Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тигра н Гево ргович Чухаджя н вірм Տիգրան Գեւորգի Չուխաճյան 1837 Константинополь 11 23 березня 1898 Ізмір вірменський ко

Чухаджян Тигран Геворгович

Чухаджян Тигран Геворгович

Тигра́н Гево́ргович Чухаджя́н (вірм. Տիգրան Գեւորգի Չուխաճյան, 1837, Константинополь — 11(23) березня 1898, Ізмір) — вірменський композитор, диригент, піаніст, музично-громадський діяч, педагог, засновник вірменського оперного мистецтва, вірменського музичного театру, один з засновників вірменської національної професійної школи. Автор першої опери і оперети в музичній історії Сходу, засновник музичного театру на Близькому Сході.

Тигран Геворгович Чухаджян
Տիգրան Գեւորգի Չուխաճյան
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1837(1837)
Місце народження Константинополь
Дата смерті 11 (23) березня 1898(1898-03-23)
Місце смерті Ізмір
Поховання Ізмір
Громадянство Османська імперія
Професія композитор, диригент, музичний педагог, музично-громадський діяч
Інструменти фортепіано
Жанр класика
Нагороди
image
Орден Святого Станіслава
image Файли у Вікісховищі

Біографія

image
Тигран Чухаджян

Народився в окрузі Пера (тур. Pera), Константинополь, в родині палацового годинникаря. Його батько, Геворг, був шанувальником мистецтва й усіляко підтримував талановитого сина у прагненні отримати музичну освіту. Вже у віці 15-16 років молодий Чухаджян привернув увагу музичної спільноти своїм виконанням. Подальшому розвитку його музичних здібностей сприяв композитор . Професійне музичне навчання розпочалось під керівництвом італійського піаніста Ч. Мандзоні, у якого Чухаджян брав уроки фортепіано і теорії музики протягом декількох років. За порадою останнього він вирушив для удосконалення освіти до Італії й у 1861–1864 роках навчався у Мілані. Так Чухаджян став одним з перших вірменських композиторів з вищою освітою, отриманою в Європі. Через деякий час після повернення з Італії композитор одружився зі співачкою Анік Абазян. З цього періоду вів також викладацьку діяльність.

У 1860-х роках почав боротися разом з іншими представниками вірменського населення в Туреччині за розвиток своєї національної культури й очолював прогресивно налаштованих музикантів-вірмен, які пропагували передову європейську музичну культуру, європейські форми організації музичної освіти, а також музично-громадського життя. Брав участь в організації вірменських музичних товариств, зокрема, співробітничав з музичною організацією  — першою в своєму роді в музичній історії Близького Сходу, і разом з Габріелем Єраняном займався організацією видання музичного журналу «Вірменська ліра» (1861–1864). Брав активну участь в організації загальнодоступних концертів, читав лекції, керував вірменським оркестром округу Хасгюх Константинополя.

image

У 1872 році Чухаджян став основоположником вірменського музичного театру. З 1877 року очолював музично-театральну трупу. Організував «Театр отоманської опери», який пізніше отримав назву «Вірменська трупа турецької оперети». Співробітничав з музичним театром «Гусанергакан», особливо плідним було однак його співробітництво з театром «Аревелян татрон» (Східний театр) , музичним керівником якого він був протягом декількох років. У 1891–1892 роках композитор відвідав Париж, де були поставлені його оперети. Французька преса називала його «східним Оффенбахом».

image
Тигран Чухаджян і (карикатура, XIX століття)

У 1896 році Чухаджян через посилення антивірменських репресій разом з родиною переїхав зі столиці до Ізміру. Невдовзі після цього він помер від раку у віці 61 року. Через швидкоплинну хворобу і смерть його останній музично-театральний твір лишився не завершеним. Останні роки композитор жив у злиднях, похорон Чухаджяна був організований «Товариством для нужденних». Про його смерть вірменська газета «Мшак» з болем писала: «Смерть у бідності і славний похорон».

Одна з учениць так описувала Чухаджяна:

Він відрізнявся від всіх, кого я знала. Він ніколи не носив феску у приміщенні, його сиве волосся нагадувало про Бетховена. Він мав неповторний характер, гордовиту статуру і вишукані манери. Він хотів, щоб його студенти вкладали у гру все серце і душу. Альтруїст і скромна людина, він завжди носив темно-сірий фрак…

— Massis weekly, may 31, 2008

З нагоди підписання Сан-Стефанського мира Чухаджян був нагороджений орденом святого Станіслава російським імператором Олександром II.

Похований на вірменському цвинтарі Ізміра. За два роки після смерті Чухаджяна його учень А. Синанян поставив над могилою композитора його мармуровий бюст.

Творчість

image
Афіша оперети «Аріф», XIX століття

Тигран Чухаджян залишив значну творчу спадщину — декілька опер і оперет, перші камерні, симфонічні і фортепіанні твори у вірменській музиці, а також пісні і романси, музику до драматичних спектаклів. Його фортепіанні п'єси охоплюють різні жанри та форми, такі як фантазії, парафрази, фуги й танці, хоча найчисленнішими є п'єси танцювального характеру. Серед інших творів «Великий вальс», «Орієнтальна ліра» і деякі інші за своєю імпровізаційністю і віртуозністю близькі до парафраз і фантазій романтичної музики Ліста і Тальберга. Чухаджян намагався опанувати найбільш незвичайні музичні жанри та форми. В своїх творах композитор майстерно поєднує методи європейського музичного вираження з ладомелодичними елементами західновірменської міської народної музики, вірменської духовної музики, з мелодіями східної музики в цілому, виявляючи високу майстерність поліфонії. Саме у творчості Чухаджяна вперше у вірменській музиці з'явились самостійні поліфонічні форми. Вважається, що в його музиці ще не присутні мелодії вірменського народного фольклору — сільських народних пісень тощо. Цей напрямок у вірменській класичній музиці розпочнеться тільки з 1880-х років.

image
Сторінка з партитури опери «Аршак II»

Маючи широкі музичні здібності, Чухаджян на вулицях міста слухав і відзначав фрагменти мелодій і ритмічні мотиви для використання у своїх такорах. На формування його музичного стилю значиний вплив справила школа італійської опери і французька оперета. 1868 року Чухаджян написав оперу «Аршак II» — першу вірменську національну оперу.

image
Видання партитур оперети «Леблебіджи Гор-гор ага», XIX століття

Починаючи з 1870-х років Чухаджян працював над музичними комедіями, оперетами. В них композитор тонко приховував національні, соціальні й політичні натяки, виносив на перший план побутові і сатиричні елементи, романтичні переживання. Саме в оперетах особливо відзначається вплив вірменського міського фольклору. Він співробітничав з вірменськими й італійськими лібретистами, зокрема з Т. Наляном, Алборето та іншими. 1872 року на основі сюжету «Ревізора» Гоголя композитор написав оперету «Аріф» (лібрето турецькою мовою вірменськими літерами) — першу в історії вірменської класичної музики, у 1873 році оперету «Кьоса кьохва» («Плішивий староста», автор лібрето Геворг Рштуні), яка була поставлена у тому ж році в театрі Вардовяна. «Кьоса кьохва» вже у перший період була поставлена більш ніж 60 разів. Найпопулярнішою його оперетою стала «Леблебіджи», роботу над якою Чухаджян завершив 1875 року. Велику популярність цим оперетам принесли ліризм музики, стрімкість розвитку дії й дотепність, живість, влучність характеристик. Як відзначає Є. Барварт, у своїх опереткових творах Чухаджян ніс влив зайхідноєвропейських майстрів опери Ж. Оффенбаха, Ш. Лекока і Ф. Зуппе. Згідно з «Оксфордським оперним словником» в цих творах відчувається вірменський побут і звичаї свого часу. Багато його творів були опубліковані вже у 1870—1880-х роках. 1890 року композитор завершує роботу над оперою-феєрією «Земіре». Більшість цих творів ставились за його життя. Симфонічні твори Чухаджяна виконувались, зокрема, оркестром Синаняна. 1897 року у вірменській пресі з'явилась інформація про завершення Чухаджяном опери «Індіана». Починаючи з періоду навчання у Мілані, на подальшу творчість композитора великий вплив справила музика Дж. Верді.

Музичний критик Адольфо Талассо про творчість Чухаджяна писав:

Тигран Чухаджян був першим композитором, який застосував європейську музичну техніку до східної музики. Його високо оригінальні ідеї, свіжість музичної мови, яскравість оркестровки — все пройняте світлом Сходу. Його композиції повні влади і чарівності, вирізняються своєю досконалістю гармонії та взаємодоповнення

— Revue Theatrale, 1904 Paris, No. 16

Чухаджян також є автором музичної драми «Алексіназ» про історію . Згідно з музичним критиком П. Хертеленді, Чухаджян головним чином був композитором бельканто. Своїми музичними впливами його творчість коливається між Белліні й Бородіним і стає справжньою сумішшю Сходу і Заходу. Композитор зосереджується переважно на дуетах і аріях, порідко викладаючи деталі драматичних моментів.

Відповідно до авторів «Короткої історії опери» і «Оксфордського оперного словника», як активний прибічник звільнення Вірменії від турецького панування, Чухаджян привніс дух націоналізму у своє мистецтво.

«Аршак II»

Докладніше: Аршак II (опера)
image
Фрагмент з постановки опери «Аршак II»

Опера «Аршак II» — перша вірменська національна опера і найбільший твір Чухаджяна. Роботу над оперою композитор завершив у 1868 році в Константинополі, автор двомовного (вірменська, італійська) лібрето поет і драматург Товмас Терзян, опера видана у 1871 році. За стилем лібрето Терзяна належить до лірико-драматичного жанру. Записка про завершення опери в книзі Терзяна на італійські мові позначила народження вірменської національної опери.

Перша постановка відбулась 10 березня 1868 року в театрі «Наум», твір виконувався в уривках італійською оперною трупою. Композитор планував поставити оперу цілком в наступному 1869 році, однак через несприятливі умови Османської імперії і через відсутність необхідних матеріальних ресурсів, здійснити цю ідею не вдалось. За життя автора окремі номери з опери звучали в концертному виконанні в Константинополі (під назвою «Олімпія»), Венеції і Парижі. 1873 року фрагменти з опери були представлені на Всесвітній виставці у Відні.

image
Перша сторінка фортепіанної транскрипції увертюри опери «Аршак II» виданої в Константинополі у 1900 році під назвою «Олімпія»

Монументальний «Аршак II» написаний в традиціях італійської історико-романтичної опери першої половини XIX століття — Россіні, Белліні і особливо раннього Верді. Втілюючи ліричну ідею лібрето, Чухаджян тонко розкриває також героїчні і драматичні лінії опери. Головні дійові особи ― цар Великої Вірменії Аршак II, цариця Олімпія, княгиня Парандзем, князі Гнел, Тірит та інші. Сюжет з історії Вірменії оснований на відомостях давньовірменських істориків Мовсеса Хоренаці і Фавстоса Бузанда. Дія розгортається у 365–367 роках в Армавірі в епоху складних відносин Великої Вірменії, Персії і Рима. Музично-літературною ідеєю опера відображає прагнення вірменського народу XIX століття до національного і соціального звільнення. За жанром «Аршак II» належить до європейської «великої опери» (Grand opera), де використовується великий симфонічний оркестр, хоровий і духовий ансамбль, розгорнуті масові сцени.

Після смерті Чухаджяна його оригінальні рукописи були відправлені до Вірменії у 1920-х роках його вдовою А. Абазян. Вони були виявлені музикознавцем у 1942 році, після чого розпочалось друге життя цього твору. Цілком опера була представлена широкій публіці 29 листопада 1945 року. Для нової постановки лібрето опери було оброблене , диригентом виступив . «Аршак II» був поставлений в Неаполі, Відні та інших містах світу. 1956 року опера була поставлена у Большому театрі Москви. 2001 року «Аршак II» був поставлений у США.

Музичний керівник опери Сан-Франциско, музикознавець Кліфорд Кранна писав про оперу «Аршак II»:

Своїми незрівнянними двірськими переворотами, спробами вбивства і любовною ворожнечею опера «Аршак II» пропонує все, що можна очікувати від справжньої драми.

Музичний критик Д. Стівенс, говорячи про оперу, відзначає вплив італійської опери середини XIX століття і звертає увагу на сильну ліричну виразність твору та близькість ідіом з творчістю Верді.

«Земіре»

Докладніше:
image
Фрагмент з постановки опери «Земіре»

«Земіре» — остання масштабна опера Чухаджяна, написана у 1890 році. Автор лібрето — Тигран Келамджян. Опера складається з чотирьох дій. В основу сюжету покладена арабська казка. первісна назва — «Ebudia e Zemire».

Опера поставлена в Константинополі силами французьких та італійських труп. Вперше повністю «Земіре» була представлена 12 квітня 1891 року у французькому театрі «Concordia». За декілька років був зроблений італійський переклад (Т. Франсіні) для європейської прем'єри опери. Наявні дані про постановку опери італійською театральною компанією в театрі «French Palais de Crystal Theater» у 1894 році Томассо Франсіні. Згідно з повідомленнями константинопольської преси того часу, планувалось також поставити твір у Відні, потім в Парижі, однак ці плани залишились нездійсненими. Попри успіх «Земіре», вона не принесла автору матеріального достатку.

Опера-феєрія містить елементи комедії і належить до жанру semiseria, тобто «напівсерьозного». «Земіре» — зворушлива історія кохання з фантастичним сюжетом, де присутні й такі персонажі, як містичні істоти та всемогутній Великий чарівник. Головні дійові особи: Земіре (дочка вождя племені Бенезар), Ебудія (Великий чарівник), Елсантур (син вождя племені Ебулгана) та інші. 1965 року Б. Саккіларі здійснив спробу поставити твір в Єревані. Були записані також окремі фрагменти опери. 2008 року «Земіре» була поставлена у США. Ця постановка стала першою повноцінною постановкою опери після більш ніж сторічної перерви.

«Протягом всієї вистави мене не полишало відчуття захоплення величезним досвідом і майстерністю Чухаджяна, як він володіє оперним жанром і проходить до його самих глибин …»

— Тигран Мансурян

Як відзначають Е. Вейгел Вільямс і Д. Джай Гроут, прем'єра «Земіре» в Константинополі практично позначила початок розвитку традицій оперного мистецтва в Туреччині.

«Індіана»

Докладніше: Індіана (опера)

Найменш відомий оперний твір Чухаджяна, за різними версіями написаний у 1897-му чи у другій половині 1870-х років. Лібрето Йозефа (Овсепа) Язичяна, написане за мотивами однойменного твору Абуюлхак Гаміда. За жанром «Індіана» — патріотична опера, на думку музикознавця А. Асатрян, є одним з найкращих творів композитора. Рукописи опери зберігаються в архіві Чухаджяна Єреванського музею літератури і мистецтва. Опера досліджувалась також музикознавцями Г. Степаняном і .

«Леблебіджи»

Докладніше:
image
Опереткова трупа, що виконувала «Леблебіджи», 1870-ті роки

«Леблебіджи» («Продавець гороху») — друга і найпопулярніша оперета Чухаджяна, написана у 1875 році. Автор лібрето — Тагвор Налян. Твір спочатку був виконаний турецькою мовою, для обходу офіційної цензури, хоча лібрето оперети було перекладене на вірменську мову вже за життя Чухаджяна. Прем'єра оперети відбулась 17 листопада 1875 року в театрі «Français». Одразу після першої постановки оперета мала величезний успіх, в Константинополі й на Закавказзі була виконана більш ніж 100 разів. Твір поєднує риси побутової комедії з соціальною сатирою на буржуазно-аристократичне суспільство XIX століття. Популяризації «Леблебіджи» та інших оперет Чухаджяна сприяла також професійна опереткова трупа Серовбе Бенкляна (Пенкляна) — організатора (спільно з Чухаджяном) першої на Близькому Сході постійно діючої професійної опереткової трупи. На початку XX століття оперета була перекладена на грецьку і німецьку мови. «Леблебіджи» була представлена на різних сценах Франції, Єгипту, Балканського півострову, Близького Сходу й інших регіонів, і додаючи автору суспільного визнання.

У 1943 році Т. Сар'яном оперета була вперше поставлена у Вірменії. Тоді ж була запропонована нова назва твору — «Каріне». Були перейменовані також головні герої й героїні крім Гор-гор ага.

У 2011 році оперета була показана в знаменитому марсельському театрі «Одеон».

Інші твори

Чухаджян — автор низки музичних творів для театральних постановок і п'єс. Його твори, національні за тематикою і музичною мовою, сповнені патріотизму. Серед найвідоміших — музичні твори для спектаклів «Троянда і лілія» П. Дуряна, «Ара Прекрасний, чи Любов і батьківщина» Т. Галемчяна, «Сандухт» Т. Терзяна, «Трдат Великий і Григорій Просвітитель» С. Тхляна. В цій частині його творчості особливо примітною є музика для постановки «Вардан Маміконян — рятівник Вітчизни» (1867) Р. Сефечяна, представлення якої перетворилось на політичний мітинг проти режиму, що існував в Османській імперії. Згідно з Є. Барварт твір «Ми є сини вірменської нації» також був протестом проти турецького панування. Його «Театральна пісня» отримує значення і цінність маніфесту вірменського театру. Чухаджян також є автором романсу «Весна» (на слова ), одного з перших у вірменській класичній музиці, і «Маршу зейтунців», що отримав значення гімну національно-визвольної боротьби. Згідно з А. Асатрян цей твір Арам Хачатурян представив як варіант гімну Вірменської РСР. Тема національно-визвольної боротьби займала важливе місце у творчості композитора. Ш. Перинчек відзначає:

«Марш Гамідіє», написаний Чухаджяном, був направлений, головно, проти султанського режиму. «Батьківщина чи Силістра», «Егейські народні марші» також написані цим композитором.

Автор «Реквієму» на пам'ять константинопольського вірменського патріарха Нерсеса Варжапетяна. Крім того, його перу належить комічна опера «Зейбеглер», рукописи якої втрачені.

З його симфонічних і фортепіанних творів відомими є «Гавот» (для скрипки, віолончелі, фортепіано і гармоніуму), «Чотири фуки» (для струнного оркестру і квартету) «Аве Марія» (фортепіано) тощо. Його фортепіанні твори були видані вже у 1870—1880-х роках. Найвідоміша токата «Cascade de Couz» була опублікована в Константинополі у 1887 році.

Короткий список деяких фортепіанних і симфонічних творів

  • «Mouvement Perpetuel»
  • «Perpetuum mobile»
  • «Cascade de couz»
  • «Illusion (vals)»
  • «Apres La Gavotte»
  • «Deux Fantaisies Orientales»
  • «La Lyre Orientale»
  • «Laura»
  • «Rapelle-tois»
  • «Romans»

Екранізація творів

image
Афіша музичного фільму «Каріне», 1967 рік

З творів Тиграна Чухаджяна першим був екранізований «Леблебіджи» у 1916 році польським режисером єврейського походження Зігмундом Вейнбергом і . Цей фільм став однією з перших робіт в історії кінематографа Туреччини. 1923 року фільм за «Продавцем гороху» був відзнятий Мухсін-Беєм Ертугрулом. 1934 року той же режисер зробив нову екранізацію «Леблебіджи», причому картина здобула другий приз Венеційського кінофестивалю.

Перша екранізація творів композитора у Вірменії була здійснена у 1954 році створенням музичного фільму «Вірменський кіноконцерт». Поруч з операми «Алмаст», «Ануш», балетом , у фільмі вперше були відзняті уривки з опери «Аршак II».

У 1967 році режисером була здійснена перша у Вірменії екранізація оперети «Леблебіджи» під новою назвою «Каріне». Вокальні партії головних героїв виконали Гоар Гаспарян і Тигран Левонян. Фільм насичений національним колоритом константинопольських вірмен і виконаний як весела і жива комедія-буфф.

У 1988 році на замовлення Центрального телебачення Держтелерадіо СРСР Тигран Левонян створив повноцінну екранізацію опери «Аршак II» (2 серії).

Внесок у культуру. Пам'ять

image
Обкладинка книги «Тигран Чухаджян. Життя і творчість»

Після смерті Тиграна Чухаджяна багато його рукописів і партитур були розкидані по різних країнах світу. Зусиллями Єреванського музею літератури і мистецтва ім. Чаренца, а також Інституту мистецтва АН Вірменії ці цінні рукописи були зібрані у Вірменії.

Чухаджян боровся за розвиток національної культури, й поруч з Комітасом, Спендіаровим, Хачатуряном визнаний одним з найвидатніших діячів вірменської музики. Як один з найзначніших вірменських композиторів XIX століття і видатніший композитор доби серед західних вірмен він вирішив одну з найважливіших проблем свого часу — створення національної опери, а також відіграв прогресивну роль у створенні вірменської національної музичної школи. Його оперні твори відіграли важливу роль в розвитку музики всього сходу і вірменської музики зокрема. Опера «Аршак II» позначила початок оперного мистецтва як у вірменській культурі, так і на всьому Близькому Сході. Тигран Чухаджян — основоположник вірменського музичного театру, і в той же час творець музичного театру в Османській імперії і в цілому на Близькому Сході. Чухаджян зробив значний внесок в розвиток оперного мистецтва Туреччини.

У Вірменії його іменем названо вулиці і музичні школи. У Франції діє дослідницький центр «Тигран Чухаджян», який займається популяризацією творів композитора в Європі.

image
Театральна група Пенкляна і оркестр «Кнар» (Ліра) перед надгробком Чухаджяна, 1912 рік
Тигран Чухаджян є одним з титанів вірменської національної музики. Визнаний як батько вірменської опери, він став першим серед вірменських музикантів, хто використовував класичні західні стандарти у своїх музичних творах.

— Анкіне Кешішян-Мурадян

Вклад Чухаджяна, зокрема, в розвиток турецької культури свого часу оцінили представники прогресивної турецької інтелігенції. У 1872 році, після прем'єри оперети «Аріф», турецький поет і журналіст Намик Кемаль писав в газеті «Ібрет»:

Це — перша робота нашою оперною мовою. Її будова красива і її музика прекрасна. Турецька мова пасує до музичних творів. Композиції надана форма відповідна її ліриці. Ми сприяємо , засновнику оттоманського театру, авторам лірики і музики оперети Альберто і Тиграну Чухаджяну за їх зусилля, а також акторам за майстерну постановку.

— Намик Кемаль

Життю і творчості Чухаджяна присвячені окремі дослідження , А. Асатряна, , , , Г. Степаняна та інших.

Цікаві факти

Серед учнів Тиграна Чухаджяна був майбутній мовознавець, академік Рачія Ачарян.

Примітки

  1. Зустрічаються також варіанти Չուհաճյան [tʃʰvhɑtʃʼjɑn] і Չուխաջյան [tʃʰvχɑʤjɑn] (Армянская советская энциклопедия. — Т. 9. — С. 66.)
  2. Музыкальный энциклопедический словарь. — 1990.
  3. Donald Jay Grout, Hermine Weigel Williams. A short history of opera. — 4-е изд. — New York : Columbia University Press, 2003. — С. 529.
  4. Г. Гоян. 2000 лет армянского театра. — М. : «Искусство», 1952. — С. 379.
  5. Армения [ 3 березня 2013 у Wayback Machine.] / Кругосвет
  6. Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. V. — С. 797. з джерела 3 серпня 2021
  7. А. Асатрян. Размышления о трагедии, разыгравшейся с государственным гимном страны // Национальная идея. — Апрель 2008. — № 1.
  8. Армянская советская энциклопедия. — Т. приложение «Советская Армения». — С. 578.
  9. Dzidzernak. — Cairo, April – July 2006. — № 2—3.
  10. Хронологічний: перші грузинська опера — «Дареджан підступна» (1897) [1][недоступне посилання з серпня 2019], азербайджанська — «Лейлі і Меджнун» (1907), арабська — «Два царі» (1927), турецька — [en] (1934) тощо.
  11. Музыкальная энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 6. — С. 259.
  12. Чухаджян Тигран Геворгович // Большой Российский энциклопедический словарь. з джерела 17 листопада 2007. Процитовано 2013-03-18.
  13. Eva-Maria Barwart. Armenische Volksmusik. Tradition einer christlichen Minderheit im Wandel der Zeit. — 2009. — С. 40. (нім.)
  14. A. Keshishian-Mouradian. Tigran Tchouhadjian's Zemire Operetta In It Los Angeles Revival After 117 Years // Massis Weekly Newspaper. — Vol. 28, no. 19. — P. 12.
  15. John Hamilton Warrack, Ewan West. The concise Oxford dictionary of opera. — 3-е изд. — New York : Oxford University Press, 1996. — С. 92.
  16. Чухаджян Тигран Геворгович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  17. Театр. — Искусство, 1968. — № 1-6. — С. 46-47.:«Чухаджян був головою прогресивно налаштованих музикантів-вірмен, що пропагували передову європейську культуру, європейські форм організації музичної освіти і музично-громадського життя»
  18. Армянская советская энциклопедия. — Т. 12. — С. 467.
  19. Введенский Б. А. Большая советская энциклопедия. — Т. 47. — С. 485. з джерела 22 березня 2014. Процитовано 2013-03-19.
  20. S. Dadoyan. Garine (pdf) (французькою) .{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання]
  21. . Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 18 березня 2013.
  22. Армянская советская энциклопедия. — Т. приложение «Советская Армения». — С. 595.
  23. Г. Степанян. Нововиявлена опера Тиграна Чухаджяна // Гарун. — 1977. — Вип. 4. з джерела 16 жовтня 2020. Процитовано 2013-03-18. (вірм.)
  24. Армянская советская энциклопедия. — Т. 9. — С. 66—67.
  25. Eva-Maria Barwart. Armenische Volksmusik. Tradition einer christlichen Minderheit im Wandel der Zeit. — 2009. — С. 42. (нім.)
  26. Dikran Çuhacıyan Efendi[недоступне посилання з вересня 2019](тур.)
  27. Апоян Ш. А. Армянская фортепианная музыка в досоветский период развития // Историко-филологический журнал. — Ер., 1959. — Т. 2-3. — С. 149-161. (рос.)
  28. Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : Советская энциклопедия, 1990.
  29. Х. Кушнарев. Вопросы истории и теории армянской монодической музыки. — Л., 1958. — С. 543.
  30. Р. А. Атаян. Армянская Советская Социалистическая Республика. XVI. Музыка // Большая советская энциклопедия. (рос.)
  31. . Архів оригіналу за 17 серпня 2010. Процитовано 18 березня 2013.
  32. Згідно з авторами «Короткої історії опери», вірменський національний оперний стиль остаточно встановився з появою першої опери «Ануш», див. [en], Hermine Weigel Williams. A Short History of Opera. — 4. — Columbia University Press, 2003. — С. 672. — .«Tigranyan's first opera, Anush, firmly established an Armenian national opera style.»
  33. Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. I. — С. 293—294.
  34. Армянская советская энциклопедия. — Т. 10. — С. 386.
  35. . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 18 березня 2013.
  36. The Independent Observer of San Francisco Bay Area Opera, 10 September 2001:"…Chukhadjian was a talent, with the melodiousness of a prime bel canto composer. He straddles a region between Bellini (minus the coloratura) and Borodin, a true amalgam of east and west. Like the bel canto players, he rarely fleshes out dramatic moments, but focuses rather on alluring duets and arias…"
  37. George Grove, Stanley Sadie. The New Grove dictionary of music and musicians. — 1980. — С. 213.
  38. Agop Jack Hacikyan, Gabriel Basmajian, Edward S. Franchuk. The Heritage of Armenian Literature: From the Eighteenth Century to Modern Times. — Wayne State University Press, 2005. — С. 381.
  39. N. Tahmizian. The life and work of Dikran Tchouhadjian. — Los Angeles : Drazark Press, 2001. — С. 35.
  40. David Stevens. An Armenian Opera: First Take // The New York Times. — October 17, 2001.
  41. Русская музыкальная газета. — 1901. — № 19.
  42. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2014. Процитовано 19 березня 2013.
  43. Kevork B. Bardakjian. A reference guide to modern Armenian literature, 1500-1920: with an introductory history. — Wayne State University Press, 2000. — С. 536.
  44. The California Courier. — Los Angeles, August 24, 2000.
  45. М. Рухкян. Премьера «Аршака II»: напоминание о проблемах // Голос Армении. — 2007. — № 105 (електронна версія). з джерела 13 листопада 2007. Процитовано 2013-03-19.
  46. . Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 19 березня 2013.
  47. Р. Давтян. Анна Асатрян. “Аршак II” – первая армянская опера. // Ист.-филол. журн.. — 2007. — С. 290-293. (вірм.)
  48. . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  49. An armenian opera: first take // International Herald Tribune. — 17 October 2001.: «Arshak II comes across as basically a well-made mid-19th-century Italian opera, even in Armenian, and Chukhadjian displays a strong and well-shaped lyric expressiveness, influenced particularly by an obvious familiarity with the idiom of early Verdi.»
  50. . Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 18 березня 2013.
  51. Т. Мансурян. Після 117 річної перерви в Лос-Анджелесі була поставлена опера «Земіре» Чухаджяна // газета «Азг», додаток «Культура». — 05-07-2008. — № 013. (вірм.)
  52. . Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 18 березня 2013.
  53. . Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 18 березня 2013.
  54. А. Асатрян. Музичний театр Тиграна Чухаджяна. Виникнення і перший етап розвитку вірменського оперного мистецтва. // Іст.-філол. журн. — 2008. — № 2. — С. 75-77. (вірм.)
  55. М. Мурадян. О клавире оперы Индиана // Гарун. — 1977. — № 4. (вірм.)
  56. Театральная Энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия. — Т. I. — С. 537.
  57. Музыкальный энциклопедический словарь.
  58. Армянская музыка // Музыкальный словарь.
  59. G. Papasian. Garine ou Leblebidji Hor-Hor Agha (PDF) (французькою) . Архів оригіналу (pdf) за 13 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2013.
  60. Оперетта “Карине” Чухаджяна будет представлена армянскому зрителю // Panarmenian. — Июль 27, 2012.
  61. Agop Jack Hacikyan, Gabriel Basmajian, Edward S. Franchuk. The Heritage of Armenian Literature: From the Eighteenth Century to Modern Times. — Wayne State University Press, 2005. — С. 287.
  62. . Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 18 березня 2013.
  63. Армянская советская энциклопедия. — Т. 12. — С. 553.
  64. Тигран Чухаджян, Гавот, Чотири фуки, Каїр, 2000
  65. Тигран Чухаджян, Аве Марія, Каїр, 2000
  66. . Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 18 березня 2013.
  67. Leblebici horhor aga на сайті IMDb (англ.)
  68. Введенский Б. А. Большая советская энциклопедия. — Т. 43. — С. 514. з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2013-03-19.
  69. Leblebici horhor на сайті IMDb (англ.)
  70. . Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 19 березня 2013.
  71. . Архів оригіналу за 4 лютого 2008. Процитовано 19 березня 2013.
  72. . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  73. . Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  74. Don Rubin. The World Encyclopedia of Contemporary Theatre: Europe. — Taylor & Francis, 1994. — С. 864.
  75. Frederick Albert Richardson. The International quarterly. — 1902. — С. 163.
  76. . Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 19 березня 2013.
  77. . Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  78. . Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 19 березня 2013.
  79. A. Budak. The Contributions of The Armenians Over The Constitution of A New Social Life And Literature in 19th Century // Ozean Journal of Social Sciences. — 2008. — Т. 1, № 1. — С. 69. з джерела 8 липня 2011. Процитовано 2013-03-19. :"This is the first work in our opera language. Its scheme is beautiful and its music is perfect. Turkish language goes well with musical works. The composition is bodied in accordance with its lyrics. We fecilitate Güllü Agop, deviser of Ottoman Theatre and writers of lyrics and composition of the opera Alberto and Dikran Çuhacıyan for their efforts and the actors staging the play for their skill."
  80. А. Асатрян. Вірменське хорове мистецтво і Державний академічний хор Вірменії // газета «Азг», додаток «Культура». — 02-06-2007. — № 011. з джерела 17 червня 2007. Процитовано 2013-03-18. (вірм.)

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Dikran Tchouhadjian
  • John Hamilton Warrack, Ewan West. The concise Oxford dictionary of opera. — 3-є вид. — New York : Oxford University Press, 1996. — С. 92. (англ.)
  • Donald Jay Grout, Hermine Weigel Williams. A short history of opera. — 4-е вид. — New York : Columbia University Press, 2003. — С. 529. (англ.)
  • Stanley Sadie, Christina Bashford. The New Grove Dictionary of Opera. — 1992. (англ.)
  • Nikoghos Tahmizian. The life and work of Dikran Tchouhadjian. — Los Angeles : Drazark Press, 2001. (англ.)
  • Г. Тигранов. Армянский музыкальный театр. — Ер., 1956—1975. — Т. 1—3.
  • Г. Геодакян. Т. Чухаджян и его опера «Аршак Второй». — Ер., 1971.
  • Сто лет первой армянской опере «Аршак II» Т. Чухаджяна // «Театр». — 1968. — Вип. 5. (рос.)
  • Тигран Чухаджян и его опера «Аршак II» // «Советская музыка». — 1956. — № 6. (рос.)
  • G. Papasian. Arshak II – a dream fulfilled // «Opera». — London, September 2001. (англ.)
  • G. Papasian. The three versions of Arsace Secondo // «Ararat». — New York, Spring 1999. — Т. XL, вип. 158. (англ.)
  • А. Асатрян. Музичний театр Тиграна Чухаджяна. Виникнення і перший етап розвитку вірменського оперного мистецтва. // Іст.-філол. журн. — 2008. — № 2. — С. 64-80. (вірм.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tigra n Gevo rgovich Chuhadzhya n virm Տիգրան Գեւորգի Չուխաճյան 1837 Konstantinopol 11 23 bereznya 1898 Izmir virmenskij kompozitor dirigent pianist muzichno gromadskij diyach pedagog zasnovnik virmenskogo opernogo mistectva virmenskogo muzichnogo teatru odin z zasnovnikiv virmenskoyi nacionalnoyi profesijnoyi shkoli Avtor pershoyi operi i opereti v muzichnij istoriyi Shodu zasnovnik muzichnogo teatru na Blizkomu Shodi Tigran Gevorgovich ChuhadzhyanՏիգրան Գեւորգի ՉուխաճյանZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 1837 1837 Misce narodzhennya KonstantinopolData smerti 11 23 bereznya 1898 1898 03 23 Misce smerti IzmirPohovannya IzmirGromadyanstvo Osmanska imperiyaProfesiya kompozitor dirigent muzichnij pedagog muzichno gromadskij diyachInstrumenti fortepianoZhanr klasikaNagorodi Orden Svyatogo Stanislava Fajli u VikishovishiBiografiyaTigran Chuhadzhyan Narodivsya v okruzi Pera tur Pera Konstantinopol v rodini palacovogo godinnikarya Jogo batko Gevorg buv shanuvalnikom mistectva j usilyako pidtrimuvav talanovitogo sina u pragnenni otrimati muzichnu osvitu Vzhe u vici 15 16 rokiv molodij Chuhadzhyan privernuv uvagu muzichnoyi spilnoti svoyim vikonannyam Podalshomu rozvitku jogo muzichnih zdibnostej spriyav kompozitor Profesijne muzichne navchannya rozpochalos pid kerivnictvom italijskogo pianista Ch Mandzoni u yakogo Chuhadzhyan brav uroki fortepiano i teoriyi muziki protyagom dekilkoh rokiv Za poradoyu ostannogo vin virushiv dlya udoskonalennya osviti do Italiyi j u 1861 1864 rokah navchavsya u Milani Tak Chuhadzhyan stav odnim z pershih virmenskih kompozitoriv z vishoyu osvitoyu otrimanoyu v Yevropi Cherez deyakij chas pislya povernennya z Italiyi kompozitor odruzhivsya zi spivachkoyu Anik Abazyan Z cogo periodu viv takozh vikladacku diyalnist U 1860 h rokah pochav borotisya razom z inshimi predstavnikami virmenskogo naselennya v Turechchini za rozvitok svoyeyi nacionalnoyi kulturi j ocholyuvav progresivno nalashtovanih muzikantiv virmen yaki propaguvali peredovu yevropejsku muzichnu kulturu yevropejski formi organizaciyi muzichnoyi osviti a takozh muzichno gromadskogo zhittya Brav uchast v organizaciyi virmenskih muzichnih tovaristv zokrema spivrobitnichav z muzichnoyu organizaciyeyu pershoyu v svoyemu rodi v muzichnij istoriyi Blizkogo Shodu i razom z Gabrielem Yeranyanom zajmavsya organizaciyeyu vidannya muzichnogo zhurnalu Virmenska lira 1861 1864 Brav aktivnu uchast v organizaciyi zagalnodostupnih koncertiv chitav lekciyi keruvav virmenskim orkestrom okrugu Hasgyuh Konstantinopolya U 1872 roci Chuhadzhyan stav osnovopolozhnikom virmenskogo muzichnogo teatru Z 1877 roku ocholyuvav muzichno teatralnu trupu Organizuvav Teatr otomanskoyi operi yakij piznishe otrimav nazvu Virmenska trupa tureckoyi opereti Spivrobitnichav z muzichnim teatrom Gusanergakan osoblivo plidnim bulo odnak jogo spivrobitnictvo z teatrom Arevelyan tatron Shidnij teatr muzichnim kerivnikom yakogo vin buv protyagom dekilkoh rokiv U 1891 1892 rokah kompozitor vidvidav Parizh de buli postavleni jogo opereti Francuzka presa nazivala jogo shidnim Offenbahom Tigran Chuhadzhyan i karikatura XIX stolittya U 1896 roci Chuhadzhyan cherez posilennya antivirmenskih represij razom z rodinoyu pereyihav zi stolici do Izmiru Nevdovzi pislya cogo vin pomer vid raku u vici 61 roku Cherez shvidkoplinnu hvorobu i smert jogo ostannij muzichno teatralnij tvir lishivsya ne zavershenim Ostanni roki kompozitor zhiv u zlidnyah pohoron Chuhadzhyana buv organizovanij Tovaristvom dlya nuzhdennih Pro jogo smert virmenska gazeta Mshak z bolem pisala Smert u bidnosti i slavnij pohoron Odna z uchenic tak opisuvala Chuhadzhyana Vin vidriznyavsya vid vsih kogo ya znala Vin nikoli ne nosiv fesku u primishenni jogo sive volossya nagaduvalo pro Bethovena Vin mav nepovtornij harakter gordovitu staturu i vishukani maneri Vin hotiv shob jogo studenti vkladali u gru vse serce i dushu Altruyist i skromna lyudina vin zavzhdi nosiv temno sirij frak Massis weekly may 31 2008 Z nagodi pidpisannya San Stefanskogo mira Chuhadzhyan buv nagorodzhenij ordenom svyatogo Stanislava rosijskim imperatorom Oleksandrom II Pohovanij na virmenskomu cvintari Izmira Za dva roki pislya smerti Chuhadzhyana jogo uchen A Sinanyan postaviv nad mogiloyu kompozitora jogo marmurovij byust TvorchistAfisha opereti Arif XIX stolittya Tigran Chuhadzhyan zalishiv znachnu tvorchu spadshinu dekilka oper i operet pershi kamerni simfonichni i fortepianni tvori u virmenskij muzici a takozh pisni i romansi muziku do dramatichnih spektakliv Jogo fortepianni p yesi ohoplyuyut rizni zhanri ta formi taki yak fantaziyi parafrazi fugi j tanci hocha najchislennishimi ye p yesi tancyuvalnogo harakteru Sered inshih tvoriv Velikij vals Oriyentalna lira i deyaki inshi za svoyeyu improvizacijnistyu i virtuoznistyu blizki do parafraz i fantazij romantichnoyi muziki Lista i Talberga Chuhadzhyan namagavsya opanuvati najbilsh nezvichajni muzichni zhanri ta formi V svoyih tvorah kompozitor majsterno poyednuye metodi yevropejskogo muzichnogo virazhennya z ladomelodichnimi elementami zahidnovirmenskoyi miskoyi narodnoyi muziki virmenskoyi duhovnoyi muziki z melodiyami shidnoyi muziki v cilomu viyavlyayuchi visoku majsternist polifoniyi Same u tvorchosti Chuhadzhyana vpershe u virmenskij muzici z yavilis samostijni polifonichni formi Vvazhayetsya sho v jogo muzici she ne prisutni melodiyi virmenskogo narodnogo folkloru silskih narodnih pisen tosho Cej napryamok u virmenskij klasichnij muzici rozpochnetsya tilki z 1880 h rokiv Storinka z partituri operi Arshak II Mayuchi shiroki muzichni zdibnosti Chuhadzhyan na vulicyah mista sluhav i vidznachav fragmenti melodij i ritmichni motivi dlya vikoristannya u svoyih takorah Na formuvannya jogo muzichnogo stilyu znachinij vpliv spravila shkola italijskoyi operi i francuzka opereta 1868 roku Chuhadzhyan napisav operu Arshak II pershu virmensku nacionalnu operu Vidannya partitur opereti Leblebidzhi Gor gor aga XIX stolittya Pochinayuchi z 1870 h rokiv Chuhadzhyan pracyuvav nad muzichnimi komediyami operetami V nih kompozitor tonko prihovuvav nacionalni socialni j politichni natyaki vinosiv na pershij plan pobutovi i satirichni elementi romantichni perezhivannya Same v operetah osoblivo vidznachayetsya vpliv virmenskogo miskogo folkloru Vin spivrobitnichav z virmenskimi j italijskimi libretistami zokrema z T Nalyanom Alboreto ta inshimi 1872 roku na osnovi syuzhetu Revizora Gogolya kompozitor napisav operetu Arif libreto tureckoyu movoyu virmenskimi literami pershu v istoriyi virmenskoyi klasichnoyi muziki u 1873 roci operetu Kosa kohva Plishivij starosta avtor libreto Gevorg Rshtuni yaka bula postavlena u tomu zh roci v teatri Vardovyana Kosa kohva vzhe u pershij period bula postavlena bilsh nizh 60 raziv Najpopulyarnishoyu jogo operetoyu stala Leblebidzhi robotu nad yakoyu Chuhadzhyan zavershiv 1875 roku Veliku populyarnist cim operetam prinesli lirizm muziki strimkist rozvitku diyi j dotepnist zhivist vluchnist harakteristik Yak vidznachaye Ye Barvart u svoyih operetkovih tvorah Chuhadzhyan nis vliv zajhidnoyevropejskih majstriv operi Zh Offenbaha Sh Lekoka i F Zuppe Zgidno z Oksfordskim opernim slovnikom v cih tvorah vidchuvayetsya virmenskij pobut i zvichayi svogo chasu Bagato jogo tvoriv buli opublikovani vzhe u 1870 1880 h rokah 1890 roku kompozitor zavershuye robotu nad operoyu feyeriyeyu Zemire Bilshist cih tvoriv stavilis za jogo zhittya Simfonichni tvori Chuhadzhyana vikonuvalis zokrema orkestrom Sinanyana 1897 roku u virmenskij presi z yavilas informaciya pro zavershennya Chuhadzhyanom operi Indiana Pochinayuchi z periodu navchannya u Milani na podalshu tvorchist kompozitora velikij vpliv spravila muzika Dzh Verdi Muzichnij kritik Adolfo Talasso pro tvorchist Chuhadzhyana pisav Tigran Chuhadzhyan buv pershim kompozitorom yakij zastosuvav yevropejsku muzichnu tehniku do shidnoyi muziki Jogo visoko originalni ideyi svizhist muzichnoyi movi yaskravist orkestrovki vse projnyate svitlom Shodu Jogo kompoziciyi povni vladi i charivnosti viriznyayutsya svoyeyu doskonalistyu garmoniyi ta vzayemodopovnennya Revue Theatrale 1904 Paris No 16 Chuhadzhyan takozh ye avtorom muzichnoyi drami Aleksinaz pro istoriyu Zgidno z muzichnim kritikom P Hertelendi Chuhadzhyan golovnim chinom buv kompozitorom belkanto Svoyimi muzichnimi vplivami jogo tvorchist kolivayetsya mizh Bellini j Borodinim i staye spravzhnoyu sumishshyu Shodu i Zahodu Kompozitor zoseredzhuyetsya perevazhno na duetah i ariyah poridko vikladayuchi detali dramatichnih momentiv Vidpovidno do avtoriv Korotkoyi istoriyi operi i Oksfordskogo opernogo slovnika yak aktivnij pribichnik zvilnennya Virmeniyi vid tureckogo panuvannya Chuhadzhyan privnis duh nacionalizmu u svoye mistectvo Arshak II Dokladnishe Arshak II opera Fragment z postanovki operi Arshak II Opera Arshak II persha virmenska nacionalna opera i najbilshij tvir Chuhadzhyana Robotu nad operoyu kompozitor zavershiv u 1868 roci v Konstantinopoli avtor dvomovnogo virmenska italijska libreto poet i dramaturg Tovmas Terzyan opera vidana u 1871 roci Za stilem libreto Terzyana nalezhit do liriko dramatichnogo zhanru Zapiska pro zavershennya operi v knizi Terzyana na italijski movi poznachila narodzhennya virmenskoyi nacionalnoyi operi Persha postanovka vidbulas 10 bereznya 1868 roku v teatri Naum tvir vikonuvavsya v urivkah italijskoyu opernoyu trupoyu Kompozitor planuvav postaviti operu cilkom v nastupnomu 1869 roci odnak cherez nespriyatlivi umovi Osmanskoyi imperiyi i cherez vidsutnist neobhidnih materialnih resursiv zdijsniti cyu ideyu ne vdalos Za zhittya avtora okremi nomeri z operi zvuchali v koncertnomu vikonanni v Konstantinopoli pid nazvoyu Olimpiya Veneciyi i Parizhi 1873 roku fragmenti z operi buli predstavleni na Vsesvitnij vistavci u Vidni Persha storinka fortepiannoyi transkripciyi uvertyuri operi Arshak II vidanoyi v Konstantinopoli u 1900 roci pid nazvoyu Olimpiya Monumentalnij Arshak II napisanij v tradiciyah italijskoyi istoriko romantichnoyi operi pershoyi polovini XIX stolittya Rossini Bellini i osoblivo rannogo Verdi Vtilyuyuchi lirichnu ideyu libreto Chuhadzhyan tonko rozkrivaye takozh geroyichni i dramatichni liniyi operi Golovni dijovi osobi car Velikoyi Virmeniyi Arshak II caricya Olimpiya knyaginya Parandzem knyazi Gnel Tirit ta inshi Syuzhet z istoriyi Virmeniyi osnovanij na vidomostyah davnovirmenskih istorikiv Movsesa Horenaci i Favstosa Buzanda Diya rozgortayetsya u 365 367 rokah v Armaviri v epohu skladnih vidnosin Velikoyi Virmeniyi Persiyi i Rima Muzichno literaturnoyu ideyeyu opera vidobrazhaye pragnennya virmenskogo narodu XIX stolittya do nacionalnogo i socialnogo zvilnennya Za zhanrom Arshak II nalezhit do yevropejskoyi velikoyi operi Grand opera de vikoristovuyetsya velikij simfonichnij orkestr horovij i duhovij ansambl rozgornuti masovi sceni Pislya smerti Chuhadzhyana jogo originalni rukopisi buli vidpravleni do Virmeniyi u 1920 h rokah jogo vdovoyu A Abazyan Voni buli viyavleni muzikoznavcem u 1942 roci pislya chogo rozpochalos druge zhittya cogo tvoru Cilkom opera bula predstavlena shirokij publici 29 listopada 1945 roku Dlya novoyi postanovki libreto operi bulo obroblene dirigentom vistupiv Arshak II buv postavlenij v Neapoli Vidni ta inshih mistah svitu 1956 roku opera bula postavlena u Bolshomu teatri Moskvi 2001 roku Arshak II buv postavlenij u SShA Muzichnij kerivnik operi San Francisko muzikoznavec Kliford Kranna pisav pro operu Arshak II Svoyimi nezrivnyannimi dvirskimi perevorotami sprobami vbivstva i lyubovnoyu vorozhnecheyu opera Arshak II proponuye vse sho mozhna ochikuvati vid spravzhnoyi drami Muzichnij kritik D Stivens govoryachi pro operu vidznachaye vpliv italijskoyi operi seredini XIX stolittya i zvertaye uvagu na silnu lirichnu viraznist tvoru ta blizkist idiom z tvorchistyu Verdi Zemire Dokladnishe Fragment z postanovki operi Zemire Zemire ostannya masshtabna opera Chuhadzhyana napisana u 1890 roci Avtor libreto Tigran Kelamdzhyan Opera skladayetsya z chotiroh dij V osnovu syuzhetu pokladena arabska kazka pervisna nazva Ebudia e Zemire Opera postavlena v Konstantinopoli silami francuzkih ta italijskih trup Vpershe povnistyu Zemire bula predstavlena 12 kvitnya 1891 roku u francuzkomu teatri Concordia Za dekilka rokiv buv zroblenij italijskij pereklad T Fransini dlya yevropejskoyi prem yeri operi Nayavni dani pro postanovku operi italijskoyu teatralnoyu kompaniyeyu v teatri French Palais de Crystal Theater u 1894 roci Tomasso Fransini Zgidno z povidomlennyami konstantinopolskoyi presi togo chasu planuvalos takozh postaviti tvir u Vidni potim v Parizhi odnak ci plani zalishilis nezdijsnenimi Popri uspih Zemire vona ne prinesla avtoru materialnogo dostatku Opera feyeriya mistit elementi komediyi i nalezhit do zhanru semiseria tobto napivseroznogo Zemire zvorushliva istoriya kohannya z fantastichnim syuzhetom de prisutni j taki personazhi yak mistichni istoti ta vsemogutnij Velikij charivnik Golovni dijovi osobi Zemire dochka vozhdya plemeni Benezar Ebudiya Velikij charivnik Elsantur sin vozhdya plemeni Ebulgana ta inshi 1965 roku B Sakkilari zdijsniv sprobu postaviti tvir v Yerevani Buli zapisani takozh okremi fragmenti operi 2008 roku Zemire bula postavlena u SShA Cya postanovka stala pershoyu povnocinnoyu postanovkoyu operi pislya bilsh nizh storichnoyi perervi Protyagom vsiyeyi vistavi mene ne polishalo vidchuttya zahoplennya velicheznim dosvidom i majsternistyu Chuhadzhyana yak vin volodiye opernim zhanrom i prohodit do jogo samih glibin Tigran Mansuryan Yak vidznachayut E Vejgel Vilyams i D Dzhaj Grout prem yera Zemire v Konstantinopoli praktichno poznachila pochatok rozvitku tradicij opernogo mistectva v Turechchini Indiana Dokladnishe Indiana opera Najmensh vidomij opernij tvir Chuhadzhyana za riznimi versiyami napisanij u 1897 mu chi u drugij polovini 1870 h rokiv Libreto Jozefa Ovsepa Yazichyana napisane za motivami odnojmennogo tvoru Abuyulhak Gamida Za zhanrom Indiana patriotichna opera na dumku muzikoznavcya A Asatryan ye odnim z najkrashih tvoriv kompozitora Rukopisi operi zberigayutsya v arhivi Chuhadzhyana Yerevanskogo muzeyu literaturi i mistectva Opera doslidzhuvalas takozh muzikoznavcyami G Stepanyanom i Leblebidzhi Dokladnishe Operetkova trupa sho vikonuvala Leblebidzhi 1870 ti roki Leblebidzhi Prodavec gorohu druga i najpopulyarnisha opereta Chuhadzhyana napisana u 1875 roci Avtor libreto Tagvor Nalyan Tvir spochatku buv vikonanij tureckoyu movoyu dlya obhodu oficijnoyi cenzuri hocha libreto opereti bulo perekladene na virmensku movu vzhe za zhittya Chuhadzhyana Prem yera opereti vidbulas 17 listopada 1875 roku v teatri Francais Odrazu pislya pershoyi postanovki opereta mala velicheznij uspih v Konstantinopoli j na Zakavkazzi bula vikonana bilsh nizh 100 raziv Tvir poyednuye risi pobutovoyi komediyi z socialnoyu satiroyu na burzhuazno aristokratichne suspilstvo XIX stolittya Populyarizaciyi Leblebidzhi ta inshih operet Chuhadzhyana spriyala takozh profesijna operetkova trupa Serovbe Benklyana Penklyana organizatora spilno z Chuhadzhyanom pershoyi na Blizkomu Shodi postijno diyuchoyi profesijnoyi operetkovoyi trupi Na pochatku XX stolittya opereta bula perekladena na grecku i nimecku movi Leblebidzhi bula predstavlena na riznih scenah Franciyi Yegiptu Balkanskogo pivostrovu Blizkogo Shodu j inshih regioniv i dodayuchi avtoru suspilnogo viznannya U 1943 roci T Sar yanom opereta bula vpershe postavlena u Virmeniyi Todi zh bula zaproponovana nova nazva tvoru Karine Buli perejmenovani takozh golovni geroyi j geroyini krim Gor gor aga U 2011 roci opereta bula pokazana v znamenitomu marselskomu teatri Odeon Inshi tvori Chuhadzhyan avtor nizki muzichnih tvoriv dlya teatralnih postanovok i p yes Jogo tvori nacionalni za tematikoyu i muzichnoyu movoyu spovneni patriotizmu Sered najvidomishih muzichni tvori dlya spektakliv Troyanda i liliya P Duryana Ara Prekrasnij chi Lyubov i batkivshina T Galemchyana Sanduht T Terzyana Trdat Velikij i Grigorij Prosvititel S Thlyana V cij chastini jogo tvorchosti osoblivo primitnoyu ye muzika dlya postanovki Vardan Mamikonyan ryativnik Vitchizni 1867 R Sefechyana predstavlennya yakoyi peretvorilos na politichnij miting proti rezhimu sho isnuvav v Osmanskij imperiyi Zgidno z Ye Barvart tvir Mi ye sini virmenskoyi naciyi takozh buv protestom proti tureckogo panuvannya Jogo Teatralna pisnya otrimuye znachennya i cinnist manifestu virmenskogo teatru Chuhadzhyan takozh ye avtorom romansu Vesna na slova odnogo z pershih u virmenskij klasichnij muzici i Marshu zejtunciv sho otrimav znachennya gimnu nacionalno vizvolnoyi borotbi Zgidno z A Asatryan cej tvir Aram Hachaturyan predstaviv yak variant gimnu Virmenskoyi RSR Tema nacionalno vizvolnoyi borotbi zajmala vazhlive misce u tvorchosti kompozitora Sh Perinchek vidznachaye Marsh Gamidiye napisanij Chuhadzhyanom buv napravlenij golovno proti sultanskogo rezhimu Batkivshina chi Silistra Egejski narodni marshi takozh napisani cim kompozitorom Avtor Rekviyemu na pam yat konstantinopolskogo virmenskogo patriarha Nersesa Varzhapetyana Krim togo jogo peru nalezhit komichna opera Zejbegler rukopisi yakoyi vtracheni Z jogo simfonichnih i fortepiannih tvoriv vidomimi ye Gavot dlya skripki violoncheli fortepiano i garmoniumu Chotiri fuki dlya strunnogo orkestru i kvartetu Ave Mariya fortepiano tosho Jogo fortepianni tvori buli vidani vzhe u 1870 1880 h rokah Najvidomisha tokata Cascade de Couz bula opublikovana v Konstantinopoli u 1887 roci Korotkij spisok deyakih fortepiannih i simfonichnih tvoriv Mouvement Perpetuel Perpetuum mobile Cascade de couz Illusion vals Apres La Gavotte Deux Fantaisies Orientales La Lyre Orientale Laura Rapelle tois Romans Ekranizaciya tvorivAfisha muzichnogo filmu Karine 1967 rik Z tvoriv Tigrana Chuhadzhyana pershim buv ekranizovanij Leblebidzhi u 1916 roci polskim rezhiserom yevrejskogo pohodzhennya Zigmundom Vejnbergom i Cej film stav odniyeyu z pershih robit v istoriyi kinematografa Turechchini 1923 roku film za Prodavcem gorohu buv vidznyatij Muhsin Beyem Ertugrulom 1934 roku toj zhe rezhiser zrobiv novu ekranizaciyu Leblebidzhi prichomu kartina zdobula drugij priz Venecijskogo kinofestivalyu Persha ekranizaciya tvoriv kompozitora u Virmeniyi bula zdijsnena u 1954 roci stvorennyam muzichnogo filmu Virmenskij kinokoncert Poruch z operami Almast Anush baletom u filmi vpershe buli vidznyati urivki z operi Arshak II U 1967 roci rezhiserom bula zdijsnena persha u Virmeniyi ekranizaciya opereti Leblebidzhi pid novoyu nazvoyu Karine Vokalni partiyi golovnih geroyiv vikonali Goar Gasparyan i Tigran Levonyan Film nasichenij nacionalnim koloritom konstantinopolskih virmen i vikonanij yak vesela i zhiva komediya buff U 1988 roci na zamovlennya Centralnogo telebachennya Derzhteleradio SRSR Tigran Levonyan stvoriv povnocinnu ekranizaciyu operi Arshak II 2 seriyi Vnesok u kulturu Pam yatObkladinka knigi Tigran Chuhadzhyan Zhittya i tvorchist Pislya smerti Tigrana Chuhadzhyana bagato jogo rukopisiv i partitur buli rozkidani po riznih krayinah svitu Zusillyami Yerevanskogo muzeyu literaturi i mistectva im Charenca a takozh Institutu mistectva AN Virmeniyi ci cinni rukopisi buli zibrani u Virmeniyi Chuhadzhyan borovsya za rozvitok nacionalnoyi kulturi j poruch z Komitasom Spendiarovim Hachaturyanom viznanij odnim z najvidatnishih diyachiv virmenskoyi muziki Yak odin z najznachnishih virmenskih kompozitoriv XIX stolittya i vidatnishij kompozitor dobi sered zahidnih virmen vin virishiv odnu z najvazhlivishih problem svogo chasu stvorennya nacionalnoyi operi a takozh vidigrav progresivnu rol u stvorenni virmenskoyi nacionalnoyi muzichnoyi shkoli Jogo operni tvori vidigrali vazhlivu rol v rozvitku muziki vsogo shodu i virmenskoyi muziki zokrema Opera Arshak II poznachila pochatok opernogo mistectva yak u virmenskij kulturi tak i na vsomu Blizkomu Shodi Tigran Chuhadzhyan osnovopolozhnik virmenskogo muzichnogo teatru i v toj zhe chas tvorec muzichnogo teatru v Osmanskij imperiyi i v cilomu na Blizkomu Shodi Chuhadzhyan zrobiv znachnij vnesok v rozvitok opernogo mistectva Turechchini U Virmeniyi jogo imenem nazvano vulici i muzichni shkoli U Franciyi diye doslidnickij centr Tigran Chuhadzhyan yakij zajmayetsya populyarizaciyeyu tvoriv kompozitora v Yevropi Teatralna grupa Penklyana i orkestr Knar Lira pered nadgrobkom Chuhadzhyana 1912 rikTigran Chuhadzhyan ye odnim z titaniv virmenskoyi nacionalnoyi muziki Viznanij yak batko virmenskoyi operi vin stav pershim sered virmenskih muzikantiv hto vikoristovuvav klasichni zahidni standarti u svoyih muzichnih tvorah Ankine Keshishyan Muradyan Vklad Chuhadzhyana zokrema v rozvitok tureckoyi kulturi svogo chasu ocinili predstavniki progresivnoyi tureckoyi inteligenciyi U 1872 roci pislya prem yeri opereti Arif tureckij poet i zhurnalist Namik Kemal pisav v gazeti Ibret Ce persha robota nashoyu opernoyu movoyu Yiyi budova krasiva i yiyi muzika prekrasna Turecka mova pasuye do muzichnih tvoriv Kompoziciyi nadana forma vidpovidna yiyi lirici Mi spriyayemo zasnovniku ottomanskogo teatru avtoram liriki i muziki opereti Alberto i Tigranu Chuhadzhyanu za yih zusillya a takozh aktoram za majsternu postanovku Namik Kemal Zhittyu i tvorchosti Chuhadzhyana prisvyacheni okremi doslidzhennya A Asatryana G Stepanyana ta inshih Cikavi faktiSered uchniv Tigrana Chuhadzhyana buv majbutnij movoznavec akademik Rachiya Acharyan PrimitkiZustrichayutsya takozh varianti Չուհաճյան tʃʰvhɑtʃʼjɑn i Չուխաջյան tʃʰvxɑʤjɑn Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 9 S 66 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar 1990 Donald Jay Grout Hermine Weigel Williams A short history of opera 4 e izd New York Columbia University Press 2003 S 529 G Goyan 2000 let armyanskogo teatra M Iskusstvo 1952 S 379 Armeniya 3 bereznya 2013 u Wayback Machine Krugosvet Teatralnaya Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1961 T V S 797 z dzherela 3 serpnya 2021 A Asatryan Razmyshleniya o tragedii razygravshejsya s gosudarstvennym gimnom strany Nacionalnaya ideya Aprel 2008 1 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T prilozhenie Sovetskaya Armeniya S 578 Dzidzernak Cairo April July 2006 2 3 Hronologichnij pershi gruzinska opera Daredzhan pidstupna 1897 1 nedostupne posilannya z serpnya 2019 azerbajdzhanska Lejli i Medzhnun 1907 arabska Dva cari 1927 turecka en 1934 tosho Muzykalnaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1973 T 6 S 259 Chuhadzhyan Tigran Gevorgovich Bolshoj Rossijskij enciklopedicheskij slovar z dzherela 17 listopada 2007 Procitovano 2013 03 18 Eva Maria Barwart Armenische Volksmusik Tradition einer christlichen Minderheit im Wandel der Zeit 2009 S 40 nim A Keshishian Mouradian Tigran Tchouhadjian s Zemire Operetta In It Los Angeles Revival After 117 Years Massis Weekly Newspaper Vol 28 no 19 P 12 John Hamilton Warrack Ewan West The concise Oxford dictionary of opera 3 e izd New York Oxford University Press 1996 S 92 Chuhadzhyan Tigran Gevorgovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Teatr Iskusstvo 1968 1 6 S 46 47 Chuhadzhyan buv golovoyu progresivno nalashtovanih muzikantiv virmen sho propaguvali peredovu yevropejsku kulturu yevropejski form organizaciyi muzichnoyi osviti i muzichno gromadskogo zhittya Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 12 S 467 Vvedenskij B A Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 47 S 485 z dzherela 22 bereznya 2014 Procitovano 2013 03 19 S Dadoyan Garine pdf francuzkoyu a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya Arhiv originalu za 18 lipnya 2009 Procitovano 18 bereznya 2013 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T prilozhenie Sovetskaya Armeniya S 595 G Stepanyan Novoviyavlena opera Tigrana Chuhadzhyana Garun 1977 Vip 4 z dzherela 16 zhovtnya 2020 Procitovano 2013 03 18 virm Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 9 S 66 67 Eva Maria Barwart Armenische Volksmusik Tradition einer christlichen Minderheit im Wandel der Zeit 2009 S 42 nim Dikran Cuhaciyan Efendi nedostupne posilannya z veresnya 2019 tur Apoyan Sh A Armyanskaya fortepiannaya muzyka v dosovetskij period razvitiya Istoriko filologicheskij zhurnal Er 1959 T 2 3 S 149 161 ros Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 H Kushnarev Voprosy istorii i teorii armyanskoj monodicheskoj muzyki L 1958 S 543 R A Atayan Armyanskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika XVI Muzyka Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros Arhiv originalu za 17 serpnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2013 Zgidno z avtorami Korotkoyi istoriyi operi virmenskij nacionalnij opernij stil ostatochno vstanovivsya z poyavoyu pershoyi operi Anush div en Hermine Weigel Williams A Short History of Opera 4 Columbia University Press 2003 S 672 ISBN 9780231119580 Tigranyan s first opera Anush firmly established an Armenian national opera style Teatralnaya Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1961 T I S 293 294 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 10 S 386 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 18 bereznya 2013 The Independent Observer of San Francisco Bay Area Opera 10 September 2001 Chukhadjian was a talent with the melodiousness of a prime bel canto composer He straddles a region between Bellini minus the coloratura and Borodin a true amalgam of east and west Like the bel canto players he rarely fleshes out dramatic moments but focuses rather on alluring duets and arias George Grove Stanley Sadie The New Grove dictionary of music and musicians 1980 S 213 Agop Jack Hacikyan Gabriel Basmajian Edward S Franchuk The Heritage of Armenian Literature From the Eighteenth Century to Modern Times Wayne State University Press 2005 S 381 N Tahmizian The life and work of Dikran Tchouhadjian Los Angeles Drazark Press 2001 S 35 David Stevens An Armenian Opera First Take The New York Times October 17 2001 Russkaya muzykalnaya gazeta 1901 19 PDF Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2014 Procitovano 19 bereznya 2013 Kevork B Bardakjian A reference guide to modern Armenian literature 1500 1920 with an introductory history Wayne State University Press 2000 S 536 The California Courier Los Angeles August 24 2000 M Ruhkyan Premera Arshaka II napominanie o problemah Golos Armenii 2007 105 elektronna versiya z dzherela 13 listopada 2007 Procitovano 2013 03 19 Arhiv originalu za 1 grudnya 2008 Procitovano 19 bereznya 2013 R Davtyan Anna Asatryan Arshak II pervaya armyanskaya opera Ist filol zhurn 2007 S 290 293 virm Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 An armenian opera first take International Herald Tribune 17 October 2001 Arshak II comes across as basically a well made mid 19th century Italian opera even in Armenian and Chukhadjian displays a strong and well shaped lyric expressiveness influenced particularly by an obvious familiarity with the idiom of early Verdi Arhiv originalu za 6 listopada 2008 Procitovano 18 bereznya 2013 T Mansuryan Pislya 117 richnoyi perervi v Los Andzhelesi bula postavlena opera Zemire Chuhadzhyana gazeta Azg dodatok Kultura 05 07 2008 013 virm Arhiv originalu za 5 grudnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2013 Arhiv originalu za 6 listopada 2008 Procitovano 18 bereznya 2013 A Asatryan Muzichnij teatr Tigrana Chuhadzhyana Viniknennya i pershij etap rozvitku virmenskogo opernogo mistectva Ist filol zhurn 2008 2 S 75 77 virm M Muradyan O klavire opery Indiana Garun 1977 4 virm Teatralnaya Enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya T I S 537 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar Armyanskaya muzyka Muzykalnyj slovar G Papasian Garine ou Leblebidji Hor Hor Agha PDF francuzkoyu Arhiv originalu pdf za 13 serpnya 2011 Procitovano 18 bereznya 2013 Operetta Karine Chuhadzhyana budet predstavlena armyanskomu zritelyu Panarmenian Iyul 27 2012 Agop Jack Hacikyan Gabriel Basmajian Edward S Franchuk The Heritage of Armenian Literature From the Eighteenth Century to Modern Times Wayne State University Press 2005 S 287 Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2013 Armyanskaya sovetskaya enciklopediya T 12 S 553 Tigran Chuhadzhyan Gavot Chotiri fuki Kayir 2000 Tigran Chuhadzhyan Ave Mariya Kayir 2000 Arhiv originalu za 13 travnya 2010 Procitovano 18 bereznya 2013 Leblebici horhor aga na sajti IMDb angl Vvedenskij B A Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 43 S 514 z dzherela 4 bereznya 2016 Procitovano 2013 03 19 Leblebici horhor na sajti IMDb angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2009 Procitovano 19 bereznya 2013 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2008 Procitovano 19 bereznya 2013 Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Don Rubin The World Encyclopedia of Contemporary Theatre Europe Taylor amp Francis 1994 S 864 Frederick Albert Richardson The International quarterly 1902 S 163 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 19 bereznya 2013 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 19 bereznya 2013 A Budak The Contributions of The Armenians Over The Constitution of A New Social Life And Literature in 19th Century Ozean Journal of Social Sciences 2008 T 1 1 S 69 z dzherela 8 lipnya 2011 Procitovano 2013 03 19 This is the first work in our opera language Its scheme is beautiful and its music is perfect Turkish language goes well with musical works The composition is bodied in accordance with its lyrics We fecilitate Gullu Agop deviser of Ottoman Theatre and writers of lyrics and composition of the opera Alberto and Dikran Cuhaciyan for their efforts and the actors staging the play for their skill A Asatryan Virmenske horove mistectvo i Derzhavnij akademichnij hor Virmeniyi gazeta Azg dodatok Kultura 02 06 2007 011 z dzherela 17 chervnya 2007 Procitovano 2013 03 18 virm Div takozhVirmenska muzikaLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Dikran TchouhadjianJohn Hamilton Warrack Ewan West The concise Oxford dictionary of opera 3 ye vid New York Oxford University Press 1996 S 92 angl Donald Jay Grout Hermine Weigel Williams A short history of opera 4 e vid New York Columbia University Press 2003 S 529 angl Stanley Sadie Christina Bashford The New Grove Dictionary of Opera 1992 angl Nikoghos Tahmizian The life and work of Dikran Tchouhadjian Los Angeles Drazark Press 2001 angl G Tigranov Armyanskij muzykalnyj teatr Er 1956 1975 T 1 3 G Geodakyan T Chuhadzhyan i ego opera Arshak Vtoroj Er 1971 Sto let pervoj armyanskoj opere Arshak II T Chuhadzhyana Teatr 1968 Vip 5 ros Tigran Chuhadzhyan i ego opera Arshak II Sovetskaya muzyka 1956 6 ros G Papasian Arshak II a dream fulfilled Opera London September 2001 angl G Papasian The three versions of Arsace Secondo Ararat New York Spring 1999 T XL vip 158 angl A Asatryan Muzichnij teatr Tigrana Chuhadzhyana Viniknennya i pershij etap rozvitku virmenskogo opernogo mistectva Ist filol zhurn 2008 2 S 64 80 virm

Дата публікації:
Топ