Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду або Савани та хащі Дракенберзького уступу (ідентифікатор WWF: AT1012) — афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в Південно-Африканській Республіці.
 [en] (Квазулу-Наталь, ПАР) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1012 |
| Межі | Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Квазулу-Капські прибережні ліси Хащі Олбані Гірські ліси Книсни та Аматоле Нама-Кару |
| Площа, км² | 19 577 |
| Країни | Південно-Африканська Республіка |
| Охороняється | 3,05 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон чагарників та хащів Мапуталенду та Пондоленду простягається через Східнокапську провінцію та провінцію Квазулу-Наталь у Південно-Африканській Республіці, охоплюючи південні схили та передгір'я Драконових гір. У вузькій прибережній смузі, розташованій між передгір'ями Дракенсбергу та Індійським океаном, екорегіон переходить у Квазулу-Капські прибережні ліси, в Драконових горах на висоті понад 1800 м над рівнем моря — у луки, рідколісся та ліси Драконових гір, а на південному сході — у більш сухі хащі Олбані.
Ландшафт регіону сформувався в ході рифтогенезу та розпаду Гондвани, а також під час наступних циклів підняття та ерозії. Ці тектонічні процеси сформували Великий Уступ, який відділяє піднесені внутрішні частини Південної Африки від низинних прибережних районів та частиною якого є Драконові гори. З геологічної точки зору основу регіону складають гранітні породи фундаменту, сланці, гнейси, інтрузивні базальти та доломіти, а також різноманітні морські осадові породи, що сформувалися в крейдовому періоді та кайнозої. Ґрунти регіону переважно глибокі, добре дреновані, помірно або сильно вилуговані, глинисті або кам'янисті.
Через територію регіону протікають численні річки, що утворюють глибокі долини та ущелини. Серед річок, що стікають з Драконових гір на південь, слід відзначити Тугелу, [en], Великий Кей та Велику Рибну річку.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена) або помірний морський клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів на більшій частині регіону становить менше 800 мм, а у деяких південних областях вона становить 450 мм. До 75 % опадів випадає у теплі літні місяці з жовтня по березень. Середня температура в регіоні коливається від 12 °C до 26 °C. Завдяки близькості до океану морози в екорегіоні практично відсутні.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є густі вічнозелені чагарникові зарості, які досягають 6 м у висоту і представляють собою непрохідні хащі з кущів, невисоких дерев та ліан. Як правило, хащі регіону не поділяються на яруси. Чітко виражений трав'яний ярус в них також відсутній. Від інших типів африканських хащів зарості регіону відрізняються переважанням в них вічнозелених склерофільних рослин, а від сусідніх хащів Олбані — меншою присутністю сукулентних дерев та кущів. Серед характерних рослин, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Diospyros dichrophylla), [en] (Euphorbia triangularis), [en] (Searsia dentata), [en] (Senecio deltoideus), [sv] (Putterlickia pyracantha), [en] (Rhoicissus tridentata), [en] (Grewia occidentalis), [en] (Phyllanthus urinaria) та [en] (Megathyrsus maximus).
Кількість опадів є найважливішим фактором, що впливає на видовий склад та структуру рослинних угруповань регіону. Чагарникові зарості регіону переважають в захищених від пожеж районах, де випадає відносно мало опадів, а у більш вологих місцевостях їх замінюють ліси. Також в екорегіоні помітні яскраво виражені флористичні градієнти. На півдні регіону зі скороченням кількості опадів зменшується висота хащів, а на зміну листяним породам дерев та кущів приходять сукулентні, склерофільні та колючі види. У районах на північ від річки Тугела, де опадів випадає більше і вони є більш прогнозованими, зустрічається багато замбезійських порід дерев, хоча вони рідко домінують в ландшафті. До таких видів належать [en] (Vachellia sieberiana), [sv] (Albizia versicolor), сикомори (Ficus sycomorus), марулові дерева (Sclerocarya birrea), [en] (Terminalia sericea), [en] (Ziziphus mucronata) та різні види [en] (Combretum spp.).
Флора екорегіону вирізняється дуже високим різноманіттям, однак відносно низьким рівнем ендемізму, що може бути наслідком кліматичної нестабільності регіону. Тут росте від 6000 до 7000 видів судинних рослин, причому на півдні регіону на 100 м² може зустрічатися понад 49 видів рослин. Більшість ендеміків регіону є сукулентами, зокрема різними видами молочаю (Euphorbia spp.), товстолиста (Crassula spp.), [en] (Delosperma spp.) та алое (Aloe spp.). Також ендемічними або майже ендемічними представниками регіону є кілька видів саговників, зокрема кейські саговники (Encephalartos princeps), бушменські саговники (Encephalartos trispinosus), александрійські саговники (Encephalartos arenarius) та олбанські саговники (Encephalartos latifrons).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити рідкісних чорних носорогів (Diceros bicornis) та білих носорогів (Ceratotherium simum simum), які перебувають під загрозою зникнення, а також кілька видів антилоп, зокрема південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia), орібі (Ourebia ourebia), гірську редунку (Redunca fulvorufula), звичайну канну (Taurotragus oryx) та [en] (Damaliscus pygargus phillipsi). В густих заростях у річкових долинах зустрічаються чагарникові свині (Potamochoerus larvatus), а в лісах, вологих заростях та прибережних чагарниках — блакитні дуїкери (Philantomba monticola). Також в чагарникових заростях регіону зустрічаються африканські бородавочники (Phacochoerus africanus), верветки (Chlorocebus pygerythrus), блакитні мартишки (Cercopithecus mitis) та південноафриканські деревні дамани (Dendrohyrax arboreus).
Найбільшим хижаком екорегіону є африканський леопард (Panthera pardus pardus), однак його популяція за останні століття значно скоротилася, як і популяція чепрачного шакала (Lupulella mesomelas). Серед дрібних хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити сервала (Leptailurus serval), звичайного каракала (Caracal caracal), тигрову генету (Genetta tigrina), медоїда (Mellivora capensis) та білохвосту мангусту (Ichneumia albicauda). В долинах та на берегах річок зустрічаються болотяні мангусти (Atilax paludinosus), єгипетські мангусти (Herpestes ichneumon), плямистошиї видри (Hydrictis maculicollis) та капські видри (Aonyx capensis). Майже ендемічними представниками регіону є велетенські златокроти (Chrysospalax trevelyani), які зустрічаються в лісах та хащах Східнокапської провінції, та натальські кролики (Pronolagus crassicaudatus), що живуть на стрімких скелястих схилах Драконових гір.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Серед птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити рудогорлого турача (Pternistis afer), [en] (Streptopelia capicola), зелену малкогу (Ceuthmochares australis), капську чагру (Tchagra tchagra), чагарникового куцокрила (Bradypterus barratti), сірого нектарика (Cyanomitra veroxii), аметистового нектарця (Chalcomitra amethystina') та іржастощокого ткачика (Ploceus capensis), а також рідкісних [en] (Gyps coprotheres) та плямистих квічалів (Geokichla guttata). Майже ендемічними представниками регіону є капські папуги-довгокрили (Poicephalus robustus), рудогузі золотокоси (Cossypha dichroa) та лісові щедрики (Serinus scotops).
Герпетофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям та рівнем ендемізму. Серед рідкісних плазунів, поширених в регіоні, слід відзначити майже ендемічних натальських кініксів (Kinixys natalensis) та ендемічних [en] (Bradypodion thamnobates), а серед амфібій — майже ендемічних [en] (Leptopelis xenodactylus) та [en] (Cacosternum poyntoni).
Збереження
Близько 3,05 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en] та [en].
Див. також
- [en] — гаряча точка біорізноманіття в Південній Африці.
- Мапуталенд — географічний регіон в провінції Квазулу Наталь (ПАР)
- [en] — географічний регіон у Східнокапській провінції (ПАР)
- [en] — частина узбережжя Східнокапської провінції (ПАР)
Примітки
- "Drakensberg alti-montane grasslands and woodlands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 березня 2024.
Посилання
- «Maputaland–Pondoland bushland and thickets». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Drakensberg Escarpment Savanna and Thicket» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu abo Savani ta hashi Drakenberzkogo ustupu identifikator WWF AT1012 afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v Pivdenno Afrikanskij Respublici Chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu en Kvazulu Natal PAR Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1012 Mezhi Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Kvazulu Kapski priberezhni lisi Hashi Olbani Girski lisi Knisni ta Amatole Nama Karu Plosha km 19 577 Krayini Pivdenno Afrikanska Respublika Ohoronyayetsya 3 05 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Zarosti en Euphorbia triangularis GeografiyaEkoregion chagarnikiv ta hashiv Maputalendu ta Pondolendu prostyagayetsya cherez Shidnokapsku provinciyu ta provinciyu Kvazulu Natal u Pivdenno Afrikanskij Respublici ohoplyuyuchi pivdenni shili ta peredgir ya Drakonovih gir U vuzkij priberezhnij smuzi roztashovanij mizh peredgir yami Drakensbergu ta Indijskim okeanom ekoregion perehodit u Kvazulu Kapski priberezhni lisi v Drakonovih gorah na visoti ponad 1800 m nad rivnem morya u luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir a na pivdennomu shodi u bilsh suhi hashi Olbani Landshaft regionu sformuvavsya v hodi riftogenezu ta rozpadu Gondvani a takozh pid chas nastupnih cikliv pidnyattya ta eroziyi Ci tektonichni procesi sformuvali Velikij Ustup yakij viddilyaye pidneseni vnutrishni chastini Pivdennoyi Afriki vid nizinnih priberezhnih rajoniv ta chastinoyu yakogo ye Drakonovi gori Z geologichnoyi tochki zoru osnovu regionu skladayut granitni porodi fundamentu slanci gnejsi intruzivni bazalti ta dolomiti a takozh riznomanitni morski osadovi porodi sho sformuvalisya v krejdovomu periodi ta kajnozoyi Grunti regionu perevazhno gliboki dobre drenovani pomirno abo silno vilugovani glinisti abo kam yanisti Cherez teritoriyu regionu protikayut chislenni richki sho utvoryuyut gliboki dolini ta ushelini Sered richok sho stikayut z Drakonovih gir na pivden slid vidznachiti Tugelu en Velikij Kej ta Veliku Ribnu richku KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena abo pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu Keppena Serednorichna kilkist opadiv na bilshij chastini regionu stanovit menshe 800 mm a u deyakih pivdennih oblastyah vona stanovit 450 mm Do 75 opadiv vipadaye u tepli litni misyaci z zhovtnya po berezen Serednya temperatura v regioni kolivayetsya vid 12 C do 26 C Zavdyaki blizkosti do okeanu morozi v ekoregioni praktichno vidsutni FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye gusti vichnozeleni chagarnikovi zarosti yaki dosyagayut 6 m u visotu i predstavlyayut soboyu neprohidni hashi z kushiv nevisokih derev ta lian Yak pravilo hashi regionu ne podilyayutsya na yarusi Chitko virazhenij trav yanij yarus v nih takozh vidsutnij Vid inshih tipiv afrikanskih hashiv zarosti regionu vidriznyayutsya perevazhannyam v nih vichnozelenih sklerofilnih roslin a vid susidnih hashiv Olbani menshoyu prisutnistyu sukulentnih derev ta kushiv Sered harakternih roslin sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti en Diospyros dichrophylla en Euphorbia triangularis en Searsia dentata en Senecio deltoideus sv Putterlickia pyracantha en Rhoicissus tridentata en Grewia occidentalis en Phyllanthus urinaria ta en Megathyrsus maximus Kilkist opadiv ye najvazhlivishim faktorom sho vplivaye na vidovij sklad ta strukturu roslinnih ugrupovan regionu Chagarnikovi zarosti regionu perevazhayut v zahishenih vid pozhezh rajonah de vipadaye vidnosno malo opadiv a u bilsh vologih miscevostyah yih zaminyuyut lisi Takozh v ekoregioni pomitni yaskravo virazheni floristichni gradiyenti Na pivdni regionu zi skorochennyam kilkosti opadiv zmenshuyetsya visota hashiv a na zminu listyanim porodam derev ta kushiv prihodyat sukulentni sklerofilni ta kolyuchi vidi U rajonah na pivnich vid richki Tugela de opadiv vipadaye bilshe i voni ye bilsh prognozovanimi zustrichayetsya bagato zambezijskih porid derev hocha voni ridko dominuyut v landshafti Do takih vidiv nalezhat en Vachellia sieberiana sv Albizia versicolor sikomori Ficus sycomorus marulovi dereva Sclerocarya birrea en Terminalia sericea en Ziziphus mucronata ta rizni vidi en Combretum spp Flora ekoregionu viriznyayetsya duzhe visokim riznomanittyam odnak vidnosno nizkim rivnem endemizmu sho mozhe buti naslidkom klimatichnoyi nestabilnosti regionu Tut roste vid 6000 do 7000 vidiv sudinnih roslin prichomu na pivdni regionu na 100 m mozhe zustrichatisya ponad 49 vidiv roslin Bilshist endemikiv regionu ye sukulentami zokrema riznimi vidami molochayu Euphorbia spp tovstolista Crassula spp en Delosperma spp ta aloe Aloe spp Takozh endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye kilka vidiv sagovnikiv zokrema kejski sagovniki Encephalartos princeps bushmenski sagovniki Encephalartos trispinosus aleksandrijski sagovniki Encephalartos arenarius ta olbanski sagovniki Encephalartos latifrons FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti ridkisnih chornih nosorogiv Diceros bicornis ta bilih nosorogiv Ceratotherium simum simum yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya a takozh kilka vidiv antilop zokrema pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia oribi Ourebia ourebia girsku redunku Redunca fulvorufula zvichajnu kannu Taurotragus oryx ta en Damaliscus pygargus phillipsi V gustih zarostyah u richkovih dolinah zustrichayutsya chagarnikovi svini Potamochoerus larvatus a v lisah vologih zarostyah ta priberezhnih chagarnikah blakitni duyikeri Philantomba monticola Takozh v chagarnikovih zarostyah regionu zustrichayutsya afrikanski borodavochniki Phacochoerus africanus vervetki Chlorocebus pygerythrus blakitni martishki Cercopithecus mitis ta pivdennoafrikanski derevni damani Dendrohyrax arboreus Najbilshim hizhakom ekoregionu ye afrikanskij leopard Panthera pardus pardus odnak jogo populyaciya za ostanni stolittya znachno skorotilasya yak i populyaciya cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas Sered dribnih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti servala Leptailurus serval zvichajnogo karakala Caracal caracal tigrovu genetu Genetta tigrina medoyida Mellivora capensis ta bilohvostu mangustu Ichneumia albicauda V dolinah ta na beregah richok zustrichayutsya bolotyani mangusti Atilax paludinosus yegipetski mangusti Herpestes ichneumon plyamistoshiyi vidri Hydrictis maculicollis ta kapski vidri Aonyx capensis Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye veletenski zlatokroti Chrysospalax trevelyani yaki zustrichayutsya v lisah ta hashah Shidnokapskoyi provinciyi ta natalski kroliki Pronolagus crassicaudatus sho zhivut na strimkih skelyastih shilah Drakonovih gir Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Sered ptahiv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti rudogorlogo turacha Pternistis afer en Streptopelia capicola zelenu malkogu Ceuthmochares australis kapsku chagru Tchagra tchagra chagarnikovogo kucokrila Bradypterus barratti sirogo nektarika Cyanomitra veroxii ametistovogo nektarcya Chalcomitra amethystina ta irzhastoshokogo tkachika Ploceus capensis a takozh ridkisnih en Gyps coprotheres ta plyamistih kvichaliv Geokichla guttata Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye kapski papugi dovgokrili Poicephalus robustus rudoguzi zolotokosi Cossypha dichroa ta lisovi shedriki Serinus scotops Gerpetofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Sered ridkisnih plazuniv poshirenih v regioni slid vidznachiti majzhe endemichnih natalskih kiniksiv Kinixys natalensis ta endemichnih en Bradypodion thamnobates a sered amfibij majzhe endemichnih en Leptopelis xenodactylus ta en Cacosternum poyntoni ZberezhennyaBlizko 3 05 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta en Div takozh en garyacha tochka bioriznomanittya v Pivdennij Africi Maputalend geografichnij region v provinciyi Kvazulu Natal PAR en geografichnij region u Shidnokapskij provinciyi PAR en chastina uzberezhzhya Shidnokapskoyi provinciyi PAR Primitki Drakensberg alti montane grasslands and woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 bereznya 2024 Posilannya Maputaland Pondoland bushland and thickets Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Drakensberg Escarpment Savanna and Thicket One Earth