Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алче вськ МФА ɐɫˈt ʃɛu sʲk прослухати місто в Україні адміністративний центр однойменного району та територіальної грома

Алчевське

Алчевське

Алче́вськ (МФА: [ɐɫˈt͡ʃɛu̯sʲk] (image прослухати)) — місто в Україні, адміністративний центр однойменного району та територіальної громади Луганської області, великий промисловий центр. З 2014 року місто окуповане Росією.

Алчевськ
image image
Герб Алчевська Прапор Алчевська
image
Свято-Миколаївський кафедральний собор
Основні дані
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Громада Алчевська міська громада
Код КАТОТТГ: UA44020010010037242
Засноване 1895
Статус міста з 1932 року
Населення ▼ 107 438 (01.01.2019)
Агломерація Алчевсько-Кадіївська
Площа 50 км²
Густота населення 2149 осіб/км²
Поштові індекси 94200—94299
Телефонний код +380-6442
Координати 48°28′49″ пн. ш. 38°47′52″ сх. д. / 48.48028° пн. ш. 38.79778° сх. д. / 48.48028; 38.79778Координати: 48°28′49″ пн. ш. 38°47′52″ сх. д. / 48.48028° пн. ш. 38.79778° сх. д. / 48.48028; 38.79778
Висота над рівнем моря 240 м
Водойма р. Довга
Назва мешканців алче́вець
алче́вка
алче́вці
Міста-побратими Дунауйварош (Угорщина)
Домброва-Гурнича (Польща)
День міста друга субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Комунарськ
До обл./респ. центру
 - фізична 36 км
 - залізницею 45 км
 - автошляхами 42 км
До Києва
 - фізична 636 км
 - залізницею 772 км
 - автошляхами 748 км
Міська влада
Адреса 94220, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Леніна, 48.
Вебсторінка Алчевська міська рада
Міський голова виконувач обов'язків, П'яткова Наталья Петрівна

image Алчевськ у Вікісховищі

Карта
image
image
Алчевськ
image
image
Алчевськ

В Алчевську виготовлялася до російсько-української війни чверть промислової продукції Луганської області. Основа промислової могутності міста — Алчевський металургійний комбінат та Алчевський коксохімічний завод.

Назва

З моменту заснування 1895 року назву поселення кілька разів змінювали. Первинна назва «Юр'ївка» була змінена 1903 року на «Алчевськ», після загибелі засновника, купця Олексія Алчевського.

У 1931 році назву змінено на Ворошиловськ — до 50-річного ювілею радянського діяча К. Є. Ворошилова, який працював на заводі ДЮМТ. У 1932 року отримав статус міста.

У 1961 році місто носило назву Металогірськ. Але вже з 30 грудня 1961 року воно отримало нову назву Комунарськ, яка проіснувала до 1991 року. Залізничну станцію було перейменовано також на Комунарськ.

image
Пам'ятник засновнику міста Олексію Кириловичу Алчевському біля металургійного комбінату

Після проголошення Україною незалежності, на міському референдумі, який відбувся 1 грудня 1991 року, мешканці міста повернули назву «Алчевськ» на честь засновника — купця, українського патріота і громадського діяча Олексія Алчевського. Залізничну станцію Комунарськ перейменовано не було.

Історія

Як робітниче селище Алчевськ виник у середині 90-х років XIX століття завдяки будівництву біля залізничної станції Юр'ївка Катерининської залізниці (нині станція Комунарськ) металургійного заводу Донецько-Юріївського металургійного товариства. Він об'єднав селища Жилівка, Василівка. В останньому був розташований православний храм побудований ще на початку 19 століття.

image
Свято-Георгіївський храм

Заснування

Докладніше: Алчевський Олексій Кирилович

Засновником Донецько-Юріївського заводу (нинішнього Алчевського металургійного комбінату), як і акціонерного товариства ДЮМТ, був український промисловець і банкір, купець першої гільдії Олексій Кирилович Алчевський. Заснований ним завод ДЮМТ був у той час єдиним в Україні металургійним підприємством, побудованим на вітчизняні капітали.

Під час гострої економічної кризи початку XX століття, не витримавши конкуренції з пануючими на Донбасі іноземними компаніями, і, отримавши відмову від царського уряду на прохання про кредит, О. К. Алчевський 7 травня 1901 року кинувся під поїзд на Царськосельському вокзалі в Петербурзі. Однак багато дослідників схиляються до думки, що це було замовне вбивство.

Знецінені після загибелі Алчевського акції ДЮМТ зосередилися в руках франко-бельгійських компаній.

На пам'ять про засновника заводу ДЮМТ станція Юр'ївка за клопотанням російських промисловців була перейменована в 1903 році в станцію Алчевське. Від станції отримало назву і заводське селище, з 1902 року перетворилося в місто.

Населення міста складалося переважно з робітників металургійного заводу — місцевих і приїжджих. Це були фахівці-іноземці (німці, французи, бельгійці), кваліфіковані робітники-металурги, запрошені з Юзовського, Брянського (м. Дніпро) та інших заводів, і безземельні селяни із прилеглих губерній.

У 1913 році житловий фонд Алчевська склав 38 тисяч квадратних метрів. Це були приватні будинки, у тому числі хати-мазанки і «казенні» (заводські). З 5135 робітників заводу ДЮМТ 3000 чоловік жили в бараках, 540 — в казармах і приблизно 1600 — в 270 кам'яних «сімейних будинках».

Рівень грамотності населення в Алчевську на початку XX століття був невисоким. До будівництва металургійного заводу в цій місцевості працювала тільки одна невелика церковно-приходська школа у Василівці. Незабаром з'явилася заводська школа на 700 учнів з 19-ма вчителями. У 1910 році відкрилася Василівська земська школа і приватне Алмазно-Юр'ївське комерційне (середнє) училище, у якому навчалося 190 учнів.

З 1913 до 1917 року в в Свято-Миколаївській церкві села Василівки Слов'яносербського повіту (нині частина Алчевська) служив священик Тимофій Драгожинський.

До культурних закладів у заводському селищі належали: приватний цирк, де виступали циркові та театральні трупи, кінематограф, так званий «літній театр», кегельбан і навіть казино.

Робітники Алчевська брали активну участь у революції 1905—1907 років, але повстання зазнало поразки.

Українська революція

У 1917—1920 роках влада в Алчевську змінювалася неодноразово.

26 квітня 1918 року в місто вступили війська Української Народної Республіки,

У грудні 1918 — донські козаки генерала Краснова,

Влітку 1919 — денікінці так названні «білі».

У проміжках між ними владу брали більшовики. 26 грудня 1919 року в місті надовго встановилася радянська окупація.

Радянська окупація

Докладніше: Радянська окупація України

На початку XX століття після окупації більшовиками, почався голодомор в Україні що зачепив також і Луганську область. Це мало негативний вплив на кількість населення, та етнічний склад міста

З переходом до нової економічної політики, коли не було коштів на відновлення зруйнованих великих підприємств, Донецько-Юр'ївський завод, що став державним, 3 травня 1923 року був тимчасово законсервований. Це також вплинуло скорочення населення: до кінця 1923 року в Алчевську залишилося всього 8000 жителів.

Під час та після індустріалізації в місто та сусідні селища направляли людей з різних частин СРСР.

У 1925 році було прийнято рішення про зняття металургійного заводу з консервації і на початку 1926 року тут відновлюється одна з доменних печей (доменний цех стояв ще з 1918 року — з часу німецької окупації), а незабаром почалося спорудження нових доменних печей та інших об'єктів. Великою подією в житті міста було будівництво коксохімічного заводу, який запрацював у 1929 році.

Разом із підприємствами зростало й місто. Якщо у 1926 році його населення становило 16 тис. мешканців, то у 1939 році воно досягло 55 тис.

З 1932 року почалося будівництво багатоповерхових будинків, з'явився водопровід, каналізація. Міський житловий фонд перевищив у 1940 році 160 тис. квадратних метрів. Місто озеленювалося, площа зелених насаджень досягла 200 гектарів.

У 1938 році до міста було приєднано селище імені Паризької Комуни, у складі Комунарська воно отримало назву Перевальськ та стало райцентром Перевальського району.

Друга світова війна

З початком німецько-радянської війни підприємства міста перебудували роботу на військовий лад. Обладнання металургійного та коксохімічного заводів, у зв'язку з небезпекою захоплення міста німцями, було вивезено на Урал, до Кузбасу і Узбекистану. 12 липня 1942 року Алчевськ зайняли німці майже на 14 місяців.

15 листопада 1942 тут почали формувати козацьке Кавалерійське з'єднання фон Паннвіца Вермахту. Лише 2 вересня 1943 року радянська армія захопила місто назад.

image
Меморіальний комплекс радянським воїнам, Алчевськ, вул. Горького, сквер ім. 50-річчя ВЛКСМ
image

Післявоєнна відбудова

Після повторного окупування міста радянськими військами почалася його відбудова за участю фахівців з інших частин СРСР (зокрема, відновлювальний загін із Челябінська). У 1943 році був створений спеціалізований будівельно-монтажний трест «Алчевськбуд». Прискореними темпами велася реконструкція промислових підприємств, відновлювальні роботи у місті.

За роки першої післявоєнної п'ятирічки (1946—1950) був досягнутий і перевершений довоєнний рівень промислового виробництва. Трудівники тресту «Алчевськбуд» побудували нові доменні і мартенівські печі, вальцювальні стани, коксові та хімічні цехи, підприємства будівельної індустрії, легкої та харчової промисловості тощо.

image
Будівля заводської поліклініки, вул. Кірова, 1
image
Будівля головного корпусу заводської лікарні
image
Алчевськ. Площа. 2013.
image
Алчевськ. Фонтан. 2013.

На місці старих виросли, фактично, нові підприємства, а з ними й нове місто. З'явилися великі підприємства будівельної індустрії — заводи будівельних конструкцій, залізобетонних виробів, великопанельного житлового будівництва, будівельних матеріалів, переробки шлаків та інші. Для задоволення потреб населення були побудовані хлібзавод, молокочарня, швейна та галантерейна фабрики, завод товарів народного споживання, запущений перший в області тролейбус тощо. Для розвитку соціальної сфери були побудовані нові будівлі навчальних закладів, палаци культури, бібліотеки, кінотеатри, стадіони, спортивні зали та інші установи соціально-культурного призначення.

Сучасність

Аварія тепломережі взимку 2006-го

Докладніше: Аварія на об'єктах ЖКГ в Алчевську взимку 2006

22 січня 2006 року системи опалення в місті практично повністю заморозилися. Внаслідок помилки комунальних служб, незважаючи на морози та припинення опалення, воду з труб не злили, через що замерзаюча вода їх розірвала. В результаті опалювальне обладнання в більшості алчевських будинків було виведено з ладу. Близько 60 тисяч мешканців міста опалювали своє житло тільки індивідуальними обігрівачами. Через кілька днів каналізаційні системи частково також почали заморожуватися.

У місті була оголошена надзвичайна ситуація державного рівня.

Український уряд прийняв масові заходи щодо захисту алчевців від надзвичайної ситуації. Інженерні команди з інших регіонів країни поступово відновили опалювальні прилади. Однак, станом на 11 лютого, десятки будинків ще не опалювалися. Сотні дітей разом зі своїми вчителями були евакуйовані на курорти і готелі в інші регіони України. За словами тодішнього голови обласної державної адміністрації Луганської області Геннадія Москаля, це було найгіршою антропогенною катастрофою в історії незалежної України.

Російсько-українська війна (з 2014)

Див. також: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Війна на сході України

Весною 2014-го місто стало одним із осередків діяльності проросійських сил. Перші мітинги відбулися на початку березня, тоді ж проросійські активісти створили організацію «Алчевська гвардія». Згодом в їх осередку почали домінувати сепаратистські настрої, а дії стали набагато радикальнішими. 30 квітня 2014 року вони захопили будівлю мерії, зняли з неї український прапор та висунули міському голові вимогу організувати на території міста референдум на підтримку Луганської народної республіки.

З 5 по 7 березня 2014 року сепаратисти створили загони Алчевської «гвардії». Головою «Алчевської гвардії» став член КПУ, депутат Алчевської міської ради (народився 9 жовтня 1977 р. у місті Кадіївка), який згодом проголосив себе «народним мером» Алчевська. Також сепаратистський рух очолив депутат Алчевської міської ради з Партії Регіонів (народився 12 березня 1964 року).

У ніч з 4 на 5 квітня співробітниками «Альфи» СБУ під приводом допиту були затримані троє активістів «Алчевської гвардії»: Олександр Красько, Євген Верховод і Дмитро Солдатов. Представники проросійського руху за допомогою соцмереж зібрали мітинг протесту біля будівлі СБУ, у якому брали участь більше сотні людей. Була перекрита центральна вулиця і висунуто вимогу звільнити затриманих. До протестуючих вийшов начальник Алчевського міського відділу УСБУ полковник (1968 року народження, прописаний у місті Алчевськ, 26 травня 2014 року купив квартиру в Києві, у той час як приміщення Алчевського відділу СБУ разом з його майном 6 червня 2014 року було захоплено сепаратистами з загону Мозгового). Есаулову вдалося вгамувати агресивно налаштований натовп.

Вдень, після допиту, затримані були звільнені.

В Алчевську також діяли проукраїнські активісти, 2 травня їм навіть вдалося на деякий час повернути на будівлю міськради український стяг.

Однак у місті домінували проросійські сили, яким 11 травня вдалося організувати власний референдум та зірвати проведення президентських виборів, які мали відбутися 25 травня.

В організації цих перших та ряду наступних акцій брали активну участь багаторічні жителі Алчевська: Солдатов Дмитро Володимирович (народився 23 грудня 1954 р., м. Алчевськ), Верховод Євгеній Васильович (народився 17 грудня 1985 року, м. Алчевськ), Дубина Владислав Віталійович (народився 31 жовтня 1965 року, м. Алчевськ, очолив бандформування «Дружина Олександра Невського»), Михайлов Денис Євгенович (народився 18 лютого 1979 року, м. Алчевськ), а також Литвинюк Сергій Євгенович (народився 6 грудня 1975 року, с. Ковалівка Миколаївської області, згодом став мешканцем Алчевська), і його мати Литвинюк Галина Тимофіївна (народилась 5 листопада 1946 року, прописана у м. Алчевськ), які нині переховуються від правоохоронних органів України на території Росії.

Спонсором сепаратизму був Давиденко Руслан Володимирович (народився 27 травня 1973 року, м. Алчевськ).

6 червня озброєними людьми була захоплена будівля місцевого відділення СБУ, таким чином на початок червня Алчевськ повністю перейшов під контроль сепаратистів, а саме так званих, донських козаків. Начальник Алчевського міського відділу УСБУ полковник СБУ Олег Есаулов з Алчевська, за твердженням алчевського блоґера Галини Литвинюк, разом з родиною перебрався до Києва, де купив квартиру. Під час активної фази бойових дій, боїв в самому місті не було, однак воно все ж таки постраждало від війни.

23 серпня 2014 року деякі ЗМІ повідомляли, що через обстріл газорозподільчої станції Алчевськ залишився без газу, але перебоїв з газопостачанням ані у місті, ані на металургійному комбінаті помічено не було.

Вранці 28 серпня район вулиць Волгоградської та Гмирі потрапив під обстріл терористів реактивними системами залпового вогню, внаслідок чого 1 жінка загинула та ще 9 людей дістали поранення, крім того були пошкоджені вікна та покрівлі багатоповерхівок, приватних будинків і транспорту.

Під час боїв за Дебальцеве місто та його околиці використовувалися підрозділами сепаратистів як плацдарм для наступу на українські війська, що обороняли Дебальцевський виступ. Згодом Алчевськ перейшов під контроль бригади «Прізрак», якою командував Олексій Мозговий. Війна негативно позначилася на соціально-економічній ситуації в Алчевську. На початку 2017-го припинило роботу найбільше підприємство міста — Алчевський металургійний комбінат. А з грудня 2017 він повністю перейшов під контроль бойовиків.

30 липня 2022 року СтратКом ЗСУ повідомив про знищення російського складу з боєприпасами в Алчевську.

У тимчасово захопленому Алчевську Луганської області російські загарбники розмістили банер «Алчевці — герої радянського ордена Слави» з іменами уродженців міста Миколи Бабаніна та Петра Липовенка. Однак на світлинах розмістили зображення світових знаменитостей Ештона Кутчера та Джонні Деппа. Користувачі соціальних мереж бурхливо зреагували на ще один фейк окупантів, які фото акторів із Голлівуду видали за світлини захисників міста. Вони відредагували знімки, додали радянську військову форму та підписали іменами реальних радянських героїв.

Адміністрація

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2013)

21 березня 2013 року Верховна Рада України призначила на 2 червня позачергові вибори міського голови у м. Алчевську.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1914 16 200 —
1923 8640 −46.7%
1926 17 280 +100.0%
1939 59 400 +243.8%
1959 59 404 +0.0%
1970 90 120 +51.7%
1979 111 000 +23.2%
1989 134 000 +20.7%
1994 133 100 −0.7%
2003 118 758 −10.8%
2004 117 675 −0.9%
2005 116 854 −0.7%
2006 115 457 −1.2%
2007 114 568 −0.8%
2008 114 000 −0.5%
2009 113 568 −0.4%
2010 112 998 −0.5%
2013 111 360 −1.4%
2018 108 024 −3.0%

За даними перепису 1989 року в місті проживало 125 тисяч осіб. Національний склад: 50,2 % (63 000 осіб) — росіяни, 45,7 % (57 400) — українці, 4,1 % — білоруси, татари, євреї, вірмени, молдовани, поляки, цигани, грузини і представники інших національностей.

За даними перепису 2001 року в Алчевську проживало 119 тисяч осіб.

Станом на 2010 рік в Алчевську проживає 113 тисяч осіб.

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 51,57%
росіяни 44,69%
білоруси 1,10%
вірмени 0,40%
татари 0,38%
євреї 0,18%
азербайджанці 0,18%
грузини 0,15%
молдовани 0,11%
поляки 0,11%
інші/не вказали 1,13%

Мовний склад

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
російська 99136 83.58%
українська 18100 15.26%
білоруська 167 0.14%
вірменська 142 0.12%
циганська 118 0.10%
румунська 33 0.03%
німецька 13 0.01%
польська 11 0.01%
інші/не вказали 891 0.75%
Усього 118611 100%

Загальний обсяг реалізованої продукції у місті (2008) — 20,8 млрд грн., (2009) — 14,6 млрд грн.

Крім того у місті працює багато підприємств харчової та легкої промисловості, сфери послуг.

Енергетика

Газифікація міста почалася у 1972 році з підключення меткомбінату, а вже з 1974 року і побутових споживачів.

Теплопостачання міста майже повністю забезпечують дві котельні «Східна» та «Заводська».

Місто на 100 % електрифіковано. Електропостачання здійснюється від підстанцій «Комунарська-220», «Паркомуна-110», «Лиман-35» та частково від енергосистеми металургійного комбінату. 2013 року при металургійному комбінаті стала до роботи промислова теплоелектростанція.

Транспорт

Міський

Пасажирські перевезення містом забезпечуються:

  • тролейбусами;
  • маршрутними таксі;
  • таксі.
image
Тролейбус № 376 на вул. Гмирі, маршрут № 6

Тролейбусний рух було відкрито в 1954 році. Наприкінці 90-х років до тролейбусу додалися приватні маршрутки.

Станом на 01.02.2017 року у місті працюють 14 тролейбусів на 8 маршрутах, та близько 35 маршрутних таксі на 17 маршрутах

Маршрути тролейбусного руху:

  • № 3 — Автовокзал 2 — Залізничний вокзал
  • № 4 — Депо 2 — Прокат
  • № 6 — Проспект Металургів — Хімзавод
  • № 8 — Квартал 58 — Залізничний вокзал
  • № 8А — Депо 2 — Залізничний вокзал
  • № 9 — Вулиця Волгоградська — Прокат
  • № 10 — Залізничний вокзал — сел. Адміністративне
  • № 11 — Вулиця Волгоградська — Хімзавод

Приміський

Приміські перевезення в основному здійснюються автобусами:

Міжміський

image
Залізничний вокзал, станція Комунарськ

Міжміські пасажирські перевезення:

  • Залізничний вокзал — станція Комунарськ Донецької залізниці. Зараз функціонує лише як станція приміського сполучення та для вантажних потягів АМК. Потяги далекого прямування скасовані через проведення Антитерористичної операції.
  • Автовокзал — розташований на трасі E40 (М30) — автобусне сполучення з містами Донецьк, Луганськ, Ростов-на-Дону, а також мікроавтобуси у Київ та Харків через КПВВ «Майорське».
  • Маршрутні таксі до міста Луганська від кільця проспекту Металургів і з вулиці Горького (район центрального ринку).
  • Приватний вертодром — поруч із заводоуправлінням Алчевського металургійного комбінату — з 2014 не працює.

Освіта

Дошкільна освіта

  • 25 дошкільних навчальних закладів.

Середня освіта

  • 7 середніх загальноосвітніх шкіл;
  • 3 навчально-виховних комплекси;
  • 1 приватна школа;
  • 2 середні спеціалізовані школи:
    • з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу (СШ № 1);
    • з поглибленим вивченням предметів фізико-математичного циклу[недоступне посилання з червня 2019];
  • 4 гімназії:
    • Алчевська гімназія (АГ, раніше СШ № 9);
    • Алчевська гуманітарна гімназія (АГГ, раніше АУГГ, СШ № 16);
    • Алчевська соціально-економічна гімназія (АСЕГ, раніше СШ № 2);
    • Алчевська інформаційно-технологічна гімназія (АІТГ, раніше СШ № 4);
  • Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК).

Позашкільна освіта

  • 2 музичні школи;
  • 1 художня школа;
  • 2 спортивні школи;
  • Алчевський центр дитячої та юнацької творчості (АЦДЮТ);
  • Алчевський центр науково-технічної творчості учнівської молоді (АЦНТТУМ);
  • Алчевський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (АЦЕНТУМ);
  • Алчевський дитячо-юнацький центр туризму, екскурсій і краєзнавства (АДЮЦТЕК);
  • Мережа дитячо-юнацьких клубів (ДЮК) з мистецьким, технічними, спортивними та іншими групами.

Професійно-технічна освіта

  • Алчевський професійний металургійний ліцей (АПМЛ);
  • Алчевський професійний торгово-кулінарний ліцей (АПТКЛ);
  • Вище професійне училище № 40 (ВПУ № 40);
  • Індустріальний технікум (ІТ ДонДТУ).

Вища освіта

В місті залишився навчальний комплекс. Сам університет переїхав у листопаді 2014 до міста Лисичанськ. Фактично, навчання проводиться в обох містах, у Лисичанську видають українські дипломи, а в Алчевську — самопроголошеної «ЛНР».

Культура

В 1967 році заснований Міський історичний музей.

Відомі люди

Родом з Алчевська

Проживали

Перебували

Міста-побратими

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Колективізація і голод на Україні: 1929-1933 Збірник матеріалів і документів.
  3. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  5. . nedelya.net.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  6. . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  7. . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  8. [1]
  9. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  10. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  12. «На Луганщине „казаки“ вытесняют анархические отряды Болотова — активист.» [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] glavred.info, 9.06.2014.
  13. . Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  14. https://gal-lytvynyuk.livejournal.com/310.html
  15. . Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
  16. . Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  17. Алчевськом артилерія накрила вогневі позиції бойовиків, які обстрілювали Чорнухине
  18. . golos.ua (рос.). 17.02.2017. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  19. . interfax.com.ua. 08.03.2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  20. Анна Конюченко (30 липня 2022). ЗСУ знищили склад боєприпасів військ РФ в Алчевську. Дзеркало тижня.
  21. В окупованому Алчевську Джонні Деппа та Ештона Кутчера видали за героїв СРСР. ТСН (укр.). 9 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  22. "Нижче дна": в мережі обговорюють російські агітки із зірками Голлівуду Деппом та Кутчером. Газета по-українськи (укр.). 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  23. Напругу знято: Верховна Рада призначила вибори у Василькові і Алчевську. [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда. 21.03.2013.
  24. . Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  25. Головне управління статистики у Луганській області. Чисельність населення на 1 вересня 2010 року та середня за січень-серпень 2010 року[недоступне посилання з лютого 2019](укр.)
  26. Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  27. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  28. . map.dopomozhemo.tv (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

Посилання

  • Мапа Алчевська

Література

  • Верменич Я. В. Алчевськ [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 69. — .
  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alche vsk MFA ɐɫˈt ʃɛu sʲk prosluhati misto v Ukrayini administrativnij centr odnojmennogo rajonu ta teritorialnoyi gromadi Luganskoyi oblasti velikij promislovij centr Z 2014 roku misto okupovane Rosiyeyu Alchevsk Gerb Alchevska Prapor Alchevska Svyato Mikolayivskij kafedralnij sobor Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Alchevskij rajon Gromada Alchevska miska gromada Kod KATOTTG UA44020010010037242 Zasnovane 1895 Status mista z 1932 roku Naselennya 107 438 01 01 2019 Aglomeraciya Alchevsko Kadiyivska Plosha 50 km Gustota naselennya 2149 osib km Poshtovi indeksi 94200 94299 Telefonnij kod 380 6442 Koordinati 48 28 49 pn sh 38 47 52 sh d 48 48028 pn sh 38 79778 sh d 48 48028 38 79778 Koordinati 48 28 49 pn sh 38 47 52 sh d 48 48028 pn sh 38 79778 sh d 48 48028 38 79778 Visota nad rivnem morya 240 m Vodojma r Dovga Nazva meshkanciv alche vec alche vka alche vci Mista pobratimi Dunaujvarosh Ugorshina Dombrova Gurnicha Polsha Den mista druga subota veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Komunarsk Do obl resp centru fizichna 36 km zalizniceyu 45 km avtoshlyahami 42 km Do Kiyeva fizichna 636 km zalizniceyu 772 km avtoshlyahami 748 km Miska vlada Adresa 94220 Luganska obl m Alchevsk vul Lenina 48 Vebstorinka Alchevska miska rada Miskij golova vikonuvach obov yazkiv P yatkova Natalya Petrivna Alchevsk u Vikishovishi Karta Alchevsk Alchevsk V Alchevsku vigotovlyalasya do rosijsko ukrayinskoyi vijni chvert promislovoyi produkciyi Luganskoyi oblasti Osnova promislovoyi mogutnosti mista Alchevskij metalurgijnij kombinat ta Alchevskij koksohimichnij zavod NazvaZ momentu zasnuvannya 1895 roku nazvu poselennya kilka raziv zminyuvali Pervinna nazva Yur yivka bula zminena 1903 roku na Alchevsk pislya zagibeli zasnovnika kupcya Oleksiya Alchevskogo U 1931 roci nazvu zmineno na Voroshilovsk do 50 richnogo yuvileyu radyanskogo diyacha K Ye Voroshilova yakij pracyuvav na zavodi DYuMT U 1932 roku otrimav status mista U 1961 roci misto nosilo nazvu Metalogirsk Ale vzhe z 30 grudnya 1961 roku vono otrimalo novu nazvu Komunarsk yaka proisnuvala do 1991 roku Zaliznichnu stanciyu bulo perejmenovano takozh na Komunarsk Pam yatnik zasnovniku mista Oleksiyu Kirilovichu Alchevskomu bilya metalurgijnogo kombinatu Pislya progoloshennya Ukrayinoyu nezalezhnosti na miskomu referendumi yakij vidbuvsya 1 grudnya 1991 roku meshkanci mista povernuli nazvu Alchevsk na chest zasnovnika kupcya ukrayinskogo patriota i gromadskogo diyacha Oleksiya Alchevskogo Zaliznichnu stanciyu Komunarsk perejmenovano ne bulo IstoriyaYak robitniche selishe Alchevsk vinik u seredini 90 h rokiv XIX stolittya zavdyaki budivnictvu bilya zaliznichnoyi stanciyi Yur yivka Katerininskoyi zaliznici nini stanciya Komunarsk metalurgijnogo zavodu Donecko Yuriyivskogo metalurgijnogo tovaristva Vin ob yednav selisha Zhilivka Vasilivka V ostannomu buv roztashovanij pravoslavnij hram pobudovanij she na pochatku 19 stolittya Svyato Georgiyivskij hram Zasnuvannya Dokladnishe Alchevskij Oleksij Kirilovich Zasnovnikom Donecko Yuriyivskogo zavodu ninishnogo Alchevskogo metalurgijnogo kombinatu yak i akcionernogo tovaristva DYuMT buv ukrayinskij promislovec i bankir kupec pershoyi gildiyi Oleksij Kirilovich Alchevskij Zasnovanij nim zavod DYuMT buv u toj chas yedinim v Ukrayini metalurgijnim pidpriyemstvom pobudovanim na vitchiznyani kapitali Pid chas gostroyi ekonomichnoyi krizi pochatku XX stolittya ne vitrimavshi konkurenciyi z panuyuchimi na Donbasi inozemnimi kompaniyami i otrimavshi vidmovu vid carskogo uryadu na prohannya pro kredit O K Alchevskij 7 travnya 1901 roku kinuvsya pid poyizd na Carskoselskomu vokzali v Peterburzi Odnak bagato doslidnikiv shilyayutsya do dumki sho ce bulo zamovne vbivstvo Znecineni pislya zagibeli Alchevskogo akciyi DYuMT zoseredilisya v rukah franko belgijskih kompanij Na pam yat pro zasnovnika zavodu DYuMT stanciya Yur yivka za klopotannyam rosijskih promislovciv bula perejmenovana v 1903 roci v stanciyu Alchevske Vid stanciyi otrimalo nazvu i zavodske selishe z 1902 roku peretvorilosya v misto Naselennya mista skladalosya perevazhno z robitnikiv metalurgijnogo zavodu miscevih i priyizhdzhih Ce buli fahivci inozemci nimci francuzi belgijci kvalifikovani robitniki metalurgi zaprosheni z Yuzovskogo Bryanskogo m Dnipro ta inshih zavodiv i bezzemelni selyani iz prileglih gubernij U 1913 roci zhitlovij fond Alchevska sklav 38 tisyach kvadratnih metriv Ce buli privatni budinki u tomu chisli hati mazanki i kazenni zavodski Z 5135 robitnikiv zavodu DYuMT 3000 cholovik zhili v barakah 540 v kazarmah i priblizno 1600 v 270 kam yanih simejnih budinkah Riven gramotnosti naselennya v Alchevsku na pochatku XX stolittya buv nevisokim Do budivnictva metalurgijnogo zavodu v cij miscevosti pracyuvala tilki odna nevelika cerkovno prihodska shkola u Vasilivci Nezabarom z yavilasya zavodska shkola na 700 uchniv z 19 ma vchitelyami U 1910 roci vidkrilasya Vasilivska zemska shkola i privatne Almazno Yur yivske komercijne serednye uchilishe u yakomu navchalosya 190 uchniv Z 1913 do 1917 roku v v Svyato Mikolayivskij cerkvi sela Vasilivki Slov yanoserbskogo povitu nini chastina Alchevska sluzhiv svyashenik Timofij Dragozhinskij Do kulturnih zakladiv u zavodskomu selishi nalezhali privatnij cirk de vistupali cirkovi ta teatralni trupi kinematograf tak zvanij litnij teatr kegelban i navit kazino Robitniki Alchevska brali aktivnu uchast u revolyuciyi 1905 1907 rokiv ale povstannya zaznalo porazki Ukrayinska revolyuciya U 1917 1920 rokah vlada v Alchevsku zminyuvalasya neodnorazovo 26 kvitnya 1918 roku v misto vstupili vijska Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U grudni 1918 donski kozaki generala Krasnova Vlitku 1919 denikinci tak nazvanni bili U promizhkah mizh nimi vladu brali bilshoviki 26 grudnya 1919 roku v misti nadovgo vstanovilasya radyanska okupaciya Radyanska okupaciya Dokladnishe Radyanska okupaciya Ukrayini Na pochatku XX stolittya pislya okupaciyi bilshovikami pochavsya golodomor v Ukrayini sho zachepiv takozh i Lugansku oblast Ce malo negativnij vpliv na kilkist naselennya ta etnichnij sklad mista Z perehodom do novoyi ekonomichnoyi politiki koli ne bulo koshtiv na vidnovlennya zrujnovanih velikih pidpriyemstv Donecko Yur yivskij zavod sho stav derzhavnim 3 travnya 1923 roku buv timchasovo zakonservovanij Ce takozh vplinulo skorochennya naselennya do kincya 1923 roku v Alchevsku zalishilosya vsogo 8000 zhiteliv Pid chas ta pislya industrializaciyi v misto ta susidni selisha napravlyali lyudej z riznih chastin SRSR U 1925 roci bulo prijnyato rishennya pro znyattya metalurgijnogo zavodu z konservaciyi i na pochatku 1926 roku tut vidnovlyuyetsya odna z domennih pechej domennij ceh stoyav she z 1918 roku z chasu nimeckoyi okupaciyi a nezabarom pochalosya sporudzhennya novih domennih pechej ta inshih ob yektiv Velikoyu podiyeyu v zhitti mista bulo budivnictvo koksohimichnogo zavodu yakij zapracyuvav u 1929 roci Razom iz pidpriyemstvami zrostalo j misto Yaksho u 1926 roci jogo naselennya stanovilo 16 tis meshkanciv to u 1939 roci vono dosyaglo 55 tis Z 1932 roku pochalosya budivnictvo bagatopoverhovih budinkiv z yavivsya vodoprovid kanalizaciya Miskij zhitlovij fond perevishiv u 1940 roci 160 tis kvadratnih metriv Misto ozelenyuvalosya plosha zelenih nasadzhen dosyagla 200 gektariv U 1938 roci do mista bulo priyednano selishe imeni Parizkoyi Komuni u skladi Komunarska vono otrimalo nazvu Perevalsk ta stalo rajcentrom Perevalskogo rajonu Druga svitova vijna Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni pidpriyemstva mista perebuduvali robotu na vijskovij lad Obladnannya metalurgijnogo ta koksohimichnogo zavodiv u zv yazku z nebezpekoyu zahoplennya mista nimcyami bulo vivezeno na Ural do Kuzbasu i Uzbekistanu 12 lipnya 1942 roku Alchevsk zajnyali nimci majzhe na 14 misyaciv 15 listopada 1942 tut pochali formuvati kozacke Kavalerijske z yednannya fon Pannvica Vermahtu Lishe 2 veresnya 1943 roku radyanska armiya zahopila misto nazad Memorialnij kompleks radyanskim voyinam Alchevsk vul Gorkogo skver im 50 richchya VLKSM Pislyavoyenna vidbudova Pislya povtornogo okupuvannya mista radyanskimi vijskami pochalasya jogo vidbudova za uchastyu fahivciv z inshih chastin SRSR zokrema vidnovlyuvalnij zagin iz Chelyabinska U 1943 roci buv stvorenij specializovanij budivelno montazhnij trest Alchevskbud Priskorenimi tempami velasya rekonstrukciya promislovih pidpriyemstv vidnovlyuvalni roboti u misti Za roki pershoyi pislyavoyennoyi p yatirichki 1946 1950 buv dosyagnutij i perevershenij dovoyennij riven promislovogo virobnictva Trudivniki trestu Alchevskbud pobuduvali novi domenni i martenivski pechi valcyuvalni stani koksovi ta himichni cehi pidpriyemstva budivelnoyi industriyi legkoyi ta harchovoyi promislovosti tosho Budivlya zavodskoyi polikliniki vul Kirova 1 Budivlya golovnogo korpusu zavodskoyi likarni Alchevsk Plosha 2013 Alchevsk Fontan 2013 Na misci starih virosli faktichno novi pidpriyemstva a z nimi j nove misto Z yavilisya veliki pidpriyemstva budivelnoyi industriyi zavodi budivelnih konstrukcij zalizobetonnih virobiv velikopanelnogo zhitlovogo budivnictva budivelnih materialiv pererobki shlakiv ta inshi Dlya zadovolennya potreb naselennya buli pobudovani hlibzavod molokocharnya shvejna ta galanterejna fabriki zavod tovariv narodnogo spozhivannya zapushenij pershij v oblasti trolejbus tosho Dlya rozvitku socialnoyi sferi buli pobudovani novi budivli navchalnih zakladiv palaci kulturi biblioteki kinoteatri stadioni sportivni zali ta inshi ustanovi socialno kulturnogo priznachennya Suchasnist Avariya teplomerezhi vzimku 2006 go Dokladnishe Avariya na ob yektah ZhKG v Alchevsku vzimku 2006 22 sichnya 2006 roku sistemi opalennya v misti praktichno povnistyu zamorozilisya Vnaslidok pomilki komunalnih sluzhb nezvazhayuchi na morozi ta pripinennya opalennya vodu z trub ne zlili cherez sho zamerzayucha voda yih rozirvala V rezultati opalyuvalne obladnannya v bilshosti alchevskih budinkiv bulo vivedeno z ladu Blizko 60 tisyach meshkanciv mista opalyuvali svoye zhitlo tilki individualnimi obigrivachami Cherez kilka dniv kanalizacijni sistemi chastkovo takozh pochali zamorozhuvatisya U misti bula ogoloshena nadzvichajna situaciya derzhavnogo rivnya Ukrayinskij uryad prijnyav masovi zahodi shodo zahistu alchevciv vid nadzvichajnoyi situaciyi Inzhenerni komandi z inshih regioniv krayini postupovo vidnovili opalyuvalni priladi Odnak stanom na 11 lyutogo desyatki budinkiv she ne opalyuvalisya Sotni ditej razom zi svoyimi vchitelyami buli evakujovani na kurorti i goteli v inshi regioni Ukrayini Za slovami todishnogo golovi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Luganskoyi oblasti Gennadiya Moskalya ce bulo najgirshoyu antropogennoyu katastrofoyu v istoriyi nezalezhnoyi Ukrayini Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Div takozh Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 ta Vijna na shodi Ukrayini Vesnoyu 2014 go misto stalo odnim iz oseredkiv diyalnosti prorosijskih sil Pershi mitingi vidbulisya na pochatku bereznya todi zh prorosijski aktivisti stvorili organizaciyu Alchevska gvardiya Zgodom v yih oseredku pochali dominuvati separatistski nastroyi a diyi stali nabagato radikalnishimi 30 kvitnya 2014 roku voni zahopili budivlyu meriyi znyali z neyi ukrayinskij prapor ta visunuli miskomu golovi vimogu organizuvati na teritoriyi mista referendum na pidtrimku Luganskoyi narodnoyi respubliki Z 5 po 7 bereznya 2014 roku separatisti stvorili zagoni Alchevskoyi gvardiyi Golovoyu Alchevskoyi gvardiyi stav chlen KPU deputat Alchevskoyi miskoyi radi narodivsya 9 zhovtnya 1977 r u misti Kadiyivka yakij zgodom progolosiv sebe narodnim merom Alchevska Takozh separatistskij ruh ocholiv deputat Alchevskoyi miskoyi radi z Partiyi Regioniv narodivsya 12 bereznya 1964 roku U nich z 4 na 5 kvitnya spivrobitnikami Alfi SBU pid privodom dopitu buli zatrimani troye aktivistiv Alchevskoyi gvardiyi Oleksandr Krasko Yevgen Verhovod i Dmitro Soldatov Predstavniki prorosijskogo ruhu za dopomogoyu socmerezh zibrali miting protestu bilya budivli SBU u yakomu brali uchast bilshe sotni lyudej Bula perekrita centralna vulicya i visunuto vimogu zvilniti zatrimanih Do protestuyuchih vijshov nachalnik Alchevskogo miskogo viddilu USBU polkovnik 1968 roku narodzhennya propisanij u misti Alchevsk 26 travnya 2014 roku kupiv kvartiru v Kiyevi u toj chas yak primishennya Alchevskogo viddilu SBU razom z jogo majnom 6 chervnya 2014 roku bulo zahopleno separatistami z zagonu Mozgovogo Esaulovu vdalosya vgamuvati agresivno nalashtovanij natovp Vden pislya dopitu zatrimani buli zvilneni V Alchevsku takozh diyali proukrayinski aktivisti 2 travnya yim navit vdalosya na deyakij chas povernuti na budivlyu miskradi ukrayinskij styag Odnak u misti dominuvali prorosijski sili yakim 11 travnya vdalosya organizuvati vlasnij referendum ta zirvati provedennya prezidentskih viboriv yaki mali vidbutisya 25 travnya V organizaciyi cih pershih ta ryadu nastupnih akcij brali aktivnu uchast bagatorichni zhiteli Alchevska Soldatov Dmitro Volodimirovich narodivsya 23 grudnya 1954 r m Alchevsk Verhovod Yevgenij Vasilovich narodivsya 17 grudnya 1985 roku m Alchevsk Dubina Vladislav Vitalijovich narodivsya 31 zhovtnya 1965 roku m Alchevsk ocholiv bandformuvannya Druzhina Oleksandra Nevskogo Mihajlov Denis Yevgenovich narodivsya 18 lyutogo 1979 roku m Alchevsk a takozh Litvinyuk Sergij Yevgenovich narodivsya 6 grudnya 1975 roku s Kovalivka Mikolayivskoyi oblasti zgodom stav meshkancem Alchevska i jogo mati Litvinyuk Galina Timofiyivna narodilas 5 listopada 1946 roku propisana u m Alchevsk yaki nini perehovuyutsya vid pravoohoronnih organiv Ukrayini na teritoriyi Rosiyi Sponsorom separatizmu buv Davidenko Ruslan Volodimirovich narodivsya 27 travnya 1973 roku m Alchevsk 6 chervnya ozbroyenimi lyudmi bula zahoplena budivlya miscevogo viddilennya SBU takim chinom na pochatok chervnya Alchevsk povnistyu perejshov pid kontrol separatistiv a same tak zvanih donskih kozakiv Nachalnik Alchevskogo miskogo viddilu USBU polkovnik SBU Oleg Esaulov z Alchevska za tverdzhennyam alchevskogo blogera Galini Litvinyuk razom z rodinoyu perebravsya do Kiyeva de kupiv kvartiru Pid chas aktivnoyi fazi bojovih dij boyiv v samomu misti ne bulo odnak vono vse zh taki postrazhdalo vid vijni 23 serpnya 2014 roku deyaki ZMI povidomlyali sho cherez obstril gazorozpodilchoyi stanciyi Alchevsk zalishivsya bez gazu ale pereboyiv z gazopostachannyam ani u misti ani na metalurgijnomu kombinati pomicheno ne bulo Vranci 28 serpnya rajon vulic Volgogradskoyi ta Gmiri potrapiv pid obstril teroristiv reaktivnimi sistemami zalpovogo vognyu vnaslidok chogo 1 zhinka zaginula ta she 9 lyudej distali poranennya krim togo buli poshkodzheni vikna ta pokrivli bagatopoverhivok privatnih budinkiv i transportu Pid chas boyiv za Debalceve misto ta jogo okolici vikoristovuvalisya pidrozdilami separatistiv yak placdarm dlya nastupu na ukrayinski vijska sho oboronyali Debalcevskij vistup Zgodom Alchevsk perejshov pid kontrol brigadi Prizrak yakoyu komanduvav Oleksij Mozgovij Vijna negativno poznachilasya na socialno ekonomichnij situaciyi v Alchevsku Na pochatku 2017 go pripinilo robotu najbilshe pidpriyemstvo mista Alchevskij metalurgijnij kombinat A z grudnya 2017 vin povnistyu perejshov pid kontrol bojovikiv 30 lipnya 2022 roku StratKom ZSU povidomiv pro znishennya rosijskogo skladu z boyepripasami v Alchevsku U timchasovo zahoplenomu Alchevsku Luganskoyi oblasti rosijski zagarbniki rozmistili baner Alchevci geroyi radyanskogo ordena Slavi z imenami urodzhenciv mista Mikoli Babanina ta Petra Lipovenka Odnak na svitlinah rozmistili zobrazhennya svitovih znamenitostej Eshtona Kutchera ta Dzhonni Deppa Koristuvachi socialnih merezh burhlivo zreaguvali na she odin fejk okupantiv yaki foto aktoriv iz Gollivudu vidali za svitlini zahisnikiv mista Voni vidredaguvali znimki dodali radyansku vijskovu formu ta pidpisali imenami realnih radyanskih geroyiv AdministraciyaCej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2013 21 bereznya 2013 roku Verhovna Rada Ukrayini priznachila na 2 chervnya pozachergovi vibori miskogo golovi u m Alchevsku NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1914 16 200 1923 8640 46 7 1926 17 280 100 0 1939 59 400 243 8 1959 59 404 0 0 1970 90 120 51 7 1979 111 000 23 2 1989 134 000 20 7 1994 133 100 0 7 2003 118 758 10 8 2004 117 675 0 9 2005 116 854 0 7 2006 115 457 1 2 2007 114 568 0 8 2008 114 000 0 5 2009 113 568 0 4 2010 112 998 0 5 2013 111 360 1 4 2018 108 024 3 0 Za danimi perepisu 1989 roku v misti prozhivalo 125 tisyach osib Nacionalnij sklad 50 2 63 000 osib rosiyani 45 7 57 400 ukrayinci 4 1 bilorusi tatari yevreyi virmeni moldovani polyaki cigani gruzini i predstavniki inshih nacionalnostej Za danimi perepisu 2001 roku v Alchevsku prozhivalo 119 tisyach osib Stanom na 2010 rik v Alchevsku prozhivaye 113 tisyach osib Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 51 57 rosiyani 44 69 bilorusi 1 10 virmeni 0 40 tatari 0 38 yevreyi 0 18 azerbajdzhanci 0 18 gruzini 0 15 moldovani 0 11 polyaki 0 11 inshi ne vkazali 1 13 Movnij sklad Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 99136 83 58 ukrayinska 18100 15 26 biloruska 167 0 14 virmenska 142 0 12 ciganska 118 0 10 rumunska 33 0 03 nimecka 13 0 01 polska 11 0 01 inshi ne vkazali 891 0 75 Usogo 118611 100 Alchevskij koksohimichnij zavod Zagalnij obsyag realizovanoyi produkciyi u misti 2008 20 8 mlrd grn 2009 14 6 mlrd grn Krim togo u misti pracyuye bagato pidpriyemstv harchovoyi ta legkoyi promislovosti sferi poslug Energetika Gazifikaciya mista pochalasya u 1972 roci z pidklyuchennya metkombinatu a vzhe z 1974 roku i pobutovih spozhivachiv Teplopostachannya mista majzhe povnistyu zabezpechuyut dvi kotelni Shidna ta Zavodska Misto na 100 elektrifikovano Elektropostachannya zdijsnyuyetsya vid pidstancij Komunarska 220 Parkomuna 110 Liman 35 ta chastkovo vid energosistemi metalurgijnogo kombinatu 2013 roku pri metalurgijnomu kombinati stala do roboti promislova teploelektrostanciya TransportMiskij Pasazhirski perevezennya mistom zabezpechuyutsya trolejbusami marshrutnimi taksi taksi Trolejbus 376 na vul Gmiri marshrut 6 Trolejbusnij ruh bulo vidkrito v 1954 roci Naprikinci 90 h rokiv do trolejbusu dodalisya privatni marshrutki Stanom na 01 02 2017 roku u misti pracyuyut 14 trolejbusiv na 8 marshrutah ta blizko 35 marshrutnih taksi na 17 marshrutah Marshruti trolejbusnogo ruhu 3 Avtovokzal 2 Zaliznichnij vokzal 4 Depo 2 Prokat 6 Prospekt Metalurgiv Himzavod 8 Kvartal 58 Zaliznichnij vokzal 8A Depo 2 Zaliznichnij vokzal 9 Vulicya Volgogradska Prokat 10 Zaliznichnij vokzal sel Administrativne 11 Vulicya Volgogradska Himzavod Primiskij Primiski perevezennya v osnovnomu zdijsnyuyutsya avtobusami Avtostanciya bilya centralnogo rinku Marshrutni taksi do mist Bryanka ta Stahanov z vulici Gorkogo rajon centralnogo rinku Avtobusi do Isakivskogo vodoshovisha vid kilcya prospektu Metalurgiv Mizhmiskij Zaliznichnij vokzal stanciya Komunarsk Mizhmiski pasazhirski perevezennya Zaliznichnij vokzal stanciya Komunarsk Doneckoyi zaliznici Zaraz funkcionuye lishe yak stanciya primiskogo spoluchennya ta dlya vantazhnih potyagiv AMK Potyagi dalekogo pryamuvannya skasovani cherez provedennya Antiteroristichnoyi operaciyi Avtovokzal roztashovanij na trasi E40 M30 avtobusne spoluchennya z mistami Doneck Lugansk Rostov na Donu a takozh mikroavtobusi u Kiyiv ta Harkiv cherez KPVV Majorske Marshrutni taksi do mista Luganska vid kilcya prospektu Metalurgiv i z vulici Gorkogo rajon centralnogo rinku Privatnij vertodrom poruch iz zavodoupravlinnyam Alchevskogo metalurgijnogo kombinatu z 2014 ne pracyuye OsvitaDoshkilna osvita 25 doshkilnih navchalnih zakladiv Serednya osvita 7 serednih zagalnoosvitnih shkil 3 navchalno vihovnih kompleksi 1 privatna shkola 2 seredni specializovani shkoli z pogliblenim vivchennyam inozemnoyi movi z pershogo klasu SSh 1 z pogliblenim vivchennyam predmetiv fiziko matematichnogo ciklu nedostupne posilannya z chervnya 2019 4 gimnaziyi Alchevska gimnaziya AG ranishe SSh 9 Alchevska gumanitarna gimnaziya AGG ranishe AUGG SSh 16 Alchevska socialno ekonomichna gimnaziya ASEG ranishe SSh 2 Alchevska informacijno tehnologichna gimnaziya AITG ranishe SSh 4 Mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat MNVK Pozashkilna osvita 2 muzichni shkoli 1 hudozhnya shkola 2 sportivni shkoli Alchevskij centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti ACDYuT Alchevskij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi ACNTTUM Alchevskij centr ekologo naturalistichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi ACENTUM Alchevskij dityacho yunackij centr turizmu ekskursij i krayeznavstva ADYuCTEK Merezha dityacho yunackih klubiv DYuK z misteckim tehnichnimi sportivnimi ta inshimi grupami Profesijno tehnichna osvita Alchevskij profesijnij metalurgijnij licej APML Alchevskij profesijnij torgovo kulinarnij licej APTKL Vishe profesijne uchilishe 40 VPU 40 Industrialnij tehnikum IT DonDTU Visha osvita Donbaskij derzhavnij tehnichnij universitet DonDTU V misti zalishivsya navchalnij kompleks Sam universitet pereyihav u listopadi 2014 do mista Lisichansk Faktichno navchannya provoditsya v oboh mistah u Lisichansku vidayut ukrayinski diplomi a v Alchevsku samoprogoloshenoyi LNR KulturaV 1967 roci zasnovanij Miskij istorichnij muzej Vidomi lyudiRodom z Alchevska Bublejnik Lyudmila Vasilivna 1934 2013 doktor filologichnih nauk profesor Gajko Gennadij Ivanovich ukrayinskij vchenij girnik doktor tehnichnih nauk Gubanov Kirilo Borisovich 1988 2022 lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dolzhenko Mihajlo Oleksandrovich 1989 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Dyachenko Viktor Kostyantinovich ukrayinskij bayanist zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Kapliyenko Nina Germanivna spivachka soprano Kozlov Volodimir Volodimirovich nar 1951 ukrayinskij zhivopisec grafik Kolomiyec Fedir Fedorovich 1981 2014 boyec 24 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Ajdar Zaginuv u boyu pid Luganskom Koshovij Yevgen Viktorovich uchasnik 95 kvartalu Litvinov Fedir Oleksandrovich 1912 1989 ukrayinskij radyanskij grafik Nemchenko Yevgen Kostyantinovich 1906 1970 radyanskij i rosijskij aktor teatru i kino kinorezhiser Nesterenko Mikola Vasilovich nar 1926 ukrayinskij zhivopisec Plehov Mikola Dmitrovich 1902 1969 radyanskij arhitektor Sankova Kristina 1996 ukrayinska hudozhnya gimnastka Chernyavskij Kostyantin Mihajlovich 1920 2008 ukrayinskij grafik Prozhivali Grushevskij Lev Grigorovich yurist nebizh Mihajla Grushevskogo Perebuvali Paradzhanov Sergij Josipovich vidbuvav u miscevij koloniyi uv yaznennya Mista pobratimiDunaujvarosh Ugorshina Dombrova Gurnicha Polsha Eregli Turechchina Kam yanskePrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF Kolektivizaciya i golod na Ukrayini 1929 1933 Zbirnik materialiv i dokumentiv Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 nedelya net ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 1 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 1 Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Na Luganshine kazaki vytesnyayut anarhicheskie otryady Bolotova aktivist 19 serpnya 2017 u Wayback Machine glavred info 9 06 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 https gal lytvynyuk livejournal com 310 html Arhiv originalu za 24 serpnya 2014 Procitovano 24 serpnya 2014 Arhiv originalu za 30 serpnya 2014 Procitovano 28 serpnya 2014 Alchevskom artileriya nakrila vognevi poziciyi bojovikiv yaki obstrilyuvali Chornuhine golos ua ros 17 02 2017 Arhiv originalu za 3 chervnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 interfax com ua 08 03 2017 Arhiv originalu za 19 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Anna Konyuchenko 30 lipnya 2022 ZSU znishili sklad boyepripasiv vijsk RF v Alchevsku Dzerkalo tizhnya V okupovanomu Alchevsku Dzhonni Deppa ta Eshtona Kutchera vidali za geroyiv SRSR TSN ukr 9 chervnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Nizhche dna v merezhi obgovoryuyut rosijski agitki iz zirkami Gollivudu Deppom ta Kutcherom Gazeta po ukrayinski ukr 11 chervnya 2022 Procitovano 11 chervnya 2022 Naprugu znyato Verhovna Rada priznachila vibori u Vasilkovi i Alchevsku 28 travnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 21 03 2013 Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2014 Golovne upravlinnya statistiki u Luganskij oblasti Chiselnist naselennya na 1 veresnya 2010 roku ta serednya za sichen serpen 2010 roku nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ukr Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih map dopomozhemo tv ros Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 20 sichnya 2018 PosilannyaMapa AlchevskaLiteraturaVermenich Ya V Alchevsk 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 69 ISBN 966 00 0734 5 Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c

Дата публікації:
Топ