Франц фон Зуппе (нім. Franz von Suppé;також Suppè; 18 квітня 1819, Спліт — 21 травня 1895, Відень) — австрійський композитор і диригент. Один із засновників віденської оперети.
Франц фон Зуппе | |
---|---|
нім. Franz von Suppé | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | нім. Francesco Ezechiele Ermenegildo Cavaliere Suppè-Demelli |
Дата народження | 18 квітня 1819[1][2][…] |
Місце народження | Спліт, Австрійська імперія[4][5] |
Дата смерті | 21 травня 1895[1][2][…](76 років) |
Місце смерті | Відень, Австро-Угорщина[4][5] |
Причина смерті | злоякісна пухлина |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Професії | композитор, диригент |
Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
Вчителі | d і d |
Жанри | опера |
Батько | d |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Зуппе народився в хорватському місті Спліт, що належав тоді Австро-Угорщині. Частина його предків, за деякими відомостями, родом з Бельгії, мати Зуппе — австрійка з Відня, є й італійці. Зуппе — далекий родич композитора Гаетано Доніцетті.
При народженні він отримав ім'я Франческо Ецекьеле Ерменеджільдо, кавалер Зуппе-Демеллі (італ. Francesco Ezechiele Ermenegildo, Cavaliere Suppé Demelli).Згодом, переселившись до Австрії, він своє ім'я скоротив і германізуватися. У романських країнах його можуть назвати Франческо Зуппе-Демеллі.
Зуппе здобув музичну освіту в Задарі та Кремоні і вже в дитинстві почав писати власні композиції. Деякий час вивчав в Падуї право, але композицію не кидав і поступово здобув популярність як автор популярних пісень.
1835 року його овдовіла мати повертається до Відня.
Поворот у долі Зуппе настав в 1840 році, коли Франц Ксавер Покірні запросив його стати диригентом віденського Театру в Йозефштадті. Зуппе написав понад сотню оперет, фарсів, балетів та ін. сценічних форм, поставлених як в цьому, так і в інших театрах Європи і США. Також виступав як співак.
В кінці життя Зуппе став приділяти більше уваги створенню класичної та духовної музики.
Зображений на австрійській поштовій марці 1995 року.
Творчість
Зуппе написав понад дві тисячі різних творів. В основному це пісні, хори, романси. Він також автор численних мес, симфоній і концертних увертюр.
Для театру він написав близько 30 оперет і комічних опер, з яких найбільш відомі «Боккаччо», «Прекрасна Галатея» і «Фатініца». Його чудові увертюри виконуються навіть частіше, ніж відповідні оперети і опери.
Оперета «Боккаччо» неодноразово екранізувалася.
Оперети і комічні опери
- Пансіонат (Das Pensionat, 1860, Відень)
- Картковий гравець (Die Kartenschlägerin, 1862, Theater am Franz-Josefs-Kai, Відень, за мотивами пушкінської «Пікової дами»)
- Десять наречених, жодного нареченого (Zehn Mädchen und kein Mann, (1862), Kai-Theatre, Відень)
- Веселі студенти, (1863, Kai-Theater, Відень)
- Пікова дама (Pique Dame, 1864, Graz (переробка Die Kartenschlägerin)
- Прекрасна Галатея (Die schöne Galathee, 1865, Carltheater, Відень)
- Легка кавалерія (Leichte Kavallerie, 1866, Carltheater, Відень)
- Banditenstreiche (1867, Carltheater, Відень)
- Господиня (Die Frau Meisterin, 1868, Carltheater, Відень)
- Фатініца (Fatinitza, 1876, Carltheater, Відень)
- Боккаччо (Boccaccio, 1879, Carltheater, Відень)
- Донна Жуаніта (Donna Juanita, 1880, Carltheater, Відень), існує також в оркестровці (Леоніда Фейгіна)
- Гасконець (Der Gascogner, 1881, Carltheater, Відень)
- Bellmann (1887, театр «Ан дер Він», Відень)
- Прагнення до щастя (Die Jagd nach dem Glück, 1888, Carltheater, Відень)
Інструментальні твори
- Марш «О, моя Австрія» (Oh Du mein Österreich), який називали другим гімном країни
- Увертюра «Ранок, полудень і вечір у Відні» (Ein Morgen, ein Mittag und ein Abend in Wien)
- Увертюра «Поет і селянин» (Dichter und Bauer)
- Увертюра «Танталові страждання» (Tantalusqualen)
Духовна музика
Література
- Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 204 —
- Ярон Г. М. Про улюбленому жанрі. М.: Мистецтво, 1960.
- Володимирська А. Зоряний годинник оперети, Л., 1975.
- Трауберг Л. Жак Оффенбах і інші. М.: Мистецтво, 1987.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Зуппе Франц фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- В Большой советской энциклопедии (2-е изд., Т.17. М., 1952, с. 244) и в Энциклопедическом словаре Большой российской энциклопедии (2011 год, , стр. 454) указано ударение: Зу́ппе. В современной норме — два возможных ударения, см.: Старикова Н. Н. Зуппе // Большая российская энциклопедия. Т.10. М., 2008, с.592. Диакритический знак, который стоит на последнем гласном оригинального слова, предотвращает его чтение с ударением на первый слог (нім. Suppe — суп).
- см. Österreichisches Musiklexikon [ 2015-04-02 у Wayback Machine.].
Посилання
- Franz von Suppé
- Зуппе, Франц фон: ноти творів
- Соловьёв Н. Ф. Зуппе, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет