Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Яли ця бі ла або яли ця звича йна Abies alba вид деревних рослин родини соснових Pinaceae Одна з найпоширеніших гірських

Ялиця європейська

Ялиця європейська

Яли́ця бі́ла або яли́ця звича́йна (Abies alba) — вид деревних рослин родини соснових (Pinaceae). Одна з найпоширеніших гірських лісоутворювальних порід. Смолоносна, ефіроолійна, деревинна, лікарська, вітамінна, танідоносна і декоративна рослина. Ряд рідкісних угруповань ялиці білої занесені до Зеленої книги України.

Ялиця біла
image
Старе дерево в Тюрінгському лісі (Німеччина)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Ялиця (Abies)
Вид:
Ялиця біла (A. alba)
Біноміальна назва
Abies alba
Mill., 1768
image
Ареал виду

В українській мові побутують народні назви смере́ка бі́ла та місцева назва єліче на Лемківщині.

Опис

Вічнозелене дерево заввишки 25–40(60) м. Крона вузькоконічна, в густих лісостанах високо піднята. Стовбур циліндричний з тонкою, темно-сірою, дещо лускатою корою. Пагони довгі, гладенькі, сірі з дворядно розміщеною хвоєю. Хвоя плоска (20–30 мм завдовжки, 1,5–1,8 мм завширшки), тупа, з двома білими смугами зісподу, тримається протягом 3–5 років.

Чоловічі шишечки овальні (5–8 мм завдовжки), поодинокі, розміщені у верхній частині торішніх пагонів. Жіночі шишечки розміщені в нижній частині торішніх пагонів, вони зеленкуваті, містять численні насінні і покривні луски. Стиглі шишки випростані, циліндричні (10–15 см завдовжки і 2,5–4 см завширшки), бурі, їхні покривні луски довші за насінні й виступають у вигляді гострячка. Запилюються вітром (анемохорія) в травні. Після достигання шишки розсипаються, на пагонах лишаються лише їхні стрижні. Насіння 6–8 мм завдовжки, з довгим крилом, має бальзамічний запах. Каріотип 2n = 24.

  • image
    Паросток
  • image
    Сіянці
  • image
    Молоде дерево з низькою кроною в Сілезьких Бескидах (Польща)
  • image
    Кора

Поширення

Ареал охоплює Європу від Піренеїв до Карпат і Балканського півострова. Це переважно гірський вид, який зазвичай зростає між 500 і 1500 м, але в Баварському лісі до 300 м, до Піренеїв і в горах Пірін в Болгарії до 2000 м.

В Україні поширена в Карпатах, зрідка на рівнинах в південно-західних районах у вигляді острівних популяцій.

Екологія

Тіньовитривала рослина, вибаглива до вологості ґрунту і повітря (мезофіт). Зростає на вологих, свіжих, кислих і нейтральних бурих лісових ґрунтах.

Ялиця біла — одна з основних в Україні гірських лісоутворювальних порід, зрідка трапляється і на рівнинах, утворює чисті й мішані лісостани з буком та іншими листяними породами.

Охорона

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид».

Раритетні угруповання ялиці білої

image

Внаслідок зведення гірських і рівнинних лісів та погіршення стану середовища існування ряд угруповань ялиці білої стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України, зокрема наступні рослинні субформації:

  • буково-ялицевих лісів (Fageto (sylvaticae)-Abietа (albae));
  • грабово-буково-ялицевих лісів (Carpineto (betuli)-Fageto (sylvaticae)-Abietа (albae));
  • звичайнодубово-ялицевих лісів (Querceto (roboris)-Abietа (albae));
  • звичайнососново-ялицевих лісів (Pineto (sylvestris)-Abietа (albae));
  • звичайнососново-ялиново-ялицевих лісів (Pineto (sylvestris)-Piceeto (abietis)-Abietа (albae)).
Буково-ялицеві ліси

Субформація представлена асоціацією — буково-ялицевий ліс волосистоосоковий. Категорія охорони 2 (рідкісний для рівнинної частини України тип асоційованості домінуючих видів деревостану реліктових лісів; ялиця біла знаходиться за межами суцільного поширення, а бук лісовий — на північно-східній межі поширення). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).

Грабово-буково-ялицеві ліси

Субформація представлена асоціацією — грабово-буково-ялицевий ліс зеленчуківий. Категорія охорони 2 (рідкісний для рівнинної частини України тип асоційованості домінуючих видів деревостану реліктових лісів; ялиця біла знаходиться за межами суцільного поширення, а бук лісовий — на північно-східній межі поширення). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).

Звичайнодубово-ялицеві ліси

Субформація представлена асоціаціями: звичайнодубово-ялицевий ліс залозистозубницевий; звичайнодубово-ялицевий ліс зеленомоховий; звичайнодубово-ялицевий ліс квасеницевий; звичайнодубовоялицевий ліс чоловічощитниковий; звичайнодубово-ялицевий ліс чорницеворунянковий; звичайнодубово-ялицевий ліс яглицевий. Категорія охорони 2 (рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані, які є різними за еколого-ценотичними особливостями; ялиця біла знаходиться на північно-східній межі поширення, співедифікатор — дуб звичайний — на верхній висотній межі зростання). Статус охорони: угруповання перебувають під загрозою зникнення (характеризуються різким скороченням ареалів і можуть зникнути, якщо продовжиться дія антропогенних чинників, що негативно впливають на їх стан).

Звичайнососново-ялицеві ліси

Субформація представлена асоціацією — звичайнососново-ялицевий ліс складчастоожиновий. Категорія охорони 2 (рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані; ялиця біла знаходиться за межами суцільного поширення, сосна звичайна — на південній межі поширення між карпатською і північно-східною частинами її суцільного ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).

Звичайнососново-ялицеві ліси

Субформація представлена асоціацією — звичайнососново-ялиново-ялицевий ліс квасеницевий. Категорія охорони 2 (рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані; ялиця біла знаходиться за межами суцільного поширення, сосна звичайна — на південній межі поширення між карпатською і північно-східною частинами її суцільного ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі).

Раритетні угруповання ялиці білої охороняються в Карпатському біосферному заповіднику та в Карпатському національному природному парку, природному заповіднику «Розточчя», лісовому заказнику «Петрівецький» (Чернівецька область), ботанічному заказнику «Кливський» (Івано-Франківська область), заповідному урочищі «Немирів» «Немирів» (Львівська область), Трускавецькій санаторно-куротній зоні (Львівська область).

Практичне значення

image
Поперечний переріз стовбура
image
Дах павільйону на EXPO 2000 у Ганновері, виготовлений з ялиці білої, — найбільший тримальний дах з деревини у світі
image
Шишки і насіння ялиці білої з колекції Тулузького музею
image
Стара і молода хвоя

З дерев ялиці білої добувають дуже цінну живицю. Смоляні ходи є в корі. При потовщенні стовбура смоляні ходи руйнуються, утворюються вмістища живиці, які мають вигляд потовщення і називаються жовнами. У кожному з них міститься кілька грамів живиці. Кора старих дерев у нижній частині не має жовен, бо з віком вона товстішає, розтріскується і втрачає пружність. Для стимуляції утворення жовен по поверхні стовбура б'ють дерев'яним молотком, внаслідок чого на місці удару виникає жовно значних розмірів.

У промисловості

Живиця ялиці білої містить близько 34% ефірної олії, смоли, незначну кількість бурштинової кислоти. 3 живиці виготовляють ялицевий бальзам, який має ті ж фізичні властивості, що й канадський. Ялицевий бальзам широко використовують в оптичній промисловості для склеювання лінз, а також при виготовленні , оскільки його показник заломлення близький до показника заломлення скла.

Ялицеві лісонасадження займають близько 1,4% площі . Райони заготівель — Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області. Запаси сировини незначні.

Деревина біла, зрідка з жовтуватим відтінком, лискуча, легка, м'яка, пружна, неміцна, легко колеться. Використовується для виготовлення столярних виробів, музичних інструментів, тари (діжки і ящики), ґонту, а в деяких місцевостях навіть у будівництві.

Цінними якостями деревини є велика довжина трахеїд і незначна , що дає можливість використовувати її в . Деревина ялиці містить близько 60% целюлози, смоли в ній у 22,5 раз менше, ніж у деревині ялини. Промисловий вихід целюлози з деревини ялиці дорівнює 37%.

З хвої, гілок і шишок ялиці одержують цінну ефірну олію. Вихід олії з хвої 1,3-2,3%, а з молодих гілок 0,61-1%. Головна складова частина ефірної олії — (30-40%), який є сировиною для синтезу , що за своєю дією на організм рівноцінна тій, яка добувається з камфорного дерева (камфорного лавра).

Ялицеву ефірну олію використовують у парфумерній і лікеро-горілчаній промисловості, з неї виготовляють , яку використовують при виробництві целулоїду. 3 хвої ялиці виготовляють також концентрат протицинготного вітаміну С.

У медицині

У науковій медицині застосовують ефірну олію і живицю ялиці. Ефірну олію ялиці вживають іноді для інгаляцій при , а також для втирання при ревматизмі. У народній медицині молоді хвойники і бруньки ялиці використовують проти цинги, для лікування ревматизму, а також як сечогінний засіб.

Ялиця дає багато пилку, клею, а в кінці літа інтенсивно виділяє медв'яну росу, з якої бджоли виробляють шкідливий для них падевий мед. Кора та хвоя ялиці білої містить таніди. Проте високий вміст пектинових речовин у корі ускладнює їх екстрагування.

У декоративному садівництві

Як декоративну рослину ялицю білу радять висаджувати поодинці та групами у парках і лісопарках вдалині від промислових об'єктів, які сильно шкодять насадженням. Ялиця біла має декоративні форми: пірамідальну, колоноподібну, плакучу, строкату й золотисту.

Нарівні зі смерекою досі широко використовується, зокрема на заході України, для прикрашення приміщень під час новорічних і різдвяних свят.

Збирання, переробка та зберігання

Живицю заготовляють у період росту молодих шишок (червень — серпень) у суху погоду. Загостреними трубочками проколюють низ жовна, витискають живицю, яка витікає трубочкою до пляшки чи банки.

Для видобутку ефірної олії навесні або на початку літа заготовляють гілки з молодих дерев і молоді гілки з дорослих дерев (до 20—35-річного віку). Гілки зрізують секаторами або зрубують сокирами (на зрубаних деревах). Гілки складають щільною купою, захищають від дощу і сонця.

Синоніми

Примітки

  1. Abies alba // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
  2. Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 145—150)
  3. Яната Н. Українські народні назви рослин. — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1973. — стор. 49.
  4. Екофлора України / Відп. ред.. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2000. — 284 с. (с.210—212)
  5. Ялиця біла в Червоному списку МСОП

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yali cya bi la abo yali cya zvicha jna Abies alba vid derevnih roslin rodini sosnovih Pinaceae Odna z najposhirenishih girskih lisoutvoryuvalnih porid Smolonosna efiroolijna derevinna likarska vitaminna tanidonosna i dekorativna roslina Ryad ridkisnih ugrupovan yalici biloyi zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Yalicya bila Stare derevo v Tyuringskomu lisi Nimechchina Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Sosnovi Pinaceae Rid Yalicya Abies Vid Yalicya bila A alba Binomialna nazva Abies alba Mill 1768 Areal vidu V ukrayinskij movi pobutuyut narodni nazvi smere ka bi la ta misceva nazva yeliche na Lemkivshini OpisVichnozelene derevo zavvishki 25 40 60 m Krona vuzkokonichna v gustih lisostanah visoko pidnyata Stovbur cilindrichnij z tonkoyu temno siroyu desho luskatoyu koroyu Pagoni dovgi gladenki siri z dvoryadno rozmishenoyu hvoyeyu Hvoya ploska 20 30 mm zavdovzhki 1 5 1 8 mm zavshirshki tupa z dvoma bilimi smugami zispodu trimayetsya protyagom 3 5 rokiv Cholovichi shishechki ovalni 5 8 mm zavdovzhki poodinoki rozmisheni u verhnij chastini torishnih pagoniv Zhinochi shishechki rozmisheni v nizhnij chastini torishnih pagoniv voni zelenkuvati mistyat chislenni nasinni i pokrivni luski Stigli shishki viprostani cilindrichni 10 15 sm zavdovzhki i 2 5 4 sm zavshirshki buri yihni pokrivni luski dovshi za nasinni j vistupayut u viglyadi gostryachka Zapilyuyutsya vitrom anemohoriya v travni Pislya dostigannya shishki rozsipayutsya na pagonah lishayutsya lishe yihni strizhni Nasinnya 6 8 mm zavdovzhki z dovgim krilom maye balzamichnij zapah Kariotip 2n 24 Parostok Siyanci Molode derevo z nizkoyu kronoyu v Silezkih Beskidah Polsha KoraPoshirennyaAreal ohoplyuye Yevropu vid Pireneyiv do Karpat i Balkanskogo pivostrova Ce perevazhno girskij vid yakij zazvichaj zrostaye mizh 500 i 1500 m ale v Bavarskomu lisi do 300 m do Pireneyiv i v gorah Pirin v Bolgariyi do 2000 m V Ukrayini poshirena v Karpatah zridka na rivninah v pivdenno zahidnih rajonah u viglyadi ostrivnih populyacij EkologiyaTinovitrivala roslina vibagliva do vologosti gruntu i povitrya mezofit Zrostaye na vologih svizhih kislih i nejtralnih burih lisovih gruntah Yalicya bila odna z osnovnih v Ukrayini girskih lisoutvoryuvalnih porid zridka traplyayetsya i na rivninah utvoryuye chisti j mishani lisostani z bukom ta inshimi listyanimi porodami OhoronaNa bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Raritetni ugrupovannya yalici biloyi Vnaslidok zvedennya girskih i rivninnih lisiv ta pogirshennya stanu seredovisha isnuvannya ryad ugrupovan yalici biloyi stali ridkisnimi i tomu zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini zokrema nastupni roslinni subformaciyi bukovo yalicevih lisiv Fageto sylvaticae Abieta albae grabovo bukovo yalicevih lisiv Carpineto betuli Fageto sylvaticae Abieta albae zvichajnodubovo yalicevih lisiv Querceto roboris Abieta albae zvichajnososnovo yalicevih lisiv Pineto sylvestris Abieta albae zvichajnososnovo yalinovo yalicevih lisiv Pineto sylvestris Piceeto abietis Abieta albae Bukovo yalicevi lisi Subformaciya predstavlena asociaciyeyu bukovo yalicevij lis volosistoosokovij Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij dlya rivninnoyi chastini Ukrayini tip asocijovanosti dominuyuchih vidiv derevostanu reliktovih lisiv yalicya bila znahoditsya za mezhami sucilnogo poshirennya a buk lisovij na pivnichno shidnij mezhi poshirennya Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Grabovo bukovo yalicevi lisi Subformaciya predstavlena asociaciyeyu grabovo bukovo yalicevij lis zelenchukivij Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij dlya rivninnoyi chastini Ukrayini tip asocijovanosti dominuyuchih vidiv derevostanu reliktovih lisiv yalicya bila znahoditsya za mezhami sucilnogo poshirennya a buk lisovij na pivnichno shidnij mezhi poshirennya Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Zvichajnodubovo yalicevi lisi Subformaciya predstavlena asociaciyami zvichajnodubovo yalicevij lis zalozistozubnicevij zvichajnodubovo yalicevij lis zelenomohovij zvichajnodubovo yalicevij lis kvasenicevij zvichajnodubovoyalicevij lis cholovichoshitnikovij zvichajnodubovo yalicevij lis chornicevorunyankovij zvichajnodubovo yalicevij lis yaglicevij Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij tip asocijovanosti dominuyuchih vidiv u derevostani yaki ye riznimi za ekologo cenotichnimi osoblivostyami yalicya bila znahoditsya na pivnichno shidnij mezhi poshirennya spivedifikator dub zvichajnij na verhnij visotnij mezhi zrostannya Status ohoroni ugrupovannya perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya harakterizuyutsya rizkim skorochennyam arealiv i mozhut zniknuti yaksho prodovzhitsya diya antropogennih chinnikiv sho negativno vplivayut na yih stan Zvichajnososnovo yalicevi lisi Subformaciya predstavlena asociaciyeyu zvichajnososnovo yalicevij lis skladchastoozhinovij Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij tip asocijovanosti dominuyuchih vidiv u derevostani yalicya bila znahoditsya za mezhami sucilnogo poshirennya sosna zvichajna na pivdennij mezhi poshirennya mizh karpatskoyu i pivnichno shidnoyu chastinami yiyi sucilnogo arealu Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Zvichajnososnovo yalicevi lisi Subformaciya predstavlena asociaciyeyu zvichajnososnovo yalinovo yalicevij lis kvasenicevij Kategoriya ohoroni 2 ridkisnij tip asocijovanosti dominuyuchih vidiv u derevostani yalicya bila znahoditsya za mezhami sucilnogo poshirennya sosna zvichajna na pivdennij mezhi poshirennya mizh karpatskoyu i pivnichno shidnoyu chastinami yiyi sucilnogo arealu Status ohoroni ridkisni ugrupovannya harakterizuyutsya nizkim stupenem traplyannya i zajmayut neznachni ploshi Raritetni ugrupovannya yalici biloyi ohoronyayutsya v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku ta v Karpatskomu nacionalnomu prirodnomu parku prirodnomu zapovidniku Roztochchya lisovomu zakazniku Petriveckij Chernivecka oblast botanichnomu zakazniku Klivskij Ivano Frankivska oblast zapovidnomu urochishi Nemiriv Nemiriv Lvivska oblast Truskaveckij sanatorno kurotnij zoni Lvivska oblast Praktichne znachennyaPoperechnij pereriz stovbura Dah paviljonu na EXPO 2000 u Gannoveri vigotovlenij z yalici biloyi najbilshij trimalnij dah z derevini u sviti Shishki i nasinnya yalici biloyi z kolekciyi Tuluzkogo muzeyu Stara i moloda hvoya Z derev yalici biloyi dobuvayut duzhe cinnu zhivicyu Smolyani hodi ye v kori Pri potovshenni stovbura smolyani hodi rujnuyutsya utvoryuyutsya vmistisha zhivici yaki mayut viglyad potovshennya i nazivayutsya zhovnami U kozhnomu z nih mistitsya kilka gramiv zhivici Kora starih derev u nizhnij chastini ne maye zhoven bo z vikom vona tovstishaye roztriskuyetsya i vtrachaye pruzhnist Dlya stimulyaciyi utvorennya zhoven po poverhni stovbura b yut derev yanim molotkom vnaslidok chogo na misci udaru vinikaye zhovno znachnih rozmiriv U promislovosti Zhivicya yalici biloyi mistit blizko 34 efirnoyi oliyi smoli neznachnu kilkist burshtinovoyi kisloti 3 zhivici vigotovlyayut yalicevij balzam yakij maye ti zh fizichni vlastivosti sho j kanadskij Yalicevij balzam shiroko vikoristovuyut v optichnij promislovosti dlya skleyuvannya linz a takozh pri vigotovlenni oskilki jogo pokaznik zalomlennya blizkij do pokaznika zalomlennya skla Yalicevi lisonasadzhennya zajmayut blizko 1 4 ploshi Rajoni zagotivel Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska oblasti Zapasi sirovini neznachni Derevina bila zridka z zhovtuvatim vidtinkom liskucha legka m yaka pruzhna nemicna legko koletsya Vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya stolyarnih virobiv muzichnih instrumentiv tari dizhki i yashiki gontu a v deyakih miscevostyah navit u budivnictvi Cinnimi yakostyami derevini ye velika dovzhina traheyid i neznachna sho daye mozhlivist vikoristovuvati yiyi v Derevina yalici mistit blizko 60 celyulozi smoli v nij u 22 5 raz menshe nizh u derevini yalini Promislovij vihid celyulozi z derevini yalici dorivnyuye 37 Z hvoyi gilok i shishok yalici oderzhuyut cinnu efirnu oliyu Vihid oliyi z hvoyi 1 3 2 3 a z molodih gilok 0 61 1 Golovna skladova chastina efirnoyi oliyi 30 40 yakij ye sirovinoyu dlya sintezu sho za svoyeyu diyeyu na organizm rivnocinna tij yaka dobuvayetsya z kamfornogo dereva kamfornogo lavra Yalicevu efirnu oliyu vikoristovuyut u parfumernij i likero gorilchanij promislovosti z neyi vigotovlyayut yaku vikoristovuyut pri virobnictvi celuloyidu 3 hvoyi yalici vigotovlyayut takozh koncentrat proticingotnogo vitaminu S U medicini U naukovij medicini zastosovuyut efirnu oliyu i zhivicyu yalici Efirnu oliyu yalici vzhivayut inodi dlya ingalyacij pri a takozh dlya vtirannya pri revmatizmi U narodnij medicini molodi hvojniki i brunki yalici vikoristovuyut proti cingi dlya likuvannya revmatizmu a takozh yak sechoginnij zasib Yalicya daye bagato pilku kleyu a v kinci lita intensivno vidilyaye medv yanu rosu z yakoyi bdzholi viroblyayut shkidlivij dlya nih padevij med Kora ta hvoya yalici biloyi mistit tanidi Prote visokij vmist pektinovih rechovin u kori uskladnyuye yih ekstraguvannya U dekorativnomu sadivnictvi Yak dekorativnu roslinu yalicyu bilu radyat visadzhuvati poodinci ta grupami u parkah i lisoparkah vdalini vid promislovih ob yektiv yaki silno shkodyat nasadzhennyam Yalicya bila maye dekorativni formi piramidalnu kolonopodibnu plakuchu strokatu j zolotistu Narivni zi smerekoyu dosi shiroko vikoristovuyetsya zokrema na zahodi Ukrayini dlya prikrashennya primishen pid chas novorichnih i rizdvyanih svyat Zbirannya pererobka ta zberigannya Zhivicyu zagotovlyayut u period rostu molodih shishok cherven serpen u suhu pogodu Zagostrenimi trubochkami prokolyuyut niz zhovna vitiskayut zhivicyu yaka vitikaye trubochkoyu do plyashki chi banki Dlya vidobutku efirnoyi oliyi navesni abo na pochatku lita zagotovlyayut gilki z molodih derev i molodi gilki z doroslih derev do 20 35 richnogo viku Gilki zrizuyut sekatorami abo zrubuyut sokirami na zrubanih derevah Gilki skladayut shilnoyu kupoyu zahishayut vid doshu i soncya SinonimiAbies abies nom inval Abies argentea Chambray Abies baldensis Zucc ex Abies candicans Fisch ex Endl Abies chlorocarpa Purk ex Abies duplex ex Beissn Abies excelsa nom illeg Abies metensis Gordon Abies miniata ex Gordon Abies minor Abies nobilis A Dietr Abies pardei Abies pectinata Lam Lam amp DC nom illeg Abies picea L Lindl nom illeg Abies rinzii K Koch Abies taxifolia Abies taxifolia Desf Abies taxifolia Raf Abies tenuirifolia Beissn Abies vulgaris Poir Peuce abies Rich Picea excelsa nom illeg Picea kukunaria Picea metensis Gordon Picea pectinata Lam Loudon Picea pyramidalis Gordon Picea rinzi Gordon Picea tenuifolia Beissn Pinus abies Du Roi nom illeg Pinus baldensis Pinus heterophylla K Koch Pinus lucida Salisb Pinus nobilis ex D Don Pinus pectinata Lam Pinus picea L PrimitkiAbies alba Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 145 150 Yanata N Ukrayinski narodni nazvi roslin Nyu Jork Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk u SShA 1973 stor 49 Ekoflora Ukrayini Vidp red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2000 284 s s 210 212 Yalicya bila v Chervonomu spisku MSOPLiteraturaEkoflora Ukrayini Vidp red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2000 284 s s 210 212 ISBN 966 7938 11 5 Yelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabrova S I Dari lisiv K Urozhaj 1979 Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 145 150 ISBN 978 966 542 2 V I Chopik L G Dudchenko A N Krasnova Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy Spravochnik Kiyiv Naukova dumka 1983 400 s ros PosilannyaYalicya bila Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 489 ISBN 5 88500 055 7

Дата публікації:
Топ