Черня́вка — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Роська (притока Росі) за 29 км на північний захід від смт Оратів. Населення становить 798 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
село Чернявка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Вінницький район |
Громада | Оратівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05020190450071278 |
Облікова картка | http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=01.04.2019&rf7571=2690 |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | ▼ 798 (станом на 01.01.2018) |
Площа | 5,248 км² |
Поштовий індекс | 22612 |
Телефонний код | +380 4330 |
Катойконіми | чернявчанин, чернявчанка |
День села | 8 листопада |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′08″ пн. ш. 29°20′45″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 29.34583° сх. д.Координати: 49°20′08″ пн. ш. 29°20′45″ сх. д. / 49.33556° пн. ш. 29.34583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 217 м |
Водойми | р. Роська |
Відстань до обласного центру | 80 км |
Відстань до районного центру | 80 км |
Найближча залізнична станція | Погребище I |
Відстань до залізничної станції | 14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, буд. 14 |
Вебсторінка | http://orativska.gromada.org.ua/ |
Карта | |
Чернявка | |
Чернявка | |
Мапа | |
Чернявка у Вікісховищі |
Історія
Давні часи
Між селами Плисків і Чернявка виявлене багатошарове стародавнє поселення. Воно займає невисокий мис, утворений річкою Роською та невеликим яром. Досліджене експедицією Бердичівського соціально-історичного музею під керівництвом Т. М. Мовчанівського в 1927—28 рр. Досліджена площа 370 м². Виявлені культурні шари заключної фази раннього етапу та пізнього етапу трипільської культури, а також, білогрудівської культури ХІ-ІХ ст. до н. е., ранньоскіфського часу та черняхівської культури. Частина колекцій зберігається у фондах Національного музею історії України. Різночасові археологічні комплекси з пам'ятки Плисків-Чернявка вказують на її тривале існування, починаючи з раннього Трипілля.
Заснування Чернявки
В обліковій картці села на сайті Верховної Ради України вказано, що Чернявка заснована в 1640 році. Проте є писемні джерела, у яких Чернявка згадується перед цим роком. Так, наприклад, у одному з них указується, що в 1620-х роках це вже був значний населений пункт, містечко. Виходячи з цього, логічно припустити, що Чернявка була заснована значно раніше. Влітку 2011 року в селі святкували його 500-річчя, отже, вважається, що воно було засноване 1511 року.
Перші державці Чернявки
Спочатку територія майбутньої Чернявки відносилася до Вінницького, пізніше до Брацлавського повіту Брацлавського воєводства.
Шляхтич Семен Кошка купив у Романа Ладижинського та його дружини Любки Єсманівни селище Плисків «со всѣм с тим, как сѩ ис стародавна ᴕ своих границах маєтсѩ, з лєсы, з дубровами и с пасєками, и с ставы, с полми и сєножатми, и з рєками, и з бобровыми гоны, и з зєрємєны» 4 квітня 1510 року за 12 кіп литовських грошей, на що дістав підтвердження від тодішнього брацлавського старости, князя Костянтина Івановича Острозького 6 серпня 1509 року та від короля Сигізмунда І 29 серпня 1518 року.
У середині XVI ст. (1552) місцевість навколо Плискова була пусткою, використовувалася здебільшого уходниками-болохівцями, яким шляхтичі Кошки здавали їх у використання. Згідно з записом у Брацлавській гродській книзі від 6 серпня й у Луцькій земській книзі від 7 жовтня 1585 року, пан Іван Юхнович Кошка, брацлавський земський суддя, батько майбутнього гетьмана Самійла Кішки, відступив князеві Костянтину Василю Острозькому в заставу за 10 000 литовських грошів свої і свого молодшого брата Андрія маєтки, серед яких зазначені селище Плисків, Ханєв (Ганнівка), Дчозов (Зозів), Ошитков (Очитків), Тетіїв тощо. Кордон між володіннями князя Острозького та князя Януша Збаразького пролягав, у тому числі, по річці Роська. У цьому документі Чернявка не згадується, але її територія входила до окреслених у ньому володінь К. В. Острозького. 1596 року цей князь викупив вищевказані землі у пана Кошки.
Після розподілу 1603 року володінь князя К. В. Острозького між його синами, Чернявка дісталася старшому з них — князю Янушу Острозькому. 18 листопада 1608 року возні завірили межові знаки, які визначали межі маєтностей князя Януша Острозького: П'ятигорів, Тетієва, Чернявки, Вишина та Зозова, від маєтностей князів Юрія та Криштофа Збаразьких: Погребищ, Животова та Прилуки. Цей запис є однією з найперших згадок власне про Чернявку в документах. Під владою князів Острозьких вона досить швидко розбудувалася й стала значним населеним пунктом.
Уже в 1609 та 1630 роках Чернявка згадується як містечко в Актах Коронного трибуналу. У першому випадку 2 червня 1609 року Коронним трибуналом було затверджено визначені вище кордони між володіннями князів Збаразьких та князя Я. Острозького.
Після смерті князя Януша Острозького 1620 року та розподілів маєтностей родини Острозьких, Чернявка, імовірно, потрапила до коронних маєтностей. Принаймні з кінця 1620-х років вона знаходилася у власності родини Чарнецьких — очевидно була надана за військову службу Стефану Чарнецькому, на той час хорунжому легкої кавалерії. Він, будучи державцем містечка Чернявки, 1629 року сплачував з останнього подимне з 323 будинків в сумі 161 злотий та 15 грошів.
На карті Г. Левассера де Боплана 1639 року, котра була фіналізована 1648 року В. Гондіусом, Чернявка позначена як село.
Роки Хмельниччини та Руїни
У роки Хмельниччини Чернявка територіально відносилася спочатку до Животівського полку, після 1649 року до Вінницького (Кальницького) полку. Містечко, очевидно, сильно постраждало від військових дій. Воно згадується як знелюднене, «пусте місто» у «Переписних книгах приведених до присяги на підданство царю Алєксєю Міхайловічу жителів малоросійських міст» (1654) та «Перечне городов, городков, мест и местечек в Черкаських полках. 1654–1656»: «Да у Вінницькому полку пусті (безлюдні?) міста Прилуки (тепер с. Стара Прилука), Липовець, Чехов, Чернявка, Чагуй (тепер Чагів), Бабин Урат (Оратів?)». Очевидно, великого спустошення Чернявка зазнала від свого ж таки державця, Стефана Чарнецького, війська якого у березні 1653 року під час карального походу вирізали всіх жителів Погребища, Самгородка, Прилуки, Липовця та навколишніх населених пунктів.
У Статейному списку московського посла, полковника і голови стрілецького Аврама Лопухіна, зазначено, що 1656 року гетьман Б. Хмельницький та Генеральний писар І. Виговський повідомили йому, що цього ж року «містечка Чернец.. того города Кальника і містечко… Чернеци, прийшли ляхи, людей посікли без залишку і життя їх відібрали…» (у документі пропуски імовірно через його пошкодження). Так, як із можливих варіантів населених пунктів саме Чернявка належала до Кальницького полку й лежала ближче до Кальника, ніж Чернівці, можна припустити, що в цьому документі мова йде саме про неї. Отже, містечко знову зазнало спустошення та руйнувань.
Невдовзі містечко відновилося, адже 1664 року «з містечка Чернявки його милості пана Марціна Чарнецького (підкоморія брацлавського, другого сина Стефана Чарнецького з 30 будинків, 1 млина потрібно було сплатити 47 злотих». Фактично, протягом 35 років буремних подій Хмельниччини та Руїни, кількість заселених будинків у Чернявці, з яких сплачувався подимний податок, зменшилася в 10,2 рази!
Жителі Чернявки, імовірно, брали активну участь у Правобережному повстанні 1664—1665 років, адже у червні 1664 року загін польської кавалерії під керівництвом ротмістра Станіслава Лужецького штурмував це «бунтівне» місто.
Після Журавненської угоди урядом Ю. Хмельницького було складено реєстр населення у підпорядкуванні гетьманського і османського урядів. В «Опису адміністративного поділу України», датованого 1678 роком, надається «Роз'яснення щодо кількості фортець, паланок і полковників держави Україна». Місцеві громади самоврядування були представлені центральними містечками чи селищами, позначеними як паланки. Навколо них об'єднувалась військова сотня і все цивільне населення відповідного регіону. У цьому «Опису» серед паланок, підпорядкованих полковнику фортеці Кальник, вказана паланка Чернявка.
Чернявка у XVIII столітті
Лише після 1710-х років стихли воєнні лихоліття. Чернявка почала поступово відновлюватися. 1721 року (за іншими даними — протягом 1726-1728 років) була збудована Чернявська церква Святого Дмитрія. Впродовж принаймні 1782-1791 років (а, швидше за все, і з самого початку існування) вона була греко-католицькою й належала до Животівського деканату.
З середини XVIII ст. в містечку з'являється єврейське населення. Під час проведення переписів євреїв в Брацлавському повіті Брацлавського воєводства в 1760-1780-х роках, в Чернявці було зафіксовано євреїв: 1765 р. — 4 чол., 1776 р. — 6 чол., 1784 р. — 8 чол., 1787 р. — 9 чол..
1787 року Чернявка належала Стефану Врублевському, чесніку київському. У містечку діяв костел невідомої назви, заснований раніше 1793 року, пізніше функціонувала католицька каплиця, згадана 1885 року, приписана до костелу м. Погребище.
У опису подорожі польського короля Станіслава Августа Понятовського до Канева 1787 року висвітлено короткий епізод його перебування в Чернявці: «На зворотному шляху з Канева, під час проїзду з Тетієва в Лінці (сучасні Іллінці), польський король Станіслав Август був зустрінутий 15 травня в Чернявці народом, кагалом, цехами, самим Врублевським. Народу велено було кричати „Vivat Krol“!. Описувач цієї подорожі Плятер розповідає про таку подію. Кидання квітів перед поїздом короля та шум народу так налякали коней королівського екіпажу, що їх не змогли утримати кучери. У цей час чеснік Врублевський кидається зі своїми кіньми, так само оскаженілими, між королівських, змішує їх і зупиняє. У будинку власника прийняли короля подружжя Врублевських, їхня дочка та наречений зять, шамбелян (камергер) Мєжвінський (пол. Mierzwiński). Після закуски король виїхав»..
Під владою Російської імперії
Після входження правобережних українських земель до складу Російської імперії 1793 року, Чернявка стає селом, центром Чернявської волості Липовецького повіту Київської губернії.
Греко-католицька парафія с. Чернявки почала зазнавати утисків з боку православного духовенства. З початком масового навернення уніатів на православ'я наприкінці XVIII століття і «переосвяченням» церков греко-уніатських священиків виселяли з плебаній і віддавали останні православним священикам. Між греко-уніатськими та православними священиками точилися гострі суперечки з приводу землі та будівель, оскільки православні священики інколи силою відбирали їх. Так було й у Чернявці, де православний священик Андрій Левицький 1796 року відібрав землю в унійного священика Йосипа Коптаржевського (за іншими даними — Хоптаревського або Олтаржевського). Подібні випадки розглядалися депутатами православних консисторій, які отримали спеціальну інструкцію про порядок та умови передачі майна греко-уніатським священиком православному. Зокрема, зазначалося, що у випадку, коли плебанія та всі господарські споруди були збудовані за кошти місцевих парафіян, греко-уніатський священик мав звільнити їх без жодних умов і компенсацій. Окремо йшлося про земельний фундуш церкви. Він також передавався православному священику. У випадку, коли греко-уніатський священик обробив і засіяв поле вже після того, як церква була навернена на православ'я, весь урожай мав належати православному священику, а греко-уніатському виділялася лише невелика частина, аби вистачило на прожиття.
Син Стефана Врублевського Ксаверій продав Чернявку графу Владиславу Красіцькому, у володінні якого село знаходилося, принаймні, з 1828 року. Цього року в Чернявці налічувалося 118 дворів, частина села належала також графині Яворській.
Граф В. Красіцький був активним учасником польського Листопадового повстання (1830—1831). Тому його маєток в Чернявці став одним з керівних центрів повстання. Тут 24 лютого (8 березня) 1831 року відбувся генеральний з'їзд польської шляхти Київської губернії, на якому Вінцентія Тишкевича було обрано головним керівником повстання на Київщині. Останній, до речі, постійно мешкав неподалік Чернявки у своєму маєтку в с. Очеретні. У чернявському маєтку постійно відбувалися наради змовників, сюди шляхта присилала посланців та кошти. 22 квітня (5 травня) граф В. Тишкевич з Чернявки розіслав по всій Україні розпорядження про початок збройного виступу 24 квітня (7 травня). У Чернявському маєтку Красіцького на той час було зібрано 300 тис. злотих на потреби повстанців. Ці гроші були доставлені до Очеретні в маєток Тишкевича.
Починаючи з весни 1839 року вся греко–католицька церква була насильно приєднана до Російської православної церкви. Проте, чернявський унійний священник І. Олтаржевський не корився вимогам влади та станом на грудень цього року не подав підписок на приєднання до православ'я. Проте, Чернявська церква Святого Димитрія звідтоді стала православною.
В архівах збереглися дідицькі інвентарі 1845 р. «частини» с. Чернявки дідича Івана Беліцького, «частини» с. Чернявки дідича Фавстина Мончинського, 3 частин того-ж села дідичів Серачинського, Бєсядовського й Рафала Красіцького та «половинної» частини с. Чернявки й села Ганнівки графа Євстафія Красіцького — брата вищезгаданого Владислава Красіцького. За ними, у Чернявці на той час було 200 дворів, близько 1555 мешканців, у Ганнівці — 33 двори та 175 мешканців. У Чернявці робочих душ було близько 57 %, у Ганнівці — 56 %. В обидвох селах розклад робили на цілу громаду відповідно до площі землі. Податки вносив до державної скарбниці за селян сам дідич, що потім стягував з них почасти готівкою, а почасти, коли розраховувалися за рік панщиною. В інвентарі с. Чернявки дідича Беліцького записано, що, коли провина була великою, винних надсилали для кари до станової квартири й там їх карали 5—10 різками. В інвентарі с. Чернявки дідича Мончинського зазначено, що, коли злочин був великий, карали при цілій громаді згідно з визначенням «сільської розправи»; для цього призначали почесних господарів, а за невеличкі провини карав сам дідич відповідно до злочину.
У метричних записах Дмитріївської церкви 1855 року зазначено, що до її парафії відносилися села Чернявка та Ганнівка, парафіянами були дворянин Євфим Якович Бистрицький, однодворці: Ольга Феодорівна та Григорій Феодорович Поплавські, Феодот Дмитрович Опалінський; міщанин Григорій Іванович Вихиль; військові Стриговусова (рекрутка), Жайворонок (солдат), Царенко (солдат); селяни: Титоренко, Романюк(ова), Король, Фіголь, Шевчук, Ільченко, Поліщук, Віренко, Рабченко, Кундель, Захарчук, Талабчук, Барабаш, Савченко, Демчик, Босенко, Супрун, Клок, Тільман, Мацюк, Мельник, Скоробагатий, Омельчук, Андрейчик, Бабак, Натяглий, Різніченко, Семко, Штабелій, Кохановський, Шикарук, Момот, Задорожній, Кулеша, Підлипний, Скоропад, Локай, Яцюк, Тиморенкова, Брова(о)рник, Гудименко, Білик, Любарський, Федьченко, Гончар, Сидоренко, Дідух. Парафіяльним священником був Єремія Чайковський, стихарним дячком Василь Кенсіцький, паламарем Феодор Дуловський.
У лютому 1856 року уманський маршалок, граф Станіслав-Тадеуш Тишкевич, син вищезгаданого Вінцентія Тишкевича, батько українського дипломата, публіциста, митця та мецената Михайла Станіславовича Тишкевича, викупив Чернявський маєток включно з землями навколо Ганнівки у Євстахія Красіцького. Наприкінці наступного 1857 року він викупив інші землі навколо Ганнівки у Варфоломія Моргульця.
Після придушення Польського повстання 1863 року, за свідченнями М. Тишкевича, його сім'я зазнала переслідувань, хоча батько зовсім не підтримував цей виступ. Граф Тишкевич мав певні борги перед банками, проте уряд заборонив надалі закладати маєток банку за борги та примусив С. Тишкевича «продати найкращу його частину — Плисків, Ганнівку та Чернявку з чудовими лісами, за безцінь». Власне, 1863 року селяни придбали з земель, котрі належали до маєтку С. Тишкевича, 1213 десятин землі за 59 333 рублі (48,91 руб. за десятину). До кінця 1864 року основна частина маєтку була продана графу Миколі Павловичу Ігнатьєву за 39 рублів за десятину. 1866 року граф Тишкевич на виручені кошти частково сплатив свої банківські борги.
1864 року в Чернявці налічувалося жителів обох статей 1498: 1478 православних і 20 римських католиків; землі 2948 десятин. В ті часи Дмитрівська православна церква була дерев'яною, 5 класу, землі мала 40 десятин. До її парафії було приєднане село Ганнівка, яке відстоїть від Чернявки на 2 версти. Жителів обох статей тут налічувалося 200, землі 404 десятини.
Отже, з середини 1860-х років Чернявка опинилася у володінні графа М. П. Ігнатьєва — російського державного діяча, дипломата, генерала. В своїх листах, датованих червнем-серпнем 1877 року, до дружини, княгині Катерини Леонідівни, до шлюбу Голіциної, граф згадує про те, що Чернявка була ними придбана за 75 000 рублів (по 39 рублів за десятину — 1923 десятини), що головним управителем Чернявського маєтку був Мельников, про плани побудови будинку та інших виробничих будівель в селі, про влаштування здачі Чернявки в оренду Липському та євреям за 10 450 рублів на рік. Ігнатьєв у листах згадує свої володіння у Чернявці, Плискові, Немиринцях та Круподеринцях.
Протягом 1868-1890 років прихожанами за допомогою держави було відновлено дерев'яний храм Святого Дмитрія, який, імовірно, був пошкоджений пожежею.
У 1880-х роках Чернявку орендував у М. П. Ігнатьєва Володимир Никифорович Данілов. Очевидно, власник Чернявки граф Ігнатьєв постійно надавав чернявські землі різним орендаторам.
1886 року в Чернявці налічувалося 1600 осіб, 204 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, заїжджий будинок.
Наприкінці ХІХ століття Чернявську волость була ліквідована, село було віднесено до Андрушівської волості Липовецького повіту. У той час у селі налічувалося 396 дворів, 2423 мешканці, діяли церква, школа, 2 млини..
1900 року в селі налічувалося 430 дворів, 2511 мешканців. До села належало 2919 десятин землі, з них 1371 десятина належала графу Ігнатьєву, 44 десятини церкві, 1481 десятина селянам, 23 десятини іншим станам. Землі у графа в цей час орендував Мечислав Олександрович Кобилянський. У селі діяли православна церква, церковно-парафіяльна школа, 4 кузні, 1 просорушка, 2 водяних млини та 1 казенна винна крамниця.
Під час Російської революції 1905—1907 років, протягом 17–25 травня 1905 року у селах Андрушівка, Чернявка, Фронтівка, Ротмістрівка, Велика Ростівка, Мервин, Яцьковиця (Долинка), Лукашівка, Юшківці, Монастирище, Новосілки, Леськове мали місце селянські заворушення. Усі вони відбувалися за однаковим сценарієм — селяни з'явилися на плантації цукрового буряка або до економій з вимогами підвищити зарплату. За відмови вони розганяли немісцевих робітників. Селяни з Чернявки на чолі з Євгеном Рябцем та Данилом Пономарцем вимагали від управителя маєтку графа Ігнатьєва Людовіка Михайлевського збільшити зарплату. За відмову погрожували робітникам і службовцям. Вимагали також розрахувати і звільнити службовців, погрожували окремим службовцям вбивством і наступного дня. Слідство показало, що селяни вимагали не наймати робітників з інших сіл і підвищити зарплату місцевим робітникам. Селяни били тих немісцевих робітників, які не хотіли тікати з роботи.
Граф М. П. Ігнатьєв помер влітку 1908 року. Ймовірно, його спадкоємці продали Чернявку, адже починаючи з 1910 року власниками села та навколишніх земель стали частково брати Карл Адольф та Генріх Адольф Мартини, котрі володіли більше 4 тис. десятин землі біля Чернявки, Ганнівки та Плискова, частково — друга дружина Якова Васильовича Тарновського Берта Густавівна (до шлюбу Шпрангер, 1865-1917, громадянка Німеччини), котра володіла 1528 десятинами землі. Фактично, остання була власницею більшості чернявських земель аж до своєї смерті 1917 року. До речі, її чоловік, Я. В. Тарновський (1825-1913), військовий, інженер-залізничник, один із засновників Київського відділення Селянського поземельного банку, меценат, був особисто знайомий з Т. Г. Шевченком, йому навіть адресований один з листів поета від 1860 року.
На кінець 1914 року в Чернявці проживало 2518 жителів.
Українська революція 1917—1921 років
Не оминули Чернявку буремні революційні події та визвольні змагання 1917—1921 років. Під час відступу частин Української Галицької Армії на Захід, принаймні 14-15 жовтня 1919 року 10 Бригада УГА зосереджувалася в районі Плисків-Ганнівка-Чернявка.
Через село 16-19 грудня 1919 року пролягав маршрут маршу на схід Запорізької дивізії армії УНР по тилам Добровольчої армії під час Першого Зимового походу. Зберігся навіть Наказ по військам УНР від 19 грудня отамана М. Омеляновича-Павленка, виданий в Чернявці, яким було наказано: Волинській групі зосередитися в районі Михайлівки-Теліжинців, 3-й дивізії — в м. Старому Животові, Запорізькій, залишивши полк Чорних Запоріжців в с. Чернявці, а дивізіон Алмазова в Скалі і полк імені Костя Гордієнка в Медівці, зосередитися в районі Вербівки — Попівки і Братовки; Київська група мала зосередитися в районі Оратова — Животівки. Всіх Комгрупів запрошено 19.ХІІ на військову нараду до Старого Животова.
Під час Польсько-радянської війни 28 травня 1920 року 44 полк польського війська зайняв Чернявку. Проте 5 червня головні сили Першої кінної армії С. Будьонного прорвали польський фронт в районі Самгородка і почали наступ в напрямку Бердичів-Житомир. 12 червня через відступ усієї 6-ї армії, 44 полк відійшов до Зозулинець та Махаринців Дубових південніше Козятина.
У складі СРСР
Врешті-решт у селі встановилася влада більшовиків. 7 березня 1923 року Чернявка увійшла до складу новоутвореного Плисківського району у складі Бердичівської округи Київської губернії.
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року, в Чернявці проживало 3 136 жителів (1479 чоловіків і 1 657 жінок), з них 20 євреїв, 18 поляків, 4 росіянина. У Ганнівці проживало 414 жителів (202 чоловіки і 212 жінок).
1929 року в селі було утворено ТСОЗ, пізніше у 1930-х роках — колгосп імені Молотова. Його організаторами були Григорій Дмитрович Король, Спиридон Леонтійович Омельчук, Андрій Антонович Ревуцький, першим головою було обрано Федота Федоровича.
1930 року в селі організували хату-читальню. Цього року з села було репресовано 3 людини — їх було ув'язнено на 3 роки таборів.
За даними Чернявської СЗШ, 1931 року була заснована Чернявська середня школа. Хоча в архівах зберігається інформація про діяльність чотирирічної школи в селі, принаймні з 1926 і по 1945 роки. Першими вчителями стали Фадей Ісаков і Денис Федорович. Вже у 1931—1932 навчальному році школу відвідували 160 учнів.
27 лютого 1932 після утворення Вінницької області, с. Чернявка у складі Плисківського району стала її частиною. Чернявка сильно постраждала під час Голодомору 1932—1933 років. У селі траплялись випадки дітоїдства та трупоїдства. У центральній частині старого кладовища в одиночних могилах рядами поховано 293 жителів Чернявки, які померли від голодної смерті. 1995 на місці масових поховань встановлено металевий хрест з меморіальною табличкою та написом: «Жертвам голодомору 1932—1933».
За інформацією, поданою заступником начальника УМДБ, полковником Булгаковим, 31 серпня 1960 року в «Паспорті Плисківського району Вінницької області», у квітні 1932 р. в селах Андрушівка, Корніївка, Човновиця, Чернявка було підняте збройне повстання, організоване «українсько-націоналістичними елементами», ліквідоване за допомогою військ НКВС. Було заарештовано близько 100 учасників повстання, зокрема 7 жителів Чернявки. Протягом 1932-1937 років в селах Чернявка, Очеретня, Наказне, Розкопане були викриті "угруповання націоналістичного спрямування. Очевидно, «повстання» було підняте проти насильницьких реквізицій зерна та продуктів харчування під час голодних років. Протягом 1932—1933 років у Чернявці було заарештовано та репресовано 22 чоловіків, з них 1 розстріляно.
Репресії продовжилися надалі й досягнули свого апогею протягом 1936—1938 років, коли в Чернявці було заарештовано 10 чоловіків, з них 9 розстріляно!. У передвоєнні роки (1940 — перша половина 1941) було репресовано 5 чоловіків-військовослужбовців — уродженців села, серед них 2 чоловіки — військовополонені Радянсько-Фінської війни «за здачу в полон».
Під час Німецько-радянської війни німці захопили село 20 липня 1941 року. Чернявка була звільнена від німецьких військ 3—4 січня 1944 року в ході проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 1-го Українського фронту. Протягом війни були репресовані 4 уродженців Чернявки, серед них 2 військовослужбовці, 1 з яких розстріляно, та 2 жінки — директорка школи Голубович О. Г. та колгоспниця Натягла Ф. Г. — засуджені до 10 років таборів та заслання на 5 років до Казахстану відповідно.
Протягом січня — березня 1944 року в приміщенні старої школи містився хірургічний пересувний польовий госпіталь № 4392. У західній старій частині кладовища ліворуч від входу міститься братська могила воїнів, які померли від ран у госпіталі. Відомі прізвища 15 воїнів. 1965 на могилі встановлено металевий хрест.
286 жителів Чернявки загинуло протягом війни. 24 березня 1976 року рішенням Вінницького облвиконкому № 122 була визначена установка пам'ятного знаку жителям села, які загинули в боротьбі з німецькими окупантами в роки Німецько-радянської війни. Пам'ятник 262 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах війни було відкрито цього ж року біля будівлі клубу.
У центрі села біля будинку культури 1976 року споруджено меморіальний комплекс на їхню честь. До нього ведуть шестимаршові сходи та доріжка, вимощена бетонними плитами з боку центральної площі села. Центром меморіалу є напівкруглий майданчик з білим бетонним семиметровим пілоном, у горішній частині якого накладний орден Вітчизняної війни. Біля підніжжя — устрій Вічного вогню, по обидва боки на постаментах різних рівнів встановлено бетонні дати: «1941 — 1945». Праворуч від пілона на постаменті — стела, лицьова площина якої викладена гранітним камінням та з накладним барельєфним зображенням погруддя воїна. Ліворуч — бетонна прямокутна стела, на якій вмонтовано десять бетонних меморіальних плит з викарбуваними іменами воїнів — односільчан, які полягли на фронтах Другої світової війни. За меморіалом закладено Алею пам'яті, де на кожного загиблого земляка встановлено пам‘ятний знак: бетонний стовпчик — присвята з прізвищем воїна та висаджено дерево. Автор проекту — скульптор З. Артюх (м. Київ).
1945 року в колгоспі було створено районне насіннєве господарство
У післявоєнні роки було репресовано 2 уродженців Чернявки, серед них 1 жінка — Демчик М. С., яку як «члена сім'ї зрадника Батьківщини» було заслано на 3 роки до Казахстану.
1950 року завершено електрифікацію колгоспу
1951 року будинок клубу, який використовувався церковною общиною, було відібрано в останньої.
22 жовтня 1957 року рішенням Вінницького облвиконкому № 716 Чернявський колгосп імені Молотова було перейменовано на колгосп імені 40-річчя Жовтня.
У вересні 1959 року, в зв'язку з укрупненням сільських рад, Чернявську та Скальську сільські ради було об'єднано в Чернявську сільську раду з центром у селі Чернявка.
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», с. Чернявка разом з усім Плисківським районом було приєднане до Погребищенського району Вінницької області.
Наприкінці 1960-х років було збудовано двоповерховий будинок культури, біля нього насаджено парк. Тоді ж побудовані дитячий садок, будівлі тракторного парку, майстерні, гаражі, склад мінеральних добрив, 6 тваринницьких приміщень, птахоферму.
У 70-х роках ХХ століття в Чернявці проживало 2325 чоловік. В селі розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. 40-річчя Жовтня. Господарство користувалося 4649 га землі, в тому числі 2764 га орної. Вирощувало зернові культури, тваринництво було м'ясо-молочного напрямку. В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт. Видавалася багатотиражна газета «Шлях Ілліча».
7 грудня 1979 село Чернявка та Чернявська сільська рада увійшли до складу новоутвореного Оратівського району.
1986 року відкрито сучасне приміщення Чернявської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
1990 року була відновлена окрема Скальська сільська рада. У складі Чернявської сільської ради залишилися лише с. Чернявка та с. Ганнівка.
Чернявка після проголошення Незалежності України
У Чернявській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів станом на вересень 2014 р. працювали 16 вчителів, навчалися 89 учнів. В школі обладнані навчальні кабінети, комп'ютерний клас, майстерня, створені куточки: народознавства, бойової слави, куточок безпеки. Школа також має майстерню, бібліотеку, їдальню, баскетбольний та волейбольний майданчики.
У Чернявському дитсадку працювали 3 вихователі, котрі доглядали за 24 вихованцями. Діяли ФАП, сільський будинок культури із залом на 400 місць, сільська бібліотека, книжковий фонд якої становив 12 270 книг. В ній було зареєстровано 358 читачів.
У Чернявці діють храми Святого Димитрія Солунського ПЦУ та однойменний храм УПЦ-МП у пристосованому приміщенні на кладовищі.
Станом на березень 2011 року найстаршою українкою було визнано уродженку с. Чернявка 109-літню Євгенію Маркіянівну Тебеньчук..
У селі діють наступні підприємства:
- з переробки молока та виробництва сиру: КП «Чернявка» та ПП «Гурман»;
- сільськогосподарські: СФГ «Калина» та ФГ «Добробут Л. І. І.», ПП "Агрофірма «Відродження» (частина ГК «Кернел»).
За Розпорядженням КМУ від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», Чернявська сільська рада увійшла до складу Оратівської селищної громади.
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», Оратівська селищна громада увійшла до складу Вінницького району Вінницької області.
Цікаве про Чернявку
1997 року вийшло друком оповідання-нарис письменника Волошенюка І. С. «Сеньйора Грасселлі з Чернявки». В ньому описано долю Лідії Гаврилівни Титаренко із с. Чернявка, яка була вивезена на примусові роботи до Німеччини. За цим твором в цьому ж році знято телевізійний фільм.
Відомі люди
- Босенко Микола Іванович (3 вересня 1950) — керівник капели бандуристів, викладач Хмельницького музичного училища імені Владислава Заремби, лауреат Хмельницької обласної премії імені Тараса Шевченка 1997 р.
- Гарань Василь Олександрович (1922–2002) — український педагог, тромбоніст, доцент Національної музичної академії імені Петра Чайковського, соліст групи тромбонів Академічного заслуженого симфонічного оркестру України.
- Кошенко Василь Пилипович (1942-1980) — капітан, бортовий авіаційний технік вертольота. Загинув у збитому вертольоті Мі-24В під час військових дій у Афганістані.
- Лічман Володимир Павлович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Мороз Андрій Кузьмович (1916-2010) — (повний кавалер ордена Слави).
- Скоропад Іван Володимирович (1908-1981) — майор, збройних сил СРСР в роки Німецько-радянської війни та учасник Радянсько-фінської війни.
- Снідевич Марія Карпівна (1915-1997) — комбайнер колгоспу с. Чернявка (1958-1977), Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР, нагороджена медаллю «За доблесну працю».
- Тебенчук Євгенія Маркіянівна (1902—2013) — українська довгожителька, шкільна викладачка української мови та літератури, Заслужений учитель Української РСР.
Галерея
- Вулиця Першотравнева
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Церква
- Ставок на річці Роська
- Пам’ятник воїнам-односельчанам
Див. також
Примітки
- . kosiv.info. Архів оригіналу за 26 жовт. 2012 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Радієвська Т. М. Поселення доби міді — раннього заліза поблизу сс. Плисків та Чернявка Вінницької області // Археологія. — 1989. — № 4. — С. 82-91
- Облікова картка. с. Чернявка. Вінницька область, Оратівський район. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Вінницька область / Гол. ред. кол.: Тронько П. Т. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 532.
- Кавун М. Святкувала Чернявка 500-річчя // Вінниччина. — 2011. — 17 червня. — С. 13.
- Czarniawka, wieś, powiat lipowiecki, nad rz. Roska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 747. (пол.)
- Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 (Lwów: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 606.
- Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 75.
- Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 66.
- Документи Брацлавського воєводства 1566—1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк. — Львів, 2008. — . — С. 389; 393—394; 397.
- Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka. — T. III. (1432—1534). — Lwow: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1890. — S. 177.
- Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 715.
- Документи Брацлавського воєводства 1566—1606 років / Упор. М. Крикун, О. Піддубняк. — Львів, 2008. — . — С. 383—387.
- Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 3 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 22. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 11. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1897 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza).– S. 603; 606.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 1.: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. — С. 263—266.
- Крикун М. Брацлавське воєводство у XVI—XVIII століттях: Статті і матеріали. — Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2008. — . — С. 264.
- Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 2 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa); t. 21. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 10. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1894 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza). — S. 551—552.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 2.: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — С. 397.
- Ziemie ruskie: Ukraina (Kijów — Bracław). Dział 1 / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego // Źródła Dziejowe (Warszawa) ; t. 20. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; t. 9. — Warszawa: skł. gł. w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1894 ([Lwów]: w Drukarni J. Filipowicza). — S. 132.
- . Архів оригіналу за 21 бер. 2019 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 10: (Доп. к т. 3): [Переговоры об условиях соединения Малороссии с Великою Россиею. 1653—1654]. — СПб.: Тип. брат. Пантелеевых, 1878. — С. 303
- Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Кальницький козацький полк (1648—1711 рр.) — 2-е виправ. і допов. вид. — Київ: Логос, 2011. — С. 55.
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией: [В 15-ти т.]. — Т. 8: 1668—1669, 1648—1657. — СПб.: Тип. В. В. Пратц, 1873. — С. 393.
- Herbarz wielu domow Korony Polskiey y W. X. Litewskiego dla niezupełnego opisania, albo opuszczenia, y wielu odmiennosci nieprzyzwoitych, za dawnych y poznieyszych autorow, herby z rodowitoscią wyrazających, nie mało dotąt ukrzywdzonych, zebraniem wielu familii we dwa tomy…, t. 2. — S. 68.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 7: Т. 2: Акты о заселении Юго-Западной России. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — С. 543.
- Łaski M. Zjawisko klientelizmu w siademnastowiecznej Rzeczypospolitej obojga narodów na przykładzie postaci pułkownika Stanisława Karola Łużeckiego // Inskrypcje. Półrocznik, R. VI 2018, z. 2 (11), ISSN 2300-3243. — S. 186.
- Середа О. Османсько-українська дипломатія в документах XVII—XVIII ст. — Київ; Стамбул, 2018. — . — С. 13.
- Середа О. Османсько-українська дипломатія в документах XVII—XVIII ст. — Київ; Стамбул, 2018. — . — С. 63-64.
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев, 1864. — с. 305.
- Studia Geohistorica. apcz.umk.pl. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 5: Т. 2: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг.: Вып. 2. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — с. 191.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 5: Т. 2: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг.: Вып. 2. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — с. 283.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 5: Т. 2: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг.: Вып. 2. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — с. 459.
- Архив Юго-западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе Ч. 5: Т. 2: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг.: Вып. 2. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. — с. 573.
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 15 лют. 2013 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев, 1864. — С. 505(рос.)
- Kraszewski J. I. Podróż króla Stanisław Augusta do Kaniowa w r. 1787: podług listów Kazimierza Konstantego hrabiego de Bröl Platera, starosty inflantskiego opisana. — Wilno: Nakladem I Drukiem Józefa Zawadskiego, 1860. — S. 285—286.
- Легун Ю., Петренко О. Матеріали ревізійного перепису населення 1795—1796 рр. у фондах Державного архіву Вінницької області. Навчальний посібник. — Вінниця: О. Власюк, 2005. — . — С. 37-38
- Лось В. Е. Уніатська Церква на Правобережній Україні наприкінці XVIII — першій половині ХІХ ст.: організаційна структура та культурно-релігійний аспект. — К., 2013 — . — С. 272.
- Білик В. А. Греко-уніатське парафіяльне духовенство першої третини ХІХ ст.: соціальне походження, освіта, матеріальне забезпечення // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — Випуск 4. — . — С. 48-49.
- Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Вибрані твори. — Том 4, Кн. І. Документи села Кальника (XVIII — початок ХХ ст.) / Наук. ред. к.і.н., доц. Купчик О. Р. — К.: «ПП „КП“ Укр СІЧ», 2013. — . — С. 265.
- Wrotnowski F. Powstanie na Wolyniu, Podolu I Ukrainie w roku 1831. Paryz: Ksiegarnia I drukarnia Polska, 1837. — Tom I. — S. 207—208.
- Wrotnowski F. Powstanie na Wolyniu, Podolu I Ukrainie w roku 1831. Paryz: Ksiegarnia I drukarnia Polska, 1837. — Tom I. — S. 236.
- Wrotnowski F. Powstanie na Wolyniu, Podolu I Ukrainie w roku 1831. Paryz: Ksiegarnia I drukarnia Polska, 1838. — Tom II. — S. 88.
- Wrotnowski F. Powstanie na Wolyniu, Podolu I Ukrainie w roku 1831. Paryz: Ksiegarnia I drukarnia Polska, 1838. — Tom II. — S. 94.
- Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — Том 3. — К.: Друкарня ВУАН, 1930. — С. 276.
- Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — Том 3. — К.: Друкарня ВУАН, 1930. — С. 277.
- Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — Том 3. — К.: Друкарня ВУАН, 1930. — С. 278.
- Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — Том 3. — К.: Друкарня ВУАН, 1930. — С. 294.
- Корнилович М. Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — Том 3. — К.: Друкарня ВУАН, 1930. — С. 300.
- . forum.genoua.name. Архів оригіналу за 3 черв. 2019 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАУК), Фонд № 486 «Київська палата цивільного суду, м. Київ», Опис № 3. Справа 175; 8 [1857]. С. 33; 80.
- ЦДІАУК, Фонд № 486 «Київська палата цивільного суду, м. Київ», Опис № 3. Справа 175; 220 [1857]. С. 108.
- Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Киев, 1864. — с. 733.
- Тишкевич М. Уривки з спогадів // Літературно-науковий вісник. — Річник XXVII. — T. XCVI. — Книжка VII—VIII. — Львів: Друкарня Ставропігійного інституту, 1928. — С. 251.
- Державний архів Вінницької області (ДАВіО). — Фонд № 589, опис № 1, справа № 31, арк. 13 зв.
- Игнатьев Н. П. Походные письма 1877 года. Письма Е. Л. Игнатьевой с балканского театра военных действий. / Подготовка текста, вступительная статья и комментарии В. М. Хевролиной. — М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1999. — С. 38; 92; 154; 175—176; 198.
- Казьмирчук Г., Казьмирчук М. Роде наш красний: Село Кальник. — Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці XVIII — на початку ХХ ст. — К.: Логос, 2010. — С. 123.
- ПОДІЛЛЯ У ДОБУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ рр. - PDF Free Download. docplayer.net. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Czerniawka (4), wieś, powiat lipowiecki, gmina Andruszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 369. (пол.)
- Список населеленных мест Киевской губернии. Издание Киевского Губернского Статистического Комитета. — К.: Типография Ивановой, аренд. А. Л. Поповым, 1900. — С. 869—870.
- Казьмирчук М. Г. Соціально-демографічна ситуація у Київській губернії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. // Література та культура Полісся. — Вип. 65: Соціальні аспекти регіонального та загальноукраїнського історико-культурного розвитку / [відп. ред. І упор. Г. В. Самойленко]. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. — С. 92.
- Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник. Т. 5. Вип. 1 (К., 1996) — с. 22-23.
- Памятная книжка Киевской губернии на 1911 год, с приложением Адрес-Календаря губернии. — К.: Типо-Литография Губернского Правления, 1911. — Адрес-календарь, С. 162.
- ДАВіО. — Фонд №Р-2807, Опис № 4, Справа № 47, арк. 152; 186.
- . Сторінку не знайдено. Архів оригіналу за 2 бер. 2022 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- . www.t-shevchenko.name. Архів оригіналу за 4 серп. 2020 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Памятная книжка Киевской губернии на 1915 год. — Киев: Тип. Губерн. правления, 1915. — С. 199.
- Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. — Нью-Йорк: Видавництво «Червона калина», 1974. — С. 82-83.
- Доценко О. Зимовий noxід (6.XII.1919 — 6.V.1920). — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. — . — с. 22; 170.
- Bobrowski S. Zarys historii wojennej 44 Pułku Strzelców Kresowych. — Warszawa: Wojskowe Biuro Historyczne, 1929. — S. 31-32.
- . militera.lib.ru. Архів оригіналу за 8 черв. 2019 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Комітету, Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого. ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 лип. 2020 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.). — Бердичів, 1927. — С. 84.
- ДАВіО, Фонд №р-2481, Опис № 8, Справа № 31 (папка)
- Оратівський край: Ювілейний збірник / Упор. Хоменко Н. В. — Вінниця: Книга-Вега, ВАТ «Вінницька обласна друкарня», 2009. — . — С. 100.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — С. 191; 530.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 4. — Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», 2012. — . — С. 125.
- Сайт Чернявської СЗШ І-ІІІ ступенів [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]
- ДАВіО, Фонд №Р-2481, Опис 21, Справа № 8 (папка)
- ДАВіО, Фонд №Р-4897, Опис 1, Справа № 38, арк. 91 (папка)
- ЗЗРРСУУ/1932/5/Про утворення областей на території УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 лип. 2020 р. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Мудраченко М. Р. Пам'ятки історії та пам'ятні місця на Вінниччині: Калинівський та Оратівський райони. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2009. — . — С. 273—274.
- Пам'ятники історії та культури вінницької області: словникова частина / Упорядники Ю. А. Зінько, М. В. Мудраченко та ін. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — . — С. 253.
- Кравченко П. Опір геноциду: Повстання у Плисківському та Липовецькому районах у квітні 1932 р. // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали ХХХІIІ Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. 24 вересня 2021 р. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2021. — . — с. 164.
- Роман Круцик. «Народна війна»: Путівник до експозиції. — К.: Українська видавнича спілка, 2011. — 248 с. — — С. 190.
- Паспорт Вінницької обл. Плисківський р-н. ГДА СБУ, ф. 13, спр. 452, арк. 29.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — СС. 257; 327; 412; 449; 779; 780; 833.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 3. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2010. — . — С. 749.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 4. — Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», 2012. — . — СС. 125; 461; 617; 646—647; 724.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 5. — Київ: Центр ДЗК, 2015. — . — СС. 247; 330; 381; 571.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — СС. 412; 442; 530; 608.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 4. — Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», 2012. — . — С. 392.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 5. — Київ: Центр ДЗК, 2015. — . — СС. 247; 330; 579; 581.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — С. 326; 412; 611.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 3. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2010. — . — С. 633.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 4. — Вінниця: ФОП «Каштелянов О. І.», 2012. — . — С. 646.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — С. 370; 490.
- Мудраченко М. Р. Пам'ятки історії та пам'ятні місця на Вінниччині: Калинівський та Оратівський райони. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2009. — . — С. 273.
- ДАВіО, Фонд №Р-2700, Опис № 17, Справа № 1542, Арк. 172.
- Мудраченко М. Р. Пам'ятки історії та пам'ятні місця на Вінниччині: Калинівський та Оратівський райони. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2009. — . — С. 275.
- ДАВіО, Фонд №Р-2700, Опис № 5, Справа № 46, Арк. 260, 270.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 2. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2007. — . — С. 599.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Вінницька область. — Кн. 5. — Київ: Центр ДЗК, 2015. — . — С. 571.
- ДАВіО, Фонд №Р-3375, Опис № 4, Справа № 1661, Арк. 166.
- ДАВіО, Фонд №Р-2700, Опис № 6, Справа № 352, Арк. 45.
- ДАВіО, Фонд №Р-3375, Опис № 4, Справа № 4112, Арк. 326.
- ДАВіО, Фонд №Р-3375, Опис № 4, Справа № 4563, Арк. 187; ДАВіО, Фонд №Р-2700, Опис № 6, Справа № 1413, Арк. 68.
- РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Облікова картка Скальської сільської ради на сайті ВРУ. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 трав. 2022 р..
- Паспорт Оратівського району
- Найстарша українка народилась у Вінницькій області. 20minut.ua. Процитовано 11 трав. 2022 р..
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Урядовий портал. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 04.01.2021.
- . https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 04 січня 2021.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=Ні
() - Сеньйора Грасселлі з Чернявки: нарис: [про долю Л. Титаренко із с. Чернявка Оратів. р-ну, яка була вивезена на примусові роботи до Німеччини] / І. Волошенюк // Вінниччина. — 1997. — 19 березня.
- Вінницький інформаційний портал. irp.vn.ua. Процитовано 11 трав. 2022 р..
Література
- Черня́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532
Посилання
- Сайт Чернявської сільської ради [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Чернявка [ 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Chernyavka Chernya vka selo v Ukrayini v Orativskij selishnij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Roska pritoka Rosi za 29 km na pivnichnij zahid vid smt Orativ Naselennya stanovit 798 osib stanom na 1 sichnya 2018 r selo Chernyavka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Orativska selishna gromada Kod KATOTTG UA05020190450071278 Oblikova kartka http w1 c1 rada gov ua pls z7503 A005 rdat1 01 04 2019 amp rf7571 2690 Osnovni dani Zasnovane XVI stolittya Naselennya 798 stanom na 01 01 2018 Plosha 5 248 km Poshtovij indeks 22612 Telefonnij kod 380 4330 Katojkonimi chernyavchanin chernyavchanka Den sela 8 listopada Geografichni dani Geografichni koordinati 49 20 08 pn sh 29 20 45 sh d 49 33556 pn sh 29 34583 sh d 49 33556 29 34583 Koordinati 49 20 08 pn sh 29 20 45 sh d 49 33556 pn sh 29 34583 sh d 49 33556 29 34583 Serednya visota nad rivnem morya 217 m Vodojmi r Roska Vidstan do oblasnogo centru 80 km Vidstan do rajonnogo centru 80 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Pogrebishe I Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 km Misceva vlada Adresa radi 22600 Vinnicka obl Vinnickij r n smt Orativ vul Parkova bud 14 Vebstorinka http orativska gromada org ua Karta Chernyavka Chernyavka Mapa Chernyavka u VikishovishiIstoriyaDavni chasi Mizh selami Pliskiv i Chernyavka viyavlene bagatosharove starodavnye poselennya Vono zajmaye nevisokij mis utvorenij richkoyu Roskoyu ta nevelikim yarom Doslidzhene ekspediciyeyu Berdichivskogo socialno istorichnogo muzeyu pid kerivnictvom T M Movchanivskogo v 1927 28 rr Doslidzhena plosha 370 m Viyavleni kulturni shari zaklyuchnoyi fazi rannogo etapu ta piznogo etapu tripilskoyi kulturi a takozh bilogrudivskoyi kulturi HI IH st do n e rannoskifskogo chasu ta chernyahivskoyi kulturi Chastina kolekcij zberigayetsya u fondah Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini Riznochasovi arheologichni kompleksi z pam yatki Pliskiv Chernyavka vkazuyut na yiyi trivale isnuvannya pochinayuchi z rannogo Tripillya Zasnuvannya Chernyavki V oblikovij kartci sela na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini vkazano sho Chernyavka zasnovana v 1640 roci Prote ye pisemni dzherela u yakih Chernyavka zgaduyetsya pered cim rokom Tak napriklad u odnomu z nih ukazuyetsya sho v 1620 h rokah ce vzhe buv znachnij naselenij punkt mistechko Vihodyachi z cogo logichno pripustiti sho Chernyavka bula zasnovana znachno ranishe Vlitku 2011 roku v seli svyatkuvali jogo 500 richchya otzhe vvazhayetsya sho vono bulo zasnovane 1511 roku Pershi derzhavci Chernyavki Spochatku teritoriya majbutnoyi Chernyavki vidnosilasya do Vinnickogo piznishe do Braclavskogo povitu Braclavskogo voyevodstva Shlyahtich Semen Koshka kupiv u Romana Ladizhinskogo ta jogo druzhini Lyubki Yesmanivni selishe Pliskiv so vsѣm s tim kak sѩ is starodavna ᴕ svoih granicah mayetsѩ z lyesy z dubrovami i s pasyekami i s stavy s polmi i syenozhatmi i z ryekami i z bobrovymi gony i z zyeryemyeny 4 kvitnya 1510 roku za 12 kip litovskih groshej na sho distav pidtverdzhennya vid todishnogo braclavskogo starosti knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo 6 serpnya 1509 roku ta vid korolya Sigizmunda I 29 serpnya 1518 roku U seredini XVI st 1552 miscevist navkolo Pliskova bula pustkoyu vikoristovuvalasya zdebilshogo uhodnikami bolohivcyami yakim shlyahtichi Koshki zdavali yih u vikoristannya Zgidno z zapisom u Braclavskij grodskij knizi vid 6 serpnya j u Luckij zemskij knizi vid 7 zhovtnya 1585 roku pan Ivan Yuhnovich Koshka braclavskij zemskij suddya batko majbutnogo getmana Samijla Kishki vidstupiv knyazevi Kostyantinu Vasilyu Ostrozkomu v zastavu za 10 000 litovskih groshiv svoyi i svogo molodshogo brata Andriya mayetki sered yakih zaznacheni selishe Pliskiv Hanyev Gannivka Dchozov Zoziv Oshitkov Ochitkiv Tetiyiv tosho Kordon mizh volodinnyami knyazya Ostrozkogo ta knyazya Yanusha Zbarazkogo prolyagav u tomu chisli po richci Roska U comu dokumenti Chernyavka ne zgaduyetsya ale yiyi teritoriya vhodila do okreslenih u nomu volodin K V Ostrozkogo 1596 roku cej knyaz vikupiv vishevkazani zemli u pana Koshki Pislya rozpodilu 1603 roku volodin knyazya K V Ostrozkogo mizh jogo sinami Chernyavka distalasya starshomu z nih knyazyu Yanushu Ostrozkomu 18 listopada 1608 roku vozni zavirili mezhovi znaki yaki viznachali mezhi mayetnostej knyazya Yanusha Ostrozkogo P yatigoriv Tetiyeva Chernyavki Vishina ta Zozova vid mayetnostej knyaziv Yuriya ta Krishtofa Zbarazkih Pogrebish Zhivotova ta Priluki Cej zapis ye odniyeyu z najpershih zgadok vlasne pro Chernyavku v dokumentah Pid vladoyu knyaziv Ostrozkih vona dosit shvidko rozbuduvalasya j stala znachnim naselenim punktom Uzhe v 1609 ta 1630 rokah Chernyavka zgaduyetsya yak mistechko v Aktah Koronnogo tribunalu U pershomu vipadku 2 chervnya 1609 roku Koronnim tribunalom bulo zatverdzheno viznacheni vishe kordoni mizh volodinnyami knyaziv Zbarazkih ta knyazya Ya Ostrozkogo Pislya smerti knyazya Yanusha Ostrozkogo 1620 roku ta rozpodiliv mayetnostej rodini Ostrozkih Chernyavka imovirno potrapila do koronnih mayetnostej Prinajmni z kincya 1620 h rokiv vona znahodilasya u vlasnosti rodini Charneckih ochevidno bula nadana za vijskovu sluzhbu Stefanu Charneckomu na toj chas horunzhomu legkoyi kavaleriyi Vin buduchi derzhavcem mistechka Chernyavki 1629 roku splachuvav z ostannogo podimne z 323 budinkiv v sumi 161 zlotij ta 15 groshiv Na karti G Levassera de Boplana 1639 roku kotra bula finalizovana 1648 roku V Gondiusom Chernyavka poznachena yak selo Roki Hmelnichchini ta Ruyini U roki Hmelnichchini Chernyavka teritorialno vidnosilasya spochatku do Zhivotivskogo polku pislya 1649 roku do Vinnickogo Kalnickogo polku Mistechko ochevidno silno postrazhdalo vid vijskovih dij Vono zgaduyetsya yak znelyudnene puste misto u Perepisnih knigah privedenih do prisyagi na piddanstvo caryu Alyeksyeyu Mihajlovichu zhiteliv malorosijskih mist 1654 ta Perechne gorodov gorodkov mest i mestechek v Cherkaskih polkah 1654 1656 Da u Vinnickomu polku pusti bezlyudni mista Priluki teper s Stara Priluka Lipovec Chehov Chernyavka Chaguj teper Chagiv Babin Urat Orativ Ochevidno velikogo spustoshennya Chernyavka zaznala vid svogo zh taki derzhavcya Stefana Charneckogo vijska yakogo u berezni 1653 roku pid chas karalnogo pohodu virizali vsih zhiteliv Pogrebisha Samgorodka Priluki Lipovcya ta navkolishnih naselenih punktiv U Statejnomu spisku moskovskogo posla polkovnika i golovi strileckogo Avrama Lopuhina zaznacheno sho 1656 roku getman B Hmelnickij ta Generalnij pisar I Vigovskij povidomili jomu sho cogo zh roku mistechka Chernec togo goroda Kalnika i mistechko Cherneci prijshli lyahi lyudej posikli bez zalishku i zhittya yih vidibrali u dokumenti propuski imovirno cherez jogo poshkodzhennya Tak yak iz mozhlivih variantiv naselenih punktiv same Chernyavka nalezhala do Kalnickogo polku j lezhala blizhche do Kalnika nizh Chernivci mozhna pripustiti sho v comu dokumenti mova jde same pro neyi Otzhe mistechko znovu zaznalo spustoshennya ta rujnuvan Nevdovzi mistechko vidnovilosya adzhe 1664 roku z mistechka Chernyavki jogo milosti pana Marcina Charneckogo pidkomoriya braclavskogo drugogo sina Stefana Charneckogo z 30 budinkiv 1 mlina potribno bulo splatiti 47 zlotih Faktichno protyagom 35 rokiv buremnih podij Hmelnichchini ta Ruyini kilkist zaselenih budinkiv u Chernyavci z yakih splachuvavsya podimnij podatok zmenshilasya v 10 2 razi Zhiteli Chernyavki imovirno brali aktivnu uchast u Pravoberezhnomu povstanni 1664 1665 rokiv adzhe u chervni 1664 roku zagin polskoyi kavaleriyi pid kerivnictvom rotmistra Stanislava Luzheckogo shturmuvav ce buntivne misto Pislya Zhuravnenskoyi ugodi uryadom Yu Hmelnickogo bulo skladeno reyestr naselennya u pidporyadkuvanni getmanskogo i osmanskogo uryadiv V Opisu administrativnogo podilu Ukrayini datovanogo 1678 rokom nadayetsya Roz yasnennya shodo kilkosti fortec palanok i polkovnikiv derzhavi Ukrayina Miscevi gromadi samovryaduvannya buli predstavleni centralnimi mistechkami chi selishami poznachenimi yak palanki Navkolo nih ob yednuvalas vijskova sotnya i vse civilne naselennya vidpovidnogo regionu U comu Opisu sered palanok pidporyadkovanih polkovniku forteci Kalnik vkazana palanka Chernyavka Chernyavka u XVIII stolitti Lishe pislya 1710 h rokiv stihli voyenni liholittya Chernyavka pochala postupovo vidnovlyuvatisya 1721 roku za inshimi danimi protyagom 1726 1728 rokiv bula zbudovana Chernyavska cerkva Svyatogo Dmitriya Vprodovzh prinajmni 1782 1791 rokiv a shvidshe za vse i z samogo pochatku isnuvannya vona bula greko katolickoyu j nalezhala do Zhivotivskogo dekanatu Z seredini XVIII st v mistechku z yavlyayetsya yevrejske naselennya Pid chas provedennya perepisiv yevreyiv v Braclavskomu poviti Braclavskogo voyevodstva v 1760 1780 h rokah v Chernyavci bulo zafiksovano yevreyiv 1765 r 4 chol 1776 r 6 chol 1784 r 8 chol 1787 r 9 chol 1787 roku Chernyavka nalezhala Stefanu Vrublevskomu chesniku kiyivskomu U mistechku diyav kostel nevidomoyi nazvi zasnovanij ranishe 1793 roku piznishe funkcionuvala katolicka kaplicya zgadana 1885 roku pripisana do kostelu m Pogrebishe U opisu podorozhi polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo do Kaneva 1787 roku visvitleno korotkij epizod jogo perebuvannya v Chernyavci Na zvorotnomu shlyahu z Kaneva pid chas proyizdu z Tetiyeva v Linci suchasni Illinci polskij korol Stanislav Avgust buv zustrinutij 15 travnya v Chernyavci narodom kagalom cehami samim Vrublevskim Narodu veleno bulo krichati Vivat Krol Opisuvach ciyeyi podorozhi Plyater rozpovidaye pro taku podiyu Kidannya kvitiv pered poyizdom korolya ta shum narodu tak nalyakali konej korolivskogo ekipazhu sho yih ne zmogli utrimati kucheri U cej chas chesnik Vrublevskij kidayetsya zi svoyimi kinmi tak samo oskazhenilimi mizh korolivskih zmishuye yih i zupinyaye U budinku vlasnika prijnyali korolya podruzhzhya Vrublevskih yihnya dochka ta narechenij zyat shambelyan kamerger Myezhvinskij pol Mierzwinski Pislya zakuski korol viyihav Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi Pislya vhodzhennya pravoberezhnih ukrayinskih zemel do skladu Rosijskoyi imperiyi 1793 roku Chernyavka staye selom centrom Chernyavskoyi volosti Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Greko katolicka parafiya s Chernyavki pochala zaznavati utiskiv z boku pravoslavnogo duhovenstva Z pochatkom masovogo navernennya uniativ na pravoslav ya naprikinci XVIII stolittya i pereosvyachennyam cerkov greko uniatskih svyashenikiv viselyali z plebanij i viddavali ostanni pravoslavnim svyashenikam Mizh greko uniatskimi ta pravoslavnimi svyashenikami tochilisya gostri superechki z privodu zemli ta budivel oskilki pravoslavni svyasheniki inkoli siloyu vidbirali yih Tak bulo j u Chernyavci de pravoslavnij svyashenik Andrij Levickij 1796 roku vidibrav zemlyu v unijnogo svyashenika Josipa Koptarzhevskogo za inshimi danimi Hoptarevskogo abo Oltarzhevskogo Podibni vipadki rozglyadalisya deputatami pravoslavnih konsistorij yaki otrimali specialnu instrukciyu pro poryadok ta umovi peredachi majna greko uniatskim svyashenikom pravoslavnomu Zokrema zaznachalosya sho u vipadku koli plebaniya ta vsi gospodarski sporudi buli zbudovani za koshti miscevih parafiyan greko uniatskij svyashenik mav zvilniti yih bez zhodnih umov i kompensacij Okremo jshlosya pro zemelnij fundush cerkvi Vin takozh peredavavsya pravoslavnomu svyasheniku U vipadku koli greko uniatskij svyashenik obrobiv i zasiyav pole vzhe pislya togo yak cerkva bula navernena na pravoslav ya ves urozhaj mav nalezhati pravoslavnomu svyasheniku a greko uniatskomu vidilyalasya lishe nevelika chastina abi vistachilo na prozhittya Sin Stefana Vrublevskogo Ksaverij prodav Chernyavku grafu Vladislavu Krasickomu u volodinni yakogo selo znahodilosya prinajmni z 1828 roku Cogo roku v Chernyavci nalichuvalosya 118 dvoriv chastina sela nalezhala takozh grafini Yavorskij Graf V Krasickij buv aktivnim uchasnikom polskogo Listopadovogo povstannya 1830 1831 Tomu jogo mayetok v Chernyavci stav odnim z kerivnih centriv povstannya Tut 24 lyutogo 8 bereznya 1831 roku vidbuvsya generalnij z yizd polskoyi shlyahti Kiyivskoyi guberniyi na yakomu Vincentiya Tishkevicha bulo obrano golovnim kerivnikom povstannya na Kiyivshini Ostannij do rechi postijno meshkav nepodalik Chernyavki u svoyemu mayetku v s Ocheretni U chernyavskomu mayetku postijno vidbuvalisya naradi zmovnikiv syudi shlyahta prisilala poslanciv ta koshti 22 kvitnya 5 travnya graf V Tishkevich z Chernyavki rozislav po vsij Ukrayini rozporyadzhennya pro pochatok zbrojnogo vistupu 24 kvitnya 7 travnya U Chernyavskomu mayetku Krasickogo na toj chas bulo zibrano 300 tis zlotih na potrebi povstanciv Ci groshi buli dostavleni do Ocheretni v mayetok Tishkevicha Pochinayuchi z vesni 1839 roku vsya greko katolicka cerkva bula nasilno priyednana do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Prote chernyavskij unijnij svyashennik I Oltarzhevskij ne korivsya vimogam vladi ta stanom na gruden cogo roku ne podav pidpisok na priyednannya do pravoslav ya Prote Chernyavska cerkva Svyatogo Dimitriya zvidtodi stala pravoslavnoyu V arhivah zbereglisya didicki inventari 1845 r chastini s Chernyavki didicha Ivana Belickogo chastini s Chernyavki didicha Favstina Monchinskogo 3 chastin togo zh sela didichiv Serachinskogo Byesyadovskogo j Rafala Krasickogo ta polovinnoyi chastini s Chernyavki j sela Gannivki grafa Yevstafiya Krasickogo brata vishezgadanogo Vladislava Krasickogo Za nimi u Chernyavci na toj chas bulo 200 dvoriv blizko 1555 meshkanciv u Gannivci 33 dvori ta 175 meshkanciv U Chernyavci robochih dush bulo blizko 57 u Gannivci 56 V obidvoh selah rozklad robili na cilu gromadu vidpovidno do ploshi zemli Podatki vnosiv do derzhavnoyi skarbnici za selyan sam didich sho potim styaguvav z nih pochasti gotivkoyu a pochasti koli rozrahovuvalisya za rik panshinoyu V inventari s Chernyavki didicha Belickogo zapisano sho koli provina bula velikoyu vinnih nadsilali dlya kari do stanovoyi kvartiri j tam yih karali 5 10 rizkami V inventari s Chernyavki didicha Monchinskogo zaznacheno sho koli zlochin buv velikij karali pri cilij gromadi zgidno z viznachennyam silskoyi rozpravi dlya cogo priznachali pochesnih gospodariv a za nevelichki provini karav sam didich vidpovidno do zlochinu U metrichnih zapisah Dmitriyivskoyi cerkvi 1855 roku zaznacheno sho do yiyi parafiyi vidnosilisya sela Chernyavka ta Gannivka parafiyanami buli dvoryanin Yevfim Yakovich Bistrickij odnodvorci Olga Feodorivna ta Grigorij Feodorovich Poplavski Feodot Dmitrovich Opalinskij mishanin Grigorij Ivanovich Vihil vijskovi Strigovusova rekrutka Zhajvoronok soldat Carenko soldat selyani Titorenko Romanyuk ova Korol Figol Shevchuk Ilchenko Polishuk Virenko Rabchenko Kundel Zaharchuk Talabchuk Barabash Savchenko Demchik Bosenko Suprun Klok Tilman Macyuk Melnik Skorobagatij Omelchuk Andrejchik Babak Natyaglij Riznichenko Semko Shtabelij Kohanovskij Shikaruk Momot Zadorozhnij Kulesha Pidlipnij Skoropad Lokaj Yacyuk Timorenkova Brova o rnik Gudimenko Bilik Lyubarskij Fedchenko Gonchar Sidorenko Diduh Parafiyalnim svyashennikom buv Yeremiya Chajkovskij stiharnim dyachkom Vasil Kensickij palamarem Feodor Dulovskij U lyutomu 1856 roku umanskij marshalok graf Stanislav Tadeush Tishkevich sin vishezgadanogo Vincentiya Tishkevicha batko ukrayinskogo diplomata publicista mitcya ta mecenata Mihajla Stanislavovicha Tishkevicha vikupiv Chernyavskij mayetok vklyuchno z zemlyami navkolo Gannivki u Yevstahiya Krasickogo Naprikinci nastupnogo 1857 roku vin vikupiv inshi zemli navkolo Gannivki u Varfolomiya Morgulcya Pislya pridushennya Polskogo povstannya 1863 roku za svidchennyami M Tishkevicha jogo sim ya zaznala peresliduvan hocha batko zovsim ne pidtrimuvav cej vistup Graf Tishkevich mav pevni borgi pered bankami prote uryad zaboroniv nadali zakladati mayetok banku za borgi ta primusiv S Tishkevicha prodati najkrashu jogo chastinu Pliskiv Gannivku ta Chernyavku z chudovimi lisami za bezcin Vlasne 1863 roku selyani pridbali z zemel kotri nalezhali do mayetku S Tishkevicha 1213 desyatin zemli za 59 333 rubli 48 91 rub za desyatinu Do kincya 1864 roku osnovna chastina mayetku bula prodana grafu Mikoli Pavlovichu Ignatyevu za 39 rubliv za desyatinu 1866 roku graf Tishkevich na virucheni koshti chastkovo splativ svoyi bankivski borgi 1864 roku v Chernyavci nalichuvalosya zhiteliv oboh statej 1498 1478 pravoslavnih i 20 rimskih katolikiv zemli 2948 desyatin V ti chasi Dmitrivska pravoslavna cerkva bula derev yanoyu 5 klasu zemli mala 40 desyatin Do yiyi parafiyi bulo priyednane selo Gannivka yake vidstoyit vid Chernyavki na 2 versti Zhiteliv oboh statej tut nalichuvalosya 200 zemli 404 desyatini Otzhe z seredini 1860 h rokiv Chernyavka opinilasya u volodinni grafa M P Ignatyeva rosijskogo derzhavnogo diyacha diplomata generala V svoyih listah datovanih chervnem serpnem 1877 roku do druzhini knyagini Katerini Leonidivni do shlyubu Golicinoyi graf zgaduye pro te sho Chernyavka bula nimi pridbana za 75 000 rubliv po 39 rubliv za desyatinu 1923 desyatini sho golovnim upravitelem Chernyavskogo mayetku buv Melnikov pro plani pobudovi budinku ta inshih virobnichih budivel v seli pro vlashtuvannya zdachi Chernyavki v orendu Lipskomu ta yevreyam za 10 450 rubliv na rik Ignatyev u listah zgaduye svoyi volodinnya u Chernyavci Pliskovi Nemirincyah ta Krupoderincyah Protyagom 1868 1890 rokiv prihozhanami za dopomogoyu derzhavi bulo vidnovleno derev yanij hram Svyatogo Dmitriya yakij imovirno buv poshkodzhenij pozhezheyu U 1880 h rokah Chernyavku orenduvav u M P Ignatyeva Volodimir Nikiforovich Danilov Ochevidno vlasnik Chernyavki graf Ignatyev postijno nadavav chernyavski zemli riznim orendatoram 1886 roku v Chernyavci nalichuvalosya 1600 osib 204 dvori pravoslavna cerkva katolicka kaplicya shkola zayizhdzhij budinok Naprikinci HIH stolittya Chernyavsku volost bula likvidovana selo bulo vidneseno do Andrushivskoyi volosti Lipoveckogo povitu U toj chas u seli nalichuvalosya 396 dvoriv 2423 meshkanci diyali cerkva shkola 2 mlini 1900 roku v seli nalichuvalosya 430 dvoriv 2511 meshkanciv Do sela nalezhalo 2919 desyatin zemli z nih 1371 desyatina nalezhala grafu Ignatyevu 44 desyatini cerkvi 1481 desyatina selyanam 23 desyatini inshim stanam Zemli u grafa v cej chas orenduvav Mechislav Oleksandrovich Kobilyanskij U seli diyali pravoslavna cerkva cerkovno parafiyalna shkola 4 kuzni 1 prosorushka 2 vodyanih mlini ta 1 kazenna vinna kramnicya Pid chas Rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv protyagom 17 25 travnya 1905 roku u selah Andrushivka Chernyavka Frontivka Rotmistrivka Velika Rostivka Mervin Yackovicya Dolinka Lukashivka Yushkivci Monastirishe Novosilki Leskove mali misce selyanski zavorushennya Usi voni vidbuvalisya za odnakovim scenariyem selyani z yavilisya na plantaciyi cukrovogo buryaka abo do ekonomij z vimogami pidvishiti zarplatu Za vidmovi voni rozganyali nemiscevih robitnikiv Selyani z Chernyavki na choli z Yevgenom Ryabcem ta Danilom Ponomarcem vimagali vid upravitelya mayetku grafa Ignatyeva Lyudovika Mihajlevskogo zbilshiti zarplatu Za vidmovu pogrozhuvali robitnikam i sluzhbovcyam Vimagali takozh rozrahuvati i zvilniti sluzhbovciv pogrozhuvali okremim sluzhbovcyam vbivstvom i nastupnogo dnya Slidstvo pokazalo sho selyani vimagali ne najmati robitnikiv z inshih sil i pidvishiti zarplatu miscevim robitnikam Selyani bili tih nemiscevih robitnikiv yaki ne hotili tikati z roboti Graf M P Ignatyev pomer vlitku 1908 roku Jmovirno jogo spadkoyemci prodali Chernyavku adzhe pochinayuchi z 1910 roku vlasnikami sela ta navkolishnih zemel stali chastkovo brati Karl Adolf ta Genrih Adolf Martini kotri volodili bilshe 4 tis desyatin zemli bilya Chernyavki Gannivki ta Pliskova chastkovo druga druzhina Yakova Vasilovicha Tarnovskogo Berta Gustavivna do shlyubu Shpranger 1865 1917 gromadyanka Nimechchini kotra volodila 1528 desyatinami zemli Faktichno ostannya bula vlasniceyu bilshosti chernyavskih zemel azh do svoyeyi smerti 1917 roku Do rechi yiyi cholovik Ya V Tarnovskij 1825 1913 vijskovij inzhener zaliznichnik odin iz zasnovnikiv Kiyivskogo viddilennya Selyanskogo pozemelnogo banku mecenat buv osobisto znajomij z T G Shevchenkom jomu navit adresovanij odin z listiv poeta vid 1860 roku Na kinec 1914 roku v Chernyavci prozhivalo 2518 zhiteliv Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 rokiv Ne ominuli Chernyavku buremni revolyucijni podiyi ta vizvolni zmagannya 1917 1921 rokiv Pid chas vidstupu chastin Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi na Zahid prinajmni 14 15 zhovtnya 1919 roku 10 Brigada UGA zoseredzhuvalasya v rajoni Pliskiv Gannivka Chernyavka Cherez selo 16 19 grudnya 1919 roku prolyagav marshrut marshu na shid Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR po tilam Dobrovolchoyi armiyi pid chas Pershogo Zimovogo pohodu Zberigsya navit Nakaz po vijskam UNR vid 19 grudnya otamana M Omelyanovicha Pavlenka vidanij v Chernyavci yakim bulo nakazano Volinskij grupi zosereditisya v rajoni Mihajlivki Telizhinciv 3 j diviziyi v m Staromu Zhivotovi Zaporizkij zalishivshi polk Chornih Zaporizhciv v s Chernyavci a divizion Almazova v Skali i polk imeni Kostya Gordiyenka v Medivci zosereditisya v rajoni Verbivki Popivki i Bratovki Kiyivska grupa mala zosereditisya v rajoni Oratova Zhivotivki Vsih Komgrupiv zaprosheno 19 HII na vijskovu naradu do Starogo Zhivotova Pid chas Polsko radyanskoyi vijni 28 travnya 1920 roku 44 polk polskogo vijska zajnyav Chernyavku Prote 5 chervnya golovni sili Pershoyi kinnoyi armiyi S Budonnogo prorvali polskij front v rajoni Samgorodka i pochali nastup v napryamku Berdichiv Zhitomir 12 chervnya cherez vidstup usiyeyi 6 yi armiyi 44 polk vidijshov do Zozulinec ta Maharinciv Dubovih pivdennishe Kozyatina U skladi SRSR Vreshti resht u seli vstanovilasya vlada bilshovikiv 7 bereznya 1923 roku Chernyavka uvijshla do skladu novoutvorenogo Pliskivskogo rajonu u skladi Berdichivskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi Za rezultatami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku v Chernyavci prozhivalo 3 136 zhiteliv 1479 cholovikiv i 1 657 zhinok z nih 20 yevreyiv 18 polyakiv 4 rosiyanina U Gannivci prozhivalo 414 zhiteliv 202 choloviki i 212 zhinok 1929 roku v seli bulo utvoreno TSOZ piznishe u 1930 h rokah kolgosp imeni Molotova Jogo organizatorami buli Grigorij Dmitrovich Korol Spiridon Leontijovich Omelchuk Andrij Antonovich Revuckij pershim golovoyu bulo obrano Fedota Fedorovicha 1930 roku v seli organizuvali hatu chitalnyu Cogo roku z sela bulo represovano 3 lyudini yih bulo uv yazneno na 3 roki taboriv Za danimi Chernyavskoyi SZSh 1931 roku bula zasnovana Chernyavska serednya shkola Hocha v arhivah zberigayetsya informaciya pro diyalnist chotiririchnoyi shkoli v seli prinajmni z 1926 i po 1945 roki Pershimi vchitelyami stali Fadej Isakov i Denis Fedorovich Vzhe u 1931 1932 navchalnomu roci shkolu vidviduvali 160 uchniv 27 lyutogo 1932 pislya utvorennya Vinnickoyi oblasti s Chernyavka u skladi Pliskivskogo rajonu stala yiyi chastinoyu Chernyavka silno postrazhdala pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv U seli traplyalis vipadki ditoyidstva ta trupoyidstva U centralnij chastini starogo kladovisha v odinochnih mogilah ryadami pohovano 293 zhiteliv Chernyavki yaki pomerli vid golodnoyi smerti 1995 na misci masovih pohovan vstanovleno metalevij hrest z memorialnoyu tablichkoyu ta napisom Zhertvam golodomoru 1932 1933 Za informaciyeyu podanoyu zastupnikom nachalnika UMDB polkovnikom Bulgakovim 31 serpnya 1960 roku v Pasporti Pliskivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti u kvitni 1932 r v selah Andrushivka Korniyivka Chovnovicya Chernyavka bulo pidnyate zbrojne povstannya organizovane ukrayinsko nacionalistichnimi elementami likvidovane za dopomogoyu vijsk NKVS Bulo zaareshtovano blizko 100 uchasnikiv povstannya zokrema 7 zhiteliv Chernyavki Protyagom 1932 1937 rokiv v selah Chernyavka Ocheretnya Nakazne Rozkopane buli vikriti ugrupovannya nacionalistichnogo spryamuvannya Ochevidno povstannya bulo pidnyate proti nasilnickih rekvizicij zerna ta produktiv harchuvannya pid chas golodnih rokiv Protyagom 1932 1933 rokiv u Chernyavci bulo zaareshtovano ta represovano 22 cholovikiv z nih 1 rozstrilyano Represiyi prodovzhilisya nadali j dosyagnuli svogo apogeyu protyagom 1936 1938 rokiv koli v Chernyavci bulo zaareshtovano 10 cholovikiv z nih 9 rozstrilyano U peredvoyenni roki 1940 persha polovina 1941 bulo represovano 5 cholovikiv vijskovosluzhbovciv urodzhenciv sela sered nih 2 choloviki vijskovopoloneni Radyansko Finskoyi vijni za zdachu v polon Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni nimci zahopili selo 20 lipnya 1941 roku Chernyavka bula zvilnena vid nimeckih vijsk 3 4 sichnya 1944 roku v hodi provedennya Zhitomirsko Berdichivskoyi nastupalnoyi operaciyi vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu Protyagom vijni buli represovani 4 urodzhenciv Chernyavki sered nih 2 vijskovosluzhbovci 1 z yakih rozstrilyano ta 2 zhinki direktorka shkoli Golubovich O G ta kolgospnicya Natyagla F G zasudzheni do 10 rokiv taboriv ta zaslannya na 5 rokiv do Kazahstanu vidpovidno Protyagom sichnya bereznya 1944 roku v primishenni staroyi shkoli mistivsya hirurgichnij peresuvnij polovij gospital 4392 U zahidnij starij chastini kladovisha livoruch vid vhodu mistitsya bratska mogila voyiniv yaki pomerli vid ran u gospitali Vidomi prizvisha 15 voyiniv 1965 na mogili vstanovleno metalevij hrest 286 zhiteliv Chernyavki zaginulo protyagom vijni 24 bereznya 1976 roku rishennyam Vinnickogo oblvikonkomu 122 bula viznachena ustanovka pam yatnogo znaku zhitelyam sela yaki zaginuli v borotbi z nimeckimi okupantami v roki Nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnik 262 voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah vijni bulo vidkrito cogo zh roku bilya budivli klubu U centri sela bilya budinku kulturi 1976 roku sporudzheno memorialnij kompleks na yihnyu chest Do nogo vedut shestimarshovi shodi ta dorizhka vimoshena betonnimi plitami z boku centralnoyi ploshi sela Centrom memorialu ye napivkruglij majdanchik z bilim betonnim semimetrovim pilonom u gorishnij chastini yakogo nakladnij orden Vitchiznyanoyi vijni Bilya pidnizhzhya ustrij Vichnogo vognyu po obidva boki na postamentah riznih rivniv vstanovleno betonni dati 1941 1945 Pravoruch vid pilona na postamenti stela licova ploshina yakoyi vikladena granitnim kaminnyam ta z nakladnim barelyefnim zobrazhennyam pogruddya voyina Livoruch betonna pryamokutna stela na yakij vmontovano desyat betonnih memorialnih plit z vikarbuvanimi imenami voyiniv odnosilchan yaki polyagli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni Za memorialom zakladeno Aleyu pam yati de na kozhnogo zagiblogo zemlyaka vstanovleno pam yatnij znak betonnij stovpchik prisvyata z prizvishem voyina ta visadzheno derevo Avtor proektu skulptor Z Artyuh m Kiyiv 1945 roku v kolgospi bulo stvoreno rajonne nasinnyeve gospodarstvo U pislyavoyenni roki bulo represovano 2 urodzhenciv Chernyavki sered nih 1 zhinka Demchik M S yaku yak chlena sim yi zradnika Batkivshini bulo zaslano na 3 roki do Kazahstanu 1950 roku zaversheno elektrifikaciyu kolgospu 1951 roku budinok klubu yakij vikoristovuvavsya cerkovnoyu obshinoyu bulo vidibrano v ostannoyi 22 zhovtnya 1957 roku rishennyam Vinnickogo oblvikonkomu 716 Chernyavskij kolgosp imeni Molotova bulo perejmenovano na kolgosp imeni 40 richchya Zhovtnya U veresni 1959 roku v zv yazku z ukrupnennyam silskih rad Chernyavsku ta Skalsku silski radi bulo ob yednano v Chernyavsku silsku radu z centrom u seli Chernyavka 30 grudnya 1962 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR s Chernyavka razom z usim Pliskivskim rajonom bulo priyednane do Pogrebishenskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naprikinci 1960 h rokiv bulo zbudovano dvopoverhovij budinok kulturi bilya nogo nasadzheno park Todi zh pobudovani dityachij sadok budivli traktornogo parku majsterni garazhi sklad mineralnih dobriv 6 tvarinnickih primishen ptahofermu U 70 h rokah HH stolittya v Chernyavci prozhivalo 2325 cholovik V seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu im 40 richchya Zhovtnya Gospodarstvo koristuvalosya 4649 ga zemli v tomu chisli 2764 ga ornoyi Viroshuvalo zernovi kulturi tvarinnictvo bulo m yaso molochnogo napryamku V seli buli serednya shkola budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt Vidavalasya bagatotirazhna gazeta Shlyah Illicha 7 grudnya 1979 selo Chernyavka ta Chernyavska silska rada uvijshli do skladu novoutvorenogo Orativskogo rajonu 1986 roku vidkrito suchasne primishennya Chernyavskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv 1990 roku bula vidnovlena okrema Skalska silska rada U skladi Chernyavskoyi silskoyi radi zalishilisya lishe s Chernyavka ta s Gannivka Chernyavka pislya progoloshennya Nezalezhnosti UkrayiniU Chernyavskij serednij zagalnoosvitnij shkoli I III stupeniv stanom na veresen 2014 r pracyuvali 16 vchiteliv navchalisya 89 uchniv V shkoli obladnani navchalni kabineti komp yuternij klas majsternya stvoreni kutochki narodoznavstva bojovoyi slavi kutochok bezpeki Shkola takozh maye majsternyu biblioteku yidalnyu basketbolnij ta volejbolnij majdanchiki U Chernyavskomu ditsadku pracyuvali 3 vihovateli kotri doglyadali za 24 vihovancyami Diyali FAP silskij budinok kulturi iz zalom na 400 misc silska biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanoviv 12 270 knig V nij bulo zareyestrovano 358 chitachiv U Chernyavci diyut hrami Svyatogo Dimitriya Solunskogo PCU ta odnojmennij hram UPC MP u pristosovanomu primishenni na kladovishi Stanom na berezen 2011 roku najstarshoyu ukrayinkoyu bulo viznano urodzhenku s Chernyavka 109 litnyu Yevgeniyu Markiyanivnu Tebenchuk U seli diyut nastupni pidpriyemstva z pererobki moloka ta virobnictva siru KP Chernyavka ta PP Gurman silskogospodarski SFG Kalina ta FG Dobrobut L I I PP Agrofirma Vidrodzhennya chastina GK Kernel Za Rozporyadzhennyam KMU vid 12 chervnya 2020 roku 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti Chernyavska silska rada uvijshla do skladu Orativskoyi selishnoyi gromadi Zgidno z Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Orativska selishna gromada uvijshla do skladu Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Cikave pro Chernyavku1997 roku vijshlo drukom opovidannya naris pismennika Voloshenyuka I S Senjora Grasselli z Chernyavki V nomu opisano dolyu Lidiyi Gavrilivni Titarenko iz s Chernyavka yaka bula vivezena na primusovi roboti do Nimechchini Za cim tvorom v comu zh roci znyato televizijnij film Vidomi lyudiBosenko Mikola Ivanovich 3 veresnya 1950 kerivnik kapeli banduristiv vikladach Hmelnickogo muzichnogo uchilisha imeni Vladislava Zarembi laureat Hmelnickoyi oblasnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka 1997 r Garan Vasil Oleksandrovich 1922 2002 ukrayinskij pedagog trombonist docent Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi imeni Petra Chajkovskogo solist grupi tromboniv Akademichnogo zasluzhenogo simfonichnogo orkestru Ukrayini Koshenko Vasil Pilipovich 1942 1980 kapitan bortovij aviacijnij tehnik vertolota Zaginuv u zbitomu vertoloti Mi 24V pid chas vijskovih dij u Afganistani Lichman Volodimir Pavlovich deputat Verhovnoyi Radi URSR 11 go sklikannya Moroz Andrij Kuzmovich 1916 2010 povnij kavaler ordena Slavi Skoropad Ivan Volodimirovich 1908 1981 major zbrojnih sil SRSR v roki Nimecko radyanskoyi vijni ta uchasnik Radyansko finskoyi vijni Snidevich Mariya Karpivna 1915 1997 kombajner kolgospu s Chernyavka 1958 1977 Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR nagorodzhena medallyu Za doblesnu pracyu Tebenchuk Yevgeniya Markiyanivna 1902 2013 ukrayinska dovgozhitelka shkilna vikladachka ukrayinskoyi movi ta literaturi Zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR GalereyaVulicya Pershotravneva Silska rada Shkola Budinok kulturi Cerkva Stavok na richci Roska Pam yatnik voyinam odnoselchanamDiv takozhChernyavska volost Lipoveckij povit Primitki kosiv info Arhiv originalu za 26 zhovt 2012 r Procitovano 11 trav 2022 r Radiyevska T M Poselennya dobi midi rannogo zaliza poblizu ss Pliskiv ta Chernyavka Vinnickoyi oblasti Arheologiya 1989 4 S 82 91 Oblikova kartka s Chernyavka Vinnicka oblast Orativskij rajon w1 c1 rada gov ua Procitovano 11 trav 2022 r Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Vinnicka oblast Gol red kol Tronko P T K Golov red URE AN URSR 1972 S 532 Kavun M Svyatkuvala Chernyavka 500 richchya Vinnichchina 2011 17 chervnya S 13 Czarniawka wies powiat lipowiecki nad rz Roska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 747 pol Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw Dzial 3 opisane przez Aleksandra Jablonowskiego Zrodla Dziejowe Warszawa t 22 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t 11 Warszawa skl gl w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa 1897 Lwow w Drukarni J Filipowicza S 606 Archiwum ksiazat Sanguszkow w Slawucie wydane przez Bronislawa Gorczaka T III 1432 1534 Lwow Drukarnia zakladu narodowego im Ossolinskich 1890 S 75 Archiwum ksiazat Sanguszkow w Slawucie wydane przez Bronislawa Gorczaka T III 1432 1534 Lwow Drukarnia zakladu narodowego im Ossolinskich 1890 S 66 Dokumenti Braclavskogo voyevodstva 1566 1606 rokiv Upor M Krikun O Piddubnyak Lviv 2008 ISBN 966 8868 02 1 S 389 393 394 397 Archiwum ksiazat Sanguszkow w Slawucie wydane przez Bronislawa Gorczaka T III 1432 1534 Lwow Drukarnia zakladu narodowego im Ossolinskich 1890 S 177 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw Dzial 3 opisane przez Aleksandra Jablonowskiego Zrodla Dziejowe Warszawa t 22 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t 11 Warszawa skl gl w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa 1897 Lwow w Drukarni J Filipowicza S 715 Dokumenti Braclavskogo voyevodstva 1566 1606 rokiv Upor M Krikun O Piddubnyak Lviv 2008 ISBN 966 8868 02 1 S 383 387 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw Dzial 3 opisane przez Aleksandra Jablonowskiego Zrodla Dziejowe Warszawa t 22 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t 11 Warszawa skl gl w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa 1897 Lwow w Drukarni J Filipowicza S 603 606 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 7 T 1 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1886 S 263 266 Krikun M Braclavske voyevodstvo u XVI XVIII stolittyah Statti i materiali Lviv Vidavnictvo Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu 2008 ISBN 978 966 8197 52 9 S 264 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw Dzial 2 opisane przez Aleksandra Jablonowskiego Zrodla Dziejowe Warszawa t 21 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t 10 Warszawa skl gl w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa 1894 Lwow w Drukarni J Filipowicza S 551 552 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 7 T 2 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 S 397 Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw Dzial 1 opisane przez Aleksandra Jablonowskiego Zrodla Dziejowe Warszawa t 20 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym t 9 Warszawa skl gl w Ksiegarni Gebethnera i Wolffa 1894 Lwow w Drukarni J Filipowicza S 132 Arhiv originalu za 21 ber 2019 r Procitovano 11 trav 2022 r Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej V 15 ti t T 10 Dop k t 3 Peregovory ob usloviyah soedineniya Malorossii s Velikoyu Rossieyu 1653 1654 SPb Tip brat Panteleevyh 1878 S 303 Kazmirchuk G Kazmirchuk M Kalnickij kozackij polk 1648 1711 rr 2 e viprav i dopov vid Kiyiv Logos 2011 S 55 Akty otnosyashiesya k istorii Yuzhnoj i Zapadnoj Rossii sobrannye i izdannye Arheograficheskoj komissiej V 15 ti t T 8 1668 1669 1648 1657 SPb Tip V V Pratc 1873 S 393 Herbarz wielu domow Korony Polskiey y W X Litewskiego dla niezupelnego opisania albo opuszczenia y wielu odmiennosci nieprzyzwoitych za dawnych y poznieyszych autorow herby z rodowitoscia wyrazajacych nie malo dotat ukrzywdzonych zebraniem wielu familii we dwa tomy t 2 S 68 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 7 T 2 Akty o zaselenii Yugo Zapadnoj Rossii Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 S 543 Laski M Zjawisko klientelizmu w siademnastowiecznej Rzeczypospolitej obojga narodow na przykladzie postaci pulkownika Stanislawa Karola Luzeckiego Inskrypcje Polrocznik R VI 2018 z 2 11 ISSN 2300 3243 S 186 Sereda O Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Kiyiv Stambul 2018 ISBN 978 966 02 8769 3 S 13 Sereda O Osmansko ukrayinska diplomatiya v dokumentah XVII XVIII st Kiyiv Stambul 2018 ISBN 978 966 02 8769 3 S 63 64 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 s 305 Studia Geohistorica apcz umk pl Procitovano 11 trav 2022 r Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 5 T 2 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg Vyp 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 191 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 5 T 2 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg Vyp 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 283 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 5 T 2 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg Vyp 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 459 Arhiv Yugo zapadnoj Rossii izdavaemyj vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 5 T 2 Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791 gg Vyp 2 Kiev Tip G T Korchak Novickogo 1890 s 573 www pslava info Arhiv originalu za 15 lyut 2013 r Procitovano 11 trav 2022 r Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 S 505 ros Kraszewski J I Podroz krola Stanislaw Augusta do Kaniowa w r 1787 podlug listow Kazimierza Konstantego hrabiego de Brol Platera starosty inflantskiego opisana Wilno Nakladem I Drukiem Jozefa Zawadskiego 1860 S 285 286 Legun Yu Petrenko O Materiali revizijnogo perepisu naselennya 1795 1796 rr u fondah Derzhavnogo arhivu Vinnickoyi oblasti Navchalnij posibnik Vinnicya O Vlasyuk 2005 ISBN 966 8413 62 8 S 37 38 Los V E Uniatska Cerkva na Pravoberezhnij Ukrayini naprikinci XVIII pershij polovini HIH st organizacijna struktura ta kulturno religijnij aspekt K 2013 ISBN 978 966 02 6771 8 S 272 Bilik V A Greko uniatske parafiyalne duhovenstvo pershoyi tretini HIH st socialne pohodzhennya osvita materialne zabezpechennya Naukovi zapiski Seriya Istorichne religiyeznavstvo Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2011 Vipusk 4 ISBN 966 7631 79 6 S 48 49 Kazmirchuk G Kazmirchuk M Vibrani tvori Tom 4 Kn I Dokumenti sela Kalnika XVIII pochatok HH st Nauk red k i n doc Kupchik O R K PP KP Ukr SICh 2013 ISBN 978 966 171 565 2 S 265 Wrotnowski F Powstanie na Wolyniu Podolu I Ukrainie w roku 1831 Paryz Ksiegarnia I drukarnia Polska 1837 Tom I S 207 208 Wrotnowski F Powstanie na Wolyniu Podolu I Ukrainie w roku 1831 Paryz Ksiegarnia I drukarnia Polska 1837 Tom I S 236 Wrotnowski F Powstanie na Wolyniu Podolu I Ukrainie w roku 1831 Paryz Ksiegarnia I drukarnia Polska 1838 Tom II S 88 Wrotnowski F Powstanie na Wolyniu Podolu I Ukrainie w roku 1831 Paryz Ksiegarnia I drukarnia Polska 1838 Tom II S 94 Kornilovich M Volinskij kripackij selyanskij dvir i gromada v pershij polovini XIX viku Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 3 K Drukarnya VUAN 1930 S 276 Kornilovich M Volinskij kripackij selyanskij dvir i gromada v pershij polovini XIX viku Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 3 K Drukarnya VUAN 1930 S 277 Kornilovich M Volinskij kripackij selyanskij dvir i gromada v pershij polovini XIX viku Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 3 K Drukarnya VUAN 1930 S 278 Kornilovich M Volinskij kripackij selyanskij dvir i gromada v pershij polovini XIX viku Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 3 K Drukarnya VUAN 1930 S 294 Kornilovich M Volinskij kripackij selyanskij dvir i gromada v pershij polovini XIX viku Ukrayinskij arheografichnij zbirnik Tom 3 K Drukarnya VUAN 1930 S 300 forum genoua name Arhiv originalu za 3 cherv 2019 r Procitovano 11 trav 2022 r Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini v m Kiyevi CDIAUK Fond 486 Kiyivska palata civilnogo sudu m Kiyiv Opis 3 Sprava 175 8 1857 S 33 80 CDIAUK Fond 486 Kiyivska palata civilnogo sudu m Kiyiv Opis 3 Sprava 175 220 1857 S 108 Pohilevich L I Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 s 733 Tishkevich M Urivki z spogadiv Literaturno naukovij visnik Richnik XXVII T XCVI Knizhka VII VIII Lviv Drukarnya Stavropigijnogo institutu 1928 S 251 Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti DAViO Fond 589 opis 1 sprava 31 ark 13 zv Ignatev N P Pohodnye pisma 1877 goda Pisma E L Ignatevoj s balkanskogo teatra voennyh dejstvij Podgotovka teksta vstupitelnaya statya i kommentarii V M Hevrolinoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 38 92 154 175 176 198 Kazmirchuk G Kazmirchuk M Rode nash krasnij Selo Kalnik Kn III Doslidzhennya socialnih problem sela Kalnika naprikinci XVIII na pochatku HH st K Logos 2010 S 123 PODILLYa U DOBU UKRAYiNSKOYi REVOLYuCIYi rr PDF Free Download docplayer net Procitovano 11 trav 2022 r Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Czerniawka 4 wies powiat lipowiecki gmina Andruszowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 369 pol Spisok naselelennyh mest Kievskoj gubernii Izdanie Kievskogo Gubernskogo Statisticheskogo Komiteta K Tipografiya Ivanovoj arend A L Popovym 1900 S 869 870 Kazmirchuk M G Socialno demografichna situaciya u Kiyivskij guberniyi naprikinci HIH na pochatku HH st Literatura ta kultura Polissya Vip 65 Socialni aspekti regionalnogo ta zagalnoukrayinskogo istoriko kulturnogo rozvitku vidp red I upor G V Samojlenko Nizhin NDU im M Gogolya 2011 S 92 Modzalevskij V L Malorosijskij rodoslovnik T 5 Vip 1 K 1996 s 22 23 Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii na 1911 god s prilozheniem Adres Kalendarya gubernii K Tipo Litografiya Gubernskogo Pravleniya 1911 Adres kalendar S 162 DAViO Fond R 2807 Opis 4 Sprava 47 ark 152 186 Storinku ne znajdeno Arhiv originalu za 2 ber 2022 r Procitovano 11 trav 2022 r www t shevchenko name Arhiv originalu za 4 serp 2020 r Procitovano 11 trav 2022 r Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii na 1915 god Kiev Tip Gubern pravleniya 1915 S 199 Dennik Nachalnoyi Komandi Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Nyu Jork Vidavnictvo Chervona kalina 1974 S 82 83 Docenko O Zimovij noxid 6 XII 1919 6 V 1920 K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2001 ISBN 966 7018 40 7 s 22 170 Bobrowski S Zarys historii wojennej 44 Pulku Strzelcow Kresowych Warszawa Wojskowe Biuro Historyczne 1929 S 31 32 militera lib ru Arhiv originalu za 8 cherv 2019 r Procitovano 11 trav 2022 r Komitetu Postanova Vseukrayinskogo Centralnogo Vikonavchogo ZURRSUU 1923 1 18 19 Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 15 lip 2020 r Procitovano 11 trav 2022 r Spisok naselenih punktiv Berdichivskoyi okrugi Poperedni dani Vsesoyuznogo perepisu naselennya 17 HII 1926 r Berdichiv 1927 S 84 DAViO Fond r 2481 Opis 8 Sprava 31 papka Orativskij kraj Yuvilejnij zbirnik Upor Homenko N V Vinnicya Kniga Vega VAT Vinnicka oblasna drukarnya 2009 ISBN 978 966 621 428 0 S 100 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 S 191 530 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 4 Vinnicya FOP Kashtelyanov O I 2012 ISBN 978 966 2073 14 0 S 125 Sajt Chernyavskoyi SZSh I III stupeniv 19 sichnya 2015 u Wayback Machine DAViO Fond R 2481 Opis 21 Sprava 8 papka DAViO Fond R 4897 Opis 1 Sprava 38 ark 91 papka ZZRRSUU 1932 5 Pro utvorennya oblastej na teritoriyi USRR Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 15 lip 2020 r Procitovano 11 trav 2022 r Mudrachenko M R Pam yatki istoriyi ta pam yatni miscya na Vinnichchini Kalinivskij ta Orativskij rajoni Vinnicya FOP Danilyuk V G 2009 ISBN 978 966 2190 10 6 S 273 274 Pam yatniki istoriyi ta kulturi vinnickoyi oblasti slovnikova chastina Uporyadniki Yu A Zinko M V Mudrachenko ta in Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2011 ISBN 978 617 533 042 5 S 253 Kravchenko P Opir genocidu Povstannya u Pliskivskomu ta Lipoveckomu rajonah u kvitni 1932 r Vinnichchina minule ta sogodennya Krayeznavchi doslidzhennya Materiali HHHIII Vinnickoyi Vseukrayinskoyi naukovoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 24 veresnya 2021 r Vinnicya Nilan LTD 2021 ISBN 978 966 924 950 0 s 164 Roman Krucik Narodna vijna Putivnik do ekspoziciyi K Ukrayinska vidavnicha spilka 2011 248 s ISBN 978 966 410 023 3 S 190 Pasport Vinnickoyi obl Pliskivskij r n GDA SBU f 13 spr 452 ark 29 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 SS 257 327 412 449 779 780 833 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 3 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2010 ISBN 978 966 2024 99 9 S 749 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 4 Vinnicya FOP Kashtelyanov O I 2012 ISBN 978 966 2073 14 0 SS 125 461 617 646 647 724 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 5 Kiyiv Centr DZK 2015 ISBN 978 617 7175 23 9 SS 247 330 381 571 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 SS 412 442 530 608 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 4 Vinnicya FOP Kashtelyanov O I 2012 ISBN 978 966 2073 14 0 S 392 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 5 Kiyiv Centr DZK 2015 ISBN 978 617 7175 23 9 SS 247 330 579 581 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 S 326 412 611 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 3 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2010 ISBN 978 966 2024 99 9 S 633 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 4 Vinnicya FOP Kashtelyanov O I 2012 ISBN 978 966 2073 14 0 S 646 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 S 370 490 Mudrachenko M R Pam yatki istoriyi ta pam yatni miscya na Vinnichchini Kalinivskij ta Orativskij rajoni Vinnicya FOP Danilyuk V G 2009 ISBN 978 966 2190 10 6 S 273 DAViO Fond R 2700 Opis 17 Sprava 1542 Ark 172 Mudrachenko M R Pam yatki istoriyi ta pam yatni miscya na Vinnichchini Kalinivskij ta Orativskij rajoni Vinnicya FOP Danilyuk V G 2009 ISBN 978 966 2190 10 6 S 275 DAViO Fond R 2700 Opis 5 Sprava 46 Ark 260 270 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 2 Vinnicya DP Derzhavna kartografichna fabrika 2007 ISBN 978 966 2024 31 1 S 599 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Vinnicka oblast Kn 5 Kiyiv Centr DZK 2015 ISBN 978 617 7175 23 9 S 571 DAViO Fond R 3375 Opis 4 Sprava 1661 Ark 166 DAViO Fond R 2700 Opis 6 Sprava 352 Ark 45 DAViO Fond R 3375 Opis 4 Sprava 4112 Ark 326 DAViO Fond R 3375 Opis 4 Sprava 4563 Ark 187 DAViO Fond R 2700 Opis 6 Sprava 1413 Ark 68 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org Procitovano 11 trav 2022 r RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 07 12 1979 5371 IX Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org Procitovano 11 trav 2022 r Oblikova kartka Skalskoyi silskoyi radi na sajti VRU w1 c1 rada gov ua Procitovano 11 trav 2022 r Pasport Orativskogo rajonu Najstarsha ukrayinka narodilas u Vinnickij oblasti 20minut ua Procitovano 11 trav 2022 r a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Uryadovij portal Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 04 01 2021 https zakon rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 04 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url Ni dovidka Senjora Grasselli z Chernyavki naris pro dolyu L Titarenko iz s Chernyavka Orativ r nu yaka bula vivezena na primusovi roboti do Nimechchini I Voloshenyuk Vinnichchina 1997 19 bereznya Vinnickij informacijnij portal irp vn ua Procitovano 11 trav 2022 r LiteraturaChernya vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 532PosilannyaSajt Chernyavskoyi silskoyi radi 9 chervnya 2019 u Wayback Machine Pogoda v seli Chernyavka 18 zhovtnya 2018 u Wayback Machine