Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Квазулу-Капські прибережні ліси або Квазулу-Наталь-Капська мозаїка прибережних лісів (ідентифікатор WWF: AT0116) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в прибережних районах Південно-Африканської Республіки. Регіон є частиною поясу прибережних лісів, що простягаються вздовж східного узбережжя Африки від Сомалі на південь до ПАР.
 Ліс [en] на південь від Дурбана | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT0116 |
| Межі | Хащі Олбані Луки, рідколісся та ліси Драконових гір Прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду Чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду Південноафриканські мангри |
| Площа, км² | 17 836 |
| Країни | Південно-Африканська Республіка |
| Охороняється | 3,77 % |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон Квазулу-Капських прибережних лісів охоплює вузьку прибережну смугу, що простягається між підніжжям Драконових гір та узбережжям Індійського океану, через територію провінції Квазулу-Наталь та Східнокапської провінції, від міста [en] в гирлі річки [en] на південний захід до затоки [en]. В прибережних районах на північному сході екорегіон переходить у прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду, а на південному заході — у хащі Олбані. В Драконових горах, на висоті понад 300-450 м над рівнем моря ліси регіону переходять у чагарники та хащі Мапуталенду та Пондоленду та у луки, рідколісся та ліси Драконових гір, а в деяких районах на океанічному узбережжі — у південноафриканські мангри.
Північно-східна частина регіону характеризується стрімким рельєфом. Тут гірські хребти перемежовуються глибокими ущелинами, по яких течуть річки. Скельних відслонень на півночі регіону небагато, а ґрунти стабільні та слабо еродовані. На вузькій прибережній рівнині зустрічаються дюни, лимани та ліси. У міру просування на південний захід прибережна рівнина розширюється, і ліси, як правило, стають рідшими. У деяких районах на півдні також зустрічаються глибокі скелясті долини, однак загалом рельєф південної частини регіону менш стрімкий.
Територію екорегіону перетинають 18 великих річок, що стікають стрімкими долинами з Драконових гір до океану, від Умфолозі на півночі до Великої рибної річки на півдні. Кількість і розмір річок зменшуються на південь у міру того, як розширюється прибережна рівнина, а клімат стає менш спекотним. Річки на півдні регіону, як правило, вужчі, ніж на півночі.
З геологічної точки зору основу екорегіону складають осадові породи з групи Кару, серед яких подекуди трапляються пісковики Наталю та породи фундаменту (граніти, гнейси та сланці). На крайньому північному сході регіону зустрічаються докембрійські породи, в глибині континенту та на південь вони змінюються крейдовими породами. На узбережжі ці базальні шари перекриті вапняковими четвертинними пісками, що сформувалися з крейдових та кайнозойських морських відкладів та формують дюни. На прибережних дюнах формуються піщані ґрунти, а далі вглиб континенту в них збільшується вміст глини, що дозволяє підтримувати вищі ліси.
Територія екорегіону є досить густонаселеною, особливо навколо міста Дурбан, другого за населенням міста ПАР, в якому живе понад 4 мільйони людей. Також на узбережжі регіону лежать такі міста, як Іст-Лондон та Ричардс-Бей.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), на який значний вплив здійснює Індійський океан. Середня максимальна температура в регіоні коливається від 15 °C до 24 °C, а середня мінімальна температура — від 10 °C до 15 °C. На півдні регіону іноді трапляються заморозки. На прибережних рівнинах середньорічна кількість опадів коливається від 900 до 1500 мм. На півночі регіону випадає більше опадів, переважно влітку, тоді як на півдні випадає менше опадів, а дощі йдуть переважно взимку, що характерно для середземноморського клімату.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений мозаїкою прибережних лісів, [en], дюнних лісів, невисоких сухих лісів, відомих як александрійські ліси, а також луків, пальмових рідколісь та колючих чагарникових заростей. В лісах регіону переважають вічнозелені породи дерев, хоча деякі види, зокрема [en] (Ficus natalensis), [en] (Erythrina caffra) та [en] (Erythrina lysistemon), скидають листя під час сухого сезону. На океанічному узбережжі солоні бризки та вітри обмежують ріст дерев, тому ліси, що ростуть на відкритих прибережних дюнах, зазвичай невисокі (до 5-10 м заввишки), дуже густі та заплутані. Ліси, що ростуть далі в глибині суходолу, на звернених до моря схилах пагорбів, є більш високими (дерева в них можуть досягати 20 м у висоту) та менш заплутаними. На відміну від східноафриканських прибережних лісів, Квазулу-Капські прибережні ліси не представляють собою суцільний лісовий пояс, а скоріше мозаїку з багатьох великих ділянок лісу, оточених більш-менш відкритими чагарниковими заростями торнвельду. Ці зарості є ближчими до рідколісь, аніж до луків, і представляють собою суміш кущів та високих грубих трав.
Серед дерев, що складають основу типових прибережних лісів регіону, слід відзначити [en] (Millettia grandis) та [en] (Protorhus longifolia), які є індикаторними видами для цього типу лісу, а також [en] (Vepris lanceolata), [en] (Combretum kraussii) та [en] (Searsia chirindensis). Широко поширені чагарники та ліани, зокрема [sv] (Uvaria caffra), [en] (Dalbergia obovata) та [sv] (Empogona lanceolata). В підліску та на окраїнах лісу поширені [en] (Oplismenus hirtellus), азійські щитолистники (Centella asiatica) та різні представники родини акантових (Acanthaceae). В окремих ділянках лісу локально поширені деякі види рослин, такі як стреліції Ніколая (Strelitzia nicolai) та [sv] (Indigofera micrantha), що можуть бути відсутніми в інших лісах. На південь від річки Великий Кей не зустрічається багато видів рослин, що ростуть у типових прибережних лісах. Тут їх замінюють [en] (Euphorbia grandidens), [en] (Ptaeroxylon obliquum), різні види [en] (Schotia spp.) і [en] (Cassine spp.) та інші види, характерні для перехідних прибережних лісів. Типові прибережні ліси перемежовуються заростями торнвельду, які дуже рідко перетворюються на відкриту трав'янисту савану, у якій переважає тритичинкова темеда (Themeda triandra), різні види пальчатки (Digitaria spp.) та інші високі трави. Торнвельд, що оточує ділянки перехідного прибережного лісу, включає деякі тропічні види, зокрема яйцеподібну дальбергію (Dalbergia obovata).
Дюнні ліси поширені у вузькій смузі високих дюн, що спускаються до узбережжя, а в скелястих прибережних районах вони ростуть аж до літоралі. В них переважають [en] (Mimusops caffra), [en] (Euclea natalensis) та [en] (Psydrax obovatus subsp. obovatus). В підліску поширені чагарники та ліани, зокрема [en] (Scutia myrtina), [en] (Allophylus natalensis) та [en] (Dracaena aletriformis), однак в дюнних лісах ліан росте менше, ніж в прибережних лісах. Там, де дюни виходять до морського узбережжя, на спрямованих до океану узліссях зазвичай переважають піонерні види. Серед таких видів, що ростуть на наполовину стабілізованих дюнах, слід відзначити [en] (Osteospermum moniliferum), [en] (Metalasia muricata) та [sv] (Passerina rigida). На молодих дюнах ростуть [en] (Cyperus congestus), [en] (Sporobolus virginicus), [en] (Scaevola plumieri), [en] (Ipomoea pes-caprae) та інші в'юнкі та столонові рослини. На окраїнах пляжів зустрічаються [en] (Gazania rigens var. uniflora), [en] (Arctotheca populifolia) та [sv] (Dasispermum suffruticosum). В торнвельді, пов'язаному з дюнним лісом, переважає тритичинкова темеда (Themeda triandra) та [sv] (Digitaria natalensis). В цих чагарникових заростях, особливо в тих, що ростуть на південних пухких пісках, зустрічаються деякі рослини, характерні для фінбошу, такі як [sv] (Stipagrostis zeyheri).
На півдні екорегіону зустрічаються невисокі, дуже густі александрійські ліси. Їх основу складають [sv] (Ochna arborea var. arborea), [en] (Apodytes dimidiata) та [sv] (Mystroxylon aethiopicum), що досягають 10 м у висоту. Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити натальську еуклею (Euclea natalensis), [en] (Pittosporum viridiflorum) та [en] (Myrsine melanophloeos). Кущі відіграють важливе значення в структурі александрійського лісу, і значна частина з них є в'юнкими. В підліску александрійських лісів ростуть миртові скутії (Scutia myrtina), [en] (Azima tetracantha) та [en] (Grewia occidentalis), а також [sv] (Panicum deustum), різні види сансев'єрії (Sansevieria spp.) та різні представники родини акантових (Acanthaceae).
Флора екорегіону вирізняється високим видовим різноманіттям та рівнем ендемізму. В межах регіону зустрічається близько 3000 видів судинних рослин, причому близько 40 % великих дерев є ендеміками регіону. Багато ендемічних рослин, зокрема [en], [vi] та [sv], зустрічаються серед пісковикових відслонень.
Фауна
Серед ссавців, що живуть в лісах та чагарниках регіону, слід відзначити південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), блакитного дуїкера (Philantomba monticola), натальського дуїкера (Cephalophus natalensis), звичайну канну (Taurotragus oryx), чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus), верветку (Chlorocebus pygerythrus), білогорлу мартишку (Cercopithecus mitis albogularis), ведмежого павіана (Papio ursinus), товстохвостого галаго (Otolemur crassicaudatus) та лісову мишоподібну землерийку (Myosorex varius). Головними хижаками регіону є африканські леопарди (Panthera pardus pardus), звичайні каракали (Caracal caracal) та південноафриканські степові коти (Felis lybica cafra). Майже ендемічними представниками регіону є мишоподібні землерийки Склейтера (Myosorex sclateri) та велетенські златокроти (Chrysospalax trevelyani).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити орлана-крикуна (Haliaeetus vocifer), вінценосного орла (Stephanoaetus coronatus), довгочубого орла (Lophaetus occipitalis), орла-бійця (Polemaetus bellicosus), [en] (Hieraaetus ayresii), африканського шуляка (Aviceda cuculoides), [en] (Buteo oreophilus), [en] (Circaetus fasciolatus), південного ібіса-лисоголова (Geronticus calvus), білошийого журавля (Grus carunculatus), зелену малкогу (Ceuthmochares australis), чорногорлого прирітника (Platysteira peltata), зеленого астрильда (Mandingoa nitidula) та рудоволого цукролюба (Promerops gurneyi). Майже ендемічними представниками регіону є турако-книсни (Tauraco corythaix), натальські дятлики (Campethera notata), натальські альзаколи (Cercotrichas signata), капські куцокрили (Bradypterus sylvaticus), рудогузі золотокоси (Cossypha dichroa) та лісові щедрики (Crithagra scotops),
Герпетофауна екорегіону також включає кілька ендемічних видів. Серед ендемічних амфібій, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити [en] (Natalobatrachus bonebergi), а серед плазунів — [en] (Bradypodion caffer).
Збереження
Близько 3,77 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], Природний заповідник Аматікулу, [en], [en], [en], Природний заповідник Гілкранс, [en], [en], Природний заповідник Мбумбазі, [en], Природний заповідник Річардс-Бей, Природний заповідник Саншайн-Кост, Природний заповідник Вернон-Крукс, [en] та Мисливський резерват Менсфілд.
Примітки
- "KwaZulu-Cape coastal forest mosaic". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «KwaZulu–Cape coastal forest mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Kwazulu Natal-Cape Coastal Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvazulu Kapski priberezhni lisi abo Kvazulu Natal Kapska mozayika priberezhnih lisiv identifikator WWF AT0116 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v priberezhnih rajonah Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Region ye chastinoyu poyasu priberezhnih lisiv sho prostyagayutsya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki vid Somali na pivden do PAR Kvazulu Kapski priberezhni lisi Lis en na pivden vid Durbana Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT0116 Mezhi Hashi Olbani Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu Chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu Pivdennoafrikanski mangri Plosha km 17 836 Krayini Pivdenno Afrikanska Respublika Ohoronyayetsya 3 77 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Dyunnij lis v zapovidniku en GeografiyaEkoregion Kvazulu Kapskih priberezhnih lisiv ohoplyuye vuzku priberezhnu smugu sho prostyagayetsya mizh pidnizhzhyam Drakonovih gir ta uzberezhzhyam Indijskogo okeanu cherez teritoriyu provinciyi Kvazulu Natal ta Shidnokapskoyi provinciyi vid mista en v girli richki en na pivdennij zahid do zatoki en V priberezhnih rajonah na pivnichnomu shodi ekoregion perehodit u priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu a na pivdennomu zahodi u hashi Olbani V Drakonovih gorah na visoti ponad 300 450 m nad rivnem morya lisi regionu perehodyat u chagarniki ta hashi Maputalendu ta Pondolendu ta u luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir a v deyakih rajonah na okeanichnomu uzberezhzhi u pivdennoafrikanski mangri Pivnichno shidna chastina regionu harakterizuyetsya strimkim relyefom Tut girski hrebti peremezhovuyutsya glibokimi ushelinami po yakih techut richki Skelnih vidslonen na pivnochi regionu nebagato a grunti stabilni ta slabo erodovani Na vuzkij priberezhnij rivnini zustrichayutsya dyuni limani ta lisi U miru prosuvannya na pivdennij zahid priberezhna rivnina rozshiryuyetsya i lisi yak pravilo stayut ridshimi U deyakih rajonah na pivdni takozh zustrichayutsya gliboki skelyasti dolini odnak zagalom relyef pivdennoyi chastini regionu mensh strimkij Teritoriyu ekoregionu peretinayut 18 velikih richok sho stikayut strimkimi dolinami z Drakonovih gir do okeanu vid Umfolozi na pivnochi do Velikoyi ribnoyi richki na pivdni Kilkist i rozmir richok zmenshuyutsya na pivden u miru togo yak rozshiryuyetsya priberezhna rivnina a klimat staye mensh spekotnim Richki na pivdni regionu yak pravilo vuzhchi nizh na pivnochi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut osadovi porodi z grupi Karu sered yakih podekudi traplyayutsya piskoviki Natalyu ta porodi fundamentu graniti gnejsi ta slanci Na krajnomu pivnichnomu shodi regionu zustrichayutsya dokembrijski porodi v glibini kontinentu ta na pivden voni zminyuyutsya krejdovimi porodami Na uzberezhzhi ci bazalni shari perekriti vapnyakovimi chetvertinnimi piskami sho sformuvalisya z krejdovih ta kajnozojskih morskih vidkladiv ta formuyut dyuni Na priberezhnih dyunah formuyutsya pishani grunti a dali vglib kontinentu v nih zbilshuyetsya vmist glini sho dozvolyaye pidtrimuvati vishi lisi Teritoriya ekoregionu ye dosit gustonaselenoyu osoblivo navkolo mista Durban drugogo za naselennyam mista PAR v yakomu zhive ponad 4 miljoni lyudej Takozh na uzberezhzhi regionu lezhat taki mista yak Ist London ta Richards Bej KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena na yakij znachnij vpliv zdijsnyuye Indijskij okean Serednya maksimalna temperatura v regioni kolivayetsya vid 15 C do 24 C a serednya minimalna temperatura vid 10 C do 15 C Na pivdni regionu inodi traplyayutsya zamorozki Na priberezhnih rivninah serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 900 do 1500 mm Na pivnochi regionu vipadaye bilshe opadiv perevazhno vlitku todi yak na pivdni vipadaye menshe opadiv a doshi jdut perevazhno vzimku sho harakterno dlya seredzemnomorskogo klimatu FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij mozayikoyu priberezhnih lisiv en dyunnih lisiv nevisokih suhih lisiv vidomih yak aleksandrijski lisi a takozh lukiv palmovih ridkolis ta kolyuchih chagarnikovih zarostej V lisah regionu perevazhayut vichnozeleni porodi derev hocha deyaki vidi zokrema en Ficus natalensis en Erythrina caffra ta en Erythrina lysistemon skidayut listya pid chas suhogo sezonu Na okeanichnomu uzberezhzhi soloni brizki ta vitri obmezhuyut rist derev tomu lisi sho rostut na vidkritih priberezhnih dyunah zazvichaj nevisoki do 5 10 m zavvishki duzhe gusti ta zaplutani Lisi sho rostut dali v glibini suhodolu na zvernenih do morya shilah pagorbiv ye bilsh visokimi dereva v nih mozhut dosyagati 20 m u visotu ta mensh zaplutanimi Na vidminu vid shidnoafrikanskih priberezhnih lisiv Kvazulu Kapski priberezhni lisi ne predstavlyayut soboyu sucilnij lisovij poyas a skorishe mozayiku z bagatoh velikih dilyanok lisu otochenih bilsh mensh vidkritimi chagarnikovimi zarostyami tornveldu Ci zarosti ye blizhchimi do ridkolis anizh do lukiv i predstavlyayut soboyu sumish kushiv ta visokih grubih trav Sered derev sho skladayut osnovu tipovih priberezhnih lisiv regionu slid vidznachiti en Millettia grandis ta en Protorhus longifolia yaki ye indikatornimi vidami dlya cogo tipu lisu a takozh en Vepris lanceolata en Combretum kraussii ta en Searsia chirindensis Shiroko poshireni chagarniki ta liani zokrema sv Uvaria caffra en Dalbergia obovata ta sv Empogona lanceolata V pidlisku ta na okrayinah lisu poshireni en Oplismenus hirtellus azijski shitolistniki Centella asiatica ta rizni predstavniki rodini akantovih Acanthaceae V okremih dilyankah lisu lokalno poshireni deyaki vidi roslin taki yak streliciyi Nikolaya Strelitzia nicolai ta sv Indigofera micrantha sho mozhut buti vidsutnimi v inshih lisah Na pivden vid richki Velikij Kej ne zustrichayetsya bagato vidiv roslin sho rostut u tipovih priberezhnih lisah Tut yih zaminyuyut en Euphorbia grandidens en Ptaeroxylon obliquum rizni vidi en Schotia spp i en Cassine spp ta inshi vidi harakterni dlya perehidnih priberezhnih lisiv Tipovi priberezhni lisi peremezhovuyutsya zarostyami tornveldu yaki duzhe ridko peretvoryuyutsya na vidkritu trav yanistu savanu u yakij perevazhaye tritichinkova temeda Themeda triandra rizni vidi palchatki Digitaria spp ta inshi visoki travi Tornveld sho otochuye dilyanki perehidnogo priberezhnogo lisu vklyuchaye deyaki tropichni vidi zokrema yajcepodibnu dalbergiyu Dalbergia obovata Dyunni lisi poshireni u vuzkij smuzi visokih dyun sho spuskayutsya do uzberezhzhya a v skelyastih priberezhnih rajonah voni rostut azh do litorali V nih perevazhayut en Mimusops caffra en Euclea natalensis ta en Psydrax obovatus subsp obovatus V pidlisku poshireni chagarniki ta liani zokrema en Scutia myrtina en Allophylus natalensis ta en Dracaena aletriformis odnak v dyunnih lisah lian roste menshe nizh v priberezhnih lisah Tam de dyuni vihodyat do morskogo uzberezhzhya na spryamovanih do okeanu uzlissyah zazvichaj perevazhayut pionerni vidi Sered takih vidiv sho rostut na napolovinu stabilizovanih dyunah slid vidznachiti en Osteospermum moniliferum en Metalasia muricata ta sv Passerina rigida Na molodih dyunah rostut en Cyperus congestus en Sporobolus virginicus en Scaevola plumieri en Ipomoea pes caprae ta inshi v yunki ta stolonovi roslini Na okrayinah plyazhiv zustrichayutsya en Gazania rigens var uniflora en Arctotheca populifolia ta sv Dasispermum suffruticosum V tornveldi pov yazanomu z dyunnim lisom perevazhaye tritichinkova temeda Themeda triandra ta sv Digitaria natalensis V cih chagarnikovih zarostyah osoblivo v tih sho rostut na pivdennih puhkih piskah zustrichayutsya deyaki roslini harakterni dlya finboshu taki yak sv Stipagrostis zeyheri Na pivdni ekoregionu zustrichayutsya nevisoki duzhe gusti aleksandrijski lisi Yih osnovu skladayut sv Ochna arborea var arborea en Apodytes dimidiata ta sv Mystroxylon aethiopicum sho dosyagayut 10 m u visotu Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti natalsku eukleyu Euclea natalensis en Pittosporum viridiflorum ta en Myrsine melanophloeos Kushi vidigrayut vazhlive znachennya v strukturi aleksandrijskogo lisu i znachna chastina z nih ye v yunkimi V pidlisku aleksandrijskih lisiv rostut mirtovi skutiyi Scutia myrtina en Azima tetracantha ta en Grewia occidentalis a takozh sv Panicum deustum rizni vidi sansev yeriyi Sansevieria spp ta rizni predstavniki rodini akantovih Acanthaceae Flora ekoregionu viriznyayetsya visokim vidovim riznomanittyam ta rivnem endemizmu V mezhah regionu zustrichayetsya blizko 3000 vidiv sudinnih roslin prichomu blizko 40 velikih derev ye endemikami regionu Bagato endemichnih roslin zokrema en vi ta sv zustrichayutsya sered piskovikovih vidslonen FaunaSered ssavciv sho zhivut v lisah ta chagarnikah regionu slid vidznachiti pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus blakitnogo duyikera Philantomba monticola natalskogo duyikera Cephalophus natalensis zvichajnu kannu Taurotragus oryx chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus vervetku Chlorocebus pygerythrus bilogorlu martishku Cercopithecus mitis albogularis vedmezhogo paviana Papio ursinus tovstohvostogo galago Otolemur crassicaudatus ta lisovu mishopodibnu zemlerijku Myosorex varius Golovnimi hizhakami regionu ye afrikanski leopardi Panthera pardus pardus zvichajni karakali Caracal caracal ta pivdennoafrikanski stepovi koti Felis lybica cafra Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye mishopodibni zemlerijki Sklejtera Myosorex sclateri ta veletenski zlatokroti Chrysospalax trevelyani Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti orlana krikuna Haliaeetus vocifer vincenosnogo orla Stephanoaetus coronatus dovgochubogo orla Lophaetus occipitalis orla bijcya Polemaetus bellicosus en Hieraaetus ayresii afrikanskogo shulyaka Aviceda cuculoides en Buteo oreophilus en Circaetus fasciolatus pivdennogo ibisa lisogolova Geronticus calvus biloshijogo zhuravlya Grus carunculatus zelenu malkogu Ceuthmochares australis chornogorlogo priritnika Platysteira peltata zelenogo astrilda Mandingoa nitidula ta rudovologo cukrolyuba Promerops gurneyi Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye turako knisni Tauraco corythaix natalski dyatliki Campethera notata natalski alzakoli Cercotrichas signata kapski kucokrili Bradypterus sylvaticus rudoguzi zolotokosi Cossypha dichroa ta lisovi shedriki Crithagra scotops Gerpetofauna ekoregionu takozh vklyuchaye kilka endemichnih vidiv Sered endemichnih amfibij sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti en Natalobatrachus bonebergi a sered plazuniv en Bradypodion caffer ZberezhennyaBlizko 3 77 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en Prirodnij zapovidnik Amatikulu en en en Prirodnij zapovidnik Gilkrans en en Prirodnij zapovidnik Mbumbazi en Prirodnij zapovidnik Richards Bej Prirodnij zapovidnik Sanshajn Kost Prirodnij zapovidnik Vernon Kruks en ta Mislivskij rezervat Mensfild Primitki KwaZulu Cape coastal forest mosaic DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya KwaZulu Cape coastal forest mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Kwazulu Natal Cape Coastal Forests One Earth