Strelitzia nicolai | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Strelitzia nicolai Regel & , 1858 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Strelitzia nicolai — багаторічна рослина з роду Стрелітція родини Стрелітцієвих. Ендемік Південної Африки. Маловідома декоративна і харчова культура.
Назва
У 1789 році ботаніком Джозефом Бенксом був описаний перший представник цього роду — стрелітція королівська, яка отримала свою назву на честь правлячої на той час англійської королеви Шарлотти (уродженої принцеси Макленбург-Стрелицької). Екзотична рослина справила велика враження на збирачів ботанічних колекцій.
У середині XIX сторіччя з експедиції по Південній Африці до Санкт-Петербургу привезли паросток, дуже схожий на стрелітцію королівську. Втім, коли у 1853 році ця особина почала квітнути, стало зрозуміло, що це інший вид. У 1858 році очільник Імператорського ботанічного саду разом з склали науковий опис нового таксона і привласнили йому видову назву «nicolai». У літературі поширені свідчення, начебто Регель вчинив за прикладом Бенкса і назвав рослину на честь російського царя Миколи I. Насправді оригінальний опис стверджує, що Strelitzia nicolai назвали на честь третього сина царя — Великого князя Миколи Миколайовича.
Опис
Вічнозелена трав'яниста рослина заввишки 3-10 (зрідка до 12) м, завширшки до 4 м, загалом схожа на банан. Кореневище розгалужене. Черешки листків утворюють декілька несправжніх стебел сірого або коричнюватого кольору, у старих особин на них помітні листкові рубці або й залишки відмерлого листя. Черешки голі, довгі, товсті, у нижній частині жолобчасті. Листки розташовані в одній площині, тому їх сукупність нагадує віяло, у старих особин вони зберігаються лише на верхівці «стовбурів». Листки завдовжки до 2 м, прості, еліптичні, цілокраї, хоча досить часто бувають пошматовані вітром так, що здаються пірчастими. Поверхня листкової пластинки гола, шкіряста, дещо лискуча, сіро-зелена. Жилкування пірчасте, центральна жилка дуже товста і добре виділяється на нижньому боці листка.
Суцвіття складне, воно містить кілька видозмінених завитків, розташованих одне над одним, кожен зі своїм приквітком. Загалом у суцвітті може міститися до 5 квіток. Приквітки великі (до 50 см завдовжки), цупкі, човникоподібної форми, темно-сині (біля основи виглядають чорними, у середині і кінці — сірими), у повному розквіті розташовані майже горизонтально або піднесені під невеликим кутом вгору. Квітки великі, сидячі, двостатеві, зигоморфні, без запаху. Оцвітина тричленна, дворядна. Чашолистки довгасто-яйцеподібні, вільні, білі. Пелюстки насичено-блакитні або сині (дуже рідко — білі), з них дві зростаються разом на кшталт стріли й охоплюють пружний стовпчик і 5 тичинок. Плід — дерев'яниста, трилопатева, розкривна коробочка. Насінини великі, кулясті, чорні, з принасінником у вигляді смужки яскраво-помаранчевих волосків.
На відміну від інших представників роду, надземні частини яких мають слабкі отруйні властивості, Strelitzia nicolai не містить токсичних речовин. Натомість виявлено, що помаранчевий колір принасінників зумовлений наявністю у них білірубіну — пігменту, притаманного тваринам і дуже рідкісному у світі рослин.
Екологія та поширення
Це світлолюбний, відносно посухостійкий вид, який зростає серед дюн та у прибережних лісах. Рослина стійка до дії вітрів і солоних морських аерозолів (дрібних бризок), проте не терпить приморозків, різкої зміни денної і нічної температури.
Квітне протягом усього року, але пік цвітіння припадає на весну-літо. Квіти запилюються нектарками Hedydipna collaris і Cyanomitra olivacea. Плодоносить у березні-липні. Розмножується насінням, яке розповсюджують птахи Cercotrichas signata, Phoeniculus purpureus, , звичайні майни, а також кореневими паростками. Квітами і принасінниками цієї рослини живляться мавпи Chlorocebus pygerythrus і Cercopithecus albogularis, а виключно квітами — дукери Philantomba monticola. Стебла особин, що зростають на берегах річок, стають прихистком для жаб і качок.
Ареал Strelitzia nicolai охоплює терени південноафриканських провінцій Квазулу-Наталь та Східної Капської, де більшість популяцій зосереджена між річкою Грейт-Фіш та містом Ричардс-Бей. Окремі осередки розташовані також у прилеглих районах Мозамбіка, Ботсвани й Зімбабве. Рослина завезена до Мексики і натуралізована у штаті Веракрус.
Застосування
У теплих країнах Strelitzia nicolai вирощують у садах і парках, використовуючи її як тло для менш високих рослин. У помірному кліматі цей вид, враховуючи його великі розміри, представлений переважно в колекціях ботанічних садів, а в промисловому і аматорському квітникарстві не застосовується. На своїй батьківщині Strelitzia nicolai має також обмежене господарське значення: з її черешків виготовляють мотузки для побудови рибних пасток і примітивних хиж. Недостигле насіння їстівне, з нього виробляють борошно, а принасінники смажать.
Для розмноження насінням його висівають у суміш із рівних частин компосту і піску, загортають тонким шаром цього субстрату і тримають його помірно зволоженим. Перший рік сіянці вирощують у затінку. Дорослі особини добре почувають себе у напівзатінку чи при повному освітленні, вони вимагають великих ємностей, помірного зволоження і поживного ґрунту.
Синоніми
- Strelitzia alba subsp. nicolai (Regel & K.Koch) Maire & Weiller
- Strelitzia quensonii Lem.
Джерела
- The Plant List [ 22 листопада 2018 у Wayback Machine.].(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strelitzia nicolaiBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Imbirocviti Zingiberales Rodina Strelitciyevi Strelitziaceae Rid Strelitciya Strelitzia Binomialna nazvaStrelitzia nicolai Regel amp 1858PosilannyaVikishovishe Strelitzia nicolaiVikividi Strelitzia nicolaiEOL 345179IPNI 798185 1ITIS 897448NCBI 4666 Strelitzia nicolai bagatorichna roslina z rodu Strelitciya rodini Strelitciyevih Endemik Pivdennoyi Afriki Malovidoma dekorativna i harchova kultura NazvaU 1789 roci botanikom Dzhozefom Benksom buv opisanij pershij predstavnik cogo rodu strelitciya korolivska yaka otrimala svoyu nazvu na chest pravlyachoyi na toj chas anglijskoyi korolevi Sharlotti urodzhenoyi princesi Maklenburg Strelickoyi Ekzotichna roslina spravila velika vrazhennya na zbirachiv botanichnih kolekcij U seredini XIX storichchya z ekspediciyi po Pivdennij Africi do Sankt Peterburgu privezli parostok duzhe shozhij na strelitciyu korolivsku Vtim koli u 1853 roci cya osobina pochala kvitnuti stalo zrozumilo sho ce inshij vid U 1858 roci ochilnik Imperatorskogo botanichnogo sadu razom z sklali naukovij opis novogo taksona i privlasnili jomu vidovu nazvu nicolai U literaturi poshireni svidchennya nachebto Regel vchiniv za prikladom Benksa i nazvav roslinu na chest rosijskogo carya Mikoli I Naspravdi originalnij opis stverdzhuye sho Strelitzia nicolai nazvali na chest tretogo sina carya Velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha OpisNespravzhnij stovbur utvorenij osnovami listkovih chereshkivTipovij viglyad starih osobin iz rozsichenim listyamSucvittyaRozkriti plodi z nasininami useredini Vichnozelena trav yanista roslina zavvishki 3 10 zridka do 12 m zavshirshki do 4 m zagalom shozha na banan Korenevishe rozgaluzhene Chereshki listkiv utvoryuyut dekilka nespravzhnih stebel sirogo abo korichnyuvatogo koloru u starih osobin na nih pomitni listkovi rubci abo j zalishki vidmerlogo listya Chereshki goli dovgi tovsti u nizhnij chastini zholobchasti Listki roztashovani v odnij ploshini tomu yih sukupnist nagaduye viyalo u starih osobin voni zberigayutsya lishe na verhivci stovburiv Listki zavdovzhki do 2 m prosti eliptichni cilokrayi hocha dosit chasto buvayut poshmatovani vitrom tak sho zdayutsya pirchastimi Poverhnya listkovoyi plastinki gola shkiryasta desho liskucha siro zelena Zhilkuvannya pirchaste centralna zhilka duzhe tovsta i dobre vidilyayetsya na nizhnomu boci listka Sucvittya skladne vono mistit kilka vidozminenih zavitkiv roztashovanih odne nad odnim kozhen zi svoyim prikvitkom Zagalom u sucvitti mozhe mistitisya do 5 kvitok Prikvitki veliki do 50 sm zavdovzhki cupki chovnikopodibnoyi formi temno sini bilya osnovi viglyadayut chornimi u seredini i kinci sirimi u povnomu rozkviti roztashovani majzhe gorizontalno abo pidneseni pid nevelikim kutom vgoru Kvitki veliki sidyachi dvostatevi zigomorfni bez zapahu Ocvitina trichlenna dvoryadna Chasholistki dovgasto yajcepodibni vilni bili Pelyustki nasicheno blakitni abo sini duzhe ridko bili z nih dvi zrostayutsya razom na kshtalt strili j ohoplyuyut pruzhnij stovpchik i 5 tichinok Plid derev yanista trilopateva rozkrivna korobochka Nasinini veliki kulyasti chorni z prinasinnikom u viglyadi smuzhki yaskravo pomaranchevih voloskiv Na vidminu vid inshih predstavnikiv rodu nadzemni chastini yakih mayut slabki otrujni vlastivosti Strelitzia nicolai ne mistit toksichnih rechovin Natomist viyavleno sho pomaranchevij kolir prinasinnikiv zumovlenij nayavnistyu u nih bilirubinu pigmentu pritamannogo tvarinam i duzhe ridkisnomu u sviti roslin Ekologiya ta poshirennyaCe svitlolyubnij vidnosno posuhostijkij vid yakij zrostaye sered dyun ta u priberezhnih lisah Roslina stijka do diyi vitriv i solonih morskih aerozoliv dribnih brizok prote ne terpit primorozkiv rizkoyi zmini dennoyi i nichnoyi temperaturi Kvitne protyagom usogo roku ale pik cvitinnya pripadaye na vesnu lito Kviti zapilyuyutsya nektarkami Hedydipna collaris i Cyanomitra olivacea Plodonosit u berezni lipni Rozmnozhuyetsya nasinnyam yake rozpovsyudzhuyut ptahi Cercotrichas signata Phoeniculus purpureus zvichajni majni a takozh korenevimi parostkami Kvitami i prinasinnikami ciyeyi roslini zhivlyatsya mavpi Chlorocebus pygerythrus i Cercopithecus albogularis a viklyuchno kvitami dukeri Philantomba monticola Stebla osobin sho zrostayut na beregah richok stayut prihistkom dlya zhab i kachok Areal Strelitzia nicolai ohoplyuye tereni pivdennoafrikanskih provincij Kvazulu Natal ta Shidnoyi Kapskoyi de bilshist populyacij zoseredzhena mizh richkoyu Grejt Fish ta mistom Richards Bej Okremi oseredki roztashovani takozh u prileglih rajonah Mozambika Botsvani j Zimbabve Roslina zavezena do Meksiki i naturalizovana u shtati Verakrus ZastosuvannyaU teplih krayinah Strelitzia nicolai viroshuyut u sadah i parkah vikoristovuyuchi yiyi yak tlo dlya mensh visokih roslin U pomirnomu klimati cej vid vrahovuyuchi jogo veliki rozmiri predstavlenij perevazhno v kolekciyah botanichnih sadiv a v promislovomu i amatorskomu kvitnikarstvi ne zastosovuyetsya Na svoyij batkivshini Strelitzia nicolai maye takozh obmezhene gospodarske znachennya z yiyi chereshkiv vigotovlyayut motuzki dlya pobudovi ribnih pastok i primitivnih hizh Nedostigle nasinnya yistivne z nogo viroblyayut boroshno a prinasinniki smazhat Dlya rozmnozhennya nasinnyam jogo visivayut u sumish iz rivnih chastin kompostu i pisku zagortayut tonkim sharom cogo substratu i trimayut jogo pomirno zvolozhenim Pershij rik siyanci viroshuyut u zatinku Dorosli osobini dobre pochuvayut sebe u napivzatinku chi pri povnomu osvitlenni voni vimagayut velikih yemnostej pomirnogo zvolozhennya i pozhivnogo gruntu SinonimiStrelitzia alba subsp nicolai Regel amp K Koch Maire amp Weiller Strelitzia quensonii Lem DzherelaThe Plant List 22 listopada 2018 u Wayback Machine angl