Штефан Ладіслаус Ендліхер (нім. Stephan Ladislaus Endlicher; 24 червня 1804, Пресбург, — 28 березня 1849, Відень) — австрійський ботанік, сходознавець та нумізмат.
Штефан Ладіслаус Ендліхер | |
---|---|
нім. Stephan Ladislaus Endlicher | |
Літографія Йозефа Крігубера. 1848 | |
Народився | 24 червня 1804 Пресбург |
Помер | 28 березня 1849 (44 роки) Відень |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія |
Діяльність | ботанік, птеридолог, бріолог, археолог, синолог, нумізмат, професор, міколог, мовознавець, викладач університету |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Віденський університет |
Посада | d |
Членство | Леопольдина Австрійська академія наук Американська академія мистецтв і наук d[1] |
Нагороди | |
Штефан Ладіслаус Ендліхер у Вікісховищі |
Біографія
Штефан Ендліхер вивчав богослов'я у католицькій семінарії у Відні, отримав духовний сан, який незабаром склав, та у 1828 році вступив на службу у віденську придворну бібліотеку.
Вивчав ботаніку та філологію. У 1836 році отримав місце хранителя віденського кабінету природничої історії, а у 1840 році — професора ботаніки Віденського університету та директора ботанічного саду.
Брав участь у заснуванні Австрійської академії наук та у подіях 1848 року.
Втратив свій маєток, влаштовуючи на свої кошти ботанічний музей і сад та видаючи «Annalen der Wiener Museum» та інші дорогі твори і т. д.; свій гербарій і бібліотеку, оцінені в 24 000 талерів, подарував державі.
Чи було причиною його смерті самогубство, достеменно невідомо.
Ендліхер був видатним систематиком і створив одну з найкращих для свого часу природну систему рослин («Genera plantarum secundum ordines naturalis disposita», Відень, 1836—1840; «Enchiridion botanicum», Лейпциг, 1841). Хоча його система, яка є удосконаленням природних систем Жюссьє та Декандоля та в якій були прийняті до уваги анатомічні ознаки (будова стебла), на сьогодні й застаріла, але його точні описи родин та родів до цього часу мають велике значення.
Визнання
Рід рослин Nees, nom. cons., родини Лаврові був названий у 1833 році на честь Ендліхера.
Важливіші праці
Разом з Марциусом Ендліхер розпочав величезну працю «Flora brasiliensis».
Інші ботанічні праці Ендліхера:
- «Flora Posomensis» (Пресбург, 1830) (лат.)
- «Prodromus florae Norfolkiae» (Відень, 1833) (лат.)
- «Atacta botanica» (Відень, 1833) (лат.)
- «Grundzüge einer neuen Theorie d. Pflanzenzeugang» (Відень, 1838) (нім.)
- «Iconographia generum Plantanun» (Відень, 1838) (лат.)
- «Grundzüge d. Botanik» (у співавторстві із , Відень, 1843) (нім.)
- «Synopsis coniferarum» (Санкт-Галлен, 1847) (лат.)
Також Ендліхер написав цінну китайську граматику: «Anfangsgrundzüge der chinesischen Grammatik» (Відень, 1845) (нім.) та інші твори з філології та сходознавства, наприклад:
Посилання
- Праці Ендліхера в Deutschen Nationalbibliothek[недоступне посилання з серпня 2019] (нім.)
Примітки
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/endlicher-stephan-ladislaus/
- IPNI, Endl.
Джерела
- Constantin von Wurzbach. Biographisches Lexikon des Kaisertums Österreich. 4. Band. Wien, 1858. (нім.)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtefan Ladislaus Endliher nim Stephan Ladislaus Endlicher 24 chervnya 1804 Presburg 28 bereznya 1849 Viden avstrijskij botanik shodoznavec ta numizmat Shtefan Ladislaus Endlihernim Stephan Ladislaus EndlicherLitografiya Jozefa Krigubera 1848 Litografiya Jozefa Krigubera 1848Narodivsya24 chervnya 1804 1804 06 24 PresburgPomer28 bereznya 1849 1849 03 28 44 roki VidenPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina AvstriyaDiyalnistbotanik pteridolog briolog arheolog sinolog numizmat profesor mikolog movoznavec vikladach universitetuGaluzbotanikaZakladVidenskij universitetPosadadChlenstvoLeopoldina Avstrijska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk d 1 NagorodiChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Shtefan Ladislaus Endliher u Vikishovishi Endl ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Shtefan Ladislaus Endliher Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaShtefan Endliher vivchav bogoslov ya u katolickij seminariyi u Vidni otrimav duhovnij san yakij nezabarom sklav ta u 1828 roci vstupiv na sluzhbu u vidensku pridvornu biblioteku Vivchav botaniku ta filologiyu U 1836 roci otrimav misce hranitelya videnskogo kabinetu prirodnichoyi istoriyi a u 1840 roci profesora botaniki Videnskogo universitetu ta direktora botanichnogo sadu Brav uchast u zasnuvanni Avstrijskoyi akademiyi nauk ta u podiyah 1848 roku Vtrativ svij mayetok vlashtovuyuchi na svoyi koshti botanichnij muzej i sad ta vidayuchi Annalen der Wiener Museum ta inshi dorogi tvori i t d svij gerbarij i biblioteku ocineni v 24 000 taleriv podaruvav derzhavi Chi bulo prichinoyu jogo smerti samogubstvo dostemenno nevidomo Endliher buv vidatnim sistematikom i stvoriv odnu z najkrashih dlya svogo chasu prirodnu sistemu roslin Genera plantarum secundum ordines naturalis disposita Viden 1836 1840 Enchiridion botanicum Lejpcig 1841 Hocha jogo sistema yaka ye udoskonalennyam prirodnih sistem Zhyussye ta Dekandolya ta v yakij buli prijnyati do uvagi anatomichni oznaki budova stebla na sogodni j zastarila ale jogo tochni opisi rodin ta rodiv do cogo chasu mayut velike znachennya ViznannyaRid roslin Nees nom cons rodini Lavrovi buv nazvanij u 1833 roci na chest Endlihera Vazhlivishi praciRazom z Marciusom Endliher rozpochav velicheznu pracyu Flora brasiliensis Inshi botanichni praci Endlihera Flora Posomensis Presburg 1830 lat Prodromus florae Norfolkiae Viden 1833 lat Atacta botanica Viden 1833 lat Grundzuge einer neuen Theorie d Pflanzenzeugang Viden 1838 nim Iconographia generum Plantanun Viden 1838 lat Grundzuge d Botanik u spivavtorstvi iz Viden 1843 nim Synopsis coniferarum Sankt Gallen 1847 lat Takozh Endliher napisav cinnu kitajsku gramatiku Anfangsgrundzuge der chinesischen Grammatik Viden 1845 nim ta inshi tvori z filologiyi ta shodoznavstva napriklad Analecta grammatica Viden 1830 lat Atlas von China nach Aufnahme der Jesuitenmissionare Viden 1846 nim Die Bruchstucke einer altdeutschen Uebersetzung des Matthaus Ewangelium 1834 nim PosilannyaPraci Endlihera v Deutschen Nationalbibliothek nedostupne posilannya z serpnya 2019 nim Primitkihttp tnk krakow pl czlonkowie endlicher stephan ladislaus IPNI Endl DzherelaConstantin von Wurzbach Biographisches Lexikon des Kaisertums Osterreich 4 Band Wien 1858 nim Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi