Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шушанік Арутюнівна Апоян вірм Շուշանիկ Հարությունի Ափոյան 17 жовтня 1923 Єреван 9 жовтня 2015 там же вірменська музикозн

Апоян Шушанік Арутюнівна

Апоян Шушанік Арутюнівна

Шушанік Арутюнівна Апоян (вірм. Շուշանիկ Հարությունի Ափոյան; 17 жовтня 1923, Єреван — 9 жовтня 2015, там же) — вірменська музикознавиця, піаністка та музична педагогиня, перша дослідниця вірменського фортепіанного мистецтва. Професорка Єреванської державної консерваторії імені Комітаса (1987), член Спілки композиторів СРСР з 1960 року.

Апоян Шушанік Арутюнівна
вірм. Շուշանիկ Հարությունի Ափոյան
Народилася17 жовтня 1923(1923-10-17)
Єреван, Вірменська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Померла9 жовтня 2015(2015-10-09) (91 рік)
Єреван, Вірменія
Країнаimage СРСР
image Вірменія
Діяльністьмузикознавиця, музична педагогиня
Alma materЄреванська державна консерваторія імені Комітаса
Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Галузьмузикознавство
ЗакладЄреванська державна консерваторія імені Комітаса
d
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства
Науковий керівникБаренбойм Лев Аронович
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
d
Нагороди
image image

Апоян — засновниця досліджень історії та теорії вірменського фортепіанного мистецтва. Відома дослідженнями в галузі фортепіанної педагогіки і методики навчання грі на фортепіано, музичної освіти та виховання, фортепіанного мистецтва вірменських композиторів, виконавського мистецтва. Авторка понад ста наукових і методичних праць, в тому числі шістнадцяти монографій. У 1980 році заснувала кафедру історії і теорії виконавського мистецтва Єреванської державної консерваторії.

Біографія

Народилася 17 жовтня 1923 року в Єревані.

Закінчила Єреванську музичну школу імені О. Спендіарова. У 1947 році закінчила Єреванську державну консерваторію по класу фортепіано Роберта Христофоровича Андріасяна, в 1948 році — історико-теоретичний факультет по класу Георгія Григоровича Тигранова. Пройшла аспірантське навчання в Інституті мистецтв Академії наук Вірменської РСР (1949—1952) і Ленінградської державної консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова (1953—1955) під керівництвом професора Льва Ароновича Баренбойма.

В 1947—1953 і 1955—1980 роках викладала фортепіано в Єреванській професійній музичній школи імені П. І. Чайковського. В 1953—1955 роках викладала фортепіано у Ленінградській музичній школі імені М. А. Римського-Корсакова, а у 1955—1962 роках викладала методику навчання грі на фортепіано в Єреванському музичному училищі імені Романоса Мелікяна.

З 1960 року член Союзу композиторів СРСР. У 1961 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «Вірменська фортепіанна музика».

Шушанік Апоян з 1957 року в Єреванській державній консерваторії вела курс історії та теорії піанізму, а з 1962 року також курс методики навчання грі на фортепіано. Починаючи з 1970 року вона доцентка, а з 1987 року — професорка. Протягом багатьох років Апоян керувала відділом педагогічної практики консерваторії. У 1980—1990 роках була завідувачкою кафедри історії та теорії виконавського мистецтва Єреванської державної консерваторії, яку організувала на базі існуючої до цього секції при кафедрі спеціального фортепіано. У 2006—2015 роках була професоркою-консультанткою Єреванської державної консерваторії.

Апоян — авторка кількох монографій та численних наукових статей. Вона брала участь і мала виступи на різних конференціях в Ленінграді, Москві, Тбілісі та Єревані. Уклала збірку педагогічних фортепіанних п'єс вірменських композиторів (спільно з Ш. О. Бабаян, Єреван, 1983) та збірку дитячих п'єс вірменських композиторів (спільно з Е. А. Абаджян, Москва, 1972).

Шушанік Апоян померла 9 жовтня 2015 року в Єревані, на 92-му році життя.

Основні праці

Шушанік Апоян є першою дослідницею історії і теорії вірменського фортепіанного мистецтва. За словами докторки мистецтвознавства, професорки Світлани Саркісян: «Авторитетний музикознавець, глибокий знавець історії і теорії фортепіанного мистецтва, Шушанік Арутюнівна Апоян стояла біля витоків формування цієї галузі у вірменському музикознавстві. Саме завдяки її багаторічним дослідженням фортепіанна культура Вірменії стала сприйматися як цілісне і значуще явище».

Свою музикознавчу діяльність Апоян почала з 1948 року, вивчаючи шляхи становлення і розвитку вірменської фортепіанної музики. Особливо примітним є дослідження питання про першу появу фортепіано у Вірменії, зроблене в цей період. Апоян їздила містами і селами Вірменії, збираючи відомості про передісторію вірменського фортепіанного мистецтва. Завдяки її дослідженням стало ясно, що вже в кінці XIX століття піаніно з'явилося в Мегрі, Капані, Шуші, Агулісі.

Апоян займалася дослідженням історії виникнення фортепіанних концертів і дитячої музики вірменських композиторів. Вивчаючи архіви вірменських композиторів, Апоян з'ясувала, що ще до Комітаса і Саркіса Бархударяна до дитячої та юнацької музиці звертався Генарій Корганов: його п'єси, вперше опубліковані в Німеччині наприкінці 1880-х років, були першими зразками не тільки в історії вірменського, але і закавказького музичного мистецтва. Вивчаючи архів Комітаса, Апоян виявила педагогічну літературу для фортепіано, а також теоретичні праці відомих піаністів, присвячені технічним проблемам гри на фортепіано.

Особливою заслугою Шушанік Апоян є зібрання нових цінних музичних матеріалів. Працюючи в Інституті музично-естетичного виховання Карла Орфа у Зальцбурзі, в архівах Санкт-Петербурзької, Московської, Львівської, Тбіліської консерваторій, Апоян привезла багато цікавих матеріалів для поповнення фонотек Єреванської державної консерваторії та Громадського радіо Вірменії, рідкісні записи видатних виконавців. Вона також збирала матеріали про життя і творчий шлях музикантів. В особистому архіві Апоян зберігаються понад 200 листів від відомих музикантів.

Протягом 60 років роботи Апоян опублікувала понад 100 авторитетних праць, серед яких монографії «Фортепіанна музика Радянської Вірменії», «Роберт Андріасян», «Історія вірменського фортепіанного мистецтва. 1850—1920 року», «Незабутні імена, нариси про піаністів-вірменів», статті «Вірменська радянська камерна фортепіанна музика», «Вірменська фортепіанна музика у дорадянський період розвитку», «Піаніст Арам Татулян», також статті для Вірменської радянської енциклопедії та Російської музичної енциклопедії. Згідно з Левом Баренбоймом: «наукові роботи Апоян відрізняють ерудиція, уміння вільно оперувати матеріалами та узагальнювати їх, вміння вільно показувати те чи інше конкретне явище піаністичного мистецтва у співвідношенні з широким загальнокультурними фоном».

Перша монографія Шушанік Апоян «Фортепіанна музика радянської Вірменії», видана в 1968 році в Єревані, стала основою і першим джерелом для вивчення фортепіанної творчості вірменських композиторів. Ця праця була офіційно рекомендована як навчальний посібник для радянських консерваторій. Так робота здобула популярність не лише у Вірменії, але і за її межами.

Праця Апоян «Історія вірменського фортепіанного мистецтва. 1850—1920 року», видана в Єревані в 2006 році, присвячена історичним і суспільним передумов становлення і розвитку вірменського фортепіанного мистецтва, дослідженню життя і творчості талановитих вірменських композиторів та піаністів, таких як Нікогайос Тигранян, Олександр Спендіаров, Саркіс Бархударян, Комітас. У праці знайшли місце раніше невідомі факти, а також рідкісні фотографії з особистих архівів музикантів.

Монографія «Незабутні імена, нариси про піаністів-вірмен» (Єреван, 2008) розповідає про представників вірменської музичної культури, чия діяльність відбувалсь не лише у Вірменії та Закавказзі, але й в Росії, країнах Західної Європи. Герої(ні) книги — піанист/ки-вірмен/ки: Кароль Мікулі (учень Фредеріка Шопена), Стефан Ельмас (учень Ференца Ліста), Ольга Калантарівна Калантарова, Анаїда Степанівна Сумбатян, Олена Абгарівна і Євгенія Абгарівна Адамян, Маргарита Іванівна Міріманова, Марія Миколаївна Каламкарян, Арно Арутюнович Бабаджанян, Марія Степанівна Гамбарян, Самвел Смбатович Алумян та інші. У книзі є також нарис, присвячений періоду роботи у Вірменії російського піаніста і педагога Костянтина Миколайовича Ігумнова. Книга викликала широкий резонанс серед музичної громадськості багатьох країн, про неї захоплено відгукнулися багато музикантів(-ок), в тому числі заслужена артистка РФ, піаністка М. С. Гамбарян, доктор мистецтвознавства А. В. Малиновської, кандидатка мистецтвознавства, професорка Н. П. Корихалова. Так сказав про книгу Олександр Арутюнян — народний артист СРСР, композитор, професор: «Книгу Шушанік Апоян „Незабутні імена“ можна назвати безцінною енциклопедією вірменського музичного мистецтва. Вона дає широку панораму життя і діяльності піаністів-вірмен не лише у Вірменії, але і в інших країнах протягом величезного періоду, починаючи з другої половини XIX століття і до наших днів. Однією з великих переваг роботи — використаний в ній багатий фактологічний матеріал, голловним чином навіть невідомий історикам музики. Він свідчить про чисто людський і творчий зв'язок вірмен-піаністів з видатними майстрами європейської та російської музичної культури XIX і XX століть. Серед них:  Ференц Ліст, Фредерик Шопен, Ферруччо Бузоні, Леопольд Годовсьий, Олександр Костянтинович Глазунов, Федір Іванович Шаляпін, Сергій Сергійович Прокофєв, Костянтин Миколайович Ігумнов, Леонід Борисович Коган, Мстислав Леопольдович Ростропович, Володимир Давидович Ашкеназі. В результаті цього, значення книги виходить за межі вірменської музичної культури. Книга є вагомим внеском в історію вірменського мистецтва в галузі піанізму».

Бібліографія

Монографії
  • Апоян Ш. А. Фортепианная музыка Советской Армении. — Ер.: Айастан, 1968. — 246 с.
  • Апоян Ш. А. Роберт Андриасян. — Ер.: Советакан грох, 1984. — 135 с.
  • Апоян Ш. А., Золотова И. Л. Из истории фортепианной педагогики и исполнительского искусства XX века. — Ер.: изд-во ЕГК, 1998.
  • Апоян Ш. А. Андриасян — пианист и педагог = Անդրիասյանը՝ դաշնակահար և մանկավարժ. — Бейрут: изд-во «Антилиас», 1999.
  • Апоян Ш. А. История армянского фортепианного искусства. 1850—1920 года = Հայկական դաշնամուրային արվեստի պատմություն. 1850—1920 թվականներ. — Ер., 2006. — 168 с.
  • Апоян Ш. А. Незабываемые имена, очерки о пианистах-армянах. — Ер.: изд-во ЕГК, 2008. — 228 с. — .
Збірка фотрепіанних творів
  • Апоян Ш. А., Абаджян Е. А. Детские пьесы армянских композиторов. — М.: Советский композитор, 1972.
  • Апоян Ш. А., Бабаян Ш. О. Педагогические фортепианные пьесы армянских композиторов. — Ер.: изд-во Научно-методического Кабинета МВ и ССО Армянской ССР, 1983.
Основні музикознавчі статті
  • Апоян С. Армянская советская камерная фортепианная музыка // Известия АН Армянской ССР. Общественные науки. — 1958. — № 8. — С. 55—66.
  • Апоян Ш. А. Армянская фортепианная музыка в досоветский период развития // Историко-филологический журнал. — 1959. — № 2—3. — С. 149—161.
  • Апоян Ш. А. Армянское камерное-инструментальное произведение // В сб. Музыка Советской Армении = Հայկական կամերային-գործիքային ստեղծագործություն. — 2-е изд. — Ер.: изд-во «Армения», 1973.
  • Апоян Ш. А. Камерное-инструментальное произведение (1920—1950 года) // В сб. Музыкальная культура Армянской ССР. — 3-е изд. — М.: Музыка, 1985.
  • Апоян Ш. А. Встречи в Париже // Голос Армении: общественно-политическая газета. — 2010. — № 95.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2011. — № 1—2. — С. 69—72.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2010. — № 3. — С. 64—67.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2008. — № 3.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2008. — № 1.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2007. — № 3—4.
  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2016. — № 1. — С. 45—49.
  • Апоян Ш. А. Памяти дорогого коллеги // Музыкальная Армения. — 2011. — № 3—4. — С. 24.
  • Апоян Ш. А. Пианист Арам Татулян (арм.) = Դաշնակահարը. Արամ Թաթուլյան // «Азг»: ежедневная газета. — 2013. — Թիվ 17.
  • Апоян Ш. А. Памяти Арама Татуляна // Литературная Армения. — 2014. — № 2.
  • Апоян Ш. А. Памяти Арама Татуляна // Музыкальная Армения. — 2014. — № 1. — С. 48—55.

Нагороди та звання

Примітки

  1. Кто писал о музыке, 1971, с. 43.
  2. . Ереванская музыкальная школа имени А. Спендиарова. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 13 лютого 2016.
  3. . andriasian.ueuo.com. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 11 березня 2016.
  4. Апоян, 2008, с. 4.
  5. Апоян, 2016, с. 49.
  6. Апоян, 2008, с. 206.
  7. . Союз композиторов и музыковедов Армении. 2013. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 жовтня 2013.
  8. Кто писал о музыке, 1971, с. 44.
  9. Кто есть кто, 2005, с. 175.
  10. Апоян, 2008, с. 5.
  11. Апоян, 2014, с. 55.
  12. Адамян, 2015.
  13. Саркисян, 2010, с. 52.
  14. Галоян, 2007.
  15. Апоян, 2008, с. 3.
  16. Галоян, 2009.
  17. Апоян, 2016, с. 48.
  18. Саркисян, 2010, с. 52—53.
  19. Саркисян, 2010, с. 53.
  20. Саркисян, 2010, с. 54.
  21. . Уряд РВ. 5 жовтня 2011. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 20 вересня 2013.
  22. . Президент РВ. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 6 листопада 2013.

Література

  • Апоян Ш. А. История фортепианных кафедр ЕГК имени Комитаса // Музыкальная Армения. — 2016. — № 1. — С. 45—49.
  • Адамян А. Незабываемое имя. Шушаник Апоян (посвящается светлой памяти известного музыковеда) (арм.) = Անմոռանալի անուն. Շուշանիկ Ափոյան (նվիրվում է անվանի երաժշտագետի պայծառ հիշատակին) // «Азг»: ежедневная газета. — 2015. — Թիվ 42.
  • Апоян Ш. А. Памяти Арама Татуляна // Музыкальная Армения. — 2014. — № 1. — С. 48—55.
  • Бадалян М. С осознанием профессионального долга и преданности (арм.) = Մասնագիտական պարտքի և նվիրումի գիտակցությամբ // «Азг»: ежедневная газета. — 2011. — Թիվ 34.
  • Саркисян В. В. Неоценимый вклад // Музыкальная Армения. — 2010. — Т. 3. — С. 52—54.
  • Галоян Е. Незабываемые имена // Голос Армении: общественно-политическая газета. — 2009. — 14 июля.
  • Апоян Ш. А. Незабываемые имена, очерки о пианистах-армянах. — Ер.: изд-во ЕГК, 2008. — 228 с. — .
  • Галоян Е. Музыка и музыканты // Голос Армении: общественно-политическая газета. — 2007. — 24 марта.
  • Апоян Шушаник Арутюновна // Кто есть кто. Армяне. Биографическая энциклопедия = Ով ով է: Հայեր: Կենսագրական հանրագիտարան. — Ер.: изд-во «Армянская энциклопедия», 2005. — Т. 1. — С. 175. — 723 с.
  • Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Апоян Шушаник (Сусанна) Арутюновна // Кто писал о музыке. — М.: Советский композитор, 1971. — Т. 1. — С. 43—44.

Посилання

  • Агаян Р. (4 березня 2016). . «Музыкальный журнал». Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 11 березня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shushanik Arutyunivna Apoyan virm Շուշանիկ Հարությունի Ափոյան 17 zhovtnya 1923 Yerevan 9 zhovtnya 2015 tam zhe virmenska muzikoznavicya pianistka ta muzichna pedagoginya persha doslidnicya virmenskogo fortepiannogo mistectva Profesorka Yerevanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni Komitasa 1987 chlen Spilki kompozitoriv SRSR z 1960 roku Apoyan Shushanik Arutyunivnavirm Շուշանիկ Հարությունի ԱփոյանNarodilasya17 zhovtnya 1923 1923 10 17 Yerevan Virmenska RSR Zakavkazka RFSR SRSRPomerla9 zhovtnya 2015 2015 10 09 91 rik Yerevan VirmeniyaKrayina SRSR VirmeniyaDiyalnistmuzikoznavicya muzichna pedagoginyaAlma materYerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaGaluzmuzikoznavstvoZakladYerevanska derzhavna konservatoriya imeni Komitasa dNaukovij stupinkandidat mistectvoznavstvaNaukovij kerivnikBarenbojm Lev AronovichChlenstvoSpilka kompozitoriv SRSR dNagorodi Apoyan zasnovnicya doslidzhen istoriyi ta teoriyi virmenskogo fortepiannogo mistectva Vidoma doslidzhennyami v galuzi fortepiannoyi pedagogiki i metodiki navchannya gri na fortepiano muzichnoyi osviti ta vihovannya fortepiannogo mistectva virmenskih kompozitoriv vikonavskogo mistectva Avtorka ponad sta naukovih i metodichnih prac v tomu chisli shistnadcyati monografij U 1980 roci zasnuvala kafedru istoriyi i teoriyi vikonavskogo mistectva Yerevanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi BiografiyaNarodilasya 17 zhovtnya 1923 roku v Yerevani Zakinchila Yerevansku muzichnu shkolu imeni O Spendiarova U 1947 roci zakinchila Yerevansku derzhavnu konservatoriyu po klasu fortepiano Roberta Hristoforovicha Andriasyana v 1948 roci istoriko teoretichnij fakultet po klasu Georgiya Grigorovicha Tigranova Projshla aspirantske navchannya v Instituti mistectv Akademiyi nauk Virmenskoyi RSR 1949 1952 i Leningradskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni Mikoli Rimskogo Korsakova 1953 1955 pid kerivnictvom profesora Lva Aronovicha Barenbojma V 1947 1953 i 1955 1980 rokah vikladala fortepiano v Yerevanskij profesijnij muzichnij shkoli imeni P I Chajkovskogo V 1953 1955 rokah vikladala fortepiano u Leningradskij muzichnij shkoli imeni M A Rimskogo Korsakova a u 1955 1962 rokah vikladala metodiku navchannya gri na fortepiano v Yerevanskomu muzichnomu uchilishi imeni Romanosa Melikyana Z 1960 roku chlen Soyuzu kompozitoriv SRSR U 1961 roci zahistila disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata mistectvoznavstva na temu Virmenska fortepianna muzika Shushanik Apoyan z 1957 roku v Yerevanskij derzhavnij konservatoriyi vela kurs istoriyi ta teoriyi pianizmu a z 1962 roku takozh kurs metodiki navchannya gri na fortepiano Pochinayuchi z 1970 roku vona docentka a z 1987 roku profesorka Protyagom bagatoh rokiv Apoyan keruvala viddilom pedagogichnoyi praktiki konservatoriyi U 1980 1990 rokah bula zaviduvachkoyu kafedri istoriyi ta teoriyi vikonavskogo mistectva Yerevanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi yaku organizuvala na bazi isnuyuchoyi do cogo sekciyi pri kafedri specialnogo fortepiano U 2006 2015 rokah bula profesorkoyu konsultantkoyu Yerevanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi Apoyan avtorka kilkoh monografij ta chislennih naukovih statej Vona brala uchast i mala vistupi na riznih konferenciyah v Leningradi Moskvi Tbilisi ta Yerevani Uklala zbirku pedagogichnih fortepiannih p yes virmenskih kompozitoriv spilno z Sh O Babayan Yerevan 1983 ta zbirku dityachih p yes virmenskih kompozitoriv spilno z E A Abadzhyan Moskva 1972 Shushanik Apoyan pomerla 9 zhovtnya 2015 roku v Yerevani na 92 mu roci zhittya Osnovni praciShushanik Apoyan ye pershoyu doslidniceyu istoriyi i teoriyi virmenskogo fortepiannogo mistectva Za slovami doktorki mistectvoznavstva profesorki Svitlani Sarkisyan Avtoritetnij muzikoznavec glibokij znavec istoriyi i teoriyi fortepiannogo mistectva Shushanik Arutyunivna Apoyan stoyala bilya vitokiv formuvannya ciyeyi galuzi u virmenskomu muzikoznavstvi Same zavdyaki yiyi bagatorichnim doslidzhennyam fortepianna kultura Virmeniyi stala sprijmatisya yak cilisne i znachushe yavishe Svoyu muzikoznavchu diyalnist Apoyan pochala z 1948 roku vivchayuchi shlyahi stanovlennya i rozvitku virmenskoyi fortepiannoyi muziki Osoblivo primitnim ye doslidzhennya pitannya pro pershu poyavu fortepiano u Virmeniyi zroblene v cej period Apoyan yizdila mistami i selami Virmeniyi zbirayuchi vidomosti pro peredistoriyu virmenskogo fortepiannogo mistectva Zavdyaki yiyi doslidzhennyam stalo yasno sho vzhe v kinci XIX stolittya pianino z yavilosya v Megri Kapani Shushi Agulisi Apoyan zajmalasya doslidzhennyam istoriyi viniknennya fortepiannih koncertiv i dityachoyi muziki virmenskih kompozitoriv Vivchayuchi arhivi virmenskih kompozitoriv Apoyan z yasuvala sho she do Komitasa i Sarkisa Barhudaryana do dityachoyi ta yunackoyi muzici zvertavsya Genarij Korganov jogo p yesi vpershe opublikovani v Nimechchini naprikinci 1880 h rokiv buli pershimi zrazkami ne tilki v istoriyi virmenskogo ale i zakavkazkogo muzichnogo mistectva Vivchayuchi arhiv Komitasa Apoyan viyavila pedagogichnu literaturu dlya fortepiano a takozh teoretichni praci vidomih pianistiv prisvyacheni tehnichnim problemam gri na fortepiano Osoblivoyu zaslugoyu Shushanik Apoyan ye zibrannya novih cinnih muzichnih materialiv Pracyuyuchi v Instituti muzichno estetichnogo vihovannya Karla Orfa u Zalcburzi v arhivah Sankt Peterburzkoyi Moskovskoyi Lvivskoyi Tbiliskoyi konservatorij Apoyan privezla bagato cikavih materialiv dlya popovnennya fonotek Yerevanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi ta Gromadskogo radio Virmeniyi ridkisni zapisi vidatnih vikonavciv Vona takozh zbirala materiali pro zhittya i tvorchij shlyah muzikantiv V osobistomu arhivi Apoyan zberigayutsya ponad 200 listiv vid vidomih muzikantiv Protyagom 60 rokiv roboti Apoyan opublikuvala ponad 100 avtoritetnih prac sered yakih monografiyi Fortepianna muzika Radyanskoyi Virmeniyi Robert Andriasyan Istoriya virmenskogo fortepiannogo mistectva 1850 1920 roku Nezabutni imena narisi pro pianistiv virmeniv statti Virmenska radyanska kamerna fortepianna muzika Virmenska fortepianna muzika u doradyanskij period rozvitku Pianist Aram Tatulyan takozh statti dlya Virmenskoyi radyanskoyi enciklopediyi ta Rosijskoyi muzichnoyi enciklopediyi Zgidno z Levom Barenbojmom naukovi roboti Apoyan vidriznyayut erudiciya uminnya vilno operuvati materialami ta uzagalnyuvati yih vminnya vilno pokazuvati te chi inshe konkretne yavishe pianistichnogo mistectva u spivvidnoshenni z shirokim zagalnokulturnimi fonom Persha monografiya Shushanik Apoyan Fortepianna muzika radyanskoyi Virmeniyi vidana v 1968 roci v Yerevani stala osnovoyu i pershim dzherelom dlya vivchennya fortepiannoyi tvorchosti virmenskih kompozitoriv Cya pracya bula oficijno rekomendovana yak navchalnij posibnik dlya radyanskih konservatorij Tak robota zdobula populyarnist ne lishe u Virmeniyi ale i za yiyi mezhami Pracya Apoyan Istoriya virmenskogo fortepiannogo mistectva 1850 1920 roku vidana v Yerevani v 2006 roci prisvyachena istorichnim i suspilnim peredumov stanovlennya i rozvitku virmenskogo fortepiannogo mistectva doslidzhennyu zhittya i tvorchosti talanovitih virmenskih kompozitoriv ta pianistiv takih yak Nikogajos Tigranyan Oleksandr Spendiarov Sarkis Barhudaryan Komitas U praci znajshli misce ranishe nevidomi fakti a takozh ridkisni fotografiyi z osobistih arhiviv muzikantiv Monografiya Nezabutni imena narisi pro pianistiv virmen Yerevan 2008 rozpovidaye pro predstavnikiv virmenskoyi muzichnoyi kulturi chiya diyalnist vidbuvals ne lishe u Virmeniyi ta Zakavkazzi ale j v Rosiyi krayinah Zahidnoyi Yevropi Geroyi ni knigi pianist ki virmen ki Karol Mikuli uchen Frederika Shopena Stefan Elmas uchen Ferenca Lista Olga Kalantarivna Kalantarova Anayida Stepanivna Sumbatyan Olena Abgarivna i Yevgeniya Abgarivna Adamyan Margarita Ivanivna Mirimanova Mariya Mikolayivna Kalamkaryan Arno Arutyunovich Babadzhanyan Mariya Stepanivna Gambaryan Samvel Smbatovich Alumyan ta inshi U knizi ye takozh naris prisvyachenij periodu roboti u Virmeniyi rosijskogo pianista i pedagoga Kostyantina Mikolajovicha Igumnova Kniga viklikala shirokij rezonans sered muzichnoyi gromadskosti bagatoh krayin pro neyi zahopleno vidguknulisya bagato muzikantiv ok v tomu chisli zasluzhena artistka RF pianistka M S Gambaryan doktor mistectvoznavstva A V Malinovskoyi kandidatka mistectvoznavstva profesorka N P Korihalova Tak skazav pro knigu Oleksandr Arutyunyan narodnij artist SRSR kompozitor profesor Knigu Shushanik Apoyan Nezabutni imena mozhna nazvati bezcinnoyu enciklopediyeyu virmenskogo muzichnogo mistectva Vona daye shiroku panoramu zhittya i diyalnosti pianistiv virmen ne lishe u Virmeniyi ale i v inshih krayinah protyagom velicheznogo periodu pochinayuchi z drugoyi polovini XIX stolittya i do nashih dniv Odniyeyu z velikih perevag roboti vikoristanij v nij bagatij faktologichnij material gollovnim chinom navit nevidomij istorikam muziki Vin svidchit pro chisto lyudskij i tvorchij zv yazok virmen pianistiv z vidatnimi majstrami yevropejskoyi ta rosijskoyi muzichnoyi kulturi XIX i XX stolit Sered nih Ferenc List Frederik Shopen Ferruchcho Buzoni Leopold Godovsij Oleksandr Kostyantinovich Glazunov Fedir Ivanovich Shalyapin Sergij Sergijovich Prokofyev Kostyantin Mikolajovich Igumnov Leonid Borisovich Kogan Mstislav Leopoldovich Rostropovich Volodimir Davidovich Ashkenazi V rezultati cogo znachennya knigi vihodit za mezhi virmenskoyi muzichnoyi kulturi Kniga ye vagomim vneskom v istoriyu virmenskogo mistectva v galuzi pianizmu Bibliografiya Monografiyi Apoyan Sh A Fortepiannaya muzyka Sovetskoj Armenii Er Ajastan 1968 246 s Apoyan Sh A Robert Andriasyan Er Sovetakan groh 1984 135 s Apoyan Sh A Zolotova I L Iz istorii fortepiannoj pedagogiki i ispolnitelskogo iskusstva XX veka Er izd vo EGK 1998 Apoyan Sh A Andriasyan pianist i pedagog Անդրիասյանը դաշնակահար և մանկավարժ Bejrut izd vo Antilias 1999 Apoyan Sh A Istoriya armyanskogo fortepiannogo iskusstva 1850 1920 goda Հայկական դաշնամուրային արվեստի պատմություն 1850 1920 թվականներ Er 2006 168 s Apoyan Sh A Nezabyvaemye imena ocherki o pianistah armyanah Er izd vo EGK 2008 228 s ISBN 978 9939 802 06 0 Zbirka fotrepiannih tvoriv Apoyan Sh A Abadzhyan E A Detskie pesy armyanskih kompozitorov M Sovetskij kompozitor 1972 Apoyan Sh A Babayan Sh O Pedagogicheskie fortepiannye pesy armyanskih kompozitorov Er izd vo Nauchno metodicheskogo Kabineta MV i SSO Armyanskoj SSR 1983 Osnovni muzikoznavchi statti Apoyan S Armyanskaya sovetskaya kamernaya fortepiannaya muzyka Izvestiya AN Armyanskoj SSR Obshestvennye nauki 1958 8 S 55 66 Apoyan Sh A Armyanskaya fortepiannaya muzyka v dosovetskij period razvitiya Istoriko filologicheskij zhurnal 1959 2 3 S 149 161 Apoyan Sh A Armyanskoe kamernoe instrumentalnoe proizvedenie V sb Muzyka Sovetskoj Armenii Հայկական կամերային գործիքային ստեղծագործություն 2 e izd Er izd vo Armeniya 1973 Apoyan Sh A Kamernoe instrumentalnoe proizvedenie 1920 1950 goda V sb Muzykalnaya kultura Armyanskoj SSR 3 e izd M Muzyka 1985 Apoyan Sh A Vstrechi v Parizhe Golos Armenii obshestvenno politicheskaya gazeta 2010 95 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2011 1 2 S 69 72 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2010 3 S 64 67 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2008 3 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2008 1 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2007 3 4 Apoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2016 1 S 45 49 Apoyan Sh A Pamyati dorogogo kollegi Muzykalnaya Armeniya 2011 3 4 S 24 Apoyan Sh A Pianist Aram Tatulyan arm Դաշնակահարը Արամ Թաթուլյան Azg ezhednevnaya gazeta 2013 Թիվ 17 Apoyan Sh A Pamyati Arama Tatulyana Literaturnaya Armeniya 2014 2 Apoyan Sh A Pamyati Arama Tatulyana Muzykalnaya Armeniya 2014 1 S 48 55 Nagorodi ta zvannyaMedal Movsesa Horenaci 3 veresnya 2011 za vidatni tvorchi dosyagnennya u galuzyah mistectva kulturi ta osviti z nagodi 20 richchya nezalezhnosti Respubliki Virmeniya Medal Na vidznachennya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Veteran praci 1985 Profesor Yerevanskij derzhavnoyi konservotoriyi 1987 Docent Yerevanskij derzhavnoyi konservotoriyi 1970 PrimitkiKto pisal o muzyke 1971 s 43 Erevanskaya muzykalnaya shkola imeni A Spendiarova Arhiv originalu za 20 bereznya 2018 Procitovano 13 lyutogo 2016 andriasian ueuo com Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 11 bereznya 2016 Apoyan 2008 s 4 Apoyan 2016 s 49 Apoyan 2008 s 206 Soyuz kompozitorov i muzykovedov Armenii 2013 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 30 zhovtnya 2013 Kto pisal o muzyke 1971 s 44 Kto est kto 2005 s 175 Apoyan 2008 s 5 Apoyan 2014 s 55 Adamyan 2015 Sarkisyan 2010 s 52 Galoyan 2007 Apoyan 2008 s 3 Galoyan 2009 Apoyan 2016 s 48 Sarkisyan 2010 s 52 53 Sarkisyan 2010 s 53 Sarkisyan 2010 s 54 Uryad RV 5 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 20 veresnya 2013 Prezident RV 3 veresnya 2011 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 6 listopada 2013 LiteraturaApoyan Sh A Istoriya fortepiannyh kafedr EGK imeni Komitasa Muzykalnaya Armeniya 2016 1 S 45 49 Adamyan A Nezabyvaemoe imya Shushanik Apoyan posvyashaetsya svetloj pamyati izvestnogo muzykoveda arm Անմոռանալի անուն Շուշանիկ Ափոյան նվիրվում է անվանի երաժշտագետի պայծառ հիշատակին Azg ezhednevnaya gazeta 2015 Թիվ 42 Apoyan Sh A Pamyati Arama Tatulyana Muzykalnaya Armeniya 2014 1 S 48 55 Badalyan M S osoznaniem professionalnogo dolga i predannosti arm Մասնագիտական պարտքի և նվիրումի գիտակցությամբ Azg ezhednevnaya gazeta 2011 Թիվ 34 Sarkisyan V V Neocenimyj vklad Muzykalnaya Armeniya 2010 T 3 S 52 54 Galoyan E Nezabyvaemye imena Golos Armenii obshestvenno politicheskaya gazeta 2009 14 iyulya Apoyan Sh A Nezabyvaemye imena ocherki o pianistah armyanah Er izd vo EGK 2008 228 s ISBN 978 9939 802 06 0 Galoyan E Muzyka i muzykanty Golos Armenii obshestvenno politicheskaya gazeta 2007 24 marta Apoyan Shushanik Arutyunovna Kto est kto Armyane Biograficheskaya enciklopediya Ով ով է Հայեր Կենսագրական հանրագիտարան Er izd vo Armyanskaya enciklopediya 2005 T 1 S 175 723 s Bernandt G B Yampolskij I M Apoyan Shushanik Susanna Arutyunovna Kto pisal o muzyke M Sovetskij kompozitor 1971 T 1 S 43 44 PosilannyaAgayan R 4 bereznya 2016 Muzykalnyj zhurnal Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 11 bereznya 2016

Дата публікації:
Топ