Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Данте Мікеланджело Бенвенуто Ферруччо Бузоні італ Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni 1 квітня 1866 Емполі 27

Ферруччо Бузоні

Ферруччо Бузоні

Данте Мікеланджело Бенвенуто Ферруччо Бузоні (італ. Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni; 1 квітня 1866, Емполі — 27 липня 1924, Берлін) — італійський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.

Ферруччо Бузоні
італ. Ferruccio Busoni
image
Ім'я при народженні італ. Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni
Народився 1 квітня 1866(1866-04-01)[1][2][…]
Емполі, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія[4]
Помер 27 липня 1924(1924-07-27)[1][2][…] (58 років)
Берлін, Німецький Райх[5][4]
·захворювання нирок
Поховання d[6]
Країна image Королівство Італія
Місце проживання Берлін
Болонья
Цюрих
Діяльність композитор, піаніст, диригент, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики, студійний музикант
Alma mater Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі Вільґельм Маєр (композитор)[5]
Відомі учні d, d[7], Еґон Петрі[7], Сирота Лео[8], d, d[9] і Едуард Штейерманн
Знання мов німецька[1] і італійська[1][10]
Заклад Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Жанр опера[11]
Magnum opus Турандот[d]
Батько d
Мати d
У шлюбі з d
Автограф image
IMDb ID 1338543

Біографія

Батько Бузоні був кларнетистом, мати — піаністкою. Ферруччо був музикантом-вундеркіндом, його перший концертний виступ в ансамблі з батьками відбуся в семирічному віці. Через кілька років він був представлений у Відні Ференцу Лісту, Йоганнесу Брамсу й Антону Рубинштейну. 12-річний Бузоні представив у Граці власний твір — «Stabat Mater». Від 1888 року почалася викладацька кар'єра Бузоні: він працював в 1888 р. в Гельсингфорсі (де займався, зокрема, з Яном Сібеліусом і зустрів свою дружину Герду Шестранд), в 1890 р. в Москві, в 1891—1894 роках у Бостоні. Паралельно з педагогічною діяльністю Бузоні складав музику і концертував як піаніст.

Від 1894 року Бузоні жив, головним чином, в Берліні. Як піаніст і насамперед як диригент він виступав пропагандистом нової музики, виконуючи твори Бели Бартока, Арнольда Шенберга, Сібеліуса (особливо популярним був цикл оркестрових концертів 1902—1909 рр.). В 1907 р. Бузоні опублікував невеликий трактат «Ескіз нової естетики музичного мистецтва» (нім. Entwurf einer neuen Ästhetik der Tonkunst), що зробив революцію в музикології. У цій праці Бузоні наполягав на тому, що єдиний критерій якості музики — її «самость», незвідність ні до яких інших видів мистецтва (у зв'язку із чим, зокрема, відмовляв у праві на існування «програмної музики»). Бузоні наполягав на поверненні в музичну практику імпровізації, на відмові від традиційної гармонії й системи інтервалів (звичні мажор й мінор він уважав безглуздими оковами), на використанні можливостей електрики у звуковидобуванні. «Вільним народилося музичне мистецтво, і доля його — стати вільним», — стверджував Бузоні у своєму творі, що зробив значний вплив на найрадикальніших музичних реформаторів 1910-20-х рр. — таких, як Луїджі Руссоло і Едгар Варез. Втім, у власній творчості Бузоні не був ультрарадикальним автором, хоча пізні фортепіанні сонати (1910 та 1912) значною мірою атональні.

image
Бузоні за роялем

В 1913 р. Бузоні почав працювати в Болонській консерваторії, однак з початком Першої світової війни виїхав у Цюрих, відмовляючись виступати на території країн, що воювали. 1920 року він повернувся в Берлін, знову викладав (одним з останніх його учнів був Курт Вайль) і працював над грандіозною оперою «Доктор Фауст», яку завершив уже після його смерті завершив .

На згадку про Бузоні в Больцано з 1949 року проводиться щорічний конкурс піаністів; серед його лауреатів були Марта Аргеріх (Аргентина), Володимир Селівохин і Лілія Зільберштейн (СРСР), Анна Кравченко й Олександр Романовський (Україна), Мзія Сімонишвілі (Грузія), Олександр Штаркман й Олександр Кобрін (Росія).

Творча спадщина

У своїй оригінальній творчості Бузоні значною мірою підсумував шляхи, що пройшла академічна музика до нього. Це добре помітно вже за тією роллю, які відіграють у його спадщині  — насамперед творів Й. С. Баха. Дуже популярними є виконані Бузоні транскрипції для фортепіано органної Токати й фуги ре мінор та скрипкової Чакони ре мінор (транскрипція сольного скрипкового твору для фортепіано в кожному разі являє собою непросте завдання, однак масштаб бахівського твору робить її набагато складнішою). Однак границя між транскрипцією й оригінальною роботою в Бузоні досить невиразна: він широко застосовує цитати та варіації. Так, найвідоміша п'єса Бузоні для фортепіано соло, «Fantasia Contrappuntistica» (перша редакція 1910), являє собою, виражаючись сучасною мовою, триб'ют Баху — розгорнуту фантазію на тему останньої, незакінченої фуги Баха з «Мистецтва фуги». Серед авторів, чиї добутки так чи інакше — від прямих цитат до проходження загальному духу й ладу музики — використані Бузоні у своїй творчості, такі різні фігури, як Моцарт, Паганіні, Бізе, Ліст. Такий підхід був для Бузоні принциповим: в «Ескізі нової естетики музичного мистецтва» він писав про те, що для створення нової музики необхідно витягти квінтесенцію з музичної культури минулого.

У дусі пізнього романтизму Бузоні тяжів у своїй творчості до композицій великого масштабу і значної технічної складності. Так, його фортепіанний концерт (1904) триває не менш 70 хвилин, гру соліста супроводжує оркестр максимального складу, а в останній частині повинен вступати захований до часу від слухачів хор.

Бузоні — автор трьох опер: «Вибір нареченої» (нім. Die Brautwahl; 1911, по Гофману), «Турандот» і «Арлекіно» (обидві 1917). Над четвертою, «Доктором Фаустом», він почав працювати в 1916 р., але завершити не встиг. Оперу закінчив учень Бузоні Ярнах за рукописами, що залишилися, і чернетками; у 1980-і рр. дослідник творчості Бузоні Ентоні Бомонт запропонував інше завершення, з використанням матеріалів тих нотних рукописів Бузоні, які Ярнахові були недоступні.

Бузоні також часто виступав як редактор і публікатор музики інших композиторів. Найбільшою мірою він виявив себе як публікатор Баха, причому доволі активно впливав на оригінальну партитуру: у виданому Бузоні (за участі його учнів Егона Петрі й Бруно Муджелліні) повнім зібранні клавірних п'єс Баха розставлено темпи, фразування, розгорнуто пропозиції з інтерпретації (аж до позначення можливих скорочень при концертному виконанні). Бузоні також публікував партитури Бетховена, Шопена, Шумана, Брамса, Ліста й ін.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118518011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  8. https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/busoni-and-his-disciples/busoni-school
  9. https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/020548/2002-11-08/
  10. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  11. http://www.nytimes.com/1986/11/17/arts/opera-busoni-s-turandot.html

Література

Посилання

  • Штефан Цвайґ. Бузоні (укр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dante Mikelandzhelo Benvenuto Ferruchcho Buzoni ital Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio Busoni 1 kvitnya 1866 Empoli 27 lipnya 1924 Berlin italijskij kompozitor pianist dirigent i muzichnij pedagog Ferruchcho Buzoniital Ferruccio BusoniIm ya pri narodzhenni ital Dante Michelangelo Benvenuto Ferruccio BusoniNarodivsya 1 kvitnya 1866 1866 04 01 1 2 Empoli Provinciya Florenciya Toskana Italiya 4 Pomer 27 lipnya 1924 1924 07 27 1 2 58 rokiv Berlin Nimeckij Rajh 5 4 zahvoryuvannya nirokPohovannya d 6 Krayina Korolivstvo ItaliyaMisce prozhivannya Berlin Bolonya CyurihDiyalnist kompozitor pianist dirigent muzikoznavec muzichnij pedagog teoretik muziki studijnij muzikantAlma mater Lejpcizka visha shkola muziki j teatru imeni Feliksa MendelsonaVchiteli Vilgelm Mayer kompozitor 5 Vidomi uchni d d 7 Egon Petri 7 Sirota Leo 8 d d 9 i Eduard ShtejermannZnannya mov nimecka 1 i italijska 1 10 Zaklad Videnskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaZhanr opera 11 Magnum opus Turandot d Batko dMati dU shlyubi z dAvtografIMDb ID 1338543 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko Buzoni buv klarnetistom mati pianistkoyu Ferruchcho buv muzikantom vunderkindom jogo pershij koncertnij vistup v ansambli z batkami vidbusya v semirichnomu vici Cherez kilka rokiv vin buv predstavlenij u Vidni Ferencu Listu Jogannesu Bramsu j Antonu Rubinshtejnu 12 richnij Buzoni predstaviv u Graci vlasnij tvir Stabat Mater Vid 1888 roku pochalasya vikladacka kar yera Buzoni vin pracyuvav v 1888 r v Gelsingforsi de zajmavsya zokrema z Yanom Sibeliusom i zustriv svoyu druzhinu Gerdu Shestrand v 1890 r v Moskvi v 1891 1894 rokah u Bostoni Paralelno z pedagogichnoyu diyalnistyu Buzoni skladav muziku i koncertuvav yak pianist Vid 1894 roku Buzoni zhiv golovnim chinom v Berlini Yak pianist i nasampered yak dirigent vin vistupav propagandistom novoyi muziki vikonuyuchi tvori Beli Bartoka Arnolda Shenberga Sibeliusa osoblivo populyarnim buv cikl orkestrovih koncertiv 1902 1909 rr V 1907 r Buzoni opublikuvav nevelikij traktat Eskiz novoyi estetiki muzichnogo mistectva nim Entwurf einer neuen Asthetik der Tonkunst sho zrobiv revolyuciyu v muzikologiyi U cij praci Buzoni napolyagav na tomu sho yedinij kriterij yakosti muziki yiyi samost nezvidnist ni do yakih inshih vidiv mistectva u zv yazku iz chim zokrema vidmovlyav u pravi na isnuvannya programnoyi muziki Buzoni napolyagav na povernenni v muzichnu praktiku improvizaciyi na vidmovi vid tradicijnoyi garmoniyi j sistemi intervaliv zvichni mazhor j minor vin uvazhav bezgluzdimi okovami na vikoristanni mozhlivostej elektriki u zvukovidobuvanni Vilnim narodilosya muzichne mistectvo i dolya jogo stati vilnim stverdzhuvav Buzoni u svoyemu tvori sho zrobiv znachnij vpliv na najradikalnishih muzichnih reformatoriv 1910 20 h rr takih yak Luyidzhi Russolo i Edgar Varez Vtim u vlasnij tvorchosti Buzoni ne buv ultraradikalnim avtorom hocha pizni fortepianni sonati 1910 ta 1912 znachnoyu miroyu atonalni Buzoni za royalem V 1913 r Buzoni pochav pracyuvati v Bolonskij konservatoriyi odnak z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni viyihav u Cyurih vidmovlyayuchis vistupati na teritoriyi krayin sho voyuvali 1920 roku vin povernuvsya v Berlin znovu vikladav odnim z ostannih jogo uchniv buv Kurt Vajl i pracyuvav nad grandioznoyu operoyu Doktor Faust yaku zavershiv uzhe pislya jogo smerti zavershiv Na zgadku pro Buzoni v Bolcano z 1949 roku provoditsya shorichnij konkurs pianistiv sered jogo laureativ buli Marta Argerih Argentina Volodimir Selivohin i Liliya Zilbershtejn SRSR Anna Kravchenko j Oleksandr Romanovskij Ukrayina Mziya Simonishvili Gruziya Oleksandr Shtarkman j Oleksandr Kobrin Rosiya Tvorcha spadshinaU svoyij originalnij tvorchosti Buzoni znachnoyu miroyu pidsumuvav shlyahi sho projshla akademichna muzika do nogo Ce dobre pomitno vzhe za tiyeyu rollyu yaki vidigrayut u jogo spadshini nasampered tvoriv J S Baha Duzhe populyarnimi ye vikonani Buzoni transkripciyi dlya fortepiano organnoyi Tokati j fugi re minor ta skripkovoyi Chakoni re minor transkripciya solnogo skripkovogo tvoru dlya fortepiano v kozhnomu razi yavlyaye soboyu neproste zavdannya odnak masshtab bahivskogo tvoru robit yiyi nabagato skladnishoyu Odnak granicya mizh transkripciyeyu j originalnoyu robotoyu v Buzoni dosit nevirazna vin shiroko zastosovuye citati ta variaciyi Tak najvidomisha p yesa Buzoni dlya fortepiano solo Fantasia Contrappuntistica persha redakciya 1910 yavlyaye soboyu virazhayuchis suchasnoyu movoyu trib yut Bahu rozgornutu fantaziyu na temu ostannoyi nezakinchenoyi fugi Baha z Mistectva fugi Sered avtoriv chiyi dobutki tak chi inakshe vid pryamih citat do prohodzhennya zagalnomu duhu j ladu muziki vikoristani Buzoni u svoyij tvorchosti taki rizni figuri yak Mocart Paganini Bize List Takij pidhid buv dlya Buzoni principovim v Eskizi novoyi estetiki muzichnogo mistectva vin pisav pro te sho dlya stvorennya novoyi muziki neobhidno vityagti kvintesenciyu z muzichnoyi kulturi minulogo U dusi piznogo romantizmu Buzoni tyazhiv u svoyij tvorchosti do kompozicij velikogo masshtabu i znachnoyi tehnichnoyi skladnosti Tak jogo fortepiannij koncert 1904 trivaye ne mensh 70 hvilin gru solista suprovodzhuye orkestr maksimalnogo skladu a v ostannij chastini povinen vstupati zahovanij do chasu vid sluhachiv hor Buzoni avtor troh oper Vibir narechenoyi nim Die Brautwahl 1911 po Gofmanu Turandot i Arlekino obidvi 1917 Nad chetvertoyu Doktorom Faustom vin pochav pracyuvati v 1916 r ale zavershiti ne vstig Operu zakinchiv uchen Buzoni Yarnah za rukopisami sho zalishilisya i chernetkami u 1980 i rr doslidnik tvorchosti Buzoni Entoni Bomont zaproponuvav inshe zavershennya z vikoristannyam materialiv tih notnih rukopisiv Buzoni yaki Yarnahovi buli nedostupni Buzoni takozh chasto vistupav yak redaktor i publikator muziki inshih kompozitoriv Najbilshoyu miroyu vin viyaviv sebe yak publikator Baha prichomu dovoli aktivno vplivav na originalnu partituru u vidanomu Buzoni za uchasti jogo uchniv Egona Petri j Bruno Mudzhellini povnim zibranni klavirnih p yes Baha rozstavleno tempi frazuvannya rozgornuto propoziciyi z interpretaciyi azh do poznachennya mozhlivih skorochen pri koncertnomu vikonanni Buzoni takozh publikuvav partituri Bethovena Shopena Shumana Bramsa Lista j in PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118518011 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www berlin de senuvk umwelt stadtgruen friedhoefe begraebnisstaetten downloads eg liste pdf https www lib umd edu ipam great pianistic traditions busoni and his disciples busoni school https hls dhs dss ch de articles 020548 2002 11 08 CONOR Sl d Track Q16744133 http www nytimes com 1986 11 17 arts opera busoni s turandot htmlLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 63 PosilannyaShtefan Cvajg Buzoni ukr

Дата публікації:
Топ