Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хащі Олбані (ідентифікатор WWF: AT1201) — афротропічний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований в Південній Африці.
 Саванний слон у Національному парку [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1201 |
| Межі | Сукулент-Кару Нама-Кару Гірський фінбош та реностервельд Низинний фінбош та реностервельд Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду Квазулу-Капські прибережні ліси |
| Площа, км² | 17 129 |
| Країни | Південно-Африканська Республіка |
| Охороняється | 12,62 % |
 Розташування екорегіону (оливковим) | |
Географія
Екорегіон хащів Олбані охоплює регіон [en], розташований на заході Східнокапської провінції ПАР, а також міжгірські долини Внутрішнього поясу Капських гір, до якого входять гори [en], [af] та [en]. На півночі екорегіон переходить у напівпустелі Нама-Кару, на заході — у зарості гірського та низинного фінбошу і реностервельду, а на сході — у менш густі, сукулентні та колючі чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду.
На території регіону східний край складчастої споруди Капських гір занурюється під осадові породи супергрупи Кару. Рельєф Олбані був переважно сформований третинною [en], у результаті якої утворився досить рівнинний басейн, порізаний широкими і глибокими долинами річок Грейт-Фіш, [en] та [en], які є основною геоморфологічною особливістю регіону. Ґрунти в цих долинах є глибокими, добре дренованими і вапнованими піщаними суглинками, а материнською породою для них виступають [en] та [en] сланці. Ближче до узбережжя зустрічаються консолідовані дюнні піски. На захід від річки Сандейс простягаються скелясті Капські гори, основу яких складають кварцити. У міжгірських долинах на заході екорегіону переважають добре дреновані делювіальні супіски, менш глибокі, ніж ґрунти річкових долин Олбані. Материнською породою для них виступають пісковики, кварцити та сланцеві субстрати.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSk або BSh за класифікацією кліматів Кеппена) або пустельний клімат (BWh за класифікацією Кеппена), який характеризується високими річними та добовими коливаннями температур. Опади випадають спорадично, а середньорічна кількість опадів коливатися від 300 до 450 мм. Літо (з грудня по лютий) є найбільш посушливою порою року. У внутрішніх частинах долин температура протягом року може коливається від 0 °C до 40 °C. У прибережних районах Олбані клімат більш помірний. Температура протягом року тут коливається від 10 °C до 35 °C, а середньорічна кількість опадів є дещо вищою і становить 450-550 мм. У прибережних районах часто трапляються тумани, що забезпечують додаткову вологість. Помірні температури характерні і для міжгірських долин на заході екорегіону, хоча протягом коротких періодів тут можуть спостерігатися екстримальні температури. Ці долини лежать у дощовій тіні, внаслідок чого середньорічна кількість опадів тут є низькою — від 250 до 300 мм.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений густими, колючими чагарниковими хащами висотою 2-2,5 м. За структурою та родовим складом вони є подібними до інших хащів, які зустрічаються по всій тропічній і субтропічній Африці, однак характерною рисою хащів Олбані є те, що вони переважно складаються з вічнозелених, склерофільних та сукулентних чагарників, тоді як в складі інших хащів зазвичай домінують ортофільні, листопадні види.
У внутрішніх частинах долин Грейт-Фішу, Сандейсу та Гамтусу поширені розріджені, колючі зарості. Вони включають багато як листяних, так і стеблових сукулентів, таких як [en] (Portulacaria afra) і [sv] (Euphorbia bothae), що домінують в долині Грейт-Фішу або Великої Рибної річки, та [de] (Euphorbia ledienii) і [de] (Euphorbia caerulescens), які домінують в долині Сандейсу. Серед характерних дерев, що зустрічаються в цій частині регіону, слід відзначити [en] (Grewia robusta), [af] (Brachylaena ilicifolia), [sv] (Gymnosporia capitata) та [en] (Lycium afrum).
У прибережних частинах Олбані ростуть надзвичайно густі, часто непрохідні хащі, густота намету в яких часто досягає 90 %. Ці густі зарості вирізняються високим видовим різноманіттям і складаються з колючих чагарників, здерев'янілих [ru] та сукулентів. Серед характерних сукулентних рослин, що зустрічаються у прибережних частинах екорегіону, слід відзначити африканське алое (Aloe africana), страхітливе алое (Aloe ferox), [en] (Euphorbia grandidens) та [de] (Euphorbia ledienii), а серед дерев — [en] (Sideroxylon inerme), [en] (Maytenus procumbens) та [en] (Polygala myrtifolia).
У міжгірських долинах на заході та півночі екорегіону поширені густі чагарникові зарості, основу яких складає африканська портулакарія (Portulacaria afra). Серед інших кущів та дерев, що складають основу цих хащів, слід відзначити монетне дерево (Crassula ovata), [en] (Lycium oxycarpum), [en] (Pappea capensis), [sv] (Euclea undulata), [vi] (Rhigozum obovatum), кремезну гревію (Grewia robusta), [en] (Schotia afra), різні види алое (Aloe spp.) та сумаха (Rhus spp.). В підліску хащів ростуть різноманітні товстолисти (Crassula spp.), сукулентні трави та злаки. На крайньому заході екорегіону африканські портулакарії (Portulacaria afra) можуть формувати моновидові насадження.
Розподіл рослинних угруповань екорегіону залежить від низки складних, взаємопов'язаних факторів, найважливішим з яких є тип ґрунту. Хащі Олбані обмежені глибокими, добре дренованими, родючими піщаними суглинками, причому найбільш густі хащі ростуть на найглибших ґрунтах. Іншим важливим обмежуючим фактором є вологість ґрунту. Хащі Олбані ростуть у спекотних, сухих долинах, де вологість ґрунту протягом тривалого часу є обмеженою. На сході екорегіону вологість ґрунту підвищується, у результаті чого зарості стають більш відкритими, менш сукулентними та менш колючими, в них починають переважати субтропічні види, а між кущами починає росте більше трави. Тут хащі Олбані переходять у чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду, які, у свою чергу, переходять у ліси та савани. На заході екорегіону хащі Олбані стають більш рідкісними, дуже сукулентними та колючими і переходять у відкриті чагарники Сукулент-Кару.
Хащі Олбані подібні до лісів тим, що їх поширення обмежене місцевостями, захищеними від пожеж, такими як річкові долини, осипи та ущелини. Історично велику роль у обмеженні їх поширення відігравали великі ссавці, зокрема саванні слони (Loxodonta africana), чорні носороги (Diceros bicornis), білі носороги (Ceratotherium simum) та великі куду (Tragelaphus strepsiceros). Там, де ці тварини були винищені, хащі стають інвазивними і поширюються навколо, заміщуючи савани, луки та інші типи рослинності. Водночас чагарникові угруповання мають низьку стійкість до пожеж та інших порушень, погано відновлюються після них і зникають, якщо ці порушення відбуваються з інтервалом менше кількох десятиліть.
Флора екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Серед ендеміків Олбані переважають сукулентні види, такі як [en] (Delosperma echinatum), [af] (Delosperma ecklonis), [sv] (Lampranthus productus), [es] (Euphorbia fimbriata), [de] (Euphorbia gorgonis), [en] (Gasteria armstrongii), африканське алое (Aloe africana), [ceb] (Caputia pyramidata) та [en] (Haworthiopsis fasciata). Територія екорегіону є центром ендемізму для сукулентних видів молочаю (Euphorbia spp.): тут зустрічається 14,5 % південноафриканських представників цього роду. Крім того, Олбані також є центром ендемізму для деяких геофітів, зокрема для циртантусів (Cyrtanthus spp.), [en] (Albuca spp.) та рястки (Ornithogalum spp.).
Сукулентні каруські елементи тривалий час переважали в долинах Східнокапської провінції. Лише у голоцені, після завершення останнього льодовикового періоду 12 000 років тому, з настанням більш теплого та вологого кліматичного періоду, в долини регіону почали проникати субтропічні та капські елементи. Низька кількість опадів в екорегіоні хащів Олбані є важливою перешкодою для поширення субтропічної флори на південь. В регіон успішно проникли лише види з довгоживучими склерофільними листками, зокрема різні види [en] (Sideroxylon spp.), [en] (Euclea spp.), [en] (Cassine spp.) та хурми (Diospyros spp.), і лише деякі з них є ендеміками. Серед ендеміків регіону субтропічного походження слід відзначити [pt] (Cussonia gamtoosensis), [sv] (Lauridia reticulata), [sv] (Myrsine gilliana) та [en] (Smelophyllum capense). Ґрунтові та кліматичні бар’єри обмежують поширення капської флори на північ, і ендеміків капського походження в регіоні зустрічається мало. Загалом в екорегіоні хащів Олбані зростає 61 вид ендемічних рослин, з яких 31 вид перебуває під загрозою зникнення. Більшість ендеміків регіону зосереджені у мезофільних сукулентних хащах прибережної частини регіону, які мають найвищий рівень ендемізму (9,2 %) з усіх трьох типів хащів Олбані.
Фауна
У той час як хащі Олбані є важливим центром флористичного ендемізму, видове різноманіття та рівень ендемізму фауни екорегіону є відносно низькими. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити низку видів антилоп, зокрема південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), сірого ребока (Pelea capreolus), звичайну канну (Taurotragus oryx), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), [en] (Alcelaphus buselaphus caama), капського грисбока (Raphicerus melanotis) та звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia). У [en] зберігаються популяції рідкісних саванних слонів (Loxodonta africana) та чорних носорогів (Diceros bicornis). Також в екорегіоні зустрічаються африканські леопарди (Panthera pardus pardus), капські сірі мангусти (Herpestes pulverulentus), чагарникові свині (Potamochoerus larvatus), африканські бородавочники (Phacochoerus africanus), верветки (Chlorocebus pygerythrus), чагарникові зайці (Lepus saxatilis) та майже ендемічні златокроти Даті (Chlorotalpa duthieae).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити орла-бійця (Polemaetus bellicosus), [en] (Polyboroides typus), чорного яструба (Accipiter melanoleucus), турако-книсну (Tauraco corythaix), білочеревого дідрика (Chrysococcyx klaas), південну вивільгу (Oriolus larvatus), [en] (Streptopelia semitorquata), малу горлицю (Spilopelia senegalensis) та сомалійську горлицю (Turtur chalcospilos). Майже ендемічними представниками екорегіону є натальські дятлики (Campethera notata), капські нектарки (Anthobaphes violacea), капські бюльбюлі (Pycnonotus capensis) та капські щедрики (Crithagra totta). Ендемічні амфібії в екорегіоні відсутні, однак шість видів плазунів, зокрема східнокапські безногі сцинки (Acontias orientalis), карликові листопалі гекони Ессекса (Goggia essexi) та [en] (Bitis albanica), є ендеміками регіону.
Збереження
Близько 12,62 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], Природний заповідник Андріс-Вослу-Куду, Природний заповідник Босберг, [en], [en] та Мисливський заказник імені Леннокса Себе.
Примітки
- "Albany thickets". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 березня 2024.
Посилання
- «Albany thickets». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Albany Thickets» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hashi Olbani identifikator WWF AT1201 afrotropichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij Africi Hashi Olbani Savannij slon u Nacionalnomu parku en Ekozona Afrotropika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1201 Mezhi Sukulent Karu Nama Karu Girskij finbosh ta renosterveld Nizinnij finbosh ta renosterveld Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu Kvazulu Kapski priberezhni lisi Plosha km 17 129 Krayini Pivdenno Afrikanska Respublika Ohoronyayetsya 12 62 Roztashuvannya ekoregionu olivkovim Savanni sloni u Nacionalnomu parku Addo ElefantGeografiyaEkoregion hashiv Olbani ohoplyuye region en roztashovanij na zahodi Shidnokapskoyi provinciyi PAR a takozh mizhgirski dolini Vnutrishnogo poyasu Kapskih gir do yakogo vhodyat gori en af ta en Na pivnochi ekoregion perehodit u napivpusteli Nama Karu na zahodi u zarosti girskogo ta nizinnogo finboshu i renosterveldu a na shodi u mensh gusti sukulentni ta kolyuchi chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu Na teritoriyi regionu shidnij kraj skladchastoyi sporudi Kapskih gir zanuryuyetsya pid osadovi porodi supergrupi Karu Relyef Olbani buv perevazhno sformovanij tretinnoyu en u rezultati yakoyi utvorivsya dosit rivninnij basejn porizanij shirokimi i glibokimi dolinami richok Grejt Fish en ta en yaki ye osnovnoyu geomorfologichnoyu osoblivistyu regionu Grunti v cih dolinah ye glibokimi dobre drenovanimi i vapnovanimi pishanimi suglinkami a materinskoyu porodoyu dlya nih vistupayut en ta en slanci Blizhche do uzberezhzhya zustrichayutsya konsolidovani dyunni piski Na zahid vid richki Sandejs prostyagayutsya skelyasti Kapski gori osnovu yakih skladayut kvarciti U mizhgirskih dolinah na zahodi ekoregionu perevazhayut dobre drenovani delyuvialni supiski mensh gliboki nizh grunti richkovih dolin Olbani Materinskoyu porodoyu dlya nih vistupayut piskoviki kvarciti ta slancevi substrati KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSk abo BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu Keppena yakij harakterizuyetsya visokimi richnimi ta dobovimi kolivannyami temperatur Opadi vipadayut sporadichno a serednorichna kilkist opadiv kolivatisya vid 300 do 450 mm Lito z grudnya po lyutij ye najbilsh posushlivoyu poroyu roku U vnutrishnih chastinah dolin temperatura protyagom roku mozhe kolivayetsya vid 0 C do 40 C U priberezhnih rajonah Olbani klimat bilsh pomirnij Temperatura protyagom roku tut kolivayetsya vid 10 C do 35 C a serednorichna kilkist opadiv ye desho vishoyu i stanovit 450 550 mm U priberezhnih rajonah chasto traplyayutsya tumani sho zabezpechuyut dodatkovu vologist Pomirni temperaturi harakterni i dlya mizhgirskih dolin na zahodi ekoregionu hocha protyagom korotkih periodiv tut mozhut sposterigatisya ekstrimalni temperaturi Ci dolini lezhat u doshovij tini vnaslidok chogo serednorichna kilkist opadiv tut ye nizkoyu vid 250 do 300 mm FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij gustimi kolyuchimi chagarnikovimi hashami visotoyu 2 2 5 m Za strukturoyu ta rodovim skladom voni ye podibnimi do inshih hashiv yaki zustrichayutsya po vsij tropichnij i subtropichnij Africi odnak harakternoyu risoyu hashiv Olbani ye te sho voni perevazhno skladayutsya z vichnozelenih sklerofilnih ta sukulentnih chagarnikiv todi yak v skladi inshih hashiv zazvichaj dominuyut ortofilni listopadni vidi U vnutrishnih chastinah dolin Grejt Fishu Sandejsu ta Gamtusu poshireni rozridzheni kolyuchi zarosti Voni vklyuchayut bagato yak listyanih tak i steblovih sukulentiv takih yak en Portulacaria afra i sv Euphorbia bothae sho dominuyut v dolini Grejt Fishu abo Velikoyi Ribnoyi richki ta de Euphorbia ledienii i de Euphorbia caerulescens yaki dominuyut v dolini Sandejsu Sered harakternih derev sho zustrichayutsya v cij chastini regionu slid vidznachiti en Grewia robusta af Brachylaena ilicifolia sv Gymnosporia capitata ta en Lycium afrum U priberezhnih chastinah Olbani rostut nadzvichajno gusti chasto neprohidni hashi gustota nametu v yakih chasto dosyagaye 90 Ci gusti zarosti viriznyayutsya visokim vidovim riznomanittyam i skladayutsya z kolyuchih chagarnikiv zderev yanilih ru ta sukulentiv Sered harakternih sukulentnih roslin sho zustrichayutsya u priberezhnih chastinah ekoregionu slid vidznachiti afrikanske aloe Aloe africana strahitlive aloe Aloe ferox en Euphorbia grandidens ta de Euphorbia ledienii a sered derev en Sideroxylon inerme en Maytenus procumbens ta en Polygala myrtifolia U mizhgirskih dolinah na zahodi ta pivnochi ekoregionu poshireni gusti chagarnikovi zarosti osnovu yakih skladaye afrikanska portulakariya Portulacaria afra Sered inshih kushiv ta derev sho skladayut osnovu cih hashiv slid vidznachiti monetne derevo Crassula ovata en Lycium oxycarpum en Pappea capensis sv Euclea undulata vi Rhigozum obovatum kremeznu greviyu Grewia robusta en Schotia afra rizni vidi aloe Aloe spp ta sumaha Rhus spp V pidlisku hashiv rostut riznomanitni tovstolisti Crassula spp sukulentni travi ta zlaki Na krajnomu zahodi ekoregionu afrikanski portulakariyi Portulacaria afra mozhut formuvati monovidovi nasadzhennya Rozpodil roslinnih ugrupovan ekoregionu zalezhit vid nizki skladnih vzayemopov yazanih faktoriv najvazhlivishim z yakih ye tip gruntu Hashi Olbani obmezheni glibokimi dobre drenovanimi rodyuchimi pishanimi suglinkami prichomu najbilsh gusti hashi rostut na najglibshih gruntah Inshim vazhlivim obmezhuyuchim faktorom ye vologist gruntu Hashi Olbani rostut u spekotnih suhih dolinah de vologist gruntu protyagom trivalogo chasu ye obmezhenoyu Na shodi ekoregionu vologist gruntu pidvishuyetsya u rezultati chogo zarosti stayut bilsh vidkritimi mensh sukulentnimi ta mensh kolyuchimi v nih pochinayut perevazhati subtropichni vidi a mizh kushami pochinaye roste bilshe travi Tut hashi Olbani perehodyat u chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu yaki u svoyu chergu perehodyat u lisi ta savani Na zahodi ekoregionu hashi Olbani stayut bilsh ridkisnimi duzhe sukulentnimi ta kolyuchimi i perehodyat u vidkriti chagarniki Sukulent Karu Hashi Olbani podibni do lisiv tim sho yih poshirennya obmezhene miscevostyami zahishenimi vid pozhezh takimi yak richkovi dolini osipi ta ushelini Istorichno veliku rol u obmezhenni yih poshirennya vidigravali veliki ssavci zokrema savanni sloni Loxodonta africana chorni nosorogi Diceros bicornis bili nosorogi Ceratotherium simum ta veliki kudu Tragelaphus strepsiceros Tam de ci tvarini buli vinisheni hashi stayut invazivnimi i poshiryuyutsya navkolo zamishuyuchi savani luki ta inshi tipi roslinnosti Vodnochas chagarnikovi ugrupovannya mayut nizku stijkist do pozhezh ta inshih porushen pogano vidnovlyuyutsya pislya nih i znikayut yaksho ci porushennya vidbuvayutsya z intervalom menshe kilkoh desyatilit Flora ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Sered endemikiv Olbani perevazhayut sukulentni vidi taki yak en Delosperma echinatum af Delosperma ecklonis sv Lampranthus productus es Euphorbia fimbriata de Euphorbia gorgonis en Gasteria armstrongii afrikanske aloe Aloe africana ceb Caputia pyramidata ta en Haworthiopsis fasciata Teritoriya ekoregionu ye centrom endemizmu dlya sukulentnih vidiv molochayu Euphorbia spp tut zustrichayetsya 14 5 pivdennoafrikanskih predstavnikiv cogo rodu Krim togo Olbani takozh ye centrom endemizmu dlya deyakih geofitiv zokrema dlya cirtantusiv Cyrtanthus spp en Albuca spp ta ryastki Ornithogalum spp Sukulentni karuski elementi trivalij chas perevazhali v dolinah Shidnokapskoyi provinciyi Lishe u goloceni pislya zavershennya ostannogo lodovikovogo periodu 12 000 rokiv tomu z nastannyam bilsh teplogo ta vologogo klimatichnogo periodu v dolini regionu pochali pronikati subtropichni ta kapski elementi Nizka kilkist opadiv v ekoregioni hashiv Olbani ye vazhlivoyu pereshkodoyu dlya poshirennya subtropichnoyi flori na pivden V region uspishno pronikli lishe vidi z dovgozhivuchimi sklerofilnimi listkami zokrema rizni vidi en Sideroxylon spp en Euclea spp en Cassine spp ta hurmi Diospyros spp i lishe deyaki z nih ye endemikami Sered endemikiv regionu subtropichnogo pohodzhennya slid vidznachiti pt Cussonia gamtoosensis sv Lauridia reticulata sv Myrsine gilliana ta en Smelophyllum capense Gruntovi ta klimatichni bar yeri obmezhuyut poshirennya kapskoyi flori na pivnich i endemikiv kapskogo pohodzhennya v regioni zustrichayetsya malo Zagalom v ekoregioni hashiv Olbani zrostaye 61 vid endemichnih roslin z yakih 31 vid perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Bilshist endemikiv regionu zoseredzheni u mezofilnih sukulentnih hashah priberezhnoyi chastini regionu yaki mayut najvishij riven endemizmu 9 2 z usih troh tipiv hashiv Olbani FaunaU toj chas yak hashi Olbani ye vazhlivim centrom floristichnogo endemizmu vidove riznomanittya ta riven endemizmu fauni ekoregionu ye vidnosno nizkimi Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti nizku vidiv antilop zokrema pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus sirogo reboka Pelea capreolus zvichajnu kannu Taurotragus oryx velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros en Alcelaphus buselaphus caama kapskogo grisboka Raphicerus melanotis ta zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia U en zberigayutsya populyaciyi ridkisnih savannih sloniv Loxodonta africana ta chornih nosorogiv Diceros bicornis Takozh v ekoregioni zustrichayutsya afrikanski leopardi Panthera pardus pardus kapski siri mangusti Herpestes pulverulentus chagarnikovi svini Potamochoerus larvatus afrikanski borodavochniki Phacochoerus africanus vervetki Chlorocebus pygerythrus chagarnikovi zajci Lepus saxatilis ta majzhe endemichni zlatokroti Dati Chlorotalpa duthieae Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti orla bijcya Polemaetus bellicosus en Polyboroides typus chornogo yastruba Accipiter melanoleucus turako knisnu Tauraco corythaix bilocherevogo didrika Chrysococcyx klaas pivdennu vivilgu Oriolus larvatus en Streptopelia semitorquata malu gorlicyu Spilopelia senegalensis ta somalijsku gorlicyu Turtur chalcospilos Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye natalski dyatliki Campethera notata kapski nektarki Anthobaphes violacea kapski byulbyuli Pycnonotus capensis ta kapski shedriki Crithagra totta Endemichni amfibiyi v ekoregioni vidsutni odnak shist vidiv plazuniv zokrema shidnokapski beznogi scinki Acontias orientalis karlikovi listopali gekoni Esseksa Goggia essexi ta en Bitis albanica ye endemikami regionu ZberezhennyaBlizko 12 62 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en Prirodnij zapovidnik Andris Voslu Kudu Prirodnij zapovidnik Bosberg en en ta Mislivskij zakaznik imeni Lennoksa Sebe Primitki Albany thickets DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 bereznya 2024 Posilannya Albany thickets Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Albany Thickets One Earth