Черемушна́ — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 621 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування— Черемушнянська сільська рада. На 2000 рік у селі було 245 дворів і 628 мешканців.
село Черемушна | |
---|---|
Черемушнянський військовий меморіал | |
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Громада | Валківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63020030910014538 |
Облікова картка | Черемушна |
Основні дані | |
Засноване | 1700 |
Населення | 628 (2000 рік) |
Площа | 25,32 км² |
Густота населення | 24,53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63033 |
Телефонний код | +380 5753 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′39″ пн. ш. 35°46′14″ сх. д. / 49.86083° пн. ш. 35.77056° сх. д.Координати: 49°51′39″ пн. ш. 35°46′14″ сх. д. / 49.86083° пн. ш. 35.77056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 192 м |
Найближча залізнична станція | Огульці |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
Карта | |
Черемушна | |
Черемушна | |
Мапа | |
Черемушна у Вікісховищі |
Географія
Село Черемушна складається з двох нерівних частин, рознесених на відстань до 2-х км і розділених урочищем Довгий Яр. Мала частина знаходиться на правому березі річки Черемушна, на якій зроблена велика загата, є міст. Велика частина села розташована за 2 км від річки Черемушна і примикає до великого лісового масиву (дуб). За 2 км від села проходить автомобільна дорога М03 (E40.
Село розташоване у межах Середньоруської височини за 39 км на захід від Харкова та за 12 км на схід від Валок.
Історія
Територія, на якій у 1680-их роках була заснована Чере́мушна була заселена дуже давно. Археологи знайшли тут поховання, які відносяться до скіфських часів.
Село вперше згадується рос. «Смотренной книге Ахтырского полка» 1686 року, де сказано, що в селі було 10 хат, де мешкало 30 осіб. За однією з версій село заснував валківський сотник Г. Рогозенко. За іншою — мешканці сусіднього села Одринки, які після великого набігу татар 1681 року змушені були залишити своє село, і частина з них могла залишитися в Черемушній.
Назва села походить від річки Черемушна, яка згадується у документах з 1572 року. Це були майже суцільні ліси та чагарники. У 1716 році збудована перша дерев'яна церква, яка мала назву Преображенська. За переписом Хрущова у 1732 році в селі налічувалося 70 (в тому числі козацьких — 5) дворів та 379 (32 козака) мешканців. Було три вулиці. З початку XVIII століття село належало до Огульцівської сотні. Черемушнянські козаки охороняли південні кордони від набігів кримських татар. Проте село зазнавало набігів не лише від кримських татар, турків та запорізьких козаків.
Перші поселенці мешкали на Коржівці, а також Заливадах. Через село проходив шлях, який поєднував Огульці та Водолагу. Мешканці села не були однакові за своїм майновим станом. У селі мешкали полкові козаки, підпомічники, підсусідки, духовенство, яке мало своїх робітників. З розвитком феодально-кріпацьких відносин відбулося подальше класове розшарування населення. Козацька старшина захоплює великі земельні ділянки і цілі слободи. На початку XVIII століття навколо Черемушної з'являється кілька особистих хуторів старшин.
Заснована у 1724 році Паньківка стає власністю огульцівського сотника Нестерова, а у 1732 переходить у власність підпрапорщика Левандовського. Того ж року сотник Нестеров захопив хутір Гринівка. З'являються нові хутори Бабина Гора, Вольвачів, Явдошенків, Гончаров.
У 1765 році слобідські полки були ліквідовані. Черемушнянські козаки, потрапляють до рангу державних селян. Вони мали наділи землі, але були змушені платити подушне та інші податки. Шириться невдоволення селян, яке призводить до протестів. 9 січня 1766 році у Черемушній, Огульцях, Одринці виникло повстання проти подушного. Для його придушення були викликані війська з Харкова.
З 1765 року село належало до , яке входило до Харківської провінції Слібідсько-Української губернії, а з 1797 року — до Огульцівської волості Валківського повіту.
У 1773 році в селі мешкало 828 особи (з них близько 400 військових). У 1786 році мешкало 483 військовиків, які мали близько 12,3 тис. десятин землі. Але починаючи з 1783 року російський уряд закріпачує селян, направляючи сюди поміщика. В той час в селі з'являється російський поміщик Дмитро Королевцев, який володів землями між Черемушною та Одринкою. Але на ці землі почали зазіхати й інші поміщики. Зокрема у 1774 році водолазький поміщик Дунін захопив значну частину земель у Черемушній. Ця справа набула чималого розголосу і розглядалася у Харківському суді. Черемушнянські селяни займалися землеробством, скотарством, промислами, різноманітними ремеслами (бондарство, стельмахування, ковальство, шаповальство, чинбарство, гончарство тощо), садівництвом, рибальством (рибу ловили у повноводній на той час р. Черемушна).
На початку XVIII століття у селі виникає винокурний промисел (перша винокурня згадується у 1781 році). А в середині XIX століття з'являється Гринівський винокурний завод, який належав Д. Королевцеву. У 1768 році в Черемушній було три вулиці, дерев'яна церква. У 1764 році мешкало 896 осіб, які мешкали у 79 хатах.
У 1822 та 1832 роках у Черемушній були великі неврожаї, які спричинила сарана та посуха. У 1848 році в селі була велика епідемія холери, а у 1849 році — цинга. Була велика смертність, померло близько 700 осіб. Медичної допомоги на той час у селі не було, хворих везли до Валок. Лише згодом у селі працював роз'їзний земський лікар, який надавав платні медичні послуги.
У середині XIX століття у Черемушній з'явилися крамниці, торгові ряди щонедільні торги та ярмарки. У 1850-ті роки відбувався щорічний (24 вересня) Івано-Богословський ярмарок, на якому торгували хлібом, сільськогосподарською продукцією, взуттям, тканиною, одягом, металевими, дерев'яними та лимарськими виробами.
Відміна кріпацтва у 1861 році призвела лише до ще більшого розшарування селян. Розшарування сприяло будівництво залізниці Харків-Полтава. Спочатку планувалося, що шляхи прокладуть через Огульці та Черемушну, але вже під час будівництва напрям був дещо змінений. Це призвело до того, що селяни почали залишати село і переїжджати на працю на залізницю.
Радянські часи
У 1918 році у селі діяв антирадянський загін Івана Зінченка.
У 1920-ті в селі почав діяти комітет незаможних селян, головою якого був Ф. Майба, який активно пропагував радянську владу. У цьому ж році на базі земської школи було створено початкову школу.
У 1923 році у зв'язку з адміністративною реформою Черемушна стала центром однойменної сільської ради спочатку у складі , а потім Валківського району. У цьому ж році в селі сталася велика пожежа, внаслідок якої вигоріла значна частина села.
На початок 1929 року населення Черемушної досягло 3 тисяч мешканців. Але з початком колективізації значна частина селян почала виїжджати на постійне проживання до міста. Протидія значної частини селян припинилася лише тоді, коли більшість з них було вислано до Сибіру та (Уралу). Землі селян були націоналізовані. У 1931 році на націоналізованих землях було створено 4 колгоспи: «Червона Нива», ім. Петровського, ім. Шевченка, ім. Блюхера, які вже у 1933 році було реорганізовано шляхом укрупнення.
Під час голодомору 1932—1933 років радянська влада відібрала у селян майже весь хліб. Від масового вимирання селян врятувало те, що поряд знаходилася Огульцівська макаронна фабрика. Також значна кількість селян тікала на підприємства Харкова та Люботина.
З 1934 року у селі працювала вже 7-ми річна школа, було відкрито клуб.
Друга світова війна
Вермахт увійшов до села 20 жовтня 1941 року. До лав Червоної армії було мобілізовано 380 селян. Більшість з них загинули. Значна частина селян була евакуйована. Під час нацистської окупації у селі керував комендант, якому допомагали «поліцаї». Замість колгоспу було створено колективний двір, більшість врожаю з якого забирали нацисти. У Черемушнянській школі було утворено табір військовополонених. Сільська рада була перетворена на ратушу, якою керував місцевий староста. Близько 65 осіб молоді було відправлено на каторгу до Німеччини. Червона армія вперше увійшла до села 24 лютого 1943 року, але остаточно влада перейшла до комуністів 11 вересня 1943 року. Під час остаточних битв село кілька разів переходило «з рук в руки». В результаті боїв за цю територію зі сторони Червоної армії загинуло 236 осіб. В результаті Німецько-радянської війни майже все село було зруйноване.
Повоєнні часи
Кілька років велася відбудова села. У 1946 році було збудоване зерносховище на 60 тон хлібу, свинарник, корівник, склад для пального. На 1949 рік село було майже відбудоване. У 1951 році було об'єднано колгоспи «Червона нива» та ім. Чкалова. У цьому ж році у селі почалася електрифікація, яка була завершена за кілька років. У 1953 році було збудовано приміщення клубу, а у 1957 — сільмагу. Населення села активно зменшувалося переважно за рахунок виїзду селян до міст. У 1962 році у селі було 550 дворів і 1450 мешканців. До села було переселено галичан та вірмен та мешканців інших територій СРСР.
У 1980-ті роки почалося активне будівництво цегляних будинків. У 1968 році було збудовано приміщення бібліотеки та медпункту.
На 1978 рік у селі було 55 власних автомобілів та мотоциклів.
Часи Незалежності України
У 1993 році в селі збудовано будинок ветеранів.
У 1994 році село було газифіковане. У 2000 році було створено ПСП «Черемушнянське» та «Олійники».
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району.
Гринівка
Історія
За даними на 1864 рік у казеному селі Огульчанської волості Валківського повіту мешкала 915 осіб (465 чоловічої статі та 450 — жіночої), налічувалось 148 дворових господарств, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 581 | 93.56% |
російська | 27 | 4.35% |
вірменська | 13 | 2.09% |
Усього | 621 | 100% |
Пам'ятки
На краю лівого берега річки Черемушна і за 1,5 км на схід від села Черемушна розташований курганний могильник скіфського періоду.
Освіта і наука
Перша церковно-парафіяльна школа з'явилася у селі лише у 1880 році. У ній навчалися лише поодинокі діти. Друга земська школа була збудована у 1904 році за фінансової підтримки сусіднього поміщика П. Гаврилова. В обох школах навчалося близько 100 дітей.
Школа
У селі є навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад).
У 1904 році в Черемушній у одноповерховій цегляній споруді, збудованій на кошти Валківського земства та при підтримці поміщика П. Гаврилова була відкрита школа. Це була трикласна початкова школа. З 1920 школа перетворена на 4-річну, з 1933 — семирічна, з 1960 — восьмирічна. У 1995 році школа стала називатися Черемушнянською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів. 14 квітня 2011 року школу було реорганізовано у навчально-виховний комплекс.
Школу очолювали: В. В. Монке (1926—1933), І. М. Одаренко (1933—1939, репресований), В. П. Пединич (1939—1941), В. М. Гончаренко (1943—1945), В. І. Синиця (1945—1946), С. С. Наземець (1946—1952), В. Г. Коваленко (1952—1957, 1967—1972), П. Стеценко (1957—1967), В. Д. Омельяченко (1972—1980), О. І. Власенко (з 1981).
Під-час Другої Світової війни у стінах школи розташовувався німецький штаб, поблизу школи був табір військовополонених. Восени 1943 року при бойових діях, тильний бік школи був повністю зруйнований. До 1945 року школа була відновлена, але первісний вигляд вона втратила.
Культура
Клуб
Клуб був заснований у 1933 році у приміщенні місцевої церкви. У клубі демонструвалися фільми та ставилися п'єси. У 1937 році приміщення колишньої церкви та тодішнього клубу було розібрано. Тоді клуб було переведено до контори колгоспу «Червона нива» (містилася у хаті Конона Кравченка), а перед самою війною і до 1948 року займав будинок розкуркуленого селянина Єгора Лисенка. Потім клуб перебував у колгоспному амбарі та сільській раді.
У 1953 році з матеріалу розібраних хат розкуркулених селян було збудоване нове приміщення для клубу. Якщо до війни у клубі виступали лише окремі виконавці на музичних інструментах, то у 1945 році, коли клуб очолила В. С. Коваленко, були створені драматичні та співочі гуртки. За її режисури було поставлено «Наталку Полтавку» (за п'єсою Івана Котляревського), «По ревізії» (Марко Кропивницький), «Сватання на Гончарівці» (Григорій Квітка-Основ'яненко), «Пошились у дурні» (Марко Кропивницький), «Безталанна» (Іван Карпенко-Карий) та інші.
У 1950-ті роки у хорі клубу налічувалося близька 40 чоловік. З 1953 року працював танцювальний гурток, жіночий хоровий ансамбль. Клуб часто гастролював по інших населених пунктах району. У 1956 році у клубі гастролювала трупа Харківської філармонії. Але з 1958 року діяльність клубу занепала. Проводилися колегіальні збори, демонструвалися фільми та поодинокі вечори.
Клубом керували у різні роки В. С. Коваленко (1945—1958), О. І. Бабенко (1958—1967), Р. О. Задорожна (1970—1976). З 1976 клуб фактично бездіяльний.
Черемушнянський таємний гурток
У 1897—1902 роках у селі діяла підпільна організація сільської інтелігенції та селян. Гурток очолювала українська письменниця, уродженка Черемушної Марія Вольвачівна, яка приїздила до села з Харкова. Гурток діяв на конспіративній хаті селянина Якова Гончарова (знаходилася у центрі села поблизу сучасного клубу). Крім мешканців Черемушної до гуртка долучалися мешканці Огульців та Одринки. Гурток мав антидержавний характер, сповідував українську національну ідею. Діяльність гуртка мала стихійний характер: підкидалися листівки, проти поміщиків та заможного селянства підбурювалися селяни та інтелігенція. Крім того провадилася антирелігійна пропаганда. Кілька пожеж у Черемушній та сусідніх селах приписувалася діяльності гуртка. Після селянських заворушень 1902 року на Валківщині діяльність гуртка мала пасивний характер, а після смерті Марії Вольвачівни він перестав існувати.
Відомі особи
Уродженцями села є:
- Вольвач Іван Мойсейович (1901—1945) — підполковник РСЧА, підполковник ВС КОНР.
- Вольвач Марія Степанівна (1841—1910) — українська письменниця.
- Лаврик Іван Іванович (1922—1993) — Герой Радянського Союзу.
- Лисенко Іван Максимович (нар. 1938) — український письменник, музикознавець, джерелознавець, літературознавець, публіцист, журналіст.
Галерея
- Центральна вулиця села — Радянська
- Сільський цвинтар
- Крамниця
- Черемушнянська сільська рада
- Відділення Укрпошти та Ощадбанку
- Черемушнянський військовий меморіал
Див. також
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Рішення сесії XI—VI Валківської районної ради[недоступне посилання]
- Статут Черемушнянського навчально — виховного комплексу (загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад) Валківської районної ради Харківської області[недоступне посилання]
Джерела
- Погода в селі Черемушна [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Лисенко. Валківська енциклопедія: Енциклопедичне видання. — Київ : Рада, 2000. — Т. 1. — С. 368-371. — 500 прим. — .
- Харьковская область. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 262. — (История городов и сёл УССР) — 15 000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheremushna selo v Ukrayini u Valkivskij miskij gromadi Bogoduhivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 621 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Cheremushnyanska silska rada Na 2000 rik u seli bulo 245 dvoriv i 628 meshkanciv selo Cheremushna Cheremushnyanskij vijskovij memorialCheremushnyanskij vijskovij memorial Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Bogoduhivskij rajon Gromada Valkivska miska gromada Kod KATOTTG UA63020030910014538 Oblikova kartka Cheremushna Osnovni dani Zasnovane 1700 Naselennya 628 2000 rik Plosha 25 32 km Gustota naselennya 24 53 osib km Poshtovij indeks 63033 Telefonnij kod 380 5753 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 51 39 pn sh 35 46 14 sh d 49 86083 pn sh 35 77056 sh d 49 86083 35 77056 Koordinati 49 51 39 pn sh 35 46 14 sh d 49 86083 pn sh 35 77056 sh d 49 86083 35 77056 Serednya visota nad rivnem morya 192 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Ogulci Misceva vlada Adresa radi 63002 Harkivska obl Bogoduhivskij r n m Valki vul Harkivska bud 16 Karta Cheremushna Cheremushna Mapa Cheremushna u VikishovishiGeografiyaSelo Cheremushna skladayetsya z dvoh nerivnih chastin roznesenih na vidstan do 2 h km i rozdilenih urochishem Dovgij Yar Mala chastina znahoditsya na pravomu berezi richki Cheremushna na yakij zroblena velika zagata ye mist Velika chastina sela roztashovana za 2 km vid richki Cheremushna i primikaye do velikogo lisovogo masivu dub Za 2 km vid sela prohodit avtomobilna doroga M03 E40 Selo roztashovane u mezhah Serednoruskoyi visochini za 39 km na zahid vid Harkova ta za 12 km na shid vid Valok IstoriyaTeritoriya na yakij u 1680 ih rokah bula zasnovana Chere mushna bula zaselena duzhe davno Arheologi znajshli tut pohovannya yaki vidnosyatsya do skifskih chasiv Selo vpershe zgaduyetsya ros Smotrennoj knige Ahtyrskogo polka 1686 roku de skazano sho v seli bulo 10 hat de meshkalo 30 osib Za odniyeyu z versij selo zasnuvav valkivskij sotnik G Rogozenko Za inshoyu meshkanci susidnogo sela Odrinki yaki pislya velikogo nabigu tatar 1681 roku zmusheni buli zalishiti svoye selo i chastina z nih mogla zalishitisya v Cheremushnij Nazva sela pohodit vid richki Cheremushna yaka zgaduyetsya u dokumentah z 1572 roku Ce buli majzhe sucilni lisi ta chagarniki U 1716 roci zbudovana persha derev yana cerkva yaka mala nazvu Preobrazhenska Za perepisom Hrushova u 1732 roci v seli nalichuvalosya 70 v tomu chisli kozackih 5 dvoriv ta 379 32 kozaka meshkanciv Bulo tri vulici Z pochatku XVIII stolittya selo nalezhalo do Ogulcivskoyi sotni Cheremushnyanski kozaki ohoronyali pivdenni kordoni vid nabigiv krimskih tatar Prote selo zaznavalo nabigiv ne lishe vid krimskih tatar turkiv ta zaporizkih kozakiv Pershi poselenci meshkali na Korzhivci a takozh Zalivadah Cherez selo prohodiv shlyah yakij poyednuvav Ogulci ta Vodolagu Meshkanci sela ne buli odnakovi za svoyim majnovim stanom U seli meshkali polkovi kozaki pidpomichniki pidsusidki duhovenstvo yake malo svoyih robitnikiv Z rozvitkom feodalno kripackih vidnosin vidbulosya podalshe klasove rozsharuvannya naselennya Kozacka starshina zahoplyuye veliki zemelni dilyanki i cili slobodi Na pochatku XVIII stolittya navkolo Cheremushnoyi z yavlyayetsya kilka osobistih hutoriv starshin Zasnovana u 1724 roci Pankivka staye vlasnistyu ogulcivskogo sotnika Nesterova a u 1732 perehodit u vlasnist pidpraporshika Levandovskogo Togo zh roku sotnik Nesterov zahopiv hutir Grinivka Z yavlyayutsya novi hutori Babina Gora Volvachiv Yavdoshenkiv Goncharov U 1765 roci slobidski polki buli likvidovani Cheremushnyanski kozaki potraplyayut do rangu derzhavnih selyan Voni mali nadili zemli ale buli zmusheni platiti podushne ta inshi podatki Shiritsya nevdovolennya selyan yake prizvodit do protestiv 9 sichnya 1766 roci u Cheremushnij Ogulcyah Odrinci viniklo povstannya proti podushnogo Dlya jogo pridushennya buli viklikani vijska z Harkova Z 1765 roku selo nalezhalo do yake vhodilo do Harkivskoyi provinciyi Slibidsko Ukrayinskoyi guberniyi a z 1797 roku do Ogulcivskoyi volosti Valkivskogo povitu U 1773 roci v seli meshkalo 828 osobi z nih blizko 400 vijskovih U 1786 roci meshkalo 483 vijskovikiv yaki mali blizko 12 3 tis desyatin zemli Ale pochinayuchi z 1783 roku rosijskij uryad zakripachuye selyan napravlyayuchi syudi pomishika V toj chas v seli z yavlyayetsya rosijskij pomishik Dmitro Korolevcev yakij volodiv zemlyami mizh Cheremushnoyu ta Odrinkoyu Ale na ci zemli pochali zazihati j inshi pomishiki Zokrema u 1774 roci vodolazkij pomishik Dunin zahopiv znachnu chastinu zemel u Cheremushnij Cya sprava nabula chimalogo rozgolosu i rozglyadalasya u Harkivskomu sudi Cheremushnyanski selyani zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom promislami riznomanitnimi remeslami bondarstvo stelmahuvannya kovalstvo shapovalstvo chinbarstvo goncharstvo tosho sadivnictvom ribalstvom ribu lovili u povnovodnij na toj chas r Cheremushna Na pochatku XVIII stolittya u seli vinikaye vinokurnij promisel persha vinokurnya zgaduyetsya u 1781 roci A v seredini XIX stolittya z yavlyayetsya Grinivskij vinokurnij zavod yakij nalezhav D Korolevcevu U 1768 roci v Cheremushnij bulo tri vulici derev yana cerkva U 1764 roci meshkalo 896 osib yaki meshkali u 79 hatah U 1822 ta 1832 rokah u Cheremushnij buli veliki nevrozhayi yaki sprichinila sarana ta posuha U 1848 roci v seli bula velika epidemiya holeri a u 1849 roci cinga Bula velika smertnist pomerlo blizko 700 osib Medichnoyi dopomogi na toj chas u seli ne bulo hvorih vezli do Valok Lishe zgodom u seli pracyuvav roz yiznij zemskij likar yakij nadavav platni medichni poslugi U seredini XIX stolittya u Cheremushnij z yavilisya kramnici torgovi ryadi shonedilni torgi ta yarmarki U 1850 ti roki vidbuvavsya shorichnij 24 veresnya Ivano Bogoslovskij yarmarok na yakomu torguvali hlibom silskogospodarskoyu produkciyeyu vzuttyam tkaninoyu odyagom metalevimi derev yanimi ta limarskimi virobami Vidmina kripactva u 1861 roci prizvela lishe do she bilshogo rozsharuvannya selyan Rozsharuvannya spriyalo budivnictvo zaliznici Harkiv Poltava Spochatku planuvalosya sho shlyahi prokladut cherez Ogulci ta Cheremushnu ale vzhe pid chas budivnictva napryam buv desho zminenij Ce prizvelo do togo sho selyani pochali zalishati selo i pereyizhdzhati na pracyu na zaliznicyu Radyanski chasi U 1918 roci u seli diyav antiradyanskij zagin Ivana Zinchenka U 1920 ti v seli pochav diyati komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo buv F Majba yakij aktivno propaguvav radyansku vladu U comu zh roci na bazi zemskoyi shkoli bulo stvoreno pochatkovu shkolu U 1923 roci u zv yazku z administrativnoyu reformoyu Cheremushna stala centrom odnojmennoyi silskoyi radi spochatku u skladi a potim Valkivskogo rajonu U comu zh roci v seli stalasya velika pozhezha vnaslidok yakoyi vigorila znachna chastina sela Na pochatok 1929 roku naselennya Cheremushnoyi dosyaglo 3 tisyach meshkanciv Ale z pochatkom kolektivizaciyi znachna chastina selyan pochala viyizhdzhati na postijne prozhivannya do mista Protidiya znachnoyi chastini selyan pripinilasya lishe todi koli bilshist z nih bulo vislano do Sibiru ta Uralu Zemli selyan buli nacionalizovani U 1931 roci na nacionalizovanih zemlyah bulo stvoreno 4 kolgospi Chervona Niva im Petrovskogo im Shevchenka im Blyuhera yaki vzhe u 1933 roci bulo reorganizovano shlyahom ukrupnennya Pid chas golodomoru 1932 1933 rokiv radyanska vlada vidibrala u selyan majzhe ves hlib Vid masovogo vimirannya selyan vryatuvalo te sho poryad znahodilasya Ogulcivska makaronna fabrika Takozh znachna kilkist selyan tikala na pidpriyemstva Harkova ta Lyubotina Z 1934 roku u seli pracyuvala vzhe 7 mi richna shkola bulo vidkrito klub Druga svitova vijna Vermaht uvijshov do sela 20 zhovtnya 1941 roku Do lav Chervonoyi armiyi bulo mobilizovano 380 selyan Bilshist z nih zaginuli Znachna chastina selyan bula evakujovana Pid chas nacistskoyi okupaciyi u seli keruvav komendant yakomu dopomagali policayi Zamist kolgospu bulo stvoreno kolektivnij dvir bilshist vrozhayu z yakogo zabirali nacisti U Cheremushnyanskij shkoli bulo utvoreno tabir vijskovopolonenih Silska rada bula peretvorena na ratushu yakoyu keruvav miscevij starosta Blizko 65 osib molodi bulo vidpravleno na katorgu do Nimechchini Chervona armiya vpershe uvijshla do sela 24 lyutogo 1943 roku ale ostatochno vlada perejshla do komunistiv 11 veresnya 1943 roku Pid chas ostatochnih bitv selo kilka raziv perehodilo z ruk v ruki V rezultati boyiv za cyu teritoriyu zi storoni Chervonoyi armiyi zaginulo 236 osib V rezultati Nimecko radyanskoyi vijni majzhe vse selo bulo zrujnovane Povoyenni chasi Kilka rokiv velasya vidbudova sela U 1946 roci bulo zbudovane zernoshovishe na 60 ton hlibu svinarnik korivnik sklad dlya palnogo Na 1949 rik selo bulo majzhe vidbudovane U 1951 roci bulo ob yednano kolgospi Chervona niva ta im Chkalova U comu zh roci u seli pochalasya elektrifikaciya yaka bula zavershena za kilka rokiv U 1953 roci bulo zbudovano primishennya klubu a u 1957 silmagu Naselennya sela aktivno zmenshuvalosya perevazhno za rahunok viyizdu selyan do mist U 1962 roci u seli bulo 550 dvoriv i 1450 meshkanciv Do sela bulo pereseleno galichan ta virmen ta meshkanciv inshih teritorij SRSR U 1980 ti roki pochalosya aktivne budivnictvo ceglyanih budinkiv U 1968 roci bulo zbudovano primishennya biblioteki ta medpunktu Na 1978 rik u seli bulo 55 vlasnih avtomobiliv ta motocikliv Chasi Nezalezhnosti Ukrayini U 1993 roci v seli zbudovano budinok veteraniv U 1994 roci selo bulo gazifikovane U 2000 roci bulo stvoreno PSP Cheremushnyanske ta Olijniki 12 chervnya 2020 roku rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Valkivskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Valkivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Bogoduhivskogo rajonu GrinivkaIstoriyaZa danimi na 1864 rik u kazenomu seli Ogulchanskoyi volosti Valkivskogo povitu meshkala 915 osib 465 cholovichoyi stati ta 450 zhinochoyi nalichuvalos 148 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva vidbuvavsya shorichnij yarmarok NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 581 93 56 rosijska 27 4 35 virmenska 13 2 09 Usogo 621 100 Pam yatkiNa krayu livogo berega richki Cheremushna i za 1 5 km na shid vid sela Cheremushna roztashovanij kurgannij mogilnik skifskogo periodu Osvita i naukaPersha cerkovno parafiyalna shkola z yavilasya u seli lishe u 1880 roci U nij navchalisya lishe poodinoki diti Druga zemska shkola bula zbudovana u 1904 roci za finansovoyi pidtrimki susidnogo pomishika P Gavrilova V oboh shkolah navchalosya blizko 100 ditej Shkola Cheremushnyanska silska shkola U seli ye navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad U 1904 roci v Cheremushnij u odnopoverhovij ceglyanij sporudi zbudovanij na koshti Valkivskogo zemstva ta pri pidtrimci pomishika P Gavrilova bula vidkrita shkola Ce bula triklasna pochatkova shkola Z 1920 shkola peretvorena na 4 richnu z 1933 semirichna z 1960 vosmirichna U 1995 roci shkola stala nazivatisya Cheremushnyanskoyu zagalnoosvitnoyu shkoloyu I II stupeniv 14 kvitnya 2011 roku shkolu bulo reorganizovano u navchalno vihovnij kompleks Shkolu ocholyuvali V V Monke 1926 1933 I M Odarenko 1933 1939 represovanij V P Pedinich 1939 1941 V M Goncharenko 1943 1945 V I Sinicya 1945 1946 S S Nazemec 1946 1952 V G Kovalenko 1952 1957 1967 1972 P Stecenko 1957 1967 V D Omelyachenko 1972 1980 O I Vlasenko z 1981 Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni u stinah shkoli roztashovuvavsya nimeckij shtab poblizu shkoli buv tabir vijskovopolonenih Voseni 1943 roku pri bojovih diyah tilnij bik shkoli buv povnistyu zrujnovanij Do 1945 roku shkola bula vidnovlena ale pervisnij viglyad vona vtratila KulturaKlub Cheremushnyanskij silskij klub Klub buv zasnovanij u 1933 roci u primishenni miscevoyi cerkvi U klubi demonstruvalisya filmi ta stavilisya p yesi U 1937 roci primishennya kolishnoyi cerkvi ta todishnogo klubu bulo rozibrano Todi klub bulo perevedeno do kontori kolgospu Chervona niva mistilasya u hati Konona Kravchenka a pered samoyu vijnoyu i do 1948 roku zajmav budinok rozkurkulenogo selyanina Yegora Lisenka Potim klub perebuvav u kolgospnomu ambari ta silskij radi U 1953 roci z materialu rozibranih hat rozkurkulenih selyan bulo zbudovane nove primishennya dlya klubu Yaksho do vijni u klubi vistupali lishe okremi vikonavci na muzichnih instrumentah to u 1945 roci koli klub ocholila V S Kovalenko buli stvoreni dramatichni ta spivochi gurtki Za yiyi rezhisuri bulo postavleno Natalku Poltavku za p yesoyu Ivana Kotlyarevskogo Po reviziyi Marko Kropivnickij Svatannya na Goncharivci Grigorij Kvitka Osnov yanenko Poshilis u durni Marko Kropivnickij Beztalanna Ivan Karpenko Karij ta inshi U 1950 ti roki u hori klubu nalichuvalosya blizka 40 cholovik Z 1953 roku pracyuvav tancyuvalnij gurtok zhinochij horovij ansambl Klub chasto gastrolyuvav po inshih naselenih punktah rajonu U 1956 roci u klubi gastrolyuvala trupa Harkivskoyi filarmoniyi Ale z 1958 roku diyalnist klubu zanepala Provodilisya kolegialni zbori demonstruvalisya filmi ta poodinoki vechori Klubom keruvali u rizni roki V S Kovalenko 1945 1958 O I Babenko 1958 1967 R O Zadorozhna 1970 1976 Z 1976 klub faktichno bezdiyalnij Cheremushnyanskij tayemnij gurtok U 1897 1902 rokah u seli diyala pidpilna organizaciya silskoyi inteligenciyi ta selyan Gurtok ocholyuvala ukrayinska pismennicya urodzhenka Cheremushnoyi Mariya Volvachivna yaka priyizdila do sela z Harkova Gurtok diyav na konspirativnij hati selyanina Yakova Goncharova znahodilasya u centri sela poblizu suchasnogo klubu Krim meshkanciv Cheremushnoyi do gurtka doluchalisya meshkanci Ogulciv ta Odrinki Gurtok mav antiderzhavnij harakter spoviduvav ukrayinsku nacionalnu ideyu Diyalnist gurtka mala stihijnij harakter pidkidalisya listivki proti pomishikiv ta zamozhnogo selyanstva pidburyuvalisya selyani ta inteligenciya Krim togo provadilasya antireligijna propaganda Kilka pozhezh u Cheremushnij ta susidnih selah pripisuvalasya diyalnosti gurtka Pislya selyanskih zavorushen 1902 roku na Valkivshini diyalnist gurtka mala pasivnij harakter a pislya smerti Mariyi Volvachivni vin perestav isnuvati Vidomi osobiUrodzhencyami sela ye Volvach Ivan Mojsejovich 1901 1945 pidpolkovnik RSChA pidpolkovnik VS KONR Volvach Mariya Stepanivna 1841 1910 ukrayinska pismennicya Lavrik Ivan Ivanovich 1922 1993 Geroj Radyanskogo Soyuzu Lisenko Ivan Maksimovich nar 1938 ukrayinskij pismennik muzikoznavec dzhereloznavec literaturoznavec publicist zhurnalist GalereyaCentralna vulicya sela Radyanska Silskij cvintar Kramnicya Cheremushnyanska silska rada Viddilennya Ukrposhti ta Oshadbanku Cheremushnyanskij vijskovij memorialDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastPrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 1 lyutogo 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Rishennya sesiyi XI VI Valkivskoyi rajonnoyi radi nedostupne posilannya Statut Cheremushnyanskogo navchalno vihovnogo kompleksu zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Valkivskoyi rajonnoyi radi Harkivskoyi oblasti nedostupne posilannya DzherelaPogoda v seli Cheremushna 23 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivan Lisenko Valkivska enciklopediya Enciklopedichne vidannya Kiyiv Rada 2000 T 1 S 368 371 500 prim ISBN 966 7087 38 7 Harkovskaya oblast Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 262 Istoriya gorodov i syol USSR 15 000 prim