Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Водні маси, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з вересня 2020. |
В́одна м́аса (англ. Water mass) — значний обсяг морської води, що формується в певній акваторії Світового океану під впливом певних геофізичних факторів. Водна маса характеризується постійним та неперервним розподілом фізико-хімічних та біологічних властивостей впродовж тривалого часу. Усі компоненти водної маси утворюють певний єдиний комплекс, що може змінюватись або переміщуватись як одне ціле. На відміну від повітряних мас, для водних мас досить важливу роль грає вертикальна зональність.
Головні характеристики водних мас:
- температура води,
- солоність,
- вміст біогенних солей (фосфати, силікати, нітрати),
- вміст розчинених газів (кисень, вуглекислий газ).
Характеристики водних мас не залишаються незмінними постійно, вони в певних межах коливаються сезонно та багаторічно. Між водними масами не існує чітких кордонів, замість того — перехідні зони взаємного впливу. Найяскравіше це можна спостерігати на межі теплих та холодних морських течій.
Основними факторами формування водних мас є тепловий і водний баланси регіону.
Водні маси досить активно взаємодіють з атмосферою. Вони віддають їй тепло та вологу, біогенний та механічний кисень, а з неї засвоюють вуглекислий газ.
Класифікація
Розрізняють первинні та вторинні водні маси. До перших відносять ті, характеристики яких формуються під впливом земної атмосфери. Вони характеризуються найбільшою амплітудою змін своїх властивостей в певному обсязі водної товщі. До вторинних водних мас відносять ті, що формуються під впливом перемішування первинних. Вони характеризуються найбільшою гомогенністю.
За глибиною та фізико-географічними властивостями виділяють наступні види водних мас:
- поверхневі:
- поверхневі (первинні) — до глибин 150–200 м,
- підповерхневі (первинні та вторинні) — від 150–200 м до 400–500 м;
- (первинні та вторинні) — серединний шар океанічних вод товщиною близько 1000 м, на глибинах від 400–500 м до 1000–1500 м, температура якого лише на декілька градусів вища за точку замерзання води; постійна межа між поверхневими та глибинними водами, що перешкоджає їхньому перемішуванню;
- (вторинні) на глибинах від 1000–1500 м до 2500—3000 м;
- (вторинні) — глибше за 3 км.
Поширення
Для усіх океанів характерні власні водні маси. У Тихому океані: Північна тропічна, Північна центрально-субтропічна, Південна тропічна та інші поверхневі водні маси; Північна і Південна субтропічні та інші підповерхневі; Північна та Південна тихоокеанські проміжні; Тихоокеанські глибинні водні маси. В Атлантиці: Північна та Південна тропічні, Гольфстрим та інші поверхневі; Північна та Південна субтропічні підповерхневі; Північна та Південна атлантичні проміжні водні маси та інші; Середземноморська глибинна.
Типи поверхневих водних мас
Екваторіальні
Впродовж усього року екваторіальні води сильно прогріваються сонцем, що знаходиться в зеніті. Товщина шару — 150–300 м. Горизонтальна швидкість переміщення становить від 60-70 до 120–130 см/с. Вертикальне перемішування відбувається зі швидкістю 10−2 10−3 см/с. Температура вод становить 27°…+28°С, сезонна мінливість невелика 2 °C. Середня солоність від 33-34 до 34-35 ‰, нижча, ніж в тропічних широтах, бо численні річки та сильні досить сильно впливають, опріснюючи верхній шар води. Умовна густина 22,0-23,0. Вміст кисню 3,0-4,0 мл/л; фосфатів — 0,5-1,0 мкг-ат/л.
Тропічні
Товщина шару — 300–400 м. Горизонтальна швидкість переміщення становить від 10-20 до 50-70 см/с. Вертикальне перемішування відбувається зі швидкістю 10−3 см/с. Температура вод становить від 18-20 до 25-27°С. Середня солоність 34,5-35,5 ‰. Умовна густина 24,0-26,0. Вміст кисню 2,0-4,0 мл/л; фосфатів — 1,0-2,0 мкг-ат/л.
Субтропічні
Товщина шару — 400–500 м. Горизонтальна швидкість переміщення становить від 20-30 до 80-100 см/с. Вертикальне перемішування відбувається зі швидкістю 10−3 см/с. Температура вод становить від 15-20 до 25-28°С. Середня солоність від 35-36 до 36-37 ‰. Умовна густина від 23,0-24,0 до 25,0-26,0. Вміст кисню 4,0-5,0 мл/л; фосфатів — <0,5 мкг-ат/л.
Субполярні
Товщина шару — 300–400 м. Горизонтальна швидкість переміщення становить від 10-20 до 30-50 см/с. Вертикальне перемішування відбувається зі швидкістю 10−4 см/с. Температура вод становить від 15-20 до 5-10°С. Середня солоність 34-35 ‰. Умовна густина 25,0-27,0. Вміст кисню 4,0-6,0 мл/л; фосфатів — 0,5-1,5 мкг-ат/л.
Полярні
Товщина шару — 100–200 м. Горизонтальна швидкість переміщення становить від 5-10 до 30-50 см/с. Вертикальне перемішування відбувається зі швидкістю 10−3 10−4 см/с. Температура вод становить від 0-5 до −1,8°С. Середня солоність 32-34 ‰. Умовна густина 27,0-28,0. Вміст кисню 5,0-7,0 мл/л; фосфатів — 1,5-2,0 мкг-ат/л.
Дослідження
При вивченні водних мас використовують методику Т, S-кривих та ізопікнічний метод, що дозволяють встановлювати гомогенність температури, солоності та інших фізико-хімічних показників на кривій вертикального розподілу.
Примітки
- (рос.) Добровольский А. Д. Об определении водных масс // Океанология, 1961, випуск 1, с. 12-24.
- (рос.) Водные массы / Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
Література
- (англ.) Emery, W.J. and J. Meincke. 1986 Global water masses: summary and review. Oceanologica Acta, 9:-391.
- (рос.) Агеноров В. К. Об основных водных массах в гидросфере, М. — Свердловск, 1944.
- (рос.) Зубов Н. Н. Динамическая океанология. М. — Л., 1947.
- (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Тихого океана, Л., 1958.
- (рос.) Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана, Л., 1959.
- (рос.) Добровольский А. Д. Об определении водных масс // Океанология, 1961, т. 1, выпуск 1.
- (нім.) Defant A., Dynamische Ozeanographie, B., 1929.
- (англ.) Sverdrup Н. U., Jonson М. W., Fleming R. Н., The oceans, Englewood Cliffs, 1959.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Vodni masi ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z veresnya 2020 V odna m asa angl Water mass znachnij obsyag morskoyi vodi sho formuyetsya v pevnij akvatoriyi Svitovogo okeanu pid vplivom pevnih geofizichnih faktoriv Vodna masa harakterizuyetsya postijnim ta neperervnim rozpodilom fiziko himichnih ta biologichnih vlastivostej vprodovzh trivalogo chasu Usi komponenti vodnoyi masi utvoryuyut pevnij yedinij kompleks sho mozhe zminyuvatis abo peremishuvatis yak odne cile Na vidminu vid povitryanih mas dlya vodnih mas dosit vazhlivu rol graye vertikalna zonalnist angl Priklad diferenciaciyi vodnoyi tovshi Pivdennogo okeanu na rizni vodni masi Golovni harakteristiki vodnih mas temperatura vodi solonist vmist biogennih solej fosfati silikati nitrati vmist rozchinenih gaziv kisen vuglekislij gaz Harakteristiki vodnih mas ne zalishayutsya nezminnimi postijno voni v pevnih mezhah kolivayutsya sezonno ta bagatorichno Mizh vodnimi masami ne isnuye chitkih kordoniv zamist togo perehidni zoni vzayemnogo vplivu Najyaskravishe ce mozhna sposterigati na mezhi teplih ta holodnih morskih techij Osnovnimi faktorami formuvannya vodnih mas ye teplovij i vodnij balansi regionu Vodni masi dosit aktivno vzayemodiyut z atmosferoyu Voni viddayut yij teplo ta vologu biogennij ta mehanichnij kisen a z neyi zasvoyuyut vuglekislij gaz KlasifikaciyaRozriznyayut pervinni ta vtorinni vodni masi Do pershih vidnosyat ti harakteristiki yakih formuyutsya pid vplivom zemnoyi atmosferi Voni harakterizuyutsya najbilshoyu amplitudoyu zmin svoyih vlastivostej v pevnomu obsyazi vodnoyi tovshi Do vtorinnih vodnih mas vidnosyat ti sho formuyutsya pid vplivom peremishuvannya pervinnih Voni harakterizuyutsya najbilshoyu gomogennistyu Za glibinoyu ta fiziko geografichnimi vlastivostyami vidilyayut nastupni vidi vodnih mas poverhnevi poverhnevi pervinni do glibin 150 200 m pidpoverhnevi pervinni ta vtorinni vid 150 200 m do 400 500 m pervinni ta vtorinni seredinnij shar okeanichnih vod tovshinoyu blizko 1000 m na glibinah vid 400 500 m do 1000 1500 m temperatura yakogo lishe na dekilka gradusiv visha za tochku zamerzannya vodi postijna mezha mizh poverhnevimi ta glibinnimi vodami sho pereshkodzhaye yihnomu peremishuvannyu vtorinni na glibinah vid 1000 1500 m do 2500 3000 m vtorinni glibshe za 3 km PoshirennyaDlya usih okeaniv harakterni vlasni vodni masi U Tihomu okeani Pivnichna tropichna Pivnichna centralno subtropichna Pivdenna tropichna ta inshi poverhnevi vodni masi Pivnichna i Pivdenna subtropichni ta inshi pidpoverhnevi Pivnichna ta Pivdenna tihookeanski promizhni Tihookeanski glibinni vodni masi V Atlantici Pivnichna ta Pivdenna tropichni Golfstrim ta inshi poverhnevi Pivnichna ta Pivdenna subtropichni pidpoverhnevi Pivnichna ta Pivdenna atlantichni promizhni vodni masi ta inshi Seredzemnomorska glibinna Tipi poverhnevih vodnih masEkvatorialni Dokladnishe Vprodovzh usogo roku ekvatorialni vodi silno progrivayutsya soncem sho znahoditsya v zeniti Tovshina sharu 150 300 m Gorizontalna shvidkist peremishennya stanovit vid 60 70 do 120 130 sm s Vertikalne peremishuvannya vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 2 10 3 sm s Temperatura vod stanovit 27 28 S sezonna minlivist nevelika 2 C Serednya solonist vid 33 34 do 34 35 nizhcha nizh v tropichnih shirotah bo chislenni richki ta silni dosit silno vplivayut oprisnyuyuchi verhnij shar vodi Umovna gustina 22 0 23 0 Vmist kisnyu 3 0 4 0 ml l fosfativ 0 5 1 0 mkg at l Tropichni Dokladnishe Tovshina sharu 300 400 m Gorizontalna shvidkist peremishennya stanovit vid 10 20 do 50 70 sm s Vertikalne peremishuvannya vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 3 sm s Temperatura vod stanovit vid 18 20 do 25 27 S Serednya solonist 34 5 35 5 Umovna gustina 24 0 26 0 Vmist kisnyu 2 0 4 0 ml l fosfativ 1 0 2 0 mkg at l Subtropichni Dokladnishe Tovshina sharu 400 500 m Gorizontalna shvidkist peremishennya stanovit vid 20 30 do 80 100 sm s Vertikalne peremishuvannya vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 3 sm s Temperatura vod stanovit vid 15 20 do 25 28 S Serednya solonist vid 35 36 do 36 37 Umovna gustina vid 23 0 24 0 do 25 0 26 0 Vmist kisnyu 4 0 5 0 ml l fosfativ lt 0 5 mkg at l Subpolyarni Dokladnishe Tovshina sharu 300 400 m Gorizontalna shvidkist peremishennya stanovit vid 10 20 do 30 50 sm s Vertikalne peremishuvannya vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 4 sm s Temperatura vod stanovit vid 15 20 do 5 10 S Serednya solonist 34 35 Umovna gustina 25 0 27 0 Vmist kisnyu 4 0 6 0 ml l fosfativ 0 5 1 5 mkg at l Polyarni Dokladnishe Tovshina sharu 100 200 m Gorizontalna shvidkist peremishennya stanovit vid 5 10 do 30 50 sm s Vertikalne peremishuvannya vidbuvayetsya zi shvidkistyu 10 3 10 4 sm s Temperatura vod stanovit vid 0 5 do 1 8 S Serednya solonist 32 34 Umovna gustina 27 0 28 0 Vmist kisnyu 5 0 7 0 ml l fosfativ 1 5 2 0 mkg at l DoslidzhennyaPri vivchenni vodnih mas vikoristovuyut metodiku T S krivih ta izopiknichnij metod sho dozvolyayut vstanovlyuvati gomogennist temperaturi solonosti ta inshih fiziko himichnih pokaznikiv na krivij vertikalnogo rozpodilu Primitki ros Dobrovolskij A D Ob opredelenii vodnyh mass Okeanologiya 1961 vipusk 1 s 12 24 ros Vodnye massy Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Literatura angl Emery W J and J Meincke 1986 Global water masses summary and review Oceanologica Acta 9 391 ros Agenorov V K Ob osnovnyh vodnyh massah v gidrosfere M Sverdlovsk 1944 ros Zubov N N Dinamicheskaya okeanologiya M L 1947 ros Muromcev A M Osnovnye cherty gidrologii Tihogo okeana L 1958 ros Muromcev A M Osnovnye cherty gidrologii Indijskogo okeana L 1959 ros Dobrovolskij A D Ob opredelenii vodnyh mass Okeanologiya 1961 t 1 vypusk 1 nim Defant A Dynamische Ozeanographie B 1929 angl Sverdrup N U Jonson M W Fleming R N The oceans Englewood Cliffs 1959