi na pivden i na 645 km iz zahodu na shid mizh paralelyami 18 i 6 pivnichnoyi shiroti i meridianami 92 i 99 shidnoyi dovgoti Plosha akvatoriyi morya 605 tis km Mezhi j protoki Akvatoriya Andamanskogo moryaOstrovi j protoki Andamanskogo morya More obmezhene yak prirodnimi rubezhami tak i maye kordoni sho viznachayutsya umovnimi liniyami Zgidno z viznachennyam mezh akvatorij Svitovogo okeanu Mizhnarodnoyu gidrografichnoyu organizaciyeyu angl International Hydrographic Organization kordoni morya nastupni Na pivnochi i pivnichnomu shodi vodi Andamanskogo morya omivayut uzberezhzhya M yanmi N shodi Tayilandu i Malajziyi pereshijok Kra pivostriv Malakka Na pivdennomu shodi mezheyu morya sluguye liniya sho z yednuye mis angl Lem Voalan 7 45 28 pn sh 98 18 39 sh d 7 75778 pn sh 98 31083 sh d 7 75778 98 31083 na ostrovi Phuket Tayiland i mis angl Pedropunt 5 39 24 pn sh 95 26 01 sh d 5 65667 pn sh 95 43361 sh d 5 65667 95 43361 v provinciyi Acheh na Sumatri Indoneziya Na pivdennomu zahodi kordon pryamuye vid misu angl Oedjong Raja 5 31 39 pn sh 95 11 37 sh d 5 52750 pn sh 95 19361 sh d 5 52750 95 19361 na Sumatri do ostrova indonez Pulau Breueh 5 45 13 pn sh 95 03 21 sh d 5 75361 pn sh 95 05583 sh d 5 75361 95 05583 i dali cherez protoku Nikobarska do Velikogo Nikobaru i dali cherez Zahidni ostrovi Nikobarskoyi grupi i sho viddilyaye Nikobarski ostrovi vid Andamanskih do angl Sandy Point 10 31 59 pn sh 92 22 57 sh d 10 53306 pn sh 92 38250 sh d 10 53306 92 38250 na ostrovi Takim chinom vsi protoki nalezhat do Andamanskogo morya najbilsha Na pivnichnomu zahodi kordon pryamuye cherez veliki ostrovi Andamanskoyi grupi i ostriv M yanma protokami i do misu 16 02 31 pn sh 94 11 28 sh d 16 04194 pn sh 94 19111 sh d 16 04194 94 19111 na materikovij M yanmi Takim chinom vsi protoki mizh ostrovami nalezhat do Andamanskogo morya najbilsha Na pivdennomu shodi Andamanske more zvuzhuyetsya utvoryuyuchi na kontinentalnomu shelfi negliboku Malakksku protoku sho vidokremlyuye Malajskij pivostriv vid ostrova Sumatra i poyednuye z vodami Pivdenno Kitajskogo morya Tihogo okeanu Ce zvuzhennya na morskih kartah vidnosyat do shirokoyi akvatoriyi Malakkskoyi protoki sho rozglyadayetsya yak okrema odinicya Svitovogo okeanu hocha z fiziko geografichnogo poglyadu samu protoku mozhna rozglyadati yak chastinu Andamanskogo morya Ostrovi V Andamanskomu mori roztashovanij ryad arhipelagiv z chislennimi grupami nevelichkih ostroviv Nikobarski ostrovi gindi न क ब र द व प सम ह 1841 km viddilyayut more vid vod Bengalskoyi zatoki na pivdennomu zahodi 22 ostrovi najbilshi z yakih Velikij Nikobar 1045 km 188 km 174 km 159 km Kar Nikobar 127 km Nalezhat Indiyi Andamanski ostrovi gindi अ डम न द व प 6500 km viddilyayut more vid vod Bengalskoyi zatoki na pivnichnomu zahodi Bilsh yak 200 ostroviv najbilshi z yakih Serednij Andaman 1535 km Pivnichnij Andaman 1376 km Pivdennij Andaman 1348 km 734 km Nalezhat Indiyi najpivnichnishi ostrovi 20 5 km i nalezhit M yanmi Ostriv 8 1 km mizh Andamanskimi ostrovami j misom Negrajs Nalezhit M yanmi Vulkanichni ostrovi vidkritogo morya gindi ब रन द व प 5 km i gindi नर क न दम द व प 9 km Nalezhat Indiyi Andamanski ostrovi Ostriv Teressa Nikobarski ostrovi Ostrovi Merguyi Ostriv Phuket Ostriv Ve Ostriv Narkondam Chotiri neveliki grupi ostroviv poblizu shidnogo uzberezhzhya zagalnoyu plosheyu 49 km Nalezhat M yanmi birm မ တ က န စ abo M yej poblizu shidnogo uzberezhzhya Bilshe 800 ostroviv riznogo rozmiru najbilshi z yakih Kadan 450 km 410 km 250 km 188 km 176 km Nalezhat M yanmi Ostriv Phuket taj phuekt 543 km poblizu pivdenno shidnogo uzberezhzhya Nalezhit Tayilandu Ostrovi pivnichnoyi okolici Sumatri indonez Pulau Weh 60 km Nalezhat Indoneziyi Beregi Pivnichni beregi Andamanskogo morya mayut generalne shirotne prostyagannya Vid misu Puriyan i do mista Molom yan beregi deltovi sformovani deltami Iravadi 31 tis km i Saluyina Tut chislenni nizovinni do 16 m akumulyativni ostrovi pishano mulistih nanosiv prorizani chislennimi protokami j girlami richok zabolocheni dilyanki yakih vkriti mangrovimi hashami Delta Iravadi roste v more zi shvidkistyu 50 m na rik U cij chastini morya lezhit yedina velika zatoka Moutama abo Martaban birm မ တ တမပင လယ က Vid Molam yajna dali na pivden shidni beregi Andamanskogo morya mayut submeridionalne prostyagannya ce korinni erozijnogo rozchlenuvannya z rozvitkom u deyakih miscyah rajon mist Ye Tavoj Lishe v buhtah prisutni plyazhi a v girlah nevelichkih richok akumulyativni procesi Pochinayuchi vid arhipelagu Merguyi beregi formuyutsya hvilovimi procesami ce perevazhno vtorinnorozchlenovani buhtovi beregi Beregi vkriti tropichnoyu roslinnistyu zabolocheni dilyanki mangrami zridka prisutni plyazhi Beregi z morya otochuyut chislenni ostrovi milini j koralovi rifi vikom 33 36 tis rokiv sho utvoryuyut ostrovi duzhe ridko atoli bar yeri obramlyayut nevelichki lakoliti Beregi pivdennoyi chastini Malakkskogo pivostrova potamogenni zabolocheni alyuvialni U procesi yihnogo formuvannya znachnu rol vidigrayut tverdi nanosi morskih techij z Malakkskoyi protoki Tut vzdovzh berega poshireni pidvodni j beregovi vali zridka kosi Morske hvilyuvannya osoblivo pid chas musoniv prizvodit do peremishennya akumulyativnogo materialu v bik suhodolu vnaslidok chogo laguni zvuzhuyutsya Moloda golocenova morska terasa rozvinena povsyudno na nij vidmichayutsya seriyi beregovih valiv zavvishki 2 5 6 m u zoni 0 15 3 km Na pivostrovi Malakka dosit chitko vidstezhuyutsya drevni beregovi liniyi na visotah 6 10 12 16 18 30 33 50 i 75 80 m Andamanske uzberezhzhya Uzberezhzhya Tayilandu Uzberezhzhya TayilanduPivnichni beregi ostrova Sumatra nizovinni zabolocheni gusto vkriti mangrovimi zarostyami Andamanski Nikobarski ostrovi na zahodi otocheni koralovimi rifami mayut yak vulkanichni skelyasti uzberezhzhya tak i plyazhi vkriti koralovim piskom Richkovij stik Materikovij richkovij stik priurochenij do pivnichnoyi j pivnichno shidnoyi chastini morya Richnij stik richok stanovit bilshe 1 m prisnoyi vodi na vsyu ploshu morya Zhivlennya richok suto doshove z maksimumom vlitku Dlya neznachnoyi kilkosti pivdennih richok maksimum zmishuyetsya blizhche do oseni Tverdij stik znachnij v pivnichnij akvatoriyi lishe Iravadi shorichno vinosit 250 mln tonn Iravadi birm ဧရ ဝတ မ စ najbilsha richka basejnu utvoryuye znachnu deltu vkritu mangrovimi zarostyami na pivnichnomu uzberezhzhi Dovzhina 2170 km plosha basejnu 412 tis km vitrati vodi 410 km na rik Delta Iravadi roste v bik morya zi shvidkistyu 50 m na rik Saluyin birm သ လ င မ စ druga richka basejnu viddaye svoyi vodi trohi dali na shid vid delti Iravadi v zatoku Moutama Dovzhina 2815 km plosha basejnu 324 tis km vitrati vodi 157 km na rik Richka jmovirno she 1 mln rokiv tomu bula pritokoyu richki sho vpadaye do Siamskoyi zatoki ale cherez tektonichni ruhi zminila svij napryamok Sitaun birm စစ တ င မ စ tretya richka basejnu utvoryuye estuarij mizh deltami Iravadi i Saluyina Dovzhina 420 km vitrati vodi 50 km na rik Tverdij richkovij stik v pivnichnij akvatoriyi Stochishe Iravadi Richishe Iravadi Delta Saluyina najbilsha richka pereshijku Kra girlo poblizu mista Dovzhina 300 km Na pivnochi ostrova Sumatra veliki richki vidsutni Najbilshi zavdovzhki 145 km i richnimi vitratami vodi 0 95 tis km girlo v misti Banda Acheh Geologiya i relyef dnaUgori Mezhi litosfernih plit Livoruch relyef dna morya Pravoruch Tektonika Andamanskogo morya Tektonika U tektonichnomu vidnoshenni Andamanske more utvorene rozhodzhennyam Birmanskoyi zahidna chastina akvatoriyi j Sundskoyi shidna chastina litosfernih plit Ci pliti ranishe buli chastinoyu bilshoyi Yevrazijskoyi pliti j utvorilisya pid chas koliziyi ostannoyi z Indostanskoyu Vnaslidok chogo 3 4 mln rokiv tomu utvorivsya yakij pochav formuvati okremij okrayinnij basejn Andamanskogo morya Zona spredingu j transformnih rozlomiv prohodit poseredini zapadini morya zahidna tretina akvatoriyi Na zahidnomu kordoni morya v zoni subdukciyi Indostanskoyi pliti pid Birmansku ostrivni dugi Andamanskih i Nikobarskih ostroviv Na pivnochi v akvatoriyi protoki Pivnichnij Preparis i na pivden vid delti Iravadi zona subdukciyi perehodit u transformnij rozlom Na shodi rozlogij materikovij shil i kontinentalnij shelf Sundskoyi pliti Relyef dna Serednya glibina Andamanskogo morya stanovit 1096 m a najbilsha 4198 m za 150 km na shid vid ostrova Kar Nikobar poblizu pivdennogo shilu glibokovodnoyi ulogovini Pivnichna ta shidna tretina akvatoriyi morya do 400 km vid berega kontinentalnij shelf z glibinami menshe 180 m Pivnichnu chastinu morya 80 250 km zajmayut richkovi akumulyativni nanosi delti Iravadi do 1000 m z glibinami do 50 m Materikovij shil virazhenij ustupom z perepadom glibini 500 1500 m na pivnochi 2000 m na pivdennomu shodi relyef virivnyanij Batial Glibini centralnoyi i zahidnoyi chastini morya lezhat u diapazoni 900 3000 m ce dosit skladno rozchlenovana visokimi do 1200 m submeridionalnimi pidvodnimi hrebtami depresiya bagato pidvodnih gir Abisal Lishe 5 dna morya lezhit na glibinah bilshih za 3000 m ce sho prostyagsya na zahodi vzdovzh gryadi Andamanskih i Nikobarskih ostroviv Z pivnochi na pivden cherez centralnu chastinu morya prohodit aktivna zona spredingu vidgaluzhennya zagalnoplanetarnoyi sistemi seredinno okeanichnih pidvodnih hrebtiv z vulkanichnimi ostrovami i Visota shilu zvernenogo do Andamanskogo morya zbilshuyetsya vid 500 1000 m poblizu ostrova Preparis i do 4000 m na pivnich vid Nikobarskih ostroviv Upershe hrebet pidnyavsya nad rivnem morya 20 mln rokiv tomu pivostriv Malakka ye prodovzhennyam Zondskogo shelfu sho pidijmalas nad morem v devonskomu 400 mln rokiv tomu i yurskomu periodah ostannij raz 150 mln rokiv tomu Platforma zaznala peneplenizaciyi naprikinci tretinnogo periodu j zatoplennya pid chas plejstocenu Ostrovi arhipelagu Merguyi yavlyayut soboyu ostanci mezozojskih granitiv perekriti rvanim ruhomim pishanim sharom Donni vidkladi Donni vidkladi predstavleni piskom galkoyu graviyem dribnodispersnimi glinami Na pivnochi perevazhno buri muli j glini z prosharkami pisku Dno zatoki Moutama prorizane sistemoyu kanaliv sho utvorilis pid chas ostannoyi regresiyi morya Voni sluguyut kanalami dlya turbidnih techij Saluyinu Osadovij kontinentalnij material nakopichuyetsya takozh cherez kanjoni platformi Merguyi U glibokovodnij zoni morya nakopichuyutsya dribnozernisti zeleni glini piski j muli Andamansko Nikobarskij hrebet skladenij serpentinitami i pov yazanimi z nimi kremnistimi porodami z radiolyariyami krejdovogo periodu Rannotretichni porodi perekriti koralovimi vapnyakami i piskami Na shidnih shilah nakopichuyetsya vulkanichnij popil Vulkanizm Z pivnochi na pivden zahidnu chastinu morya v meridionalnomu napryamku peretinaye aktivna vulkanichna duga z pidvodnimi vulkanami i ostrovami vulkanichnogo pohodzhennya Barren i Narkondam U mori na shid vid grupi ostroviv Velikij Andaman lezhit ostriv yedinij nini koli diyuchij vulkan pov yazanij z Indijskim subkontinentom Ostriv vulkan maye 3 km v diametri i pidnimayetsya 354 metriv nad rivnem morya 1991 roku vin vidnoviv svoyu aktivnist pislya periodu zatishshya u majzhe 140 rokiv viverzhennya 1852 roku Aktivnist vulkana obumovlena subdukciyeyu Indostanskoyi pliti pid Andamansku ostrivnu dugu Birmanskoyi pliti sho zmushuye magmu pidnimatisya v comu misci Ostannye viverzhennya pochalosya 13 travnya 2008 roku Vulkanichnij ostriv sho lezhit dali na pivnich vid Barrena takozh buv utvorenij v rezultati vulkanichnih procesiv prote istorichnih vidomostej pro jogo viverzhennya ne isnuye Viverzhennya vulkana Barren Gryazovij vulkan Barratangu Andamani Gryazovij vulkan Serednogo Andamanu Na ostrovah Serednij Andaman i Baratang isnuyut proyavi vulkanizmu u viglyadi gryazovih vulkaniv sho privablyuyut turistiv Zagalom na ostrovah yih nalichuyetsya 11 Sejsmichnist Karta aftershokiv zemletrusu 2004 roku Granicya mizh dvoma velikimi tektonichnimi plitami prizvodit do visokoyi sejsmichnoyi aktivnosti v regioni Buli zareyestrovani chislenni zemletrusi Z nih shist u 1797 1833 1861 2004 2005 i 2007 rokah mali magnitudu ponad 8 4 bali 26 grudnya 2004 roku v rajoni pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Sumatri velika chastina Indo Avstralijskoyi litosfernoyi pliti rizko zanurilas pid Birmansku vnaslidok chogo stavsya rujnivnij zemletrus iz magnitudoyu 9 3 baliv Zdvizhennya morskogo dna syagali 20 m a pidnyattya 5 m Taki rizki kolosalni ruhi morskogo dna sprichinili katastrofichne cunami zavvishki do 28 m v akvatoriyi Indijskogo j prileglih chastin Tihogo okeanu v rezultati yakogo zaginulo priblizno 280 tis lyudej Masova zagibel lyudej bula viklikana povnoyu vidsutnistyu infrastrukturi poperedzhennya vid velikih hvil u prileglih do epicentru derzhav Pislya golovnogo poshtovhu sliduvala masovana seriya aftershokiv dugoyu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv sho povnistyu zrujnuvala ribolovecku infrastrukturu na nih Korisni kopalini Poblizu uzberezhzhya M yanmi Tayilandu i Malajziyi bagati olov yano volframovi rodovisha Phuket Kinta Pokladi burogo vugillya poblizu Krabi Pivdenna akvatoriya morya poblizu pivnichnih beregiv Sumatri bagata na pokladi vuglevodniv gazove rodovishe Arun naftovi Rajon dugi Andamanskih i Nikobarskih ostroviv perspektivnij na rodovisha vuglevodniv velike gazove rodovishe Progin v pivnichnij akvatoriyi morya poblizu delti Iravadi protoki Pivnichnij Preparis takozh perspektivnij na naftu KlimatKlimat morya subekvatorialnij v pivdennij chastini ekvatorialnij vologij musonnij Richna amplituda temperaturi povitrya nad poverhneyu morya ne perevishuye 2 C na pivdni j 4 C na pivnochi Atmosfernih opadiv vipadaye bilshe 3000 mm na rik Opadi perevishuyut viparovuvannya majzhe vdvichi Shtorm pid chas ciklonu Rozmiri ciklonu Nargis 2008 rik Kupchasti hmari nad Andamanskimi ostrovami Hmarnist nad morem navesni Pogoda nad morem vesnyanogo nadvechir yaZima Temperatura povitrya v lyutomu 26 C Perevazhayut pivdenni j pivdenno zahidni vitri zi shvidkistyu do 3 m s dosit chasti shtili Lito Temperatura povitrya v serpni 27 C Perevazhayut pivdenni j pivnichno shidni vitri zi shvidkistyu 3 5 m s 7 m s na pivnochi Klimatograma Yangona pivnich morya Klimatograma Merguyi shid morya Klimatograma Medana pivden morya GidrologiyaZagalni risi gidrologiyi Andamanskogo morya obumovlyuyutsya jogo okrayinnim polozhennyam na shirokomu kontinentalnomu shelfi vilnim obminom vodami z Bengalskoyu zatokoyu cherez gliboki protoki subtropichnim klimatom z sezonnoyu musonnoyu cirkulyaciyeyu znachnim sezonnim rozprisnennyam pivnichnoyi akvatoriyi Temperatura vodi Temperatura vodi na poverhni v lyutomu 26 28 C v travni do 29 C vlitku do 30 C Na glibinah ponad 1800 m temperatura zalishayetsya nezminnoyu do samogo dna i dorivnyuye 4 8 C Poblizu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv vidmichayetsya neznachne pidvishennya temperaturi vodi do 5 25 C na znachnih glibinah sho pov yazane z geotermalnimi procesami v comu regioni Vodni masi Vodi Andamanskogo morya dobre spoluchayutsya na zahodi z vodami Bengalskoyi zatoki cherez chislenni gliboki protoki Pivnichnij i Pivdennij Preparis do 200 m Desyatogo Gradusa 800 m Grejt Chanell 1800 m Litnij muson gonit poverhnevi vodi z Bengalskoyi zatoki a zimovij do neyi z poverhni morya Z tihookeanskimi vodami spoluchennya vkraj uskladnene cherez vuzku j negliboku Malajsku protoku Znachnij vodoobmin z Bengalskoyu zatokoyu i rozprisnennya na pivnochi golovni faktori utvorennya kartini stratifikaciyi vodnih mas Andamanskogo morya Poverhnevij shar 75 100 m oprisnenij z visokoyu temperaturoyu 27 29 C Glibshe v shari 150 600 m znahodyatsya vodni masi sho nadhodyat z Aravijskogo morya i zapovnyuyut ulogovinu Andamanskogo morya Temperatura cogo promizhnogo sharu padaye vid 14 C do 6 C solonist 35 Vodni masi glibokovodnoyi zapadini pivdenno zahidnoyi chastini morya glibshe 1800 m izolovani z temperaturoyu 4 95 C podibni do analogichnih vod susidnoyi Bengalskoyi zatoki Konvekciya Konvekciya cherez oprisnennya poverhnevoyi masi i slabke vitrove hvilyuvannya neznachna Litnye hvilyuvannya peremishuye poverhnevij shar ne glibshe 25 m utvoryuyutsya termo i galoklin z gradiyentami 0 15 0 2 gradusi na metr i 0 03 0 04 na metr vidpovidno Vzdovzh shidnogo uzberezhzhya sposterigayetsya apveling glibinnih vod nasichenih kisnem i biogennimi chastkami sho sprichinyuye znachnij rozvitok fitoplanktonu Morski techiyi Zagalna kartina morskih techij vidpovidaye musonnomu harakteru cirkulyaciyi atmosferi Techiyi v zimovij period z veresnya po traven spryamovani na pivdennij zahid i zahid ciklonichnij koloobig zi shvidkistyu 0 2 m s pivnich 0 5 m s pivden vlitku na shid i pivdennij shid Vzimku v pivdennij akvatoriyi poblizu ostrova Phuket formuyetsya intensivnij anticiklonalnij vihor do 1 m s pidzhivlyuvanij techiyeyu z Malakkskoyi protoki 0 5 1 m s sho jde vzdovzh sumatranskogo berega Vlitku vzdovzh shidnogo uzberezhzhya vodi plinut z pivnochi na pivden techiya Malakkskoyi protoki slabne j prostezhuyetsya lishe vzdovzh berega Sumatri Priplivi j hvilyuvannya Vitrove hvilyuvannya protyagom roku neznachne visota hvil ne perevishuye 1 m Pid chas zimovogo musonu chasti shtili hvili do 1 m zavvishki pid chas litnogo musonu hvili mozhut zdijmatis do 1 2 2 m Priplivi pivdobovi vidbuvayutsya dvichi na den velichinoyu do 2 4 m miscyami do 5 m shidne uzberezhzhya i 7 2 m Yangon GidrohimiyaGidrohimichnij rezhim Andamanskogo morya obumovlyuyetsya musonnim rezhimom Pivdenno Shidnoyi Aziyi a poblizu shidnogo uzberezhzhya procesami apvelingu Vmist kisnyu v poverhnevomu shari stanovit 5 ml l v zoni termo i galoklinu vin rizko zmenshuyetsya vid 3 5 do 0 9 ml l minimum na glibinah 600 m Deficit kisnyu sposterigayetsya do samogo dna v izolovanij glibokovodnij ulogovini pivdenno zahidnoyi chastini morya Solonist Solonist morskoyi vodi vlitku 31 5 32 5 vzimku 30 0 33 0 u pivnichnij rozprisnenij chastini delta Iravadi 20 25 Najbilsha solonist na poverhni sposterigayetsya v protoci Grejt Chennel 33 5 v tovshi vodi na gorizonti 1500 m nad abisalnoyu ulogovinoyu 35 U zimovij chas vologist povitrya nizka more otrimuye malo atmosfernih opadiv richkovij stik znizhuyetsya a poverhneva solonist pidvishuyetsya Vlitku pid chas musonu velichezni obsyagi prisnih vod poverhnevogo stoku z M yanmi vpadayut do morya utvoryuyuchi skladnij turbulentnij vizerunok poverhnevih vod z nizkoyu solonistyu v pivnichnij tretini akvatoriyi morya Gustina morskoyi vodi viznachayetsya yiyi temperaturoyu i solonistyu Gustina morskih vod zbilshuyetsya z pivnochi na pivden Golovnim regulyatorom vistupaye musonna cirkulyaciya i pov yaznij z neyu rezhim richok sho vpadayut v more v jogo pivnichnij chastini Vzimku gustina morskoyi vodi visha 1 0200 1 0210 nizh vlitku 1 0180 1 0210 koli vona osoblivo oprisnyuyetsya richkovim stokom na pivnochi BiologiyaV akvatoriyi morya vidilyayut nastupni ekoregioni morskih zoogeografichnih provincij indo zahidnotihookeanskoyi pivnichnobengalskij zatoka Moutama i rajon delti Iravadi rajon koralovih rifiv shidnogo uzberezhzhya rajon Andamanskih i Nikobarskih ostroviv zahidnosumatranskij pivdenno zahidna akvatoriya indo centralnotihookeanskoyi malakkskij pivdenno shidna akvatoriya Fauna morya nedostatno doslidzhena i visvitlena v naukovih publikaciyah Zagalom yak poverhnevi vodi tak i bentos morya ne dosit bagatij na morsku floru j faunu Zoogeografichno donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do tropichnoyi zoni Vzdovzh zahidnih beregiv prostyagsya 320 km koralovij rif na yakij pripadaye najbilshe biologichne rozmayittya Zagalna plosha koralovih rifiv u tajskih vodah morya stanovit 110 km lishe 6 7 z yakih znahodyatsya v zadovilnomu stani Morski vodi uzdovzh uzberezhzhya Malajskogo pivostrova spriyayut rozvitku riznomanitnih molyuskiv 30 vidiv 17 rodiv 10 rodin kalmari karakatici Anadara granosa Z rakopodibnih vazhlive gospodarske znachennya mayut krevetki Fenneropenaeus indicus Penaeus monodon Melicertus Metapenaeus macleayi lobsteri Thenus orientalis rotonogi Stomatopoda Scylla paramamosain ta inshi plavayuchi krabi Portunidae Koralovij rif Andamanskih ostroviv Grebinec Anadara granosa U priberezhnih vodah roste 9 vidiv morskih vodorostej yaki razom z mulom lagun i richkovim stokom sluguyut dzherelom pozhivnim rechovin dlya morskih organizmiv priberezhnih vod Pidvodni luki stvoryuyut seredovishe prozhivannya abo timchasove ukrittya dlya bagatoh nektonnih i bentosnih organizmiv Bagato vidiv zdijsnyuyut dobovi migraciyi do takih ukrittiv vid hizhakiv Dlya Nikobarskih i Andamanskih ostroviv harakterna bagata ornitofauna 112 vidiv ptahiv ye endemikami cih ostroviv taki yak Megapodius nicobariensis zi smittyevih kur Ducula aenea nicobarica i Chancophaps indica augusta Ihtiofauna Yak i dlya inshih tropichnih moriv Svitovogo okeanu vidovij sklad rib sho naselyayut vodi Andamanskogo morya dosit riznomanitnij hocha chiselnist okremih vidiv nevisoka Ihtiofauna morya predstavlena 280 vidami rib z 75 rodin ce i letyuchi ribi Exocoetidae pivdennij oseledec Sprattus fuegensis vitrilnik Istiophorus riznomanitni ribi koralovih rifiv Najbilsh poshireni rodini gubanevi Labridae pomacentrovi Pomacentridae ribi papugi Scaridae i sobachkovi Blenniidae 232 vidiv rib z 69 rodin vodyatsya v mangrovih hashah 149 vidiv z 51 rodini u zarostyah vodorostej i na pidvodnih lukah 101 vidiv rib mozhna zustriti v oboh prirodnih seredovishah Letyucha riba Spinnij plavec vitrilnika Koralova riba Heniochus pleurotaenia Morska zirka Sklad ihtiofauni na glibinah bilshih za 200 m v umovah deficitu kisnyu duzhe obmezhenij Reptiliyi ssavci Svit reptilij predstavlenij grebenyastim krokodilom Crocodylus porusus morskimi cherepahami bissoyu Eretmochelys imbricata shkiryastoyu Dermochelys coriacea i olivkovoyu Lepidochelys olivacea Ridkisna zelena morska cherepaha Chelonia mydas pid zagrozoyu sheznennya Z morskih ssavciv vodyatsya dyugon Dugong dugon delfin Iravadi Orcaella brevirostris morska svinya Neophocaena hocaenoides remnezub Blenvilya Mesoplodon densirostris Dyugoni dosit vrazlivi do stanu pidvodnih pasovish vodorostej lishe 150 osobin rozsiyano naselyayut use pivnichne i shidne materikove uzberezhzhya Andamanskogo morya vid Yangona do tayilandskoyi provinciyi Satun Grebinchastij krokodil Zelena morska cherepaha Dyugon Delfin IravadiRoslinnist uzberezh Roslinnist uzberezh Andamanskogo morya predstavlene chislennim ryadom tropichnih ugrupovan Na Nikobarskih i Andamanskih ostrovah tropichni vologi shirokolistyani lisi j Na pivnichnom uzberezhzhi v delti Iravadi Pivnichno shidne uzberezhzhya vkrite a pivdenno shidne mozayikoyu birmanskih mangriv i Mangrovi hashi vzdovzh tajskogo uzberezhzhya zajmayut 600 km Pivdenni beregi Andamanskogo morya na ostrovi Sumatra vkriti Mangri tajskogo uzberezhzhya Napivlistopadni doshovi lisi pivdnya Mangrovi zarosti spriyayut visokij produktivnosti priberezhnih vod yih korinnya utrimuye grunt vid rozmivu morskimi hvilyami zabezpechuye vodnim organizmam prihistok vid hizhakiv osoblivo dlya molodnyaku rib sluguyuchi takim chinom svoyeridnim rozplidnikom Odnochasno detrit mangriv pidzhivlyuye organikoyu priberezhni vodi vistupayuchi v roli vazhlivoyi lanki harchovogo lancyuga IstoriyaPershi lyudi z yavilis na uzberezhzhi Andamanskogo morya 70 tis rokiv tomu pid chas pershoyi hvili rozselennya suchasnih lyudej z Afriki Yaksho na materikovomu uzberezhzhi voni buli vitisneni j asimilovani indo malajskimi narodami to na zahidnih ostrovah Andamanskogo morya de voni z yavilis ne piznishe 26 tis rokiv tomu chas vidokremlennya ostroviv vid kontinentu voni dozhili do nashogo chasu Movi andamanskih plemen stanovlyat okremu movnu grupu najbilsh pradavnyu j neshozhu na inshi movi Pivdennoyi Aziyi Za ostanni dekilka soten rokiv chiselnist andamanskih plemen onge sentinelci zmenshilas do dekilkoh soten deyaki plemena znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Indijska vlada na Nikobarskih ostrovah stvorila zapovidnik dlya nekontaktnih plemen shompeniv i usilyako spriyaye zberezhennyu kulturi znikayuchih plemen Andamanskih ostroviv Torgovi sudna kursuvali uzberezhzhyam Andamanskogo morya z pradavnih chasiv piznishe voni poyednali torgovim shlyahom pradavnij Kitaj z Indiyeyu U VIII stolitti cherez protoku sformuvavsya potuzhnij morskij torgovelnij shlyah mizh Cejlonom j Indiyeyu na zahodi ta portami Taton i Tavoj v Pivdnenno Shidnij Aziyi Do togo yak pershi portugalci distalisya vod cogo morya naprikinci XV storichchya v Yevropi pro ci zemli panuvalo dosit kazkove uyavlennya cherez opovidi vid italijciv sho otrimuvali yih vid arabiv serednovichni yevropejci vvazhali Andamanski ostrovi naselenimi vovkolyudmi sho vedut zvichajne lyudske zhittya tilki podoboyu nagaduyut vovkiv Aborigeni Andaman Nezajmani lisi Nikobaru Vovkolyudi z Andaman gravyura XV stolittya Indiya za Gangom u Kosmografiyi Ptolemeya 1467 rik U chasi serednih vikiv z kincya IX stolittya shidne uzberezhzhya morya znahodilos pid vladoyu mogutnoyi imperiyi Kambudzhadesha yaka syagnula svogo rozkvitu v Z drugoyi polovini XIII storichchya yiyi vitisnyayut tajski plemena j utvoryuyut buddijsku derzhavu Sukhotaj yaka rozpalasya 1317 roku Insha derzhava tajciv sho bula utvorena 1351 roku Ayutiyu do 1438 roku pribiraye pid svoyu koronu usi zemli kolishnogo Sukhotayu Pochinayuchi z X stolittya pivnichne uzberezhzhya Adamanskogo morya pidpadaye pid vpliv buddijskogo Paganskogo korolivstva Koli vono vpalo 1287 roku pid udarami tataro mongoliv v delti Iravadi moni utvorili vlasnu derzhavu Pegu Hantavadi viznali syuzerenom yuanskogo imperatora j vberegli krayinu vid spustoshennya U seredini XVI stolittya use pivnichno shidne uzberezhzhya morya ob yednuye pid svoyeyu vladoyu birmanska imperiya Taungu Vprodovzh nastupnih stolit z pereminnim uspihom tochatsya Indokitaj 900 rik Indokitaj 1050 rik Indokitaj 1300 rik Indokitaj 1400 rik Indokitaj 1580 rik Mizh VII ta XII storichchami Sumatroyu ta Malakkoyu a golovne Malakkskoyu protokoyu volodilo morske torgove buddijske korolivstvo Shrividzhaya Pislya togo yak naprikinci XIV stolittya vono pidpadaye pid vpliv yavanskogo induyistskogo korolivstva Madzhapahit vladu v regioni perebiraye islamskij Malakkskij sultanat 1509 roku portugalci pid provodom Diogu Lopisha di Sekejri zahopili u Mahmuda Shaha Malakku j vlashtuvali v nij svij vazhlivij opornij punkt na shlyahu do Ostroviv Pryanoshiv ta Kitayu V oblozi brav uchast molodij Fernan Magellan 1511 roku portugalci rozbili Malakkskij sultanat na jogo misci utvorilisya dribnishi sultanati Nastupne storichchya projde pid praporom permanentnoyi vijni j supernictva z miscevimi sultanami osoblivo sultanom Dzhohoru 1596 roku gollandska Ost Indijska kompaniya pochinaye osvoyuvatis v Indokitayi pochinayetsya supernictvo z portugalcyami yake shvidko pererostaye v gollandsko portugalsku kolonialnu vijnu 1602 1661 rokiv Vzhe 1606 roku vidbuvayetsya persha obloga Malakki ostatochno misto vzyate j vinishene 1641 roku Nadali gollandci vikoristovuvali jogo lishe yak vijskovij fort 1800 roku vidbulasya nacionalizaciya gollandskim uryadom Ost Indskoyi kompaniyi progolosheno Gollandsku Ost Indiyu Na pivnochi ostrova Sumatra vzhe blizko 500 roku isnuvala buddistska derzhava Acheh sho spochatku pidpala pid vpliv Shrividzhayi a piznishe bula kolonizovana islamskimi torgovcyami bo zajmala vazhlive misce na torgovelnomu shlyahu pryanoshiv U XII stolitti sformuvavsya mogutnij sultanat Acheh sho dovgij chas viv vijni z yevropejskimi kolonizatorami i sultanatom Dzhohor ne bez dopomogi Osmanskoyi imperiyi Portugalskij portulan XVI storichchya Plan portugalskoyi Malakki Reshtki portugalskogo fortu v Malacci Kanibali Nikobaru 1626 rik Karta Indokitayu 1686 rik Z 1755 po 1868 rik danska Ost Indijska kompaniya marno namagalas zatverditis na Andamanskih ostrovah Z 1778 po 1784 roki taki zh sprobi robila j Avstrijska imperiya na Nikobarskih ostrovah ce bula yedina zamorska koloniya ciyeyi imperiyi 1786 roku anglijskij kapitan Frensis Lajt yakij perebuvav na sluzhbi v britanskij Ost Indskij kompaniyi otrimav vid sultana Kedahu ostriv Pinang v obmin na vijskovu dopomogu tak bula utvorena persha britanska koloniya v comu regioni Persha anglijska koloniya na Andamanskih ostrovah bula stvorena 1789 roku vona proisnuvala do 1796 a na postijnij osnovi vidnovlena 1858 roku Za chasiv britanskogo panuvannya v Indiyi u period 1858 1947 rokiv malovnichi Andamanski i Nikobarski ostrovi buli miscem zaslannya Na ostrovi Ross za dekilka kilometriv vid Porta Bler bula zvedena v znicya 1824 roku anglijcyami utvoreno provinciyu Britanskoyi Indiyi Britansku Birmu rozpochinayutsya anglo birmanski vijni 1826 roku vsi britanski volodinnya v Malajyi Penang Malakka Dingding i Singapur buli ob yednani v Shidne prezidentstvo Britanskoyi Indiyi sho otrimalo nazvu Strejts Setlments U 1873 1904 rokah na pivnochi Sumatri vidbuvalasya Achehska vijna Penang Malakka 1812 rik Britanska v yaznicya ostrova Ross 1872 rik Bassejn Birma 1878 rik Rangun Birma 1890 ti roki Karta Indokitayu 1905 rik Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yaponski vijska u 1942 1945 rokah timchasovo okupuvali britansku Malakku Birmu niderlandsku Sumatru j visadilis na Andamanskih ostrovah nominalno pidporyadkuvavshi yih Vilnij Indiyi Azad Hind 17 serpnya 1945 roku pislya zvilnennya vid yaponskoyi okupaciyi bulo progolosheno nezalezhnist Indoneziyi rozpochalasya vijna za nezalezhnist sho trivala do 27 grudnya 1949 roku 1947 roku Velika Britaniya rozdilila Britansku Indiyu j nadala 1948 roku nezalezhnist Birmi Z 12 chervnya 1948 roku po 16 lipnya 1960 roku na Malajskomu pivostrovi tochilasya kolonialna vijna mizh britanskoyu vladoyu i komunistichnimi silami sho zavershilas pridushennyam partizanskogo ruhu j progoloshennyam nezalezhnosti Malayi 31 serpnya 1957 roku Gospodarske vikoristannyaSudnoplavstvo Cherez more prohodyat najvazhlivishi trasi morskogo spoluchennya mizh Yevropoyu Blizkim Shodom ta Indijskim subkontinentom z odnogo boku i Dalekim Shodom i Tihookeanskim regionom z inshogo Porti Golovni morski porti Malajziya Dzhordzhtaun golovnij port morya M yanma Yangon golovnij port krayini Tavoj M yej Bassejn Patejn Molam yajn Moulmejn Cherez porti vivozyatsya ris kopra olovo volfram derevina kauchuk Tayiland Phuket Port znahoditsya na odnojmennomu ostrovi j dosyazhnij lishe dlya suden z osadkoyu ne bilshe 6 m Cherez port vivozyat olovo derevinu kauchuk kopru ribu speciyi Indoneziya Sabang Dzhordzhtaun Dzhordzhtaun vnochi Port Yangona U portu PhuketaRibolovlya Promislovi skupchennya rib mozhlivi tilki v priberezhnij zoni v rajonah koralovih rifiv de umovi dlya prozhivannya najbilsh spriyatlivi Ulov na glibinah ponad 50 m nevelikij bo umovi dlya rozvitku ihtiofauni barrakuda kam yanij okun nespriyatlivi cherez nestachu kisnyu Sklad ihtiofauni na glibinah bilshih za 200 m v umovah deficitu kisnyu duzhe obmezhenij tomu interesu dlya promislu ne predstavlyaye Priberezhni krayini vedut intensivnij vilov morskoyi ribi u vlasnih teritorialnih vodah skumbriya anchousi Sam lishe Tayiland u priberezhnih vodah 2000 roku viloviv 710 tis tonn ribi z yakih 490 tis tonn metodom tralennya 1017 suden 184 tis tonn sejnerami 415 suden blizko 30 tis tonn sitkami na nevelikih chovnah Vzhe 2005 roku vilov syagnuv 943 tis tonn U vodah M yanmi obsyag vilovu znachno bilshij ale cherez politichnu situaciyu v cij krayini tochni dani vidsutni zagalnij vilov morskoyi ribi v krayini v mezhah 1 0 1 6 mln tonn Malajziya vilovlyuye znachno menshe ribi nizh Tayiland ale viokremiti vilov u vodah Andamanskogo morya iz zagalnoyi statistiki vazhko Konkuruvannya tajskih i birmanskih ribalok za ribni resursi morya chasto prizvodit do zbrojnih konfliktiv iz lyudskimi zhertvami yak ce stalosya napriklad u 1998 1999 rokah koli i stali na zahist interesiv svoyih riboloveckih suden v spirnih vodah Popri zaboronu tajskim uryadom loviti ribu svoyim gromadyanam bez licenziyi v inozemnih vodah sutichki z malajzijskimi prikordonnikami takozh nepoodinoki Birmanskij vitrilnik kincya XIX storichchya Tajske ribalske sudno Chovni tajskih cigan morya Indonezijski ribalski sudna pislya cunami 2004 roku Struktura vilovu za statistichnimi danimi Tayilandu 2004 rik pelagichni vidi 33 anchous Stolephorus spp 19 Rastrelliger brachysoma 18 sardinella Sardinella spp 14 stavrida Decapterus 11 Thunnus tonggol 9 Euthynnus affinis 6 Selar crumenophthalmus 5 inshi rizni stavridovi Carangidae 6 Rastrelliger kanagurta 4 korolivska makrel Scomberomorus cavalla 3 Megalaspis cordyla 2 dorabovi Chirocentridae 1 inshi 2 donni vidi 18 Priacanthus tayenus nitkoper Nemipterus hexodon Saurida undosquamis S elongata krevetki dzhinga Metapenaeus affinis golovonogi molyuski kalmari i karakatici 7 5 rakopodibni 4 5 dayut 21 zagalnoyi vartosti vilovlenih moreproduktiv sorna riba malki neyistivni vidi 30 inshi 7 Indijska skumbriya na bazari Chuchi z pla tu skumbriya Tajskij sushenij anchous Naprikinci XX stolittya ribni resursi morya zaznali znachnogo perevantazhennya perevilov pelagichnih vidiv 1991 roku stanoviv 333 a donnih 245 Miscevim ribalkami prijshlosya pereoriyentovuvatis na inshi moreprodukti Vilov molyuskiv v Andamanskomu mori cherez perevilov katastrofichno skorotivsya z 27 tis tonn 1999 roku do 318 tonn 2004 Intensivno rozvivayetsya morekultura tradicijnij vilov i rozvedennya molyuskiv zaradi yizhi ta perliv Vidobuvna promislovist Istorichno vidobuvna promislovist zoseredzhena vzdovzh shidnogo uzberezhzhya M yanma Tayiland Malajziya rozsipni rodovisha olova j volframu yak na neglibokih dilyankah morya Takuala Phangnga Phuket Koravi tak i na prileglomu suhodoli vidkritim sposobom menshoyu miroyu shahtnim U Phuketi zvedeno metalurgijnij zavod dlya viplavki olova yakij pracyuye na vugilli z kar yeru v Karabi Morski terminali dlya vidvantazhennya rudi zvedeni v Molam yajni Phuketi j Kelanzi U Banda Achesi j Tanhlyini poblizu Yangona pobudovani naftonalivni terminali Istorichno velika kilkist naftonalivnih i naftoperegonnih zavodiv skoncentrovana na beregah Malakkskoyi protoki Rekreaciya i turizm U drugij polovini XX stolittya osoblivo na tajskomu uzberezhzhi pochinaye rozvivatis rekreacijna galuz centrom yakoyi staye ostriv Phuket Ostriv naselenij miscevim aborigennim naselennyam ciganami morya kultura pobut j zhittya yakih buli cikavi dlya tajciv turistiv Turistiv takozh privablyuvala zagadkova priroda labirintiv priberezhnih ostroviv malovnichoyi morfoskulpturi utvorenih spilnoyu diyeyu atmosfernih opadiv i morskih hvil ostriv Phuket ostrovi ta inshi Zgodom kurort nabuv mizhnarodnogo znachennya Teper syudi zaradi divovizhnoyi prirodi dajvingu j pidvodnogo safari na koralovih rifah serfingu seks turizmu priyizdyat miljoni inozemnih turistiv Phuket Bungalo Na ostrovah Phiphi Malajskij port Dzhordzhtaun naselenij perevazhno kitajskoyu diasporoyu 2008 roku bulo zaneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Chotiri dilyanki morskogo uzberezhzhya v Tayilandi takozh zaproponovano zanesti do spisku Geopolitichna skladovaDoslidzhennyaPopri dovgu istoriyu lyudskogo gospodaryuvannya v Andamanskomu mori naukove doslidzhennya jogo resursiv ye j dosi nedostatnim U XX stolitti pivdennu chastinu morya doslidzhuvala danska ekspediciya 1928 1930 rokiv na sudni sho projshla tropichnimi vodami usih okeaniv U 1950 1952 rokah danci prodovzhili svoyi doslidzhennya biologiyi tropichnih moriv na sudni Pid chas Andamanske more dokladno doslidzhuvali ryad okeanografichnih suden v 1959 1960 rokah francuzke v 1962 1963 rokah amerikanski i Stihijni lihaAkvatoriya Andamanskogo morya lezhit na shlyahu prohodzhennya potuzhnih tropichnih cikloniv sho mozhut pripinyati transportne spoluchennya aktivnu gospodarsku diyalnist viklikati znachni rujnuvannya infrastrukturi chislenni lyudski zhertvi Odnim z takih katastrofichnih cikloniv buv Nargis sho v travni 2008 roku obrushivsya na M yanmu Vnaslidok jogo diyi zaginulo bilshe 138 tis osib postrazhdalo j zalishilos bez dahu nad golovoyu 1 5 mln osib naneseno zbitkiv u rozmiri 10 mlrd amerikanskih dolariv MNS Ukrayini 4 chervnya 2008 roku vlasnim litakom dopravilo 40 tonn gumanitarnoyi dopomogi postrazhdalim Naslidki ciklonu Nargis Zatopleni dilyanki suhodolu ciklonom Nargis Tayilandske uzberezhzhya pislya cunami 2004 roku Banda Acheh pislya cunami 2004 roku U 2004 roci silnij zemletrus magnitudoyu 9 1 baliv bilya zahidnogo uzberezhzhya Sumatri viklikav velike cunami yake zahlesnulo priberezhni rajoni vsogo Andamanskogo morya Pislya chogo vidbulasya seriya aftershokiv dugoyu Andamanskih i Nikobarskih ostroviv Vnaslidok katastrofi zaznali rujnuvannya priberezhni biotopi bula poshkodzhena ribolovecka j turistska infrastrukturi 2014 roku v pivdennij akvatoriyi morya provodilis mizhnarodni poshukovi roboti zniklogo litaka Boying 777 rejsu MH370 z do Pekina malajzijskoyi aviakompaniyi Malaysia Airlines Ekologiya i ohorona prirodiKo Tapu nacionalnij park Golovni ekologichni problemi Andamanskogo morya zabrudnennya poverhni morya vuglevodnyami j smittyam u zv yazku iz zbilshennyam navantazhennya transportnih shlyahiv zbilshennya vilovu ribi j moreproduktiv zvedennya mangrovih lisiv pid silgospugiddya u zv yazku iz zbilshennyam narodonaselennya v akvatoriyi morya Odniyeyu z problem ostannogo chasu povstav masovij pripliv migrantiv z perenaselenih Bangladesh i Shri Lanki na indijski ostrovi Lisi zvodyatsya zaradi silskogo gospodarstva i zhitlovogo budivnictva zaradi derevini yak povsyakdennogo palnogo dlya prigotuvannya yizhi Rozvitok turizmu ta rekreaciyi dodatkovo navantazhuyut prirodni resursi cogo regionu Veliki morski ssavci dyugoni polyuvannya na yakih zaradi zhiru j shkiri bulo poshirene u vodah Andamanskogo morya zaneseni do Chervonoyi knigi j uzyati pid derzhavnu ohoronu Polyuvannya na nih teper dozvolene tilki miscevomu aborigennomu naselennyu priberezhnih ostroviv Zareyestrovani fakti znebarvlennya i zagibeli koralovih rifiv v akvatoriyi morya cherez pidvishennya temperaturi vodi Znachna chastina tajskih mangrovih lisiv v Andamanskomu mori bula znishena zaradi rozvedennya krevetok Palaemonetes Mangrovi zarosti vzdovzh usogo uzberezhzhya buli znachno poshkodzheni v rezultati katastrofichnogo cunami 2004 roku Pislya chogo voni lishe chastkovo vidnovilis lyudska gospodarska diyalnist zavazhaye yihnomu povnomu vidnovlennyu Pidvodni luki vodorostej zaznayut negativnogo vplivu vid lyudskoyi diyalnosti stichni vodi tralennya dragovij vilov bentosnih organizmiv rozvedennya krevetok Vid cunami 2004 roku postrazhdalo 3 5 zarostej vodorostej v tajskih vodah perevazhno cherez zasipannya piskom mulom z uzberezhzhya Zaradi zberezhennya pervozdannoyi prirodi j privablennya bilshoyi kilkosti turistiv na beregah Andamanskogo morya stvoreno chislenni nacionalni parki tilki v Tayilandi yih 16 Div takozhAndamanski ostrovi Malakkska protoka Nikobarski ostrovi Vibuh Boeing 707 nad Andamanskim moremPrimitkiAndamanskoe more Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Andamanske more Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Andamanskoe more Morskoj enciklopedicheskij slovar Tom 1 A I pod red V V Dmitrieva L Sudostroenie 1991 504 s il ISBN 5 7355 0280 8 ros Andamanskoe more Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1960 T 1 Aare Dyatkovo 563 s ros Morya Priroda mira M Mysl 1999 400 s ISBN 5 244 00624 H ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Andaman Sea Encyclopaedia Britannica angl Panjarat Sampan 2008 Sustainable Fisheries in the Andaman Sea Coast of Thailand United Nations Division for Ocean Affairs and the Law of the Sea ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2001 372 s ISBN 5 89216 029 7 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij Pod obsh red akad V M Kotlyakova Institut geografii RAN E U Faktoriya 2003 ISBN 5 94799 148 9 angl International Hydrographic Organization 1953 ros Geografiya Enciklopediya Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya Pod red Gorkina A P M Rosmen Press 2006 624 s ISBN 5 353 02443 5 ros Kaplin P A Leontev O K Lukyanova S A Nikiforov L G Berega Priroda mira M Mysl 1991 479 s ISBN 5 244 00449 2 angl Ohya M Comparative study on the geomorphology and flooding in the plains of the Cho Shui Chi Chao Phya Irrawaddy and Ganges Scientific Problematics Humid Tropical Zone Deltas Implic Paris 1966 angl Morris P G Notes on the distribution geology and invertebrate faunas of some coral reefs in Darvel Bay Sabah Malaysia Sarawak Mus J 1978 Vol 26 N 47 angl Zakaria A S The geomorphology of Kelantan Delta Malaysia Catena 1975 Vol 2 3 4 angl Curray J R 2002 Tectonics and History of the Andaman Sea Region abstract 2005 03 23 u Wayback Machine Chapman Conference on Continent Ocean Interactions within the East Asian Marginal Seas angl D Chandrasekharam Jochen Bundschuh 2002 Geothermal energy resources for developing countries Taylor amp Francis ISBN 90 5809 522 3 p 408 angl Barren Island 2020 12 02 u Wayback Machine Global Volcanism Program Department of Mineral Sciences National Museum of Natural History Smithsonian Institution angl Narcondum 2021 04 05 u Wayback Machine Global Volcanism Program Department of Mineral Sciences National Museum of Natural History Smithsonian Institution angl P Chakrabarti A Nag S B Dutta S Dasgupta N Gupta 2006 S amp T Input Earthquake and Tsunami Effects p 43 Chapter 5 in S M Ramasamy et al eds Geomatics in Tsunami New India Publishing ISBN 81 89422 31 6 angl Implications of the 26 December 2004 Sumatra Andaman Earthquake on Tsunami Forecast and Assessment Models for Great Subduction Zone Earthquakes Bulletin of the Seismological Society of America Vol 97 No 1A pp S249 S270 January 2007 doi 10 1785 0120050619 angl Tom Paulson 7 February 2005 Seattle Post Intelligencer 7 lyutogo 2005 roku angl Indonesia quake toll jumps again povidomlennya BBC 25 sichnya 2005 roku ros Gornaya enciklopediya u 5 t za red E A Kozlovskogo M Sovetskaya enciklopediya 1984 1991 ISBN 5 85270 007 X angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 angl Wipatayotin Apinya Rising sea temps bring coral bleaching to Gulf 4 kvitnya 2016 roku angl Andaman Sea opis ekoregionu na sajti Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi angl Wildfinder mapa ekoregioniv na sajti Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi angl Chaubey and Endicott 2013 The Andaman Islanders in a Regional Genetic Context Reexamining the Evidence for an Early Peopling of the Archipelago from South Asia Human Biology 85 1 3 angl Manoharan S A descriptive and comparative study of Andamanese language Calcutta Anthropological Survey of India 1989 angl The Leek Green Sea Saudi Aramco World July August 2005 Volume 56 Number 4 pp 12 19 ros Yugo Vostochnaya Aziya v XIII XVI vv M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1982 ros Yugo Vostochnaya Aziya i ekspansiya Zapada v XVII nachale XVIII veka M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1987 ros Andamanskoe more Atlas Celyj mir v tvoih rukah 2010 Vypusk 38 ISSN 2075 0536 angl Cassandra De Young Indian Ocean Food amp Agriculture Organisation 2006 pp 39 178 ISBN 92 5 105499 1 angl Review of Fisheries in OECD Countries 2009 Policies and Summary Statistics OECD Publishing 2010 p 403 ISBN 92 64 07974 2 angl Alan Dupont East Asia imperilled transnational challenges to security Cambridge University Press 2001 pp 103 105 ISBN 0 521 01015 2 ros Geograficheskie ekspedicii i issledovaniya mirovogo okeana v 20 veke Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 5 Yudoma Yaya Dopolneniya 544 s angl Cyclone Nargis embodied the perfect storm povidomlennya NBC News vid 8 travnya 2008 roku angl Natural catastrophes and man made disasters in 2008 North America and Asia suffer heavy losses Swiss Reinsurance Company Ltd 21 January 2009 p 24 angl Burma death toll jumps to 78 000 povidomlennya BBC News vid 16 travnya 2008 roku MChS Ukrainy dostavilo v Myanmu 40 tonn gumanitarnoj pomoshi povidomlennya Korrespondent net 4 chervnya 2008 roku angl World and Its Peoples Eastern and Southern Asia Marshall Cavendish 2007 p 585 ISBN 0 7614 7631 8 angl Joanna Sugden What to Know About the Andaman Sea The Wall Street Journal 14 bereznya 2014 roku Literatura ros Bogdanov D V Okeany i morya nakanune XXI veka Chelovek i okruzhayushaya sreda M Nauka 1991 128 s ISBN 5 02 002065 6 ros Morya mirovogo okeana L Gidrometeoizdat 1980 288 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andamanske more ros Andamanske more 11 serpnya 2016 u Wayback Machine zbirka publikacij chasopisu Vokrug sveta angl Andaman Sea About the Area 29 travnya 2011 u Wayback Machine World Wildlife Fund 2008 angl Fishes of Andaman Sea 12 lipnya 2016 u Wayback Machine katalog rib tayilandskogo uzberezhzhya Andamanskogo morya angl Prognozuvannya visoti hvil 4 serpnya 2016 u Wayback Machine i miscevih vitriv 4 serpnya 2016 u Wayback Machine v Andamanskomu mori v realnomu chasi na sajti Surfline Wavetrak Inc